Пророк Нух (Ной), ковчег і потоп в ісламських вченнях

Пророк Нух (Ной) є одним з найважливіших пророків ісламського вчення. Відповідно до ісламських вірувань, Аллах послав пророка Нуха, щоб попередити свій народ про повінь, що насувається. Йому було доручено побудувати ковчег, щоб врятувати себе, свою родину та по двоє з кожного виду тварин від потопу.

Повідомлення Нуха

Пророк Нух багато років проповідував своєму народу, попереджаючи їх про наслідки їхньої злочестивості. Він закликав їх покаятися і звернутися до Аллаха, але вони відмовилися слухати. Незважаючи на їх недовіру, пророк Нух продовжував проповідувати і попереджати їх про наближення потопу.

Ковчег

Аллах наказав пророку Нуху побудувати ковчег, щоб врятувати себе та свою родину від потопу. Йому також було наказано взяти на ковчег по дві тварини від кожного виду. Ковчег був побудований відповідно до вказівок Аллаха і був достатньо великим, щоб вмістити всіх тварин і людей.

Повінь

Коли прийшла повінь, вона тривала багато днів і руйнувала все на своєму шляху. Пророк Нух і його сім’я були в безпеці на ковчезі, і коли повінь нарешті вщухла, ковчег зупинився на горі. Пророк Нух і його сім’я були єдиними, хто вижив після потопу.

Історія пророка Нуха є важливою частиною ісламського вчення. Це служить нагадуванням про силу і милість Аллаха, а також про наслідки непокори. Це також вчить нас бути вдячними за благословення, які ми маємо, і завжди прагнути творити добро.

Пророк Нух (відомий як Ной англійською) є важливим персонажем в ісламській традиції, а також у християнстві та іудаїзмі. Точний період часу, коли ПророкНу(Ной англійською) невідомо, але згідно з традицією, це приблизно через десять поколінь або віків після Адам . Повідомляється, що Нух прожив 950 років (Коран 29:14).

Вважається, що Нух і його люди жили в північній частині стародавньої Месопотамії – посушливій, сухій місцевості, за кілька сотень кілометрів від моря. У Корані згадується, що ковчег приземлився на «горі Джуді» (Коран 11:44), яка, на думку багатьох мусульман, знаходиться на території сучасної Туреччини. Сам Нух був одружений і мав чотирьох синів.

Культура часу

Згідно з традицією, пророк Нух жив серед людей, які поклонялися кам’яним ідолам, у суспільстві, яке було злим і корумпованим. Люди поклонялися ідолам під назвами Вадд, Сува’, Ягут, Яук і Наср (Коран 71:23). Ці ідоли були названі на честь добрих людей, які колись жили серед них, але, коли культура пішла зі шляху, вона поступово перетворила цих людей на об’єкти ідолопоклонства.

Його місія

Нух був покликаний пророком для свого народу, який розділяв універсальне послання Таухід :вірте в Єдиного Істинного Бога (Аллаха) і дотримуйтеся вказівок, які Він дав. Він закликав свій народ відмовитися від поклоніння ідолам і прийняти добро. Нух терпеливо і доброзичливо проповідував цю звістку багато-багато років.

Як і в багатьох випадках Пророки Аллаха , люди відкинули послання Нуха і висміяли його як божевільного брехуна. У Корані описано, як люди засовували свої пальці у вуха, щоб не чути його голосу, а коли він продовжував проповідувати їм за допомогою знаків, вони покривалися своїм одягом, щоб навіть не бачити його. Однак єдиною турботою Нуха було допомогти людям і виконати свій обов’язок, тому він вистояв.

У цих випробуваннях Нух просив у Аллаха сили і допомоги, оскільки навіть після багатьох років його проповіді люди ще глибше впали в невір’я. Аллах сказав Нуху, що люди переступили свої межі і будуть покарані як приклад для майбутніх поколінь. Аллах надихнув Нуха побудувати ковчег, який він завершив, незважаючи на великі труднощі. Хоча Нух попереджав людей про майбутній гнів, вони глузували з нього за те, що він взявся за таке непотрібне завдання,

Коли ковчег був завершений, Нух наповнив його парами живих істот, і він зі своїми послідовниками піднявся на борт. Невдовзі землю полив дощ, і повінь знищила все на землі. Нух і його послідовники були в безпеці на ковчезі, але один із його синів і його дружина були серед знищених невіруючих, навчаючи нас, що віра, а не кров, об’єднує нас.

