Дві дитини їдять буряки
Зміст:
«На буряки» Григорій Косинка
Літо. Починає благословитись на світ. Мати рве на городі росисту цибулю, меле пляшкою сіль і кладе з сухою паляницею до торби-рукава.
Ранішній солодкий сон; страшенно хочеться спати, аж пахне, і сниться: біліє полями туман, а росою — молоко, холодне і смачне-смачне; перекликаються півні.
Слухаю: щось легенько гладить голівку, плаче. Прокидаюсь.
— Це я, моя дитино! Вставай, пора: Шаповал пробіг недавно до зборні, збираються.
Розкрила свитку, глянула на порепані ноги сина: “О діти, діти! На буряки, пузатим служить, весь вік поневірятись по наймах. За що? Де ж тоді бог? Ні, далі цього не буде, люди. “
— Нічого, сину, я не плачу, самі сльози ллються.
— Снилось молоко? Ех, горе наше.
Вмиваюсь холодною водою на ганку; коло вікна шелестить листя явора, а підняті нерви дратує туман з росою і.
Сердито, мовчки гострю сапу; мати молиться до криваво? сонячної смути на вікні, журливо поглядає на мою маленьку жваву постать, кривиться, і сльози, як золото, котяться по блідих щоках і падають росою на жовту долівку.
— Сьогодні, мамо, треба купить тому рябому собаці півпляшки — не дає гонить два рядки, треба підмазать.
— Ой нещастя, де ж того четвертака взять?
— На бур-ря-ки! Дівчата, молодиці.
Загавкали собаки, і вулицею пробіг, як козак, чорний, загорілий прикажчик, і знов кутком покотилось:
Хапаю мовчки торбу й сапу — до панської економії!
Оглянувся: шелестить явір, лащиться Лиско, а над ярками зайнялася, горить червоним полум’ям смуга неба.
— Сімнадцять копійок день. маленький брат. мати. Ех! — вітром врізався в росисті стежки, далі тихо, таємниче:
— Боже, коли б гонить сьогодні два рядки! Яке це щастя: два рядки — синя сорочка, хліб. А як же пани?
Росистий ранок заплакав дзвониками, і шляхом до пристані фаетон — блись-блись колесами — аж смішно стало!
— Купаються в добрі чужому. Ми робимо. Ну да, так: пан наш ворог!
Засміялись дзвоники шляхом аж на вигоні, і тільки чути голосну пісню полільниць та іноді хапливе: “Рушай!”
Все змішується — пісок холодний під ногами, пісня.
Ой горе нам, молодим,
З цим прикажчиком дурним,
З цим прикажчиком дурним,—
весело затягли дівчата, та.
Сердиті, заспані молодиці моргали, приказували, і останній акорд пісні покотився сивим степом аж до гусачівських ланів:
З цим прикажчиком дурним!
— З жиру, батькові дочки, казитесь!
— Бач, Серафимка побачила прикажчика та як вигукує!
— Високо літа, де-то сяде.
Прикажчик ліниво підганяв свою булану, попалював цигарку і жартував з молодицями.
— О! Моргнув оком,— думка: “Треба попросить дядину — він до неї залицяється, щоб. той. два рядки. ” — Попросив.
— Хай поле, але коли одстане, прожену з лану!
— Ні, дядечку, їй-богу.
— Ми будем переполювать, не бійся, Тронька,— сказала та й посміхнулась чорнява.
“Яка вона добра й гарна. Але ж: два рядки — тридцять п’ять копійок, синя сорочка. “
Зайняли постать. Працюю, не розгинаючись, стараюсь, зверху пече сонце, а в грудях печія, і десь глибоко-глибоко думка жевріє: “Мужицька доля гірка. “
— Гай-гай! Тронька, не одставай!
Підводжу голову: мої рядки переполоті, а коло рову стоїть чорнява Пріся і кличе обідати.
І знов — хороше і смішно, почервонів і дістав цибулю з торби. Обідаємо.
До полудня працюють мляво, а коли попише табельщик, починають, як каже рябий Шаповал, дуріть:
Ой уже сонце над вечірки,
Бере пана за печінки!
