Винороби Берегово

0 Comments

10 “родзинок” Берегова: наявних та потенційних

Місто сьогодні, 27 вересня, святкує 950-річчя. Поважний вік, чи не так?

Тому ми ж пропонуємо вам познайомитися з містом ближче і дізнатися, чому до нього варто приїхати.

№ 1 Берегово – закарпатська столиця вина

Безперечно, Берегово, перш за все, відоме на всю Україну своїм фестивалем вина та виноробства, який відбувається щороку на початку весни. Містечко претендує на статус винарської столиці всієї західної України.

Найкращі з місцевих виноробів об’єдналися в винний лицарський орден святого Венцела. Члени цієї організації присягають всіляко популяризувати винну славу Берегівщини і є засновниками та натхненниками фестивалю. Щовесни на ньому свою продукцію представляють великі підприємства і винороби-приватники.

2013 року відбувся вже 13-й традиційний Міжнародний фестиваль вин в Берегові. Місце події – центральна площа міста, що носить ім’я Лайоша Кошута.

№ 2 Термальні басейни для відпочинку та оздоровлення

Саме на Берегівщині знаходяться дивовижні дарунки нашої природи – гарячі термальні джерела. Аналогів їм у світі небагато – подібні гейзери вулканічного походження є хіба на Камчатці та острові Сахалін, також в Ісландії і Новій Зеландії.

У Берегові термальну воду, насичену корисними для людей мікроелементами і сполуками, добувають з півторакілометрової глибини. Кремнієві, азотисті, вуглецеві, хлоридні та натрієві сполуки мають антибактерицидну дію, а також позитивно впливають на здоров’я. Саме тому вода тут не хлорується та не фільтрується. Саме неймовірні властивості цих джерел, особливо для людей з проблемами опорно-рухового апарату, серцево-судинної та нервової систем, зробили Берегово центром відпочинку та оздоровлення.

Один з найвідоміших басейнів розташований на базі спортивного комплексу «Закарпаття», де колись тренувалися спортсмени фристайлісти та гірськолижники. Однак нині двадцятиметрової вишки для тренувань більше нема, а басейн використовується у комерційних цілях.

Інший басейн – закритого типу знаходиться на території туристично-оздоровчого центру “Жайворонок” (“Пачірта”). Можна скористатись також фінською сауною, спа-процедурами та масажем.

Цікаво, що купатися у термальних водах можна круглий рік, і навіть взимку. Адже температура води у басейні завжди вища за 30°С.

№ 3 Винні погреби і підвали

Деякі туристи жартома кажуть: “Бути у Берегові і не відвідати винних погребів – це те ж саме, що бути в Римі і не бачити Папи Римського”.

У 2011 році у Берегові відчинив двері перший на Закарпатті Музей виноградарства і виноробства, розташований у підвалах палацу князя Габора Бетлена, яким понад сімсот років. Його ініціатор – Іван Шепа. Він привів до ладу занедбані приміщення і розмістив на 160 квадратних метрах цікаву експозицію. Тут можна побачити зразки винограду, які ростуть на закарпатських пагорбах та вина-переможці фестивалів від місцевих виноробів. У музеї представлена різна техніка й інвентар, які використовували для виготовлення вина та догляду за виноградом.

Щоправда дегустувати вина у музеї заборонено. Для цього у Берегові є інші заклади. Наприклад, винні підвали ХVІ століття при готельно-ресторанному комплексі “Жайворонок”.

А найбільш популярним серед туристів є дегустаційний зал “Старий підвал”, який розташований на вулиці Виноградній – старовинній вулиці виноробів Берегсасу. Підвалу вже понад 300 років, однак запрацював він як дегустаційний зал лише кілька років тому завдяки ентузіазму сімейної пари – Олегу і Тетяні Гаврильченкам. Тут пропонуються сухі вина місцевого виробництва з сортів винограду вирощеного на схилах Карпат – Мюллер-Тургау, Цвейгелт, Мускат Оттонель та інші.

Дегустація проводиться безпосередньо в місці витримки вина-в підвалі вирубаному в скелі.

Також дегустаційні зали працюють на великих виноробних підприємствах Берегова та району – “Айсберг” (ТМ “Чизай”) та “Котнар”.

