Соняшник: вирощування з насіння, посадка у відкритий ґрунт і догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 05 лютого 2019 Перша редакція: 05 квітня 2017 🕒 20 хвилин 👀 40812 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за соняшником
• Рослина соняшник – опис
• Вирощування соняшника з насіння
  • Посів насіння соняшника
  • Вирощування розсади соняшника
  • Пікірування соняшника
  • Коли садити соняшник у ґрунт
  • Грунт для подсолнечника
  • Як садити соняшник у відкритий ґрунт
  • Що садити після соняшника
  • Як виростити соняшник
  • Полив соняшника
  • Підживлення соняшника
  • Хвороби соняшника
  • Шкідники соняшника
  • Обробка соняшника
  • Коли і як збирати соняшник
  • Способи зберігання соняшника
  • Корисні властивості соняшника
  • Насіння соняшника – протипокази
  • Коментарі

  Соняшник (лат. Helianthus) – рід родини Складноцвіті, що налічує близько п’ятдесяти видів, які ростуть у природі в Північній, Центральній Америці та в Перу. Обробіток соняшника здійснювали ще індіанці, які використовували рослину для зняття болю в грудях і лікування лихоманки, пекли з неї хліб, а пилок і пелюстки рослини слугували в ті часи сировиною для пурпурно-фіолетової фарби, якою аборигени робили на тілі татуювання. Олією соняшника змащували волосся, а суцвіттями прикрашали вівтарі й храми.

  Деякі види роду, що представляють олійні або декоративні рослини, в XVI столітті були вивезені в Іспанію, потім потрапили у Францію та Італію, а до кінця століття їх уже вирощували в Бельгії, Швейцарії, Німеччині, Голландії та Англії. На території України ця рослина, котра незабаром стала її народним символом, з’явилась у середині XVIII століття – спершу як декоративна культура. Сьогодні рослина соняшник є найціннішою сільськогосподарською культурою і вирощується по всьому світу.

  Посадка й догляд за соняшником

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у кінці квітня або на початку травня, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до 8-12 ˚C.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: будь-які, окрім кислих, болотистих і засолених, але більше підходять родючі ґрунти з умістом глини.
  • Полив: частий і рясний. Найбільше потрібна волога до того, як рослина сформує 4 пари листя, а потім під час бутонізації, цвітіння й наливу насіння. У спеку полив має бути щоденним, а в посуху ділянку потрібно поливати 2-3 рази на день.
  • Підживлення: регулярні впродовж усього періоду вегетації із застосуванням як органічних, так і мінеральних добрив. Спосіб унесення основних елементів – кореневий, мікроелементами рослина забезпечується при позакореневих підживленнях.
  • Розмноження: насіннєве – розсадне та безрозсадне.
  • Шкідники: степові цвіркуни, довгоносики, підгризаючі совки, піщані смерди, лугові метелики, дротяники, хрущі та їхні личинки, рослиноїдні блішки, попелиці.
  • Хвороби: пероноспороз (несправжня борошниста роса), ембелізія (чорна плямистість), фомопсис (сіра плямистість), фомоз стебла, вугільна (попеляста) гниль, суха гниль, вертицильозний вілт, сіра гниль, альтернаріоз (бура плямистість), склерозатінкуоз (біла гниль), аскохітоз, борошниста роса, іржа, вовчок, бактеріоз, вірусна мозаїка та позеленіння квіток.

  Рослина соняшник – опис

  Культура соняшник олійний (лат. Helianthus annuus) є однорічною рослиною заввишки до 2,5 м зі стрижневою кореневою системою, що проникає на глибину 2-3 м. Стебло у соняшника прямостояче, вкрите жорсткими волосинками, не гілкується, з пружною і м’якою серцевиною. Листки чергові, довгочерешкові, причому верхні сидячі, а нижні супротивні, овально-серцеподібні, з загостреними верхівками. Довжина листової пластини з пильчастими краями, опушеної жорстким ворсом, сягає 40 см. Квітки зібрані в дуже великі кошики, оточені обгортковим листям. Бутони і молоді кошики повертаються за сонцем, змінюючи упродовж дня орієнтацію зі сходу на захід, але з дозріванням рослина фіксує положення кошика, хоча листя, як і раніше, повертається за сонцем. Крайові квітки кошиків завдовжки від 4 до 7 см язичкові, безплідні, а численні внутрішні – трубчасті, двостатеві.

  Зазвичай олійний соняшник утворює тільки одне суцвіття, але іноді виникають додаткові відростки з маленькими кошиками. Цвіте соняшник місяць – із липня по серпень, запилюється перехресно за допомогою вітру та комах. Плоди – довгасті, злегка стислі сім’янки зі слабо вираженими гранями, завдовжки від 8 до 15 і завширшки від 4 до 8 мм, зі шкірястим насінником і сірою, білою, смугастою або чорною шкіркою (лушпинням). Усередині насіння розташовані білі ядра в насіннєвий оболонці. Соняшник є чудовим медоносом.

  Вирощування соняшника з насіння

  Посів насіння соняшника

  Вирощувати соняшник через розсаду не має сенсу, оскільки його сходи здатні зносити невеликі заморозки. Але якщо ви все-таки вирішили виростити розсаду соняшника, то сійте насіння за 20-25 днів до висадки на город відразу в окремі посудини – в горщики або, наприклад, в обрізані пластикові пляшки заввишки 28-30 см із проробленими в дні дренажними отворами. Змішайте родючу землю з перегноєм у рівних пропорціях, наповніть вологою сумішшю посуд, посадіть у кожну посудину по одній або дві насінини на глибину 3-4 см і обов’язково притисніть ґрунт, щоб він охопив насіння зусібіч. Помістіть посіви в тепле місце і накрийте їх плівкою.

  Вирощування розсади соняшника

  Щойно з’являться сходи, посіви переміщують на світле підвіконня. Догляд за сіянцями полягає в зволоженні субстрату, обережному розпушуванні ґрунту і регулярному провітрюванні. За тиждень до висадки у відкритий ґрунт сіянці загартовують, виставляючи їх щодня на відкрите повітря і поступово збільшуючи тривалість процедури.

  Пікірування соняшника

  Річ у тім, що соняшник погано зносить пересадку, тому пікірування сіянців краще не проводити. У відкритий ґрунт розсада соняшника висаджується на початку червня разом із земляною грудкою способом перевалки. Схема посадки соняшника передбачає розміщення сіянців на відстані метра один від одного. Будьте дуже обережні й не ушкодьте при пересадженні кореневу систему.

  Посів соняшника у відкритий ґрунт

  Коли садити соняшник у ґрунт

  Висівають соняшник у кінці квітня або на початку травня, коли ґрунт прогріється до 8-12 ºC. До умов вирощування культура невибаглива – сходи можуть витримувати і заморозки до -5 ºC, і посуху. Однак є кілька застережень:

  • не вирощуйте соняшник кілька років на одному місці, робіть перерву 3-4 роки;
  • не саджайте соняшник там, де в минулому сезоні росли помідори, буряк або бобові культури;
  • найкращими попередниками для соняшника є кукурудза і зернові;
  • висаджуючи соняшник, майте на увазі, що в діаметрі його кореневої системи не зможе повноцінно рости жодна культура.

