Перець чилі: вирощування з насіння, посадка і догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 листопада 2023 Опубліковано: 26 лютого 2019 Перша редакція: 26 квітня 2017 🕒 18 хвилин 👀 37948 разів 💬 7 коментарів

• Посадка й догляд за гірким перцем
• Перець гіркий – опис
• Вирощування гострого перцю з насіння
  • Посів насіння перцю чилі
  • Вирощування розсади гіркого перцю
  • Пікірування гострого перцю
  • Вирощування гіркого перцю в домашніх умовах
  • Коли садити гострий перець у ґрунт
  • Ґрунт для перцю чилі
  • Як садити гострий перець у відкритий ґрунт
  • Вирощування перцю чилі в теплиці
  • Як виростити гіркий перець
  • Полив перцю чилі
  • Підживлення гострого перцю
  • Обробка перцю чилі
  • Перець тринідадський
  • Нага Джолокія (970 000 – 1 001 304 ОШС)
  • Хабанеро (350 000 – 570 000 ОШС)
  • Ямайський перець (100 000 – 200 000 ОШС)
  • Тайський перець (75 000 – 150 000 ОШС)
  • Каєнський перець (30 000 – 50 000 ОШС)
  • Серрано (10 000 – 23 000 ОШС)
  • Угорський восковий перець (5 000 – 10 000 ОШС)
  • Поблано (1 000 – 1 500 ОШС)
  • Корисні властивості гострого перцю
  • Шкода гіркого перцю – протипокази
  • Коментарі

  Червоний перець, гострий перець, гіркий перець або перець чилі – висушені чи свіжі плоди деяких сортів стручкового перцю (лат. Capsicum annuum), виду роду Капсикум пасльонових культур. У роду близько 30 видів. Назва «чилі» не має стосунку до однойменної країни, а походить від ацтекського слова, що означає в перекладі «червоний». Родом червоний стручковий перець із тропіків Центральної і Південної Америки, де місцеві жителі культивували його задовго до прибуття на континент європейців.

  Червоний гіркий перець часто плутають із чорним гірким перцем, хоча вони не є родичами і взагалі належать до різних родин. Річ у тім, що європейцям до відкриття Америки вже був відомий чорний індійський перець, тому чилі вони теж назвали перцем через його пекучість. Сьогодні червоний пекучий перець вирощують по всьому світу, але найбільше – в Таїланді й Індії.

  Посадка й догляд за гірким перцем

  • Посадка: посів насіння на розсаду – у лютому-березні в районах із холодним кліматом і в січні-лютому в місцевості з теплим. У відкритий ґрунт сіянці висаджують у період бутонізації, коли середньодобова температура на городі підніметься до показника 15-17 ˚C.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: легкий, водопроникний.
  • Полив: частий і рясний, особливо під час цвітіння і плодоношення: ґрунт на ділянці не повинен пересихати. У спеку знадобляться щоденні поливання, а в посуху доведеться поливати грядки двічі на день.
  • Підживлення: на початку вегетації в ґрунт уносять добрива, що містять фосфор і магній, а в міру дозрівання плодів потрібно зменшувати кількість азоту.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі, колорадські жуки, білокрилки, совки, трипси, капустянки та голі слимаки.
  • Хвороби: біла, бура та чорна плямистості, чорна ніжка, тютюнова мозаїка, фітофтороз, бактеріальний рак, стрик, сіра, біла та верхова гнилі, вертицильоз, фузаріоз і пероноспороз.
  • Властивості: рослина має лікарські властивості.

  Перець гіркий – опис

  Червоний гострий перець – чагарник заввишки до 60 см із гіллястими й здеревілими в нижній частині стеблами. Листя у нього еліптичне, черешкове, загострене до вершини, квітки великі, сірі з фіолетовим або білі. Плоди перцю хоботоподібної або кулястої форми є ягодами з малосоковитим насінником. Колір плоду може бути різних відтінків – від жовтого або червоного до темно-оливкового. Гострий перець є близьким родичем томата, тому і правила, й умови вирощування цих культур дуже схожі.

  Вирощування гострого перцю з насіння

  Посів насіння перцю чилі

  Вирощування гіркого перцю починається з посіву насіння на розсаду в лютому або березні в прохолодних регіонах і в січні-лютому в теплих. Ґрунтову суміш можна придбати в крамниці, а можна приготувати самостійно: змішати некислий верховий торф, перегній і річковий пісок у рівних пропорціях. Насіння гострого перцю теж потрібно підготувати до посіву: спочатку опустити на півгодини у слабкий розчин марганцівки, а потім загорнути у вологу тканину й чекати при температурі 25 ºC, поки воно не наклюнеться. Після цього насінини дуже обережно, щоб не відламати паростки, закладають у вологий ґрунт на глибину 5-10 мм, дотримуючись відстані між ними не менше 5 см. Сіють насіння в ящики або торф’яні горщики, які накривають плівкою або склом і до появи сходів поміщають у тепле місце.

