Оберіть лише тварин – стенофагів

0 Comments

§ 27. РІЗНОМАНІТНІСТЬ ССАВЦІВ: ПРИМАТИ

ЯКИХ ССАВЦІВ ВІДНОСЯТЬ ДО ПРИМАТІВ? Примати – група ссавців, до якої належить і людина. Спільною ознакою приматів є рухливі п’ятипалі кінцівки хапального типу. Великий палець протистоїть іншим, що дає змогу урізноманітнити хапальні рухи. Свободу дії забезпечує наявність ключиць у поясі верхніх кінцівок. Під час пересування по землі примати спираються на всю стопу. Добре розвинений головний мозок. З органів чуття найкраще розвинені органи слуху та зору. Поширені примати у тропічних і субтропічних частинах Азії, Африки, Південної та Центральної Америки. Лише один вид мавп у природних умовах трапляється на півдні Європи (Іспанія).

• Напівмавпи – тварини дрібних і середніх розмірів. Очі широко розставлені, хвіст довгий, пухнастий. Пальці часто закінчуються не нігтями, а гачкуватими кігтями. Більшість видів напівмавп веде нічний або сутінковий спосіб життя. Представниками напівмавп є лемури (мал. 164). Ці тварини мають великі очі, живуть на деревах, живляться плодами, комахами, яйцями птахів, дрібними земноводними та плазунами.

Мал. 164. Лемур котячий

• Мавпи відрізняються від напівмавп кращим розвитком головного мозку. Очні заглибини спрямовані вперед, забезпечуючи так званий об’ємний зір (коли поля зору правого і лівого очей перекриваються). Пальці закінчуються нігтями. Мавп поділяють на широконосих і вузьконосих.

Широконосі мавпи (ігрунки, ревуни, павукоподібні мавпи) мають широку носову перетинку між носовими отворами (звідки й походить їхня назва). Живуть на деревах, мають довгий цупкий хвіст. Живляться плодами рослин, комахами, дрібними пташками та їхніми яйцями.

Вузьконосі мавпи (макаки, мартишки, павіани та інші) характеризуються вузькою носовою перетинкою, деякі види не мають хвоста. Макаки мають довгий хвіст, ведуть груповий наземний спосіб життя або мешкають на деревах. Поширені в лісах та горах Африки та Азії, живляться рослинною та тваринною їжею. Серед них найвідоміший макак-резус (мал. 165, 1).

Мартишки переважно живуть у тропічних лісах Африки. Живляться рослинною їжею. Часто мають довгі вуса чи бороду, як-от зелена мартишка (мал. 165, 2). Павіани (мал. 165, 3) поширені в гірських місцевостях Тропічної Африки, тримаються зграями. Всеїдні, живуть стадами із чіткою ієрархією. Це означає, що кожна особина має у стаді певну чергу при споживанні їжі, певне місце під час пересування стада тощо. Стадом керує вожак – сильний самець, якому підпорядковуються всі інші особини. Павіанів ще називають «собакоголовими мавпами», бо їхня голова схожа на собачу.

ЯКІ РИСИ ПРИТАМАННІ ЛЮДИНОПОДІБНИМ МАВПАМ? Для людиноподібних мавп характерними ознаками є відсутність хвоста. Головний мозок дуже добре розвинений. До них належать гібони, орангутан, шимпанзе та горила.

Мал. 165. Вузьконосі мавпи: 1 – макак-резус; 2 – зелена мартишка; 3 – павіан

Мал. 166. Людиноподібні мавпи: 1 – гібон; 2 – орангутан; 3 – шимпанзе звичайний; 4 – горила

Гібони (мал. 166, 1) мають довгі передні кінцівки, за допомогою яких стрибають з гілки на гілку. Живуть у лісах Південної та Південно-Східної Азії.

Орангутан (мал. 166, 2) – велика мавпа з видовженими кінцівками, вкрита рудою шерстю. Живе на деревах і дуже рідко спускається на землю («оранг-утан» у перекладі з малайської мови означає «лісова людина»). Поширений у вологих тропічних лісах островів Суматра та Калімантан (Індонезія). Живиться плодами рослин, а також яйцями птахів і пташенятами. Живе до 30 років. Вид занесено до Міжнародної Червоної книги.

