Які добрива вносити

0 Comments

Які добрива вносити восени – види і дозування

28 серпня 2018, 08:00 | Сад та город Саме в кінці літа і восени грунт слід “заправити” добривами, які створять запас поживних речовин на майбутній сезон.

  1. Мінеральні добрива. Рослини засвоюють корисні речовини з грунту тільки у вигляді водного розчину, тому зазвичай добрива вносять в рідкому вигляді. Існує багато спеціально підібраних складів: для газонів, плодових дерев, плодових, ягідних і декоративних чагарників, багаторічних рослин і т. д. Що характерно, “осінні” добрива повинні мати на упаковці відповідне маркування: “осінь”, “для осіннього застосування” і містити мінімальну кількість азоту. При цьому в них повинні міститися фосфор, калій і кальцій, які зміцнюють імунітет рослин і підвищують їх стійкість до низьких температур.
  2. Гній і послід. Ці добрива відповідають за родючість ґрунту. Свіже добриво вносять під перекопування, вносити його безпосередньо під рослини не можна, інакше можна спалити коріння. Періодичність внесення гною і посліду – 1 раз в 3-4 року.
  3. Компост. Повільно розкладається компост заслужив у середовищі дачників прізвисько “чорне золото”. З ним грунт довше залишається родючим, а його позитивні якості посилюються.
  4. Торф містить багато органіки і добре утримує вологу. Правда, у верхівковому торфі мало поживних речовин, і він активно підкислює грунт. Низинний торф володіє слабокислою або нейтральною реакцією, і корисних мікроелементів в ньому більше. Щоб знайти “золоту середину”, найкраще додавати торф в компост і використовувати їх спільно.
  5. Зола. Садівники і городники давно використовують золу в якості перспективного і універсального добрива. Її одержують після спалювання бур’янів, гички і гілок. Як і гній, її вносять під перекопування раз в 3-4 року.
  6. Тирса, а також подрібнена трава, кора дерев служать для розпушення щільних ґрунтів і утримання вологи – на піщаних грунтах. Поступово розкладаючись, тирса перетворюються на перегній, яким харчуються мікроорганізми, гриби і черв’яки.
  7. Сидерати. Це найдешевше і екологічно чисте добриво. Висівають сидерати в кінці літа, а восени підрослу зелень закладають в грунт. Найчастіше висівають наступні культури: люпин, люцерну, вику, конюшину, жито та овес.
  8. Калійні добрива. Цей різновид підгодівлі вносять восени, оскільки за зиму негативна дія, що міститься в них хлору нейтралізується, і рослини отримують необхідну дозу потрібних речовин. Калійні добрива часто застосовують і для підживлення кімнатних рослин.

Кількість внесених добрив залежить від ступеня збідненні грунту, іноді на 10 кв. м потрібно до 100 кг добрив

Які добрива вносять під перекопування

Найгірше “заправляти” грунт корисними речовинами тим, у кого на ділянці переважають глинисті і суглинні грунти. За зиму вони настільки ущільнюються, що в них майже нічого не росте. Такі ґрунти потрібно рихлити ще з осені і потім вносити одне або кілька добрив:

  • гній – вносьте близько 3-4 кг на 1 кв. м не частіше, ніж раз в 3-4 року. Після перекопування ґрунту на глибину 15-20 см акуратно укладіть його навколо рослин, але стежте за тим, щоб склад не стикався з їх кореневою системою – в іншому випадку вона може згоріти;
  • трав’яна січка, тобто дрібно порізані бур’яни і трава. Спочатку сформуйте борозенку глибиною 20 см. Укладіть на дно 5-7-сантиметровий шар приготованих бур’янів і бадилля, що залишилася після збирання врожаю, і накрийте зверху шаром ґрунту. Потім укладіть ще шар подрібненої трави і знову присипте землею;
  • фосфорно-калійні добрива. У середньому вносять 40-60 г суперфосфату і 25-30 г калійної солі або сірчанокислого калію на 1 кв. м ґрунту;
  • сидерати. Кращого часу для забивання в грунт сидератів, ніж осінь, просто немає. Як тільки вони досягнуть висоти 10 см, їх можна зрізати і перекопати з землею.

Зимуючі рослини в основному мають потребу у фосфорі і калії і в меншій мірі – в азоті.

Добрива для городу та саду: що і як внести восени

Підживлювати рослини на городі і в саду варто не лише в період вегетації, а й у міжсезоння. Щоб допомогти рослинам краще перенести осінні приморозки та зимові морози, а також дати їм хороший старт навесні, можна внести добрива в цей час.

