Чи можна кинути пити Конкор

0 Comments

Зміст:

Як кинути пити – поради нарколога від алкогольної залежності

Офіційна медицина в особі Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) ще в 1952 році визнала алкоголізм хворобою. Це складне, хронічне психічне захворювання з неухильним наростанням симптоматики, що є різновидом токсикоманії. Воно проявляється в патологічній пристрасті до алкоголю з розвитком психічної і біохімічної залежності від нього. На жаль, багато людей, які страждають на цю хворобу, не до кінця усвідомлюють її небезпеку і не хочуть визнавати себе хворими. Тому питання про те, як позбутися від алкогольної залежності (лікування алкоголізму), в першу чергу, починає хвилювати рідних і близьких алкголіка, які в більшості випадків і звертаються за допомогою до нарколога.

Як кинути пити в домашніх умовах?

Побутує думка, що перестати пити алкоголь можна і в домашніх умовах за підтримки рідних і близьких людей за допомогою рецептів народної медицини або широко рекламованих сьогодні в Інтернеті різних крапель, таблеток та інших препаратів сумнівного походження, що викликають огиду до алкоголю. Це твердження вірне лише частково і тільки в тому випадку, якщо пияцтво ще не перейшло в алкоголізм, який вилікувати вдома (без допомоги фахівців) не можна.

За великого бажання, сили волі та здатності до самоконтролю можна спробувати позбутися від тяги до спиртного, якщо вона ще не переросла в фізичну залежність. На жаль, на це здатні тільки сильні особистості.

Ось три перші кроки, які потрібно зробити, якщо ви усвідомили необхідність перестати пити:

  • відмовитися від компанії, в якій ви раніше брали спиртне; як варіант, можна розглядати навіть переїзд в інше місто;
  • включити в коло спілкування людей, які змогли зав’язати із вживанням алкоголю і почали нове життя без випивки і з іншими цінностями;
  • знайти цікаві захоплення, щоб заповнити ними вільний час і відвернути свої думки від вживання спиртного.

Існує безліч засобів народної і традиційної медицини, які допомагають відмовитися від спиртного і пережити складний період позбавлення від сформованих звичок. Але перед їх використанням обов’язково потрібна консультація нарколога. Будь-які відвари, настої або лікарські препарати повинні застосовуватися лише індивідуально для кожного хворого, залежно від стану його організму.

Основні ознаки алкоголізму

Відрізнити побутове пияцтво від алкоголізму допоможуть такі характерні ознаки:

  • неконтрольований потяг до спиртних напоїв;
  • зниження або відсутність самоконтролю над мірою споживання алкоголю;
  • відсутність блювотної реакції організму при вживанні спиртовмісних напоїв в особливо великих дозах;
  • наявність ознак абстинентного синдрому ( «ломки») після припинення вживання спиртного;
  • спотворення свідомості і мислення, поява дратівливості і незадоволеності життям;
  • провали в пам’яті, короткочасна амнезія в періоди споживання алкоголю;
  • періодично повторювані запої.

Чи можливо самому позбутися від алкоголізму?

Навіть позбавлення від пияцтва, яке ще не переросло в алкоголізм, під силу далеко не кожному, а лише сильним особистостям, які тверезо оцінюють згубність своєї прихильності до спиртного. Для позбавлення від алкогольної залежності самостійно таким людям можна порекомендувати наступне:

  • позбутися від усього алкоголю в будинку (навіть пива і слабоалкогольних напоїв), щоб не було спокуси випити;
  • заповнити весь свій вільний час роботою, цікавим хобі та розвагами, а також заняттями спортом, при яких посилюється вироблення дофаміну;
  • не лишатися вдома одному, домовитися з близькими про регулярні відвідини;
  • уникати компаній, які споживають алкоголь і участі в різних застіллях;
  • споживати смачну їжу, яка підвищує рівень ендорфінів;
  • усвідомити згубність впливу алкоголю на організм і завжди пам’ятати про його шкоду для здоров’я.

Як кинути пити пиво?

Багато хто недооцінює небезпеку пива, але пристрасть до нього розвивається в 5 разів швидше, ніж до горілки та інших міцних напоїв. Якщо тяга до пінного напою ще не переросла в фізичну залежність — відмовтеся від його вживання зовсім, не вдаючись до половинчастих заходів (наприклад, безалкогольного пива або вживання його тільки у свята). Спробуйте змінити свої звички, замінивши посиденьки з друзями за келихом пива на заняття спортом або активний відпочинок (наприклад, пейнтбол).

Як кинути пити, використовуючи народні засоби?

У народній медицині існує безліч рецептів відварів і настоянок, які викликають огиду до алкоголю. Але, на жаль, це не може вилікувати таке складне захворювання, як алкоголізм, а лише на час знизить тягу до алкоголю, зберігши і фізичну залежність від спиртного, і розлади психіки, і хворобливі зміни всього організму. Звичайно, їх можна застосовувати, але в комплексі з лікуванням, призначеним наркологом, і тільки після консультації з ним.

Як легко і просто вилікувати алкоголізм?

Більшість алкоголіків відмовляються визнавати факт своєї хвороби, стверджуючи, що зможуть і самі перестати пити в будь-який момент, як тільки захочуть. Але позбутися алкогольної залежності самостійно, без допомоги лікаря-нарколога, не вийде. Адже складність лікування алкоголізму обумовлена ​​об’єктивними причинами:

  • психологічною залежністю, що формується на рівні структури мозку і виражається в нав’язливому прагненні до спиртовмісних напоїв, без вживання яких алкоголік вже не може досягти бажаного психологічного комфорту;
  • важкою фізичною залежністю і постійною потребою в споживанні чергової дози спиртного, адже ендогенний етиловий спирт, що вироблявся раніше природним шляхом, необхідний для метаболічних та інших життєвих процесів, припиняє утворюватися зовсім, тому організм вимагає заповнити цю втрату ззовні;
  • поступовим глибоким впливом алкоголю на всі життєво важливі внутрішні органи і системи;
  • деформацією особистості і порушенням психіки хворого.

Все це вимагає втручання лікарів різного профілю, включаючи:

  • наркологів;
  • психологів;
  • психотерапевтів;
  • фізіотерапевтів:
  • кардіологів;
  • гепатологів і лікарів іншого профілю.

Лікування від алкоголізму має бути комплексним, із застосуванням різних медикаментозних засобів і спеціальних методик, які підбирають індивідуально кожному пацієнту, з огляду на наступні фактори:

  • стаж вживання спиртних напоїв;
  • загальний фізичний стан організму і психіки людини (наскільки сильно торкнувся алкоголь його внутрішніх органів);
  • ситуацію в сім’ї та колективі, де працює алкозалежний;
  • бажання самого хворого позбутися згубної пристрасті до алкоголю.

