Правопис НЕ з різними частинами мови

Бакалавр за освітою, отримала диплом журналістики за напрямом “Видавнича справа та редагування” у 2018 році.

Статті автора: 69

Правопис НЕ з різними частинами мови

Як пишеться не з іменниками?

Правопис не з іменниками доволі простий. Є декілька способів, щоб перевірити, як правильно написати необхідне слово. При написанні разом з іменником не виступає префіксом, а окремо – часткою. Читайте більше на BUKI

Як писати не з дієсловами?

В українській мові є 4 дієслова, які можна писати як разом, так і окремо, залежно від їхнього значення. Запам’ятайте ці випадки: Читайте більше на BUKI

Як пишеться не з прикметниками?

Не з прикметниками пишемо разом, коли: слово без не взагалі не вживається – непохитний, незрівнянний, ненависний тощо; прикметник можна замінити на інший синонім без не – небагатий (бідний), невеликий (малий), неправдивий (брехливий) тощо. у прикметника є префікс недо – недозрілий, недороблений, недосипаний тощо. У таких випадках прикметник вказує на незакінчену дію. Читайте більше на BUKI

Як писати не з прислівниками?

Не з прислівниками пишемо разом, коли: прислівник без не взагалі не вживається – неухильно, невгамовно, немов, негайно тощо; прислівник можна замінити синонімом без не – недалеко (близько), неважко (легко), нехолодно (тепло) тощо; Читайте більше на BUKI

Як правильно українською?

Прості і чіткі відповіді допоможуть вам запам’ятати правильний варіант. Як правильно написати українською.

Усувати чи звільняти від посади

Ігорьович чи Ігорович як правильно?

Коригування чи корегування як правильно?

Шістсот чи шістьсот як правильно?

Незаміжня чи неодружена як правильно?

Згідно з оригіналом чи копія вірна як правильно?

Цукру чи цукору як правильно

Зимою, узимку чи взимку як правильно?

Наведений чи даний як правильно?

Одобрити проект чи Схвалити проект

Сестрі не було в чому одягнутися чи Сестра не мала в що одягнутися

Одягти чоботи чи Взути чоботи

• Репетитор
• Запитання – відповіді
• Будова слова
• Таблиця множення
• Практичні завдання
• Підготовка до школи
• Інтерактивні завдання
• Підручники
• Українські загадки
• Як правильно українською
• Прописи
• Читаємо по складах
• Завдання для дітей
• Завдання на канікули

Які національні риси несуть Сірки? Чи цураються вони своєї національної приналежності? Що дозволило їм успішно виживати в тайзі? Роман Тигролови Іван Багряного

Як пишеться слово не о котрій

Розрізняють словотворчі частки, які, уточнюючи зміст окремих слів, є їх складовими частинами, і формотворчі частки, які вживаються лише в деяких формах слова для вираження граматичних значень (хай, би та ін.).

А. Словотворчі частки пишуться разом, окремо або через дефіс.

1. Разом пишуться:

а) Частки аби-, ані-, де-, чи-, що-, як– у складі будь-якої частини мови (крім сполучників прислівникового типу): аби́що, аби́як, аніскі́льки, анітро́хи, анічогі́сінько, анія́к, деда́лі, де́коли, де́котрий, де́щиця, де́що, чимале́нький, чима́ло, щове́чора, щогоди́ни, щоде́нник, щодня́, щодоби́, щоду́ху, щонайкра́щий, щопра́вда, щора́зу, щоси́ли, якби́, якнайшви́дше, якомо́га, якщо́ та ін.

б) Частки би (б), то, що в складі сполучників: щоб, якби́, немо́вбито, ні́бито, або́що, і частка же (ж) у складі стверджувальних часток авже́ж, ато́ж (див. ще § 32).

в) Частка –ся (-сь) у зворотних дієсловах: буду́ється, наї́вся (наї́всь).

г) Частка –сь у складі займенників і прислівників: котри́йсь, котра́сь, котре́сь, яки́йсь, яка́сь , яке́сь; десь, коли́сь, хтось, щось.