№ 4 Музей Берегівщини

Музей Берегівщини було відкрито 30 березня 2002-го року. Заклад розмістився в палаці, збудованому на місці монастиря домініканців у 1629-у році трансільванський князем Габором Бетленом. Це найстаріша збережена будівля Берегова, що наприкінці ХVІІ століття перейшла у володіння родини Ракоці.

Краєзнавчий музей розпочинав свою роботу, маючи лише 42 екcпонати, а нині їх налічується кілька тисяч! Розширенню експозиції музею сприяють мешканці Берегівщини, а насамперед діяльність директора музею Івана Шепи. Сам він, до речі, колекціонує старовинні чавунні печі, відлиті на заводах Закарпаття ще за часів панування Австро-Угорського періоду. Кілька таких печей з приватної колекції знаходяться в приміщенні музею.

Колекція експонатів знайомить з історією Берегова з найдавніших часів і до сьогодення. Вражає різноманітністю етнографічний зал музею — глечики, кухлі, дерев’яні та кам’яні сільськогосподарські знаряддя праці. Окрема експозиція присвячена співачці угорської оперети зі світовим ім’ям — Шарі Федак, яка народилась у Берегові (Берегсасі). На стінах коридору музею можна оглянути колекцію монет та паперових грошових державних знаків. Один із залів прикрашають твори місцевого скульптора Ганни Горват та 35 живописних полотен берегівського митця Йожефа Гарані, подарованих автором рідному місту.

№ 5 Храми та пам’ятки архітектури

Берегівський Лувр. На площі Кошута у Берегові знаходиться одна з найгарніших пам’яток архітектури Закарпаття – будівля колишнього Палацу правосуддя, королівського суду комітату Берег (останній колись включав до себе більшу частину території сучасної області). Приїжджі, котрі потрапляють до міста вперше, неодмінно звертають свою увагу на цей помпезний, триповерховий, загальною площею 5200 квадратних метрів, виконаний у стилі необароко, палац. Деякі порівнюють його навіть з Лувром через схожість фасаду.

У 1907 році, коли Закарпаття входило до складу Австро-Угорської імперії, урядом був оголошений конкурс на створення проекту будівлі Комітатського суду. Переміг проект угорського архітектора Ференца Яблонського, який запропонував створити палац в стилі французького бароко. За два роки Палац правосуддя відчинив свої масивні двері.

Після війни з 1944 до 1971 року в будинку розміщалися військові казарми, а надалі до 2001 року – секретний “Завод точної механіки”. Сьогодні в цих стінах навчаються студенти Закарпатського угорський інституту ім. Ференца Ракоці II.

Довгий час будівля комітатського суду виглядала не надто привабливо, адже практично за останні півстоліття не бачила капітального ремонту. Однак минулого року розпочалися масштабні роботи ремонту фасаду, що здійснюються за підтримки угорських фондів та приватних пожертвувань.

Панське казино “Золота пава”. Одним з найрозкішніших будинків в Берегові вважається Панське казино або “Золота пава”. Саме тут колись проходили всі урочисті заходи міста. Сьогодні в старовинній будівлі на березі Верке розмістився один з найкращих ресторанів міста, а також готель.

Появою будівлі казино Берегово зобов’язане Томашу Етвешу – піджупану Бережського комітату. Саме він запропонував побудувати заклад, де могли б проходити літературні вечори, бали, благодійні обіди, урочисті заходи. Цю ідею підтримала вся міська еліта. Технічну документацію будівлі розробили інженери по будівництву Йожеф Пум та Жігмонд Сіладі. А граф Ервін Шенборн-Бухгейм за половину реальної ціни продав земельну ділянку під будівництво споруди.

Будівельні роботи розпочалися 16 березня 1890 року, але на добудову у скарбниці міста не вистачило грошей. Лише у 1911 році керівництво Берегсасу оголосило конкурс на кращий проект реставрації споруди казино. Переможцем став проект мукачівського інженера Дюли Бешенські. З ощадного банку було видано 150 тисяч крон кредиту, і навесні 1912 року розпочалося оновлення закладу. Зовнішній вигляд будівлі доручили оформити інженеру Шому Мейгешу. Святкове відкриття оновленого казино відбулося 6 липня 1913 року. Будівля поєднала у собі елементи модерну і арт-нуво, вражала своїм ошатним екстер’єром і розкішним інтер’єром.