Які добрива вносять в ґрунт восени?

Господарі і господині зазвичай послуговуються двома видами добрив — органічні та комплексні мінеральні добрива. Нерідко також застосовують бактеріальні препарати, які, по суті, не можна назвати добривами, бо вони не містять поживні речовини. До їх складу входять живі мікроорганізми, які покращують хімічні процеси в ґрунті, збільшують його родючість, перетворюють поживні речовини, роблячи їх доступними для рослин.

При роботі з добривами враховують склад ґрунту, сезон, особливості та вік рослин.

Органічні добрива

Гній, пташиний послід

Такі органічні добрива як гній та послід поліпшують ґрунт, насичують його корисними речовинами.

Свіже добриво вносять під перекопування. Важливо, що вносити його безпосередньо під рослини не можна, бо можна «спалити» коріння і рослина загине. Слід уникати контакту з кореневою системою.

Але протягом зими гній віддає поверхні поживні речовини: мідь, кобальт, молібден, марганець, перетворює органічні речовини, перетворюючи їх у форму, доступну для рослин. Середня норма витрати гною — 5 кг на 1 кв.м. Після перекопування його рівномірно розподіляють по поверхні;

Періодичність внесення гною і посліду — 1 раз в 3-4 роки.

Компост/перегній

Компост у середовищі городників і квітникарів заслужив народну назву «чорне золото». З ним ґрунт довше залишається родючим, він насичує ґрунт поживними речовинами.

Подрібнену траву, сухе листя та інші рослинні залишки, що вже перегнили в компостній ямі, вносять під перекопування.

У саду органічні добрива розподіляють їх на поверхні пристовбурного кола і закладають в землю за допомогою вил, лопати.

Норма витрати перегною до 30 кг, норма витрати гною — 5 кг. Після внесення органіки поверхню треба замульчувати компостом.

Торф

Багато хто успішно використовує торф як добриво. Він містить багато органічних решток і добре утримує вологу.

Правда, у верхівковому торфі мало поживних речовин, і він активно підкислює ґрунт. Низинний торф володіє слабокислою або нейтральною реакцією, і корисних мікроелементів в ньому більше.

Щоб знайти «золоту середину», найкраще додавати торф в компост і використовувати їх одночасно.

Попіл

Садівники і городники давно використовують попіл як перспективне і універсальне добриво. Її одержують після спалювання бур’янів, гички і гілок. Як і гній, попіл вносять під перекопування раз в 3-4 роки.

Тирса

Тирса, а також подрібнена трава, кора дерев служать для розпушення щільних ґрунтів і утримання вологи на піщаних ґрунтах. Поступово розкладаючись, тирса перетворюються на перегній, яким харчуються мікроорганізми, гриби і черв’яки.

Сидерати

Це найдешевше і екологічно чисте добриво. Висівають сидерати в кінці літа, а восени підрослу зелень закладають в ґрунт. Найчастіше як сидерати використовують такі культури: люпин, люцерна, вика, конюшина, жито та овес.

Мінеральні добрива

Мінеральні добрива — це азотні, фосфорні та калійні сполуки, готові до внесення в ґрунт. Також існує універсальне комплексне добриво, яке містить всі три речовини в комплексі.

Мінеральні добрива восени чудово підійдуть для ефективного підживлення ґрунту, так як містять в собі необхідний комплекс поживних речовин.

Добрива для городу та саду на SuperAgronom.com

Види мінеральних добрив

Існують такі основні категорії міндобрив:

  • Прості добрива — препарати, що містять у різній формі один з трьох базових макроелементів — азот, фосфор чи калій.
  • Комплексні, або системні добрива — препарати, що обов’язково містять 2 або 3 макроелементи, з додаванням чи без мікроелементів та інших речовин
  • Мікродобрива — препарати, що задовольняють потреби лише у мікроелементах: одному окремому, декількох чи відразу всіх, іноді з додатками у вигляді ферментів, екстрактів, вітамінів.

Одним із найбільш поширених мінеральних добрив для саду й городу вважається селітра. Не менш популярним добривом є нітроамофоска, яка має майже втричі більше необхідних макро- та мікроелементів. Поєднання цих речовин допомагає уникнути захворювання рослин, підвищує рівень врожайність та збільшує якісні показники продукції.

Існує багато спеціально підібраних складів мінеральних добрив: для газонів, плодових дерев, плодових, ягідних і декоративних чагарників, багаторічних рослин тощо.

Але для підживлення восени варто підбирати комплекси добрив із відповідними позначками в стилі «осінні добрива», «осінь» чи «для осіннього застосування».

