Чи можна їздити на ретро-автомобілі

0 Comments

“Євробляхи” в Україні: чи можна їздити на нерозмитненому авто та який штраф передбачений

В Україні все частіше можна побачити автомобілі на європейських номерах, зокрема, польських. Однак, варто знати, чи можна їздити на “євробляхах” та яке за це передбачається покарання.

Про це повідомляє РБК-Україна (проект Styler) з посиланням на сайт “Дорожній адвокат”.

Що таке “євробляха”

Це неофіційна назва для автомобілів, які були ввезені в Україну в режимах тимчасового ввезення чи транзиту та не були вивезені у встановлені законом строки.

Ці авто мають іноземну реєстрацію і перепродаються в Україні на внутрішньому ринку. Ця ситуація виникла через вигідні ціни та низькі податки на імпортні авто.

Чому в Україні так багато “євроблях”

За даними адвокатів, протягом 2015-2018 років українське законодавство дозволяло ввезення автомобілів з-за кордону з мінімальними штрафами.

Зокрема, було завезено декілька сотень тисяч автомобілів. Це призвело до збільшення кількості “євроблях” на дорогах країни. Однак, починаючи з 2020 року, уряд суттєво збільшив штрафи за порушення митних правил та не дав можливості вивезти ті автомобілі, які вже були завезені. Тому це ускладнило ситуацію для власників таких авто.

У цих випадках громадянам України дозволяється ввозити один автомобіль і причеп до нього (за умови, якщо ввозиться разом із ТЗ) не більше, ніж на 60 днів за один календарний рік.

Чи дозволяє закон їздити на таких авто

“Євробляхи” продовжують залишатися на дорогах України, попри законодавчі обмеження. Їх власники часто стикаються з юридичними труднощами, включаючи великі штрафи та конфіскацію автомобілів.

Попри це, багато водіїв продовжують ігнорувати ці правила та продовжують їздити. Однак така ситуація створює певну правову невизначеність, що впливає на рішення про використання такого авто.

Важливо знати, що українське законодавство не дозволяє використовувати автомобілі на іноземній реєстрації без здійснення відповідних митних процедур та сплати митних платежів.

У разі порушення, водій ризикує отримати великий штраф і навіть може втратити автомобіль. Такі жорсткі заходи були введені для боротьби з нелегальним ввезенням авто і підтримки легального автомобільного ринку в країні.

Які штрафи

Поліція України має право штрафувати водіїв “євроблях”. За перше порушення передбачено штраф у розмірі 8500 грн.

У разі повторного порушення протягом року, штраф збільшується до 17000 грн з позбавленням права керування. А також може бути конфісковано автомобіль.

Які штрафи застосовує митниця

Митниця також має повноваження застосовувати штрафи за порушення митних правил. Наприклад, за перевищення терміну тимчасового ввезення автомобіля передбачено штраф у 170000 грн або конфіскацію. Ці штрафи накладаються судами на основі протоколів, складених працівниками митниці.

Чи варто купувати “євробляху”

За словами фахівців, цього робити категорично не варто. Купівля “євробляхи” може здатися вигідною через низьку вартість авто. Але вона тягне за собою ризики значних штрафів і можливу конфіскацію цього автомобіля.

Як би вас не переконували продавці, з такою покупкою ви багато втратите.

#СтежкамиУкраїни. 5 маршрутів для мандрівок на довгі вихідні

Але коли на обрії майоріють тривалі вихідні, душа кличе до пригод і мандрівок. Все через ту ж епідеміологічну ситуацію в світі планувати вилазки за кордон доволі складно. Та й чи потрібно, коли і в нашій країні є купа цікавих місць, які гріх оминати.

Переважно українці на вихідні відвідують такі потужні традиційні туристичні центри як Львів чи Одеса. Якщо часу на відпочинок більше, то море або Карпати. Однак поки для моря погода ще не зовсім вдала, а в Карпати далеченько, можна класно помандрувати і в інших куточках України.

“Українська правда” пропонує 5 цікавих маршрутів, які ви зможете подолати автівкою за 2-3 вихідних.

Лайфхаки

Перед тим як почати розповідь про красиві та цікаві місця, хочеться дати кілька, сподіваюсь, корисних порад, які допоможуть правильно спланувати подорож.

По-перше, варто визначитись, так би мовити, стратегічно – з підходом до мандрівки. Простіше кажучи, обрати, чи буде вона вузькотематичною або різнобічною. Наприклад, можна поїхати по якомусь історичному маршруту, на кшталт того, куди чумаки сіль возили. Можна зупинитись на вивченні виключно палаців і замків. А можна спробувати зміксувати дослідження історичних пам’яток з мальовничими місцями.