Тут проходили обласні бали, засідали представники еліти та громадські культурні організації. У закладі приймали багатьох відомих митців світу, відбувалися музичні вечори. Тут виступали і уродженки міста Шарі Федак – угорська зірка оперети та Анна Баті, відома оперна співачка.

Будівлі панського казино досі вдалося зберегти справжній аристократичний дух Закарпаття довоєнного періоду.

Палац графа Бетлена. На лівому березі каналу Верке знаходиться так званий Графський Двір – палац князя Габора Бетлена, який в 1620-1621 роках був королем Угорщини. Побудована резиденція князя на місці монастиря домініканського ордену. У 1573 році монастир був зруйнований реформаторами, на його місці у 1629 році споруджена літня резиденція Габора Бетлена. На фасаді будівлі зберігся напис “BETHLEN, 1629”.

Палац відноситься до оборонного замкового стилю. Житловий будинок та дві господарські будівлі, стайня і каретна з зерносховищем, утворюють напівзамкнутий прямокутний двір. Особливий інтерес представляють підвали в готичному стилі, що збереглися ще з часів монастиря.

Духовний оберіг міста. Серцем міста, духовним центром Берегова з давніх часів є римо-католицький костьол Воздвиження Чесного Хреста на площі Ференца Ракоці II.

За легендою, на місці, де зараз стоїть костел, пастух на ім’я Сас знайшов скарб в схованці, розритій биками, що билися між собою. У подяку небу за такий щедрий дар він побудував тут храм, а навколо нього місто.

Будівництво церкви, скоріш за все, було розпочато ще в XI столітті, на одному з каменів над північною аркою висічена дата – 1100 рік. У 1241 році будівлю було зруйновано татарами. Відновлено її у 1418 році вже в готичному стилі. У 1657 році будівлю знову було зруйновано – тепер вже рейтарами польського князя Любомирського. Остаточно храм був відновлений в 1839-1846 роках за сприяння графа Шенборна. Під керівництвом Альберта Тіхлера, відомого архітектора, була проведена також часткова перебудова будівлі. 1 листопада 1846 року храм освячений єпископом Яношем Гамором і названий собором Воздвиження Чесного Хреста.

Поважний вік костелу, його неповторна архітектура та внутрішнє убранство становлять особливий інтерес для гостей міста.

Будинки-близнюки. У містечку представлені всі колишні поширені в Угорщині архітектурні стилі – від романського до сецесії. Найбільш яскравими представниками останнього стали будинки-близнюки – палаци Мейгеша і Кубовича.

Побудовані на початку минулого століття на перехресті вулиць Тіноді і Сечені, схожі один на одного будинки, стали справжньою окрасою Берегово, їх неможливо не помітити.

Ці будинки належали двом жителям міста – адвокату Гейзі Кубовичу та головному архітектору міста Шамуелю Мейгешу. Незважаючи на недоглянутий стан, палац Кубовича має велику цінність – багатьом його елементам вже понад 100 років. А ось ремонт і перебудова палацу Мейгеша змінили його до невпізнання – в ході реконструкції були втрачені всі декоративні елементи сецесії, а будівлю тепер відносять до стилю модерн. У радянські роки в обох будинках були розташовані комунальні квартири.

Серед інших цікавих пам’яток архітектури Берегова – колишня будівля управління Березького комітату Австро-Угорщини (Vаrmegyehаza). Тепер тут розміщено Берегівський медичний коледж. Цей будинок – надзвичайно цікава споруда з простим, але гарним фасадом. На другому поверсі дев’ять монументальних пілонів виділяють центральну частину.

У центрі площі Кошута розташована реформатська церква, яку почали споруджувати в 1775 році, а у 1897 році провели реконструкцію дзвіниці. В 1918 році церква згоріла і лише у 1922 році її вдалося відбудувати. Замість згорілого органа єгердорфська фірма „Ріґер” встановила новий, діючий і понині музичний інструмент.

№ 6 Берегівський угорський театр

Про цей театральний колектив з провінційного Берегова добре знають шанувальники театрального мистецтва в Угорщині, Польщі, Франції та Росії. Берегівський угорський драматичний театр розмістився у приміщенні колишнього готелю “Орослан” (“Лев”), де проїздом через містечко зупинявся відомий угорський поет-революціонер Шандор Петефі.

