STOP FAKE: 10 фейків російської пропаганди, в які вірять українці

Уже 12 днів триває активна фаза бойових дій не лише на українських землях, а й в інформаційному просторі. Наш ворог активно поширює фейки, які нерідко ми підхоплюємо і самі ж розносимо між людьми. Тому ми зібрали 10 фейків россійської сторони, у які вірять українці, та спростували їх згідно з інформацією Центру протидії дезінформації при РНБО та Держспецзв’язку.

1. Окупанти ставлять мітки на картах Google

Декілька днів тому у Мережі активно поширювалася інформація, що ворог ніби-то використовує карти Google для розташування нових міток, за допомогою яких окупанти наводять артобстріли, ракетні й авіаудари. Однак ця інформація — лише черговий фейк, оскільки Google в Україні обмежив можливість додавання нових міток на карти. Держспецзв‘язку повідомляють, що це — інформаційно-психологічна атака, мета якої посіяти паніку та дезінформацію серед населення України.

2. Російські окупанти встановили антену для прослуховування телефонних розмов українців

Один із найпоширеніших фейків, особливо у містах, які тимчасово знаходяться під контролем окупантів. Проте на сьогодні немає жодного підтвердження щодо встановлення такого обладнання і можливості прослуховування наших із вами розмов.

3. Західні партнери злякалися та кинули Україну напризволяще

Ще один цинічний фейк, покликаний посіяти паніку, деморалізувати українців та зламати наш опір! Сьогодні світ об’єднався навколо нас — західні партнери передають нам зброю, боєприпаси, пальне, гуманітарну та фінансову допомогу, а до інтернаціонального батальйону вже записалися понад 20 тисяч іноземців. Усе це — реальні дії, які ми бачимо.

4. Російські хакери зламали месенджери, якими користуються українці, та прослуховують і читають наші повідомлення

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України повідомляє, що прослуховування месенджерів — це фейк. Правда ж у тому, що месенджери, які використовують наскрізне шифрування передачі даних є надійними інструментами комунікації. Спроби їх дискредитації покликані змусити українців перейти на менш надійні та неперевірені додатки, в тому числі й заборонені на території України.

5. На ніч телефони необхідно переводити в авіарежим

У Мережі поширюється інформація, що на ніч потрібно переводити телефон в авіарежим, тому що українцям телефонуватимуть з невідомих номерів для наведення цілей для авіабомбардування. Це — черговий фейк, який свідчить лише про те, що окупанти мають гарну фантазію. Держспецзв’язку повідомляє, що встановити місцеперебування людини у такий спосіб фізично неможливо.

6. Розмови та месенджери громадян прослуховуються українськими спецслужбами за правилами військового часу

Цей фейк, як і інші, було поширено з метою інформаційно-психологічного залякування, а також для того, щоб українції втратили довіру до ЗСУ та перестали повідомляти про місцезнаходження та пересування російської техніки. СБУ спростовує цю інформацію та закликає громадян звірятися з офіційними джерелами перед поширенням будь-яких повідомлень.

7. Вода у мережі Києва непридатна для вживання

Центр протидії дезінформації при РНБО України спростував інформацію щодо непридатності води у мережах Києва для вживання через її недостатнє хлорування. Київводоканал має достатні запаси реагентів, щоб здійснювати знезараження води відповідно до вимог ДСАНПіН. Також у Київводоканалі нагадують, що 40% води у Києві знезаражується без застосування хлору більш сучасними реагентами.

8. На заході не раді біженцям зі Східної України

У соціальних мережах почала активно поширюватися інформація, що біженці зі сходу ведуть себе на заході не як біженці, а як туристи. Працівники Центру протидії дезінформації особисто зв’язалися із власниками готелів на Західній Україні аби спростувати цей фейк. За їхньою інформацією, переселенці поводять себе скромно, допомагають місцевій теробороні та збирають гуманітарну допомогу. Цей фейк покликаний розколоти захід і схід, які сьогодні об’єднані як ніколи.

9. Укрзалізниця відмовляється евакуювати іноземців

Після низки евакуаційних рейсів з Харкова почала активно поширюватися інформація, що Укрзалізниця відмовляється евакуювати іноземців, а українські військові використовують їх як живий щит. Це фейк. Насправді ж формуються іноземні групи для здійснення їх перевезення окремими вагонами, а на вокзалах працюють волонтери зі знанням іноземних мов. Поодинокі конфлікти з іноземцями виникають через правило щодо першочергової евакуації жінок і дітей (незалежно від раси та походження).

