Чим виражається інтенсифікація тваринництва

0 Comments

Суть, поняття та показники інтенсифікації

Термін “інтенсифікація” (від франц. intensification – посилення, збільшення напруженості) стосовно сільського господарства донедавна вживався для означення посиленої діяльності підприємства щодо використання землі як головного засобу виробництва через концентрацію капіталу на одну й ту саму земельну ділянку з метою збільшення обсягів продукції й підвищення ефективності сільського господарства загалом. Основу такого розуміння інтенсифікації становить витратна концепція яка в умовах обмежених виробничих ресурсів і діяльності аграрних підприємств у ринковій економіці не є раціональною. Не можна вважати, що зі зростанням витрат на одиницю земельної площі буде автоматично збільшуватися вихід продукції. Практика не підтверджує цього. З досвіду діяльності сільськогосподарських підприємств (1966-1990 рр.) відомо, що капітальні вкладення в сільське господарство колишнього СРСР, надходження мінеральних добрив, насиченість виробничими фондами й енергетичними ресурсами збільшувалися в 4^5 разів, а виробництво продукції зростало лише в 0,7 разу. Незважаючи на це, додаткові вкладення в аграрний сектор економіки розглядалися лише як засоби для досягнення інтенсивнішого розвитку виробництва. В умовах нарощування та розвитку матеріально-технічної бази підприємств це був спрощений, за своєю суттю, затратний підхід до процесу інтенсифікації, коли збільшення обсягів капітальних вкладень, підвищення фондозабезпеченості підприємств і фондоозброєності праці сприймалися як результати інтенсифікації та незаперечні успіхи розвитку сільського господарства. Такий підхід до оцінки економічного зростання був певною мірою виправданий у роки створення і кількісного збільшення ресурсного потенціалу.

Як альтернатива останнім часом відбулася переорієнтація поглядів учених-економістів на інтенсифікацію як на процес, пов’язаний лише зі збільшенням виробництва продукції, внаслідок чого було висунуто результативну концепцію. Взявши за основу лише результат виробництва, прихильники цієї концепції теж припускалися помилки, оскільки недооцінювали роль витрат і капітальних вкладень у розвиток землеробства й тваринництва. Ніколи не можна збільшити обсяг виробництва продукції за незмінних витрат на її одиницю, не залучивши додаткових ресурсів.

Інтенсифікація – не випадкове, не місцеве, не епізодичне, а загальне явище для всіх цивілізованих країн; воно не залежить від суспільного ладу чи системи економічних відносин. Основною метою інтенсифікації аграрних підприємств є збільшення виробництва продукції, поліпшення її якості та зниження матеріально-грошових і трудових затрат на одиницю продукції на основі якісного вдосконалення всього виробництва. І це безперервний і нескінченний процес, що ґрунтується на впровадженні досягнень науково-технічного прогресу. Лише ті чинники виробництва можуть бути чинниками інтенсифікації, які є продуктом науково-технічного прогресу та забезпечують необхідне зростання економічної ефективності підприємства. Зупинка цього процесу призводить до екстенсивного розвитку виробництва.

З огляду на викладене, інтенсифікація – це соціально-економічний процес, спрямований на збільшення виробництва продукції, підвищення її якості й зниження собівартості на основі запровадження у виробництво нових засобів, нових технологій, нових сортів сільськогосподарських культур і порід тварин, нових форм організації праці й виробництва, підвищення кваліфікації кадрів та ін., що є складовими науково-технічного прогресу.

З впровадженням досягнень науково-технічного прогресу аграрними підприємствами насамперед змінюється співвідношення затрат живої та уречевленої праці. Застосування комплексної механізації й автоматизації виробництва сприяє тому, що частка живої праці зменшується, уречевленої – відповідно зростає, а сукупні затрати праці знижуються, і на цій основі забезпечується підвищення ефективності галузі.

Матеріальною основою інтенсифікації є капітальні вкладення й інші ресурси, застосування яких передбачає зміну способів виробництва, вдосконалення техніки і технології, впровадження нових систем у галузях рослинництва та тваринництва. Вкладання засобів і вдосконалення матеріально-технічної бази підприємств доцільно розглядати в органічній єдності з результатами виробництва, прагнути ефективного їх використання. Необхідно постійно порівнювати додаткові затрати з отриманими результатами, щоб кожна вкладена гривня забезпечувала максимальну віддачу. В зв’язку з цим слід мати на увазі, що інтенсифікація передбачає підвищення ефективності віддачі не лише додаткових вкладень, а й тих засобів, ресурсів і затрат, які вироблені раніше і функціонують паралельно у виробництві.