д) Частка не, коли вона виступає в складі будь-якої частини мови (крім дієслова) в значенні префікса, тобто коли слово без цієї частки не вживається: неві́льник, него́да, неду́га, не́жить, немовля́, нена́висть, не́ук; невгаси́мий, незліче́нний, невпи́нний, невсипу́щий, нега́йний, нена́висний, ненаста́нний, непохи́тний, нестя́мний; невдо́взі, неви́нно, невпи́нно, незаба́ром, непору́шно, несамови́то, несказа́нно.

З дієсловами не пишеться завжди окремо, крім тих, що без не не вживаються: нево́лити, незчу́тися, нена́видіти, нестя́митися, і тих, яким частка не надає нового значення: незду́жати (хворіти), непоко́їтися (хвилюватися), несла́вити (ганьбити). Але залежно від значення дієслова частка не може писатися й окремо: не зду́жати (не змогти), не сла́вити (не прославляти).

е) Частка не в складі префікса недо-, який означає дію, стан або якість, що виявляються в процесах, ознаках і предметах у неповній мірі: недобача́ти, недовико́нувати, недоде́ржати, недоїда́ти, недока́зувати, недолю́блювати, недооці́нювати, недоплати́ти, недочува́ти; недови́конаний, недоде́ржаний, недозрі́лий, недока́заний, недооці́нений, недопи́саний, недоро́слий, недочу́тий; недо́биток, недо́їдок, недокрі́в’я, недо́лік, недо́літок, недорі́д, недоста́ча, недося́жність, недоте́па, недоторка́нність, недо́ук. Якщо частка не виступає для заперечення дії, вираженої дієсловом із префіксом до, вона пишеться з таким дієсловом окремо: він недочува́в, але: Він не дочув моїх слів.

є) Частка не з іменниками, прикметниками, займенниками та прислівниками, якщо вони в сполученні з не означають одне поняття: невмі́ння, нево́ля, неврожа́й, недо́ля, непра́вда, несподі́ванка; небалаку́чий, невда́лий, невесе́лий, невче́ний, недо́брий, незбагне́нний, немали́й, неписьме́нний, несміли́вий; неаби́хто, неаби́який; невдога́д, невже́, невпа́м’ятку, невтямки́, нега́дано, недале́ко, недарма́, неду́рно, не́хотя, а також незважа́ючи на . невважа́ючи на . немо́в, нена́че.

Примітка. Частка не пишеться окремо від прикметника, що має при собі як пояснювальне слово займенник або прислівник із часткою ні, а також окремо від прикметника, перед яким стоять: дале́ко, зо́всім, аж нія́к: Ні до чого не здатна людина; Нітрохи не цікава лекція; Далеко не досконалий твір; Зовсім не великі обов’язки; Аж ніяк не приємні спогади;

ж) Частка не з дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незакі́нчена пра́ця, нез’ясо́вані пита́ння, нержаві́юча сталь, неспросто́вані фа́кти.

з) Частка ні з займенниками, якщо вона не відокремлена від дальшого займенника прийменником, і з прислівниками: ніхто́ (ніко́го), нічи́й (нічиї́м), ніщо́ (нічо́го), нія́кий (нія́кому); ні́де й ніде́, ніза́що, нізві́дки, нізвідкіля́, ні́коли й ніко́ли, ніна́що, ніскі́льки, нітро́хи, нія́к.

2. Окремо пишуться:

а) Частка що в сполуках дарма́ що, ті́льки що, хіба́ що, що́ ж до.

б) Частка то в експресивних сполученнях що то за, що то, чи то, які виконують функції підсилювальних часток.

в) Частка не зі словом, з яким вона не становить єдиного поняття, а є лише запереченням: Не доля вирішує — людина творить свою долю; То не глибока річка клекоче, то шумить зелений ліс; Йому бракує не вміння виконати цю роботу, а бажання. Але: Не через небажання, а через невміння він не виконав цієї роботи.

г) Частка не при дієсловах, дієприкметниках, що виступають у функції присудків, при дієслівних формах на –но, –то й дієприслівниках: не мо́же не ба́чити, не підхо́дячи бли́жче, не поспіша́ючи; Ні вітерець не війне, ні хмарка не набіжить; Праця не закінчена; Праці не закінчено; Підлога не вимита; Підлогу не вимито.