  Вирощування розсади гіркого перцю

  Насіння різних сортів гіркого перцю проростає з різною швидкістю, але щойно почнуть показуватися сходи, посіви потрібно переставити на світло. Якщо рослинам бракуватиме освітлення, слід помістити над ними на висоті 25-30 см фітолампи або інший освітлювальний прилад: світловий день для нормального розвитку розсади має тривати щонайменше 18 годин, інакше сіянці болісно витягуватимуться. І не забувайте підтримувати субстрат у злегка вологому стані, водночас не допускаючи його перезволоження. Час від часу між сіянцями бажано розпушувати ґрунт.

  Пікірування гострого перцю

  На стадії розвитку у розсади двох пар справжніх листків потрібно розпікірувати сіянці в неглибокі горщики діаметром 8-10 см – якщо посадити їх у глибший посуд, то до моменту висадки розсади у відкритий ґрунт коренева система буде розвинена сильніше, ніж плодоносна наземна частина, а цього бажано не допускати. Перед початком процедури розсаду поливають. Постарайтеся при пікіруванні не пошкодити кореневу систему сіянців, але якщо центральний корінь задовгий, укоротіть його.

  До висадки в ґрунт розсаду гострого перцю підживлюють двічі – через два тижні після пікірування і через два тижні після першого підживлення. Вносять добрива у вигляді розчину Кріпиша, Агріколи, Растворіну, Фертики Люкс або іншого відповідного препарату.

  Вирощування гіркого перцю в домашніх умовах

  Якщо ви збираєтеся вирощувати перець у домашніх умовах, при пікіруванні пересаджуйте сіянці в горщик, у якому під ґрунтосумішшю покладено шар дренажного матеріалу. Помістіть горщики з перцем на південне, південно-східне або південно-західне підвіконня, але якщо світла буде мало, організуйте рослинам штучне досвічування. Коли розпікіровані рослини сягнуть у висоту 20 см, прищипніть у них верхівку, щоб посилити кущіння.

  Догляд за гострим перцем у домашніх умовах передбачає регулярні поливання й періодичні підживлення. Поливають перець відстояною водою кімнатної температури, яку ллють не на поверхню ґрунту, а в піддон під горщиком. Тільки-но вода з піддону зникне, потрібно підлити ще.

  Упродовж весни та літа стручковий перець підживлюють комплексним мінеральним добривом для домашніх рослин. Роблять це по вологому ґрунті, після поливання. При провітрюванні кімнати стежте за тим, щоб перець не опинився на протязі.

  Коли почнеться цвітіння, горщики з перцем потрібно злегка струшувати, щоб відбувалося запилення. Узимку, коли інтенсивно працюють опалювальні прилади, радіатори бажано накривати вологою тканиною – цей захід перешкоджає надмірному висушування повітря. Рослину, якій виповнився рік, потрібно пересаджувати щовесни в новий ґрунт і більший горщик.

  Посадка гострого перцю у відкритий ґрунт

  Коли садити гострий перець у ґрунт

  Посадка гострого перцю у відкритий ґрунт здійснюється на стадії формування у сіянців перших бутонів. Обов’язковою умовою є також встановлення середньодобової температури на рівні 15-17 ºC.

  За два тижні до висадки розсада гострого перцю піддається загартовуванню, яке полягає у щоденному «вигулюванні» сіянців на відкритому повітрі. Починати потрібно з 15-20 хвилин, але поступово тривалість сеансу збільшують доти, доки молоді рослини не зможуть проводити на повітрі цілу добу. Щойно рослини звикнуть до середовища, в якому їм належить рости, їх можна висаджувати на грядку.

  Ґрунт для перцю чилі

  Ні гіркий, ні солодкий перець не зносять важких холодних ґрунтів, тому в глинистий ґрунт під перекопування на глибину штиха лопати потрібно внести торф і перегній. Якщо ґрунт у вас легкий і водопроникний, удобріть його з осені перепрілим гноєм із розрахунку 2 відра органіки на м² ділянки. Хоча можна вносити добрива безпосередньо в ямку при висадці розсади.

  Як садити гострий перець у відкритий ґрунт

  Зробіть у ґрунті ямки на відстані 30-40 см при міжряддях 60 см. Можна висаджувати перець гніздовим способом, за схемою 50х50 см, поміщаючи в одну ямку по два сіянці. Глибина ямки має бути такою, щоб сіянець занурився в неї до кореневої шийки. У кожну ямку покладіть столову ложку повного мінерального добрива, добре перемішайте його з землею, обережно вийміть із горщика сіянець із земляною грудкою й переваліть його в ямку. Засипте ямку ґрунтом наполовину або трохи більше, влийте в неї третину відра води, а коли вона вбереться, заповніть ямку землею доверху. Після посадки замульчуйте грядку торфом і за потреби підв’яжіть кущики до опор. Якщо ночами температура повітря нижче 13-14 ºC, укривайте грядку з перцями нетканим матеріалом, накидаючи його на вкопані дуги. Висаджувати розсаду потрібно в похмурий день або ближче до вечора, після заходу сонця.

