Вишня коли висаджувати

0 Comments

Зміст:

Вишня: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 24 лютого 2019 Перша редакція: 24 лютого 2016 🕒 24 хвилини 👀 43154 рази 💬 22 коментарі

  • Посадка й догляд за вишнею
  • Дерево вишня – опис
  • Посадка вишні
    • Коли садити вишню
    • Посадка вишні восени
    • Як посадити вишню навесні
    • Догляд за вишнею навесні
    • Догляд за вишнею влітку
    • Догляд за вишнею восени
    • Обробка вишні
    • Полив вишні
    • Підживлення вишні
    • Зимівля вишні
    • Коли обрізати вишню
    • Як обрізати вишню
    • Обрізування вишні навесні
    • Обрізування вишні восени
    • Як розмножити вишню
    • Насіннєве розмноження вишні
    • Щеплення вишні
    • Розмноження вишні зеленими живцями
    • Розмноження вишні кореневою паростю
    • Сорти вишень для Підмосков’я
    • Ранні сорти вишень
    • Середні сорти вишні
    • Пізні сорти вишні
    • Коментарі

    Рослина вишня (лат. Cerasus) – підрід роду Слива родини Розові. Назва «вишня» походить від тієї ж основи, що й німецьке Weichse, що означає «черешня», і латинське viscum – «пташиний клей», тому початкове значення цієї назви можна визначити як «дерево з клейким соком». Латинська назва вишні cerasus походить від назви міста Керасунд, на околицях якого в достатку росли смачні вишні, які римляни назвали керасундськими плодами, звідси і французьке cerise, іспанське cereza, португальське cereja, англійське cherry й українське черешня, яку римляни називали пташиною вишнею.

    У нашій статті підеться про такий вид, як вишня звичайна (Prunus cerasus), або вишня кисла, про рослину, що є видом підроду Вишня і яку повсюдно вирощують у садах. Деякі ботаніки вважають, що вишня звичайна є гібридом черешні і вишні степової, що з’явилися в результаті природної селекції десь у Македонії, в Придніпров’ї або на Північному Кавказі. У дикій природі вишня звичайна не зустрічається.

    Посадка й догляд за вишнею

    • Посадка: навесні, коли ґрунт уже прогрівся, але бруньки на деревах ще не розкрилися.
    • Цвітіння: залежно від сорту з кінця квітня до кінця травня.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: піщаний, супіщаний або суглинний, нейтральної реакції, на ділянці, де глибоко залягають ґрунтові води й не застоюється вода.
    • Полив: упродовж сезону 3-4 рази: після цвітіння, під час формування зав’язі, після збирання врожаю та восени, до 20 жовтня.
    • Підживлення: 3 кореневі підживлення навесні: перше – до цвітіння рідким азотним добривом, друге – під час цвітіння трав’яним «чаєм» або розчином курячого посліду (1:10), третє – після цвітіння компостом або іншими органічними сумішами. Улітку проводять два позакореневі підживлення азотовмісними препаратами: у середині липня і через 3 тижні. Обробляють вишню по листю і розчинами відсутніх мікроелементів. Після плодоношення вносять азотовмісні органічні добрива. Восени ґрунт у пристовбурних колах насичують повним мінеральним добривом, а під зиму – тільки калієм і фосфором.
    • Обрізування: навесні, у березні, до початку сокоруху, та восени, у кінці сезону вегетації. Іноді влітку, після завершення плодоношення.
    • Розмноження: насінням, живцями, кореневими відростками, щепленням.
    • Шкідники: сливова плодожерка, вишневий і черемховий довгоносики, слизовий, суспільний і блідоногий трачі, підкіркова листовійка, вишнева попелиця, білан.
    • Хвороби: бура плямистість, клястероспоріоз, черешнева мозаїка та мозаїчна кільчастість, відмирання гілок, пархи, плодова гниль, кокомікоз, моніліоз, кореневий рак, камедетеча та відьмина мітла.

    Дерево вишня – опис

    Вишня в саду – дерево або чагарник, що досягає у висоту близько 10 м, з сіро-бурою корою. Листя вишні, еліптичне, загострене, черешкове, темно-зелене згори і світліше знизу, досягає в довжину 8 см. Білі або рожеві квітки, зібрані по 2-3 штуки в парасолькоподібні суцвіття, цвітуть наприкінці березня або на початку квітня. Квітуча вишня – одна з найкрасивіших рослин в природі. Плід вишні – куляста, соковита, кисло-солодка кістянка діаметром близько 1 см. Починається плодоношення в другій половині травня.

    Посадка вишні

    Коли садити вишню

    Висаджують вишню навесні, і це дає саджанцеві достатньо часу, щоб укоренитися і піти в ріст. Посадку вишні роблять, коли ґрунт уже достатньо прогрівся, але бруньки ще не встигли розкритися. Виходячи з цих вимог, найкращий час для посадки вишні – середина квітня, а найвідповідніший час доби – після заходу сонця.

