Скільки відеокарта має грітися у просте

0 Comments

Зміст:

Как выбрать видеокарту

Видеокарта (видеоадаптер, графическая плата) – один из главных компонентов компьютера, обеспечивающий обработку графики и выводящий изображение на монитор. Основная составляющая – графический процессор (GPU), который напрямую определяет рабочие параметры видеокарты.

Встроенная видеокарта подходит для любых офисных работ, просмотра фильмов и нетребовательных к графике игр. Преимущества: совершенно бесшумная, может использоваться в очень компактных компьютерах, не требует дополнительных затрат.

Недостатки: не имеет собственной памяти, поэтому расходует основную память компьютера, гораздо медленнее внешних видеокарт.

Внешняя видеокарта – подходит для любых задач, именно этот тип детально рассматривается в данной статье.

Так как в офисных задачах, при просмотре видео и в играх с несложной графикой все современные видеокарты работают одинаково, рассмотрим их различия именно для 3D-игр.

Классификация

Скорость видеокарты – это основной показатель, влияние на который оказывают частота видеопроцессора и пропускная способность шины обмена данными с памятью.

Скорость не имеет каких-либо единиц измерения и определяется тестированием в специальных программах или измерением количества кадров в секунду в популярных играх.

Тестирование разных видеокарт должно проводиться на одном компьютере, чтобы исключить влияние других его компонентов на сравнительный результат, поэтому проведение таких тестов могут себе позволить лишь крупные компьютерные издания.

Для упрощения применяется классификация, основанная на стоимости, которая напрямую зависит от производительности.

До $100 – подходит для игр при разрешении до 1680×1050 и средних настройках детализации или 1920×1200 с низкой детализацией.

$100-$150 – неплохая производительность в большинстве игр при разрешении 1920×1200 и средних настройках.

$150-$250 – отличная производительность при разрешении до 1920×1200 и средних настройках и хорошая в большинстве игр при 2560×1600 с низкой детализацией.

$250-$400 – отличная производительность при разрешении до 1920×1200 и высоких настройках и хорошая при 2560×1600.

$400-$500 – отличная производительность при разрешении до 1920×1200 с максимальными настройками и хорошая при 2560×1600 и высоких настройках.

Более $500 – отличная производительность при разрешении до 2560×1600 с максимальными настройками.

Кроме того, две видеокарты могут работать совместно, но суммарная стоимость зачастую сравнима с ценой значительно более производительной модели.

Назначение

Игровые – используются для компьютерных игр, просмотра мультимедийного контента, обработки фотографий и видео. Ключевой характеристикой является скорость FPS (количество кадров в секунду), а также филлрейт (скорость заполнения).

Для майнинга – такие видеокарты применяются для «добычи» криптовалют (майнинг). Главный параметр – хэшрейт (скорость вычислительных операций в секунду). Во многих видеоадаптерах для майнинга отсутствуют видеовыходы.

Профессиональные – предназначены для выполнения сложных инженерных расчетов, автоматического проектирования (работа в САПР), 3D-моделирования и рендеринга. Основная характеристика – геометрическая производительность GPU. Отличаются от игровых моделей повышенной точностью вычислений, но не подходят для отображения сложных текстур и визуальных эффектов.

Чипсет

Графические процессоры выпускают две компании – Nvidia и AMD. На сегодняшний день GPU этих брендов мало отличаются по цене и производительности. Но есть несколько нюансов, на которые стоит обратить внимание:

  • модели Nvdia по уровню трассировки лучей в реальном времени (Ray Tracing) превосходят аналоги от AMD (рейтрейсинг придает изображению большую реалистичность);
  • видеокарты на чипе Nvidia поддерживают интеллектуальное сглаживание (DLSS) – эта функция увеличивает производительность и FPS в играх;
  • по техпроцессу первенство удерживает AMD (7 нм против 8 нм у Nvidia);
  • графические процессоры AMD дешевле устройств от Nvidia.

Актуальные серии графических процессоров (Nvidia):

  • GeForce GT – эти GPU дают невысокую производительность, оптимальный выбор для домашних ПК;
  • GeForce GTX – характеризуются средней производительностью, подходят для игровых ПК;
  • GeForce RTX – современные мощные GPU для геймерских компьютеров;
  • Quadro – подходят для профессиональных ПК.
  • Ti – видеоадаптер с разогнанным ускорителем;
  • Super – высокопроизводительная видеокарта.

Актуальная серия графических процессоров AMD – Radeon RX (для игровых ПК). А вот серии R и HD уже устарели. Высокопроизводительным моделям присваивается маркировка XT, а GPU для профессиональных ПК – FirePro.

Числа в названии GPU обозначают поколение (первая цифра) и позицию в линейке (вторая цифра). Чем больше цифры, тем выше производительность видеокарты.

Для нетребовательных игр и простых задач подойдут устаревшие модели, основанные на чипе Nvidia GeForce GT 1030 или AMD Radeon RX 550.

Для современных игр в разрешении Full HD (1920×1080) при высокой частоте обновления кадров оптимальны решения начального и среднего уровня, вроде Nvidia GeForce GTX 1650 или AMD Radeon RX 5600 XT.

Геймеры, предпочитающие игры в 2K (2048×1080) и QHD (2560×1440) при частоте обновления 144 Гц, выбирают производительные модели среднего класса на чипе Nvidia GeForce RTX 3600 или AMD Radeon RX 6700 XT.

Для игр в 4K (3840×2160) потребуются продвинутые видеоадаптеры вроде Nvidia GeForce RTX 3080 или AMD Radeon RX 6800 XT.

