Як розрахувати годинну тарифну ставку при сумованому обліку

0 Comments

Годинна тарифна ставка + підсумований облік робочого часу: загадки індексації

Лист від 27.09.2021 № 5207/0/290-21/51 є відповіддю Мінсоцполітики на наш запит щодо порядку індексації заробітної плати працівників з погодинною оплатою праці з підсумованим обліком робочого часу.

У загальному випадку сума індексації заробітної плати працівника може складатися з суми поточної індексації та індексації-різниці.

Щоб визначити суму поточної індексації, роботодавцеві необхідно знати місяць останнього підвищення окладу (тарифної ставки) за конкретною посадою (професією) (назвемо його «базовий місяць») та величину приросту індексу споживчих цін.

Що стосується індексації-різниці, то вона може виникнути в місяці підвищення окладу (тарифної ставки), якщо розмір підвищення доходу НЕ перевищує суму індексації, яка склалася в місяці такого підвищення.

Індексація-різниця дорівнює різниці двох величин: (1) індексації, що склалася в місяці підвищення окладу, і (2) розміру підвищення зарплати працівника. Виплачується індексація-різниця в розмірі, визначеному в місяці підвищення окладів, до місяця наступного підвищення окладів. Надалі в умовах інфляції до суми індексації-різниці може додатися ще й сума поточної індексації. І до місяця наступного підвищення окладу (тарифної ставки) загальна сума індексації працівника складатиметься з індексації-різниці і поточної індексації.

Звісно, мати справу з індексацією-різницею бухгалтери не бажають, бо можна легко заплутатися в розрахунках. Тож домовляються з роботодавцями, щоб розмір підвищення зарплати перевищував суму можливої індексації.

Якщо у працівника за його посадою (професією) встановлено оклад (місячну тарифну ставку) та поденний/потижневий облік робочого часу, то визначити, чи є перевищення, просто.

У місяці підвищення окладу (тарифної ставки) розраховуємо зарплату з використанням нового та старого окладів (тарифної ставки) з розрахунку повного відпрацьованого часу та з урахуванням усіх постійних складових зарплати, які були встановлені у місяці підвищення. Далі визначаємо різницю (суму підвищення зарплати) та порівнюємо її з сумою індексації, яка склалася в місяці підвищення окладу.

Якщо сума підвищення більша за суму індексації — супер! Індексації-різниці немає. А право на поточну індексацію в умовах інфляції в загальному випадку може виникнути тільки на третій місяць після підвищення окладу.

Тепер ускладнимо ситуацію. У працівника не оклад (місячна тарифна ставка), а годинна тарифна ставка. Якщо у нього звичайний облік робочого часу (тобто поденний чи потижневий), то також питань немає. Беремо норму робочого часу в місяці підвищення тарифної ставки та розраховуємо суму зарплати (з урахуванням постійних складових) виходячи з нової та старої тарифної ставки. Далі різницю між цими двома величинами порівнюємо з сумою можливої індексації, що склалася в місяці підвищення годинної тарифної ставки, та визначаємо, чи буде індексація-різниця.

Піднімаємо рівень складності. Працівник займає посаду (має професію), оплата праці за якою здійснюється за годинною тарифною ставкою, плюс за ним ведеться підсумований облік робочого часу.

У чому складність? Для таких працівників розраховують на обліковий період:

1) календарну норму робочого часу (плановий показник), яка передбачає повне використання робочого часу;

2) норму робочих днів (годин), установлену графіком виходу на роботу (змінності).

Яку з двох норм використовувати для цілей визначення права на індексацію працівника? Відповідь на це запитання Мінсоцполітики в листі, що коментується, прямо не дає. Проте воно зазначає, що

ВАЖЛИВО!

порівняння суми доходу до і після підвищення має здійснюватися з урахуванням тарифної ставки до та після підвищення та всіх складових зарплати в місяці підвищення.

Звісно, такі складові зарплати повинні мати постійний характер.

Тобто в місяці підвищення годинної тарифної ставки визначаємо окремо виходячи з тарифної ставки після та до підвищення загальну суму зарплати працівника, що візьме участь у порівнянні, а саме: суму основної зарплати, оплати роботи в нічні години, у святкові та неробочі, вихідні дні, доплат та премій, використовуючи норму годин, установлену графіком виходу на роботу, та за наявності суму надурочних годин.

Далі визначаємо різницю та порівнюємо з сумою можливої індексації, що склалася в місяці підвищення тарифної ставки.