Історія Нуха в Корані

Фактична історія Нуха згадується в Корані в кількох місцях, особливо в сурі Нух (розділ 71), яка названа на його честь. Історія також розгортається в інших розділах.

Народ Нуха відкинув апостолів. Ось їхній брат Ной сказав їм: «Хіба ви не будете боятися Аллаха?» Я для вас апостол, гідний усякої довіри. Тож бійтеся Аллаха і коріться мені. Ніякої винагороди я не прошу від вас за це; моя нагорода лише від Господа світів(26:105-109).

«Він сказав: «О мій Господи! Я закликав свій народ вночі і вдень. Але мій заклик лише збільшує їхню втечу з правильного шляху. І кожного разу, коли я кликав їх, щоб Ти міг пробачити їх, вони засовували свої пальці у вуха, прикривалися своїм одягом, ставали впертими і віддавалися зарозумілості».(Коран 71:5-7).

«Але вони відкинули його, і Ми доставили його та тих, хто був з ним, у Ковчезі. Але Ми розбили в потопі тих, хто відкинув Наші знамення. Вони справді були сліпим народом!(7:64).

Чи був потоп глобальною подією?

Повінь, яка знищила людей Нуха, описана в Корані як покарання для людей, які не увірували в Аллаха та послання, принесене пророком Нухом. Були деякі дебати щодо того, чи була це глобальна подія чи поодинока. Згідно з ісламським вченням, Потоп був призначений як урок і покарання для однієї групи нечестивих, невіруючих людей, і він не вважається глобальною подією, як вважають інші релігії. Однак багато стародавніх мусульманських вчених тлумачили вірші Корану як опис всесвітнього потопу, який сучасні вчені вважають неможливим згідно з археологічними даними та скам’янілостями. Інші вчені стверджують, що географічний вплив повені невідомий і міг бути локальним. Аллах знає краще.

Як усі тварини помістилися в ковчезі Ноя?

Багато скептиків стверджують, що Біблії не можна довіряти, бо ковчег не міг вмістити всі види тварин. Це підштовхнуло багатьох християн відмовитися від віри у Всесвітній потоп, про який розповідає книга Буття, або думки, що це була лише локальна повінь, яка торкнулася відносно невеликої кількості тварин. Однак зазвичай такі люди навіть не проводять ніяких підрахунків.

З іншого боку, це питання було детально розглянуто в класичній креаційній книзі «Потоп з книги Буття» (The Genesis Flood), 1 опублікованій ще в 1961 році. Докладніший і доповнений технічний аналіз цього і багатьох інших питань представлений у книзі Джона Вудмораппа «Ковчег Ноя: технічно-економічне обґрунтування» (Noah’s Ark: a Feasibility Study).

Ця стаття заснована на матеріалах двох вищезгаданих книг, а також на деяких власних розрахунках. Ми поставили перед собою два питання:

• Скільки різновидів тварин потрібно було Ною взяти в ковчег?
• Чи був ковчег настільки великий, щоб вмістити всіх тварин?

Скільки різновидів тварин потрібно було Ною взяти в ковчег?

На це питання відповідають такі вірші Біблії:

«І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця. Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими».

«Із усякої чистої худоби візьмеш собі по семеро, самця та самицю її, а з худоби нечистої двоє: самця та самицю її Також із птаства небесного по семеро, самця та самицю, щоб насіння сховати живим на поверхні всієї землі».

У цих віршах слово «худоба» перекладено з староєврейського behemah, що означає всіх хребетних в цілому. Слово, що перекладене як «плазуни», в староєврейському оригіналі звучить як remes і має кілька значень в Писанні, але тут, швидше за все, означає рептилій. 2 Ною не потрібно було брати морських тварин. 3 Однак бурхливі потоки води все ж привели до масового вимирання, про що говорить літопис скам’янілостей, і багато істот, що населяли океан, ймовірно, вимерли через Всесвітній потоп.