  Вирощування перцю чилі в теплиці

  Фахівці стверджують, що перець чилі набагато краще росте в теплиці, ніж у відкритому ґрунті. Це можна пояснити тим, що в умовах закритого ґрунту легше контролювати температурний режим, та й рівень вологості повітря в теплиці стабільніший, ніж на городі. Висаджують розсаду перцю в закритий ґрунт, коли сіянці сягнуть у висоту 10-15 см, а нічні температури встановляться на рівні 10-12 ºC. Перед висадкою розсаду гартують уже описаним нами способом.

  Оптимальна денна температура для росту перцю чилі в теплиці – 16-18 ºC. В опалюваній теплиці рослини поливають часто, але не рясно, в парнику, що не обігрівається, в прохолодну погоду полив рослин скорочують. Зволожують ґрунт теплою водою. Після поливання не забувайте розпушувати ґрунт навколо кущів і видаляти бур’яни. З моменту формування плодів рослини підживлюють один раз на тиждень рідким добривом для помідорів. Кущі високорослих сортів підв’язують до опор. Якщо в кінці літа дозрівання плодів почне сповільнюватися, підвісьте висмикнуті з ґрунту кущі на карниз теплиці «вниз головою» – цей захід прискорить дозрівання.

  Майте на увазі, що в умовах закритого ґрунту краще вирощувати самозапильні сорти, але якщо ви посадили перець, який вимагає запилювачів, доведеться вам самим зайнятися цією процедурою. Для цього вам знадобиться м’який пензлик для перенесення пилку або вентилятор, але іноді цілком достатньо струшування рослин.

  Останній збір плодів здійснюють до настання сильних заморозків, після чого кущі пересаджують у вазони й переносять в опалюване приміщення на підвіконня. Із настанням весни їх знову можна буде висадити в теплицю або у відкритий ґрунт.

  Догляд за гірким перцем у відкритому ґрунті

  Як виростити гіркий перець

  Коли сіянці сягнуть у висоту 30-35 см, у них прищипують верхівки. Після цього кущі набувають компактної форми, на них з’являються бічні пагони, які теж дадуть плоди. Якщо ви хочете виростити великі перці, видаліть на кущі кілька квіток, тоді плоди, що залишилися, будуть більшими. Оптимальна кількість плодів на кущі – 25 штук, інші краще видалити. При температурі повітря вище 30 ºC гіркий перець припиняє запилення, і для того, щоб воно все-таки відбулося, слід трохи потрясти кущі. До речі, не висаджуйте поруч із гірким чилі болгарський перець: ці культури легко перезапилюються між собою, тому відстань між ними має бути щонайменше 3,5 м.

  Полив перцю чилі

  Перець – культура вологолюбна й особливо потребує вологи в період цвітіння та плодоношення. Не можна доводити ґрунт на грядці до сильного пересихання. Будьте готові поливати перець улітку щодня, а в сильну спеку навіть двічі на день. Вода для поливання має бути теплою. Для цього в саду на яскравому сонці встановлюють велику посудину й наповнюють її водою. За день вода може і відстоятися, і прогрітися. Після поливу можна розпушити між рослинами ґрунт і видалити бур’яни.

  Підживлення гострого перцю

  На початку вегетації перець чилі потребує фосфору та магнію, а перед дозріванням плодів потрібно зменшити кількість внесених азотних добрив. Узагалі ж підживлюйте гострий перець тими самими добривами, що й томати, і в ті самі терміни.

  Шкідники і хвороби гострого перцю

  Із шкідників найнебезпечнішими для пасльонових культур є попелиці, павутинний кліщ, колорадські жуки, білокрилки, совки, трипси, капустянки та голі слимаки. Однак перець більш стійка рослина, ніж томат, тому пошкоджується комахами не так уже й часто.

  Гострий перець уражають ті самі хвороби, від яких потерпають помідори та баклажани: біла, бура й чорна плямистості, чорна ніжка, тютюнова мозаїка, фітофтороз, бактеріальний рак, стрик, сіра, біла і верхова гнилі, вертицильоз, фузаріоз і пероноспороз.