Інтенсивний тип зростання підприємства можна розглядати лише тоді, коли в процесі господарської діяльності мають місце підвищення продуктивності праці й фондовіддачі, економія матеріально-грошових затрат і підвищення якості ппопуі*пії

Інтенсифікація є основою підвищення ефективності виробництва – важливою складовою економічної стратегії кожного підприємства. Тільки через інтенсифікацію можна високими темпами підвищувати рівень продуктивності праці, рентабельності підприємства, зменшувати затрати виробництва і под.

Інтенсифікація – складний економічний процес, який має багатогранний і комплексний характер. Щоб визначити рівень і дати їй економічну оцінку, використовують систему натуральних і вартісних показників (рис. 19.1).

Рис. 19.1. Показники інтенсифікації аграрних підприємств

У системі показників результативної концепції інтенсифікації найважливішим, що характеризує її рівень, є кількість виробленої валової продукції в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь. Цей показник визначають за формулою

З позиції оцінки забезпеченості підприємства засобами та предметами праці, узагальнювальним показником рівня інтенсифікації є сума основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення та поточних виробничих витрат (без амортизації) в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь. Його визначають за формулою

Це прямий і основний показник, що відображає рівень інтенсифікації розвитку всіх галузей і підприємства загалом. Він засвідчує рівень концентрації живої й уречевленої праці в розрахунку на одиницю площі сільськогосподарських угідь і характеризує ступінь інтенсивності використання землі.

У практичній роботі для проведення аналізу й економічних досліджень визначають окремо рівень насичення підприємства засобами виробництва:

Цей показник підтверджує не лише виробничу потужність підприємства, а й його можливість раціонально використовувати оборотні фонди в процесі виробництва. Сума ж поточних витрат, в які введено частину основних фондів у вигляді амортизаційних відрахувань, і сума оборотних фондів у грошовому виразі, спожитих у процесі виробництва в розрахунку на один гектар площі сільськогосподарських угідь, дає змогу повніше розкрити основний показник рівня інтенсифікації:

Крім вартісних показників, для оцінки рівня інтенсифікації використовують систему натуральних. Це:

  • – енергонасиченість – кількість енергетичних потужностей (к.с.) у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь;
  • – кількість внесених мінеральних і органічних добрив у розрахунку на один гектар ріллі;
  • – спожито електроенергії (кВтгод) на виробничі цілі в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь;
  • – обсяг виконаних тракторних робіт у розрахунку на один гектар ріллі;
  • – ступінь меліорації земель;
  • – питому вагу площі посіву сортовим насінням у структурі посівів;
  • – питому вагу породного поголів’я в структурі стада;
  • – витрати кормів у розрахунку на одну голову тварин;
  • – рівень комплексної механізації виробничих процесів у тваринництві;
  • – витрати на племінну роботу.

Визначення показників рівня інтенсифікації – перший етап у дослідженні цього процесу. Зміна їх рівня спонукає до зміни результатів інтенсифікації, основними натуральними показниками якої є урожайність сільськогосподарських культур і продуктивність окремих видів тварин.

Чим виражається інтенсифікація тваринництва

Оляднічук Наталія Володимирівна. Інтенсифікація галузей тваринництва в сільськогосподарських підприємствах : Дис. канд. наук: 08.00.04 – 2009.

Анотація до роботи:

Оляднічук Н. В. Інтенсифікація галузей тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства і АПК). – Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2009.

Дисертація присвячена вивченню й розробці теоретичних та методичних положень, практичних рекомендацій щодо інтенсифікації галузей тваринництва в сільськогосподарських підприємствах регіону.

Досліджено сучасний стан та тенденції виробництва продукції тваринництва в підприємствах Черкаської області. Виявлено чинники впливу на ефективність інтенсифікації виробництва продукції тваринництва в сільськогосподарських підприємствах.

На основі використання економіко-математичного моделювання обґрунтовано перспективи високоефективного розвитку галузі тваринництва. Запропоновано шляхи підвищення економічної ефективності інтенсифікації стратегічних галузей тваринництва в аграрних підприємствах регіону з елементами інновацій. Значну увагу приділено розвитку великотоварного виробництва. Визначено економічний ефект капіталовкладень у розвиток інтенсифікації галузей молочного та м’ясного скотарства і свинарства.