Проте оскільки в розрахунку норма годин установлена графіком виходу на роботу (змінності), то може виникнути ситуація, за якої у працівників, що займають однакові посади (мають однакові професії) з однаковими погодинними тарифними ставками та мають один базовий місяць, виявляться різними суми підвищення зарплати.

Чому? Тому що для них графіком виходу на роботу (змінності) встановлена різна норма годин на місяць у місяці підвищення тарифних ставок. У результаті в одних працівників може виникнути індексація-різниця, а в інших ні. Пояснимо на прикладі.

Приклад. На підприємстві працюють охоронники, за якими ведеться підсумований облік робочого часу. Обліковий період — квартал. Форма оплати праці — погодинна. Останній раз тарифні ставки працівникам піднімали у березні 2020 року. У листопаді проводитиметься чергове підвищення зарплати. Годинна тарифна ставка за професією охоронник буде підвищена з 40 грн/год до 41,20 грн/год.

Припустимо, що охоронники відпрацювали листопад повністю, а саме охоронник 1 — 192 год (нічні — 58 год), охоронник 2 — 184 год (нічні — 64 год), охоронник 3 — 168 год (нічні — 49 год) та охоронник 4 — 176 год (нічні — 55 год). Оплата нічних — 35 % тарифної ставки за кожну годину роботи в нічний час.

Сума індексації, що склалася в листопаді від базового березня 2020 року, — 252,17 грн . Розрахуємо суму підвищення доходу для охоронників з найбільшою та найменшою нормою годин, а саме для охоронників 1 та 3.

(41,20 х 192 + 41,20 х 58 х 0,35) – (40 х 192 + 40 х 58 х 0,35) = 254,76 (грн).

(41,20 х 168 + 41,20 х 49 х 0,35) – (40 х 168 + 49 х 40 х 0,35) = 222,18 (грн).

Як бачите, в охоронника 1 сума підвищення доходу (254,76 грн) вища за суму можливої індексації (252,17 грн). Тож індексації-різниці не буде. А ось охороннику 2 в листопаді потрібно буде нарахувати індексацію-різницю в сумі 29,99 грн (252,17 грн – 222,18 грн).

Не подобається такий розвиток подій? Тоді слід або підняти тарифні ставки на більшу суму, щоб позбавитись від індексації-різниці, або прописати власний механізм проведення індексації працівникам із погодинною оплатою праці та підсумованим обліком робочого часу. Мінсоцполітики дає на це добро.

Ушакова Лілія

Оплата праці, жовтень, 2021/№ 20

Нараховуємо зарплату при підсумованому обліку робочого часу

Як правильно нарахувати зарплату працівникам з підсумованим обліком робочого часу? Які відмінності при розрахунку годинної тарифної ставки для оплати роботи у нічний час, святково-вихідних, надурочних? Як виконати вимогу щодо суми зарплати не нижче мінімальної для таких працівників? Ці запитання часто надходять на нашу пошту. Тому ми спільно з фахівцем Мінсоцполітики підготували сьогоднішню статтю, у якій розкриємо нюанси оплати праці працівників з підсумованим обліком робочого часу.

Стисло про підсумований облік робочого часу

Якщо на підприємстві, в установі, організації для окремих працівників установлений підсумований облік робочого часу, то головним методичним посібником, у тому числі і для бухгалтера, будуть Методрекомендації № 138. Саме в цьому документі викладені умови і порядок застосування підсумованого обліку робочого часу.

Нагадаємо, що підсумований облік запроваджується на безперервно діючому підприємстві, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях і на деяких видах робіт, де за умовами роботи не може бути додержана встановлена тривалість робочого часу (ст. 61 КЗпП). Річ у тому, що згідно зі ст. 50 КЗпП тривалість робочого часу для найманих працівників має бути не більше 40 годин на тиждень. Так, при 5-денному робочому тижні з двома вихідними днями тривалість робочого дня не перевищує 8 годин. А ось точні рамки щоденної роботи (зміни) визначають правилами внутрішнього трудового розпорядку або графіком виходу на роботу (змінності), затвердженими роботодавцем.

Водночас на деяких роботах, за умовами виробництва (роботи), не може бути дотримана встановлена щоденна або щотижнева тривалість робочого часу (сторожі, водії тощо). У цьому випадку для таких працівників і встановлюють підсумований облік робочого часу.

Підсумований облік — це спеціальний порядок розподілу та обліку робочого часу, коли тривалість роботи протягом дня і тижня може відхилятися від встановленої норми.

