Коли можна їсти паски на Великдень

0 Comments

Великдень: навіщо ми фарбуємо яйця і печемо паски?

Цієї неділі частина християн відзначатимуть одне з найголовніших свят у році – Великдень, яке має багато звичаїв, часто дохристиянського походження. Найпопулярнішими з них є традиція випікання паски та фарбування яєць. Чому ж ми щороку це робимо?

Легенди про Марію

У регіонах були поширені різноманітні легенди, які розповідають, відколи почали фарбувати яйця до Великодня. Ось деякі з них.

Згідно з першою легендою, яка згадується у грецьких рукописах Х століття, Марія Магдалина прийшла до римського імператора Тіберія зі звісткою про воскресіння Христа й подала йому яйця в якості подарунка. Імператор не повірив, що Ісус воскрес, і промовив: “Скоріше це яйце стане червоним, ніж буде можливим воскресіння з мертвих”. І тут у всіх на очах яйце почервоніло.

Автор фото, unian

Ще одна легенда з Гуцульщини, записана Іваном Франком, оповідає, що коли Ісуса схопили, Марія хотіла вмовити Пілата відпустити його.

Вона цілу ніч робила писанки й крашанки, щоб зробити йому підношення. На ранок понесла їх у кошику Пілату, прохаючи, щоб він помилував її сина.

Проте Пілат відповів, що тепер все даремно, бо його вже вбили. Почувши це, Марія зомліла, а писанки покотилися по всьому світу.

Автор фото, unian

На Поділлі, Харківщині й Закарпатті побутувала легенда, в якій один бідняк йшов до Єрусалима продавати яйця.

Дорогою він зустрів Ісуса, який, падаючи, ніс свій хрест на Голгофу. Бідняк кинув все й побіг допомагати Христові. Довівши його до місця страти, він повернувся по торбу й побачив, що всі яйця в ній були пофарбовані.

На Полтавщині розповідали, що Діва Марія сама розписувала писанки, коли Ісус був ще малим, щоб потішити його цими іграшками.

Автор фото, unian

Дослідники сходяться на думці, що християнська церква засвоїла значно давнішу традицію використання фарбованих яєць, адже величезна кількість міфів від Азії до Америки розповідає про народження світу чи появу перших істот із яйця.

Розфарбовані яйця задовго до приходу християнства використовували у весняних обрядах перси, єгиптяни, римляни, греки та інші європейські народи.

Наклейки і декупаж

Традиційно великодні яйця фарбували й розписували, видряпували чи накрапували на них малюнок, звідки й характерні назви – крашанки, писанки, дряпанки й крапанки.

Автор фото, UNIAN

Окрім цього, їх обмотували кольоровими нитками, а потім варили, щоб отримати незвичний орнамент, а також наклеювали паперові картинки. Тому традиція декупажу яєць або наклеювання на них наліпок не така й нова.

Звідки взялись кольори?

Щодо кольорів, то основним був червоний, бо асоціювався з кров’ю Ісуса Христа.

Його отримували з хімічних барвників – фуксину – та з натуральних: лушпиння цибулі або червецю. Їхня інша назва – кошеніль. Це комахи, яких використовували для фарбування ниток і тканин у червоний; звідки пішла назва місяця червень.

Для жовтого кольору брали яблуневу кору або торішню траву свербель (свербило).

Щоб отримати сині крашанки, їх варили з пролісками або додавали бразолію – сандал. Окрім цього, крашанки фарбували й за допомогою сушених ягід чорної бузини й чорниці, кори з чорноклена, листя кропиви та різних приправ.

Автор фото, unian

У темні (синій, чорний) кольори яйця фарбували для поминальних днів або якщо у сім’ї хтось помер протягом цього року. Інколи в таких випадках взагалі не фарбували крашанок.

Крашанки активно використовуються на великодніх поминках. До того ж, звичай битися яйцями, який всім нам так добре знайомий, у східних слов’ян часто відтворювався також на могилах предків.

Крашанки як захист

Першу крашанку зберігали як оберіг від пожежі. Вірили, що якщо перекинути її через вогонь, пожежа вщухне.

