Ознаки кільчастих червів

0 Comments

§ 10. КІЛЬЧАСТІ ЧЕРВИ, ОСОБЛИВОСТІ ЇХНЬОЇ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ Й ПОШИРЕННЯ

Пригадайте! Що таке вторинна порожнина тіла?

Поміркуйте

1. Спіробранхус велетенський схожий на новорічну ялинку, але це не рослина, а багатощетинковий черв’як з родини Сабеліда.

2. Кальмарочерв’як – морський багатощетинковий черв’як з дуже довгими параподіями, знайдений у 2010 році неподалік від берегів Індонезії.

3. Паральвінела – глибоководний кільчастий черв’як, який є дуже теплолюбивою твариною. Живе в термальних джерелах на дні Тихого океану при температурі від +40 °С до +50 °С.

4. Австралійський пурпуровий черв’як виростає у довжину до 3 м. Має потужні щелепи й сильні м’язи, що робить його одним із найнебезпечніших хижаків океану.

Які ж особливості дозволяють кільчастим черв’якам ставити такі рекорди серед тваринного світу?

ЗМІСТ

Чому в кільчастих червів обмін речовин ефективніший, ніж у інших червів?

Кільчасті черви мають ще одну прогресивну ознаку – тришаровість. Це поняття вказує на те, що їхні зародки вже мають, окрім екто- й ентодерми, й третій зародковий шар – мезодерму. Із клітин мезодерми розвиваються органи кровоносної, видільної, статевої систем, а також – м’язи й стінки порожнини тіла.

Оскільки порожнина тіла кільчастих червів сегментована, у них сегментуються й системи органів – рухова, кровоносна, нервова, видільна, статева. І така почленованість суттєво позначається, у першу чергу, на їхньому обміні речовин.

Через ускладнення будови та збільшення активності у кільчастих червів уперше з’являється замкнена кровоносна система, тобто кров не виливається в порожнину тіла. Система складається зі спинної й черевної кровоносних судин, розгалуження яких у кожному сегменті дають капілярні сітки для обміну речовин. Рух крові здійснюється швидким скороченням кільцевих судин, хоча серця в них немає. Кровоносна система забезпечує швидке транспортування речовин і газів та здійснює ефективний захист. Кров у одних видів червона, у інших зелена або безбарвна.

У кільчаків з’являються органи дихання – зябра, але їх мають лише водяні кільчасті черви. Це тонкостінні вирости тіла з густою сіткою капілярів, що можуть розташоватись на сегментах голови, тулуба, хвоста. Але в більшості видів газообмін здійснюється через покриви сегментів тіла, залози яких виділяють слиз. Кисень потрапляє в судини, і кров розносить його по всьому організму.

Виділення здійснюється багатьма видільними трубочками (метанефридіями), що розташовані попарно в кожному сегменті тіла. Ці трубки на внутрішньому кінці мають лійки, через які збираються рідкі продукти обміну з порожнини тіла, а протилежним кінцем відкриваються назовні.

Отже, ефективність обміну речовин кільчастих червів пов’язана з удосконаленням процесів транспорту речовин,дихання та виділення.

Як позначається на життєдіяльності кільчаків їхня здатність активно рухатися?

Здатність активно переміщуватися в просторі розширила перелік можливих способів живлення. Серед кільчаків є рослиноїдні, хижаки, детритофаги, які споживають органічні рештки, кровосисні види, паразити. Перетравлювання їжі відбувається в наскрізному кишечнику, у якому вже розрізняють певні відділи: рот, глотку, стравохід, середню кишку й задню кишку з анальним отвором. Тому кожний відділ кишечника виконує свою функцію ефективніше. Захоплена ротом їжа потрапляє в глотку. Навколо рота в багатьох кільчаків є щупальця, які можуть утворювати апарат для збирання органічних часток, захоплення здобичі, дихання. У хижих кільчаків у глотці розташовані сильні хітинові щелепи й зубчики, що робить цей відділ потужним знаряддям нападу й захисту. А в певних видів п’явок частина глотки й стравоходу перетворилась у мускулистий хоботок, здатний руйнувати покриви жертви. Стравохід має м’язи для проштовхування їжі в середню кишку, де відбувається перетравлювання. У рослиноїдних можуть бути воло й один або декілька шлуночків. Неперетравлені рештки збираються в задній кишці й видаляються через анальний отвір.

Іл. 36. 1 – серпула червоподібна з вінком щупалець навколо рота, які є ловильним апаратом та зябрами; 2 – хітинові вусики й щелепи австралійського пурпурового черв’яка

Для тварин, здатних активно переміщуватись, важливе значення мають усі види чуттів: зір, слух, нюх, смак, дотик. У багатьох кільчастих червів є очі, що знаходяться не лише на голові, але й на тулубі та хвості. Органи слуху добре розвинені, побудовані за принципом локаторів. Наявні також смакові рецептори та нюхові клітини, які розкидані по всьому тілі й визначають склад середовища.