У такому разі підрахунок відпрацьованих годин вестиметься не за тиждень, а за більший проміжок часу — обліковий період, але так, щоб тривалість робочого часу за цей період не перевищувала норми згідно зі ст. 50 або 51 КЗпП (для окремих категорій працівників).

У рамках цієї статті ми не будемо зупинятися на порядку та умовах упровадження підсумованого обліку робочого часу. Зазначимо тільки, що порядок здійснення робіт при підсумованому обліку робочого часу та умови оплати праці визначають у колдоговорі або іншому документі підприємства (див. лист Мінсоцполітики від 29.08.12 р. № 317/13/116-12). У ньому ж указують перелік посад працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу. Окрім цього, роботодавець повинен установити обліковий період, розробити графік роботи таких працівників (графік змінності) і уточнити інші організаційні моменти.

Ми розповімо про працеоплатні нюанси підсумованого обліку робочого часу: про особливості, пов’язані з оплатою праці у вихідні, святкові і неробочі дні, оплатою надурочного часу працівникам, про виконання вимоги трудового законодавства, розмір мінзарплати тощо.

Оплата праці — загальне

Від чого залежить оплата праці працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу? Передусім від того, чи встановлений працівникові місячний посадовий оклад або годинна тарифна ставка; який обліковий період установлений таким працівникам; як складений графік змінності тощо.

За результатами кожного місяця таким працівникам нараховують заробітну плату, що належить їм згідно з діючими умовами оплати праці: основна зарплата (посадовий оклад, тарифна ставка), доплати і надбавки, у тому числі за роботу в нічний час, святкові і неробочі дні тощо. Єдиний виняток — оплата надурочного часу відповідно до ст. 106 КЗпП, яку здійснюють у кінці облікового періоду за наявності надурочних годин (п. 10 Методрекомендацій № 138).

При підсумованому обліку робочого часу роботу працівників оплачують за відпрацьовану норму робочого часу, а нічні, святкові, надурочні години — за годинною тарифною ставкою залежно від кількості таких відпрацьованих годин.

Якщо працівникові встановлена годинна тарифна ставка, то проблем з нарахуванням зарплати не буде. Просто такому працівникові за встановленою годинною тарифною ставкою оплачують як фактично відпрацьований час у кожному місяці, так і нічні, святкові, надурочні години. Тобто одна годинна тарифна ставка застосовується для всіх виплат.

Якщо працівникові встановлено місячний оклад, то в разі коли він відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому мають нараховувати оклад, установлений у трудовому договорі (штатному розписі) (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.17 р. № 242/0/102-17/282).

А ось розрахунок годинної тарифної ставки для оплати нічних, святково-вихідних, надурочних годин для працівника з місячним окладом має свої нюанси. Як визначити цей показник, розглянемо далі.

Годинна тарифна ставка — для чого визначаємо і як

Зазначимо, що для особи, яка працює за підсумованим обліком робочого часу і якій установлений оклад (місячна тарифна ставка) для оплати її праці, треба визначати годинну тарифну ставку. Розглянемо, для чого її визначають і як її треба розраховувати.

Тут усе залежить від того, для чого розраховується годинна тарифна ставка (для яких видів доплат/надбавок), і від облікового періоду.

Нічні, святкові/вихідні. При визначенні годинної тарифної ставки для оплати фактично відпрацьованих годин у святкові і неробочі дні, у нічний час насамперед треба звертати увагу на індивідуальну норму тривалості робочого часу працівника. При цьому обліковий період може бути різним і встановлюватися в колективному договорі. Бажано графіки змінності розроблювати таким чином, щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала встановленої ст. 50 і 51 КЗпП нормальної кількості робочих годин (п. 3 Методрекомендацій № 138).

Для визначення годинної тарифної ставки для цілей оплати працівнику нічного (вечірнього) часу роботи та фактично відпрацьованих годин у святкові, неробочі та вихідні дні треба місячний оклад працівника поділити на місячну норму тривалості робочого часу за відповідний місяць, установлену правилами внутрішнього трудового розпорядку та графіком змінності для цього працівника (лист Мінсоцполітики від 17.02.12 р. № 51/13/116-12, лист Мінпраці від 18.05.07 р. № 380/13/84-07).

Приклад 1. Місячний оклад сторожа складає 1744 грн. У вересні 2017 року індивідуальна норма тривалості робочого часу для нього за графіком змінності становить 168 годин. Обліковий період — місяць.