Шкаралупою свячених яєць підкурювали хвору людину чи тварину. Її давали курям, щоб краще неслися, і худобі, щоб була здорова.

Автор фото, unian

Іван Франко писав, що в його рідному селі Нагуєвичі свячені яйця зберігають в теплому місці протягом кількох тижнів.

Більшість пропадає, але трапляються такі, що в шкаралупі висихають і “творять так зване скло”. Цим “склом” лікують більма в худоби й людей: “треба тільки ножиком нашкребти того скла і цією мукою посипати око”.

Великодні яйця та паски клали на вулики в пасіках; на Юрія гладили худобу, щоб була гладка й здорова; вмивалися водою з крашанками – на красу й багатство.

Під впливом Австро-Угорщини в Західній Україні прижився образ великоднього зайця, який приносить крашанки. Там побутувала гра, коли діти шукають яйця, сховані ним або півнем.

Чому печуть паски?

Другим головним атрибутом Великодня є паска. У християнстві вона символізує незриму присутність Ісуса.

Церковний хліб циліндричної форми, який випікається в церкві в переддень Великодня, називається артос (“квасний хліб”). Випікання домашньої паски – це продовження цієї церковної традиції.

Автор фото, unian

Великдень у Івано-Франківську, собор Святого Воскресіння

З іншого боку, безперечно, дохристиянська символіка, пов’язана з пробудженням весни, досі прослідковується в оформленні пасок.

Так, в Україні паски випікали здебільшого з пшеничного борошна й прикрашали виліпленими з тіста квітками, шишками, пташками й хрестами.

Автор фото, unian

Паски намагалися пекти або в четвер, або в суботу. Проте на Слобожанщині раніше можна було почути, що і в Страсну п’ятницю їх пекти не гріх.

Надвечір замішували опару (здебільшого на молоці), а зранку додавали борошна та яєць. Інколи яйця теж готували з вечора: тоді вони давали жовтіший колір тісту.

У рецептах початку ХХ століття додають білий і жовтий імбир, а також настоянки на шафрані.

Автор фото, unian

Процес приготування вважався сакральним. Нерідко господині виганяли всіх із хати, щоб ніхто не кричав під час замішування й підняття тіста.

Посадивши хліб у піч, жінки підстрибували, щоб паска була вищою, а також намагалися не сідати – щоб тісто не осіло. Інколи для того, щоб витягнути вдалу паску, доводилося розбирати піч.

Паски сприймали як проекцію людини. Відомі ворожіння, коли по тому, як паска зійшла, пророкували життя родини. Казали, що якщо паска впала, то це символізувало сильну хворобу або смерть когось із сім’ї.

Крихти пасок закопували на городі, чи в полі для кращого врожаю або віддавали тваринам. Викидати їх, як і шкаралупи, було заборонено.

Великдень і зараз залишається одним із найголовніших традиційних свят.

І, хоча, декому не подобаються експерименти з рецептами пасок, чи наклейками на яйця, таких змін боятися не варто – традиції змінювалися і осучаснювалися завжди, головне, щоб було розуміння самого свята.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Як святити паску на Великдень безпечно: рекомендації церков і медиків

Храми не будуть закриті, але вірян просять за можливості залишатися вдома і дивитися богослужіння онлайн, якщо ж прийшли до церкви – то лише в масці та лише на відстані.

За день до Великодня – 1 травня – у Києві послаблять суворі карантинні обмеження й запрацює транспорт, тож, потенційно, тисячі вірян можуть поїхати у головні святині столиці.

Свої рекомендації щодо святкування Великодніх свят оприлюднила влада. Медики просять не йти до церкви і зробити службу коротшою.

У Міністерстві охорони здоров’я, зокрема, рекомендують відвідувати храм тільки одному члену від родини, а церквам радять скоротити тривалість богослужінь, але збільшити їх кількість.

Усіх вірян просять бути в масках та не скупчуватись. Проте досвід минулого Великодня показав, що порушень карантинних обмежень може бути дуже багато.