    Вишня восени після посадки навряд чи встигне вкоренитися до початку холодів, оскільки не можна знати заздалегідь, коли саме настануть осінні заморозки. Тому найкраще заготовлені з осені саджанці прикопати до весни.

    Посадка вишні восени

    Як зберегти саджанці вишні з осені до весни, якщо вони у вас з’явилися тільки пізньої осені? У тінистому місці саду, де сніг навесні затримується найдовше, викопують довгасту яму завглибшки 30-35 см, причому копати необхідно з ухилом в 45 º. У цю коротку траншею укладають посадковий матеріал корінням у глибший бік і засипають землею коріння та третину стовбура саджанців, після чого вкриту ґрунтом частину рослини рясно поливають. Потім саджанець по всій довжині обкладають сосновим гіллям голками назовні, щоб до вишеньки не змогли підібратися гризуни. Як тільки випаде сніг, накидайте його на укриті саджанці шаром в 30-50 см. Викопують саджанці безпосередньо перед посадкою.

    Як посадити вишню навесні

    Плануючи навесні посадити на ділянці вишні, саджанці краще придбати ще восени, а потім зберігати їх до весни, як було щойно описано. При купівлі віддавайте перевагу дворічним деревцям зі штамбом висотою близько 60 см і діаметром стовбура 2-2,5 см. Бажано, щоб скелетні гілки у вишеньки теж були не коротші 60 см. Перед посадкою огляньте коріння саджанця, і якщо виявите пошкоджені або підгнилі ділянки, обріжте їх до здорової тканини й обробіть рани подрібненим вугіллям. Потримайте перед посадкою коріння рослини 3-4 години у воді, щоб воно розправилося і наситилося вологою.

    Ґрунт на ділянці для вишні теж готують з осені. Вишня любить добре освітлені сонцем місця, дренований піщаний, супіщаний або суглинний ґрунт нейтральної реакції. Не можна садити вишню в місцях, де близько залягають ґрунтові води, або в низинах, де навесні застоюється тала вода. Якщо на ділянці ґрунт кислий, розкидайте по ній доломітове борошно або вапно з розрахунку 400 г на м² і перекопайте ділянку на глибину штиха лопати. Не вносьте органіку водночас із вапном, додайте в ґрунт компост або перепрілий гній із розрахунку 15 кг на м² на тиждень пізніше, ніж ви внесли розкислювач.

    У разі посадки декількох дерев їх розташовують на відстані 3 м одне від одного. Якщо ваші саджанці перехресно запилюються, вам доведеться посадити в безпосередній близькості один від одного не менше чотирьох сортів, розмістивши їх за схемою 3х3 м, якщо сорти високорослі, і 2,5-2 м, якщо вишні невисокі. Самозапильні сорти вишні обпилювачів не потребують.

    Посадкова яма повинна мати діаметр близько 80 см і глибину 50-60 см. Верхній, родючий шар ґрунту слід зняти і змішати його з перегноєм у рівній кількості, водночас додавши в ґрунтосуміш 1 кг золи, 30-40 г суперфосфату і 20-25 г хлористого калію. У глинистий ґрунт вносять ще й відро піску. Вбийте в центр ями високий кілок, щоб він виступав над поверхнею ділянки на 30-40 см. Насипте на дно навколо кілочка конусом ґрунтосуміш із добривами, поставте на цю гірку саджанець із північного від кілочка боку таким чином, щоб коренева шийка деревця виявилася на 2-3 см вище рівня поверхні. Розправте коріння рослини і, потроху додаючи в яму ґрунтосуміш, утрамбуйте її, щоб у ґрунті не залишалося порожнин. Після посадки зробіть навколо саджанця на відстані 25-30 см ямку з валиком землі, влийте туди відро води, а після того, як вона вбереться і коренева шийка опиниться на рівні поверхні ділянки, замульчуйте пристовбурні кола торфом, тирсою або перегноєм, а саджанець підв’яжіть до кілочка.

    Догляд за вишнею

    Догляд за вишнею навесні

    Як правильно доглядати за вишнею і чим відрізняється догляд за саджанцем і догляд за вже плодоносним деревом? Вирощування вишень, висаджених поточного року, не передбачає внесення на ділянку добрив протягом ще двох-трьох років, тому догляд за молодняком полягає в періодичному неглибокому розпушуванні ґрунту в пристовбурних колах, видаленні бур’янів, обрізуванні і поливі. Дерева, що вже почали плодоносити, вимагають рясного поливу в спекотну пору року – не менше трьох відер під одне дерево в період росту пагонів, цвітіння і дозрівання плодів. Холодної та дощової весни для приваблення в сад комах-запилювачів вишневі дерева обприскують розчином однієї столової ложки меду в літрі води. Розпушування ґрунту в пристовбурних колах проводять 3-4 рази за сезон. Ранньою весною, до розпускання бруньок, вишню обрізують, видаляють кореневу парость і мульчують пристовбурні кола тирсою або компостом. Щовесни проводять профілактичну обробку вишні від шкідників і хвороб.