  Грунт для подсолнечника

  Оптимальними для соняшника будуть родючі ґрунти з деякою кількістю глини в коренях і вологою під ними. Взагалі ж соняшник здатен пристосуватися до будь-яких видів ґрунту – і до легких, і до важких. Зовсім не підходять культурі кислі, болотисті і засолені ґрунти.

  Перед посівом соняшника слід підготувати ділянку: звільніть її від бур’янів і внесіть під перекопування комплексні мінеральні добрива. Деякі городники не вважають за необхідне удобрювати ґрунт спеціально під цю культуру, вважаючи, що якщо на ділянці добре ростуть інші овочі, то виросте і соняшник.

  Як садити соняшник у відкритий ґрунт

  Насіння соняшника перед посівом потрібно відкалібрувати, а потім протруїти упродовж 14 годин в одновідсотковому розчині марганцівки або потримати ніч у часниково-цибульному настої, для приготування якого 100 г часнику подрібнюють, змішують із цибулевим лушпинням, заливають двома літрами окропу, добу настоюють і проціджують через марлю. Використання для протруєння насіння часникового настою не тільки вбиває всі хвороботворні мікроорганізми, а й попервах відлякує від насіння шкідників і гризунів.

  Посів соняшника здійснюється в вологий ґрунт на глибину близько 8 см, залишаючи в гнізді по 2-3 насінини. Між великими соняшниками дотримуються дистанції близько метра, а між сортами середньої висоти – близько 60 см. Що більшою буде відстань між рослинами, то більшим буде насіння нового врожаю.

  Що садити після соняшника

  Вирощування соняшника сильно виснажує ґрунт, тому садити після нього овочі безглуздо, краще посадити якусь бобову культуру – сою, квасолю, горох, вику, люпин. Бобові дозволять ґрунту відпочити і наситять його азотом. На наступний рік після бобових на цьому місці можна вирощувати огірки.

  Догляд за соняшником

  Як виростити соняшник

  Якщо ви хочете отримати велике насіння, доведеться за соняшником доглядати. Що це означає? Необхідно регулярно проводити поливання, видаляти бур’яни і розпушувати ґрунт навколо рослин і в міжряддях, вносити підживлення, захищати рослини від хвороб і шкідників.

  Полив соняшника

  Поливають соняшник у міру необхідності. Особливо рослина потребує вологи до моменту формування 4 пар листя. Наступний етап підвищеної потреби у волозі припадає на формування суцвіть, а потім – у період цвітіння і наливу насіння. При зволоженні соняшника важлива не тільки частота поливань – необхідно просочувати ґрунт на глибину залягання коренів рослини. У літню спеку соняшник поливають щодня, але якщо настає посуха, то доведеться зволожувати ґрунт двічі або навіть тричі на день – соняшник дуже вологолюбний.

  Підживлення соняшника

  Оскільки соняшнику необхідна велика кількість поживних речовин, після формування третьої пари листя його слід підживити: на кожен м² ділянки вносять по 20-40 г суперфосфату, розкидаючи сухе добриво по поверхні. Потім гранули закладають у ґрунт на глибину 10 см, після чого ділянку поливають.

  Тільки-но сформуються кошики, внесіть у ґрунт калійно-азотне підживлення: додайте в відро розчину коров’яку (1:10) столову ложку сульфату калію. Повторно удобріть рослини таким же розчином у період дозрівання насіння.

  Іноді на листках соняшника з’являються пухирчасті викривлення, на стеблах утворюються тріщини, і він стає ламким. Це ознаки нестачі в ґрунті бору. У такому випадку потрібно провести обробку рослини по листю борвмісним препаратом.

  Шкідники і хвороби соняшника

  Хвороби соняшника

  Соняшник при неправильному догляді і недотриманні агротехніки може вразити безліч хвороб.

  Пероноспороз, або несправжня борошниста роса – грибкове захворювання, збудником якого є гриб Плазмопара. Хвора рослина виглядає недорозвиненою, її стебла стають тонкими й тендітними, а листя – маленьким і хлоротичним, із білим нальотом на споді пластини. Але існує форма захворювання, при якій стебла коротшають і товщають. За один сезон можливе повторне зараження пероноспорозом соняшника, що вже майже завершив свій розвиток. У цьому випадку на листках з’являються невеликі маслисті плями неправильної форми, на їхній нижній стороні утворюється білуватий наліт, а стебла стають світло-зеленими. Потім інфекція проникає в кошик, який унаслідок ураження перестає розвиватися.

  Ембелізія, або чорна плямистість – шкідлива хвороба, що вражає не тільки соняшник, але навіть дуже стійкі бур’яни. Ознаки захворювання з’являються на рослинах у стадії розвитку 5-6 листків: на пластинах виникають темні некрозні плями розміром 3-5 мм, які розростаються і зливаються, утворюючи плями завбільшки 4-5 см, обведені жовтою облямівкою. На черешках з’являються темні витягнуті плями неправильної форми, в місці кріплення черешка до стебла виникають численні тріщини, а на стеблі навколо черешка утворюються чорні некрози. На уражених ембелізією кошиках теж можна розгледіти темно-коричневі цятки.

  Фомопсис, або сіра плямистість – одна з найнебезпечніших грибкових хвороб, що вражає всі частини рослини. На листках з’являються темно-коричневі некрози кутастої форми, як від опіку, і листя разом із черешками всихає і відмирає. На стеблах навколо уражених черешків теж утворюються коричневі некрози з чітким контуром, які з часом сіріють і вкриваються пікнідами. Стебла стають крихкими і легко ламаються. Прогресує хвороба при підвищеній вологості в теплу погоду.

  Фомоз стебла викликається грибком і проявляється на молодих рослинах у стадії розвитку у них 6-8 листків. На листі виникають коричневі плями з яскраво-жовтим обідком, вони збільшуються, охоплюючи весь листок і навіть черешок. Потім грибок вражає тканини стебла, а якщо зараження відбувається під час цвітіння, то незабаром на кошику утворюються коричневі плями неправильних обрисів, насіння розвивається погано, виявляється напівпорожнім, а потім теж буріє.

  Вугільна, або попеляста гниль – грибкова хвороба, що вражає також буряк, картоплю і кукурудзу. Збирається інфекція на шийці кореня і, розвиваючись, просувається вгору по стеблу, блокуючи надходження по ньому корисних речовин, через що листя і верхівка починають в’янути, засихати, і рослина може загинути. Прогресує хвороба в спеку при тривалій відсутності опадів.

  Суха гниль викликається грибком і поширена повсюдно. На передній стороні кошики виявляються гниючі темно-коричневі плями, які поступово всихають і тверднуть. При сильному ураженні осередки з зернами легко відходять від основи цілими пластами. Насіння виглядає плоским, недорозвиненим, злиплим, а смак у нього гіркий. Найчастіше хвороба розвивається в затяжну посуху і після ураження соняшника градом.