Шимпанзе звичайний (мал. 166, 3) має густий чорний волосяний покрив. Лицьовий відділ черепа ледь виступає вперед. На відміну від орангутана, у шимпанзе великі вушні раковини. Поширений у лісах та на відкритих просторах Екваторіальної Африки, живиться переважно рослинною їжею. Як і павіани, шимпанзе тримаються групами, які очолює самець-вожак. Тривалість життя шимпанзе до 60 років. У шимпанзе добре виявлені емоції, хороша пам’ять. У 30-х роках XX сторіччя відкрито карликового шимпанзе, або бонабо. Обидва види шимпанзе занесено до Міжнародної Червоної книги.

Горила (мал. 166, 4) – найбільша з людиноподібних мавп. Шкіра і шерсть, яка вкриває тіло, чорні. Велика голова з низьким лобом, суцільним кістковим валком над очима та масивними щелепами. Живуть горили невеликими групами на території Екваторіальної Африки. Їхній спосіб життя мало пов’язаний з деревами, це переважно наземні тварини. Живляться рослинною їжею. Горилу також занесено до Міжнародної Червоної книги.

Найближчі до людини за біологічними показниками та спадковою інформацією горила і шимпанзе. Дані молекулярних досліджень свідчать про те, що в шимпанзе і людини спадкова інформація збігається на 91%.

Біологічний словничок: примати, об’ємний зір.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ

Примати – група найбільш високоорганізованих ссавців, до яких належить і людина. Для приматів характерні ознаки: п’ятипалі кінцівки, великий палець яких протиставлений іншим; головний мозок добре розвинений.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

1. Яка загальна характеристика приматів? 2. Які особливості відрізняють людиноподібних мавп від інших?

Мал. 167. Прояв емоцій у шимпанзе

ТВОРЧЕ ЗАВДАННЯ

1. Які переваги дає об’ємний зір? 2. Розгляньте малюнок 167. Спробуйте визначити емоції шимпанзе на кожному фрагменті, користуючись власними спостереженнями за проявом емоцій людей.

Цікаво!

• В Індії макак-резусів вважають священними тваринами. Для них на полях залишають частину незібраного врожаю. Давні єгиптяни вважали священними павіанів-гамадрилів.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 3

Тема: Визначення особливостей зовнішньої будови хребетних тварин у зв’язку з їх пристосуванням до різних умов існування

Мета: з’ясувати особливості будови хребетних тварин у зв’язку з існуванням у різних умовах.

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: вологі препарати, опудала хребетних тварин, фото-, відеофрагменти, малюнки.

Хід роботи

1. Розгляньте запропоновані вчителем вологі препарати, опудала, фото хребетних тварин (рибу, амфібію, рептилію, птаха та ссавця).

2. Зверніть увагу на такі ознаки: покриви тіла, форма тіла, органи пересування, органи дихання.

3. Зробіть висновки, зазначивши основні пристосування в зовнішній будові хребетних тварин до життя в різних умовах середовища.

ТЕСТОВИЙ САМОКОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

(виберіть одну правильну відповідь)

1. Укажіть систематичну одиницю, яку застосовують лише в систематиці тварин: а) вид; б) рід; в) родина; г) ряд.

2. Укажіть тип клітин, який є лише в кишковопорожнинних: а) залозисті; б) жалкі; в) нервові; г) травні.

3. Укажіть клітини, завдяки яким відбувається регенерація в гідри: а) жалкі; б) залозисті; в) нервові; г) проміжні.

4. Укажіть спеціалізовані органи дихання багатощетинкових червів: а) зябра; б) легені; в) трахеї; г) легеневі мішки.

5. Укажіть кільчастих червів, у яких сегменти несуть бічні мускульні лопаті: а) нереїс; б) трубочник; в) медична п’явка; г) дощовий черв’як.

6. Зазначте особливості будови членистоногих: а) тіло складається із сегментів, які подібні за будовою, членисті кінцівки відсутні; б) тіло складається із сегментів, які подібні за будовою, членисті кінцівки наявні; в) тіло складається із сегментів, які різняться за будовою, членисті кінцівки відсутні; г) тіло складається із сегментів, які різняться за будовою, членисті кінцівки наявні.