Более детально различия последних серий процессоров можно изучить в «Википедии»: по AMD и по NVidia.

Объем памяти

Объем видеопамяти – от него зависит, насколько качественные текстуры могут использоваться в играх. Для видеокарты до $100 вполне хватит 2 Гб, до $150 желательно иметь 3 Гб, на более дорогих моделях должно стоять 4 Гб памяти и более.

Пропускная способность шины видеопамяти – это скорость обмена данными между процессором и памятью, измеряется в битах (бит, bit). Существенно влияет на производительность видеокарты – чем выше, тем лучше.

Данный параметр влияет на производительность видеокарты. Чем больше объем памяти, тем выше качество текстур в играх. При этом производительность видеоадаптера зависит также от типа памяти, частоты GPU и других факторов.

Поэтому не стоит гнаться за высокими значениями – часто графическая плата с меньшим объемом памяти бывает более производительной. Исключение – профессиональные видеокарты, так как здесь объем памяти играет большую роль, нежели тактовая частота. На объем памяти обращают особое внимание при выборе графической платы для видеомонтажа, требовательных игр и других подобных задач.

Ориентировочный объем памяти:

  • для игр в разрешении до Full HD и 2K – 2-8 ГБ (в зависимости от настроек качества);
  • для игр в разрешении Ultra HD (4K) – от 8-10 ГБ.

Тип памяти

Типы памяти – различаются частотой (скоростью) работы:

GDDR3 и GDDR4 – устаревшие типы памяти, которые используются в недорогих видеоадаптерах.

LPDDR4X – видеокарты с таким типом памяти предназначены для ноутбуков.

GDDR5 – более прогрессивный вариант по сравнению с GDDR3 и GDDR4. Дает среднюю производительность. Скорость обмена данными составляет 6 Гбит/с.

GDDR5X – усовершенствованная версия GDDR5. Скорость передачи данных достигает 12 Гбит/с.

GDDR6 – один из новых форматов видеопамяти. Скорость обмена данными – до 16 Гбит/с. Такой тип памяти встречается в мощных видеокартах, способных работать с видео 4K и выше. Оптимальный выбор для систем виртуальной реальности.

GDDR6X – усовершенствованная версия GDDR6. Скорость передачи данных достигает 21 Гбит/с. Высокопроизводительная память, которая применяется в самых продвинутых и дорогих видеоадаптерах.

HBM и HBM2 – такая память обеспечивает очень высокую скорость обмена данными (в разы больше нежели GDDR6) при низком выделении тепла и затратах энергии. Стоит очень дорого. Оптимальное решение для дополненной реальности (AR) и игр виртуальной реальности (VR).

Разрядность шины памяти

Эта величина определяет пропускную способность шины памяти – скорость обмена данными между памятью и графическим процессором. Разрядность шины измеряется в битах. Чем выше битность шины памяти, тем выше ее пропускная способность и тем производительнее видеоадаптер. Но, с другой стороны, такая графическая плата обойдется дороже.

Ориентировочные параметры разрядности шины:

  • видеокарты начального уровня – 128 бит;
  • видеокарты среднего уровня – 192 бит и 256 бит;
  • флагманские игровые видеокарты – от 352 бит;
  • профессиональные видеокарты – до 2048 бит.

Видеокарту для игр следует выбирать с таким расчетом, чтобы ее пропускная способность совпадала с аналогичным параметром интерфейса монитора. Недостаточная пропускная способность приведет к понижению кадров, избыточная – не увеличит FPS, а повлечет за собой лишние затраты.

Частота памяти

Данная характеристика определяет производительность видеокарты. Единица измерения – мегагерц (МГц). Чем выше частота памяти, тем быстрее видеоадаптер обработает графическую информацию. В то же время возрастает цена устройства.

Ориентировочные параметры видеопамяти:

  • видеокарты начального и среднего уровня – до 15000 МГц;
  • флагманские видеокарты – до 19500 МГц.

Частота GPU

Такой параметр означает количество операций, которые выполняет графический процессор за единицу времени. Измеряется в мегагерцах. Чем выше частота GPU, тем больше данных он обработает и тем производительнее видеокарта. От этого показателя зависит качество графики и количество FPS в компьютерных играх.

Но подобная закономерность справедлива, если сравнивать между собой GPU одного поколения.

Частота GPU (Boost)

Режим Boost увеличивает производительность видеокарты за счет повышения тактовой частоты графического процессора. Данная частота является максимальной.

Техпроцесс

Этот параметр означает размер транзисторов в графическом процессоре видеокарты. Измеряется в нанометрах (нм). Процессор с меньшими элементами характеризуется пониженными тепловыделением и расходом электроэнергии. При этом его производительность возрастает. На сегодняшний день самая передовая технология – 7 нм.

Охлаждение

Система охлаждения (сокращенно СО) может быть пассивной – без вентилятора (кулера), и активной – с одним или несколькими вентиляторами.

Вентилятор (активное) – кулер или бловер, который отводит тепло за счет принудительной конвекции. Кулер обойдется дешевле бловера, но менее эффективен. Активная система шумит и нуждается в дополнительном питании. Подобный вариант встречается чаще всего.

Радиатор (пассивное) – отводит тепло путем естественной конвекции. Пассивная система совершенно бесшумна и не расходует энергию, но способна охладить лишь слабые видеокарты начального уровня.

Водоблок (водяное) – отводит тепло за счет циркуляции по трубкам рабочей жидкости. Жидкостная система отличается высокой эффективностью при малой шумности, но громоздкая, сложная в монтаже и дорогая. Такое решение актуально для продвинутых видеокарт.