По-друге, слід заздалегідь продумати логістику. Визначитись з місцями, які ви хочете подивитись, окреслити для себе маршрут подорожі та заздалегідь потурбуватися про ночівлю.

У кожного свій рецепт, але як показує практика, відстань між місцями для ознайомлення більше 50-100 км виснажує значно більше, аніж набір невеличких зупинок по дорозі до основних запланованих об’єктів.

Також варто передбачати для кожного цікавого місця не менше 30 хвилин, щоб подорож не виглядала як “галопом по Європах”. Не забувайте, що ви відпочиваєте!

По-третє, краще точно розуміти, де ви будете ночувати і забронювати місця. Подорожуєте не тільки ви і з вільними місцями інколи можуть виникнути проблеми.

Ну а коли вже розберетесь зі всіма підготовчими роботами, пристібайтесь – і в дорогу!

Чернігівський край.

Чернігівщина в останні кілька років стала дуже популярним туристичним напрямком. Особливо у мешканців столиці через близькість сусідньої області. Старовинні церкви, мальовничі річки та озера зроблять мандрівку неповторною.

Місця ночівлі: Батурин, Чернігів.

Батурин“Гетьманська столиця”.

Після масштабної реставрації та відбудови пам’яток наприкінці 2000-х, містечко, в якому розташовується національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”, стало дуже популярним. Відновлені палацово-парковий ансамбль гетьмана Кирила Розумовського та Цитадель Батуринської фортеці не залишать байдужими поціновувачів козацької доби.

Палац Кирила Розумовського відреставрований у 2003-2008 роках

Сокиринці. Палац Ґалаґанів.

По дорозі від Батурина до Качанівки не можна оминати село Сокиринці, в якому ви знайдете класний парк, розбитий ще у 18 столітті та маєток старшинсько-шляхетського роду Ґалаґанів виконаний в класичному стилі. Зараз ця територія належить аграрному університету, що не завадить вам здійснити чудову прогулянку.

Качанівка. Краса класицизму.

Національний історико-культурний заповідник “Качанівка” – найбільший збережений комплекс в стилі класицизму в Україні. Створений на основі архітектурного ансамблю і садиби кінця 18 століття, а також мальовничого парку, що розташований поруч.

Качанівський парк, площею 560 га, є одним із найбільших пейзажних парків в Україні та Європі

Ніжин. Між класиками і огірками.

Мало хто знає, але наприкінці 18 століття Ніжин був одним з найбільших міст півночі України. Тому зовсім недаремно тут розташовувались різноманітні учбові заклади. Саме тут навчався не тільки всесвітньо відомий письменник Микола Гоголь, але й Євген Гребінка, Віктор Забіла та Леонід Глібов.

Окрім багатьох архітектурних знахідок у місті варто відвідати музеї Ніжинського державного університету та просто прогулятись вулицями містечка, яке було рідним для Марії Заньковецької та першої дружини Пабло Пікассо Ольги Хохлової.

Ніжин прославився не тільки завдяки відомим особистостям, а й як “місто огірків”.

Чернігів. Місто церков.

З’їздити на Чернігівщину і не завітати до самого Чернігова – злочин проти української історії. Легендарний чернігівський дитинець просто переповнений старовинними церквами, які є справжньою духовною спадщиною України.

Троїцький собор є однією з найкрасивіших пам’яток українського бароко

Седнів. Слідами Вія.

У 30 км від Чернігова знаходиться селище Седнів, яке перш за все відоме Георгіївською церквою, де в 1960-х знімався “Вій”. Проте не тільки нею Седнів не закінчується, і тут можна відвідати як Садибу козацького роду Лизогубів, так і прогулятися до легендарної річки Снов.

Блакитні озера.

За 50 км на північ від Чернігова поблизу україно-білоруського кордону знаходяться Блакитні (Голубі) озера, які утворились за рахунок заповнення джерельною водою кар’єрів, де видобували кварцовий пісок.

Вода в озерах дуже чиста, оскільки ніколи не застоюється через те, що підземні джерела постійно підтримують однаковий рівень води.

Дно озера вкрито кварцевим піском, який і надає воді яскраво блакитного кольору.

Полтавщина. Гоголівськими стежками.

Якщо ви не були на Полтавщині, то не були в Україні. Саме такими словами ще два століття тому характеризував рідний край легендарний український письменник Іван Котляревський. І він правий. Такого колориту, як на Полтавщині, ще варто пошукати. Недаремно ж інший тутешній письменник Микола Гоголь у фарбах розписував місцевий колорит, який став знаменитим на увесь світ.