Як би там не було, якщо мудрий Бог вирішив не зберігати тих чи інших жителів океану, це не справа Ноя. Також Ною не потрібно було брати в ковчег рослини — багато з них могли вижити в формі насіння, інші — на рослинних килимах, що плавали на поверхні. Багато комах та інших безхребетних були досить малі, щоб також вижити на цих килимах.

Потоп знищив усіх наземних тварин, які дихали через ніздрі, крім тих, що перебували на борту Ноєвого ковчега (Буття 7:22). Комахи дихають не через ніздрі, а через крихітні отвори в своєму зовнішньому хітиновому покриві.

Чисті тварини

Біблійні коментатори розійшлися в думках, що саме написано на староєврейській: «сім» чи «сім пар» кожного роду чистих тварин. Вудморапп обирає другий варіант, щоб, наскільки можливо, дати фору скептикам Біблії. Але переважна більшість тварин не були чистими, що означає, що на ковчезі були лише по парі їхніх представників.

Терміну «чисті тварини» не існувало до закону Мойсея. Але якщо виходити з того, що Мойсей був укладачем книги Буття, дотримуючись принципу «Писання тлумачить Писання», визначення із закону Мойсея може бути застосоване до ситуації на ковчезі. Фактично в 11-му розділі книги Левит і 14-му розділі книги Повторення Закону перераховано дуже небагато «чистих» тварин.

Що таке «рід»?

Бог створив певну кількість родів тварин зі здатністю змінюватись в певних межах. 4 Нащадки кожного з початково створених родів, за винятком людини, сьогодні найчастіше представлені більш ніж одним видом (відповідно до сучасної класифікації). У більшості випадків види, що утворилися від одного створеного роду, можуть бути об’єднані в групи, які сучасні таксономісти (біологи, що класифікують живих істот) називають родом (genus).

Одне з поширених визначень виду — це «група організмів, які можуть схрещуватися і давати плідне потомство, і які не можуть спаровуватися з іншими видами». Тим не менше, більшість так званих видів не перевіряли на предмет того, з ким вони можуть схрещуватися, а з ким — ні (очевидно, це відноситься в тому числі до всіх вимерлих видів).

Насправді ж, відомі не тільки гібриди між так званими видами, а й багато прикладів транс-родового схрещування, тобто «створений рід» може в деяких випадках бути на рівні сімейства (відповідно до сучасної класифікації). Відзначимо, що ототожнення поняття «створений рід» із сучасним таксономічним родом також узгоджується з Писанням, адже коли Біблія говорила про роди, ізраїльтяни повинні були легко розрізняти їх без необхідності перевіряти можливість схрещування.

Наприклад, коні, зебри і осли, очевидно, походять від одного створеного роду кінських (деякої конеподібної істоти), якщо вони можуть схрещуватися, хоча їх нащадки вже не здатні до відтворення (стерильні). Собаки, вовки, койоти і шакали, схоже, походять від створеного роду псів (собакоподібних).

Всі види великої рогатої худоби (а вони всі є чистими) — нащадки тура (первісного бика), тому на борту ковчега повинно було бути максимум 7 (або 14) особин великої рогатої худоби. Самі тури могли бути нащадками створеного роду, в який також входять бізони та буйволи. Відомо, що леви і тигри можуть виробляти гібридне потомство, яке називають тигонами або лиграми , тому, швидше за все, вони походять від одного створеного роду.

Вудморапп нарахував близько 8 000 родів, включаючи вимерлих. Відповідно, близько 16 000 особин тварин повинно було бути присутніми на борту ковчега. Щодо вимерлих видів, у палеонтологів є тенденція називати кожну нову знахідку новим родом, але це не обґрунтовано. Тому кількість вимерлих родів, ймовірно, занадто перебільшена.