Водоблок и вентилятор (гибридное) – сочетание кулера и водоблока. Наиболее эффективная система, но дороже и сложнее в монтаже, чем предыдущие варианты. Как правило, гибридная система будет работать и в случае поломки одного из компонентов. Позволяет охладить самые мощные видеокарты.

В большинстве современных видеокарт устанавливаются двухслотовые кулеры – они занимают пространство двух слотов расширения на задней стенке корпуса компьютера, через дополнительный слот наружу отводится часть тепла.

Немаловажным параметром является шумность видеокарты, которая измеряется в децибелах (Дб). Она редко указывается производителем в характеристиках, но зачастую присутствует в сравнительных обзорах на сайтах, проводящих тестирование.

На шумность влияет частота вращения вентиляторов, которая меняется в зависимости от нагрузки на видеокарту. В офисных приложениях и при просмотре видео система охлаждения (СО) может быть совершенно или почти неслышимой.

В играх, нагружающих видеосистему, система охлаждения зачастую работает раздражающе громко. Если важна тишина видеокарты, то следует выбирать модели со специальной тихой СО, обычно она имеют несколько больших кулеров, работающих на малых скоростях. Крайней мерой является замена СО на альтернативную, но в этом случае теряется гарантия на видеокарту.

Количество вентиляторов

Чем мощнее видеокарта, тем больше она греется, а значит, ее сложнее остудить. 1 вентилятор предусматривается в моделях начального уровня, 2 вентилятора – в графических платах среднего класса, 3-4 – в топовых решениях.

  • Однослотовая видеокарта с пассивным охлаждением
  • Двухслотовая карта с активным охлаждением

Интерфейс подключения

Современные видеокарты подключаются к материнской плате через интерфейс PCI-E x16 (16 линий).

PCI-E 2.0 – скорость передачи данных составляет до 500 Мбайт/с (на одну линию) и 8 Гбайт/с (на 16 линий). Устаревшее решение.

PCI-E 3.0 – скорость обмена данными достигает 984 Мбайт/с (на одну линию) и 15.75 Гбайт/с (на 16 линий). Устаревающая версия PCI-E. Видеокарты, поддерживающие данный интерфейс, все еще популярны.

PCI-E 4.0 – скорость передачи данных составляет до 1969 Мбайт/с (на одну линию) и 31.51 Гбайт/с (на 16 линий). Современный стандарт. Наличие такого интерфейса – признак продвинутого видеоадаптера.

Thunderbolt 3 – скорость передачи данных составляет до 5 Гбайт/с. Используется для подключения внешних видеокарт.

Важно: при установке видеокарты руководствуйтесь двумя правилами. Во-первых, количество линий видеокарты не должны превышать аналогичный параметр материнской платы. Во-вторых, видеоадаптер более ранней версии PCI-E совместим со слотом более поздней версии, но не наоборот.

Частота кадров (FPS)

По этому показателю оценивают производительность игровой видеокарты, то есть количество кадров, которое обрабатывает устройство за секунду (Framerate, FPS). Частота смены кадров видео, которую выдает видеоадаптер не должна быть меньше, чем частота обновления монитора (единица измерения – Гц). FPS зависит от рабочих параметров видеокарты, производительности процессора и скорости оперативной памяти.

При недостаточном FPS видеокарты ухудшается качество изображения в играх (оптимальное значение – 60 FPS). Если FPS меньше 30, то игры будут «тормозить». Но не стоит впадать в крайность и приобретать слишком дорогую видеокарту, поскольку избыточная FPS нужна лишь профессиональным геймерам.

FPS видеокарты определяют на основании тестов, результаты которых приводятся в специальных обзорах и рейтингах.

Выходы

VGA / D-sub – устаревший аналоговый видеоинтерфейс, «заточенный» на разрешение 1280х1024.

DVI – представлен двумя вариантами:

  • DVI-D – цифровой видеоразъем, поддерживающий разрешение 2560х1600 (Dual Link) и 1920х1200 (Single Link);
  • DVI-I – работает с аналоговым и цифровым видеосигналом. Поддерживает разрешение 1280х1024 (аналоговый), 2560х1600 (цифровой Dual Link), 1920х1200 (цифровой Single Link).

HDMI – цифровой интерфейс, предназначенный для передачи высококачественного видео и многоканального звука. Широко используется в телевизорах, мониторах, проекторах и другой видеотехнике. Некоторые видеокарты снабжены 2-3 HDMI-портами, что позволяет одновременно подключить 2-3 монитора. Современные версии – HDMI 2.0 (поддерживает видео 4К) и HDMI 2.1 (поддерживает видео 10К).

DisplayPort – цифровой интерфейс, который широко распространен в компьютерном оборудовании. Дает возможность одновременно подключить к разъему до 6 мониторов (опция daisy chain). Соответственно изменяется поддерживаемое максимальное разрешение: чем больше подключенных экранов, тем оно ниже. Современная версия – DisplayPort 1.4 (работает с видео 4К, 5К и 8К).

А вот для одновременной работы с несколькими мониторами без опции daisy chain требуется видеокарта, в которой предусмотрены 2-3 выхода DisplayPort.

mini DisplayPort – уменьшенный вариант DisplayPort. Используется в низкопрофильных видеокартах.

VirtualLink USB-C – служит для подключения к видеокарте гарнитур виртуальной реальности (VR). Этот интерфейс дает возможность передавать видео, данные и питание посредством одного кабеля вместо трех.

Количество подключаемых мониторов

Работа с несколькими мониторами расширяет возможности пользователя и облегчает выполнение различных задач (обработка крупноформатных изображений, видеомонтаж, создание программ). Несколько экранов дают возможность максимально погрузиться в игровой мир, что важно для продвинутых геймеров. Современные видеокарты поддерживают 3-4 экрана и более.