Берегівська театральна трупа під керівництвом Атілли Віднянського щороку гастролює Європою, її радо запрошують на престижні арт-фестивалі, звідки актори неодмінно повертаються з призами. Всі вистави відбуваються на угорській мові, однак не заважає насолодитися грою акторів. Серед репертуару – твори Шекспіра, Чехова, Беккета та угорських драматургів у сучасній інтерпретації.

У Берегові також вже двічі проводили театральний фестиваль “Сталкер”, на який запрошують найкращі колективи з Угорщини та інших країн Європи. Серед учасників – обов’язково присутній український експериментальний театр “Дах” (керівник Влад Троїцький).

Цього року режисер Атілла Віднянський очолив Національний театр Угорщини в Будапешті.

№ 7 Кам’яний горбатий міст

Берегівський “горбатий” міст — один із найстаріших рукотворних об’єктів краю. Цей міст через канал Верке у центрі Берегова по праву вважається окрасою міста. Саме через нього здавен пролягають три основні торгівельні шляхи: до Мукачева, Виноградова та Вашарошнаменя. У середині ХІХ століття міст спершу був побудований із дерева.

Відомо, що у 1850 році міський голова Берегсасу Андришич уклав письмову угоду з майстром Яношем Петрушкою, котрий і побудував новий міст довжиною 43 метри всього за 3 роки (1850-1853). Аби відшкодувати витрати на спорудження керівництво міста прийняло рішення брати плату за проїзд через споруду. Це мито було обов’язковим для великої рогатої худоби та возів із вантажем, що прямували на щотижневий ярмарок.

Споруджений у готичному стилі, міст у Берегові вважається унікальним – на відміну від інших він має „горбатий” вигляд – в Україні таких споруд одиниці, і навіть в Європі вони зустрічаються не надто часто.

№ 8 Аквапарк “Maximus”

Повідомлення, що у Берегові незабаром буде збудований аквапарк європейського зразку стало практично сенсацією. Термал-комплекс “Maximus” планували розташувати на в’їзді у місто з боку Мукачева. Було навіть видано каталог – де за допомогою комп’ютерної графіки можна побачити, як виглядатиме він у майбутньому. Збудувати “Maximus” планували у 2012 році, до початку футбольного чемпіонату. Однак роботи так і не було розпочато.

За словами колишнього міського голови Іштвана Гайдоша виникли певні проблеми з швейцарськими інвесторами. Загалом у проект мали вкласти майже 50 млн. євро. Нинішній термін здачі об’єкту в експлуатацію – кінець 2015 року. Нині розпочато буріння свердловин для термальної води.

№ 9 Набережна уздовж Верке

На старовинних листівках, вже пожовклих фотографіях початку XX століття Берегово (Берегсас) виглядає досить мальовничо. А прикрасою міста був канал Верке, якого на той час уже “одягли” в камінь – до цього долучився берегівський інженер Калман Бенда. У 1892 році канал набув сучасного вигляду, було зведено греблю на Боржаві, звідки сюди потрапляє вода. Водна артерія завдовжки 33 кілометри з’єднала Боржаву та Латорицю, а на березі були навіть споруджені спеціальні купальні для місцевого бомонду, проводилися спортивні змагання.

Однак на сьогодні канал Верке – не лише єдина водна артерія Берегова, а й основна екологічна проблема міста. Саме в нього, через брак каналізаційних мереж й очисних споруд, мешканці зливають більшість нечистот.

Проекти реконструкції й очищення Верке міська влада розробляє вже давно. Однак жоден із них так і не дав жодного позитивного результату. Нині в процесі черговий масштабний проект з кошторисом понад 8 мільйонів гривень.

У планах також розчистка берегів від сміття, там мають розташуватися пішохідні набережні з кованими лавицями та ліхтарями.

№ 10 Пам’ятник виноробу

У Берегові споруджено чимало пам’ятників відомим історичним постатям, таким як поет Шандор Петефі, король Угорщини Іштван І Святий, ватажок повстанців-куруців Томаш Есе, лікар та винороб Бертолон Ліннер тощо.

Але явно не вистачає фігури, яка могла б стати неформальним символом міста, передавала його дух та традиції. На жаль, так і не знайшлося спонсорів, аби відлити з бронзи пам’ятник берегівському Виноробу. Гіпсову фігуру (макет) виконав закарпатський скульптор Василь Муска і представив на суд глядачів на одному з фестивалів вина – на лавиці сидів чоловік, в одній руці тримаючи бутель, а іншою «пригощав» всіх охочих власноруч виготовленим напоєм. Сам скульптор назвав свого героя Пішти-бачі.