Наприклад, розглянемо групу найбільших динозаврів — зауроподів, які були гігантськими травоїдними ящерами, до яких належали, наприклад, брахіозавр, диплодок, апатозавр та ін. Зазвичай говорять про 87 родів зауроподів, але тільки 12 з них «точно встановлені» і ще 12 вважаються «відносно встановленими». 5

Одне з найпоширеніших запитань: «Як могли всі ці величезні динозаври вміститися в ковчезі?» По-перше, з 668 ймовірних родів динозаврів лише 106 важили більше 10 тонн (дорослі особини). По-друге, як було вже сказано вище, кількість родів динозаврів, швидше за все, дуже перебільшена. Але Вудморапп навмисно бере ці цифри, даючи фору скептикам. По-третє, ніде в Біблії не сказано, що Ной мав взяти на ковчег дорослих тварин. Найбільші тварини, можливо, були взяті молодими особинами. Середній розмір тварин у ковчезі був приблизно з невеликого щура, згідно з наведеними Вудмораппом сучасними розрахунками, тоді як лише близько 11% тварин були більшими за вівцю.

Інше питання, яке часто піднімається атеїстами і теїстичними еволюціоністами — як хвороботворні мікроорганізми вижили під час Потопу? Це важливе запитання — воно передбачає, що мікроби виконували такі ж функції і розповсюджувались так само, як вони роблять це зараз, тому всі тварини, що знаходилися в ковчезі, повинні були бути заражені всіма інфекційними хворобами, що існували на той час. Але бактерії, ймовірно, були більш стійкими і лише нещодавно втратили здатність виживати в різних переносниках або поза ними.

Насправді, навіть сьогодні багато бактерій можуть виживати в комахах-переносниках, трупах, у замороженому чи зневодненому стані або жити в носіях, не викликаючи захворювання. Зрештою, втрата опірності до інфекцій узгоджується із загальною деградацією живих істот з моменту гріхопадіння. 6

Чи був розмір ковчега достатнім, щоб вмістити всіх тварин?

Розмір ковчега був 300 х 50 х 30 ліктів (Буття 6:15), що становить приблизно 140 х 23 х 13,5 метрів, тобто його об‘єм становив 43 500 м 3 . Щоб краще собі це уявити, це дорівнює об’єму 522 стандартних американських товарних залізничних вагонів, кожен з яких може вмістити 240 овець.

Якщо тварин тримали в клітках розміром, приблизно, 50 х 50 х 30 см (об’єм 75 000 см 3 ), то 16 000 особин могли зайняти всього 1200 м 3 або 14,4 вагонів. Навіть якби на борту був мільйон видів комах, це не створювало б проблем, тому що комахи займають мало місця. Якщо кожна пара знаходилась в клітці зі стороною 10 см або 1000 см 3 , всі види комах зайняли б об’єм 1000 м 3 або ще 12 вагонів.

Це означає, що залишалося місце для п’яти поїздів довжиною 99 вагонів кожен для їжі та сім’ї Ноя, і ще залишилась би додаткова «територія» для тварин. Крім того, комахи не входять до категорій behemah або remes, про які йдеться в Буття 6:19-20, тому, цілком ймовірно, що Ной не брав їх з собою в ковчег.

Рисунок 1. Так міг виглядати внутрішній простір ковчега розрізі. Припіднятий («мансардний») дах міг відчинятись: «і відкрив Ной дах ковчега» (Буття 8:13). Джерело: ХНАЦ

Підрахунок загального об’єму досить справедливий, оскільки він показує, що розміри ковчега були достатніми для розміщення всіх тварин, і ще залишалося більш ніж удосталь місця для зберігання їжі, вільного простору і т.д. Можливо, щоб ефективніше використовувати місце всередині ковчега, клітки ставилися одна на одну, а зверху або поруч з ними зберігався корм (так людям не потрібно буде носити багато корму), і при цьому все одно залишалось достатньо проміжків для вентиляції.

Ми говоримо про екстрену ситуацію, а не про розкішний круїз. І хоча в ковчезі залишалося і так доволі багато місця, щоб тварини могли гуляти, скептики перебільшують потребу тварин в русі.

Навіть якщо допустити, що не можна було ставити одну клітку на іншу для економії місця на підлозі, проблем все одно б не виникло. Виходячи з рекомендованих стандартів розміщення тварин, Вудморапп показує, що всім їм знадобилось би менше половини площі підлоги трьох палуб ковчега. Така розстановка кліток дозволила б розташувати максимальну кількість корму і води поруч з тваринами.