Разъем питания

В видеокартах, работающих от БП компьютера, используются следующие разъемы для подключения:

  • 6 pin – от одного 6-контактного разъема (наибольшая мощность питания – 75 Вт);
  • 8 pin – от одного 8-контактного разъема (максимальная мощность – 150 Вт);
  • 6+8 pin – комбинация двух предыдущих вариантов (наибольшая мощность – 225 Вт);
  • 8+8 pin – от двух 8-контактных разъемов, дает максимальную мощность питания 300 Вт;
  • 6+8+8 pin – обеспечивает мощность питания 375 Вт;
  • 8+8+8 pin – наибольшая мощность составляет 450 Вт.
  • 16 pin – максимальная мощность 600 Вт.

Чем больше видеокарта расходует электроэнергии, тем выше ее производительность.

Важно: чтобы сделать правильный выбор, учитывайте 75 Вт, которые поступают к видеокарте через слот PCI-E (75 Вт). Так, максимальное энергопотребление видеоадаптера с разъемом 6+8 pin составляет 300 Вт (225+75). Соответственно, у модели с разъемом 8+8+8 pin этот параметр будет равняться 525 Вт.

Количество занимаемых слотов

По этой характеристике судят о том, хватит ли места на материнской плате для установки видеокарты. Видеокарта может занимать от одного до трех слотов на материнке:

  • 1 слот – бюджетные видеоадаптеры;
  • 2 слота – большинство видеокарт, включая модели начального уровня с пассивным охлаждением;
  • 3 слота – мощные видеоадаптеры.

Важно: дробное число слотов (1.5; 2.5; 2.7 и 2.75), которое встречается в описании некоторых видеокарт, является маркетинговым ходом. Эти модели блокируют часть второго или третьего слота, что не позволяет использовать эти разъемы. Видеоадаптер на 1.5 или 2.7 слота не отличается от 2-слотового или 3-слотового аналога соответственно.

Тепловыделение (TDP)

Эта величина означает тепловую отдачу видеокарты. Единица измерения – ватт (Вт). TDP для видеоадаптера не играет столь важной роли, как для процессора, поскольку данные устройства оснащаются эффективными системами охлаждения.

Исполнение

Подсветка – играет декоративную роль. Видеокарты с подсветкой часто выбирают геймеры. Чтобы подсветка была заметна такие модели устанавливаются в корпуса со смотровым окном. Другой вариант – размещение видеокарт в открытых корпусах.

Синхронизация подсветки – обеспечивает одновременное включение / отключение или изменение цвета подсветки видеокарты, материнской платы, клавиатуры, корпуса и других составляющих компьютера. Существует несколько технологий синхронизации подсветки, в том числе RGB Fusion, Mystic Light Sinc. Конкретная технология должна поддерживаться всеми устройствами.

Низкопрофильная (Low Profile) – отличается от обычных моделей уменьшенной высотой и пониженной производительностью. Такие видеокарты устанавливаются в корпусах малого размера (Mini-ITX).

Внешняя видеокарта – подключается к компьютеру посредством Thunderbolt 3 или другого скоростного интерфейса. Данные видеоадаптеры актуальны для компактных ноутбуков, так как в них нельзя установить мощные видеокарты.

Поддержка VR – обеспечивает комфортную эксплуатацию очков виртуальной реальности.

Поддержка SLI / CrossFire – дает возможность подключить два видеоадаптера Nvidia / AMD к одному ПК и тем самым увеличить графическую производительность системы. Видеокарты и материнка должны поддерживать одну и ту же технологию.

В отличие от SLI CrossFire позволяет работать с видеокартами, оснащенными разными моделями GPU (они должны относиться к одной серии), при этом не требуется соединять их мостом либо кабелем.

Минусы объединения двух видеокарт:

  • двукратное увеличение графической производительности невозможно, при этом прирост FPS достигается лишь в некоторых играх (от 20-30% до 60%);
  • некоторые игры могут работать не совсем корректно;
  • повышенные нагрев и шумность;
  • объемы памяти не суммируются;
  • двойное питание;
  • необходимость вместительного корпуса компьютера.

На сегодняшний день поддержка SLI / CrossFire становится все менее актуальной. Одна современная видеокарта обеспечивает достаточную производительность для требовательных игр (при максимальных настройках графики). Пригодится для апгрейда бюджетных игровых и профессиональных компьютеров – докупить старую видеокарту выгоднее, чем приобрести новую.

Поддержка разрешения Ultra HD 4К / Ultra HD 8К – дает возможность вывести изображение на монитор в разрешении 3840х2160 (4К) / 7680х4320 (8К). В частности, видеокарта, поддерживающая 8К отлично работает в тандеме с полнокупольным проектором.

Поддержка DirectX 12 – улучшает качество картинки (отвечает за отображение текстур и эффектов). Такая опция критически важна для современных компьютерных игр.

Поддержка OpenGL – аналог DirectX, который нужен для работы со специальными графическими программами (профессиональные видеокарты). Современная серия – OpenGL 4.6.

Для комфортной работы с очками виртуальной реальности приобретают видеокарты, поддерживающие такую возможность.

Высокопроизводительные и дорогие модели, рассчитанные на подключение 3-8 мониторов, заинтересуют дизайнеров, верстальщиков, геймеров, программистов. Такие девайсы нуждаются в дополнительном питании от БП компьютера.