Інформація від органів чуття надходить до нервової системи. У кільчаків ця система вузлового типу. Вона представлена навкологлотковим кільцем (2) із збільшеними нервовими вузлами («головний мозок») (1), парними нервовими стовбурами (4) й нервовими вузлами (3) та нервами (5), що відходять у кожному сегменті до різних органів. Узгодженість рухів черв’яка забезпечують нервові вузли – по два в кожному сегменті, які зливаються й утворюють черевний нервовий ланцюжок. Така будова дозволяє краще й швидше відповідати на подразнення середовища й регулювати процеси життєдіяльності.

Іл. 37. Нервова система кільчаків

Отже, здатність до активного руху пов’язана з живленням та удосконаленням травної системи, органів чуттів і нервової системи.

Які особливості розмноження й поширення кільчастих червів?

По-різному відбувається розмноження кільчаків. Як і в інших безхребетних, воно може бути нестатеве й статеве. Нестатеве розмноження властиве здебільшого для водяних червів і відбувається кількома способами. У процесі впорядкованого чи невпорядкованого поділів тіло черв’яка поділяється на декілька однакових чи різних частин, кожна з яких добудовує собі передній або задній кінець. В окремих представників тіло може розпадатися на кілька фрагментів, кожен із яких стає цілим черв’яком. Цей спосіб називається фрагментацією. Отже, у таких червів добре виражена регенерація, але в п’явок ця здатність втрачена. При статевому розмноженні в кільчаків спостерігаємо як роздільностатевість, так і гермафродитизм. Після запліднення з яйця виходить личинка або з’являються маленькі черв’ячки.

Завдяки покращенню відтворення собі подібних, кільчасті черви населяють моря й прісні водойми по всій глибині, а також – вологий ґрунт та живі організми як середовища існування. Більшість кільчаків веде придонний спосіб життя, мешкає в прибережній смузі. Проте є й такі, що опускаються на глибину 1 000 м, а деякі – 8 000 м.

Отже, підвищення організації кільчастих червів сприяло урізноманітненню способів розмноження та розширенню місць існування.

ДІЯЛЬНІСТЬ

Навчаємося пізнавати

Іл. 38. Будова черв’яка дощового

На малюнку зображені такі елементи будови: глотка, кільцеві судини-«серця», стравохід, воло, шлунок, спинна кровоносна судина, рот, навкологлоткове нервове кільце, черевний нервовий ланцюжок, кишка, черевна кровоносна судина. Визначте належність названих утворів до певних систем органів, укажіть цифру, якою вони позначені на малюнку, та стисло сформулюйте значення для організму. Заповніть таблицю.

Таблиця 4. БУДОВА КІЛЬЧАСТИХ ЧЕРВ’ЯКІВ

Назва

Система органів

Позначення

Значення для організму

Біологія + Техніка

Іл. 39. Космічний локатор

Локатор – технічний пристрій для визначення розташування об’єктів у середовищі. Ідею локатора людина запозичила у тварин. Явище радіолокації використовують дельфіни, землерийки, кажани, кити, стрижі-салангани та ін. Термолокатори є в щитомордників, у водяних мокасинових змій, у пітонів, гримучих змій. Електролокатори є в риб, наприклад, у морміруса, електричного вугра.

А який принцип дії локаторів? Як Ви думаєте, у яких кільчастих червів краще розвинені органи слуху – у водних, наземних чи ґрунтових?

РЕЗУЛЬТАТ

Оцінка

Запитання для самоконтролю

1. Яка кровоносна система в кільчаків? 2. Як називаються органи дихання в багатьох кільчаків? 3. Яка особливість виділення у кільчаків? 4. Назвіть відділи кишечника кільчаків. 5. Які органи чуттів розрізняють у кільчастих червів? 6. Назвіть середовища існування кільчаків.

7. Чому в кільчастих червів обмін речовин ефективніший, ніж у інших червів? 8. Які особливості кільчастих червів зумовлені їхньою здатністю до активного переміщення? 9. Які особливості поширення й розмноження кільчастих червів?

10. На прикладі дощового черв’яка дайте характеристику особливостей кільчастих червів.

Різноманітність тварин
Кільчасті черви. Визначальні ознаки будови, біологічні особливості, значення червів в екосистемах та в житті людини

Мета: ознайомити учнів із загальними ознаками будови та життєдіяльністю кільчастих червів, середовищем їх існування та пристосування до нього; розширити знання про різноманітність та значення кільчаків.

Основні поняття і терміни: кільчасті черви (кільчаки). двобічна симетрія, сегментація, шкірно-м’язовий мішок, вторинна порожнина тіла, наскрізна травна система, метанефридій, замкнена кровоносна система.

Обладнання: таблиця «Кільчасті черви», живі дощові черв’яки, папір, ванночки, лупи, пінцети, вологий препарат «Дощовий черв’як».