У цьому випадку годинна тарифна ставка для оплати нічних годин, годин роботи у святкові дні, у вересні 2017 року, складе:

1744 грн. : 168 год = 10,38 грн.

А як визначити годинну тарифну ставку, якщо обліковий період дорівнює кварталу, півріччю, року? До речі, фахівці Мінсоцполітики в роз’ясненні від 12.01.17 р. рекомендували застосовувати саме такі облікові періоди, оскільки при виборі облікового періоду, що дорівнює місяцю, утворюватиметься велика кількість надурочних годин. Саме тому з метою зменшення кількості надурочних годин і навантаження на фонд оплати праці найкращим вибором для роботодавця будуть такі облікові періоди, як квартал, півріччя, рік.

Річ у тому, що графіком змінності в окремих місяцях облікового періоду для працівника передбачена індивідуальна норма тривалості робочого часу, яка може відрізнятися від законодавчої норми. Місячний оклад потрібно ділити на індивідуальну норму чи норму, встановлену за графіком 5- або 6-денного робочого тижня? Відповідь на це запитання наведена в листі Мінсоцполітики від 18.08.17 р. № 1537/0/102-17: «при визначенні годинної тарифної ставки для оплати нічного часу, часу, відпрацьованого в святкові і неробочі дні, місячний оклад ділять на індивідуальну норму тривалості робочого часу».

Приклад 2. Місячний оклад працівника становить 1744 грн. Обліковий період — квартал. Норма тривалості робочого часу в III кварталі 2017 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 511 год (168липень + 175серпень + 168вересень). При цьому графіком змінності для такого працівника передбачена така кількість робочих годин:

у липні — 169 год;

у серпні — 184 год (у тому числі 16 год у святковий день 24 серпня);

у вересні — 176 год.

У цьому випадку для оплати годин, відпрацьованих у нічний час, у святковий день, годинну тарифну ставку розраховують виходячи з індивідуальної норми тривалості робочого часу, встановленої в кожному місяці облікового періоду.

Зверніть увагу на останній місяць облікового періоду — вересень 2017 року. Норма, встановлена законодавством для 5-денного робочого тижня, на III квартал 2017 року складає 511 год. А за графіком змінності, встановленим для працівника на III квартал, він повинен відпрацювати 529 год (169 + 184 + 176). Це перевищує норму на III квартал, встановлену законодавством. Отже, відпрацювавши усі години, передбачені графіком змінності, працівник матиме надурочні години (529 – 511 = 18 год). Підрахунок кількості та оплату надурочних годин проводять наприкінці облікового періоду (про це дещо пізніше). А ось при розрахунку годинної тарифної ставки за вересень 2017 року для оплати нічних, святково-вихідних годин, місячний оклад треба ділити на індивідуальну норму тривалості робочого часу за вересень (176 год).

Розрахуємо годинну тарифну ставку для кожного місяця:

Липень-2017: 1744 грн. : 169 год = 10,32 грн.

Серпень-2017: 1744 грн. : 184 год = 9,48 грн.

Вересень-2017: 1744 грн. : 176 год = 9,91 грн.

Як бачите, через те що кількість годин за індивідуальною нормою різна, годинна тарифна ставка для оплати нічних, святкових годин протягом різних місяців облікового періоду відрізнятиметься.

Надурочні години. Якщо обліковий період дорівнює місяцю, то годинну тарифну ставку визначають шляхом ділення місячного окладу на місячну норму тривалості робочого часу у відповідному місяці (листи Мінсоцполітики від 05.07.12 р. № 229/13/116-12, від 17.02.12 р. № 51/13/116-12).

Приклад 3. Місячний оклад сторожа установи 1744 грн. У вересні 2017 року норма робочого часу складає 168 год. В установі встановлений 5-денний робочий тиждень з двома вихідними. Обліковий період — місяць.

У цьому випадку годинна тарифна ставка для оплати надурочного часу у вересні складе:

1744 грн. : 168 год = 10,38 грн.,

де 168 — норма тривалості робочого часу для 5-денного робочого тижня з двома вихідними у вересні 2017 року*.

* На 2017 рік норма тривалості робочого часу для 40-годинного 5-денного робочого тижня з двома вихідними наведена у листі Мінсоцполітики від 05.08.16 р. № 11535/0/14-16/13 (див. статтю «Плануємо роботу у 2017 році: Мінфін уже підготувався, а ви?» // «БТ», 2016, № 34-35.