Тільки врахування всіх цих факторів і правильно призначене лікування допоможе ефективно позбутися від алкоголізму і повністю подолати прихильність до спиртних напоїв.

Як зупинити алкголіка?

Перестати вживати спиртні напої алкоголік може лише після лікування в наркологічному центрі, проте для цього потрібно його бажання. Якщо не вдалося домогтися добровільної згоди алкоголіка на лікування, зупинити його може лише страх смерті. На практиці таке трапляється, коли здоров’я питущої людини різко погіршується і вона нарешті усвідомлює, наскільки великої шкоди завдає їй спиртне. Головне, щоб не було вже пізно.

Як позбутися алкголю назавжди?

Щоб позбавиться від залежності назавжди, в першу чергу потрібно усвідомити, що алкоголізм — це хвороба, потім пройти курс лікування в наркологічному центрі і повністю відмовитися від вживання будь-яких спиртних напоїв, навіть слабоалкогольних. Для цього потрібно мати силу волі і бажання жити здоровим і повноцінним життям.

Як вмовити алкоголіка кинути пити?

Перший і найважливіший крок, який потрібно зробити, щоб допомогти людині вилікуватися від алкогольної залежності — переконати її визнати факт хвороби, а після — погодитися на добровільне лікування. Тільки при бажанні самого хворого можна вилікувати алкоголізм, максимально виключивши вірогідність рецидиву. І тут основне навантаження лягає на оточення алкозалежного, яке повинно створити для нього сильну мотивацію перестати пити. Переконати людину лікуватися від алкогольної залежності можна, використовуючи різні аргументи, які зможе підібрати тільки близька людина, яка добре знає характер й інші індивідуальні особливості хворого. Тут можна звернути увагу на наступні аспекти:

  • здоров’я, на зміни якого в гіршу сторону слід вказати алкоголіку, зв’язавши проблеми в роботі серця і печінки, перебої з тиском або інші недуги з вживанням спиртного;
  • сімейне благополуччя, яке може постраждати і привести до розлучення, якщо для людини головним в житті буде алкоголь, а не його дружина і діти — для тих, хто цінує свою сім’ю, це може послужити вагомим стимулом;
  • кар’єру і життєві цінності, адже у питущої людини частіше виникають проблеми з роботодавцем і колегами, що може привести навіть до втрати роботи.

Доводи можна шукати різні, але при цьому не слід тиснути на алкоголіка, погрожувати йому або вести такі розмови в період його роздратування або сп’яніння. Якщо вам вдалося умовити близьку людину кинути пити раз і назавжди — не відкладайте візит до нарколога: вирушайте туди відразу, як тільки отримали згоду.

Найчастіше, якщо алкоголізм вже призвів до психічних змін, переконати хвору людину погодитися на лікування стає непосильним завданням для близьких людей. І тут їм на допомогу можуть прийти фахівці центру «Ренесанс». Наші досвідчені психологи-наркологи завжди готові виїхати додому і спробувати умовити алкозалежної прийняти правильне рішення.

Як змусити людину не пити?

Єдиний спосіб позбавити питущу людину від алкогольної залежності — переконати її погодитися на лікування від алкоголізму. Без усвідомлення необхідності такого кроку самим хворим, ніякі методи не приведуть до бажаного результату.

Як позбавити чоловіка від пияцтва?

Якщо ваш чоловік цінує свою сім’ю — спробуйте зробити для нього стимулом до тверезого життя благополуччя дітей і ваші особисті стосунки. Поясніть йому, що алкоголь не тільки губить його самого, а й руйнує вашу сім’ю. Ні в якому разі не можна миритися з його пияцтвом і все прощати — потрібно умовити його погодитися на лікування і відвести до нарколога.

Як змусити батьків кинути пити?

Допомогти мамі чи татові подолати залежність до алкоголю можна, умовивши їх піти до нарколога. Це можна зробити хитрістю, ненав’язливо звернувши їхню увагу на те, як вони стали погано виглядати або на проблеми зі здоров’ям, наприклад, запропонувавши виміряти тиск. Якщо це не вдасться — спробуйте умовити їх поговорити з психологом.

Основні способи позбавлення від алкоголізму

Одного універсального способу лікування алкоголізму сьогодні не існує. Але є величезна кількість неодноразово перевірених на практиці методів лікування синдрому алкогольної залежності, які застосовуються і в комплексі, і в різному поєднанні, в залежності від стану пацієнта і ступеня занедбаності недуги. Головними з цих методів є:

  1. детоксикація, яка передбачає виведення з організму алкоголю і продуктів його розпаду, що покращує фізичний стан людини, знімає абстинентний синдром, але не позбавляє від залежності;
  2. медикаментозний метод, який передбачає використання лікарських препаратів, що знижують тягу до спиртного, в тому числі антидепресантів — цей метод передбачає також медикаментозне кодування і використання алкоблокаторів, що проводиться шляхом введення лікарських засобів в організм хворого з одночасним психотерапевтичним впливом;
  3. психологічна корекція, проведена психологами, мета якої — навчити хворого боротися із залежністю від алкоголю, вселити йому, що пияцтво небезпечне для організму, а людина може обходитися без вживання спиртних напоїв;
  4. психотерапевтичне кодування: до цього методу відносяться такі способи безмедикаментозного впливу за допомогою навіювання і гіпнозу, як умовно-рефлекторна, реконструктивна, гіпносуггестивна психотерапія і кодування за методом Довженка;
  5. оздоровча фізіотерапія, що включає такі способи лікування, як іглорефлексотерапію і лазерне кодування, при якому лазером впливають на певні зони, знижуючи збудливість ділянки головного мозку, що відповідає за тягу до алкоголю;
  6. реабілітація, яка передбачає закріплення навичок життя без спиртного і створює базис для відмови від споживання спиртних напоїв в подальшому;
  7. соціально-психологічна адаптація допомагає закріпити досягнутий результат лікування на довгостроковий період — цей метод передбачає індивідуальну або групову психотерапію, спрямовану на звикання до життя без алкоголю і створення мотивації до тверезого життя. Найбільш поширеними методиками є програма «12 кроків» і «Розвиток особистості».

Де можна закодуватися від алкоголю?

Кодування від алкогольної залежності є одним з методів лікування алкоголізму, що застосовуються в нашому центрі «Ренесанс» в Києві. Запишіться на прийом до нарколога — і після діагностики вам призначать відповідне лікування і за необхідності найбільш придатний метод кодування.

Якщо ви хочете допомогти близькій людині подолати залежність — негайно звертайтеся в НЦ «Ренесанс» в Києві, де лікарі з багаторічним практичним досвідом призначать адекватне лікування, проведуть детоксикацію і відновлення організму, призначать курс реабілітації хворого і допоможуть повернутися йому в колишнє соціальне середовище!

