До якої температури є гриби

0 Comments

§ 52. Екологічні групи грибів

Які способи живлення притаманні грибам? Ми вже згадували, що всі гриби – гетеротрофи (пригадайте, до гетеротрофних організмів належать багатоклітинні тварини, більшість бактерій та одноклітинних тварин). За характером живлення виділяють кілька екологічних груп грибів. Багато грибів споживають органічні речовини решток рослин і тварин. Такі організми називають сапротрофами. На малюнку 207 зображено сапротрофний гриб гнойовик чубатий. Він оселяється на гної, рідше – на ґрунті з високим умістом органічних речовин. Молоді плодові тіла гнойовика чубатого можна в невеликих кількостях вживати в їжу. Але щойно нижній шар шапки гнойовика набуває рожево-фіалкового кольору, він стає непридатним для споживання.

Мал. 207. Плодові тіла гнойовика чубатого

Мал. 208. Гриб пеніцил

Мал. 209. Цвілевий гриб аспергіл

На ґрунті, у скупченнях органіки (наприклад, на соломі) ростуть різні види пеніцилу (мал. 208).

Гриби-сапротрофи в природі виконують важливі функції. Вони здатні розкладати рештки рослин і тварин, очищуючи від них поверхню ґрунту та підвищуючи його родючість. Їх широко використовують у різних галузях господарства, отримуючи ефективні ліки (наприклад, антибіотики) та продукти харчування.

Деякі види грибів-сапротрофів псують продукти харчування та спричиняють харчові отруєння людини. Вони виділяють токсичні для організму людини речовини. Їх відносять до групи цвілевих грибів. Це, наприклад, пеніцил, мукор (див. мал. 12, 2) та аспергіл (мал. 209). Розмножуються аспергіл і пеніцил спорами.

Цікаво знати, що аспергіл може спричинити небезпечні захворювання людини зі зниженим імунітетом. З повітрям спори аспергіла потрапляють на слизову дихальних шляхів. Аспергіл уражає легені, призводячи до їх запалення.

Запам’ятайте! Ніколи не споживайте харчові продукти, уражені цвілевими грибами! Такі продукти потрібно негайно знищити.

Цвілеві гриби у вологих приміщеннях можуть псувати різні будівельні матеріали: деревину, штукатурку, кахлі, вироби з пластмас тощо. Підвищена вологість створює сприятливі умови для розвитку цвілі. Клітини цвілевих грибів можуть поглинати лише розчини поживних речовин. При цьому вони виділяють назовні речовини, здатні розщеплювати поверхні, на яких зростають, руйнуючи їх. Тому в приміщеннях слід боротися із зайвою вологою.

Ознайомтеся з будовою цвілевих грибів (на прикладі мукора), виконавши лабораторне дослідження.

ДОВЕДЕМО НА ПРАКТИЦІ

ЛАБОРАТОРНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

БУДОВА ЦВІЛЕВИХ ГРИБІВ

Обладнання, матеріали та об’єкти дослідження: готовий мікропрепарат, таблиці.

Хід роботи

Розгляньте готовий мікропрепарат мукора під мікроскопом за малого й великого збільшення. Знайдіть гіфи, утвори, у яких формуються спори. Зверніть увагу на їхні форму та забарвлення.

Мал. 210. Взаємовигідне співжиття рослин і грибів: гіфи гриба проникають у корені рослин або обплутують їх зовні

Шапинкові гриби можуть вступати в симбіоз з кореневою системою різних рослин. Ви, можливо, помічали, що певні види шапинкових грибів трапляються лише під деякими видами дерев. Часто це відображено в їхніх назвах (підберезник, підосичник). Білий гриб (його ще називають боровик) зростає разом з дубами, ялинами, соснами. У сосняках можна знайти лисички, маслюки та ін.

Гіфи гриба обплутують корені рослин і навіть можуть проникати всередину кореня, утворюючи мікоризу (мал. 210). Завдяки цьому гриб отримує від рослини органічні речовини, необхідні йому для забезпечення процесів життєдіяльності: живлення, росту та ін. Гіфи гриба допомагають збільшити площу поверхні кореневої системи рослини.