Якщо ж обліковий період перевищує місяць (квартал, півріччя або рік), то при розрахунку годинної тарифної ставки для оплати надурочних годин існують певні нюанси. А саме, годинну тарифну ставку розраховують шляхом ділення посадового окладу, встановленого в останньому місяці облікового періоду, на середньомісячну кількість годин за обліковий період (квартал) з урахуванням норми тривалості робочого часу за квартал (півріччя, рік), встановленої з дотриманням вимог ст. 50, 51, 53 КЗпП (лист Мінпраці від 18.05.07 р. № 380/13/84-07 і Мінсоцполітики від 24.04.17 р. № 1264/0/101-17/282).

Приклад 4. Сторожу установи встановлений місячний оклад у розмірі 1744 грн. В установі встановлений обліковий період — квартал, а також 5-денний робочий тиждень з двома вихідними. У 3 кварталі 2017 року норма робочого часу складає 511 год (168липень + 175серпень + 168вересень).

Спочатку визначимо середньомісячну кількість годин за обліковий період:

511 год : 3 міс. = 170,33 год.

Годинна тарифна ставка для оплати надурочного часу в 3 кварталі 2017 року складе:

1744 грн. : 170,33 год = 10,24 грн.,

де 1744 — розмір посадового окладу сторожа у вересні 2017 року.

Як розраховується годинна тарифна ставка, з’ясували. Далі мова піде про те, як правильно оплатити години роботи в нічний час, у святкові і неробочі дні, надурочний час.

Оплачуємо роботу в нічний час

Нічним вважається час з 22:00 до 6:00 (ст. 54 КЗпП). Кількість відпрацьованих годин у нічний час фіксують у Табелі обліку використання робочого часу, форма якого затверджена наказом № 489.

Відповідно до ст. 108 цього Кодексу за роботу в нічний час встановлюють доплату в розмірі не менше 20 % тарифної ставки за кожну годину роботи. Проте при оплаті за роботу в нічний час слід виходити з галузевих нормативних документів, що регулюють питання оплати праці тієї або іншої категорії працівників бюджетної сфери. Так, наприклад, у навчальних закладах доплата за роботу в нічний час встановлюється в розмірі 40 % тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи, у закладах охорони здоров’я — 35 % тарифної ставки (окладу).

Розрахувати доплату за роботу в нічний час (НЧ) просто:

НЧ = ТСгод х Гвідпр х В,

де ТСгод — годинна тарифна ставка (як її розрахувати, ми з’ясували вище);

Гвідпр — фактичні години роботи в нічний час;

В — відсоток оплати за роботу в нічний час (не нижче 20 %).

Приклад 5. Візьмемо за основу дані прикладу 2. Приймемо, що в серпні працівник відпрацював 64 години в нічний час. В установі робота в нічний час оплачується в розмірі 35 % окладу.

Спочатку розрахуємо годинну тарифну ставку:

1744 грн. : 184 год = 9,48 грн.,

де 1744 — місячний оклад, установлений працівникові в серпні 2017 року;

184 — норма годин у серпні 2017 року, передбачена графіком змінності (індивідуальним графіком).

Доплата за роботу в нічний час складе:

9,48 грн. х 64 год х 35 % = 212,35 грн.

Оплачуємо роботу у святково-вихідні дні

Святкові і неробочі дні. Як правило, за звичайним графіком роботи (наприклад, 5-денний робочий тиждень з двома вихідними) до роботи у святковий або неробочий день працівників залучають тільки в певних випадках, перерахованих у ст. 71 КЗпП. А ось на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях роботою у святковий день нікого не здивуєш. Така роб та спочатку планується графіком змінності, тому дізнаємося, які особливості існують при її оплаті.

Роботу у святкові і неробочі дні (перелік таких днів визначений ст. 73 КЗпП) оплачують у подвійному розмірі в порядку, встановленому ст. 107 цього Кодексу, а саме працівникам, які отримують місячний оклад, у розмірі:

одинарної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота у святковий і неробочий дні здійснювалася в межах місячної норми робочого часу;

подвійної годинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата здійснюється за години, фактично відпрацьовані в святкові і неробочі дні. Окрім цього, за бажанням працівника йому додатково може бути наданий інший день відпочинку за умови, що робота виконувалася понад установлену місячну норму робочого часу. Причому такий день надається як додаткова компенсація, тобто плата за роботу у святковий або неробочий день у будь-якому випадку здійснюється в подвійному розмірі (див. лист Мінпраці від 29.12.09 р. № 853/13/84-09). А ось замінити подвійну оплату тільки наданням відгулу не можна.