Чому це важливо? Бо такі добрива повинні містити мінімальну кількість азоту.

Цей елемент відповідає за ріст, розвиток всіх зелених частин рослини, його використовують в період активного росту і розвитку, він найбільш ефективний при використанні ранньою весною. Тому в міжсезоння в азоті рослини не мають критичної потреби.

В «осінніх добривах» повинні міститися фосфор і калій, які зміцнюють імунітет рослин і підвищують їхню стійкість до низьких температур.

Фосфор підвищує відновні властивості, прискорює розвиток рослин в період цвітіння і плодоношення, його рекомендують вносити як спочатку вегетаційного періоду, так і восени.

Фосфорні добрива бувають у таких формах:

Калій регулює життєвий цикл рослин, збільшує зимостійкість, підвищує імунітет.

Калійні добрива можна вносити у такому вигляді:

Рослинам також потрібні залізо, магній, марганець, бор, мідь, кальцій, молібден, кобальт, тобто базові мікроелементи, що забезпечують важливі процеси життєдіяльності.

У мінеральні добрива додають інші сполуки, що покращують ріст на різних стадіях і підсилюють здатність рослин витримувати несприятливі фактори. Ферменти, екстракти, стимулятори, біоактивні речовини також відіграють свою роль у досягненні цілей. Вони необов’язкові, але й не зайві.

Тож, наприклад, як мінеральне добриво на зиму можна використовувати нітроамофоску. Вона містить в собі три основні мікроелементи (азот, фосфор і калій) та цілком може належати до категорії «весняні та осінні види добрив» Також нітроамофоска підійде як для основного внесення, так і для підживлення.

Як правильно вносити міндобрива восени

Восени мінеральні добрива можна вносити в сухому вигляді, рівномірно розподіливши по поверхні. Норма витрати — 50 г фосфору і 25 г калію на 1 кв. м.

Зрештою, в осінній період у середньому вносять 40-60 г суперфосфату і 25-30 г калійної солі або сірчанокислого калію на 1 кв. м ґрунту.

Але найчастіше рослини засвоюють корисні речовини з ґрунту тільки у вигляді водного розчину, тому зазвичай добрива вносять в рідкому вигляді.

Одночасне використання органічних і мінеральних добрив матиме більше переваг. Зокрема, підвищує ефективність активних речовин; дозволяє рослинам зробити достатній запас поживних речовин; покращує структуру ґрунту.

Щоб бути в курсі свіжих новин, підпишіться на сторінки сайту Земляк у Facebook, Telegram та в Instagram.

Норми внесення добрив: таблиці, правила та розрахунки

У цій статті ми розповідаємо про те, які існують норми внесення добрив під різні культури та як розрахувати дози. Також ви дізнаєтесь, які правила та способи підгодовування використовують аграрії.

Норми внесення добрив: таблиця

Для кожного виду добрива є свої норми та рекомендації. Розгляньмо все по порядку.

Органічні добрива

Компост — це суміш зі старого листя, скошених бур’янів, золи, торфу, гноївки та іншого сміття. Дозріває маса близько 1 року, вона повинна стати однорідною та крупинчастою. В основному застосовується під овочеві культури, картоплю та кормові коренеплоди.

Гній містить фосфор, калій, азот, вапно, сірку, кремній, магній, молібден, хлор та інші корисні мікроелементи. Склад гною не постійний, він безпосередньо залежить від виду тварин, кормів і способу зберігання. Середні норми внесення гною становлять 30 — 40 т/га. Овочеві та силосні культури потребують більшої кількості .

Сидерати позитивно впливають на вологоємність і структуру ґрунту, а також збагачують його перегноєм. Для цієї ролі зазвичай використовують однорічні та багаторічні бобові рослини, які можна сіяти протягом усього сезону.

Пташиний послід містить фосфор, азот і калій у набагато більшій кількості, ніж гній, це висококонцентроване добриво. Вноситься послід у сухому чи розведеному вигляді. Дозування у сухому вигляді — 4-7 ц/га. Для внесення пташиного посліду в рідкому вигляді його розбавляють в 10-12 частинах води.

КультуриСередні дози гною в т/га
Картопля30-50
Огірок40-50
Капуста білокачанна50-80
Ріпчаста цибуля30-40

Окремо виділимо норми внесення добрив під озиму пшеницю — знадобиться від 20 до 40 кг органіки на 1 га. Вносити їх бажано під попередню культуру, наприклад: конюшину, люцерну, горох, сою, озимий ріпак.