Серед грибів є й багато паразитів. Вони оселяються на поверхні або всередині рослин, людини, інших грибів. Живляться соками організму хазяїна, спричиняючи різні небезпечні захворювання. Наприклад, фітофтора картопляна (мал. 211) уражає такі культурні рослини, як картопля, помідори, перець, баклажани. Спори паразита зимують на уражених бульбах картоплі, що залишилися в ґрунті. За сприятливих умов міцелій гриба починає швидко розвиватися. Ознакою захворювання є поява темних плям на листках і стеблах рослини. В уражених бульбах з’являються темні ділянки. При сильному ураженні бульби картоплі перетворюються на водянисту масу з неприємним запахом. Це захворювання, яке ще називають картопляна гниль, може знищувати до 75 % урожаю картоплі.

Мал. 211. Фітофтора – небезпечний паразит рослин: 1 – листок картоплі, уражений паразитом: 2 – бульба картоплі, уражена фітофторою; такі овочі стають непридатними для споживання; 3 – плоди помідорів, уражені фітофторою, часто вони не встигають дозріти

У помідорів фітофтора вражає всі надземні органи. На стеблах і листках цих рослин з’являються темні плями, засихають суцвіття. На плодах помідорів можна помітити коричнево-бурі плями, і через певний час весь плід розм’якшується.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

  • За характером живлення серед грибів можна виділити такі основні екологічні форми: сапротрофи, які розкладають органічні рештки; гриби, які живляться за рахунок симбіозу з іншими організмами; гриби-паразити.

Поповніть свій біологічний словник: мікориза, сапротрофи.

ПЕРЕВІРТЕ ЗДОБУТІ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

Укажіть екологічну групу грибів, які відіграють провідну роль у підвищенні родючості ґрунтів: а) сапротрофи; б) паразити; в) гриби, які вступають у симбіоз з рослинами.

Дайте відповідь на запитання

  • 1. Які особливості живлення грибів?
  • 2. Які гриби відносять до сапротрофів? За якими ознаками?
  • 3. З якими організмами гриби можуть вступати в симбіоз? Як живляться такі організми?
  • 4. Як живляться гриби-паразити? Наведіть приклади грибів-паразитів.

Завдання (виконувати в групах). Користуючись текстом підручника та додатковими джерелами інформації, серед яких й інтернет-сайти, наведіть приклади грибів різних груп за способом живлення: сапротрофи, живлення завдяки симбіозу з іншими організмами, паразити.

Поміркуйте. Відомо, що деякі гриби-сапротрофи здатні переходити до паразитичного способу життя. Чим це можна пояснити?

Тема 5. Гриби

Про це та багато іншого ви дізнаєтеся, опанувавши тему «Гриби».

Ви також навчитеся:

  • розпізнавати найпоширеніші види грибів своєї місцевості;
  • визначати риси подібності й відмінності в будові клітин грибів, рослин і тварин;
  • дотримуватися правил збирання грибів;
  • розрізняти їстівні та отруйні гриби свого краю.

§ 51. Загальна характеристика грибів

Пригадайте, які організми називають автотрофними, а які – гетеротрофними.

Кожен з вас бачив гриби, можливо, збирав їх, вживав у їжу (пригадайте, чому гриби не відносять ані до рослин, ані до тварин). Ознайомимося із цими організмами детальніше.

Яка різноманітність грибів? Нині відомо понад 100 тисяч видів грибів. Учені щорічно описують сотні видів цих організмів. Знайти в природі нові види зможе й дехто з вас, хто цікавиться цією незвичайною й водночас загадковою групою мешканців нашої планети.

Мал. 203. Клітини рослин (А), тварин (Б) і грибів (В): 1 – клітинна оболонка; 2 – клітинна мембрана; 3 – цитоплазма; 4 – ядро; 5 – мітохондрія; 6 – хлоропласт; 7 – вакуоля. Завдання. Порівняйте будову клітин рослин, грибів

Серед грибів є одноклітинні організми, як-от дріжджі, та багатоклітинні організми, наприклад шапинкові гриби.

Які ознаки притаманні грибам? Гриби – одні з найдавніших мешканців нашої планети. Вони заселили всі можливі середовища життя: ґрунт, водойми. Багато грибів оселяється на поверхні або всередині інших живих істот. Клітини грибів, як і клітини рослин, оточені щільною клітинною оболонкою. Вона розташована над клітинною мембраною (мал. 203). До складу клітинної оболонки грибів входить вуглевод хітин (пригадайте, у клітинних стінках рослин – целюлоза). Ця сполука трапляється в деяких тварин: комах, павуків, раків.

Клітини грибів, так само як і клітини рослин і тварин, мають ядро (одне або два) та мітохондрії. А от хлоропластів вони не містять, тому до фотосинтезу гриби не здатні. У клітинах грибів, як і в клітинах рослин, є вакуолі з клітинним соком.