А якщо у працівника з підсумованим обліком робочого часу робота у святковий день планувалася його графіком змінності, при цьому за обліковий період він відпрацював більше годин, ніж передбачено нормою, як у цьому випадку оплатити святкові години роботи?

Фахівці Мінсоцполітики в листі від 21.08.17 р. № 2231/0/101-17 роз’яснили, що якщо робота у святковий день здійснювалася згідно з графіком змінності, у межах місячної норми робочого часу для цього працівника, тобто планувалася, оплата святкових годин здійснюється в розмірі одинарної годинної тарифної ставки понад оклад. Якщо ж працівника залучали до роботи у святковий день, який згідно з його графіком змінності є вихідним, то оплата за роботу в такий день здійснюється в розмірі подвійної годинної тарифної ставки понад оклад.

Оплата роботи у святкові дні

Вихідні дні. Вихідними для працівників з підсумованим обліком робочого часу є дні відпочинку, встановлені графіком змінності. Тому якщо працівникові довелося працювати, скажімо, у неділю — загальний для усіх вихідний, проте для нього цей день є робочим згідно з його графіком, то не вважатиметься, що такий працівник працював у вихідний день. Якщо ж, наприклад, у зв’язку з хворобою змінника працівникові довелося вийти на роботу у свій вихідний день згідно з графіком, то вважається, що він працював у вихідний день.

Відповідно до ст. 72 КЗпП робота у вихідний день може компенсуватися за угодою сторін шляхом надання іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі. Спосіб компенсації роботи у вихідний день визначається угодою працівника і роботодавця та вказується в наказі про залучення до роботи в такий день. У разі коли робота у вихідний день компенсується шляхом надання іншого дня відпочинку, конкретна дата має бути обумовлена в наказі. Якщо ж робота у вихідний день компенсується в грошовій формі, то оплата здійснюється за правилами, встановленими ст. 107 КЗпП для оплати роботи у святковий і неробочий дні.

Далі покажемо на наступних двох прикладах, як сплатити роботу у святкові дні, якщо така робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу і за її межами. За основу візьмемо все той же приклад 2.

Приклад 6. У серпні 2017 року сторож установи відпрацював 16 годин у святковий день 24 серпня (планувався графіком змінності).

Годинна тарифна ставка в серпні 2017 року складає 9,48 грн. (1744 грн. : 184 год).

Оскільки робота у святковий день планувалася графіком роботи (змінності), то оплата за неї здійснюється в розмірі одинарної годинної тарифної ставки понад оклад:

9,48 грн. х 16 год х 1 = 151,68 грн.

Приклад 7. У серпні 2017 року сторож установи відпрацював 184 години, передбачені його графіком змінності. Крім того, у свій вихідний день йому довелося замінювати хворого змінника і додатково він відпрацював 12 годин. Як компенсація була обрана «подвійна» оплата. Годинна тарифна ставка за серпень 2017 року для такого працівника дорівнює 9,48 грн. (див. приклад 2).

У наведеному прикладі робота у вихідний день оплачується в розмірі подвійної годинної тарифної ставки понад оклад, оскільки проводилася понад місячну норму, встановлену для такого працівника в серпні. Сума оплати за роботу в такий день складе:

9,48 грн. х 12 год х 2 = 227,52 грн.

Оплачуємо надурочну роботу

Оплата роботи понад нормальну тривалість робочого часу здійснюється в порядку, встановленому ст. 106 КЗпП, а саме в подвійному розмірі годинної ставки:

НЧ = ТСгод х Гвідпр х 2,

де НЧ — оплата праці за надурочний час;

ТСгод — годинна тарифна ставка (як її розрахувати, ми з’ясували вище);

Гвідпр — фактичні години роботи понад норму.

Підрахунок і оплата годин надурочної роботи здійснюються роботодавцем наприкінці облікового періоду. Загальна кількість надурочних годин за обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і нормою годин за цей період. Оплата за всі години надурочної роботи здійснюється наприкінці облікового періоду (див. лист Мінсоцполітики від 05.07.12 р. № 229/13/116-12).

Наприклад, якщо обліковий період дорівнює кварталу, то наприкінці кожного місяця працівникам нараховують основну зарплату, надбавки і доплати, у тому числі за роботу в нічний час, святкові і неробочі дні тощо, а після закінчення облікового періоду здійснюють оплату надурочних годин (за наявності) у вказаному вище розмірі.