    Догляд за вишнею влітку

    У літню пору головним завданням садівника є забезпечення потреби плодових дерев у живленні і волозі, а також захист від шкідників, бур’янів і хвороб. Не забувайте поливати дерева, особливо в саму спеку. Вишня влітку скидає частину зав’язі, і як тільки це станеться, необхідно внести під вишні азотні добрива, а за 3-4 тижні підживити плодові дерева фосфором і калієм.

    Улітку настає пора збирати урожай вишні. Ранні сорти зріють вже до середини-кінця червня, середньостиглі – до кінця липня, а пізня вишня дозріває в серпні і навіть у вересні. Збирають вишню в міру дозрівання плодів.

    Догляд за вишнею восени

    З настанням осені приходить час внесення в пристовбурні кола плодоносних вишень органічних і мінеральних добрив під перекопування на глибину 10 см навколо молодняку і 15-20 навколо плодоносних вишень. Робити це потрібно з початком пожовтіння листя, через кілька днів після дощу або поливання. Водночас проводиться осіння профілактична обробка дерев і кущів від шкідників і хвороб, а також вологозарядкове підзимне поливання. У жовтні по ділянці розкладають приманки з отрутою для гризунів та білять штамби і основи скелетних гілок дерев для захисту від шкідників. У листопаді, коли ґрунт замерз, видаляють опале листя і мульчують пристовбурні кола торфом, а стовбури молоденьких вишень обв’язують ялиновим гіллям.

    Обробка вишні

    Навесні, до розпускання бруньок, найкраще обробити вишню семивідсотковим розчином сечовини, яка знищить шкідників, що перезимували в корі або в ґрунті під деревом, а заодно і підживить вишню азотом. Однак якщо ви не встигнете зробити цього до початку сокоруху, то краще обробіть вишні тривідсотковим розчином мідного купоросу або бордоської рідини, оскільки сечовина може викликати опіки бруньок, що розпускаються. Тижні за два, коли денна температура підніметься до 18 ºC, проведіть обробку дерев і кущів від кліщів та інших комах, а також від борошнистої роси колоїдною сіркою або Неороном відповідно до інструкції.

    Влітку, в період росту плодів як превентивний захід вишню обробляють від шкідників Фуфаноном, а від хвороб оксихлоридом міді.

    Восени, до початку листопада, проведіть обприскування дерев чотиривідсотковим розчином сечовини – і в якості боротьби з хворобами, і в якості останнього підживлення.

    Полив вишні

    Вишню поливають такою кількістю води, щоб ґрунт у пристовбурних колах промок на глибину 40-45 см, проте ґрунт при цьому не має киснути. Уперше вишню поливають після цвітіння, водночас із підживленням. Друге поливання потрібне у період наливу ягід. Під кожне дерево виливають від 3 до 6 відер води – точна кількість залежить від погоди і наявності-відсутності в цей період дощів. У жовтні, коли опаде листя, вишні влаштовують підзимне вологозарядкове поливання, мета якого – зволожити ґрунт на глибину 70-80 см. Підзимне поливання насичує ґрунт вологою, яка знадобиться корінню для набуття зимостійкості, крім того, вологий ґрунт набагато повільніше промерзає.

    Молоді дерева, що ще не плодоносять, поливають кожні 2 тижні, а в сильну спеку – щотижня.

    Підживлення вишні

    Органічними добривами вишню підживлюють раз на два або три роки восени, вносячи їх під перекопування. В цю ж пору року ділянку удобрюють мінеральними добривами – калійними і фосфорними в кількості 25-30 г суперфосфату і 20-25 г сульфату калію на м². Азотні добрива вносять із розрахунку 15-20 г аміачної селітри або 10-15 г сечовини на м² ділянки двічі на рік – ранньої весни і після цвітіння вишень. Важливо, щоб добрива вносилися не в пристовбурні кола кожної рослини, а по всій ділянці з вишнями. Перед тим, як удобрювати вишню, ділянку поливають.

    Чим підживити вишню? Крім внесення добрив у ґрунт, можна проводити позакореневе підживлення вишень розчином 50 г сечовини в 10 л води 2-3 рази з тижневим інтервалом у вечірній час, однак дочекайтеся заходу сонця.

    Зимівля вишні

    Доросла, плодоносна вишня в змозі знести навіть сильні морози без укриття, проте захистити її коріння від промерзання потрібно. Для цього на пристовбурну ділянку накидають замет зі снігу та посипають його зверху тирсою. Не забудьте восени побілити стовбур і основи скелетних гілок розчином вапна, додавши в нього мідний купорос.