Отдельные категория видеокарт – профессиональные, которые применяются для 3D-рендеринга, моделирования и других сложных задач. Эти гаджеты выбирают дизайнеры. Ввиду узкой специализации данные гаджеты геймерам не подойдут.

Длина

Данный параметр позволяет оценить совместимость видеокарты с корпусом компьютера. Чем производительнее графическая плата, тем больше ее размеры (в этом случае требуется мощная, следовательно, громоздкая система охлаждения).

Большинство современных видеокарт высокого разрешения выпускаются длиной 250 мм и более – это необходимо учитывать, так как не всякий компьютерный корпус может вместить ее. Зачастую мешают другие компоненты компьютера: жесткие диски, шлейфы, радиаторы охлаждения, установленные на материнской плате.

Рекомендуемая мощность БП

Этот показатель означает минимальную мощность блока питания (БП) для работы с видеокартой. Измеряется в ваттах (Вт). Такая характеристика существенно превышает потребляемую мощность видеоадаптера, так как указывается в расчете на всю систему. Не желательно использовать БП с недостаточной мощностью – это приведет к сбоям в работе системы.

Для графических плат среднего уровня мощность БП должна быть 600-650 Вт, для флагманских решений – 850 Вт.

Як вибрати дискретну відеокарту? Детальний гайд

Роздрібні ціни на відеокарти так і не зрівнялися із рекомендованими виробниками. Тим часом, пік дефіциту напівпровідників та бум майнінгу позаду, карти поступово дешевшають. У цій статті ми поговоримо про вибір відеокарти виходячи з її характеристик, параметрів монітора, материнської плати, технологій покращення зображення, які вона підтримує, та інших нюансів.

Зміст:

Чим є відеокарта

Дискретна відеокарта є, по суті, мініатюрним комп’ютером, зібраним на окремій платі. Вона має графічний процесор (GPU), оперативну відеопам’ять і власну систему охолодження. Багато в чому, продуктивність відеокарти та її ефективність у тих чи інших завданнях залежить від якості її головних компонентів та їх характеристик.

Графічний чіп, або GPU (Graphic processor unit – графічний процесор) – основа будь-якої відеокарти.Це напівпровідниковий кристал, котрий здійснює всі обчислення, пов’язані з обробкою зображення. Всі операції, які здійснює GPU, зберігаються в осередках оперативної пам’яті GDDR. Струм до осередків пам’яті та графічного чіпа проходить по групах радіоелементів – конденсаторів та мосфетів. У процесі передачі струму вони нагріваються, і тепло від них відводить система охолодження.

Типи відеокарт

Є два найпоширеніші типи відеокарт:

  • ігрові . Призначені для досягнення максимальної продуктивності в іграх. Флагманські моделі ігрових відеокарт типу RTX 3090, 3090Ti, RX 6900XT або 6950XT також успішно використовують у професійних завданнях завдяки значному об’єму відеопам’яті;
  • професійні . Використовуються для монтажу відео, 3D моделювання, обробки фото у надвисокій роздільній здатності (для поліграфії великого формату).

До 2018 року до окремого типу відносили офисні відеокарти . Вони були урізаними моделями початкового рівня з радіаторним охолодженням і малим обсягом відеопам’яті (до 2 Гб). На кінець 2022 року це далеко не оптимальне рішення, тому що для офісних завдань і навіть для невибагливих, добре оптимізованих ігор краще (і дешевше) використовувати вбудовану відеокарту. Докладніше про вибір між дискретною та вбудованою відеокартою можна прочитати у нашій статті . Однак, подібні відеокарти можна використовувати як тимчасову “затичку”, якщо на вашому процесорі немає вбудованої графіки.

Важливі критерії вибору відеокарти

Графічні чіпи

Графічний чіп (його клас, покоління та характеристики) визначає продуктивність відеокарти. Тому, вибираючи відеокарту, насамперед варто орієнтуватися саме на графічний чіп, який дасть загальне уявлення про її можливості.

На основі графічного чіпа свої відеокарти розробляють великі бренди, такі як Asus , Gigabyte , MSI та інші. Давайте на прикладі двох ігрових відеокарт від основних виробників чіпів розберемо, як саме розшифрувати їх назви:

  • MSI – бренд виробника відеокарти;
  • GeForce (NVidia) RTX 3060 – графічний чіп. 30 – покоління графічного чіпа, 60 – клас чіпа;
  • 12 Gb – обсяг вбудованої відеопам’яті;
  • GAMING Z TRIO – типова модель виконання системи охолодження, в даному випадку TRIO говорить про три кулери;
  • LHR – програмна прошивка, що обмежує майнінг.
  • ASUS – бренд виробника;
  • Radeon (AMD) RX 6800 XT – графічний чіп. 6 – покоління, 800 – клас чіпа;
  • 16 Gb – обсяг відеопам’яті;
  • TUF OC GAMING – модель системи охолодження.

Відеопам’ять

Власна відеопам’ять відеокарти відіграє ту саму роль, що і оперативна пам’ять для процесора комп’ютера. Фактично, коли відеокарта відмальовує графіку, в оперативній пам’яті зберігаються всі дані. За характеристиками варто звертати увагу на такі параметри відеопам’яті:

Обсяг

Що більший обсяг відеопам’яті, то більше даних може обробити відеокарта.

  • 4 Гб – мінімальний обсяг відеопам’яті, починаючи з якого варто розглядати відеокарту. Його вистачає тільки для середньо-високих налаштувань графіки при Full HD роздільній здатності;
  • 6 – 8 Гб – актуальний стандарт для Full HD та 2K роздільної здатності;
  • 12 – 16 Гб – для 4К;
  • 24 Гб та більше – у геймінгу такий обсяг відеопам’яті поки що надмірний. Однак з професійними завданнями такі карти чудово справляються (наприклад, з обробкою 8К відео-контенту).