Однак місцеві вандали не пощадили навіть людину похилого віку – пошкодили виноробу голову. Нині макет-пам’ятник знаходиться в Ужгороді, на повір’ї в Василя Муски та, вочевидь, чекає свого часу…

Олександр Ворошилов, Varosh

Головне фото: Maria Majorossy

Винороби Берегово

Розташований у південно-західній частині Закарпатської області у межах Закарпатської низовини, тож поверхня району має переважно рівнинний рельєф, який на сході переходить в масиви Карпат, у районі Берегового теж є окремі невеликі підвищення. Територією протікають річки Тиса, Боржава, Верке (Вирка). На місці великого болота Чорний Мочар, осушення якого почалося ще у 1878 р., розташований каскад водосховищ і ставків, де розводять коропа, карася, білого амура.

Берегівщина— єдиний район Закарпаття, де так багато свердловин з гарячою мінеральною водою, насиченою залізом. Вчені пов’язують з тим, що саме ця місцевість є сейсмічною зоною. Тут, як у найтеплішій точці області, дуже часто відбуваються активні підземні процеси: пласти рухаються, спричиняючи утворення гарячих гейзерів. Сьогодні розвіданими є сім свердловин, але тільки на двох з них побудовано басейни. В Береговому — термальні джерела кремнієво-азото-вуглекисло-хлоридно-натрієвих вод високої мінералізації, аналоги яких зустрічаються на Камчатці, Сахаліні, Ісландії та Новій Зеландії. За своїм складом термальні води біля села Косонь відносяться до високотермальних хлоридно-натрієвих вод середньої мінералізації. Вона схожа з водою всесвітньо відомого санаторію «Гайдусобосло» в Угорщині.

Районий вкритий густою сіткою автомобільних доріг. По території району також проходить залізнична лінія Чоп-Батьово-Виноградів.

На півдні і південному заході району проходить кордон України з Угорщиною.

Територія району заселена з давніх-давен. Знайдено багато стоянок, найдавніші з них мають вік понад 12 тис. До приходу угорських племен у Х ст. територія була заселена слов’янськими племенами. Угорцями було засновано багато нових укріплених поселен, серед яких — у ХІ ст. Лампертсас, який пізніше одержав назву Берегсас (тепер Берегове). У 1241 році територію району спустошили орди хана Батия. На початку ХVІІІ ст. Берегівщина була одним з центрів визвольної війни угорців під проводом Ференца ІІ Ракоці проти Габсбургів. Після розгрому повстання в 1711 році місто стає власністю австрійського графа Шенборна — Бухгейма. Основним заняттям населення в ті часи було землеробство та виноградарство. Після першої світової війни територія району, як і Закарпаття ввійшла до складу Чехословаччини. В 1937 році угорські війська захопили територію Берегівського району. У жовтні 1944 року радянські війська визволили територію району. В 1946 році був утворений Берегівський округ з центром в Берегові. В 1953 році утворений Берегівський район.

На Берегівщині дотепер зберігаються традиційні народні промисли: гончарство (м. Берегове) та художня обробка дерева (м. Берегове, с. Вари). Щорічно проводяться: фестиваль «Берегівські дні», фестиваль вина, осінній фестиваль «Золота осінь», виноградні та яблучні бали.

Найбільше Берегівщина славиться своїми винами. Місцеві винороби стверджують, що тут найсприятливіші ґрунти та мікроклімат для вирощування винограду. Ще у 1342 р. угорський король наказав мешканцям Берегового (тоді Лампертсас) доставляти щороку до Мукачевого 10 бочок вина. Часто траплялося, що у неврожайні роки винороби всесвітньовідомого Токайського регіону закуповували вина на Берегівщині. На першій виставці вина у 1880 р., що відбувалася в м. Кошице (тепер Словаччина), берегівські винороби були нагороджені трьома золотими та п’ятнадцятьма срібними медалями. У сучасних місцевих ресторанах і зелених садибах, крім вин, вас почастують ще й паленкою — місцевою горілкою, часто фруктовою.

Берегівщина — один із небагатьох регіонів України, де збереглося чимало пізньороманських і готичних пам’яток архітектури, практично не змінених пізнішими перебудовами.