    Молоденькі дерева після побілки стовбура обв’язують на зиму сосновим гіллям.

    Обрізування вишні

    Коли обрізати вишню

    Перше обрізування вишні роблять навесні, в березні, до того, як набубнявіють бруньки. Якщо ви запізнилися і сокорух уже почався, відкладіть обрізування, інакше вкорочені секатором гілки можуть засохнути. Іноді вишню обрізають влітку, відразу після збору врожаю. Осіннє обрізування проводять у кінці вегетації. Санітарне обрізування, що вимагає негайного видалення хворих гілок, здійснюють у будь-яку пору року.

    Як обрізати вишню

    Посадка і догляд за вишнею великих труднощів не викликає, але ось обрізування. Багато садівників-початківців, як тільки справа доходить до обрізування вишні, починають панікувати і воліють вдавати, що дерево її не потребує. А проте обрізування сильно впливає на якість врожаю. Спробуймо розібратися в цьому справді складному питанні.

    З саджанцями, висадженими в поточному році, все просто: на них формують 5-6 найсильніших гілок (саджанцям кущових сортів допустимо мати до десятка розвинених гілок), а інші вирізують на кільце, не залишаючи пеньків. Зрізи обробляють садовим варом. Залишати потрібно гілки, спрямовані врізнобіч і зростаючі зі стовбура на відстані не менше 10 см одна від одної. З другого року формування вишні здійснюється таким чином: вирізають гілки і пагони, що ростуть усередину крони, видаляють також пагони, що з’являються на штамбі. У вишень деревовидних сортів вкорочують швидко зростаючі вгору гілки, інакше буде важко збирати з них урожай. У вишень кущуватих сортів пагони вкорочують до 50 см. У міру зростання у деревовидних вишень з’являтимуться нові скелетні гілки на приблизно рівній відстані від інших гілок. Як наслідок у дорослого дерева їх повинно бути 12-15. Із санітарною метою вирізують також сухі, хворі та пошкоджені гілки і пагони.

    Обрізування вишні навесні

    Найважливішим є весняне обрізування вишні, і якщо ви з року в рік проводитимете його правильно, то одного лише весняного обрізування буде досить. Обрізують вишню, як ми вже писали, до набубнявіння бруньок. Винятком може бути тільки весна, що настала після дуже сильних морозів: у цьому разі слід якраз дочекатися набубнявіння бруньок, щоб визначити, які гілки і пагони потерпіли від холодів, і тільки після цього братися до формуючого обрізування, за одним заходом видаляючи підмерзлі пагони. Однак слід негайно обробляти зрізи, оскільки в період сокоруху дерево дуже болісно зносить рани. Якщо однорічні пагони не довші 25-35 см, не обрізуйте їх, видаліть тільки конкуруючі і загущуючі крону пагони, а також зріжте в місці відходження ті з них, що ростуть вертикально вгору. Стовбур вишні вкоротіть таким чином, щоб він височів над кінцями скелетних гілок не більше, ніж на 20 см. Влітку, після закінчення плодоношення, за необхідності можна підкоригувати форму крони.

    Обрізування вишні восени

    Восени вишню обрізують набагато рідше, ніж навесні. Найпевніше, бояться нашкодити майбутньому врожаю, оскільки нанесена перед холодами рана робить дерево більш чутливим і вразливим. Однак суть у тому, що правильне обрізування якраз сприяє збільшенню врожаю, оскільки запобігає розвитку інфекцій. Та й небажано залишати дерево на зиму з хворими або поламаними пагонами, які воно муситиме годувати до весни на шкоду здоровим гілкам. Для осіннього обрізування головне – вибрати момент між закінченням вегетації і першими морозами. Якщо ви не встигли з обрізуванням до холодів, відкладіть його до весни, тому що від морозів кора вишні стає крихкою, і при її пошкодженні почне текти камедь. Однорічні саджанці осіннього обрізування не потребують.

    Розмноження вишні

    Як розмножити вишню

    Вишня розмножується насінням, живцями, кореневими відростками і щепленням. Насіннєвий спосіб розмноження вишні використовується вкрай рідко – це заняття для селекціонерів. Однак і садівникові-любителю вміння вирощувати вишню з кісточки може стати в пригоді, оскільки підщепи для щеплення саме так і вирощують. В аматорському садівництві вишню розмножують вегетативно, і найкраще зарекомендувало себе щеплення – спосіб, що підходить для будь-яких сортів вишні, тоді як кореневою паростю можна розмножувати тільки кореневласні екземпляри.

    Насіннєве розмноження вишні

    Кісточки вишні сіють у відкритий ґрунт восени. Сходи, що з’явилися навесні, проріджують за схемою 20х20 і вирощують їх до осені, доглядаючи, як за молоденькими вишеньками: поливають, підживлюють, щоб розм’якшити навколо них ґрунт, і видаляють бур’яни. Наступної весни, коли почнуть бубнявіти бруньки, вони будуть готові для підсадки культурної прищепи.