Конкор ® (Concor ® ) ATC-класифікація

фармакодинаміка . Бісопролол — високоселективний блокатор β1-адренорецепторів. При застосуванні в терапевтичних дозах не має внутрішньої симпатоміметичної активності і клінічно виражених мембраностабілізувальних властивостей. Препарат має дуже низьку спорідненість із β2-рецепторами гладких м’язів бронхів і судин, а також із β2-рецепторами, які беруть участь у метаболічній регуляції. Таким чином, бісопролол не впливає на опір дихальних шляхів і β2-опосередковані метаболічні ефекти. Селективність бісопрололу відносно β1-адренорецепторів поширюється за межі терапевтичного діапазону доз.
Бісопролол не виявляє вираженого негативного інотропного ефекту.
Максимальний ефект бісопрололу настає через 3–4 год після перорального застосування. Т½ з плазми крові становить 10–12 год, що зумовлює 24-годинну ефективність після однократного прийому. Максимальний антигіпертензивний ефект досягається через 2 тиж прийому.
При інтенсивній терапії у пацієнтів з ІХС без хронічної серцевої недостатності бісопролол зменшує серцевий викид та потребу міокарда в кисні завдяки зниженню ЧСС та ударного об’єму. При тривалій терапії підвищений периферичний опір знижується. Також в основі антигіпертензивного ефекту блокаторів β-адренорецепторів лежить механізм зниження активності реніну в плазмі крові.
Бісопролол пригнічує реакцію на симпатоадренергічну активність, блокуючи кардіо-β1-рецептори. Це призводить до уповільнення серцебиття та зниження скорочувальної функції міокарда, що знижує потребу міокарда в кисні. Завдяки цьому досягається бажаний ефект у пацієнтів зі стенокардією та ІХС.
Фармакокінетика
Абсорбція . Після прийому внутрішньо більше ніж 90% бісопрололу абсорбується в ШКТ. Абсорбція не залежить від прийому їжі. Ефект першого проходження становить ≤10%. Біодоступність — близько 90%.
Розподіл . Розподіл становить 3,5 л/кг. Зв’язування з білками плазми крові — близько 30%.
Метаболізм та виведення . Бісопролол виводиться з організму двома шляхами: 50% біотрансформується в печінці з утворенням неактивних метаболітів та виділяється нирками, 50% виводиться із сечею в незміненому вигляді. Загальний кліренс бісопрололу становить 15 л/год. Завдяки тривалому Т½ (10–12 год) препарат зберігає терапевтичний ефект впродовж 24 год при застосуванні 1 раз на добу.
Лінійність . Фармакокінетика бісопрололу лінійна, її показники не залежать від віку.
Особливі групи пацієнтів . Оскільки бісопролол виділяється з організму нирками та через печінку рівною мірою, пацієнтам з порушенням функції печінки або нирок корекція режиму дозування не потрібна. Фармакокінетика у пацієнтів зі стабільною хронічною серцевою недостатністю та порушенням функцій печінки або нирок не вивчалася. У пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю ІІІ функціонального класу (за NYHA) рівень бісопрололу в плазмі крові вищий та Т½ довший порівняно зі здоровими добровольцями. Cmax у плазмі крові в рівноважному стані становить 64±21 нг/мл при добовій дозі 10 мг та Т½ 17±5 год.

Показання Конкор

Конкор: АГ; ІХС (стенокардія); хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, у разі необхідності — серцевими глікозидами.
Конкор Кор: лікування хронічної серцевої недостатності із систолічною дисфункцією лівого шлуночка в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, при необхідності — серцевими глікозидами.