Більшість населення — угорці (67,7%), тому, подорожуючи Берегівщиною, ви можете опинитися у своєрідному закордонні. Тут переважає угорське мовне середовище, традиції, архітектура. Запасіться угорським розмовником — він обов’язково стане вам у пригоді для того, щоб купити що-небудь, замовити страви у ресторані, запитати дорогу або просто прочитати напис на табличці чи вуличному знаку.

  • Ансамбль споруд “Графського двору”: палац князя Г. Бетлена, каретна і зерносховище, стайні (1629 р.) — м. Берегово вул. Г. Бетлена, 1
  • Костел (ХІІІ-ХV ст.) — м. Берегово, вул. Шандора Петефі, 30
  • Костел (ХІІІ-ХІХ ст.) — м. Берегово, вул. Тиноди
  • Костел (ХІV ст.) у с. Добросілля
  • Костел (ХІІІ-ХІV ст.) у с. Зміївка
  • Руїни замку (ХІІ-ХІІІ ст.) у с. Квасове
  • Руїни костелу Йоана Хрестителя (1117 р.-ХVІ ст.) у с. Мужієве
  • Реформаторська церква з дзвіницею (1753 р.) у с. Четове

Код для міжміського зв’язку 03141
Районний відділення поштового зв’язку — м. Берегово, вул. Верке, 2, тел.: 2-31-43
Укртелеком — м. Берегово, вул. Ракоці, З, тел.: 2-41-82

Винороби Берегово

з 9:00 до 17:00 в будні
з 9:00 до 14:00 в суботу
неділя — вихідний

Старий винний підвал у місті Берегово на Закарпатті – одна з родзинок цього регіону, здавна славиться виноробними традиціями. Це невелике сімейне господарство, де господарі одночасно є і виробниками вин, і їх популяризаторами, і реалізаторами. Знайти місце, де розташований Старий винний підвал, дуже легко, але, потрапивши сюди, ніхто не залишається байдужим до смаків і ароматів тутешніх вин, які можна і продегустувати, і купити. А ще послухати цікаву розповідь господарів про історію та традиції виноробства регіону, дізнатися безліч важливих нюансів – про деякі з них ви почуєте, можливо, вперше в житті.

Історія

Винний підвал вважають чи не найстарішим серед аналогічних закладів в Берегово, його історія налічує більше чотирьох століть. Унікальна споруда переживала різні часи у своїй біографії, але в підсумку вона була відновлена і увійшла до переліку найцінніших пам’яток, які збереглися в Берегово з 17 століття.

Легенда

До сих пір живі цікаві легенди, пов’язані з цим місцем. Одна з них оповідає про те, що підвал вирубали в скелі полонені турки. Зараз на стінах підвалу видно сліди обушків та кирок, що використовувались для цього в стародавні часи.

Винна колекція

Виноробне господарство спеціалізується на сухих марочних винах. Залежно від року врожаю і погоди, однойменні марки вин бувають різними на смак.
Вина виготовляють за традиційними технологіями, а витримують в дубових бочках. Найскладнішими в виробництві є Біанка і Трамінер, але не менш цікавим смаком володіють Рислінг, Мерло і Цвейлгейт. А перлиною колекції Старого винного підвалу вважається вино Мюллер-Тургау.

Екскурсія і дегустація

Екскурсія по залах підвалу – як подорож у середньовіччя, це захоплююча подорож в ті часи, коли вино було улюбленим напоєм людей, які зціляють багато недуг і полегшує душевні страждання. Відвідувачам розкажуть про історію виноробства Берегово, про культуру вживання вина, і навчать відрізняти справжнє від підробки.
Під час дегустації в приємній атмосфері можна ознайомитися з технологіями, за якими проводиться вино, і продегустувати кілька його марок. Зазвичай господарі пропонують спробувати шість-сім сортів місцевого вина і домашній виноградний сік (для дітей і тих, хто не вживає алкоголю).
Приміщення Старого винного підвалу мають колоритний вигляд, можна зробити красиві фото.

Важливо знати

Підвал вважається одним з найпопулярніших туристичних місць в Берегово. Домовлятися про відвідування бажано заздалегідь – хоча б за день. Адже тут, по-перше, часто бувають з екскурсіями групи, а по-друге, у самих господарів дуже багато роботи.