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та розв’язання наукового завдання щодо удосконалення напрямів інтенсифікації галузей тваринництва в сільськогосподарських підприємствах. Узагальнення результатів наукового відстеження дозволяє зробити наступні висновки.

1. Інтенсифікація виробництва – це процес концентрації сукупних затрат уречевленої і живої праці у розрахунку на голову худоби, що передбачає збільшення виходу продукції і підвищення економічної ефективності її виробництва. Інтенсифікація виробництва сільськогосподарської продукції полягає у веденні розширеного виробництва, яке забезпечується за рахунок додаткових капіталовкладень, технічно удосконалених засобів виробництва і висококваліфікованої праці в розрахунку на голову тварин.

2. Особливістю інтенсифікації тваринництва в сучасних умовах є процес концентрації капіталу і трудових ресурсів на 1 голову тварин з урахуванням сучасних інноваційних розробок у галузі, що в кінцевому результаті сприятиме виробництву конкурентоспроможної продукції, дозволить забезпечити економічне зростання підприємства, формування й розвиток людського капіталу, збереження навколишнього природного середовища.

3. Використовувані методики визначення ефективності капітальних вкладень у галузь тваринництва та оцінки економічної ефективності інтенсифікації не враховують усіх аспектів галузевого виробництва. У зв’язку з цим удосконалено методичні підходи до розрахунку коефіцієнта ефективності капітальних вкладень на підприємствах тваринницької галузі, у якому пропонується ураховувати компенсацію за кредитами банку, передбачену державою для сільськогосподарських підприємств з метою відшкодування витрат на придбання ними новітнього обладнання вітчизняного виробництва або зарубіжних аналогів.

Для оцінки результативності інтенсифікації пропонується застосовувати витратно-продуктивний коефіцієнт, який відображає співвідношення темпів підвищення витрат на 1 голову тварин і темпів росту продуктивності останніх, що дозволить коригувати факторно-результативні параметри.

4. Аналіз розвитку тваринництва в Черкаській області свідчить, що поголів’я тварин на 1 січня 2008 р. в сільськогосподарських підприємствах налічувало: великої рогатої худоби – 142,3 тис. голів, у тому числі корів – 45,2 тис. гол.; свиней – 195,1 тис. гол., що становить 16,4%, 18,0% та 24,5% рівня 1991 р. Проте, частка Черкаської області в загальному обсязі виробництва продукції тваринництва по Україні є вагомою і досягла 14,8% виробництва м’яса всіх видів, а молока – 9,1%. Продуктивність тварин у сільськогосподарських підприємствах регіону має тенденцію до зростання. У 2007 р. середній надій на одну корову в рік та середньодобовий приріст свиней є найвищими за досліджуваний період.

5. Пріоритетними напрямами забезпечення розвитку тваринництва регіону на перспективу слід вважати підтримку структурної перебудови у тваринництві, яка надається через інвестиції; активізацію чинників інтенсивного відтворення через поліпшення якості кормової бази, селекційно-племінної справи, впровадження сучасних інноваційних технологій, підготовку висококваліфікованих кадрів, проведення ветеринарних і санітарних заходів.

6. Одним з основних чинників забезпечення інтенсивного розвитку галузей тваринництва в досліджуваному регіоні є досягнення оптимального співвідношення галузей, виробничої спеціалізації та концентрації поголів’я тварин. Запропонований методичний підхід щодо формування економіко-математичної моделі оптимізації структури сільськогосподарського виробництва через розширення множини обмежень за макро- та мікроелементами дозволяє збалансувати кормові раціони.

7. У результаті дослідження встановлено, що одним із факторів, який безпосередньо впливає на рівень продуктивності тварин та формує собівартість виробленої продукції є вибір методу утримання тварин. Аналіз організаційно-економічних підходів до виробництва молочно-м’ясної продукції у сільськогосподарських підприємствах регіону дає підстави стверджувати, що інтенсифікація тваринництва з використанням інноваційних ресурсозберігаючих технологій (утримання тварин у спорудах полегшеної конструкції з роликовим тендовим покриттям, доїння корів у доїльному залі, годування тварин однотипним раціоном (раз на добу) за кормовим «шведським» столом) є прогресивною і дозволяє зменшити витрати на третину в розрахунку на 1 голову.