Місця для ночівлі: Полтава, Миргород

Диканька. У пошуках хутора.

Оспівана Гоголем Диканька, на хуторі поблизу якої Вакула залицявся до Оксани, хоч і має з десяток культурних закладів, однак більш примітна природними пам’ятками. Можливо, саме вони надихнули письменника описати ці дивовижні місця.

І хоча в книзі описуються зимові події, найкраще сюди приїжджати навесні. Саме в цей час тут повно розквітає бузковий гай. Варто зазирнути і в місцевий ялиновий гай та загадати бажання під віковими Кочубеївськими дубами. Не знаю, чи вдасться знайти легендарну Солоху, але спробувати можна)

Навесні у Диканьці можна помилуватися цвітінням бузкового гаю

Опішнястолиця гончарства.

Головний осередок сучасного українського гончарства знаходиться буквально поруч з Диканькою. Раніше тут були сотні гончарних майстрів. Сьогодні їх значно менше, однак кількість музеїв, присвячених гончарній справі, вражає. В Опішні ви зможете не тільки подивитись і купити вироби з глини, але й самі спробувати зробити тарілочку чи горнятко.

Миргород. Курортний край.

Місто відоме як курорт мінеральних вод. Навколо лікувальних санаторіїв тут можна пройтись затишними парками, зайти в місцевий краєзнавчий музей та погуляти на набережній.

Пирятин. Автостанція.

Пирятин відомий не тільки тим, що його іменем названа популярна група. Це містечко, яке розташоване на трасі Київ-Харків, відоме своєю автостанцією, яка стала знаменитою завдяки тому, що саме тут зняли відому радянську комедію “Королева бензоколонки”.

Ще містечко називають “столицею біляшів”, тому якщо готові ризикнути своїми шлунками, то місцеві продавчині завжди будуть раді вас нагодувати.

Березнева Рудка. Українські піраміди.

Село неподалік Пирятина більшості туристів відоме тим, що тут знаходиться одна з кількох пірамід, збудованих на Полтавщині. Однак село цікаве не тільки цим.

У Березовій Рудці спалахнуло найбільше кохання в житті Тараса Шевченка з Ганною Закревською. В місцевому палаці вам обов’язково і з теплотою про нього розкажуть.

Полтава. Галушки forever!

Розповідати про Полтавщину без Полтави неможливо. Сам обласний центр вразить своєю гостинністю та прихильністю до туристів.

У місті можна знайти інтерес для людей зі всіма смаками. Перш за все необхідно навідатись до місцевого краєзнавчого музею, заздалегідь записатись на екскурсію до музею важкої бомбардувальної авіації, неодмінно скуштувати галушки, які тут повсюди, і зустріти захід сонця на Білій альтанці.

Полтавський краєзнавчий музей налічує близько 300 тисяч експонатів

Блукаючи дністровськими товтрами. Поділля.

Коли говорять про головну річку України, завжди згадують Дніпро. Однак якщо говорити про Західну її частину, то тут панує Дністер, який пробиваючи шлях до Чорного моря, наробив справжньої краси на своїх берегах. Поділля вас потішить старовинними фортецями і замками, масштабними природніми панорамами та купою екстримальних забавок.

Місця ночівлі: Кам’янець-Подільський, Хотин

Маліївці. Палац Орловських і штучний водоспад.

Неподалік від Кам’янця-Подільського є невеличке село Маліївці, яке тривалий час туристи оминали своєю увагою. І дуже даремно, оскільки тут розташований прекрасний палацо-парковий ансамбль у центрі якого знаходиться палац Орловських, збудований наприкінці 18 століття.

Збереглися й водонапірна вежа висотою 25 м, молочарня та міст.

Особливої уваги заслуговує скеля вапняку з 18-ти метровим штучним водоспадом та двоповерховим гротом. Любителям фоточок точно зайде.

Якщо не знаєш, що водоспад штучний, то можеш і не відрізнити від природнього

Кам’янець-Подільський.

Кам’янець-Подільський особливого представлення не потребує. Місто – справжня перлина Поділля.

Для того, хто хоче присвятити кілька днів мандрам подільськими стежками, Кам’янець чудово підійде як центральна точка, з якої зручно виїжджати як в Хмельницьку, так і в Тернопільську, Чернівецькую чи Вінницьку частину Поділля.

Саме місто чудово поєднує замок і заворожуючі скелі каньйонів.

Бакота. Затоплені села.

У 40 кілометрах від Кам’янець-Подільського неподалік від Старої Ушиці знаходиться божевільної сили місце – Бакота.