Збирати парозаймаючу культуру необхідно приблизно за місяць до висіву пшениці. Удобрювати озиму пшеницю органікою можна разом із суперфосфатом (1,5-2 ц/1 га).

Мінеральні добрива

Три основні компоненти мінеральних добрив — це азот, фосфор і калій:

  1. Азотні: аміачна селітра, сечовина, амофос, нітроамофос, натрієва селітра.
  2. Калійні : калій хлористий, калійна селітра, сірчанокислий калій.
  3. Фосфорні: суперфосфат, суперфосфат калію та фосфоритне борошно.

Вони забезпечують правильний розвиток рослин, їх стійкість до захворювань і несприятливих погодних умов. Але це елементи легко вимиваються під час затяжних дощів. Дефіцит призводить до втрати врожайності, тому додаткове харчування просто необхідне.

Норми внесення мінеральних добрив: таблиця

Багато залежить від очікуваного врожаю та цілей обробітку. У таблиці норм внесення мінеральних добрив наведено усереднені показники.

  • перед посадкою: 5-12 г/м²
  • під час вегетації: 5-10 г/м²
  • позакореневе до цвітіння: 50-60 г/10 л води (3л розчину/сотка)
  • простий суперфосфат: 30-50 г/м² в основне підживлення та 15-25 г/ м² при повторному
  • подвійний суперфосфат: 15-28 г/м² в основне та 10 г/м² при повторному
  • фосфоритне борошно: 80 г/м²
  • хлористий калій: 20-40 г/м² в основне та 3-5 г/м² при повторному
  • калімагнезія: 25-30 г/м²
  • сульфат калію: 15-20 г/м²
  • калійна сіль: 30-40 г/м²
  • у ґрунт: 15-20 г/м²
  • позакоренева, через 5-6 днів по закінченні цвітіння та повторно через 25-30 днів: 20-30 г/10 л води

Норма внесення добрив під картоплю

Навесні, за умови, що ґрунт легкий і восени фосфорне підживлення не вносилося, візьміть: на 1 сотку 3–4 кг суперфосфату, 1,5–2 кг аміачної селітри, 1,5–2 кг сульфату калію.

Корисно буде комбінувати органіку та мінерали. Варіанти кореневих підживлень:

  • 1 столова ложка сечовини/10 л води (на одну рослину — 0,5 л);
  • аміачної селітри 20 г/10 л води.

Варіанти позакореневих підживлень картоплі:

  • 10-15 г нітроаммофосу на 10 л води;
  • 5 г борної кислоти на 10 л води.

Під осінню оранку з розрахунку на 1 сотку можна внести:

  • до 3 кг нітроамофоски;
  • до 2 кг сульфату калію або хлористого калію;
  • до 2 кг простого суперфосфату;
  • до 2 кг сечовини.

Важливий момент: Якщо використали органіку, норму азоту слід зменшити.

Норми внесення добрив під плодові дерева

Для плодових дерев найчастіше використовують аміачну селітру з сечовиною, комплексні гранульовані добрива в період завершення цвітіння, суміші без азоту під час плодоношення, а восени калій і фосфор. Навоза чи перегною вносять на 3-й рік після посадки від 1 до 3 кг/м 2 залежно від культури та фази розвитку дерева.

Норми внесення добрив при краплинному поливі

Для фертигації можна використовувати лише водорозчинні мінерали. Процес краще починати через 20 хвилин після початку поливу, коли потік води та тиск у лінії крапельного поливу стабілізуються. Проводити таку процедуру потрібно щонайменше 30 хвилин, а потім обов’язково промивати чистою водою теж не менше півгодини.

Рекомендується використовувати не більше 1-1,2 кг на 1000 л води, але точну норму та пропорцію розраховують індивідуально.

Як розрахувати дозу внесення добрив

Щоб правильно розрахувати дозу, вам потрібно враховувати рекомендовану норму внесення елемента та його відсотковий вміст у цьому добриві.

Формула: Н×100÷П=Д, де

Н — норма внесення

П — процентний вміст речовини

Д — доза, яку можна внести

Приклад розрахунку: необхідно внести аміачну селітру на ділянку площею 20 м 2 . Аміачна селітра — це азотне добриво, яке містить до 34% азоту. Розраховуємо за формулою:

Д = (200÷34)×100 = 588

На 20 м 2 необхідно внести 588 г селітри.

Як правильно вносити добрива

Щоб процедура принесла максимальну користь, потрібно знати, коли й як правильно підживлювати.

Технологія та способи внесення добрив

Існують три способи:

  1. Основний — до сівби.
  2. Припосівний — під час посіву.
  3. Підживлення — під час вегетації.