    Щеплення вишні

    Як виростити вишню одного сорту, використовуючи кореневу систему іншої? Способом щеплення. Але перед тим, як прищепити вишню, необхідно з кісточки зимостійкого сорту виростити підщепу, до якої підсаджують держак культурного сорту вишні. Найкраще для вирощування підщепи використовувати кісточки повстяної вишні, що не утворює кореневої парості. Про те, як це зробити, ми щойно розповіли. Існує кілька способів підсадки щеплення на підщепу:

    • поліпшене копулювання;
    • в розщеп;
    • в бічній зріз;
    • під кору.

    Розмноження вишні зеленими живцями

    Сьогодні це найпоширеніший спосіб розмноження культурної вишні, оскільки коренева парость вишень, вирощених із прищепи, теж є прекрасним матеріалом для живців. Здійснюють живцювання в другій половині червня, коли пагони вишні посилено ростуть.

    Вам знадобиться ящик завглибшки 10-12 см розміром 25х50 см із дренажними отворами невеликого діаметру. Наповніть його сумішшю торфу і ріні в рівних частинах, пролийте ґрунтосуміш темно-рожевим розчином перманганату калію, а потім рясно зволожте водою.

    Виберіть і зріжте добре розвинені пагони, не пониклі, а зростаючі вгору, з південного або південно-західного боку три-п’ятирічного куща або дерева, побризкайте їх водою, видаліть верхівку з недорозвиненими листками, яка погано вкорінюється. Наріжте з пагонів живці завдовжки 10-12 см із 6-8 листками. Нижні листки з відрізків видаліть. Верхній зріз на живцеві повинен бути прямим і проходити відразу над брунькою, нижній зріз – на сантиметр нижче вузла. Вставте живці в ґрунт на відстані 5-8 см один від одного на глибину 2-3 см і ущільніть навколо них ґрунт. Потім встановіть на ящик дротяний каркас, щоб він височів на 15-20 см, натягніть на нього поліетиленову плівку і помістіть парник, що вийшов, у світле місце, захищене від потрапляння прямих сонячних променів.

    Як тільки живці укоріняться, а ви зрозумієте це, коли листя вишні відновить тургор, плівку починають ненадовго піднімати для провітрювання і гартування живців. На зиму живці прикопують у саду, а навесні висаджують на дорощування або на постійне місце.

    Розмноження вишні кореневою паростю

    Цей спосіб застосовується для розмноження кореневласної вишні і для вирощування підщеп. Використовують для розмноження дворічні кореневі нащадки високоврожайних кореневласних дерев із розвиненою кореневою системою і розгалуженою наземною частиною, розташовані на віддалі від материнської рослини, оскільки відсікання паростків, що ростуть близько до дерева, пошкоджує його коріння. Восени на невеликій відстані від паростка перерубують корінь, що зв’язує його з вишнею, але не відкидають відросток, а залишають у ґрунті. Навесні парость викопують і сортують: ті паростки, у яких коренева система розвинена, висаджують на постійне місце, а слабші дорощують на навчальній грядці.

    Хвороби вишень

    Хвороби і шкідники вишні могли би стати темою окремої статті. Вишню можуть вражати такі хвороби: бура плямистість, клястероспоріоз, черешнева мозаїка і мозаїчна кільчатість, відмирання гілок, парх (парша), плодова гниль, коккомікоз і моніліоз, кореневий рак, камедетеча і відьмина мітла. Розповімо вам про ті хвороби, які зустрічаються найчастіше.

    Бура плямистість проявляється утворенням на листі вишні бурих, жовтуватих або рудих плям з облямівкою або без неї, на яких із розвитком захворювання з’являються у вигляді чорних цяток спори грибка. У місцях плям тканина листової пластини сохне і кришиться, утворюються дірки. Уражене листя опадає. Лікування вишні від бурої плямистості проводять, очищаючи дерево від хворого листя, а після цього обробляють вишню і ґрунт під нею одновідсотковою бордоською рідиною в три етапи: на початку розпускання бруньок, відразу після цвітіння і за два-три тижні після другої обробки.

    Клястероспоріоз, або дірчаста плямистість, уражає не тільки вишню, а й інші кісточкові дерева – черешню, сливу, абрикос і персик. Ознаками хвороби є світло-коричневі плями діаметром до 5 мм із червоною облямівкою, які за два тижні після появи починають кришитися, через що на листках утворюються дірки, листя сохне й опадає завчасно. Плоди вкриваються втисненими пурпуровими плямами, що збільшуються до 3 мм у діаметрі і набувають вигляду бородавок, з яких починає текти камедь. На гілках утворюються світлі плями з темною облямівкою, що розтріскуються і стікають камеддю, бруньки, уражені хворобою, чорніють і виглядають, ніби лаковані. Уражені гілки необхідно спиляти і знищити, рани продезінфікувати однопроцентним розчином мідного купоросу, а потім тричі з 10-хвилинним інтервалом натерти свіжим листям щавлю, після чого обробити садовим варом. Дерево обприскують одновідсотковою бордоською рідиною в три етапи так, як це роблять при лікуванні бурої плямистості.