  Сіра гниль теж викликається грибком, який може довгий час зберігатися в ґрунті, на насінні, коренях рослин і в післяжнивних рослинних рештках. Активною інфекція стає у вологу погоду на тлі зниження температури. На молодих рослинах з’являються коричневі плями, що незабаром вкриваються сіруватим нальотом. На стеблах утворюються темні штрихи з таким же нальотом. Уражає грибок і кошики, що зріють, від чого на їхній тильній стороні виникають маслисті плями, тканина в цих місцях розм’якшується, вкривається нальотом, гниє і відмирає. За сприятливих для грибів умов він може негативно вплинути на врожайність соняшника.

  Вертицильозний вілт може призвести до поступового в’янення тканин і навіть до відмирання рослин. Збудником хвороби є грибок, що вражає судинну систему соняшника. Перші ознаки хвороби помітні вже при цвітінні, потім вертицильоз проявляється на листках, які втрачають між жилками тургор, після чого листя викривлюються і відмирають, але ще довго можуть не опадати. Інфекція вражає судини стебла, погіршуючи якість генеративних органів – якщо зробити зріз стебла ураженої рослини, то можна побачити м’якоть, що стала коричневою. Активізується грибок під час тривалої посухи і спеки.

  Альтернаріоз, або бура плямистість, що викликається грибком, вражає стебла, листя і насіння соняшника. Спочатку на листках з’являються коричневі некрозні цятки, які збільшуються і набувають неправильні форми. Іноді альтернаріоз проявляється тільки в кінці вегетації. Розвивається захворювання на тлі високої вологості і температури повітря.

  Склеротініоз, або біла гниль вражає соняшник протягом упродовж вегетаційного періоду, але проявлятися може по-різному. Характерна для цього захворювання стрімкість розвитку. Сходи, уражені білою гниллю, гинуть відразу. У молодих рослин із 5-6 листками при температурі повітря 16-18 ºC на тлі підвищеної вологості на листках утворюється білий повстяний наліт. При розвитку захворювання хворі тканини відмирають, стебла ламаються і рослини гинуть. На тильній стороні кошика з’являються мокрі світло-коричневі плями, тканина під якими стає м’якою. Прикореневе ураження соняшника білою гниллю скорочує надходження в листя і стебла поживних речовин, що наближає загибель рослини.

  Аскохітоз може проявитися у будь-який момент періоду вегетації, але більш явними симптоми стають у другій половині літа: на листках, стеблах і кошиках виникають дуже темні, майже чорні плями округлої або неправильної форми, діаметром 1-2 см, а згодом у центрі плям з’являються пікніди. Інфекція має грибкове походження.

  Борошниста роса поширена в південних районах. Проявляється вона білим борошнистим нальотом на поверхні листя, який поступово темніє і перетворюється на щільну буру плівку. При інтенсивному розвитку захворювання знижується врожайність рослин і зменшується вміст олії в насінні.

  Іржа – грибкове захворювання, поширене у всіх місцях, де вирощується соняшник. Навесні на нижній, а іноді і на верхній стороні листя з’являються опуклі помаранчеві утворення в формі подушечок – пустули, при розтріскуванні яких розсипається іржавий порошок, який є спорами грибка. Іржа викликає загибель листя, а при сильному зараженні потерпають і інші органи. В уражених рослин спостерігається втрата вологи, порушення обміну речовин і відставання в розвитку.

  Вовчок є одностебловим паразитом із квітками світло-фіолетового відтінку і плодами у формі коробочки. Росток вовчка прикріплюється до кореня соняшника, вживається в нього і розвивається за рахунок рослини, сильно знижуючи його врожайність.

  Бактеріоз, як зрозуміло з назви хвороби, має бактеріальну природу. Уражені хворобою тканини соняшника гниють і стають слизовими, в’януть і сохнуть.

  Мозаїка викликається вірусом кучерявої смугастості тютюну і проявляється зміною листя соняшника – воно стає строкатим, потім деформуються та відстає у рості та розвитку.

  Позеленіння квіток проявляється хлорозом листя, карликовість, утворенням тонких вторинних пагонів і стерильністю квіток, які набувають зеленого забарвлення. Захворювання викликають мікоплазмові тіла, які переносять цикадки;

  Шкідники соняшника

  Вплинути на урожай соняшника можуть не тільки хвороби, а й шкідники. Наприклад:

  • степові цвіркуни – дорослі комахи, які пошкоджують рослину в період появи перших листків і знищують точку росту. Велика частина шкідників зосереджується на краях ділянок;
  • підгризаючі совки – небезпеку становить перше покоління шкідників: гусінь, що перебуває у ґрунті, підгризає стебло у кореневої шийки;
  • піщані смерди – ці жуки перегризають сходи і з’їдають їх;
  • довгоносики – найбільшу небезпеку представляють види південний сірий, сірий і сірий буряковий довгоносики, які поїдають сім’ядольне листя, перекушують стебла і завдають шкоди паросткам, які ще не з’явилися з-під землі;
  • лугові метелики вирізняються великою ненажерливістю і всеїдністю: личинки можуть з’їсти всю листову поверхню, залишивши лише великі жилки, знищують вони також епідерміс у кошиках і стеблах;
  • рослиноїдні блощиці висмоктують із рослини соки. Найнебезпечніше ураження шкідниками сім’янок, яке призводить до їхньої загибелі;
  • попелиця пошкоджує молоде листя, від чого пластина зморщується, жовтіє і буріє. Рослини, уражені попелицею, відстають у розвитку;
  • дротяники – личинки жука-ковалика (лускуна) – виїдають посіяне насіння, паростки, підгризають під землею сходи. Небезпечні дротяники доти, доки у соняшника не розвинеться 2-3 пари листя;
  • хрущ – його личинки, перебуваючи в землі, пошкоджують соняшник та інші культури, харчуючись на першому етапі свого розвитку корінням рослин.

  Обробка соняшника

  Аби захистити посіви соняшника від хвороб і шкідників, необхідно:

  • дотримуватися сівозміни;
  • вибирати для вирощування стійкі до хвороб і шкідників сорти соняшника;
  • перед посівом обов’язково проводити протруєння насіння соняшника фунгіцидами та інсектицидами;
  • дотримуватися термінів і схеми посіву;
  • регулярно знищувати бур’яни на ділянці;
  • проводити профілактичні обробки рослин фунгіцидами та інсектицидами;
  • видаляти з ділянки після збору врожаю рослинні залишки;
  • проводити восени глибоку оранку або перекопування ділянки.

  Якщо упродовж вегетації на рослинах з’являються ознаки грибкових хвороб, знищувати інфекцію слід розчинами фунгіцидів системної дії, наприклад, Апрон або Круйзер. Припиняють обробки як мінімум за місяць до збору врожаю. Вірусні хвороби невиліковні, тому екземпляри, уражені мозаїкою, слід негайно видалити і спалити.