  Обробка перцю чилі

  Як запобігти появі та як боротися зі згаданими шкідниками й хворобами ми розповідали неодноразово, тому вчергове описувати їх не будемо – ви можете знайти інформацію про них у розміщених на сайті статтях про вирощування помідорів, баклажанів і солодкого перцю. Нагадаємо коротенько, що грибкові захворювання в екстрених випадках лікують фунгіцидними препаратами, серед яких найчастіше застосовуються Абіга-Пік, Байлетон, бордоська суміш, Гамаїр, Максим, мідний купорос, Оксіхом та інші, а бактеріальні та вірусні хвороби невиліковні. Що стосується боротьби зі шкідниками, то найкращими інсектицидними й акарицидними препаратами є Агравертін, Акарін, Актеллік, Карбофос, Карате, Кліщовит і інші.

  Однак застосування отрутохімікатів може призвести до прикрих наслідків для вашого здоров’я, тому постарайтеся позбавлятися від проблем народними засобами – вони хоч і не діють так радикально, але і шкоди здоров’ю від них набагато менше. А якщо ви будете дотримуватися агротехнічних умов культури й правильно за нею доглядатимете, то зможете знизити ризик захворювання рослин або окупації їх шкідниками до мінімуму.

  Збір і зберігання гострого перцю

  Червоний гострий перець можна використовувати як у стадії неповної зрілості, так і після повного дозрівання, тому за потреби його можна збирати, щойно сформуються плоди. Якщо ж ви плануєте помістити перець на тривале зберігання, то дочекайтеся його повного біологічного дозрівання, інакше він погано зберігатиметься: тривалість зберігання червоного гострого перцю залежить від особливої речовини, кількість якої в плодах збільшується в міру їхнього дозрівання. Тобто що стигліший плід, то більше в ньому гірких речовин, які проявляють себе під час зберігання як консерванти.

  Червоний пекучий перець має яскраво виражені ознаки дозрівання:

  • стручки мають стати червоними, жовтими або помаранчевими;
  • листя перцю жовтіє, а на нижній частині куща сохне;
  • якщо потерти перцем тіло, від стиглого плода відчуватиметься легке печіння.

  Зазвичай перець чилі починають збирати в кінці вересня. Готувати його для зберігання дуже просто: перець опускають на кілька хвилин у таз із теплою водою, промивають від пилу та бруду, промивають холодною водою, витирають рушником і підсушують.

  Є різні способи зберігання гострого перцю – вибір способу залежить від того, як ви збираєтеся його використовувати. Можна зберігати плоди чилі, підвісивши їх за плодоніжки на мотузку – такою гірляндою можна прикрасити кухню. Важливо, щоб перчики між собою не стикалися. Добре висушені плоди складають у мішечки зі щільної тканини або в скляні банки, накривають їх пергаментом і зберігають у сухому місці. Сушити перець можна, розклавши його по підвіконню на пергаментному папері – при регулярному перевертанні плоди висихають за три тижні, але якщо ви хочете прискорити процес, розріжте перчики навпіл.

  Можна перемолоти перець на м’ясорубці, викласти масу на деко і підсушити в духовці при температурі 50 ºC. Коли перець охолоне, його поміщають у пакет. Деякі господині сушать перець цілим кілька годин у духовці при температурі 50 ºC, застеливши попередньо деко папером і час від часу перевертаючи перці.

  Багато господинь воліють консервувати перець у соняшниковій олії. Для цього в стерильну скляну банку поміщають вимиті й звільнені від насіння перчинки, заливають їх соняшниковою олією, злегка підсолюють його, закручують банки стерильною кришкою й зберігають у сухому, темному місці 2-3 місяці.

  Консервують перець і в маринаді. Цілі або нарізані часточками плоди після видалення насіння складають у стерильні банки, заливають кислувато-солодкуватим маринадом і закупорюють стерильними кришками. Можна додати в кожну банку ваші улюблені прянощі – листя вишні або смородини, часник, базилік, гвоздику. Для нормального зберігання достатньо однієї чайної ложки оцту на літрову банку.

  Чудовий смак у солоного перцю: покладіть у банку з перцем зелень кропу, селери, кілька зубків часнику й залийте розсолом (50-60 г солі на 1 л води). Зберігати солоний перець потрібно під капроновою кришкою в холодильнику або прохолодному погребі.

  Є ще один спосіб, який здасться вам простим і надійним: гострий перець поміщають у морозилку, де він не змінює свого кольору, привабливого вигляду, не зморщується, а головне, зберігає всі свої цінні якості. Плоди червоного перцю промивають у холодній воді, промокають рушником, розкладають по пакетах, щільно їх закупорюють і поміщають у морозилку. Можна заморозити і подрібнені плоди. Їх розкладають в один шар на піддоні, заморожують, потім перекладають у поліетиленові пакети і знову кладуть у морозилку – на зберігання.

