Хто має право на безкоштовний ліс

0 Comments

Як отримати безкоштовний ліс

У нижню палату парламенту внесений «антикризовий» законопроект, яким депутати хочуть дозволити гражданамУкаіни безкоштовно і без будь-яких дозволів збирати хмиз у лісах. Поки для цього потрібно оформляти спеціальний договір. Рослесхоз перейнявся тим, що своїми силами не встигає очищати ліси від сухої деревини, а там, де йому все-таки допомагають місцеві жителі – вони роблять це всупереч закону, за яким навіть збір хмизу розцінюється «заготівлею деревини». Якщо законопроект буде прийнятий, в Лісовому кодексі з’явиться визначення хмизу ( «природно відпала, мертва деревина у вигляді лежачих стовбурів дерев, їх частин, що утворилися при вітровали, буреломі, снеголома, снеговале, пошкоджених грибковими захворюваннями і комахами») і дозвіл на його збір.

Жарти жартами, але тягти без дозволу з лісу все, що погано лежить, чревате наслідками. Втім, виявляється, дещо все-таки можна отримати безкоштовно або за пільговою ціною на абсолютно законних підставах. Наприклад, дров для опалення заміського будинку або навіть стройового лісу на будівництво хатинки. Кому і за яких умов держава дозволяє користуватися дарами природи?

Сьогодні Украінане мають право на безкоштовний (або пільговий) ліс для особистих потреб – заготівлі дров або навіть будівництва будинку. Ця можливість зафіксована в Лісовому кодексі. За підрахунками «української газети», до 700 тисяч осіб громадян за останні сім років так чи інакше скористалися цією пільгою. Хто і як може розраховувати на частку в ділянках і куди звертатися для оформлення свого законного права на ліс?

РегіониУкаіни – різні, десь є відповідний ліс, десь його немає. Тому в кожному регіоні є власні нормативні документи, що регулюють це питання. І в залежності від природних умов конкретного регіону вам можуть дозволити заготовити для власних потреб від 50 до 300 кубометрів лісу. Звичайно, кожен рік такий обсяг ніхто вирубувати не дасть – зазвичай дозвіл на будівництво дерев’яного будинку дається раз в 20-25 років і то не всякому: якщо у вас є квартира, а ви хочете ще й дачку прилаштувати – швидше за все, вам відмовлять в подібній розкоші. А ось заготовлювати собі дрова Украінане можуть своїми силами хоч щороку. Чим багато сільських жителів і користуються.

Деревина, призначена на дрова, обійдеться з 50% знижкою для пенсіонерів, інвалідів, багатодітних сімей, молодих спеціалістів і т.д. Експерт РГ призводить приблизні розцінки на сьогоднішній день: середня ціна пільгового лісу для будівництва становить 63,5 руб. за кубометр. Таким чином, купити будматеріал – приблизно 40 кубів для будинку площею 80 квадратних метрів десь в середній полосеУкаіни – можна за 2,5 тис. Руб.

Що ж треба зробити, щоб отримати таке право?

Важливий нюанс: ніхто вам не привезе належний за законом ліс, доведеться добувати його своїми силами – пиляти, рубати, перевозити – повністю очистити від дерев виділена ділянка. А от продати потім «свій» ліс, як це ще недавно практикувалося лукавими селянами, не вийде – тепер це заборонено законом, заготовлювати деревину можна тільки для особистих потреб, не пов’язаних з комерційною діяльністю. Врахуйте, що потім до вас можуть навідатися інспектори лісової охорони, представники МВС або прокуратури, щоб перевірити, чи дійсно ви будуєте свій будинок, а не продаєте деревину наліво.

Схожі статті

Право власності на ліси

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

  • 1 Нормативна база
  • 2 Загальна інформація
  • 3 Право власності на ліси:
    • 3.1 Право власності на ліси та його форми
    • 3.2 Суб’єкти права власності на ліси
    • 3.3 Право державної власності на ліси
    • 3.4 Право комунальної власності на ліси
    • 3.5 Право приватної власності на ліси
    • 3.6 Права та обов’язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси
      • 3.6.1 Громадяни та юридичні особи, у приватній власності яких є ліси, мають право:
      • 3.6.2 Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов’язані:

      Нормативна база

      Згідно з рішеннями обласних військових адміністрацій у період воєнного стану діє заборона на відвідування населенням лісів у 9 областях: Київській, Волинській, Житомирській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Хмельницькій та Черкаській.

      Загальна інформація

      Ліс – тип природних комплексів (екосистема), у якому поєднуються переважно деревна та чагарникова рослинність з відповідними ґрунтами, трав’яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов’язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище (ст. 1 Лісового кодексу України).

      Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

      Право власності на ліси:

      Право власності на ліси та його форми

      Згідно зі ст. 7 Лісового кодексу України ліси, які ростуть в межах території України, є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

      Ліси можуть перебувати в:

      • державній;
      • комунальній;
      • приватній власності.

      Суб’єкти права власності на ліси

      Суб’єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

      Право державної власності на ліси

      У державній власності знаходяться всі ліси України, крім тих, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

      Право комунальної власності на ліси

      У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об’єктів комунальної власності в установленому законом порядку . Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

      Право приватної власності на ліси

      Ліси в Україні можуть перебувати також у приватній власності. Суб’єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України.

      Вони можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 га. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Зацікавлені особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їхньої площі.

      Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб.

      Право приватної власності на ліси громадян та юридичних осіб України виникає з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

      Права та обов’язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси

      Громадяни та юридичні особи, у приватній власності яких є ліси, мають право:

      1. власності на лісові ресурси та їх використання в порядку, визначеному цим Кодексом;
      2. на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
      3. продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
      4. споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

      Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов’язані:

      1. вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до цього Кодексу;
      2. забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей та покращання родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
      3. дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
      4. вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення;
      5. вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
      6. забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об’єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

      Ці переліки не є вичерпними, і законом можуть бути передбачені й інші права та обов’язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.