Застосування Конкор

таблетки препарату Конкор/Конкор Кор слід ковтати не розжовуючи вранці натще, під час або після сніданку, запиваючи невеликою кількістю рідини.
Конкор
АГ ; ІХС (стенокардія) . Лікування слід розпочинати поступово з низьких доз із подальшим їх підвищенням. Рекомендована доза становить 5 мг (1 таблетка препарату Конкор по 5 мг) на добу. При нетяжкому ступені АГ (діастолічний АТ до 105 мм рт. ст.) підходить доза 2,5 мг.
За необхідності добову дозу можна підвищити до 10 мг (1 таблетка препарату Конкор по 10 мг) на добу. Подальше підвищення дози виправдане лише у виняткових випадках. Максимальна рекомендована доза становить 20 мг/добу.
Корекція дози встановлюється лікарем індивідуально, залежно від ЧСС та терапевтичної користі.
Хронічна серцева недостатність із систолічною дисфункцією лівого шлуночка в комбінації з інгібіторами АПФ, діуретиками, у разі необхідності — серцевими глікозидами . Стандартна терапія хронічної серцевої недостатності: інгібітори АПФ (або блокатори ангіотензивних рецепторів у разі непереносимості інгібіторів АПФ), блокатори β-адренорецепторів, діуретики й у разі необхідності — серцеві глікозиди.
Конкор призначають для лікування пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю без ознак загострення.
Терапію повинен проводити лікар з досвідом лікування хронічної серцевої недостатності.
Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності препаратом Конкор розпочинається відповідно до поданої нижче схеми титрування та може коригуватися залежно від індивідуальних реакцій організму.
– 1,25 мг* бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж 1 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 2,5 мг* бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступного 1 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 3,75 мг* бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступного 1 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступних 4 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 7,5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступних 4 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 10 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу як підтримувальна терапія.
*На початку терапії хронічної серцевої недостатності рекомендується застосовувати Конкор Кор, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг.
Максимальна рекомендована доза бісопрололу фумарату становить 10 мг 1 раз на добу.
Протягом фази титрування необхідний контроль за показниками життєдіяльності (АТ, ЧСС) і симптомами прогресування серцевої недостатності. Симптоми можуть розвиватися з першого дня лікування.
Модифікація лікування . Якщо максимальна рекомендована доза погано переноситься, можливе поступове зниження дози. Якщо під час фази титрування або після неї спостерігається поступове збільшення вираженості серцевої недостатності, розвиваються артеріальна гіпотензія або брадикардія, рекомендується корекція дози препарату, що може потребувати тимчасового зниження дози бісопрололу або, можливо, призупинення лікування. Після стабілізації стану пацієнта завжди слід розглядати можливість повторної ініціації лікування бісопрололом.
Не слід припиняти лікування препаратом раптово, особливо пацієнтам з ІХС, оскільки це може призвести до погіршення їх стану. У разі необхідності лікування препаратом рекомендовано завершувати повільно, поступово знижуючи дозу (наприклад знижуючи дозу вдвічі щотижня).
Лікування стабільної хронічної серцевої недостатності зазвичай довготривале.
Курс лікування препаратом Конкор тривалий та залежить від природи та тяжкості хвороби.
Конкор Кор
Стандартна терапія хронічної серцевої недостатності . Інгібітори АПФ або антагоністи ангіотензину ІІ, блокатори β-адренорецепторів, діуретики і, у разі необхідності, серцеві глікозиди. На початок лікування бісопрололом пацієнт не повинен мати ознак загострення.
Можливі транзиторне погіршення серцевої недостатності, артеріальна гіпотензія або брадикардія протягом періоду титрування дози та після нього.
Період титрування дози . Лікування хронічної серцевої недостатності бісопрололом розпочинається відповідно до нижченаведеної схеми титрування та може коригуватися залежно від індивідуальних реакцій організму:
– 1,25 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж 1 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 2,5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступного 1 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 3,75 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступного 1 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступних 4 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 7,5 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу впродовж наступних 4 тиж; якщо добре переноситься, підвищити до
– 10 мг бісопрололу фумарату 1 раз на добу як підтримувальна терапія.
Максимальна рекомендована доза бісопрололу фумарату становить 10 мг 1 раз на добу.
Під час періоду титрування необхідний ретельний нагляд за показниками життєдіяльності (АТ, ЧСС) і симптомами прогресування серцевої недостатності. Симптоми можуть розвиватися з першого дня після початку лікування.
Модифікація лікування . Якщо максимальна рекомендована доза погано переноситься, можливе поступове зниження дози.
Якщо під час періоду титрування або після нього відмічають погіршення серцевої недостатності, розвивається артеріальна гіпотензія або брадикардія, рекомендується корекція дози препарату, що може потребувати тимчасового зниження дози бісопрололу або призупинення лікування.
Після стабілізації стану пацієнта завжди слід розглядати можливість повторної ініціації лікування бісопрололом.
Курс лікування стабільної хронічної серцевої недостатності бісопрололом є тривалим.
Не слід припиняти лікування раптово та змінювати рекомендовані дози без консультації з лікарем, оскільки це може призвести до погіршення стану пацієнта.
У разі необхідності лікування препаратом слід завершувати повільно, поступово знижуючи дозу.
Пацієнти з печінковою та/або нирковою недостатністю
АГ; ІХС . Для пацієнтів з порушенням функцій печінки або нирок легкого і середнього ступеня тяжкості підбір дози зазвичай не потребується. Для пацієнтів з тяжкою формою ниркової недостатності (кліренс креатиніну Хронічна серцева недостатність . Немає даних щодо фармакокінетики бісопрололу у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю одночасно з порушеннями функції печінки або нирок, тому підвищувати дозу препарату Конкор/Конкор Кор необхідно з обережністю.
Пацієнти літнього віку не потребують корекції дози препарату Конкор/Конкор Кор.
Діти . Клінічні дані щодо ефективності й безпеки застосування препарату для лікування дітей відсутні, тому бісопролол не рекомендується застосовувати в педіатричній практиці.

Протипоказання

– гостра серцева недостатність або серцева недостатність у стані декомпенсації, що потребує інотропної терапії;
– кардіогенний шок;
– AV-блокада II і III ступеня (за винятком такої у пацієнтів зі штучним водієм ритму);
– синдром слабкості синусного вузла;
– синоатріальна блокада;
– симптоматична брадикардія;
– симптоматична артеріальна гіпотензія;
– тяжка форма БА;
– пізні стадії порушення периферичного кровообігу або хвороби Рейно;
– феохромоцитома, що не лікувалася;
– метаболічний ацидоз;
– підвищена чутливість до бісопрололу або інших компонентів препарату.

Побічна дія

небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями: дуже часто (>1/10), часто (>1/100 і 1/1000 і 1/10 000 і З боку серця : дуже часто — брадикардія (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю); часто — ознаки збільшення вираженості серцевої недостатності (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю); нечасто — порушення AV-провідності, брадикардія (у пацієнтів з АГ або ІХС), ознаки збільшення вираженості серцевої недостатності (у пацієнтів з АГ або ІХС).
З боку нервової системи : часто — запаморочення*, головний біль*; рідко — синкопе.
З боку органа зору : рідко — зниження сльозовиділення (слід враховувати при носінні контактних лінз); дуже рідко — кон’юнктивіт.
З боку органа слуху : рідко — погіршення слуху.
З боку дихальної системи : нечасто — бронхоспазм у пацієнтів із БА або обструктивними захворюваннями дихальних шляхів в анамнезі; рідко — алергічний риніт.
З боку травного тракту : часто — нудота, блювання, діарея, запор.
З боку шкіри та сполучних тканин : рідко — реакції гіперчутливості, включаючи свербіж, почервоніння, висип; дуже рідко — алопеція. При лікуванні блокаторами β-адренорецепторів можливе погіршення стану хворих на псоріаз у вигляді псоріатичного висипу.
З боку кістково-м’язової системи : нечасто — м’язова слабкість, судоми.
З боку печінки : рідко — гепатит.
З боку судинної системи : часто — відчуття холоду або оніміння в кінцівках, артеріальна гіпотензія (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю); нечасто — ортостатична гіпотензія (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю), артеріальна гіпотензія (у пацієнтів з АГ або ІХС).
З боку репродуктивної системи : рідко — порушення потенції.
Психічні розлади : нечасто — депресія, порушення сну; рідко — нічні кошмари, галюцинації.
Лабораторні показники : рідко — підвищення рівня ТГ у крові, підвищення активності печінкових ферментів у плазмі крові (АсАТ, АлАТ).
Загальні розлади : часто — астенія (у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю), втомлюваність*; нечасто — астенія (у пацієнтів з АГ або ІХС).
*Стосується тільки пацієнтів з АГ або ІХС. Ці симптоми зазвичай виникають на початку терапії, слабко виражені й зникають протягом перших 1–2 тиж.
У разі виникнення побічних явищ або небажаних реакцій необхідно негайно поінформувати лікаря.