Структура уроку, основний зміст і методи роботи

І.Перевірка домашнього завдання. ( Тестові завдання).

1. Виберіть ознаки представників типу Кишковопорожнинні:

а) двобічна симетрія;

б) наявність трьох зародкових листків;

в) у них вперше з’являється кровоносна система;

г) у них добре розвинута видільна система;

д) наявність двох зародкових листків;

е) між ектодермою і ентодермою розташована мезоглея;

є) у них вперше з’являється нервова система;

ж) наявність жалких клітин;

з) для ентодермального шару характерні: шкірно-м’язові, жалкі та проміжні клітини.

ІІ.Актуалізація опорних знань учнів. (Бесіда, постановка проблемних запитань і шляхи їх розв’язання).

1. Чому після сильного дощу дошові черв’яки виповзають на поверхню грунту?

2. Що таке грунт? Як він утворився та який його склад?

3. Які організми, крім дощових черв’яків, живуть у грунті?

4. Які особливості грунту як середовища життя?

5. Які особливості повинні мати тварини, що живуть у грунті?

6. Зробіть висновок на основі спостережень за дощовим черв’яком.

7. Вкажіть, за якою ознакою дощового черв’яка зараховують до кільчастих червів. Висловіть припущення.

IІІ.Мотивація навчальної діяльності. (Повідомлення вчителя).

П’явки є давніми помічниками лікарів. У Великій Британії їх використовували ще у XVI столітті. Тоді вважали, що п’явки висмоктують «погану кров» у хворих. Дехто і сьогодні так вважає.

Вивчаючи кільчастих червів, ви дізнаєтесь з якою метою використовують медичних п’явок у процесі лікування хворих.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1. Місце кільчастих червів у системі живої природи, їх класифікація. (Розповідь учителя, складання схеми)

2. Особливості будови та життєдіяльності кільчастих червів. Загальна характеристика типу кільчаків. (Розповідь учителя з елементами бесіди та демонструванням таблиці «Кільчасті черви». Заповнення таблиці «Особливості будови та життєдіяльності кільчастих червів»).

Особливості будови та життєдіяльності кільчастих червів

Особливості будови та життєдіяльності

Сегментоване, тришарове, червоподібне

Наскрізна, схожа на трубку

Через поверхню тіла, у деяких є зябра

Замкнена кровоносна система

Органи виділення метансфридії

Навкологлоткове кільце, черевний нервовий ланцюжок, нерви

3. Вивчення зовнішньої будови та руху кільчастих червів (на прикладі дощового черв’яка). (Лабораторне дослідження).

1) Розгляньте дощового черв’яка. Знайдіть передній і задній кінці тіла, а на них — ротовий і анальний отвори.

2) Розгляньте потовщення тіла — поясок. Яку роль він відіграє у життєдіяльності тварин?

3) Яка шкіра у черв’яка — суха чи волога? Яке значення має така шкіра для життя дощового черв’яка у грунті?

4) Розгляньте за допомогою лупи щетинки на черевному боці тіла. Покладіть черв’яка на аркуші паперу і зверніть увагу на характер його рухів. Яка роль щетинок під час руху.

5) Чому тіло черв’яка під час пересування то розтягується і стає тоненьким, то скорочується і потовщується? Яке значення мас ця особливість у життєдіяльності черв’яка?

6) Доторкніться тупим кінцем пінцета до шкіри на різних ділянках тіла. Зверніть увагу на реакцію черв’яка на подразник.

7) Розшифруйте позначення.

4. Різноманітність кільчастих червів. (Розповідь з елементами бесіди, складання схеми).

Значення кільчастих червів в екосистемах та в житті людини. (Повідомлення учнів).

а) Роль кільчастих червів у природних екосистемах як бази живлення для представників фауни морів і прісних водойм.

б) Роль дощових черв’яків у процесах грунтоутворення.

в) П’явки, їх використання у сучасній медицині.

IV.Закріплення знань учнів. (Розв’язування задач і вправ).

1. Медична п’явка — черв’як довжиною 8—20 см. живиться кров’ю. Використовують п’явок у медичній практиці для відсмоктування крові та зменшення її здатності зсідатися. 20 п’явок можуть висмоктати до 0,5 л крові.

Скільки крові може висмоктати одна п’явка?

2. Дослідили, що кількість дощових черв’яків на 1 га становить від 0,5 до 2 млн особин. За добу кожний з них пропускає через свій кишечник таку кількість грунту, що дорівнює масі його тіла. Скільки кг грунту пройде через кишечник дощових черв’яків, що живуть на площі 1 га, якщо середня маса дощового черв’яка становить 8 г. Припустимо, що дощових черв’яків було на 1 га 0,5 млн.

V.Вивчити тему з підручника.

Звернутися до бібліотеки або відшукати в інтернеті книги, в яких йдеться про гельмінтів.