Колись в цих місцях була столиця княжого Пониззя, але 1981 року, у зв’язку з будівництвом Новодністровської ГЕС населення виселили у сусідні міста, а саме село затопили.

Якщо з оглядового майданчика спуститись вниз стежкою, знайдете справжній печерний монастир 11 століття, який тут зберігся.

В сусідніх селах можна домовитись про прогулянку на катері, та й купатись і засмагати тут де-не-де можна

Хотин. Фортеця і дендропарк.

І хоча у цьому маршруті й є один замок, але слід обов’язково заїхати й на 25 км від Кам’янець-Подільського, щоб побачити одну з найцікавіших фортець Поділля.

У різні часи тут воювали Богдан Хмельницький, Петро Дорошенко, Дмитро Вишневецький і війська польської Речі Посполитої та Османської імперії.

Зараз споруда приваблює багатьох кінорежисерів. Саме тут проводять зйомки багатьох художніх фільмів, зокрема, серед них “Захар Беркут”, “Яса”, “Три мушкетери”, “Стріли Робін Гуда”, “Балада про доблесного лицаря Айвенго”, “Тарас Бульба” та багато інших.

Поруч з фортецею висаджений красивий дендропарк.

Оптимістична печера. Королівка.

Після перегляду фортець можна перемкнути свою увагу на зовсім несподівані місця. Наприклад, походити чи точніше сказати, поповзати, по печерах. У 70 км від Хотина вже у Тернопільській області ви таку знайдете в урочищі “Королівка” поблизу однойменного села.

Тут знаходиться гіпсова печера зі світлою назвою “Оптимістична”. Занесена до Книги рекордів Гіннеса як найдовша у світі гіпсова печера. Довжина тільки розвіданих ходів становить понад 260 км.

Виявлені тут геліктити своїм існуванням спростували теорії про те, що вони можуть утворюватися тільки у вапнякових печерах

Заліщики. Всі бачили, але мало хто був.

На межі Тернопільської та Чернівецької областей знаходиться місто Заліщики. Напевно, вид на нього є одним з найвідоміших в Україні, оскільки часто використовується в різноманітних рекламних кампаніях. Але навіть якщо вам здається, що місце занадто попсове, все одно воно варте уваги.

Для того, щоб потрапити на оглядовий майданчик (він не облаштований, раптом що), потрібно їхати не в самі Заліщики, а в сусіднє село під назвою Хрещатик, звідки й відкривається ця неймовірна панорама.

Кручі над Дніпром.

Часто під подорожами Наддніпрянщиною підвязують маршрут “Шевченківськими місцями”. Однак не слід обмежуватись лише рідними куточками Тараса Григоровича, оскільки вздовж Дніпра можна знайти ще купа цікавезного.

Циблі. Затоплена церква.

Сучасні Циблі, які знаходяться поряд з автотрасою Київ-Черкаси виникли внаслідок переселення старого села, яке розташовувалося в заплаві Дніпра. Внаслідок створення Канівського водосховища старі Циблі були затоплені.

Від старого села залишилось лише старе кладовище та напівзруйнована церква святого пророка Іллі. Коли водосховище було заповнене, церква опинилася на невеликому острові неподалік від берега. Тож до церкви можна дістатись лише човном або вбрід, тому краще домовитись з місцевими або на місці, або заздалегідь.

Канів. Тарасова гора.

Тарасова гора – місце, де хоча б раз у житті повинен побувати кожен українець. Тут похований Тарас Шевченко та розташований музейний комплекс, присвячений його життю і творчості. Власне, сам комплекс розкинувся на схилах Дніпра, оспіваних Шевченком, тому й вид на головну річку України звідси відкривається шикарний.

Бучак. Недобудована ГАЕС.

Неподалік Канева біля села Бучак знаходиться недобудована гідроакумулююча електростанція. Потужна Канівська ГАЕС почала споруджуватись у 1986 році, але в 1991 році роботи було зупинено через відсутність фінансування. По самій будівлі краще не ризикувати бродити через її поганий стан, однак довкола неї відкриваються класні види на Канівське водосховище.

Поблизу Бучака можна приїхати з туристичними наметами і зустрічати чудові заходи сонця

Село на дамбі. Черкаси.

Цей маршрут цікавий тим, що можна уникнути великих гамірних міст. Черкаси (якщо ви не плануєте тут ночувати) теж можна пролетіти. Однак варто зупинитись на дамбі в селищі (якщо можна так сказати) Панське. Насправді це кілька будинків, які мали бути тимчасовим прихистком, але стали постійним житлом для чотирьох десятків людей з сімей залізничників.