Особливості застосування

лікування стабільної хронічної серцевої недостатності із застосуванням бісопрололу слід розпочинати з фази титрування.
Пацієнтам із ІХС лікування не слід припиняти раптово без нагальної потреби, тому що це може призвести до транзиторного погіршення стану. Ініціювання та припинення лікування бісопрололом потребує регулярного моніторингу.
На даний час немає достатнього терапевтичного досвіду лікування серцевої недостатності у пацієнтів із такими захворюваннями і патологічними станами: цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), тяжкі порушення функції нирок, тяжкі порушення функції печінки, рестриктивна кардіоміопатія, вроджені вади серця, гемодинамічно значущі набуті клапанні вади серця, інфаркт міокарда протягом останніх 3 міс.
Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам при таких станах:
– бронхоспазм (при БА, обструктивних захворюваннях дихальних шляхів);
– цукровий діабет зі значними коливаннями рівня глюкози в крові, при цьому симптоми гіпоглікемії (тахікардія, серцебиття, пітливість) можуть бути приховані;
– сувора дієта;
– проведення десенсибілізаційної терапії. Як і інші блокатори β-адренорецепторів, бісопролол може підсилювати чутливість до алергенів та збільшувати тяжкість анафілактичних реакцій. У таких випадках лікування епінефрином не завжди дає позитивний терапевтичний ефект;
– AV-блокада I ступеня;
– стенокардія Принцметала;
– облітеруючі захворювання периферичних артерій (на початку терапії можливе посилення скарг);
– загальна анестезія.
У пацієнтів, яким планується загальна анестезія, застосування блокаторів β-адренорецепторів знижує частоту виникнення аритмії та ішемії міокарда впродовж введення в наркоз, інтубації та післяопераційного періоду. Рекомендовано продовжувати застосування блокаторів β-адренорецепторів у періопераційний період. Необхідно обов’язково попередити лікаря-анестезіолога про прийом блокаторів β-адренорецепторів, оскільки лікар повинен враховувати потенційну взаємодію з іншими препаратами, яка може призвести до брадіаритмії, рефлекторної тахікардії та зниження можливостей рефлекторного механізму компенсації крововтрати. У разі відміни бісопрололу перед оперативним втручанням дозу слід поступово знизити та припинити прийом препарату за 48 год до загальної анестезії.
Комбінації бісопрололу з антагоністами кальцію групи верапамілу або дилтіазему, з антиаритмічними препаратами І класу і з гіпотензивними засобами центральної дії не рекомендуються (див. ВЗАЄМОДІЯ З ІНШИМИ ЛІКАРСЬКИМИ ЗАСОБАМИ).
Незважаючи на те що кардіоселективні блокатори β-адренорецепторів (β1) менше впливають на функцію легень порівняно з неселективними блокаторами β-адренорецепторів, слід уникати їх застосування, як і всіх блокаторів β-адренорецепторів, при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів, якщо немає вагомих причин для проведення терапії. У разі необхідності препарат Конкор/Конкор Кор слід застосовувати з обережністю. У пацієнтів з обструктивними захворюваннями дихальних шляхів лікування бісопрололом слід розпочинати з найнижчої можливої дози. Необхідно спостерігати за станом пацієнтів щодо виникнення нових симптомів (таких як задишка, непереносимість фізичних навантажень, кашель).
При появі симптомів БА або інших ХОЗЛ показана супутня терапія бронходилататорами. У деяких випадках на тлі прийому препарату пацієнти з БА через підвищення резистентності дихальних шляхів можуть потребувати більш високих доз β2-симпатоміметиків.
Хворим на псоріаз (у тому числі в анамнезі) блокатори β-адренорецепторів (наприклад бісопролол) призначають після ретельної оцінки співвідношення користь/ризик.
Пацієнтам із феохромоцитомою призначають бісопролол тільки після терапії блокаторами α-адренорецепторів. Симптоми тиреотоксикозу можуть бути замасковані на тлі прийому препарату.
При застосуванні препарату Конкор може відмічатися позитивний результат при проведенні допінг-контролю.
Застосування у період вагітності або годування груддю
Вагітність . Бісопролол має фармакологічні властивості, які можуть спричинити шкідливий вплив на перебіг вагітності та/або розвиток плода/новонародженого. Як правило, блокатори β-адренорецепторів зменшують плацентарний кровотік, що може спричиняти затримку внутрішньоутробного розвитку, внутрішньоутробну смерть, мимовільний аборт або передчасні пологи. Можуть розвинутися побічні ефекти у плода та новонародженого (наприклад гіпоглікемія, брадикардія). Якщо лікування блокаторами β-адренорецепторів необхідне, бажано, щоб це був селективний блокатор β1-адренорецепторів.
У період вагітності препарат застосовують тільки тоді, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для плода. Необхідно контролювати матково-плацентарний кровотік та зростання плода. У разі шкідливого впливу на перебіг вагітності або плід слід розглянути можливість альтернативного лікування.
Після пологів новонароджений має знаходитися під ретельним наглядом. На появу симптомів гіпоглікемії та брадикардії можна очікувати впродовж перших 3 діб.
Період годування груддю . Даних щодо екскреції бісопрололу у грудне молоко немає, тому не рекомендується застосовувати бісопролол під час годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або іншими механізмами . У ході досліджень за участю пацієнтів з ІХС препарат не впливав на здатність керувати автомобілем. Однак в індивідуальних випадках препарат може вплинути на здатність керувати транспортними засобами або працювати зі складними механізмами. Особливу увагу необхідно приділяти на початку лікування, при зміні дози препарату або при взаємодії з алкоголем.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами

комбінації, які не рекомендовано застосовувати
Лікування хронічної серцевої недостатності
– Антиаритмічні засоби І класу (наприклад хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон): можливе потенціювання ефекту AV-провідності та посилення негативного інотропного ефекту.
Всі показання
– Антагоністи кальцію (групи верапамілу, меншою мірою — дилтіазему): негативний вплив на скорочувальну функцію міокарда та AV-провідність. В/в введення верапамілу у пацієнтів, які приймають блокатори β-адренорецепторів, може призвести до вираженої артеріальної гіпотензії та AV-блокади.
– Гіпотензивні препарати з центральним механізмом дії (клонідин, метилдопа, моксонідин, рилменідин): можливе погіршення перебігу серцевої недостатності внаслідок зниження центрального симпатичного тонусу (зниження ЧСС і серцевого викиду, вазодилатація). Раптова відміна препарату, особливо якщо йому передує відміна блокаторів β-адренорецепторів, може підвищити ризик виникнення рикошетної АГ.
Комбінації, які слід застосовувати з обережністю
Лікування АГ або ІХС (стенокардії)
– Антиаритмічні засоби І класу (наприклад хінідин, дизопірамід, лідокаїн, фенітоїн, флекаїнід, пропафенон): можливе потенціювання ефекту AV-провідності та посилення негативного інотропного ефекту.
Всі показання
– Антагоністи кальцію дигідропіридинового ряду (наприклад ніфедипін, фелодипін, амлодипін): можливе підвищення ризику виникнення артеріальної гіпотензії. Не виключається можливість зростання негативного впливу на інотропну функцію міокарда у пацієнтів із серцевою недостатністю.
– Антиаритмічні препарати ІІІ класу (наприклад аміодарон): можливе потенціювання впливу на AV-провідність.
– Блокатори β-адренорецепторів місцевої дії (наприклад такі, що містяться в очних краплях для лікування глаукоми): можливе підсилення системних ефектів бісопрололу.
– Парасимпатоміметики: можливе збільшення часу AV-провідності та підвищення ризику брадикардії.
– Інсулін та пероральні гіпоглікемізуючі засоби: підсилення гіпоглікемічної дії. Блокада β-адренорецепторів може маскувати симптоми гіпоглікемії.
– Засоби для анестезії: підвищується ризик пригнічення функції міокарда і виникнення артеріальної гіпотензії (див. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ).
– Серцеві глікозиди: зниження ЧСС, збільшення часу AV-провідності.
– НПЗП: можливе зниження гіпотензивного ефекту бісопрололу.
– β-Симпатоміметики (наприклад орципреналін, ізопреналін, добутамін): застосування в комбінації з препаратом Конкор може призвести до зниження терапевтичного ефекту обох засобів. Для лікування алергічних реакцій можуть бути потрібні вищі дози епінефрину.
– Симпатоміметики, які активують α- і β-адренорецептори (наприклад адреналін, норадреналін): можливий прояв опосередкованого через α-адренорецептори судинозвужувального ефекту, що призводить до підвищення АТ та посилення переміжної кульгавості. Подібна взаємодія вірогідніша при застосуванні неселективних блокаторів β-адренорецепторів.
При одночасному застосуванні з антигіпертензивними засобами та засобами, що виявляють гіпотензивний ефект (наприклад трициклічні антидепресанти, барбітурати, фенотіазин) можливе підвищення ризику артеріальної гіпотензії.
Можливі комбінації
– Мефлохін: можливе підвищення ризику розвитку брадикардії.
– Інгібітори МАО (за винятком інгібіторів МАО типу В): підвищення гіпотензивного ефекту блокаторів β-адренорецепторів, але є ризик розвитку гіпертонічного кризу.

Передозування

симптоми . При передозуванні (наприклад застосування добової дози 15 мг замість 7,5 мг) були зафіксовані випадки розвитку AV-блокади ІІІ ступеня, брадикардії та запаморочення. Найчастішими ознаками передозування блокаторами β-адренорецепторів є брадикардія, артеріальна гіпотензія, гостра серцева недостатність, гіпоглікемія і бронхоспазм. На даний час відомо декілька випадків передозування у пацієнтів із АГ та/або ІХС (максимальна доза — 2000 мг бісопрололу). Відмічалися брадикардія та/або артеріальна гіпотензія. Усі пацієнти одужали. Існує широка варіабельність індивідуальної чутливості до однократної високої дози бісопрололу, пацієнти із серцевою недостатністю можуть бути більш чутливі до препарату. Тому лікування слід починати з поступовим підвищенням дози (див. ЗАСТОСУВАННЯ).
У випадку передозування необхідно негайно звернутися до лікаря.
Лікування . При передозуванні припиняють лікування препаратом та проводять підтримувальну і симптоматичну терапію. Є обмежені дані, що бісопролол важко піддається діалізу. При підозрі на передозування відповідно до очікуваної фармакологічної дії та з огляду на рекомендації для інших блокаторів β-адренорецепторів слід розглянути нижчезазначені загальні заходи.
При брадикардії: в/в введення атропіну. Якщо реакція відсутня, з обережністю вводять ізопреналін або інший препарат з позитивним хронотропним ефектом. У виняткових випадках може бути потрібне трансвенозне введення штучного водія ритму.
При артеріальній гіпотензії: в/в введення рідини та судинозвужувальних препаратів. В/в введення глюкагону може бути корисним.
При AV-блокаді II і III ступеня: ретельне спостереження та інфузійне введення ізопреналіну або трансвенозне введення кардіостимулятора.
При загостренні хронічної серцевої недостатності: в/в введення діуретичних засобів, інотропних препаратів, вазодилататорів.
При бронхоспазмі: бронхолітичні препарати (наприклад ізопреналін), β2-адреноміметики та/або амінофілін.
При гіпоглікемії: в/в введення глюкози.

Умови зберігання

Конкор: при температурі не вище 30 °C. Конкор Кор: при температурі не вище 25 °C.

Как принимать Конкор: можно ли пить вечером, до еды или после и как его правильно отменить?

Конкор выпускают в виде таблеток с содержанием блокатора адренорецепторов бисопролола в дозах 5 мг или 10 мг.

Бисопролол с высокой избирательностью блокирует β1-адренорецепторы, показывает низкую избирательность в отношении адренергических β2-рецепторов и не осуществляет внутренней симпатомиметической активности.

В результате снижается сердечный выброс и периферическое сопротивление сосудов, уменьшается активность ренина и достигается снижение уровня АД. Чтобы успешно контролировать артериальную гипертонию — важно разобраться, как правильно принимать Конкор: до еды или после и сколько раз, можно ли пить его на ночь и как долго можно принимать Конкор без перерыва. Также нужно понимать, как им лечиться при сопутствующей патологии и как прекратить пить Конкор при необходимости его отмены.

Как принимать Конкор при повышенном давлении?

При гипертонической болезни следует постепенно увеличивать дозировку лекарства под контролем уровня АД, стартовая доза — 5 мг. Пациентам с диастолическим давлением меньше 105 мм рт. ст. лечение начинают с 2,5 мг.

Если целевой показатель АД не был достигнут, то суточная дозировка лекарства ступенчато увеличивается на 1,25–2,5 мг и постепенно доводится до 10 мг. Доза может быть увеличена, но не следует принимать Конкор больше 20 мг.

У пациентов часто возникают вопросы, связанные с рациональным дозированием лекарств и правильным режимом приема, особенно при необходимости одновременно принимать Конкор с несколькими препаратами.

Средство предназначено для продолжительного лечения, поэтому для правильного лечения нужно четко понимать, сколько раз пить препарат — 1 или 2 раза в день, когда его пить: утром или вечером и можно ли принимать Конкор на ночь.

Пациенту нужно понимать:

  • как связать лечение с приемом пищи;
  • пить Конкор до еды или после;
  • через какое время лекарство подействует;
  • какова продолжительность лечебного эффекта.

В инструкции по применению приводится только одно указание, как его принимать по времени суток: препарат советуют принять натощак утром или во время еды, в ней нет указаний, можно ли пить Конкор на ночь. Нет и ограничений количества приема, как и предостережений насчет вечернего приема.

1 или 2 раза в день?

Ответ на вопросы желающих поступать по-своему, отступая от рекомендаций, и интересующихся, можно ли принимать Конкор дважды и на ночь, прост: можно, но не нужно. Есть несколько причин, объясняющих необходимость придерживаться инструкции:

  • продолжительность действия;
  • изменение выраженности эффекта за сутки;
  • зависимость между количеством приема лекарства и ошибок в режиме дозирования.