Храми будуть відкриті

Цього року Великдень святкуватимемо так, як і торік, нагадав глава Української Греко-Католицької церкви Блаженніший Святослав. Він закликав вірян залишатися вдома, якщо почуваються хворими або належать до групи ризику.

Автор фото, Департамент інформації УГКЦ

Блаженніший Святослав закликає за перших ознак хвороби, залишатися вдома

“Для того, щоб ми це свято пережили радісно, усіх закликаю проявити відповідальність. Будьмо відповідальними за власне здоров’я і здоров’я своїх ближніх, сусідів, членів вашої парафії, за здоров’я ваших рідних і близьких”, – сказав глава УГКЦ у спеціальному зверненні до вірян.

Він наголосив, що церква зробить усе, щоб храми були безпечним місцем для здоров’я парафіян.

Автор фото, Getty Images

ПЦУ планує масове освячення пасок на хлібокомбінатах.

Церква створить можливість брати участь у пасхальних богослужіннях надворі. Там відбуватимуться і всі освячення. Також можна буде подивитися богослужіння онлайн і так само освятити пасхальні кошики.

До храму просять приходити в масках, дотримуватися дистанції та дезінфікувати руки.

Продаж освячених пасок

У Православній церкві України також запевнили вірян, що храми будуть відкриті, а ті, хто бояться йти до церкви, зможуть придбати вже освячену паску. Для цього проводять масові освячення пасок на хлібокомбінатах.

“Храми будуть відчинені. І на вулиці, наскільки мені відомо з рішення МОЗ, і є заяви МОЗ про те, що не буде таких жорстких обмежень. Богослужіння будуть звершуватися”, – розповів предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

Митрополит Епіфаній освятив паски, які передадуть військовим на фронт

Усі бажаючі на Великдень зможуть піти до церкви, але за умов дотримання дистанції і використовуючи захисні маски.

Індивідуальний підхід

Українська православна церква (Московський патріархат) каже, що на Великдень 2021 року дотримуватимуться усіх карантинних норм, але у кожній парафії враховуватиметься індивідуальний підхід.

“У цьому році православна Пасха пізніше, ніж в минулому, тож сподіваємося, що, якщо погода дозволить і не буде можливості служити у храмах, люди молитимуться на території, прилеглій до храму”, – розповів керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич).

Автор фото, Getty Images

Водночас за його словами, єдиного стандарту бути не може, адже храми різні: великі, маленькі. Десь територія дозволяє зібратися разом і молитися, а десь немає такої можливості.

В УПЦ додали, що у храмі необов’язково прикладатися до ікон, а можна просто помолитися.

З суботи 1 травня у Києві послаблять суворі карантинні обмеження. Запрацює метро і віряни зможуть поїхати до Києво-Печерської лаври.

Усі віряни мають бути у масках.

Де дивитися онлайн

Також подивитися і послухати богослужіння можна онлайн. Зокрема, традиційно прямі трансляції зі святкових літургій на сам Великдень вестимуть телеканали.

Автор фото, Getty Images

Богослужіння ПЦУ зі Свято-Михайлівського Золотоверхого собору транслюватиме “UA: ПЕРШИЙ” та “UA: КРИМ”. Онлайн-трансляції літургій ПЦУ відбуватимуться на Facebook-сторінках ПЦУ та Митрополита Епіфанія. Початок 1 травня о 23:00.

Літургію УГКЦ з Патріаршого собору Воскресіння Христового транслюватимуть “UA: ПЕРШИЙ”, “UA: КРИМ” і телеканал “Еспресо”. Богослужіння також можна переглянути на YouTube-каналі “Живе телебачення” та на Facebook-сторінці собору. Початок 2 травня о 7:30.

Богослужіння ПЦУ та УГКЦ також транслюватиме “Українське радіо”.

Богослужіння УПЦ (Московського патріархату) з Києво-Печерської лаври транслюватиме телеканал “Інтер”. Початок 1 травня о 23:00.

Також святкові богослужіння можуть транслювати на Facebook-сторінках місцевих храмів.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!