Перевозимо бензин і дизельне паливо

Як приватним особам, так і організаціям часто потрібно перевозити бензин і дизельне паливо. Загальновідомо, що бензин і дизельне паливо є небезпечними вантажами під час їх перевезення в автоцистернах, тому перевезення в цистерні бензину й/або дизельного палива повинно здійснюватися з дотриманням вимог Європейської угоди про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів (ДОПНВ/ADR).

Однак чи значить це, що на будь-яке перевезення бензину або дизельного палива будуть поширюватися повною мірою вимоги ДОПНВ/ADR? Звичайно, це не так.

Перевезення бензину й дизельного палива в паливних баках транспортних засобів

ДОПНВ/ADR не обмежує максимальну кількість палива, яка міститься в паливних баках транспортних засобів. Замість цього вона обмежує максимальну місткість паливних баків, які можуть бути встановлені на транспортну одиницю. Їх максимальна місткість не повинна перевищувати 1 500 літрів. При цьому місткість бака причепа не повинна перевищувати 500 літрів. Це обмеження стосується абсолютно всіх транспортних засобів, будь то мотоцикли, легкові автомобілі, автобуси або вантажівки. Таким чином, якщо максимальна місткість паливних баків на транспортній одиниці не перевищує зазначених значень, то вимоги ДОПНВ/ADR до такого перевезення не будуть застосовуватися (див. підпункт 1.1.3.3 «a»). Якщо ж зазначена максимальна місткість паливних баків на транспортній одиниці перевищена, то вимоги ДОПНВ/ADR будуть порушені.

Перевезення бензину й дизельного палива в паливних баках транспортних засобів, що перевозяться у якості вантажу

Транспортні засоби, що працюють на дизельному паливі або бензині, відносяться до номера ООН 3166. Раніше, до 2017 року, вимоги ДОПНВ/ADR на цей номер ООН не поширювалися. Однак через постійне збільшення видів палива й джерел енергії для приведення транспортних засобів у рух це питання було більш детально врегульовано. У ДОПНВ/ADR 2019 перевезення транспортних засобів у якості вантажу регулюється спеціальними положеннями 388 і 666 глави 3.3. Під транспортними засобами в Угоді маються на увазі самохідні пристрої, призначені для перевезення однієї й більше осіб або вантажів. При цьому у випадку перевезення транспортних засобів, що працюють на бензині або дизельному паливі, вимоги ДОПНВ/ADR не будуть поширюватися на перевезення, якщо всі крани між двигуном або обладнанням і паливним баком закрито. Мається на увазі швидше за все, що такими кранами є карбюратори, паливні насоси високого тиску й інші подібні пристрої. Без зазначеного крана теж можна перевозити транспортні засоби без дотримання вимог ДОПНВ/ADR, однак слід повністю злити рідке паливо з їх баків. Мотоцикли й інші подібні транспортні засоби, коли це необхідно, повинні вантажитися стійма й закріплюватися, щоб уникнути перекидання.

Примітним є те, що якщо транспортний засіб перевозиться в якості вантажу, то максимальна місткість паливних баків уже не обмежується значенням 1500 літрів. Однак для застосування цих звільнень відносно причепів, що перевозяться у якості вантажу, загальна місткість їх паливних баків не повинна перевищувати 500 літрів (див. спеціальне положення 669 глави 3.3 ДОПНВ/ADR).

Перевезення бензину й дизельного палива в переносних ємностях водієм, що здійснює транспортну операцію

Водієві, що здійснює транспортну операцію, згідно з підпунктом 1.1.3.3 «a» ДОПНВ/ADR дозволено перевозити паливо в переносних паливних ємностях, наприклад, каністрах (максимум 60 літрів) для дозаправлення транспортного засобу в рейсі. Однак сюди не включається паливо, що перевозиться в якості вантажу. Вантаж палива повинен перевозитися з дотриманням вимог ДОПНВ/ADR, тобто він повинен бути належним чином маркірований і описаний у транспортному документі.

Перевезення бензину й дизельного палива в переносних ємностях приватною особою або для приватної особи

Повне звільнення від необхідності дотримання вимог ДОПНВ/ADR передбачене у випадку, коли перевезення бензину й дизельного палива здійснюється приватною особою в обмеженому об’ємі для власного / побутового споживання або особистого використання, для занять спортом / дозвілля й т.п. Загальна кількість не повинна перевищувати 60 літрів на одну посудину й 240 літрів на одну транспортну одиницю.