Лановий лютує, лається: панові ця пісня не подобається! А хтось на злість знову:
Нехай бере, нехай ріже.
Вечоріє. А долинами на зеленій ботвині, як дівоцтво молода здає з дружками, стелиться: “Ой кінця ми, кінця. “
Повертаються додому змучені, в пилюзі, голодні.
Колосками кланяються жита, шумить од поділок вітер, а загорілі, трохи потріскані ноги одбивають якийсь чудний музичний такт:
— Легка втома. дома.
Передній ряд заколихався, сміються, а сміх гарний, простий.
Ох і на заводі, на фабриці.
— Тра-та-телень, тра-та-телень! — виграють на сапах голодні хлопці, а пісня котиться степом, в золотій пшениці, кісники смиче, волошки цілує і жартами пестливими берізку обгортає.
Село в ярку. Я дома; нашвидку ковтаю картоплю з лушпайками, розказую матері, як пив коло криниці “собака” півпляшки і що гарна у Прохоренка дівчина,— переполює мої рядки.
Розказую щиро, інтимно.
Мати посміхається, журливо хитає головою:
— Оддишеш, завтра неділя. Сьогодні рябенька знесла перше яйце: збираю тобі на штани. Заробляй, синку, треба. Ми бідні, недостатки.
Подала води, поклала старий кожух на лаві і ще раз перепитала сина, хто переполював рядки.
— Прохоренкова. Гарна дівчина.
Зажмурив око, почервонів, а мати помітила і запитала:
— В повітці будеш спать?
Тихо. На ставку скрекотять жаби, в просі хававкає перепілка, і хтось чорний з золотими зірками на киреї вкриває голову рукавом старого кожуха.
О, танцюють зорі, блищать сапи, співають дівчата,— а попереду уквітчана любистком Пріся йде. Чорні коси з пшеничними колосками. Сміється, жартує, лізе через перелаз.
Цілую холодний рукав кожуха, спросоння посміхаюсь і сплю дитячим сном.
- «Мент» Григорій Косинка
- «Під брамою собору» Григорій Косинка
- «Сходка» Григорій Косинка
- «Вечірні тіні» Григорій Косинка
- «В хаті Штурми» Григорій Косинка
- «За земельку» Григорій Косинка
- «Анархісти» Григорій Косинка
- «Анкета» Григорій Косинка
- «Автобіографія» Григорій Косинка
- «Десять» Григорій Косинка
- «Фавст» Григорій Косинка
- «Гармонія» Григорій Косинка
- «Голова Ході» Григорій Косинка
- «Мати» Григорій Косинка
- «Місячний сміх» Григорій Косинка
- «На золотих богів» Григорій Косинка
- «Перед світом» Григорій Косинка
- «Політика» Григорій Косинка
- «Серце» Григорій Косинка
- «Темна ніч» Григорій Косинка
- «Троєкутний бій» Григорій Косинка
- «В житах» Григорій Косинка
- «Заквітчаний сон» Григорій Косинка
- «Змовини» Григорій Косинка
- Всі твори автора
Бурячки з хроном на Великдень – рецепт цвіклі –
Цвікли – бурячки з хроном традиційно подають на Великдень. Гостра закуска з бурячків чудово смакує з шинкою та ковбасами. Смачно 24 підготував для вас рецепт смачних бурячків з хроном (цвіклі) до святкового столу на Великдень. Гайда готувати разом!
Інгредієнти
- Цукор 2 ч. л.
- Буряк 1 кг
- Сіль 2 ч. л.
- Оцет 9% 4 ст. л.
- Хрін (корінь) 150 г
Рецепт приготування
Запечіть буряк загорнутий у фользі в духовці або відваріть у воді до готовності. Обирайте для страви невеликі буряки, так є менша ймовірність, що буряк буде ликавим.
Охолодіть готовий буряк, зніміть з нього шкірку та натріть на дрібній тертці.
Почистіть корінь хрону та натріть його на дрібній тертці. Пропорції буряків і хрону давайте на смак, щоб не був дуже гострим, але і не млявим.
Заправте цвікли оцтом або лимонним соком, цукром, сіллю та за бажанням додайте кмин. Перемішайте бурячки з хроном та спеціями. Смачного!