Важливо! Компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулів не допускається.

Приклад 8. Сторожу установи встановлений підсумований облік робочого часу з обліковим періодом, що дорівнює кварталу. Норма робочого часу в III кварталі 2017 року складає 511 год (168липень + 175серпень + 168вересень). Проте графіком змінності для такого працівника передбачено 529 год (169липень + 184серпень + 176вересень). Посадовий оклад — 1744 грн.

Оскільки працівникові встановлений підсумований облік робочого часу з обліковим періодом квартал, то підрахунок і оплата надурочних годин будуть здійснені у вересні 2017 року (наприкінці облікового періоду).

Визначимо кількість надурочних годин. За нормою, встановленою законодавством для 5-денного робочого тижня з двома вихідними днями, у 3 кварталі 2017 року передбачено 511 годин (168липень + 175серпень + 168вересень). Водночас працівник згідно з графіком змінності відпрацював 529 годин (169липень + 184серпень + 176вересень). Виходить, що працівник відпрацював понадурочно 18 год (529 – 511), які мають бути оплачені в подвійному розмірі.

Розрахуємо годинну тарифну ставку для оплати надурочних годин (див. також приклад 4 вище):

1744 грн. : 170,33 год = 10,24 грн.,

де 170,33 — середньомісячна кількість годин за обліковий період (511 год : 3 міс.).

Оплата за роботу в надурочний час складе:

10,24 грн. х 18 год х 2 = 368,64 грн.

А ось ще одна цікава ситуація. Працівник з підсумованим обліком працював у святковий день, що не було заплановано його графіком роботи (змінності). Як ми зазначили вище, якщо працівника залучали до роботи у святковий день, який згідно з його графіком змінності є вихідним, то оплата за роботу в такий день здійснюється в розмірі подвійної годинної тарифної ставки понад оклад.

Зверніть увагу! Під час підрахунку надурочних годин робота у святкові і неробочі дні, проведена понад установлену норму робочого часу, за обліковий період не враховується, оскільки вона вже оплачена в подвійному розмірі.

Це передбачено п. 11 Методрекомендацій № 138 (див. також лист Мінпраці від 15.06.07 р. № 148/13/133-07).

Підсумований облік робочого часу & МЗП

Наш матеріал не буде завершеним, якщо ми не поговоримо про розрахунок загальної суми зарплати працівників з підсумованим обліком робочого часу, з урахуванням доплати до МЗП.

При визначенні загальної суми зарплати за місяць працівникові(ам) з підсумованим обліком робочого часу виникають 2 основні запитання:

1) що є місячною нормою праці для таких працівників;

2) які виплати включають до МЗП, а які нараховують «зверху»?

Місячна норма праці. Робочий час працівників з підсумованим обліком робочого часу регулюється графіками змінності. Час роботи таких працівників побудований таким чином, що норма тривалості робочого часу за місяць, установлена для них графіками змінності (індивідуальними графіками), може відрізнятися від норми робочого часу, встановленої відповідно до законодавства для 5- або 6-денного робочого тижня.

Проте для працівників, яким установлений підсумований облік робочого часу, при виконанні вимоги трудового законодавства про розмір зарплати не нижче мінімальної треба орієнтуватися на індивідуальну норму робочого часу (див. лист Мінсоцполітики від 21.02.17 р. № 242/0/102-17/282). Тобто якщо працівник відпрацював усі робочі години, встановлені йому графіком виходу на роботу (графіком змінності), йому потрібно нарахувати зарплату в розмірі не нижче МЗП.

Навіть якщо за графіком роботи (змінності) у працівника кількість годин не дотягує до законодавчої норми, його зарплата не повинна бути нижче «мінімалки». На це звертали увагу фахівці Мінсоцполітики в роз’ясненні від 12.01.17 р.

Виплати «всередині» МЗП і виплати «зверху» МЗП. Перелік виплат, які не включають до МЗП, а нараховують «зверху», перераховані в ст. 31 Закону про оплату праці. А саме при обчисленні розміру зарплати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховують:

• доплати за роботу в несприятливих умовах праці і підвищеного ризику для здоров’я;

за роботу в нічний і надурочний час;

за роботу в надурочний час;

• за роз’їзний характер робіт;

• премії до святкових і ювілейних дат.

Усі інші виплати, не перераховані в Законі про оплату праці, включають до мінзарплати.