Вимоги до їжі

У ковчезі, швидше за все, був висушений, спресований і концентрований корм. Ймовірно, Ной годував худобу в основному зерном і додатково сіном для забезпечення волокнами. Вудморапп підрахував, що об’єм кормів повинен був становити 15% від загального об’єму ковчега. Питна вода могла займати 9,4% усього місця. Цей об’єм міг бути ще менше, якщо Ной збирав дощову воду, яка по трубах потрапляла в питні корита.

Вимоги по прибиранню відходів

Навряд чи люди повинні були чистити клітки щоранку. Можливо, в ковчезі були похилі підлоги або клітки з отворами в підлозі: туди падав гній і змивався (води було більш ніж достатньо!) Або його знищували вермікомпостуванням (компостування за допомогою черв’яків), при цьому земляні хробаки могли служити й додатковим джерелом їжі. Дуже товсту підстилку можна іноді використовувати протягом року без заміни. Абсорбуючі матеріали (наприклад, тирса, м’яка деревна стружка і особливо торф) могли зменшувати вологість, а значить і неприємні запахи.

Сплячка

Отже, ковчег цілком задовольняв вимоги до простору, їжі і відходів, навіть якщо тварини мали нормальні цикли активності і сну. Але сплячка могла ще більше знизити ці потреби. Так, Біблія хоча ніде й не згадує про сплячку, але і не виключає її. Деякі креаціоністи вважають, що Бог створив інстинкт впадання в сплячку саме для тварин у ковчезі, але ми не можемо стверджувати це категорично.

Деякі скептики стверджують, що знаходження на борту кормів виключає можливість сплячки, але це не так. Тварини, які впадають в сплячку, незважаючи на популярний стереотип, сплять не всю зиму, тому їм все одно іноді була б потрібна їжа.

Висновок

Ця стаття показала, що Біблії можна довіряти в таких практичних питаннях, як Ноїв ковчег. Багато християн вважають, що Біблія заслуговує довіри тільки в питаннях віри і моралі, але не науки. Але нам потрібно пам’ятати, що Сам Христос говорив Никодиму (Іоанна 3:12):

«Якщо Я сказав вам про земне, та не вірите, — як повірите, якщо буду говорити вам про небесне?»

Якби Писання помилялися в областях, які можна перевірити людським досвідом, як-от географія, історія чи природничі науки, хіба ми могли б довіряти йому в таких питаннях, як сутність Бога або життя після смерті, які недоступні для практичної перевірки? Тому коли скептики стверджують, що Біблія суперечить відомим «науковим фактам», християни повинні робити так, як сказав апостол Петро:

«Господа Бога святіть в серцях ваших, будьте завжди готові всякому, хто домагається від вас звіту про ваше уповання, дати відповідь з лагідністю і благоговінням» (1 Петра 3:15).

Християни зможуть виконувати це веління і ефективно відповідати на аргументи скептиків, спрямовані проти ковчега, якщо вони прочитають книгу «Ноїв ковчег: технічно-економічне обґрунтування» (Noah’s Ark: a Feasibility Study). Ця чудова книга є найбільш повним аналізом з усіх, що були коли-небудь опубліковані. Вона розповідає про збір тварин, забезпечення догляду за ними, годування та подальше розселення. Наприклад, деякі скептики стверджують, що після Потопу ґрунт був би дуже солоним для рослин. Вудморапп показує, що сіль може легко вимиватися дощовою водою.

Вудморапп присвятив сім років свого життя систематичному науковому спростуванню практично всіх аргументів про нереальність ковчега, ймовірних труднощів біблійного опису та інших пов’язаних питань. Нічого подібного раніше не було написано — це потужний захист історії про ковчег з книги Буття.

Вона не тільки містить факти і деталі, які виглядають цікавими для дітей, а й буде корисною, як прекрасне джерело інформації для проектів з вивчення Біблії та уроків про ковчег і Потоп. Будь-кому, хто шукає відповіді на різні питання про ковчег, особливо ті, що задають скептики, можна порадити прочитати книгу «Ноїв ковчег». 7