8. Доведено, що розвиток молочно-м’ясного скотарства та свинарства досліджуваного регіону у перспективі має базуватися на техніко-економічному оновленні ресурсної бази сільськогосподарських підприємств. Обґрунтовано поетапне відродження тваринництва з урахуванням наявного ресурсного потенціалу через покращення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин і впровадження сучасних інноваційних технологій, що сприятиме спеціалізації виробництва та концентрації поголів’я тварин і дасть змогу забезпечити конкурентоспроможність продукції та підприємств на ринку.

Для молочного скотарства техніко-технологічне оновлення дозволить наростити поголів’я корів до 122 тис. голів з продуктивністю 4930 кг на рік від корови. Рівень рентабельності галузі становитиме 55,7%. Прогнозується, що при цьому молокопереробні підприємства на 55% будуть завантажені молочною сировиною великотоварних сільськогосподарських підприємств, яка відповідає галузевим і міжнародними стандартам.

Для прибуткового виробництва яловичини та телятини потрібно мати не менше 900 голів у розрахунку на 1 сільськогосподарське підприємство. При середньодобових приростах 800 г виробництво продукції підприємствами регіону до 2015 року досягне 75 тис. т при рівні рентабельності 24,4%.

Згідно з інноваційним проектом «Створення високопродуктивних стад великої білої породи свиней різного напрямку продуктивності», розробленого Черкаським Центром наукового забезпечення агропромислового виробництва доцільно збільшити середньодобові прирости тварин до 600 г і поголів’я – до 45 тис. голів. Внаслідок цього сільськогосподарські підприємства Черкаської області до 2015 р. зможуть збільшити виробництво свинини до 42 тис. т. Рівень рентабельності галузі досягне 21,7%, а в спеціалізованих підприємствах – 58,3%.

9. Важливою умовою інтенсивного розвитку тваринництва в сільськогосподарських підприємствах є дієвість державної підтримки, яка за період дослідження забезпечувала прибутковість молочного скотарства та знижувала рівень збитковості м’ясного скотарства і свинарства. Враховуючи обмеженість державного бюджету, державна підтримка тваринництва повинна відповідати наступним принципам: адресність, цілеспрямованість, системність, що сприятиме стійкості виробництва продукції тваринництва, підвищенню його ефективності та конкурентоспроможності.

Публікації автора:

Статті у фахових виданнях (одноосібні):

  1. Джугостранська Н. В. Особливості інтенсифікації молочного скотарства / Н. В. Джугостранська // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. Част. 2. Організація виробництва та земельні відносини / За ред. П. Т. Саблука, Київ. : ІАЕ. – 2001. – С. 125 – 129.
  2. Джугостранська Н. В. Шляхи відродження галузі свинарства / Н. В. Джугостранська // Вісник ХНАУ. Сталість, екологізація і ефективність сільськогосподарського виробництва в умовах аграрної реформи : зб. наук. праць Харк. нац. аграр. ун-ту. – 2002. – № 8. – С. 47 – 50 (Серія «Економіка АПК і природокористування»).
  3. Джугостранська Н. В. Інтенсифікація галузей тваринництва – необхідна вимога сьогодення / Н. В. Джугостранська // Аграрний вісник Причорномор’я : зб. наук. праць. Вип. № 22. – 2003. – С. 612 – 616.
  1. Джугостранська Н. В. Соціально-економічна значимість молочного скотарства та шляхи відродження галузі на Черкащині / Н. В. Джугостранська : зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту за ред. В. Г. Ткаченко. – Луганськ : Вид-во ЛНАУ, 2004. – № 34 (46). – С. 148 – 151. (Серія «Економічні науки»).
  2. Джугостранська Н. В. Стан, тенденції і рівень розвитку та шляхи підвищення економічної ефективності тваринництва / Н. В. Джугостранська : зб. наук. праць Харк. нац. ун-ту ім. В. В. Докучаєва. Вісник ХНАУ, 2004. – № 4. – С. 193 – 197.
  3. Оляднічук Н. В. Зміцнення кормової бази – основа інтенсифікації галузі тваринництва агроформувань Черкащини / Н. В. Оляднічук // Вісник аграрної науки Причорномор’я Миколаїв. держ. аграр. ун-ту [редкол. : В. С. Шебанін (гол. ред.) та ін.]. – Миколаїв. Вип. 3 (27). – 2004. – С. 139 – 145.
  4. Оляднічук Н. В. Економічна ефективність інтенсифікації тваринництва на Черкащині / Н. В. Оляднічук // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства : Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. Вип. 32. – Х. : ХНТУСГ. – 2004. – С. 215 – 218.
  5. Оляднічук Н. В. Причини занепаду тваринництва та проблеми його відродження / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. – 2004. – № 11. – С.70– 75.
  6. Оляднічук Н. В. Собівартість і ціна : їх вплив на прибутковість галузей тваринництва Черкаської області / Н. В. Оляднічук : зб. наук. праць Уман. держ. аграр. ун-ту [редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.]. – Умань, 2005. – Вип. 61. – Ч. 2. – С. 80 – 87.
  7. Оляднічук Н. В. Проблеми розвитку тваринництва та резерви підвищення ефективності галузі / Н. В. Оляднічук : зб. наук. праць Луган. нац. аграр. ун-ту / за ред. В. Г. Ткаченко. – Луганськ : Вид-во ЛНАУ. – 2006. – № 61/84. – С. 369 – 373 (Серія «Економічні науки»).
  8. Оляднічук Н. В. Державна підтримка аграрного виробництва – запорука успіху / Н. В. Оляднічук // Наукові засади реалізації аграрної політики в Україні : зб. наук. праць Харк. нац. аграр. ун-ту. – 2006. – № 8. – С. 249 – 253 (Серія «Економіка АПК і природокористування»).
  9. Оляднічук Н. В. Висока якість продукції тваринництва – гарантія її конкурентоспроможності / Н. В. Оляднічук // Вісник ХНАУ. Ефективність використання ресурсного потенціалу в умовах сталого розвитку сільського господарства. – 2007. – № 6. – С. 61 – 65 (Серія «Економіка АПК і природокористування»).
  10. Оляднічук Н. В. До розвитку м’ясних галузей тваринництва Черкащини / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. – 2007. – № 3. – С. 38 – 43.
  11. Оляднічук Н. В. Інтенсифікація молочного скотарства на інноваційній основі в аграрних формуваннях Черкащини / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. – 2007. – № 7. – С. 105 – 111.
  12. Оляднічук Н. В. Ефективність інноваційних технологій при виробництві яловичини / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. – 2008. – № 3.– С. 55 – 60.
  13. Оляднічук Н. В. Основні напрями підвищення рівня інтенсифікації свинарства / Н. В. Оляднічук // Економіка АПК. – 2008. – № 6. – С. 90 – 94.