    Коккомікоз можна визначити по дрібних червоних цятках на листі вишні, які зі споду листка вкриваються рожевим нальотом. Уражені листки буріють і сохнуть. Особливо часто захворювання вражає вишню в районах із вологим кліматом. Боротьба з коккомікозом ведеться після опадання квіткових пелюсток: вишню обприскують розчином 2 г препарату Хорус у 10 л води, потім повторюють процедуру через 3 тижні після цвітіння і втретє – через три тижні після збору врожаю.

    Відмирання гілок починається з виникнення на корі маленьких бородавчастих світло-рожевих наростів, що розташовуються групами і поодинці. Крім вишні, захворювання вражає яблуню, смородину, черешню, сливу й абрикос. Хвора гілка вишні підлягає видаленню, а місце зрізу обробляють однопроцентним розчином мідного купоросу, а потім замазують садовим варом.

    Парх проявляється оксамитуватими плямами оливково-бурого кольору на плодах і листі вишні. На стиглих ягодах утворюються тріщини, зелені плоди припиняють розвиток і зморщуються. Оскільки парх теж грибкове захворювання, позбуваються його все тією ж бордоською рідиною в три етапи, як це було описано раніше.

    Зараження моніліозом, або сірою гниллю, призводить до того, що вишня сохне – гілки і пагони в’януть, мають вигляд обпалених, плоди гниють, на них, як і на корі, утворюються сірі, дрібні, хаотично розташовані нарости. Це єдина відмінність моніліозу від плодової гнилі, при захворюванні на яку нарости на ягодах розташовуються концентричними колами. Гілки розтріскуються, з них тече камедь, утворюючи напливи. Лікують вишню від сірої і плодової гнилі все тією ж бордоською рідиною, хоча, як і у випадках ураження іншими грибковими хворобами, непогано дають їм раду такі препарати, як Нітрафен, залізний і мідний купорос, Олеокупріт, хлорокис міді, Каптан, Фталан і Купрозан.

    Камедетеча, як правило, є ознакою різних захворювань вишні і проявляється виділенням з тріщин у корі дерев світлої густої смолистої речовини, що застигає на повітрі. Найчастіше тріщини з’являються в корі обморожених або обпалених сонцем дерев, а також екземплярів, хворих на дірчасту плямистість. Якщо негайно не зупинити процес, гілки, з яких тече камедь, починають сохнути, і в результаті може загинути все дерево. Краї пошкоджень у корі необхідно зачистити гострим інструментом, потім рану слід обробити розчином 100 мг щавлевої кислоти в 1 л води або просочити кашкою зі свіжого щавлю, після чого замазати пошкодження садовим варом.

    Відьмина мітла – грибок, який паразитує на плодових деревах і утворює безліч тонких безплідних пагонів. Листя на хворих деревах робиться блідим і злегка червонуватим, поступово дрібніє, стає крихким і викривлюється. До кінця літа на споді листової пластини з’являється сірий наліт зі спорами грибка. Видаліть уражені гілки, на яких утворилися тонкі пагони, й обробіть дерево п’ятипроцентним розчином залізного купоросу.

    Кореневий рак – бактеріальне захворювання, що викликає появу невеликих м’яких наростів на коренях плодових дерев, які з розвитком захворювання збільшуються до 10 см у діаметрі і тверднуть. Як наслідок коріння стає слабким, погано росте на піщаних ґрунтах, коренева парость не утворює свого коріння. Вилікувати дорослу рослину навряд чи вдасться, але якщо ви виявили рак на саджанці, обріжте інструментом, обробленим розчином формаліну, всі дрібні утворення і продезінфікуйте коріння однопроцентним розчином мідного купоросу.

    Мозаїчна хвороба і мозаїчна кільчатість – вірусні захворювання. Мозаїка проявляється утворенням на листі чітких жовтих смуг і штрихів, розташованих паралельно жилах, і від цього листя скручується, червоніє, буріє і передчасно опадає. При захворюванні кільчатістю на листках з’являються білуваті кола, на місці яких листова пластина починає кришитися аж до утворення дірок. На жаль, вірусні хвороби не піддаються лікуванню, тому вам доведеться знищити вражені рослини – викорчувати і спалити.

    Шкідники вишень

    Зі шкідників найнебезпечнішими для вишні вважаються сливова плодожерка, вишневий і черемховий довгоносики, слизовий, громадський і блідоногий пилярі, підкіркова листовійка, вишнева попелиця і білан.