На додаток до кількості легкозаймистих рідин в 240 літрів у посудинах багаторазового використання підпунктом 1.1.3.3 «a» ДОПНВ/ADR допускається перевезення палива в переносних ємностях у кількості не більше 60 літрів, призначеного для заправлення транспортного засобу під час перевезення. Витік умісту в нормальних умовах перевезення повинно бути виключено шляхом використання відповідних затворів на тарі й кріплення вантажу.

Слід використовувати ємності, призначені виробником для цих цілей, які забезпечують надійне зберігання палива під час перевезення. Не допускається використовувати для таких перевезень «єврокуби», великогабаритну тару й/або цистерни.

Перевезення бензину й дизельного палива для виконання робіт на об’єкті

Від дотримання положень ДОПНВ/ADR підпунктом 1.1.3.1 «c» повністю звільнено певні перевезення небезпечних вантажів, здійснювані підприємством на додаток до їх основної діяльності. Це може стосуватися, наприклад:

• палива, яке везуть із собою в переносній ємності для пального, необхідного підприємству для використання своєї техніки на будівельному майданчику;
• палива, що перевозиться на транспортному засобі працівника, для заправлення газонокосарки при виконанні косовиці трави;
• палива для заправлення робочих інструментів, яке везуть із собою й т.п.

Під час таких перевезень також обмежується максимальна кількість палива, що перевозиться. Його кількість повинна бути не більше 450 літрів на одиницю тари й не більше 1000 пунктів на транспортну одиницю. 1000 пунктів становить для бензину 333 літра, для дизельного палива 1000 літрів. Під час сумісного перевезення зазначених видів палива кількість пунктів розраховується в такий спосіб: кількість бензину * 3 + кількість дизельного палива.

У той же час перевезення, що здійснюються для внутрішнього або зовнішнього розподілення / постачання підприємства, не підпадають під винятки, передбачені підпунктом 1.1.3.1 «c» ДОПНВ/ADR. Наприклад, працівник ЖЕКу, що везе із собою паливо в каністрі для заправлення моторолера по дорозі до місця виконання робіт, здійснює таке перевезення на додаток до своєї основної діяльності, а будівельне підприємство, що перевозить паливо в «єврокубі» для заправлення будівельних машин на об’єкті, здійснює перевезення в рамках своєї основної діяльності. Внутрішнім постачанням також буде вважатися постачання палива лісопереробного підприємства для техніки, яка зайнята у вирубці лісів, і перевезення палива з одного виробничого об’єкта підприємства на іншій, проміжні поставки на нафтобази або автозаправні станції. У всіх цих випадках на перевезення не будуть поширюватися звільнення, передбачені підпунктом 1.1.3.1 «c» ДОПНВ/ADR.

Перевезення бензину й дизельного палива з метою порятунку людей

Підпунктом 1.1.3.1 «e» ДОПНВ/ADR від дотримання його вимог звільнено термінові перевезення бензину й дизельного палива, що здійснюються з метою порятунку людей або захисту довкілля, за умови, що вжито всіх заходів для забезпечення повної безпеки таких перевезень.

Перевезення бензину й дизельного палива аварійними службами

Вищевказані обмеження на перевезення бензину й дизельного палива в паливних баках транспортних засобів і переносних паливних ємностях не застосовуються до транспортних засобів, що експлуатуються аварійними службами. Ці вимоги описано в підпунктах 1.1.3.1 «d» і 1.1.3.3 «a» ДОПНВ/ADR.

Пам’ятайте, установка проблискового маячка оранжевого кольору на транспортному засобі, не робить Вас аварійними службами!

Чи можна перевозити дизельне паливо Єврокубом

Ми єдине практичне видання для власників аграрного бізнесу

Журнал “АгроPro” – єдине практичне видання для власників аграрного бізнесу

ЯКІ Є ВИМОГИ ПРИ ПЕРЕВЕЗЕННІ ПАЛЬНОГО У ЄВРОКУБІ?

У господарстві є мобільна зерносушарка, яка працює на дизельному паливі. Також у господарстві є ємність для зберігання пального обсягом 3 т, на яку отримана ліцензія на зберігання пального для власного споживання. Відстань між ємністю та зерносушаркою приблизно 50 м, для заправки зерносушарки дизельним пальним був придбаний резервуар-єврокуб обсягом 1 т. З ємності, на яку отримано ліцензію, перекачується дизельне паливо в єврокуб, потім ця ємність транспортується трактором до зерносушарки для заправляння. Тобто цей резервуар обсягом 1 т не використовується для зберігання додаткового обсягу палива, а лише для транспортування дизельного палива з ємності обсягом 3 т до зерносушарки. Чи потрібно отримувати ліцензію на зберігання пального для цього пластикового єврокубу та якісь інші дозвільні документи?