Покоління (частота)

Від покоління оперативної пам’яті залежить її максимальна частота та пропускна спроможність. В актуальних сьогодні відеокартах ви можете зустріти таку пам’ять:

Швидкість передачі даних на контакт, Гб/с

Загальна пропускна здатність, Гб/с

Необхідна напруга осередків пам’яті, В

Індекс X означає проміжну ітерацію між поколіннями. GDDR6X – ексклюзивна відеопам’ять розроблена концерном Micron для топових рішень NVidia. Незважаючи на збільшену пропускну здатність, у неї є проблемне місце – вона сильно нагрівається. У результаті, після заводського розгону, відеокарті з такою пам’яттю потрібно топове повітряне або рідинне охолодження для стабільної роботи.

Ширина шини обміну даними

Шина пам’яті відеокарти є набором струмопровідних каналів, які з’єднують між собою модулі пам’яті та графічний чіп. Побутує думка, що чим вона ширша, то краще. Але це не зовсім так.

Фактична частота пам’яті GDDR6 становить 2250 МГц, але оскільки за один такт вона може передавати 8 біт інформації, виробники записують її частоту як 18000 МГц (тобто 2250*8 = 18000). Один чіп пам’яті GDDR6 має 32 сигнальні контакти, а значить ширину шини в 32 біти, тобто для того щоб завантажити шину обміну даними шириною 64 біта потрібні 2 осередки пам’яті, 128 біт – 4 осередки тощо.

Візьмемо для прикладу бюджетну модель Radeon RX 6500 XT у якої всього 2 чіпи пам’яті та розрядність шини 64 біти відповідно. Можна зустріти думку, що це дуже вузька ширина шини. Давайте порахуємо, який обсяг даних може передавати дана карта через таку шину:

18 000 МГц * 64 бита / 8 бит = 144 Гб/сек

Тепер порівняємо ці дані з пропускною спроможністю старої моделі (вищої за класом) RX 570 c пам’яттю GDDR5, у якої ширина шини 256 біт.

7000 МГц * 256 бита / 8 бит= 244 Гб/сек

Тобто відносно нова відеокарта, з “вузькою” шиною має пропускну здатність, котра не принципово поступається моделі вищій за класом, але старого покоління, оснащеній старішою пам’яттю.

Звідси простий висновок – ширина шини в сучасних відеокартах завжди достатня, щоб не обмежувати пропускну здатність осередків пам’яті. Вона може стати вузьким місцем при розгоні відеопам’яті, але розгін сучасних відеокарт в принципі малоефективний.

Підсистема живлення

Одним із найважливіших вузлів сучасної відеокарти є підсистема живлення, що забезпечує чіп та комірки пам’яті струмом. Підсистему живлення утворюють групи радіоелементів: конденсаторів та мосфетів (напівпровідникових польових транзисторів). Що якісніші мосфети та конденсатори, то надійніше та стабільніше працюватимуть осередки пам’яті. Для відеокарт найкращими мосфетами вважаються японські, виробництва концернів Micron або On Semiconductor.

Поверхня цих радіоелементів утворює на платі так звану зону VRM (англ. абревіатура – ​​модуль регулятора напруги). Мосфети в процесі стабілізації напруги виділяють тепло, яке відводить система охолодження відеокарти. Що вищий клас графічного чіпа, і що більше груп мосфетів входить у зону VRM, то більше тепла потрібно відводити. Також, в процесі роботи нагріваються графічний чіп та осередки відеопам’яті.

Як вибрати модель із якісною підсистемою живлення?

Вибирати виходячи з якості підсистеми живлення та системи охолодження варто, якщо йдеться про високопродуктивні відеокарти починаючи з графічних чіпів рівня RTX 3070 або RX 6700 XT . У чіпів нижчих за класом енергоспоживання не таке високе і з ефективним відведенням тепла справляються всі доступні на ринку моделі.

Для топових чіпів на кшталт 4090 або 6950 XT найкраще вибирати моделі з водяним охолодженням (попередньо встановленим).

На жаль, більшість виробників не вказує кількості теплотрубок (як і матеріал з якого вони виконані) та товщину радіатора системи охолодження. Також в описі відеокарти ви 100% не знайдете інформації про кількість фаз підсистеми живлення та виробника мосфетів та інших радіоелементів зони VRM.

Тому, вибираючи конкретне виконання будь-якого графічного чіпа від одного з багатьох виробників вам доведеться спиратися на дані техно-експертів. Для цього введіть у пошукову систему точну модель відеокарти та шукайте огляди з тестуванням у розгоні та без. Як правило в таких оглядах експерти розповідають про нюанси конструкції підсистеми живлення та системи охолодження. Також ви можете дізнатися середні температури роботи чіпа в розгоні та без, та порівняти їх з еталонними (зазначеними на сайті виробника AMD \ Intel \ NVidia ). Таким чином ви зможете опосередковано оцінити ефективність роботи системи охолодження, не заглиблюючись у нюанси конструкції підсистеми живлення.