  Види і сорти гострого перцю

  Культурних різновидів і сортів чилі понад 3000. Класифікація сортів пекучого перцю враховує такі характеристики, як забарвлення, аромат, форма й ступінь пекучості, яка визначається за шкалою американського хіміка Вілбура Сковілла й оцінюється в ОСШ (одиниця шкали Сковілла). Одиниця виміру пекучості вказує кількість у тому чи тому сорті рослини алкалоїду капсаїцину. Ми пропонуємо вам ознайомитися з найпопулярнішими різновидами і сортами гострого перцю:

  Перець тринідадський

  – ця родина вирізняється приємною гостротою, оригінальним видом плодів і стійким фруктовим ароматом. Представлений такими сортами:

  • Тринідад Смолл Черрі (160 000 ОШС) – плоди рослин цієї серії виглядають, як помаранчеві або червоні круглі ягоди діаметром не більше 2,5 см із характерним вишневим ароматом. Найбільший інтерес становлять пізньостиглі сорти серії Моруга Скорпіон Ред і Моруга Скорпіон Йеллоу.
  • Тринідадський скорпіон (855 000 – 1 463 700 ОСШ) – ці невеликі яскраво-жовті перчики вирощують для виробництва сльозогінного газу та фарби, що захищає судна від обростання молюсками. Вони настільки пекучі, що збирають і переробляють цей перець у костюмах хімзахисту;
  • Родина 7 Пот – ця серія представлена переважно пізньостиглими сортами чилі. Плоди цих сортів вирізняються незвичайною, ніби м’ятою формою, характерним фруктовим ароматом і високим умістом капсаїцину. Це близькі родичі тринідадського скорпіона. Із сортів найпопулярніші рекордсмен із пекучості смаку Прімо (800 000 – 1 000 000 ОШС) із плодами яскравого червоного кольору і Гігантик – сорт із дуже великими плодами такої ж пекучості;

  Нага Джолокія (970 000 – 1 001 304 ОШС)

  – цей перець вирощує індійське плем’я Нага, і він використовується для виготовлення перцевих димових шашок. Але є і їстівні сорти цієї групи:

  • Нага Морічі, або Дорсет Нага (1 000 000 OШС) – сорт для гастромазохістів;
  • Бхут Джолокія (800 000-1 001 304 OШС) – донедавна найгостріший у світі перець, занесений у книгу рекордів Гіннеса, проте в 2013 році він поступився першістю сорту Кароліна Ріпер (1 569 300 – 2 200 000 ОШС). Перець Бхут Джолокія застосовують для виготовлення гранат, якими користується індійська поліція;
  • Бхут Джолокія Шоколадний – настільки ж пекучий перець, але індуси готують із ним деякі різновиди страви карі;

  Хабанеро (350 000 – 570 000 ОШС)

  – перчики в формі ліхтарика, зазвичай яскраво-помаранчевого кольору. Про цей перець ходять легенди: нібито колись індіанці Юкатана пропонували людині вибір – бути принесеним у жертву богам або випити півлітра настоянки цього перцю, і багато хто вибирав перше. Сьогодні хабанеро використовують для приготування соусу Табаско і додання гостроти текілі. Особливий інтерес становлять:

  • Білий хабанеро (100 000 – 350 000 ОШС) – сорт із маленькими білими плодами. Однак виростити його непросто, тому і зустрічається він рідко;
  • Шоколадний хабанеро, або Конго Блек (300 000 – 425 000 ОШС) – сорт, який вирощували від Мексики до Ямайки для приготування гострих соусів;
  • Червоний карибський хабанеро (300 000-475 000) – плоди цього перцю мексиканці використовують для сальси та інших соусів;

  Ямайський перець (100 000 – 200 000 ОШС)

  – запашний, але небезпечний для людини перець, здатний викликати опіки. За пекучістю ця група сортів близька до хабанеро. У культурі популярні сорти Ямайський червоний і Ямайський жовтий. Використовують ямайський перець для приготування соусів, його також кладуть у соління, маринади, м’ясні й молочні страви. Найгостріший сорт ямайського перцю:

  • Шотландська шапочка, або Скотч Боннет (100 000-350 000 ОШС) – найчастіше цей перець можна зустріти на Канарських островах, у Гайані. Шотландська шапочка може бути червоною або жовтою. Назву свою перець отримав за схожість плодів із шотландським беретом. Гострота цього перцю викликає оніміння кінцівок і запаморочення. Використовують його для приготування соусів і перших страв, а деякі гурмани люблять насолоджуватися його плодами з фруктами і шоколадом;

  Тайський перець (75 000 – 150 000 ОШС)

  – батьківщиною цього перцю є Португалія, але вирощують його переважно в Таїланді. Використовують тайські сорти пекучого перцю для приготування рибних і м’ясних страв, соусів, салатів, а також для позбавлення від целюліту. Найвідоміший у наших широтах сорт:

  • Тайський дракон – сорт із червоними або жовтими плодами до 7 см у довжину й до 8 мм у діаметрі. Широко застосовується у в’єтнамській, малайзійській, філіппінській і тайській кухні;

  Каєнський перець (30 000 – 50 000 ОШС)

  – назва перцю походить від топоніма портового міста у Французькій Гвіані, через який із XV по XIX століття возили в Європу прянощі з Південної Америки. У цю групу входять перець із Малаги, перець Табаско і Тірі-Тірі, Малавійський перець камбуз і всі тайські перці. Використовують сорти каєнського перцю для приготування консервів, ковбас, маринадів. Застосовують його і в медицині для лікування радикуліту. Каєнський перець – один із найбільш популярних різновидів в аматорському садівництві;

  Серрано (10 000 – 23 000 ОШС)

  – у Мексиці цей перчик називають бомбою сповільненої дії, оскільки його пекучість проявляється не відразу;

  Угорський восковий перець (5 000 – 10 000 ОШС)

  – цей перець із великими жовтуватими плодами називають слабкогострим і застосовують для фарширування й маринування кільцями;

  Поблано (1 000 – 1 500 ОШС)

  – головний перець Мексики, найм’якіший з усіх описаних. Його великі зелені плоди подовженої форми з товстою шкіркою за смаком нагадують чорнослив, у тушкованому вигляді їх із білим горіховим соусом і зернами граната традиційно готують на День Незалежності. Його фарширують вершковим сиром, морепродуктами, свининою, картоплею, бобами й іншими продуктами.

  Серед городників середньої смуги популярністю користуються такі сорти червоного пекучого перцю: Халапеньйо, Тайський дракон, Астраханський, Китайський вогонь, Поцілунок сатани, Індійський слон, Шішіто, Пітер, Гострий язичок, Анахайм, гібриди Пікантний дзвіночок, Подвійний достаток, Спрут Новорічний, Метелик, що летить, і інші.

  Властивості гострого перцю

  Корисні властивості гострого перцю

  Чим корисний перець чилі? До складу червоного гострого перцю входять:

  • вітаміни: A, B1, B2, B5, B6, B9, PP, K, E, C;
  • макро- і мікроелементи: калій, залізо, магній, марганець, мідь, кальцій, натрій, цинк, селен, фосфор і інші, але вже в менших кількостях, а також харчові волокна, білки, жири, вуглеводи, насичені жирні кислоти, моно- і дисахариди, віск, барвники та найцінніший алкалоїд капсаїцин.

  Яка дія гострого перцю на організм людини? Він є гарним засобом для збудження апетиту і, маючи бактеріальну дію, позбавляє від розладу кишечника, а у вигляді зовнішнього засобу застосовується при міозиті, ревматизмі, поліартриті, подагрі, катарі верхніх дихальних шляхів. Корисний перець чилі своєю сильною антиоксидантною дією, він стимулює процес обміну речовин, активізуючи спалювання калорій. Гіркий перець підвищує імунітет, посилюючи опір організму до застудних, вірусних і бактеріальних захворювань, розріджує кров, знижує ризик серцево-судинних захворювань, тонізує нервову систему й підвищує потенцію. Червоним перцем лікують такі захворювання: бронхіт та інші бронхолегеневі хвороби, вітиліго й панариції. Перець чилі сприяє виробленню ендорфінів, що підвищують больовий поріг і стресостійкість, а нещодавні дослідження показали, що він ефективний при лікуванні деяких ускладнень цукрового діабету.

  Шкода гіркого перцю – протипокази

  Протипоказане вживання гіркого перцю людям, що страждають хворобами шлунково-кишкового тракту – гастритами, дуоденітами, виразками, захворюваннями печінки чи нирок. Не рекомендований він і для хворих на стенокардію, аритмію чи гіпертонію. Гіркий перець і препарати з нього можуть викликати подразнення шкіри, й особливо небезпечні вони при потраплянні в очі, тому не забувайте після дотику до них мити руки. Якщо ви випадково з’їли пекучий перець, марно запивати його водою, краще в такому разі випити молока або йогурту. Може полегшити печіння кілька ковтків свіжого лимонного соку.

  Перець чилі: особливості вирощування

  Гострий перець (пекучий, гіркий, червоний перець чилі) – ефектна багаторічна рослина, швидко зростаючий напівчагарник. Гострий перець легко та цікаво вирощувати вдома на вікні, на балконі, у теплиці або в горщику на городі.

  ЧЕРВОНИЙ ПЕРЕЦЬ ЧИЛІ: ВЛАСТИВОСТІ, ГОСТРОТА, КОРИСТЬ І ШКОДА

  Перець стручковий належить до сімейства пасльонових. За споживчими якостями плодів його поділяють на перець солодкий (“болгарський”) і перець гострий (чилі). Плід перцю є ягодою з погляду ботаніки, хоча в побуті ми звично відносимо перець до категорії овочів.