Количество приемов препарата определяется длительностью действия. Период полувыведения бисопролола составляет 10,5 часов, и действует он больше суток, при этом остаточный эффект через 24 часа после употребления лекарства снижается меньше чем на треть по сравнению с максимальным действием в течение суток. Поэтому нет необходимости принимать Конкор несколько раз. Кроме того, возможность принимать лекарство однократно и его связь с употреблением пищи, упрощают лечение и увеличивают приверженность больных к выбранной схеме назначения.

Зарубежными исследованиями установлено, что с возрастанием кратности приема увеличивается количество людей, нарушающих режим применения лекарств. Так, при назначении таблеток 2 раза в день каждый третий нарушает режим приема, при трехкратном использовании погрешности допускает почти половина пациентов, забывая принимать лекарство вовремя.

Неправильное выполнение назначений ведет к снижению эффективности лечения и может удлинять время подбора необходимой дозы. Упрощение схемы лечения улучшает выполнение назначений. Оптимальным по удобству считается вариант, когда нужно принимать однократно одну единицу дозировки лекарства в первой половине дня, который по времени связан с приемом пищи.

Можно ли принимать Конкор дважды в сутки определяет только врач, делающий назначения и осуществляющий контроль лечения, им же определяется, как долго можно принимать Конкор. Пациентам не следует принимать самостоятельного решения об изменении режима лечения.

Когда: утром или вечером?

Разбирая вопрос, как правильно пить Конкор: когда принимать (утром или вечером), как лучше пить и почему — придется обратить внимание на точки его влияния и особенности функционирования организма.

Эффекты бисопролола обеспечены его свойством обратимо блокировать β1-адренергические рецепторы, относящиеся к симпатическому отделу вегетативной нервной системы. Под его влиянием уменьшается стимулирующее действие адреналина на сердце и сосуды. Поэтому имеет значение, в какое время принимать Конкор.

Вегетативной части нервной системы присуща суточная цикличность процессов активации и торможения, которые отражаются на сердце и сосудах. Днем наблюдается:

  • учащение сердцебиения;
  • повышение тонуса сосудов;
  • повышение АД.

В ночное время — наоборот.

В дневное время активизирована симпатическая часть вегетативной системы и снижена активность парасимпатики, что характеризуется увеличением частоты сокращений сердца и возрастанием кровяного давления у бодрствующих. В стрессовых ситуациях и при физических нагрузках под влиянием симпатоадреналовых стимулов увеличивается нагрузка на сердце, происходит сужение сосудов и еще больше повышается АД и учащается сердцебиение.

В период ночного сна идет восстановление энергетических резервов организма вследствие повышения влияния парасимпатической вегетатики и снижения активности симпатического отдела нервной системы. При этом:

  • замедляется сердечная деятельность;
  • урежается пульс;
  • уменьшается тонус сосудов и снижается АД.

В среднем в течение суток показатели АД в период сна и бодрствования у одного человека отличаются на 15 мм рт. ст.

Поэтому инструкцией четко рекомендуется, в какое время принимать Конкор — утром. Так период его наибольшей концентрации в крови и выраженного эффекта совпадет со временем активации симпатики, когда показатели АД самые высокие.

Средние показатели артериального давления по возрасту

Можно ли принимать вечером (на ночь)?

Прием Конкора в вечернее время создает самую высокую концентрацию средства в период естественного снижения эффектов симпатоадреналовой системы и не окажет нужного эффекта в период ее повышения, что приведет к недостаточному контролю гипертензии при той же медикаментозной нагрузке на печень и почки как при утреннем приеме лекарства.

Создание высокого уровня адреноблокатора при активизации парасимпатической вегетативной системы может повысить риск нежелательных проявлений со стороны сердца и сосудов, которые в период сна не будут своевременно диагностированы и устранены.

При вечернем приеме:

  • максимальное действие лекарства происходит в период снижения АД;
  • в период максимума АД эффект снижен;
  • повышается риск аритмий и других побочных эффектов в ночное время.

Поэтому лучше придерживаться рекомендаций изготовителя и предписаний специалиста и принимать Конкор утром.

До еды или после?

Нужно понимать, почему важна связь употребления препарата и еды и как правильно принимать Конкор — натощак или после еды — в случае пропуска дозы лекарства. Производитель рекомендует пить лекарство до еды или с первым приемом пищи, советуя запивать его водой.

Но бывают случаи, когда пациент не может поесть после приема лекарства или забывает принимать его до завтрака.

Отношение приема лекарства к еде определяется:

  • степенью всасывания препарата;
  • водо- и жирорастворимостью;
  • влиянием на желудок и кишечник.

Для Конкора учитываются первые два фактора.

Бисопололу присуща высокая биодоступность: 90% препарата поступает в кровь и наличие пищи не меняет степень его всасывания. Но при этом разные продукты имеют неодинаковое время расщепления и нахождения в желудке. Поэтому при употреблении лекарства с едой скорость его всасывания будет замедляться из-за того, что количество желудочного и кишечного содержимого увеличивается. Замедление скорости поступления препарата в кровь увеличит время наступления максимального эффекта. При приеме лекарства после еды наблюдается его медленное всасывание, поэтому правильней пить Конкор до еды.

Через сколько действует?

Конкор нужно принимать постоянно, он создает продолжительный эффект, развивающийся за несколько часов.

Чтобы понять, через сколько действует Конкор, нужно знать:

  • периоды концентраций;
  • влияние еды;
  • быстроту развития эффекта в месте действия.

Время достижения самой высокой концентрации — 2,5–3,5 часа, максимальное гипотензивное действие наступает через 3–4 часа после приема Конкора.

Можно ли принимать при низком давлении?

Конкор помогает нормализовать давление при гипертонии благодаря гипотензивному действию, и это не единственное достоинство. При хронической сердечной недостаточности его используют не с целью понижения АД, а для уменьшения нагрузки на сердце.

Уменьшение спазма сосудов снижает периферическое сопротивление, при этом перекачивается одинаковый объем крови при меньших затратах энергии сердцем и меньшем давлении. Сама мышца сердца не получает крови в фазу сокращения, так как сердечные сосуды наполняются во время диастолы при расслабленном миокарде. При урежении частоты сокращений продолжительность диастолы увеличивается и само сердце получает больше питательных веществ и кислорода при замедлении работы.

Сердечная недостаточность (СН) может наблюдаться и при нормальных и низких показателях АД. Поскольку средство имеет клинически значимый гипотензивный эффект, пациентам с СН необходимо четко знать, можно ли принимать Конкор при низком давлении.