Тіло багатоклітинних грибів складається з ниткоподібних утворів, які називають гіфами. У шапинкових грибів вони складаються з багатьох клітин, розташованих одна за одною. Основна їхня функція – вбирання з ґрунту води з розчиненими в ній поживними речовинами. Сукупність гіфів грибів називають грибницею, або міцелієм (мал. 204). На відміну від більшості багатоклітинних рослин і тварин, гриби не утворюють справжні тканини. Ріст гриба забезпечується поділом та ростом клітин міцелію.

Цікаво знати, що в найбільш просто організованих грибів, наприклад у одноклітинного мукора, гіфи не поділені перегородками на окремі клітини і тому містять багато ядер.

За рахунок щільного переплетення гіфів утворюються плодові тіла, розташовані над поверхнею ґрунту. У діаметрі вони можуть бути десятки сантиметрів і важити кілька кілограмів. У спеціальних структурах плодових тіл утворюються спори (мал. 205). Завдяки спорам гриби розмножуються та поширюються.

Мал. 204. Схема будови печериці: 1 – гіфи; 2 – міцелій, 3 – плодове тіло

Тривалість життя грибів різна. Якщо в дріжджів час від одного брунькування клітини до іншого за сприятливих умов становить усього 20-30 хвилин, то шапинкові гриби живуть десятки років.

Гриби, як і багатоклітинні рослини, не здатні до активного руху. Вони поширюються або за рахунок розростання міцелію, або за допомогою спор. Спори можуть розповсюджуватися вітром, водою чи тваринами.

Гриби, як і тварини, – гетеротрофні організми. Необхідні їм речовини гриби створюють з тих органічних речовин, які вбирають з навколишнього середовища. У їхніх клітинах, як і в клітинах тварин, відкладається не крохмаль, як у рослин, а інший вуглевод – глікоген. Гриби не здатні споживати тверду їжу, їхні клітини вбирають через оболонку лише розчини різних сполук. Тверді поверхні вони можуть розкладати, виділяючи особливі речовини, що відіграють роль своєрідного травного соку. Мабуть, на нашій планеті немає жодної органічної речовини, яку б не могли розкласти гриби.

Газообмін у більшості грибів відбувається через оболонки їхніх клітин. Нестатеве розмноження, крім спорами, можливе відокремленням ділянок грибниці (пригадайте, як називається нестатеве розмноження, коли від організму відділяється багатоклітинна частина) (мал. 206).

Мал. 205. Структури грибів, у яких утворюються спори: 1 – цвілевого одноклітинного гриба мукора; 2 – нижній трубчастий шар шапинки гриба

Мал. 206. Розмноження грибів відокремленням ділянок грибниці

Для грибів також характерні різні форми статевого процесу.

Отже, ви переконалися, що гриби не є ані рослинами, ані тваринами. Вони утворюють окрему групу організмів.

УЗАГАЛЬНИМО ЗНАННЯ

  • Гриби – різноманітна група організмів, які живляться готовими органічними речовинами. Тобто їм властивий гетеротрофний тип живлення.
  • Серед грибів є одноклітинні та багатоклітинні організми.
  • Клітини грибів оточені клітинною оболонкою, до складу якої може входити вуглевод хітин. Основні складові клітин грибів – клітинна мембрана, цитоплазма, ядро мітохондрії та деякі інші органели. Хлоропластів вони не мають, але можуть містити вакуолі з клітинним соком.
  • Гриби можуть розмножуватись нестатево: спорами або частинами грибниці. Їм властиве й статеве розмноження.

Поповніть свій біологічний словник: гіфи, міцелій, плодове тіло.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

Виберіть одну правильну відповідь

  • 1. Зазначте ознаки, які відрізняють гриби від рослин: а) наявність клітинної оболонки; б) уміст у клітинній оболонці хітину; в) здатність розмножуватися за допомогою спор; г) наявність мітохондрій.
  • 2. Укажіть структури, які клітини грибів не мають: а) клітинна оболонка; б) ядро; в) хлоропласти; г) мітохондрії.

Дайте відповідь на запитання

  • 1. Які організми відносять до грибів? Де вони поширені?
  • 2. Які особливості будови клітини грибів? Чим клітини грибів відрізняються від клітин рослин?
  • 3. Як відбувається живлення грибів? Чим воно відрізняється від живлення рослин?
  • 4. Як гриби розмножуються?

Поміркуйте. Які риси відрізняють гриби від рослин і тварин?