7. Укажіть особливості покривів членистоногих: а) шкірно-м’язовий мішок наявний; б) шкірно-м’язовий мішок відсутній, є зовнішній скелет з кутикули; в) шкірно-м’язовий мішок відсутній, є внутрішній скелет; г) шкірно-м’язовий мішок наявний, є зовнішній скелет з кутикули.

8. Укажіть, де у членистоногих здебільшого розташовані членисті кінцівки, що забезпечують пересування: а) на голові; б) на сегментах грудного відділу; в) на сегментах черевця; г) членистоногі таких кінцівок не мають.

9. Укажіть кількість пар кінцівок, розташованих на головогрудях павукоподібних: а) вісім; б) три; в) п’ять; г) шість.

10. Укажіть членистоногих, яким притаманні хеліцери: а) річковий рак; б) павук-хрестовик; в) омар; г) прісноводний краб.

11. Зазначте, де розташовані крила комах: а) на середньо- та задньогрудях; б) на передньо- та середньогрудях; в) на задньогрудях та черевці; г) на черевці.

12. Укажіть комах, яким притаманний колючо-сисний ротовий апарат: а) жуки; б) мухи; в) метелики; г) комарі.

13. Визначте, з яких відділів складається тіло комах: а) голови, грудей, черевця; б) головогрудей та черевця; в) голови та тулуба; г) голови, тулуба та хвоста.

14. Укажіть комах, розвиток яких відбувається з неповним перетворенням: а) жуки; б) метелики; в) прямокрилі; г) двокрилі.

15. Укажіть комах, представники яких пристосувалися до життя у прісних водоймах: а) прямокрилі; б) метелики; в) таргани; г) жуки.

16. Укажіть молюсків, які здатні утворювати перлини: а) жабурниця; б) перлова скойка; в) ставковик; г) виноградний слимак.

17. Укажіть органи дихання черевоногих молюсків: а) тільки зябра; б) тільки легені; в) як зябра, так і легені; г) спеціалізовані органи дихання відсутні.

18. Зазначте вид гельмінта, для якого людина слугує проміжним хазяїном: а) стьожак широкий; б) печінковий сисун; в) ехінокок; г) аскарида людська.

19. Зазначте вид гельмінта, яким людина може заразитися в разі споживання недостатньо кулінарно обробленої риби: а) стьожак широкий; б) печінковий сисун; в) ехінокок; г) гострик.

20. Укажіть спосіб зараження людини трихінелою: а) споживання некип’яченої води; б) вживання сирої риби; в) споживання немитих овочів і фруктів; г) споживання недостатньо просмаженого або провареного м’яса свині.

21. Укажіть переносника збудника чуми: а) пацюкова блоха; б) людська воша; в) ґедзі; г) іксодові кліщі.

22. Укажіть паразита шкіри людини: а) борошняні кліщі; б) коростяний свербун; в) жигалка осіння; г) коропоїд.

23. Укажіть кровосисні види, здатні живитись кров’ю людини: а) оводи; б) коропоїди; в) комарі; г) залозниця вугрова.

24. Укажіть відділи, на які поділяється тіло риб: а) голова, груди, черевце; б) головогруди, черевце; в) голова, тулуб, хвіст; г) голова, тулуб, нога.

25. Зазначте органи дихання більшості риб: а) зябра; б) легені; в) трахеї; г) легеневі мішки.

26. Укажіть риб, які не мають зябрових кришок: а) осетроподібні; б) акули; в) оселедцеподібні; г) коропоподібні.

27. Зазначте, де мешкають амфібії: а) лише у водоймах; б) лише на суходолі; в) лише у ґрунті; г) як на суходолі, так і у водоймах.

28. Укажіть органи дихання, які має пуголовок після виходу з ікринки: а) зовнішні зябра; б) внутрішні зябра; в) легені; г) трахеї.

29. Укажіть, чому рептилій ще називають плазунами: а) через їхнє середовище життя; б) у зв’язку з будовою кінцівок; в) у зв’язку з розташуванням кінцівок; г) у зв’язку з особливостями розвитку.

30. Укажіть відділи тіла плазунів: а) голова, тулуб, черевце; б) головогруди, черевце; в) голова, тулуб, хвіст; г) голова, груди, черевце.

31. Зазначте особливості покривів тіла плазунів: а) суха гола шкіра; б) суха шкіра, укрита роговими утворами; в) гола шкіра, багата на слизові залози; г) шкіра, багата на слизові залози і вкрита роговими щитками.