Степень снижения АД может быть различной, самый низкий уровень обозначается как гипотензия. Гипотензией считается состояние, при котором уровень систолического давления равен или ниже 90 мм рт. ст. Острая гипотензия — это состояние, сопровождающееся резким снижением АД на 20% и больше по сравнению с исходными показателями. В острых случаях противопоказано применение Конкора и других средств, снижающих давление.

Конкор противопоказан при симптоматической артериальной гипотензии, то есть при постоянном уровне систолического АД меньше 90 мм рт. ст. или частом снижении до таких величин при наличии клинических проявлений: головокружения, слабости, коллаптоидных состояний.

В случаях, когда нет противопоказаний и есть состояния, требующие применения Конкора, то он может и должен быть использован при назначении лечащим врачом. В том числе — и у пациентов с низким АД.

При низком давлении принимать Конкор нужно:

  • в сниженных дозировках;
  • с медленным увеличением дозы;
  • под тщательным медицинским наблюдением.

Поэтому желательно проводить такое лечение Конкором в медицинских учреждениях.

Как принимать при пониженном АД?

В том, как принимать Конкор при пониженном АД есть несколько особенностей. Препарат назначают в сниженных дозах, постепенно проводится их титрование. Стартовая дозировка равна 1,25 мг, каждую неделю доза увеличиваться на такое же количество лекарства.

Такой подбор лечения проводится опытным медиком, уже имеющим опыт выбора режима терапии бисопрололом.

Возможный режим дозирования:

  • 7 дней — 1,25 мг;
  • 8–14 дней — 2,5 мг;
  • далее — 3,75 мг.

При приеме Конкора пациентами с пониженным давлением обязателен тщательный контроль показателей АД и пульса.

Особые указания по лечению

Нужно соблюдать осторожность у пациентов, имеющих:

  • бронхиальную астму;
  • анафилаксию;
  • сахарный диабет;
  • облитерирующие атеросклероз или эндартериит;
  • атриовентрикулярную блокаду 1-й степени.

Проведение анестезии может требовать отмены препарата за несколько суток до операции, поэтому нужно обязательно сообщить анестезиологу о приеме Конкора.

При лечении необходимо постепенно увеличивать дозу, вплоть до необходимости ее титрования. Нельзя резко прекращать прием лекарства, отмена Конкора должна быть постепенной.

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Большинство антигипертензивных препаратов потенцируют гипотензивное действие при совместном использовании, сила комбинации может значительно превосходить их эффект по отдельности и вызывать выраженную острую гипотензию.

Не следует комбинировать Конкор с клофелином, как и с другими препаратами с центральным действием. Вызванная ими гипотензия может стать причиной острой сердечной недостаточности.

Совместное использование Конкора с противоаритмическими препаратами усиливает их отрицательное воздействие на проведение возбуждения в сердечной мышце и способно вызывать брадикардию и снижать силу мышечных сокращений сердца. Конкор нельзя принимать если используются:

Взаимодействие Конкора с другими лекарственными средствами требует повышенного внимания при использовании со многими лекарствами: амиодароном и остальными противоаритмическими препаратами, анестетиками, адреноблокаторами для локального использования, амлодипином, сердечными гликозидами.

Нестероидные противовоспалительные препараты могут ослаблять гипотензивное действие бисопролола, поэтому не следует принимать Конкор с диклофенаком, нимесулидом или ибупрофеном — это может сопровождаться повышением АД.

Можно принимать Конкор при использовании успокоительных и гипотензивных препаратов на растительной основе.

Как долго можно лечиться препаратом?

Средство предназначено для длительного лечения. Определяя, сколько можно принимать Конкор при гипертонической болезни, учитывается:

  • эффективность контроля гипертензии;
  • изменение пульса;
  • другие действия лекарства.

При хорошей переносимости и адекватном контроле давления Конкор можно принимать так долго, как это требуется, иногда пожизненно. При сердечной недостаточности Конкор назначается в виде курсов, в этих случаях продолжительность приема Конкора будет несколько недель или месяцев.

Как отменить правильно?

Бисопролол имеет накопительный эффект и резкое прекращение приема Конкора может вызвать синдром отмены в виде обострения болезни и усиления патологических проявлений: повышение давления, усугубление сердечной недостаточности.

Необходимо знать, как бросить пить Конкор правильно, не вызвав ухудшения течения болезни. Перед тем как отменить Конкор, специалист разъясняет пациенту важность постепенного отказа от лекарства, чтобы отмена не совпала с моментом, когда оно попросту закончилось и больной решает больше его не покупать.

Конкор прекращают принимать постепенно с рядом предосторожностей:

  • поэтапно снижается его доза — она может уменьшаться вдвое за неделю, полностью прекратить принимать Конкор можно, когда она будет снижена до 2,5 мг в день или составлять четверть от основной дозы;
  • в процессе снижения дозы и отмены необходим регулярный контроль показателей АД и пульса;
  • при диабете контролируют уровень глюкозы.

Возможен ли прием при аритмии сердца?

Некоторым пациентам нужно знать, можно ли принимать Конкор при аритмии сердца. Конкор можно принимать только при некоторых типах аритмии сердца. Он замедляет прохождение нервных импульсов в симпатических нервах, урежая сердечный ритм — его не используют в случае нарушенных проводимости и автоматизма.

Он противопоказан при следующих аритмиях:

  • атриовентрикулярных блокадах II — III степени;
  • синдроме слабости синусного узла;
  • синоатриальном блоке;
  • брадикардии с клинической симптоматикой.

Он применяется при других видах аритмий, таких как: тахиаритмии, экстрасистолии, а также у пациентов с установленным водителем ритма.

Можно ли лечиться Конкором при инсулинорезистентности?

Препарат может применяться у людей с сопутствующим сахарным диабетом всех типов, потому возможно принимать Конкор и при инсулинорезистентности. Нужно учитывать такие моменты:

  • бисопролол повышает гипогликемическое действие сахароснижающих препаратов и инсулина;
  • возможно смазывание проявлений гипогликемии за счет замедления работы сердца.

При лечении пациентов с диабетом тщательно следить за уровнем глюкозы в крови.

Полезное видео

Дополнительную информацию о таблетках Конкор смотрите в этом видео:

Заключение

  1. Надежный контроль давления, удобство дозирования и сравнительно небольшое количество ограничений в использовании обеспечили частые рекомендации принимать Конкор.
  2. Высокая избирательность действия бисопролола на адренорецепторы позволяет принимать его пациентам, которым противопоказаны другие β1-адреноблокаторы.
  3. Однако есть ряд предостережений и особенностей, которые нужно учитывать и принимать Конкор, придерживаясь рекомендаций по его применению.