Мета допосівного — забезпечити рослини поживними речовинами на весь період вегетації. Краще вносити локальним, або стрічковим способом у зоні розвитку кореневої системи. Так речовини активніше використовуватимуться рослинами, тому стандартні дози підживлення знижуються на 25-50%.

При посіві корисні речовини безпосередньо вносять у ряди/лунки або закладають стрічками на невеликій відстані. Цей метод забезпечує харчування молодих рослин, коли вони ще без потужної кореневої системи та погано використовують елементи живлення з ґрунту. Зазвичай вносять мінімальну дозу, щоб не отруїти молоде коріння. Завдяки такому методу рослини швидше розвиваються та стають більш стійкими до тимчасової посухи, шкідників, хвороб і бур’янів.

Добрива у період вегетації застосовують як доповнення до інших способів. Розміщують близько до кореневої системи (в борозни вздовж ряду рослин або навколо них), потім закладають і поливають. Обприскувати рослини можна лише слабкими розчинами, щоб уникнути опіків листя.

При підгодовуванні культур дотримуються таких технологій:

  • прямоточної — добриво завантажують у спецтехніку та доставляють до поля, а потім розподіляють по поверхні;
  • перевантажувальної — доставляють до поля та перевантажують у спецтехніку;
  • перевалочної — речовини заздалегідь звозять до поля самоскидами та складують, потім їх переміщають в розкидачі та розподіляють.

Правила внесення добрив

Щоб не нашкодити рослинам і зібрати максимально високий урожай, необхідно:

  1. Провести аналіз ґрунту на ділянці.
  2. Врахувати кліматичні особливості.
  3. Розрахувати дозу індивідуально під культуру.
  4. Визначитися з методом внесення.
  5. Заготовити добрива та помістити в техніку.
  6. Перевірити якість закладки.

Що слід врахувати при використанні органіки:

  1. Вносите за 1-2 тижні до перекопування.
  2. Гній і компост повинні бути добре перепрілими.
  3. Уникайте попадання гною на коріння рослини.
  4. Вносите гній не частіше 1 разу на 4 роки.
  5. Будьте обережні з внесенням золи на нейтральних і лужних ґрунтах, оскільки вона розкислює ґрунт.

Закладайте добрива у вологий шар ґрунту в зоні активної діяльності кореневої системи рослин (15-25 см). У верхньому висушеному шарі вони не дадуть бажаних результатів.

Мінеральні елементи можуть залишатися в місці їх закладки та пересуватися у різних напрямках разом із водою. Це багато в чому залежить від властивостей ґрунту. Наприклад, на глинистих і суглинистих ґрунтах мінерали пересуваються набагато повільніше, ніж на піщаних. На легких піщаних висока можливість вимивання поживних елементів, тому їх удобрюють частіше, але невеликими дозами. Глинисті удобрюють рідше, але використовують максимальні дози, що рекомендуються.

Необхідна техніка для внесення добрив

Яка техніка може вам знадобитися, залежить від масштабів виробництва, культури, що вирощується та бюджету. Ось приблизний набір машин та обладнання:

  • вантажівки;
  • трактори;
  • маніпулятори;
  • роторні розкидачі;
  • самохідні/навісні обприскувачі;
  • тукові сівалки;
  • агрегати інжекторного внесення;
  • плуг, глибокорозпушувач, дискова борона, культиватор.

Машини використовують для підготовки підживлель, коли необхідно подрібнити суміші, що злежалися, для навантаження, переміщення та безпосереднього внесення.

Агрегати бувають для органічних, мінеральних і комбінованих добрив. Існує спецтехніка для речовин рідких, твердих та у вигляді борошна. За технологією внесення техніку ділять на: навісну, кузовну, авіаційну та тукову.

Заходьте на сайт AgroApp та заповнюйте заявку на купівлю потрібної сільгосптехніки у лізинг чи кредит.

Часті питання про норми внесення добрив

Скільки потрібно добрив на 1 га

Кожна культура вимагає індивідуальних розрахунків через свої особливості у зростанні та розвитку. Також багато залежить від якості ґрунту, поливу, клімату та від величини планованого врожаю. Найкраще керуватися інструкцією, вказаної на упаковці препарату чи рослини.

Як розрахувати поживну цінність добрив

Поживна цінність визначається масовою часткою поживних елементів, які містяться у добривах. Тобто, у азотних — за вмістом азоту (N), у фосфорних — за масовою часткою оксиду фосфору (V) P 2 O 5 , у калійних — за вмістом оксиду калію K 2 O.