  Обробка насіння перед посівом інсектицидами захищає сходи від шкідників упродовж 5-7 тижнів, але потім слід час від часу проводити профілактичне обприскування соняшника розчинами інсектицидів і акарицидів широкого спектра дії, як-от: Залп, Акарін, Актеллік або Агравертін. Особливо небезпечними є сисні комахи – попелиці й блощиці, оскільки вони не тільки ушкоджують рослини і висмоктують із них соки, а й є переносниками невиліковних вірусних хвороб.

  Збирання і зберігання соняшника

  Коли і як збирати соняшник

  Забирають соняшник у період його повної стиглості, коли листя та кошики підсихають і буріють – саме в цей час у насінні завершується процес накопичення олії, ядра насіння тверднуть, шкірка набуває характерного для сорту забарвлення, а насіння розколюються при стисненні з обох боків. Коли на ділянці залишиться не більше 15 % соняшників із жовтими язичковими квітками, можна братися до збирання.

  Але іноді дозрівання насіння збігається з початком сезону дощів, і кошики не встигають висихати на корені. Не можна збирати на зберігання насіння з підвищеною вологістю. У таких випадках напередодні початку дощів рослини в суху погоду обробляють десикантами, що забезпечують швидке дозрівання – насіння в кошиках достигає на тиждень раніше. Цей захід підвищує врожайність соняшника, насіння виходить якісним, і його вологість не перевищує 9 %.

  Збір урожаю соняшника має завершитися за шість днів, інакше насіння почне обсипатися. При збиранні головки зрізають на 2-3 см нижче по стеблу, потім із них за допомогою тертя витягують насіння і здувають сміття.

  Можна, не зрізуючи, нахиляти головки над відром і вибивати з кошиків насіння, постукуючи з тильного боку чимось важким. Зріле насіння саме вислизає з гнізд у посудину.

  Третій спосіб збирання дозволяє зберегти урожай зовсім без втрат: кошики зрізують із 10 см стебла, коли дозріло тільки 2/3 насіння. На головки надягають тканинні або паперові мішки і підвішують їх на 2-3 тижні під стелею в добре провітрюваному приміщенні, після чого з легкістю вилущують стигле і сухе насіння з гнізд.

  Решту стебел на ділянці необхідно висмикнути і спалити, а ділянку зорати або перекопати на глибину штиха лопати.

  Способи зберігання соняшника

  Лежкість насіння соняшника залежить від цілісності його оболонок – зерна з пошкодженою шкіркою не захищені від проникнення інфекції і швидко псуються. Скорочують термін зберігання насіння й органічні домішки, оскільки мають підвищену порівняно з насінням гігроскопічність.

  На тривале зберігання можна закладати тільки очищене від сміття і провіяне насіння з вологістю не більше 7 %, охолоджене до 10 ºC. Сушать насіння в сухому приміщенні з гарною вентиляцією. Якщо вологість перевищує 12 %, необхідно при просушуванні посилити вентилювання.

  Сухе насіння може зберігатися півроку. Тримають його у чистому, сухому неопалюваному приміщенні в мішках із тканини в підвішеному до стелі положенні.

  Види і сорти соняшника

  У комерційних цілях соняшник класифікують за кольором лушпиння. Наприклад, сорти соняшника з чорним лушпинням відносять до олійних, оскільки вони містять до 50 % олії, а сорти зі смугастою шкіркою використовують для виробництва продуктів харчування, зокрема кондитерських виробів. Олійні сорти, своєю чергою, залежно від кількості та якості кислот, що містяться в насінні, поділяються на поліненасичені, мононенасичені і середньоолеїнові.

  За тривалістю вегетаційного періоду сорти та гібриди соняшника поділяються на ранньостиглі, середньоранні, середньостиглі та середньопізні. Пропонуємо вам знайомство з найкращими сортами соняшника:

  • Люкс – високопродуктивний, великоплідний, стійкий до захворювань, посухи й бур’янів кондитерський сорт раннього терміну дозрівання. Рослини цього сорту сягають у висоту 185 см, діаметр їхнього кошика 25-27 см, великі ядра прилягають до стінок сім’янок нещільно;
  • Горішок – високоврожайний ранньостиглий універсальний сорт, стійкий до погодних умов, бур’янів та деяких хвороб і шкідників. У рослин заввишки до 170 см великі овально-довгасті чорне насіння зі шкіркою в подовжню темно-сіру смужку;
  • Ласунка – великоплідний середньостиглий урожайний універсальний сорт, стійкий до бур’янів, посухи, деяких хвороб і шкідників. Рослина сягає у висоту майже 2 м, кошик у нього опуклий, опущений, насіння велике й витягнуте;
  • Олівер – високопродуктивний скоростиглий олійний гібрид сербської селекції, стійкий до хвороб і посухи. Рослина невисока – до 145 см, не гілляста, з могутнім корінням. Середніх габаритів кошики мають плоску форму, яйцеподібне темне насіння теж середніх розмірів;
  • Форвард – стійкий до різних гнилей, склеротинії, фомопсису, пероноспорозу та бур’янів високоврожайний олійний гібрид середньораннього терміну дозрівання заввишки до 190 см, із випуклої форми опущеними вниз кошиками діаметром 15-20 см і темними смугастими сім’янками;
  • Рімісол – стійкий до вилягання середньоранній олійний гібрид, що вирізняється імунітетом до деяких хвороб і шкідників. Це рослини заввишки до 160 см із товстим, густо облистяним стеблом, розвиненою кореневою системою, нахиленими опуклими кошиками діаметром до 22 см із подовженими чорними насінинами;
  • Флагман – ранньостиглий урожайний олійний сорт, стійкий до борошнистої роси і бур’янів, але вражається фомопсисом. Рослини цього сорту заввишки до 2 м із подовженим овальним насінням;
  • Прометей – надранній і високопродуктивний олійний сорт, стійкий до посухи, бур’янів, іржі та борошнистої роси. Висота рослин цього сорту не більше 140 см, а діаметр їхніх кошиків 18-22 см;
  • Аттіла – теж надранній і високоврожайний олійний сорт, стійкий практично до всіх грибкових захворювань і несприятливих умов. Рослини заввишки до 165 см із напівсхиленими плоскими кошиками діаметром до 24 см;
  • Вранац – високоврожайний кондитерський середньопізній гібрид, стійкий до хвороб, посухи, вилягання та осипання. Рослини цього сорту високі й потужні, кошики середнього розміру, дуже опуклі, загорнуті донизу, сім’янки широкояйцеподібні, великі, чорні з темно-сірими смужками по краях;
  • Алмаз – ранньостиглий урожайний кондитерський сорт, відносно стійкий до вилягання, посухи та грибкових хвороб. Стебло у нього заввишки до 190 см, кошики опуклі, великі, нахилені, сім’янки великі, чорні з сірими смужками;
  • Запорізький кондитерський – середньостиглий високопродуктивний сорт, стійкий до бур’янів, осипання, вертицильозу і пероноспорозу. Висота стебла сягає 210 см, кошики діаметром 20-25 см плоскі або ледь опуклі.