      Припинення права власності на ліси

      Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом.

      Припинення права власності на ліси в разі добровільної відмови власника від права власності на земельну лісову ділянку на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу в установленому законом порядку.

      Право власності на ліси

      Згідно зі ст. 7 ЛК України, ліси, які ростуть в межах території України, є об’єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених КУ. Ліси можуть перебувати в державній, комунальній та приватній власності. Суб’єктами права власності на ліси є держава, територіальні громади, громадяни та юридичні особи.

      У державній власності знаходяться всі ліси України, крім тих, що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі КМ України, Ради міністрів АРК, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

      У комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що знаходяться у державній або приватній власності. У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об’єктів комунальної власності в установленому законом порядку . Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через створені ними органи місцевого самоврядування. Право комунальної власності на ліси набувається при розмежуванні в установленому законом порядку земель державної і комунальної власності, а також шляхом передачі земельних ділянок з державної власності в комунальну та з інших підстав, не заборонених законодавством.

      Ліси в Україні можуть перебувати також у приватній власності. Суб’єктами права приватної власності на ліси є громадяни та юридичні особи України. Вони можуть безоплатно або за плату набувати у власність у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств замкнені земельні лісові ділянки загальною площею до 5 га. Ця площа може бути збільшена в разі успадкування лісів згідно із законом. Зацікавлені особи можуть мати у власності ліси, створені ними на набутих у власність у встановленому порядку земельних ділянках деградованих і малопродуктивних угідь, без обмеження їхньої площі. Ліси, створені громадянами та юридичними особами на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, перебувають у приватній власності цих громадян і юридичних осіб. Право приватної власності на ліси зацікавлених осіб України виникає з моменту одержання ними документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, та їхньої державної реєстрації. Документом, що посвідчує право приватної власності на ліси, є державний акт на право власності на землю, виданий на відповідну земельну ділянку. Це право підлягає державній реєстрації згідно із ЗУ “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”. Іншими словами, в Україні існує правило – власник приватної землі є власником приватного лісу.

      Таким чином, за загальним положенням на правах приватної власності може бути ліс, якщо він відповідає трьом чинникам:

      • – він знаходиться у складі угідь селянських, фермерських та інших господарств (наприклад, сільськогосподарських кооперативів);
      • – лісова ділянка є замкненою;
      • – загальна площа земельної лісові ділянки не перевищує 5 гектарів.

      Так, відповідно до ч. 8 ст. 7 ЗУ “Про фермерське господарство” землі лісового фонду, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватись у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих – до 5 гектарів – ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності.

      Однак ЗК України у п. 13 Розділу X Перехідних положень вводить обмеження на період до 1 січня 2015 р. щодо громадян та юридичних осіб, які можуть набувати права власності на землі сільськогосподарського призначення загальною площею до 100 гектарів. Ця площа може бути збільшена у разі успадкування земельних ділянок за законом.

      Це обмеження щодо загальної площі сільськогосподарських земель, і в тому числі лісової ділянки, яка може належати на праві приватної власності, підкріплене також положеннями ст. 325 ЦК України, яка прямо вказує на те, що законом може бути встановлене обмеження розміру земельної ділянки, яка може бути у власності фізичної та юридичної особи.

      В Україні поки що існує обмеження щодо права приватної власності на ліси іноземних громадян, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб. Відповідно до ЛК України, ліси, одержані ними у спадщину, підлягають відчуженню протягом одного року. Прикладом застарілості цього положення і його неприйняття світовою спільнотою може бути Звіт робочої групи з питань вступу України до світової організації торгівлі, у п 31 якого вказується на те, що у відповідь на конкретне запитання представник України сказав, що іноземний інвестор не може володіти лісом в Україні, посилаючись на ст.ст. 7 і 10 ЛК України.

      Громадяни та юридичні особи, у приватній власності яких є ліси, мають право:

      • 1) власності на лісові ресурси та їхнє використання в порядку, визначеному ЛК України;
      • 2) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;
      • 3) продавати або іншим шляхом відчужувати відповідно до закону земельну лісову ділянку;
      • 4) споруджувати в установленому порядку виробничі та інші будівлі й споруди, необхідні для ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів.

      Громадяни та юридичні особи, які мають у приватній власності ліси, зобов’язані:

      • 1) вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування відповідно до ЛК України;
      • 2) забезпечувати охорону, захист, відтворення і підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їхніх корисних властивостей та покращення родючості ґрунтів, виконувати інші заходи відповідно до вимог лісового законодавства;
      • 3) дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів;
      • 4) вести лісове господарство та використовувати лісові ресурси способами, які не завдають шкоди навколишньому природному середовищу, забезпечують збереження корисних властивостей лісів і створюють сприятливі умови для їхньої охорони, захисту та відтворення;
      • 5) вести первинний облік лісів, надавати в установленому законодавством порядку статистичну звітність та інформацію про стан лісів і використання лісових ресурсів;
      • 6) забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів та об’єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.

      Ці переліки не є вичерпними, і законодавством можуть бути передбачені й інші права та обов’язки громадян і юридичних осіб, які мають у приватній власності ліси.

      Право приватної власності на ліси припиняється в разі припинення права власності на земельну лісову ділянку у випадках і в порядку, встановлених законом. Припинення права власності на ліси в разі добровільної відмови власника від права власності на земельну лісову ділянку на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу в установленому законом порядку.