Ліцензії на зберігання пального видаються на кожне місце його зберігання (ст. 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», далі – Закон № 481). При цьому місцем зберігання є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання та/ або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування (абзац 52 ст. 1 Закону № 481).

Що саме вважати місцем (територією) у цьому контексті, в Законі № 481 не визначено. Однак у ньому передбачено надання правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального. Крім того, в Єдиному реєстрі ліцензіатів та місць обігу пального містяться відомості, зокрема, про адресу за якою зберігається пальне (ст. 1 Закону № 481). Тож можемо зробити висновок, що місце (територія) – це або адреса, або (якщо адреси немає) земельна ділянка (кадастровий номер), де розміщені ємності для зберігання пального.

У наведеній ситуації зерносушарка знаходиться на відстані 50 м від ємності для зберігання пального, а це може свідчити про те, що вони знаходяться за однією адресою (на одній земельній ділянці). У такому разі навіть якщо сільгосппідприємство буде зберігати пальне в пластиковому єврокубі, то порушення немає за умови, що загальна кількість пального (тобто разом з основною ємністю), яке зберігається, не перевищує обсяг, вказаний у ліцензії на зберігання пального для власного споживання.

Якщо незважаючи на незначну відстань, адреса зерносушарки відрізняється від адреси місця зберігання пального, то у наведеній ситуації оформлювати нову ліцензію також не потрібно. Адже за місцезнаходженням зерносушарки пальне не зберігається.

Ельвіра Ткачова, головний редактор

Журнал “АгроPro”

Єдине практичне видання для власників аграрного бізнесу

Як ввезти в Україну та розмитнити авто з Європи: всі деталі

Після того, як влітку в Україні повернули обов’язкову сплату податків за ввезення авто з-за кордону, в країну стали значно рідше ввозити машини, і черги на кордоні стали вже не такими великими, кажуть РБК-Україна експерти ринку. Водночас процедура розмитнення автомобіля з-за кордону залишилася незмінною.

Але немало українців ввозять машини в країну і зараз. Що треба знати перед ввезенням транспортного засобу в Україну, як розмитнити авто та поставити на облік – у колонці для TRAVEL РБК-Україна розповідає юрист АО “Місечко та Партнери” Наталія Назарко.

Перше, що треба перевірити перед ввезенням авто в Україну

Перед ввезенням автомобіля з Європи в Україну перш за все необхідно переконатись у відповідності екостандарту, що регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах.

І нові, і старі автомобілі, які ввозять в Україну, за законом України “Про деякі питання ввезення на митну територію України та проведення першої державної реєстрації транспортних засобів” розмитнювати та реєструвати можуть, якщо вони відповідають таким екологічним нормам:

• не нижче рівня “ЄВРО-5” – з 1 січня 2016 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2015 року включно;
• не нижче рівня “ЄВРО-6” – з 1 січня 2025 року, за винятком транспортних засобів, вироблених в Україні або ввезених на митну територію України до 31 грудня 2024 року включно.

Що таке попередня декларація і де її можна оформити

За правилами митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, при митному оформленні автомобіля необхідно подати попередню митну декларацію до митного органу. Там авто буде пред’явлено для оформлення.

Така декларація оформлюється митним органом за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина, який хоче ввезти на митну територію України транспортний засіб.

Фото: Щоб розмитнити транспортний засіб, переконайтесь, що він відповідає екологічним нормам, встановленим в Україні (unsplash.com)

Щоб оформити таку декларацію, треба подати заяву довільної форми. Такий документ оформлять, якщо ви надасте митному органу повну інформацію про транспортний засіб. Треба зазначити:

• тип автомобіля;
• модель та марку;
• колір, рік виготовлення та введення в експлуатацію;
• ідентифікаційний номер;
• номери кузова, шасі (рами), двигуна;
• об’єм двигуна (куб.см).

Можна самому оформити декларацію або звернутись до митного брокера. Попередня митна декларація дійсна та може бути використана для ввезення в Україну транспортного засобу протягом трьох місяців з дати оформлення, тобто з дня, коли машині присвоять реєстраційний номер.

Як розрахувати вартість розмитнення машини

Розрахунок митних платежів проводять на основі інформації про вартість машини та її параметрів. За цими даними підраховують митну вартість автомобіля. Вона включає акцизний податок, мито та ПДВ. Розмір акцизного податку залежить від типу двигуна та року випуску автомобіля.