Система охолодження

Система охолодження повинна розсіювати тепло, що виділяється підсистемою живлення, графічним чіпом і осередками пам’яті. Ефективність її роботи багато в чому залежатиме саме від якості підсистеми живлення. За конструкцією системи охолодження (СО) всі відеокарти поділяються на три групи:

  • з пасивною СО. Для пасивного охолодження не потрібен кулер тепло розсіює радіатор. Подібна СО встановлюється лише на графічні чіпи низької продуктивності, так звані офісні відеокарти. Перевага – відсутність шуму. Відеокарти з такою системою охолодження вибирають для офісних та домашніх ПК низької продуктивності, щоб мінімізувати витрати та рівень шуму;
  • з повітряною СО. На радіатор додатково монтується від одного до трьох кулерів. Залежно від якості реалізації такої СО вона може впоратися з охолодженням деяких топових графічних чіпів. Однак вентилятори під навантаженням будуть відчутно шуміти. Відеокарти з повітряною СО беруть як для геймінгу, так і для професійних завдань;
  • з водяною СО. Найефективніша із СО, яку встановлюють на флагманські рішення. Має набагато нижчий рівень шуму ніж традиційна повітряна СО (хоча для охолодження водоблоку також використовуються вентилятори). Водяну СРО (система рідинного охолодження) можна встановити на відеокарту з повітряною системою охолодження – але для цього потрібно демонтувати радіатор та кулери, та встановити на неї водоблок (для кожного графічного чіпа випускають окрему модель водоблоку). Відеокарти з водоблоком вибирають для геймінгу або професійних завдань, коли потрібна максимальна продуктивність.

Сумісність відеокарти з іншими комплектуючими

Щоб відеокарта ефективно працювала на вашому ПК, вона повинна відповідати за параметрами решті комплектуючих та монітору. Також вона повинна фізично вміститься в системний блок.

Сумісність із платформою. Шина PCIe

Багато залежить від материнської плати вашого ПК, оскільки вона підтримує певне покоління шини PCIe, що впливає на пропускну здатність відеокарти.

Шина PCIe – це надшвидкий інтерфейс передачі між процесором та іншими комплектуючими ПК. Від того, яке покоління PCIe підтримуватиме чіпсет вашого ПК – залежатиме підсумкова пропускна здатність PCIе порту. Наприклад, якщо порт відеокарти підтримує 16 ліній PCIe, то загальна пропускна спроможність дорівнює 16 x G, де G – пропускна спроможність однієї лінії відповідного покоління шини.

Зараз на первинному та вторинному ринку відеокарт можна зустріти моделі з підтримкою таких поколінь:

Швидкість передачі даних однієї лінії, Гб/с

На топових моделях матплат з підтримкою PCIe 5.0 пропускна здатність такого слота може становити до 1024 Гбіт/с (32 x 32). Природно, що навіть флагманські відеокарти брендів досі не мають подібної пропускної здатності.

Відеокарти, що підтримують нове покоління PCIe, сумісні з старішими роз’ємами. Так, наприклад, картка з підтримкою PCI 4.0 буде працювати на материнській платі з роз’ємом PCI 3.0, але буде обмежена пропускною здатністю старого покоління інтерфейсу.

Сумісність відеокарти з монітором залежно від його роздільної здатності та частоти

Що вища роздільна здатність монітора, то більша щільність пікселів на екрані, і тим більш деталізоване зображення необхідно відмалювати вашій відеокарті, тим більше продуктивності вона повинна забезпечити.

Підбираємо відеокарту під роздільну здатність монітора

У цій таблиці ми перерахуємо відеочіпи здатні впоратися із зазначеною роздільною здатністю в актуальних на 2022 рік іграх. Варто врахувати, що таблиця дає лише приблизне уявлення про продуктивність відеокарт, тому що на комфортний геймплей впливає безліч додаткових факторів. Наприклад: вибрані налаштування графіки, рік створення гри, продуктивність інших комплектуючих ПК. Дані в таблиці наведені на основі тих моделей, що доступні в роздрібному продажу (без урахування вторинного ринку – б.у.)

NVidia RTX

AMD RX

Intel Arc*

* Для графічних чіпів Intel вказано по одній моделі – це все що компанія випустила на кінець 2022 року.

Підбираємо продуктивність відеокарти під частоту оновлення монітора

Частота оновлення зображення на екрані вимірюється у Герцах (Гц). Один Герц – одне оновлення кадру за секунду. По суті цей параметр відповідає аналогічному показнику продуктивності відеокарти – fps (frames per second – кадрів в секунду). Тобто, для стандартного монітора з частотою 60 Гц (це означає, що за секунду зображення повністю оновиться 60 разів) оптимальною буде відеокарта, здатна видати 60 fps на цільовій для вас роздільній здатності екрану. На 60 Гц моніторі продуктивність більше ніж 60 fps не має сенсу, тому що екран просто не встигатиме оновлювати зображення, яке видає відеокарта.

Що вища частота оновлення екрану, то більше fps потрібно видавати відеокарті, щоб висока “герцівка” монітора мала сенс. Однак, на роздільних здатностях 2К та 4К вартість відеокарти здатної видавати 144 – 240 fps на високих налаштуваннях графіки може виявитися невиправдано високою. Що робити в цьому випадку? Приблизно оцінити, у що і як ви зазвичай граєте.

Вловити різницю між 120 та 144 fps може далеко не кожен геймер. Зазвичай такі високі показники потрібні кіберспортсменам, котрі мають відмінну реакцію. Для більшості ж користувачів буде цілком достатньо 80-90 fps, навіть на моніторі 144 Гц, оскільки суттєвої різниці в геймплеї вони не помітять.

На практиці, 144 fps і більше потрібні в динамічних шутерах або схожих кіберспортивних дисциплінах, за умови, що матч проходить без мережевого лага (затримки) і гравець має високий рівень реакції.

В однокористувальних і сюжетних іграх немає сенсу переплачувати за відеокарту здатну забезпечувати fps вищий за 90. Жодних ігрових переваг це не дасть, просто розгортка зображення буде відчуватися дещо плавнішою.