  Властивості соняшника – шкода і користь

  Корисні властивості соняшника

  До складу насіння соняшника входять такі речовини:

  • каротин, що підвищує захисні сили організму за рахунок нейтралізації шкідливого впливу вільних радикалів;
  • бетаїн, що активізує ліпідний обмін, що сприяє виробленню енергії, нормалізує кислотність шлунка, поліпшує діяльність травної системи і перешкоджає відкладенню жиру;
  • холін, що сприяє засвоєнню жирів, знижує вміст холестерину, зміцнює центральну нервову систему, стимулює серцеву діяльність і уповільнює старіння;
  • смоли, які надають бактерицидну, бактеріостатичну, в’яжучу й антигнильну дію;
  • жирні олії, які беруть участь у регенерації тканин, усувають вогнища запалення, прискорюють процес загоєння ран, захищають організм від впливу канцерогенів;
  • флавоноїди, які зміцнюють і покращують еластичність капілярів та стінок судин, нейтралізують дію вільних радикалів і знижують артеріальний тиск;
  • органічні кислоти, що підвищують апетит та імунітет, активізують обмінні процеси, виводять токсини і нормалізують травлення;
  • дубильні речовини, які мають бактерицидну, бактеріостатичну і в’язку дію;
  • глікозиди, які мають сечогінну, седативну, відхаркувальну, судинорозширювальну, протимікробну і дезінфікуючу дію;
  • антоціани, що знижують ламкість капілярів і судин, уповільнюють процес старіння, зупиняють кровотечу, зміцнюють серцевий м’яз, нормалізують обмін речовин і роботу центральної нервової системи, знімають запалення;
  • гіркоти, що стимулюють апетит, нормалізують травлення, зміцнюють імунітет і допомагають відновлювати організм при слабкості, втомі, виснаженні, занепаді сил і неврастенії;
  • фітин, що стимулює роботу печінки, знижує рівень холестерину, нормалізує стан нервової системи й активізує жировий обмін;
  • лецитин, що прискорює окислювальні процеси, забезпечує жировий обмін, поліпшує роботу мозку, нормалізує роботу серцево-судинної системи, стимулює жовчовиділення;
  • пектин, який виводить радіонукліди і солі важких металів, пригнічує гнильну флору в кишківнику;
  • сапоніни, що розріджують мокротиння, виводять слиз із бронхів і легень, запобігають синтезу ДНК в пухлинних клітинах.

  Крім перерахованих речовин, насіння містить білки, вуглеводи, вітаміни, кальцій і цинк.

  Насіння соняшника – протипокази

  Від уживання насіння соняшника може бути не тільки користь, а й шкода. Наприклад, від них потерпає зубна емаль, яку поступово руйнує міцна шкірка, що вкриває насіння. Зерна соняшника калорійні, тому у великих кількостях протипоказані тим, хто прагне знизити свою вагу. Крім того, в їжу використовують зазвичай смажене насіння, в якому вже майже не залишилося нічого корисного.

  Негативно позначається вживання насіння на голосових даних – у горлі утворюється жирна плівка, яка заважає співати й говорити. Якщо ви купуєте насіння для їжі, то маєте розуміти, що довге коріння соняшника вбирало не тільки корисні речовини, але також отрути і токсини, тому варто переконатися, що рослина вирощувалася в екологічно благополучному районі, а насіння перед смаженням очистили від пилу і бруду.

  Вирощування та удобрення соняшника: від А до Я

  Соняшник на українських полях тримає лідерські позиції, його посівні площі сягають понад 6 млн гектарів! Адже вітчизняній олійній промисловості необхідно щороку понад 20 млн тонн сировини. Тож, квітка сонця одна з найперспективніших і рентабельних культур. У цій статті ми розкажемо про особливості вирощування соняха, види та терміни підживлення, а також способи внесення добрив для соняшника.

  Технологія вирощування соняшника

  Кожен, хто планує вирощувати соняшник, для початку має визначитись з двома головними завданнями

  2.Знайти якісне насіння

  Під час вибору сортів та гібридів враховують такі аспекти: стиглість, стійкість до хвороб (зокрема вовчка), стійкість до вилягання та осипання, посухостійкість, культура-попередник і що вносили в ґрунт. Ну і звісно ж генетика! Селекціонери постійно виводять нові сорти та гібриди, які вже “запрограмовані” на високий потенціал врожайності. Є гібриди, що вирізняються вищою олійністю, ніж інші.

  При пошуках якісного насіння існує хибна думка “крупне насіння швидше проростає, ніж дрібне”. Насправді ж проростання залежить від глибини посіву соняшника; температури (холод сповільнює проростання як дрібного, так і крупного насіння); а також швидкості надходження води до насінини. Звертайте увагу на каліброваність, обробку якісними регуляторами росту, чим протруєне насіння. Наприклад, препарати-фунгіциди – біфентрин, тіаметоксам, альфа-циперметрин вберігають насіння від шкідників. Вся ця інформація про насіння мусить бути вказана на упаковці виробника.

  Золотий стандарт якісного посівного матеріалу соняшника:

  Маса тисячі насінин не менше 55 грам

  Коли сіяти соняшник?

  Сонях любить вчасність! І тут головний орієнтир не календар, а погода. Для висівання соняшника необхідно щоб ґрунт прогрівся на глибину 5 -10 сантиметрів до середньодобової температури +12 градусів. Посієш зарано — чекай втрати сходів чи випрівання насіння, або зрідженості сходів. Не варто сіяти в посушливих умовах. Особливу увагу звертають на запаси вологи у верхньому шарі ґрунту. Якщо проґавити оптимальний час для висіву, то це затримає період вегетації і відповідно знизить врожайність.

  Досвідчені аграрії вважають, що найкращий час для посіву — це не довше ніж 3-4 години після передпосівної культивації. До слова, селекціонери з кожним роком вдосконалюють створення нових морозостійких сортів. І цілком реально, що невдовзі соняшник вирощуватимуть, як озиму культуру.

  Як правильно сіяти соняшник?

  Густоту та спосіб сівби визначають відповідно до обраного гібриду. Але є загальні норми висіву. Для класичної схеми рекомендовано залишати міжряддя шириною в 70 сантиметрів, так легше проводити обробку ґрунту після сходження рослин. Але прогресивні господартсва все частіше застосовують сівбу суцільним способом. Для цього мають сучасні посівні комплекси та збиральну техніку. Деякі агрокомпанії відзначають збільшення врожайності за такого методу на 10-15%.

  Норма висіву соняшника

  Для надранніх сортів

  60-70 тис насінин на 1 га

  Для ранніх і середньоранніх

  40-50 тис насінин на 1 га

  Крім того, на норми висіву впливає ще дуже багато індивідуальних чинників, наприклад, якість і стан ґрунту, його вологість, специфіку сорту чи гібриду соняха.

  Не менш важливі місцевість та клімат. Норма посівів у зонах Степу, Лісостепу чи на Поліссі буде різна:

  — 50-55 тис насінин з розрахунку на 1 гектар для Степу;

  — 60 тисяч насінин з розрахунку на 1 гектар для Лісостепу;

  — від 60 до 70 тисяч насінин на 1 гектар для Полісся.