д) Частка не з прикметниками у функції присудка, якщо часткою не заперечується ознака, виражена даним словом: Ця річка не широка (заперечення), але: Ця неширока річка впадає в Дніпро (одне поняття).

Примітка. Якщо між не й відповідним прикметником-присудком за змістом речення можливе є (був, була́ тощо), частку не слід писати окремо; якщо зв’язка на цьому місці порушує смисл, частку не треба писати разом: Цей будинок не старий (не є старий); але: Цей будинок (є) нестарий (тобто відносно недавно збудований).

е) Частка не з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами; Ця робота ще не доведена до кінця; Я відклав ще не дописаний лист.

є) Частка не з числівниками, займенниками та прислівниками займенникового походження, а також при прийменниках і сполучниках: не три, не п’я́тий; не ти, не цей, не і́нші; не іна́кше, не так; не при. не на. ; не то. не то; також не раз.

ж) Частка не з підсилювальними прислівниками та незмінюваними присудковими словами, а також при словах, які пишемо через дефіс: не ду́же, не зо́всім, не цілко́м; не від то́го, не до́сить, не мо́жна, не тре́ба; розмовля́ють не по-на́шому.

з) Частка ні, вживана для заперечення наявності предмета чи ознаки, зокрема в деяких стійких словосполученнях без дієслова (присудка), що мають характер заперечного звороту: ні живи́й ні ме́ртвий, ні кро́ку да́лі, ні на ма́кове зе́рно́, ні па́ва ні ґа́ва, ні ри́ба ні м’я́со, ні се́ ні те́, ні сюди́ ні туди́, ні та́к ні ся́к.

и) Частка ні, вживана як повторюваний єднальний сполучник із заперечним значенням або як підсилювальна частка: Він не придатний ні до роботи, ні до розмови; Дитина ще не вміє ні ходити, ні говорити; Ні один не зробив так, як треба.

і) Частка ні в складі займенників, якщо в непрямих відмінках вона відділяється від займенників прийменником: ні в ко́го, ні до ко́го, ні з ким, ні до чо́го, ні за́ що й ні на що́ (з різними значеннями), ні на яко́му.

Через дефіс пишуться:

а) Частки бо, но, от, то, таки, коли вони виділяють значення окремого слова: іди́-бо; дава́й-но; ті́льки-но; так-о́т, як-о́т; отаки́й-то, сті́льки-то, ти́м-то, я́кось-то; важки́й-таки, все́-таки, діста́в-таки, та́к-таки.

Примітка 1. Якщо між часткою та словом, до якого вона приєднується, стоїть інша частка, всі три слова пишуться окремо: скі́льки ж то (написано), чи́м би то (втішити).

Примітка 2. Частка таки пишеться окремо від тих слів, яких вона стосується, якщо вона стоїть перед ними: Він таки забіг до друга.

б) Компоненти будь-, –будь, –небудь, казна-, хтозна– й под. у складі займенників і прислівників (див. § 28, п. 2 б; § 30, п. 3 в).

в) Частка не, вживана як префікс в іменниках — власних назвах: не-Євро́па, але в загальних — разом: нелюди́на, неісто́та.

Б. Формотворчі частки пишуться окремо від інших слів, зокрема:

а) Частки хай, нехай, за допомогою яких утворюються форми третьої особи однини й множини наказового способу: Хай живе мир між народами! Нехай міцніють дружні відносини між країнами!

б) Частка би (б), за допомогою якої утворюється форма умовного способу дієслова: зайшо́в би, пішла́ б.

В. Модальні частки теж пишемо окремо, а саме:

а) Частка же (ж), що відіграє видільну роль у реченні: Ходи ж зі мною; Він же великий учений.

б) Частки то, це, що мають у складі речення значення вказівності або визначальності: Нащо то одній людині стільки грошей? Чи це вже й пожартувати не можна?

Для розвитку сайту і оплату хостингів було вирішено привнести рекламу на сайт :(. Вибачаємося за незручності.