Розмір відеокарти

Всі виробники корпусів для комп’ютера вказують максимальний розмір відеокарти, який ви можете встановити туди. Це довжина в міліметрах і кількість “слотів”, які картка займає в ширину. Якщо карта займає, наприклад, два слоти, це означає, що в сусідній з нею PCI роз’єм ви нічого встановити не зможете, оскільки цей простір буде зайнятий системою охолодження відеокарти.

Технології покращення зображення, драйвери

У відеокартах використовуються технології масштабування, згладжування або вирівнювання кадрів, які з певною натяжкою можна об’єднати під загальною назвою “технології покращення зображення”. Ось найважливіші з них:

DLSS. Розшифровується як Deep Learning Super Sampling – згладжування з використанням глибокого самонавчання. Звучить складно, насправді це покращення якості зображення за допомогою штучного інтелекту (ШІ), який самостійно навчається за рахунок взаємодії з нейромережею. На практиці ШІ масштабує зображення в низькій роздільній здатності, збільшуючи один піксель до чотирьох, а зображення в 3-х “віртуальних” пікселях добудовує виходячи з “прогнозу”. Таким чином, DLSS допомагає підняти fps відеокарти у старих іграх та суттєво покращити якість зображення в них. Це ексклюзивна технологія NVidia.

Ray Tracing. Трасування променів. Технологія дозволяє розташувати у грі віртуальні джерела світла (промені), щоб освітлення виглядало максимально природно і “кінематографічно”. Ray Tracing розроблений NVidia, але є відкритою технологією. Свої алгоритми обробки променів є також у AMD та Intel, проте за якістю вони поступаються рішенням NVidia.

Fidelity FX Super Resolution. Технологія масштабування AMD, яка багато в чому перегукується з DLSS. На відміну від DLSS тут upscaling (збільшення роздільної здатності) відбувається за допомогою нейромережі, але в основі лежать алгоритми прогнозування які відпрацьовуються самими розробниками. Тобто в міру поліпшення драйверів відеокарти – технологія стає більш досконалою. У налаштуваннях відеокарти ви можете вибрати кілька профілів апскейлінгу – від найбільшої деталізації до продуктивного режиму, де ви жертвуєте чіткістю зображення на користь підвищеного fps.

Драйвери

Драйвери – це пакет програмного забезпечення, яке дозволяє відеокарті коректно працювати з ПК. У NVidia цикл підтримки драйверами чіпів становить 5 років, після чого оновлення більше не виходять. У AMD драйвери допрацьовуються доти, доки чіп залишається на вторинному ринку, тобто 10-15 років. Згодом відеокарти від AMD можуть навіть випереджати аналоги від конкурентів за рахунок доопрацювання драйверів.

Питання, що часто виникають:

Чим відрізняються відеокарти для пк та для ноутбуків. Чи є різниця при виборі параметрів? У ноутбуки встановлюють низьковольтні (мобільні) версії дискретних відеокарт. У них менше енергоспоживання (і тепловиділення), що є важливим для тісного корпусу ноутбука. Однак і продуктивність таких відеокарт нижче. При тій самій назві графічного чіпа для ноутбучної і повнорозмірної десктопної відеокарти, у першому випадку ви отримаєте продуктивність на 1 клас нижче. Наприклад, RTX 3070 у мобільному варіанті приблизно відповідає за продуктивністю RTX 3060 у повнорозмірній версії.

AMD чи Intel? Є різниця? Кожен із виробників чіпів має свої переваги. Наприклад, технологія DLSS доступна тільки на графічних чіпах NVidia, також з відеокартами цього бренду краще працюють популярні відеоредактори, зокрема Adobe Premiere. У AMD вища продуктивність без режиму трасування променів та тривала підтримка оновлення драйверів. Щодо продукції Intel, то перші відеокарти їх виробництва з’явилися в 2021 році і для компанії це експеримент. Якщо графічні чіпи Intel не закріпляться на ринку, то їх підтримка драйверами може припинитися і це варто мати на увазі плануючи покупку.

Чи варто звертати увагу на виробника відеокарти? У виробників відеокарт є кілька варіантів виконання для того самого графічного чіпа (наприклад у Asus це Rog, Dual OC, Strix і т.д). Але проблема в тому, що навіть у рамках однієї концепції якість системи охолодження може сильно відрізнятися. Наприклад, Asus 3060 Dual OC може бути “холодною”, а 3070 Dual OC сильно грітися. Тоді як у іншого виробника відеокарта на тому ж графічному чіпі буде дешевшою і матиме вищі показники.

Тут потрібно вибирати виходячи з результатів тестування тих чи інших моделей у реальних задачах. Тобто орієнтуватися треба не на бренд, а на результати тестів кількох версій виконання потрібного вам графічного чіпа. Вибираємо той варіант, який коштує дешевше за більш високих показників (нижча температура чіпа, вищий fps).

Підсумки

Отже, враховуючи все сказане вище, можна запропонувати такий алгоритм вибору відеокарти, в порядку зменшення важливості:

  • відштовхуючись від роздільної здатності, в якій плануємо грати (і яка підтримується монітором) підбираємо графічний чіп;
  • дізнаємось максимальну довжину відеокарти, яку підтримує корпус ПК;
  • вибираємо конкретне виконання потрібного графічного чипа. Керуємося ефективністю системи охолодження, а саме температурою роботи під навантаженням.

Ми щорічно публікуємо рейтинги найкращих відеокарт, де наводимо таблиці продуктивності окремих графічних чіпів у різних роздільних здатностях. Це також може допомогти у виборі.