    Сливова плодожерка небезпечна у вигляді гусені, яка пошкоджує плоди вишень, харчуючись як ядрами кісточок, так і м’якоттю ягід. При своєчасному виявленні проблеми ефективною є рясна і ретельна обробка вишневих та сливових дерев і ділянок під ними такими препаратами, як Ціткор, Амбуш, Ровікурт, Анометрин.

    Вишневий довгоносик – бронзово-зелений жучок із малиновим вилиском, що виходить із лялечки в другій половині травня і живиться бруньками, бутонами, зав’яззю і листям вишні. Самиця жука, відкладаючи яйця в оболонку кісточки, може пошкодити до двох сотень плодів, а личинка, котра з’явилася з яйця, виїдає ядро кісточки. Пошкоджені личинками ягоди обсипаються. Як обробляти вишню від вишневого довгоносика? Відразу після цвітіння вишні, а потім ще раз через 10 днів дерево обприскують Амбушем, Ровікуртом або Актелліком у концентрації, зазначеній в інструкції.

    Черемховий довгоносик – сіро-коричневий жучок, який поводиться приблизно так само, як і вишневий довгоносик. Він і з’являється в той же час, і шкода від нього така сама. І позбуваються цього шкідника тими ж препаратами, що і довгоносика вишневого, але першу обробку потрібно провести ще до цвітіння, а другу, якщо вона знадобиться, проводять уже після того, як вишня відцвіте. З перерахованих препаратів краще використовувати Актеллік.

    Усі пилярі, попри на зовнішні відмінності, поїдають листя вишні, залишаючи іноді лише скелет із жилок. При тотальному розмноженні вони можуть знищити до 70 % листя, що негативно позначиться на продуктивності та зимостійкості дерева. Знищують пиляра відразу після цвітіння все тим же Актелліком або Карбофосом.

    Підкіркова листовійка відкладає в червні яйця в тріщини кори на штамбі або гілках вишні, а гусінь, вилупившись із них, прогризає під корою ходи. У боротьбі з підкірковою листовійкою використовують п’ятдесятивідсотковий розчин Актелліка або десятивідсотковий розчин Карбофоса, обробляючи ними дерева під час льоту метеликів.

    Білан жилкуватий – великий білий метелик. Його гусінь із чорною головою і двома золотисто-жовтими смугами по спині, що досягають довжини 4,5 см, з’являється з павутинних гнізд у кінці квітня або на початку травня. Незважаючи на те, що її із задоволенням скльовують птиці, навіть незначна залишена кількість гусені здатна завдати вашому саду значних втрат. У боротьбі з біланом добрі результати дає обробка дерев у момент появи гусені Актелліком, Ровікуртом, Корсаром або Амбушем.

    Вишнева попелиця (тля) – дрібна комаха, що завдає серйозних неприємностей. У результаті її життєдіяльності молоді пагони викривлюються і припиняють зростання, листя скручується, чорніє і сохне, у молодих дерев знижується холодостійкість, і вони підмерзають узимку. Крім того, якщо у вас з’явилася тля, чекайте навали мурашок, які харчуються виділеннями попелиць. Боротьбу зі шкідником починають із ранньої весни, щоб не дати йому розплодитись. Підійдуть для обробки рослин від попелиці Карбофос, Актеллік, Ровікурт або Амбуш. Після обприскування дерев інсектицидами регулярно оглядайте вишню, і якщо знову виявите хоч кілька особин попелиці, відразу ж влаштуйте повторну обробку.

    Як боротися з вишнею

    Вишня дуже часто дає кореневу парость, яка забирає поживні речовини у материнського дерева, і це погано позначається на плодоношенні. Чекати, коли нові вишеньки почнуть давати врожаї, доведеться довго, а материнська вишня тим часом занепадатиме. Щоб уникнути сумного розвитку подій, можна запропонувати такі способи боротьби з паростю:

    • якщо ви хочете радикально очистити ділянку від вишні, зрубайте дерево, від якого йде парость, насвердліть у поверхні спилу отворів, засипте в них селітру і накрийте пень руберойдом. За кілька місяців пень згниє, і вам залишиться викорчувати парость;
    • обробіть парость двічі протягом місяця гербіцидами типу Регент, Ураган, Секатор, Гліфос або Торнадо, і на ділянці загине не лише парость, а й дерево, від якого ця парость іде;
    • якщо ви хочете зберегти дерево, то доведеться розкопувати кожен відросток до того місця, де він відходить від кореня вишні, й обрізати під корінь, не залишаючи пеньків.

    Рекомендуємо вам поступово позбутися вишень, що дають парость, посадивши замість них саджанці на насіннєвих підщепах, які відростків не дають. Наразі придбати такі саджанці не проблема. Якщо ви не впевнені в тому, що нові вишні не розростуться на півсаду, вкопайте в радіусі 50 см навколо саджанця на глибину 50 см шматки шиферу або руберойду, і оскільки відростки вишні утворюються на глибині 30 см, цей захід може запобігти заростанню саду вишневою паростю.