Холодний Яр.

Холодний Яр відомий в Україні як один з центрів гайдамаччини, оскільки саме тут почалося найбільше повстання проти польської шляхти у 18 столітті – Коліївщина.

Однак перш за все це реліктовий лісовий масив в Україні на Черкащині, який має історичне та природоохоронне значення.

Холодний Яр займає перше місце в Україні за кількістю археологічних, історичних, наукових об’єктів, яких тут налічується понад 150 найменувань.

Навколо Яру розкидані кургани скіфської доби та пізніших епох

Чигирин – Суботів. Козацькими стежками.

Поруч з Холодним Яром знаходиться ще одна Гетьманська столиця часів Богдана Хмельницького – Чигирин. Він був відбудований разом з Батурином всередині та наприкінці 2000-х. Поруч з Чигирином і родове село Хмельницького – Суботів.

Іллінську церкву, в якій був похований Богдан Хмельницький, зобразили на зворотньому боці 5-гривневої купюри

Орбіта. Збудована і пуста.

Орбіта – місто-привид неподалік Чигирина. Планувалось як місто-супутник для Чигиринської АЕС, однак у 1980-х після Чорнобильської аварії проект заморозили, а зрештою скасували.

Саме місто стало порожнім, навіть не встигнувши побачити повноцінного життя. Наразі всі його будівлі перебувають в аварійному стані, а жилими є лише кілька будинків.

За порогами і кар’єрами.

Промисловий туризм останніми роками набув крайньої популярності серед іноземців, які задля нього з превеликим задоволенням навідуються на Дніпропетровщину та Запоріжжя. Самі українці поки не розкрили весь його потенціал, а враховуючи, що у цих краях є не лише промисловість, варто запланувати вихідні для їх дослідження.

Місця ночівлі: Запоріжжя, Дніпро

Кривий Ріг. Кар’єри.

Кривий Ріг – не тільки батьківщина шостого президента України, але й найдовше місто України, в якому ходить трамвай-метро.

Але на перший погляд не дуже привабливі промислові райони України насправді вже давно стали хітом у іноземних туристів не тільки через це. Побачивши одного разу місця, де добувають залізну руду, ви не забудете про них довго.

Масштаби настільки вражають, що кар’єри недаремно називають українським Гранд-каньйоном, а екскурсійний потік просто невпинний.

Старі кодаки. Балка.

“Українська Нова Зеландія”, як ще називають балку Сажевку, розташована на околиці села Старі Кодаки, які в свою чергу знаходяться на околицях міста Дніпро. Приїхавши сюди ви може й не оціните порівняння місцевих з далекими краями, але точно дуже здивуєтесь.

Хортиця.

Справжнє місце сили і козацького духу відоме українцям змалку. Сам острів є найбільшим на Дніпрі і розташований поблизу Запоріжжя і фактично дивиться на величезну Дніпровську ГЕС.

Сам острів є заповідником, на якому знаходиться комплекс “Запорізька Січ”. На території комплексу відтворено козацькі курені, гострокіл та оборонну вежу.

Садиба Попова. Василівка.

В Україні звикли, що різноманітними палацами і замками можуть похвалитись наші західні області. Однак і Південний Схід не відстає.

Неподалік Запоріжжя у місті Василівка знаходиться відома пам’ятка архітектури 19 століття палацово-парковий ансамбль і заповідник “Садиба Попова”.

Палац побудував онук відомого російського генерала Василь Попов

Кам’яна Могила. Український Стоунхендж.

Кам’яна Могила — визначна пам’ятка древньої культури в Україні поблизу Мелітополя у Запорізькій області над річкою Молочною, державний історико-археологічний музей-заповідник.

Науковці вважають Кам’яну Могилу природним утворенням. Кажуть, що коли 14-12 мільйонів років тому тут було Сарматське море, яке займало територію сучасних Чорного, Азовського та Каспійського морів, тут була пісковикова мілина. Море пішло, запанувала пустеля. З’явилися червоно-бурі глини, які містили залізо та марганець. Згодом тут утворилася впадини річки пра-Молочної, води якої проходили вглиб землі, а оксиди заліза та марганцю виходили на поверхню, утворюючи кам’янисту породу.

Євген Будерацький, УП

Як часто ви собі ставите питання: А як журналісти обирають тему для новини/колонки/статті? Та й взагалі, а як медіа працює? У свою чергу, ми теж часто розмірковуємо, про що ж думають наші читачі, що їх цікавить, що їм буде корисно? Клуб УП може стати тією платформою, де ми разом з вами спробуємо зробити обмін думками постійним, корисним і важливим для нас всіх.