Це означає, що доплата за роботу в нічний і надурочний час буде нарахована понад МЗП, оскільки вона прямо вказана в ст. 3 1 Закону про оплату праці. А ось оплата за роботу у святкові і неробочі дні, у вихідні дні включається до МЗП (див. також лист Мінсоцполітики від 21.08.17 р. № 2231/0/101-17).

Нижче покажемо, як розрахувати загальну суму зарплати працівника з підсумованим обліком на прикладі серпня і вересня 2017 року.

Приклад 9. Сторожу установи встановлений місячний оклад 1744 грн. Обліковий період — квартал. Норма тривалості робочого часу в III кварталі 2017 року, розрахована за графіком 5-денного робочого тижня з двома вихідними, складає 511 год (168липень + 175серпень+ 168вересень). У III кварталі 2017 року працівник згідно з графіком змінності відпрацював 529 годин, у тому числі:

у серпні — 184 год, з яких 64 год у нічний час, і 16 год у святковий день 24 серпня (планувалося графіком змінності);

у вересні — 176 год (у тому числі в нічний час 58 год).

В установі робота в нічний час оплачується з доплатою у розмірі 35 % окладу.

Серпень-2017. Годинна тарифна ставка в серпні 2017 року складає 9,48 грн. (1744 грн. : 184 год).

Доплата за роботу в нічний час становить:

9,48 грн. х 64 год х 35 % = 212,35 грн.,

де 64 — кількість годин, відпрацьованих працівником у нічний час;

35 — відсоток доплати за роботу в нічний час.

Оскільки робота у святковий день планувалася графіком роботи (змінності), то оплата за неї здійснюється у розмірі одинарної годинної тарифної ставки понад оклад:

9,48 грн. х 16 год х 1 = 151,68 грн.

Визначимо розмір зарплати для порівняння її з МЗП. При цьому оплата за роботу в нічний час (212,35 грн.) порівняно з МЗП не бере участі:

1744оклад + 151,68 святкові + 62,31 індексація** = 1957,99 (грн.).

** 62,31 грн. — сума індексації зарплати за серпень-2017 для «базового» січня 2017 року. Коефіцієнти і суми поточної індексації для серпня 2017 року див. в «БТ», 2017, № 33, с. 27.

Доплата до МЗП складає 1242,01 грн. (3200 – 1957,99).

Загальна сума зарплати за серпень 2017 року становитиме:

1744оклад + 212,35нічні + 151,68святкові + 62,31індексація + 1242,01доплата до МЗП = 3412,35 (грн.).

Вересень-2017. Годинна тарифна ставка у вересні 2017 року для оплати нічних годин складає 9,91 грн. (1744 грн. : 176 год)***.

*** Розрахунок годинної тарифної ставки наведений у прикладі 2.

Оплата за роботу в нічний час становитиме:

9,91 грн. х 58 год х 35 % = 201,17 грн.,

де 58 — кількість годин, відпрацьованих працівником у нічний час у вересні 2017 року;

35 — відсоток оплати за роботу в нічний час.

Далі визначимо кількість надурочних годин:

169липень + 184серпень + 176вересень – 511норма = 18 (год).

Оплата за роботу в надурочний час складе (див. також приклад 8):

10,24 грн. х 18 год х 2 = 368,64 грн.,

де 10,24 — годинна тарифна ставка для оплати надурочних годин з обліковим періодом квартал (див. також приклад 3).

Визначимо розмір зарплати для порівняння її з МЗП. При цьому оплата за роботу в нічний (201,17 грн.) і надурочний час (368,64 грн.) порівняно з МЗП участі не бере:

1744 оклад + 116,20 індексація**** = 1860,20 (грн.).

**** 116,20 грн. — сума індексації за вересень-2017 для «базового» січня 2017 року. Коефіцієнти і суми поточної індексації для вересня 2017 року див. в «БТ», 2017, № 38, с. 32.

Доплата до МЗП складає 1339,80 грн. (3200 – 1860,20).

Загальна сума зарплати за вересень 2017 року складе:

1744оклад + 201,17нічні + 368,64надурочні + 116,20індексація + 1339,80доплата до МЗП = 3769,81 (грн.).

Документи і скорочення статті

Закон про оплату праці Закон України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР.

Методрекомендації № 138 — Методичні рекомендації щодо застосування підсумованого обліку робочого часу, затверджені наказом Мінпраці від 19.04.06 р. № 138.

Наказ № 489 — наказ Держкомстату «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці» від 05.12.08 р. № 489.

МЗП — мінімальна заробітна плата.