32. Укажіть отруйний вид плазунів: а) вуж водяний; б) мідянка; в) королівська кобра; г) веретільниця.

33. Укажіть ознаки, за якими можна відрізнити безногу ящірку від змії: а) тіло вкрите лусками; б) рухливі повіки; в) відсутність кінцівок; г) довгий язик, що слугує органом дотику.

34. Укажіть, які борідки мають контурні пера: а) тільки першого порядку; б) тільки другого порядку; в) як першого, так і другого порядку; г) не мають борідок.

35. Укажіть м’язи, які забезпечують підйом крил: а) грудні; б) крилові; в) міжреберні; г) шийні.

36. Охарактеризуйте особливості запліднення і розвитку птахів: а) запліднення внутрішнє, розвиток прямий; б) запліднення зовнішнє, розвиток прямий; в) запліднення внутрішнє, розвиток непрямий; г) запліднення зовнішнє, розвиток непрямий.

37. Укажіть екологічну групу птахів, до якої належить міська ластівка: а) осілі; б) кочові; в) перелітні; г) виводкові.

38. Укажіть ознаку, притаманну страусоподібним: а) мають кіль; б) не мають кіля; в) крила перетворені на ласти; г) літають, але погано.

39. Укажіть групу птахів, до якої належить найбільше видів: а) пінгвіни; б) соколоподібні; в) гусеподібні; г) горобцеподібні.

40. Укажіть особливості шкіри ссавців: а) суха, залози відсутні; б) суха, є лише куприкова залоза; в) багата на потові, сальні та молочні залози; г) багата на слизові залози.

41. Укажіть ссавця, який відкладає яйця: а) кенгуру; б) качкодзьоб; в) коала; г) американський опосум.

42. Укажіть ссавця, який має хижий зуб: а) дика свиня; б) орангутан; в) ведмідь бурий; г) їжак вухатий.

43. Укажіть групу ссавців, здатну до ехолокації: а) комахоїдні; б) гризуни; в) рукокрилі; г) хижі.

1. Відмінність стенобіонтів і еврибіонтів

За екологічною валентністю організми поділяють на такі екологічні групи, як
стенобінти та еврибіонти.
Стенобіонти (від грец. стенос — вузький та біос — життя) — організми, які можуть жити лише за дуже незначної зміни чинників середовища. Як правило, стенобіонтами є високоспеціалізовані види, симбіонти, мешканці морських глибин, печер, лісів високогір’я.

До стенобіонтних організмів належать :
стенофаги — організми, які живляться небагатьма видами корму (колібрі, осоїди, коала);
стенобати — організми, існування яких можливе тільки на певній глибині за певного тиску води (клопи-водомірки, глибоководні кальмари, риби-вудильники);
стенотерми — організми, пристосовані до відносно сталих температурних умов довкілля і які не витримують їх коливань (форель річкова трапляється в холодних гірських річках);
стеногали — організми, що витримують лише незначні зміни ступеня солоності середовища (головоногі молюски, карась, видра річкова).

Еврибіонти (грец. еври — широкий та біос — життя) — організми, які можуть жити за значних змін екологічних чинників. Так, багато наземних тварин і рослин помірних широт можуть витримувати великі сезонні коливання температури, вологості та інших чинників середовища.

  • еврифаги — організми, які живляться найрізноманітнішою рослинною і тваринною їжею (пацюк сірий, тарган
    рудий, свиня дика, бурий ведмідь, крук);
  • еврибати — організми із широким діапазоном вертикального поширення, які витримують значні коливання тиску води (губки, голкошкірі, кити);
  • евритерми — організми, що пристосовані до значних коливань температури середовища (сокіл-сапсан, вовк
    сірий, сосна звичайна);
  • евригали — організми, здатні існувати в середовищі зі значними змінами ступеня солоності (очерет звичайний, прохідні риби).

Екологічна валентність стено- та еврибіонтів виражається вузьким або широким діапазоном витривалості й розглядається як відносна реакція видів на деякі чинники середовища або на їх комплекс.

Біологія і екологія (рівень стандарту): підруч. для 11 кл. закл. заг. серед. освіти / В.І. Соболь. — Кам’янець-Подільський: Абетка, 2019. с.136-137.