  Найкращі попередники для соняшника

  Правильна організація сівозміни — це запорука хорошого врожаю. Соняшник вибагливий, він не пробачає забруднених бур’янами полів, любить теплу та вологу землю, а ще вимогливий до попередників. Наприклад, ріпак, соя, горох, квасоля — погані попередники для соняшника, бо мають з ним спільні хвороби. Недобре сіяти соняшник після цукрового буряка та багаторічних трав, вони забирають з ґрунту багато вологи, якої так потребує сонях.

  Соняшник добре росте після картоплі, кукурудзи, озимої пшениці, ячменю, чорного пару.

  Але така перспективна рослина має “гріх” — повністю виснажує ґрунт. За принципами ланцюжка чергувань, він має право повернутися на те саме поле тільки через 6-8 років, коли земля відновиться. Однак, зараз науковці все частіше “відмивають репутацію” соняшника, доводячи, що насправді після нього в землі залишається значно більше поживних речовин, ніж по озимині. А якщо після збору соняшника просто зробити землі перерву на півроку, то всі корисні речовини завдяки рослинним решткам самі повернуться на місце.

  Найчастіше одразу після соняшника сіють озимі зернові. Його потужні кореневі рештки стають доброю органічною масою для нової культури. Адже сонях залишає по собі до 7 тонн сухих залишків на одному гектарі. А вони багаті на магній та калій.

  Як збільшити олійність?

  Олійність насіння соняшника залежить від сорту чи гібридності культури. Ми вже писали, що є гібриди з більшою олійністю і меншою. Однак, є ще ряд інших факторів, які впливають на цей показник. Наприклад, дата посіву. Ранній посів позитивно впливає на олійність, адже збільшує життєвий цикл росту соняшника і відповідно вміст олії в насінині. А от посушлива погода в час наливу соняха може дуже негативно вплинути на олійність.

  Кількість опадів чи застосування поливу в період розвитку соняшника впливають на вміст жирів у насінні. Звісно, погодні умови коригувати складно, тому чи не єдиний вихід — збалансоване живлення добривами. Вони здатні коригувати якісний показник жирності насіння. Азот, фосфор та калій в комплексі добре впливають на налив сім’янок. А фосфор безпосередньо сприяє підвищенню вмісту жиру.

  Боротьба зі шкідниками

  На полях українського соняшника нараховують приблизно 60 видів шкідників. Горбатики, довгоносики, вусачі, чорниші — це лише короткий список любителів “пожерати” квітку сонця. Вони здатні знищити 60% посівів чи, навіть, більше. Основний спосіб профілактики шкідників — це дотримання правил сівозмін. Тобто чергування культур, розумне планування сусідства. І знищення бур’янів, бо вони слугують місцем для розмноження шкідників. Менше піддаються шкідникам соняшникові поля в тих господарствах, які дотримується правильної технології вирощування. Маємо на увазі дотримання термінів посівів, густоти і глибини закладання насіння тощо. Не стоять на місці і сучасні селекціонери, вони щоразу вдосконалюють виведення сортів та гібридів стійких до шкідників.

  Однак профілактичних заходів для більшості господарств не достатньо, і вони обирають простіший шлях — протруєний насіннєвий матеріал. Це хімічний метод боротьби зі шкідниками. Крім нього на різних етапах вегетації рослин застосовують обприскування, залежно від кількості та виду шкідників. Триває боротьба зі шкідливими організмами, навіть, після збору врожаю. Глибока оранка та подрібнення кореневих залишків вбиває личинки шкідників.

  Вовчок — нічний жах агрономів

  Він найпоширеніший серед рослин-паразитів. І вже розповсюджений на посівних площах всієї країни. Насіння вовчка дуже дрібне і легко переноситься вітром чи комбайнами, які працювали на заражених полях. Дослідники з’ясували, що він може мутувати і зберігатися в землі аж до 20 років! Тому провідним світовим селекціонерам наразі не вдається повністю вирішити цю проблему. Нові гібриди соняха відповідно піддаються новим мутаціям вовчка. Втім комплексна боротьба дає результати:

  — використання стійких до вовчка гібридів.

  Окремо виділяємо ще один цікавий метод — провокація посіву. Вовчок проростає на полі з кукурудзи, льону, сої, сорго та люцерни, але не може паразитувати на цих культурах і в результаті гине.

  Оптимальна система удобрення соняшника

  Вона складається з трьох етапів:

  Вносити мінеральні добрива в ґрунт обов’язково. Соняшник споживатиме їх впродовж всього періоду вегетації. Припосівне удобрення та підживлення — це додаткові заходи, які покращують стан культури на різних стадіях, але фундамент — це добриво під соняшник під основний обробіток.

  Весь період росту та розвитку соняшник засвоює поживні елементи в різній кількості. Спочатку ця рослина не потребує надто багато поживних елементів, але згодом ситуація кардинально змінюється. Автори книги “Фізіологічна роль елементів живлення та системи удобрення польових культур” професори В. Лихочвор та В. Петриченко про засвоєння та нестачу трьох основних корисних елементів пишуть:

  — “Азот рівномірно засвоюється впродовж вегетації. Починаючи з фази 3-4 пар листків і до фази цвітіння використовується 70-80% азоту. Особливо негативно позначається нестача азоту під час формування кошика. Надлишок азоту зменшує вміст олії, призводить до надмірного вегетативного росту.

  — Фосфор поглинається рослиною від сходів до цвітіння. Нестача фосфору негативно впливає на формування та налив сімянок і обмежує продуктивність соняшника. Достатня кількість фосфору підвищує посухостійкість рослин та олійність насіння.

  — Калій підвищує посухостійкість рослин, допомагає утримувати вологу і зменшує її випаровування”.

  При урожайності 21 ц/га насіння, соняшник виносить з ґрунту 120 кг азоту, 45 кг фосфору, 235 кг калію

  Ще один важливий елемент — магній. Його нестача може знизити масу тисячі насінин. Але треба забезпечити правильне співвідношення калію та магнію, бо надлишок одного перешкоджає засвоєнню іншого.

  Бор відіграє важливу роль для урожайності. Соняшник найбільше потребує бору у фазі росту молодих листків. Якщо рослині замало бору, це помітно візуально — суцвіття не формуються, листки деформовані. Бор відповідає за кількість сімянок у кошику, проростання пилку та запліднення квіток.

  Сірки соняшник потребує в три рази більше ніж зернові культури. Дефіцит цього елементу особливо зростає якщо перед посівом було багато сезонних опадів. Сірка вимивається з ґрунту, тому її не радять вносити осінню, а краще весною, перед посівом.

  Також соняшник добре реагує на наявність мезо- та мікроелементів. Важливі цинк, мідь, залізо, молібден та ін.