  Гострий стручковий перець – напівчагарник або чагарник, що природно зростає у вологих тропічних лісах американського континенту. Повсякденну назву “перець” Христофор Колумб привласнив чилі за аналогією з розповсюдженими в Європі та Азії спеціями із сімейства перцевих, до яких ні чилі, ні солодкі “болгарські” перці насправді не мають ніякого відношення.

  ВИРОЩУВАННЯ ГОСТРОГО ПЕРЦЮ ЧИЛІ

  Гострий стручковий перець є близьким родичем томату і правила вирощування цих рослин дуже схожі, тільки перець не має потреби в складних обрізках.

  Перець любить: вологий пухкий родючий ґрунт із гарною водопроникністю, тепло, повітря та світло.

  Перець не любить: занадто сильну спеку, застій води, низькі температури й воду на листях і плодах.

  Насіння гострого перцю на розсаду висівають у лютому, коли вже значно збільшується світловий день. Після появи пари справжніх листків пікірують в окремі невеликі горщики діаметром 8-10 см.

  Коли молоді гострі перчики досягнуть 10-15 см, а їхня коренева система зміцниться, їх пересаджують на постійне місце в теплицю або в більші горщики, які можна тримати в саду (якщо погода дозволяє), у теплиці або на терасі (мешканці міських квартир можуть легко вирощувати гострий перець на балконі або навіть на підвіконні). Краще, щоб нічні температури встановилися в районі 10-12 градусів.

  Досвід вирощування перцю чилі показує, що в теплиці, де підтримуються більш високі температури, постійний рівень вологості і рослинам не страшні дощі, гострий перець розвивається набагато краще, ніж у відкритому ґрунті. У ґрунті в теплиці гострий перчик виростає у велику рослину (до 1 м висотою), плодів на ньому більше і вони більш масивні, чим у тій же теплиці, але в горщику. Достоїнство вирощування перцю чилі в горщику, однак, полягає в тому, що горщик зручно перенести додому з настанням холодів.

  ОБРІЗКА І ФОРМУВАННЯ КУЩА ГОСТРОГО ПЕРЦЮ

  Можна прищипнути верхівку молодих гострих перчиків, щоб вони краще кущилися, хоча при гарних умовах вирощування, чилі й самі розвиваються в міцні та пишні кущики, що безперервно квітують та плодоносять. Якщо ви волієте мати менше плодів, але більшого розміру, то регулярно видаляйте на вашому перці частину квіток.

  ПІДЖИВЛЕННЯ

  Якщо ви послідовник “розумного” садівництва з мінімальними витратами праці, то можете при пересадженні внести у вже попередньо збагачений з осені ґрунт повне повільнодіюче добриво в гранулах. Подальші підживлення в цьому сезоні вашим чилі вже не будуть потрібні. Інший варіант: підживлюйте ваш гострий перчик одночасно з томатами тим же добривом для томатів.

  ПОЛИВ

  Забезпечте червоному перцю у відкритому ґрунті або в теплиці рясні та регулярні поливи. Такі поливи сприяють розвитку сильної і глибокої кореневої системи. Гострий перець у горщиках варто поливати часто, а у спекотну суху погоду – 2 рази на день.

  ЗБІР УРОЖАЮ ГІРКОГО ПЕРЦЮ: НА ЯКІЙ СТАДІЇ?

  Гострий перець можна знімати та вживати в їжу в будь-якій стадії зрілості: зеленим, повністю зрілим (колір зрілого плода залежить від виду та сорту рослини), а також у будь-який час між цими двома станами та навіть якщо плід засихає на кущі. Зрілі перці відрізняються більш солодким і гострим смаком. Ближче до кінця сезону знімайте плоди в напівдостиглому стані (наприклад, коли вони жовтогарячі, а не червоні), вони дозріють у будинку. У цей час у рослини залишиться більше ресурсів, щоб дозрів урожай, що залишився.

  ПЕРЕЦЬ ЧИЛІ ЯК КІМНАТНА БАГАТОРІЧНА РОСЛИНА

  Перець стручковий є багаторічною рослиною, яку часто вирощують у якості однолітньої. Однак викидати рослини чилі восени необов’язково, можна пересадити їх у великий горщик, обрізати і перенести на зиму в будинок.

  Якщо у вас є прохолодна тераса, льох або підкоп, то гострий перець може провести там зиму, а навесні знову повернутися в теплицю або на город. Перед зимівлею (або після збору останнього врожаю) обріжте перець на 10-15 см від землі, пересадіть його в горщик з вологим ґрунтом і перенесіть на зберігання.

  Навесні рослина чилі швидко відновиться, відростить нове листя і почне квітувати і плодоносити раніше перців, вирощених з розсади. Рослини, що перезимували, більш загартовані та стійкі до стресу.