Статті у фахових виданнях (у співавторстві):

  1. Уланчук В. С. Особливості підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва в Черкаській області / В. С. Уланчук, Н.В. Оляднічук : зб. наук. праць Уман. держ. аграр. ун-ту [редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.] – Умань, 2005. – Вип. 59. – С. 410 – 418 (автору належить обґрунтування шляхів підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва в регіоні).
  2. Уланчук В. С. Проблеми підвищення економічної ефективності м’ясних галузей тваринництва Черкащини / В. С. Уланчук, Н. В. Оляднічук // СХІД. – 2005. – № 2 (68). – С. 30 – 34 (автору належить збір, обробка інформації та групування даних).
  3. Уланчук В. С. Вдосконалення спеціалізації – фактор інтенсифікації тваринництва в аграрному виробництві / В. С. Уланчук, Н. В. Оляднічук : зб. наук. праць Уман. держ. аграр. ун-ту [редкол. : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.] – Умань, 2008. – Вип. 67. – Ч. 2 : Економіка. – С. 47 – 54 (автору належить формування економіко-математичної моделі оптимізації структури сільськогосподарського виробництва).

У матеріалах науково-практичних конференцій:

  1. Джугостранська Н. В. Основні тенденції і рівень розвитку виробництва продукції тваринництва в умовах ринкових відносин / Н. В. Джугостранська : матеріали Всеукр. конф. молод. вчених [редкол. : П. В. Костогриз (відп. ред.) та ін.] – Умань, 2004. – С. 160 – 163.
  2. Оляднічук Н. В. Методика визначення ефективності інтенсифікації галузей тваринництва / Н. В. Оляднічук // Методичні основи сучасного дослідження в аграрній економіці : матеріали Міжнар. наук. – теор. конф. – В 3-х ч., Житомир : Вид-во «Держ. агроекол. ун-т», 2005. – Ч. 2. – 63 – 67.
  3. Оляднічук Н. В. Інноваційна стратегія аграрного сектору – основа конкурентоспроможності продукції / Н. В. Оляднічук : матеріали Всеукр. конф. молод. вчених [редкол : П. Г. Копитко (відп. ред.) та ін.] – Умань, 2007. – С. 221 – 222.