10. Лист Секретаря РНБО України Олексія Данилова про «позачергове засідання Апарату РНБО України»

У листі йдеться про питання, які начебто мали бути розглянуті на позачерговому засіданні. Серед них були зазначені «повне знищення ЗСУ», «категоричні відмови НАТО у допомозі», «конфлікт між ЗСУ й «Азовом» та інші нісенітниці. Центр протидії дезінформації при РНБО називає цю провокацію російської пропаганди однією із найбільш невдалих, тому що навіть такої форми роботи Апарату, як засідання, не існує.

Facebook: Олексій Данилов

Тут зібрано усього 10 фейків, але насправді їх безліч, тому важливо знати, за якими маркерами їх можна відрізнити:

• – Особливі вирази: «таємна інформація від СБУ», «терміново поширьте», «сказав знайомий військовий», «мій близький друг сказав», «перевірена інформація від ЗСУ» і тому подібні.
• – Джерело невідоме, а інформацію не підтвердила жодна з офіційних сторін.
• – Зазначення чіткого часу: «сьогодні вночі», «з 4 до 5 ранку» тощо.
• – Переважання емоційної складової над фактажем.

Текст: Аліса Єрмоленко

8 методів розпізнавання фейків

РФ роками дестабілізує ситуацію в Україні через свою машину пропаганди та дезінформації. Так вона хоче посіяти паніку серед населення. Щоб не дати ворогу жодних шансів на перемогу, важливо фільтрувати отриману інформацію, розрізняти фейки та маніпуляції. Зібрали добірку простих методів, які допоможуть не потрапити на гачок пропагандистів.

1. Розвивайте критичне мислення та бережіть здоровий скептицизм

Будьте скептичними до всього, що читаєте в інтернеті, — хоч як упередження та емоції не прагнуть взяти верх. Якщо автор висвітлює тільки одну точку зору й наполегливо переконує вас у чомусь, ймовірно, це фейк.

1. Перевіряйте джерела, на які покликається автор

Не довіряйте сліпо всім повідомленням. Якщо автор покликається на певний ресурс, подивіться, чи дійсно там є ця новина. Також перевіряйте правдивість досліджень і цитат. Іноді цитати скорочують або виривають із контексту — і вони набувають геть іншого значення.

1. Звертайте увагу на слова та формулювання автора

Уважно прочитайте новину та з’ясуйте, чи використовує автор емоційно забарвлені або типові фрази. Цей метод допоможе розпізнати фейк у соцмережах, де рідко вказують джерела інформації. Наприклад, для підсилення довіри автор може покликатися на інсайдерські дані, які складно перевірити.

Інформація поширюється надто швидко, а важливі новини й поготів. Пошукайте в розділі Google «Новини», щоби перевірити, чи хтось уже писав про це. Офіційні сторінки держустанов і відомих організацій — теж хороше джерело для фактчекінгу. Цей метод допомагає проаналізувати глибше, перевіривши, яку позицію займають експертні організації з певного питання.

Якщо заголовок або передмова здається нереалістичною чи надто ідеальною для правди — це може бути фейк. Прочитайте далі, щоби перевірити, чи містить історія факти, цитати експертів, свідчення очевидців; і чи взагалі співвідноситься заголовок із текстом у новині. Можливо, через клікбейтну фразу автор хоче заманити вас на сайт або спонукати до репосту.

Переконайтеся, що зображення справжнє та відповідає новині. Можливо, перед вами фотофейк або стара світлина з іншого місця. Нещодавно соцмережами ширилося фото зануреного в темряву Києва (нібито через економію електроенергії), яке насправді було зняте у 2019-му.

Скористайтеся функцією «Знайти це зображення» у браузері Google Chrome, натиснувши на фото. Так ви зможете побачити дату публікації та перевірити оригінальність зображення. Для ґрунтовнішого дослідження використовуйте покрокову інструкцію від StopFake.

Звертайте увагу на помилки в тексті. Новина може бути фейковою, якщо в ній є надмірна кількість граматичних, орфографічних, синтаксичних помилок або неправильних слів/фраз, які вочевидь переклали через Google Translate.

1. Поставте собі 5 запитань, щоб з’ясувати правдивість новини:

• У ній представлені різні точки зору?
• Вона викликає у вас сильні емоції?
• У ній є посилання на надійні джерела?
• Чи відомі автор або медіа, які її розмістили?
• Вона дає відповіді на запитання: де? що? коли? хто? як? чому?

Цей сайт використовує файли cookie, щоб надати вам кращий користувацький досвід. Дізнайтеся більше, як ми використовуємо файли cookie, у нашій Політиці конфіденційності.