  Вибір добрива при посіві соняшника, строки внесення та норми

  Під основний обробіток для соняшника вносять діамофоску, нітроамофоску, суперфосфат та тукосуміші. І все частіше українські аграрії тепер обирають комплексні добрива. Адже вони крім трьох основних елементів живлення мають у своєму складі мезо- та мікроелементи і є ефективнішими, адже дають збалансоване живлення в одній гранулі. Також вони легко засвоюються і, що не менш важливо для аграріїв, вони економлять ресурси в плані кількості виїздів техніки на поля.

  Повні складні добрива застосовують зазвичай як припосівне внесення. Спосіб удобрення — збоку рядка, а не в саму лунку! На 5 сантиметрів глибше ніж саме насіння.

  Раннє листкове підживлення соняшника роблять азотно-фосфорними чи повними міндобривами. Їх вносять тоді, коли вже утворилися дві чи три пари листків.

  Позакореневе підживлення проводять також мікродобривами. Воно особливо ефективне при недостатньому зволоженні ґрунту. Це гарантує швидке і дієве живлення, що важливо на етапі формування кошиків.

  Перед закладкою кошика (3-8 листків) застосовують повторне мінеральне живлення. Тут особливо важливі бор, марганець і цинк. Вони відповідають за формування насіння в майбутньому кошику з більшою масою.

  Норми мінеральних добрив для соняшника залежать від багатьох чинників: від попередника, від запланованої врожайності, властивостей ґрунту, рівня вологості тощо.

  Середня норма внесення NPK 150-400 кг на 1 га

  Що ми пропонуємо?

  Добриво Нітроамофоска-М належить до категорії комплексних мінеральних добрив з мікроелементами. Воно повноцінно живить культуру і гарантовано збільшує врожайність, навіть, на кислих грунтах. NPK вирівнює рівень pH ґрунту і покращує середовище для корисних мікроорганізмів.

  Міндобриво компанії “Тетра-Агро” виробляється тільки в гранульованому вигляді, перевага яких в однаковому вмісті всіх поживних елементів одразу в одній гранулі. Таке добриво рівномірно вноситься, не злежується та краще засвоюється. Його можна застосовувати в період підживлення, під час передпосівної культивації та при посіві будь-яких сільськогосподарських культур.

  Зараз наша лінійка має вже шість видів NPK, які ідеально працюють на всіх типах ґрунтів:

  NPK 3:20:20, NPK 8:20:25, NPK 9:18:22, NPK 15:15:15, NPK 7:17:21 та NPK 16:16:16

  Нітроамофоска-М збагачує землю необхідними макро- та мікроелементами, дбає про рослини на всіх стадіях розвитку. Ми постійно вдосконалюємо виробничі потужності та тестуємо власну продукцію, від так численні лабораторні дослідження показують, що наші NPK збільшують врожай до 70%!

  Для виробництва ми обрали якісну сертифіковану сировину, зокрема фосфорити з Єгипту. Вона не має шкідливих хімічних фосфатів, а тому не вбиває родючі чорноземи.

  Переваги співпраці з “Тетра-Агро”

  Ми пропонуємо безкоштовну послугу з проведення аудиту ґрунту. Наші спеціалісти визначають рівень кислотності ґрунту вашого поля і відповідно до цього підбирають NPK добриво, яке ефективно працюватиме саме для вас. Крім того за необхідності та бажанням клієнта, ми можемо змінювати формулу NPK індивідуально.

  Здійснюємо доставку у зручний для вас спосіб по всій території України.

  Як замовити?

  Замовити нашу продукцію можна заповнивши форму одразу на сайті або ж за телефоном +38 (066) 133 26 77.

  З актуальними цінами ви можете ознайомитись у розділі “Прайс”. Спосіб доставки та оплати обговорюється з кожним клієнтом індивідуально.

  Вирощування і догляд за декоративним соняшником: секрети, правила і рекомендації

  Краса різноманітних рослин і культур настільки висока, що довільно одні культури переходять в різні класи і види, використовуючи свої сильні сторони. Всім відомий яскравий красень соняшник, який з самого старту вегетації радує своєю красою, а в фіналі дає непоганий урожай. Незвичайну цінність і красу цієї рослини не могли пропустити селекціонери, тому створили унікальну різновид – декоративний соняшник. Яка особливість цієї квітки, чим він привертає увагу, а також чи можливо висаджувати його в своїх квітниках? Давайте розбиратися.

  Декоративний соняшник: що це? Особливості та характеристика декоративної рослини

  Декоративний соняшник або геліантус – це квітуча рослина, яке пахне яскравими жовто-помаранчевими пишними бутонами і завершується формуванням насіння дуже дрібного калібру, що не підлягає вживанню. Селекціонери активно працюють в напрямку виведення новинок і різновидів нової декоративної рослини, тому існує понад 150 видів квітки, і це не межа. Висока ніжка і яскраве пишне суцвіття не можуть нікого залишити байдужими, тому що такий тандем сподобається кожному, а розважлива господиня обов’язково знайде гідне місце на грядці.

  Найяскравішими вважаються представники, що мають густу крону, так як одне стебло має в своєму розпорядженні кілька суцвіть. Складно зустріти не тільки яскраво-жовті екземпляри, але і варіації суміші, де махрова структура відмінно злилася з щільною серединкою, де поєдналися відтінки коричневого з помаранчевим. Також можна зустріти декоративні соняшники скромніших параметрів, які довільно нагадують чорнобривців або бархатців. Більш оригінальні відтінки, де немає класичного жовтого або оранжевого, також допустимі, адже незвичайність полягає в ніжних відтінках, тому серед соняшників можна зустріти ніжні кремові відтінки, а також персиковий варіант з елементами рожевих вкраплень.

  Декоративний соняшник має виключно функцію перетворення і прикраси території. Багато експертів стверджують, що за допомогою таких оригінальних квітів дачники стають ближче до сільського господарства. Мовляв, це одвічно українські традиції мати на своїй території поблизу дерев’яної огорожі запашний соняшник. Зрозуміло, в ті часи це відбувалося виключно з класичним плодоносним соняшником, але красу такого тандему хочуть перенести багато хто, але використовуючи декоративну версію.

  Використання і застосування декоративного соняшнику для ділянки

  Найчастіше квітникарі використовують декоративний соняшник, як живопліт, або як перетворення кордону ділянки, масивна і розкішна квітка стане яскравим кордоном з сусідами або простою рисою для ваших володінь. Міні версії або карликовий варіант такого соняшнику, можна сміливо використовувати для вазонів, вони вийдуть дуже яскравими, барвистими і неповторними. Декоративний соняшник – це не тільки прикраса будь-якої території, а й основа для флористичних композицій, так як з такою рослиною легко експериментувати, видозмінювати, доповнювати, так як масивні бутони, стійка ніжка стануть явно центральною фігурою будь-якого букета.

  Секрети успішного вирощування декоративного соняшнику на ділянці

  Щоб насолоджуватись красою вогненних бутонів, необхідно правильно висадити декоративний вид, а також створювати сприятливі умови зростання. Які ж правила посадки, оптимальна схема і секрети успіху? Давайте розглянемо більш докладно.