Згідно Закону України “Про Митний тариф України”, ставка ввізного мита на легкові автомобілі становить 10% бази оподаткування (митної вартості). Для електрокарів мито складає 0%. Податок на додану вартість сплачується за ставкою 20 % від бази оподаткування (вартості транспортного засобу).

Ввезення товару на територію України за попередньою митною декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом.

Фото: Розмір акцизного податку залежить від типу двигуна та року випуску автомобіля (Getty Images)

Як ввезти авто через державний кордон України

Згідно Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, громадянину необхідно надати наступні документи:

• що підтверджують право власності на авто або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
• реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;
• що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні);
• паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо.

Якщо потрібно визначити рік виготовлення транспортного засобу, класифікації транспортного засобу згідно з УКТ ЗЕД, митної вартості або порушення справи про порушення митних правил посадова особа митного органу може вимагати деякі чи всі з перелічених документів:

• митні документи країни придбання ТЗ;
• сервісну книжку;
• експертний висновок;
• фотографії;
• технічну документацію.

Фото: Подбайте про те, щоб мати при собі всі необхідні дані про авто для подачі до митного органу (unsplash.com)

Митний орган у пункті пропуску через державний кордон України, через який авто ввозиться в Україну за наявності декларації, здійснює запит до ЄАІС Держмитслужби, проводить митний огляд, проводить документальну перевірку факту зняття з обліку авто у вповноважених реєстраційних органах за кордоном і приймає рішення про можливість здійснення митних процедур у пункті пропуску та направлення транспортного засобу в митний орган за місцем постійного або тимчасового проживання громадянина.

Також там вносять до попередньої декларації для громадян електронної копії відмітки про проведення митних процедур у пункті пропуску та направлення авто в митний орган за місцем постійного (тимчасового) проживання громадянина, роздруковує два примірники декларації та оформлює.

Власнику авто або уповноваженій особі разом з оригіналами технічних та інших документів передають другий примірник документу контролю за доставкою ТЗ до митного органу призначення. Також передають завірену посадовою особою митного органу копію Акта митного огляду.

Митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що підлягають державній реєстрації, здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України.

Що таке сертифікат відповідності й навіщо він потрібен

Документ, який засвідчує відповідність транспортних засобів вимогам технічних регламентів – це сертифікат або інший документ про підтвердження відповідності. Він вказує, якому саме рівню екологічних норм відповідає за конструкцією транспортний засіб (“ЄВРО-2” – “ЄВРО-6” або іншому рівню). Позначення рівня екологічних норм, якому відповідає транспортний засіб, має бути внесено до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.

Сертифікат потрібно отримати до подачі документів на оформлення розмитнення авто, якщо у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (техпаспорті) не зазначено екологічний стандарт, якому він відповідає. Його можна отримати у будь-якій сертифікаційній лабораторії.

Фото: Після проходження кордону автомобіль потрібно перевезти до митниці для оформлення протягом 10 днів (facebook.com/avtorunokdrogobuch)

Як відбувається процедура розмитнення

Після проходження кордону автомобіль потрібно перевезти до митниці для оформлення протягом 10 днів.

Для митного оформлення авто, його власник або уповноважена особа подає митному органу заяву довільної форми про проведення митного оформлення авто для вільного обігу на митній території України.

Для митного оформлення автомобіля потрібно:

• рахунок-фактура або інший документ, який підтверджує вартість автомобіля;
• документ, який підтверджує право власності на машину (договір купівлі-продажу, дарування);
• реєстраційний документ на авто (технічний паспорт);

• документ, який підтверджує факт зняття машини з обліку в країні реєстрації;
• документ, який підтверджує екологічний стандарт транспортного засобу (митне оформлення нових автомобілів можливе за умови відповідності екологічним нормам не нижче рівня “ЄВРО-5” та для тих, що були в використанні не нижче “ЄВРО-2”.

Посадова особа митного органу здійснює митний огляд авто, перевіряє та встановлює відповідність ідентифікаційного номера, номерів кузова, шасі (рами), двигуна, року виготовлення, кольору та дати введення в експлуатацію авто даним, зазначеним у поданих документах, у тому числі копії Акта митного огляду, оформленого митним органом відправлення.

Після подачі документів та заповнення додаткової декларації видається посвідчення. На цьому етапі можна ставити автомобіль на облік до МВС.

Нагадаємо, попит на авто з Європи знизився, але ціни на машини в Україні значно знизилися.