  Схожі статті

  В чому користь. Як і кому потрібно їсти гострий перець

  Останнім часом чилі й інші гострі перці все частіше з’являються в різних стравах, а світовий тренд на різні види паприки постійно зростає. Розбираємося, чим корисні ці овочі та чому всі активно їх їдять і готують.

  Усі перці – родом із Мексики та Південної Америки. Плоди паприки були частиною раціону людини приблизно з 7500 до н.е. та є однією з найстаріших культур у Південній Америці. Коли Христофор Колумб і його команда досягли Карибського моря, вони були першими європейцями, які зіткнулися з цим овочем, назвавши його «перцем», провівши аналогію зі смаком й особливостями чорного перцю, які не притаманні іншим продуктам. Потім, разом із картоплею та тютюном, паприка відправилася до Європи. А після цього португальці вирушили поширювати пекучий перець і по Азіатських торгових шляхах. Так цей овоч з локального перетворився в усесвітньо улюблений.

  Найпоширеніший гострий перець – це чилі. І хоча ця назва співзвучна з країною, походить вона від слова «сhilli» з ацтекських мов науатль (територія сучасної Мексики) і перекладається як «червоний».

  Найбагатшою країною в плані різноманітності видів перців вважається Перу, найбільшу кількість перців їдять жителі Болівії, а лідери з вирощування овоча – Індія та Таїланд.

  Очевидно, що людей у чилі приваблює не тільки пряний запах і гострий смак, хоча, безумовно, ці фактори можна вважати ключовими. Однак цей перець ще й багатий вітамінами А, В, С, РР, залізом, бета-каротином, магнієм, калієм і, найголовніше, капсаїцином, який і дарує плодам гостроту.

  Користь чилі перцю

  Завдяки великій кількості капсаїцину, перці вважаються дуже потужним антибактеріальним і противірусним засобом. Його можна використовувати для профілактики застуди та подібних захворювань.

  Чилі піднімає апетит і стимулює роботу шлунка. Крім того, він дає м’яку проносну дію.

  При контакті з гострим перцем організм виділяє адреналін й ендорфін, що допомагають при боротьбі з депресією та тривожністю.

  Чилі знижує рівень цукру в крові, покращує зір і допомагає при схудненні.

  Але чилі впливає на організм тільки в малих дозах. Великі дози перцю можуть бути небезпечними.

  Протипоказання для вживання червоного перцю

  Сорти гострих перців, в яких міститься багато капсаїцину, можуть бути настільки гострими, що будуть обпалювати навіть шкіру рук. Тому з такими овочами краще мати справу виключно в рукавичках. Найбільш небезпечний цей перець для всіх зон слизової, тому потрібно бути дуже обережним під час готування їжі. Після готування слід ретельно вимити руки та всі поверхні холодною водою.

  Гострий перець протипоказаний до вживання дітям, алергікам, вагітним і годуючим грудьми жінкам, людям із гіпертонією, захворюваннями печінки, шлунка та нирок.

  Застосування червоного перцю

  Усі види червоного перцю активно використовуються в кулінарії, особливо в країнах Латинської Америки та теплих азіатських країнах. Найпопулярнішими сортами є жовтий, червоний і зелений чилі, кашмірський чилі, який вважається найбільш ароматним, халапеньйо, хабанера і серрано – дуже пекучі сорти. Перці сушать, мелють, маринують, додають у смажені або запечені страви, коптять, а також додають у гострі соуси.

  Але крім харчового застосування, перці не менш важливі в медицині. Пекучі сорти використовують у знеболюючих засобах, таких як пластирі, мазі та настоянки. Гарячі ванни з перцевим розчином використовують при недостатньому кровообігу в ногах. А перцеві настоянки та просто перець – при будь-якому шоці, непритомності або серцевих нападах.

  Крім того, червоний перець дуже ефективний від головного болю, тому його часто використовують для терапії від мігрені. Також дослідження показують, що вживання перцю знижує ризик смерті від серцевого нападу і раку.

  Капсаїцин із перців також використовують і в більш побутових речах. Наприклад, капсаїцин міститься в перцевому газі, який часто використовують для самооборони. Окрім того його використовують для захисту врожаю від дрібних шкідників і великих тварин, які можуть зазіхнути на урожай.

  Шкала Сковілла

  Ця шкала є виміром гостроти перцю чилі, записаної в теплових одиницях Сковілла (SHU), на основі концентрації капсаїціноїдів. Шкала названа на честь її творця, американського фармацевта Уїлбура Сковілла. Органолептичний тест Сковілла є найбільш практичним методом для оцінки SHU і в той же час це суб’єктивна оцінка, отримана на підставі чутливості до капсаїціноїдів у людей, що мають досвід вживання гострих перців.