  Ідеальне місце для вирощування декоративного соняшнику

  Щоб рослина відчувало себе комфортно, необхідно враховувати кілька критеріїв:

  • ділянку без протягів, сильних вітрів;
  • затіненність під забороною, повинна бути відкрита і добре освітлювана місцевість;
  • застої води можуть зіграти злий жарт, тому забезпечте територію дренажною системою.

  Якість ґрунту – важливий критерій

  Пахнути і радувати яскравими фарбами соняшник зможе виключно на ділянці, де грунт має нейтральний або зовсім низький рівень кислотності. Зрозуміло, в живильному середовищі можна розраховувати на максимальні показники, але допустимі і більш звичайні версії, коли грунт не є дуже родючим.

  Технологія посадки насіння: правила, схеми і відстані

  Для початку хотілося б зробити акцент, що вирощування такого соняшнику можна коригувати самостійно, продовжуючи цвітіння, якщо висаджувати не масово, а з інтервалами в 1-2 тижні, тоді ви зможете отримати дуже тривале цвітіння, що не переривається.

  Посадка – не складна, так як на ділянку насіння висаджуються, а не розсадний спосіб. Єдиним побажанням стане попереднє замочування. Технологія проста і класична – відібране насіння слід помістити в тканину, яку попередньо просочили живильною і знезаражувальною сумішшю. До складу суміші входить тільки вода і зола. Пропорції такі, літр теплої води і дві столових ложки золи.

  Занурення насіння в грунт має відбутися на 6 см. Висаджувати слід не одне насіння, а кілька, для більшої ймовірності отримання безпробільних посадок. У кожній лунці висадіть по два насіння, залишаючи між ними відстань приблизно в 3 сантиметри. Схема просадки – півметра між посадками, так як рослина масивна і потребує свободи. Якщо сорт славиться гігантськими даними і розмірами, тоді збільшити потрібно відстань до 70 сантиметрів. Міжряддя, якщо ви робите, то приблизно відступайте до 80 см, щоб рослини мали достатньо місця для комфортного зростання. Коли насіння занурили в грунт, просто прикопують їх землею.

  Результати своїх праць вже буде видно буквально через 10 днів. Не поспішайте проріджувати сходи, дайте сформуватися 3-4 листочкам, тоді і проріджуйте.

  Секрети успішного догляду за декоративними соняшниками

  Щоб квітка успішно пахнула на території, не тільки важливо правильно посадити, а й систематично виконувати рекомендації по догляду.

  • Якість і регулярність поливів. Частота поливів повинна бути високою, так як квіти ростуть на відкритій місцевості, тому потребують підвищеного зволоження. Також слід враховувати неймовірну особливість рослини – корінь заглиблюється в грунт на пару метрів. Саме тому, щоб просочити рослину сповна, знадобиться рясний полив. Коли за вікном стоїть сильна спека, намагайтеся поливи проводити двічі на день. Переломними подіями являються моменти, які повинні бути обов’язково повні сил – це формування перших листочків, закладка квітучої зав’язі і саме цвітіння. У ці періоди максимально потрібно поливати рослину, дотримуючись усіх правил.
  • Календар підживлень. Рослина дуже позитивно ставиться до живильного середовища, тому підживлення є приємним бонусом для красивої вегетації. У кожен момент розвитку потрібно використовувати різні акценти в мінеральних комплексах. Отже, починати слід з суперфосфату, який стане незамінним на самому ранньому етапі формування рослини – зростання перших п’яти листочків. Друга підгодівля починається разом з формуванням кошиків – тут в атаку йде настій коров’яку, який потребує сильного розведення, дотримуючись пропорцію 1:10. Не зайвими стануть підгодівлі сульфат калієм. Це два обов’язкові підживлення, хоча існує і екстрене. Якщо рослині не вистачає бору, то вона це обов’язково покаже формуванням на листях невеликих бульбашок. Не варто зволікати, обприскування бором згідно з інструкцією допоможе рослині отримати бракуючий компонент комфортного зростання.
  • Розпушування і боротьба з бур’яном. Ділянка, де ростуть красиві соняшники, не повинна заростати бур’янами або перетворитися на суцільний камінь. Грунт має потребу в систематичному розпушуванні, адже так ви не тільки вбережете ділянку від достатку бур’янів, а й дозволите кореневій частині рослини отримати потрібну дозу кисню.

  Шкідники і хвороби, що небезпечні для декоративного соняшника

  Як будь-яка рослина, декоративний соняшник страждає від можливості захворіти цілим рядом хвороб або бути знищеним небезпечними шкідниками. Якщо ви обізнані, значить озброєні. Слід взяти собі за правило, двічі в тиждень проводити ретельні огляди стану рослини, помічати відхилення, щоб швидко і ефективно допомогти впоратися з недугою або комахою-шкідником. Хвороб, що може осягнути рослина – безліч, домінують серед усіх альтернаріоз та пероноспороз, фомоз стебла і сіра плямистість, а також різні прояви гнилі. Не варто зволікати, при перших симптомах використовуйте фунгіциди, так як це декоративна версія соняшнику, тому допустимі радикальні і ефективні засоби. Краще вибирайте препарати системної дії.

  З шкідників на декоративному соняшнику можна помітити комах довгоносиків і гусениць дротяників, клопів і мошку тлю, личинки хрущів і лугових метеликів. Не варто зволікати, максимально швидко використовувати сильнодіючі інсектициди.

  Партнери декоративного соняшнику і використання в ландшафтному дизайні

  Декоративний соняшник часто високорослий і має безліч різновидів, тому одним з варіантів партнерів може стати той же соняшник, але зовсім іншого ґатунку або виду. Кращими сусідами є хризантеми, дельфиниуми, лаванда, ромашка і білий лиатрис. Соняшник часто виростає на полях, тому польові декоративні рослини стануть відмінним поєднанням і фоном для декоративної рослини соняшник. Троянди і гладіолуси, айстри і хризантеми великих сортів будуть дуже доречно виглядати не тільки на ділянці, але і в одній флористичної композиції.

  Як елемент ландшафтного дизайну декоративному соняшнику також немає рівних. Величезні суцвіття, що пахнуть на високих стеблах – це дуже красиве і масштабне видовище, тому сміливо висаджуйте поблизу зборів, так як це стане не тільки красивим живоплотом, а й унікальною композицією, яка обов’язково сподобається оточуючим. Комбінуйте рослини в клумбі, соняшник стане відмінним варіантом задніх посадок, навіть поблизу високорослих рослин, адже так можна буде споглядати тільки яскраві помаранчеві шапки пахучих суцвіть. Не виключені посадки уздовж стежок, адже ви зможете відчути себе на полях, проходячи вздовж яскравих велетнів. Варіацій використань і посадок – безліч, адже головне дотримуватися оптимальних рослин між посадками і поруч вирощувати оптимальних партнерів.

  Декоративний соняшник – це яскравий акцент для будь-якої території, тому сміливо створюйте клумби і живоплоти за участю яскравої високорослої рослини, так як мінімальний догляд дозволить довгий час насолоджуватись красою композицій.