    Сорти вишні

    Сорти вишень для Підмосков’я

    Сорти вишні для Московської області повинні мати певні властивості: підвищену зимостійкість, стійкість до таких хвороб, як коккомікоз, і високу врожайність. Виходячи із цього, найкраща вишня для Підмосков’я:

    • Любська – найстаріший, високоврожайний, самоплідний сорт вишні, досягає у висоту 2,5 м, що значно полегшує збір урожаю. Крона розлога, кора сіро-коричнева, ягоди темно-червоні з кисло-солодкою м’якоттю;
    • Апухтінська – самоплідна пізня вишня чагарникового типу заввишки до 3 м із темно-червоними великими ягодами в формі сердечка, з кисло-солодким смаком і слабкою гіркуватістю;
    • Молодіжна – високоврожайний зимостійкий сорт заввишки до 2,5 м, виведений при схрещуванні сортів Володимирська і Любська. Може мати і кущову, і деревоподібну форму. Сорт стійкий до грибкових хвороб. Плоди соковиті, темно-червоні, кисло-солодкі на смак;
    • Пам’яті Вавилова – самоплідний зимостійкий високорослий сорт із яскраво-червоними плодами кисло-солодкого смаку;
    • Іграшка – високоврожайний гібрид черешні і вишні з яскраво-червоними м’ясистим ягодами освіжаючого смаку;
    • Тургенєвка – популярна в Підмосков’ї високоврожайна і стійка до коккомікозу вишня заввишки до 3 м із формою крони у вигляді перевернутої піраміди. Ягоди великі, бордові, у формі сердечка, солодко-кислі на смак. Недолік: для запилення потрібна присутність на ділянці сортів-запилювачів типу Молодіжної або Любської.

    Крім описаних, підходять для вирощування в кліматі Підмосков’я такі сорти, як Алмаз, Щедра, Кристал і Шубинка.

    Ранні сорти вишень

    Із ранніх сортів вишень, що дозрівають до середини-кінця червня, найбільш відомими є:

    • Орловська рання – зимостійкий сорт, стійкий до коккомікозу, з середнього розміру червоними плодами;
    • Англійська рання – старий сорт англійської селекції, помірно зимостійкий, високорослий, плоди темно-червоні, соковиті, солодкі;
    • Ширвжиток – малоросла вишня з десертними, великими, соковитими і солодкими темно-коричневими плодами з ледь помітною кислинкою;
    • Пам’ять Єнікеєва – середньоросле самоплідне дерево до 3 м заввишки середньої врожайності із плодами універсального призначення;
    • Очікування – високоврожайний сорт із темно-червоними, майже чорними плодами, що вживаються як у свіжому вигляді, так і переробленими у вигляді варення, компотів і наливки;
    • Ранній десерт – ультраранній сорт із плодами жовто-червоного відтінку.

    Середні сорти вишні

    Із середньостиглих сортів вишні найкраще себе зарекомендували такі:

    • Малинівка – середньоросле зимостійке врожайне самобезплідне дерево з темно-червоними плодами кисло-солодкого смаку. Для запилення підходять такі сорти, як Шубинка, Любська, Володимирська, Булатниковська. Сорт стійкий до коккомікозу;
    • Шоколадниця – самоплідний, зимостійкий, посухостійкий низькорослий сорт із темно-червоними плодами;
    • Морозівка – середньоросла посухостійка і зимостійка вишня з яскраво-червоними солодкими десертними плодами. Сорт самобезплідний, стійкий до коккомікозу;
    • Володимирська – високоросла самобезплідна вишня з невеликими, пласкими, злегка сплюсненими плодами темно-червоного кольору кисло-солодкого смаку;
    • Россошанська чорна – урожайний, зимостійкий, посухостійкий середньорослий сорт із великими темно-бордовими, майже чорними плодами кисло-солодкого смаку;
    • Чорнокірка – середньоросле, зимостійке, самобезплідне дерево з майже чорними солодкими плодами, що вирізняються ледь помітною кислинкою.

    Пізні сорти вишні

    Найпопулярнішими пізньостиглими сортами є:

    • Бель – урожайний морозостійкий сорт із середньої величини плодами темно-червоного кольору з ніжною, соковитою м’якоттю солодко-кислого смаку;
    • Родюча Мічуріна – урожайний, зимостійкий, середньорослий сорт із розлогою кроною і середнього розміру округлими блискучими плодами яскраво-червоного кольору. Недолік сорту – погана опірність грибковим хворобам;
    • Норд Стар – самоплідна, слаборосла, стійка до грибкових хвороб вишня високої зимостійкості з темно-червоними плодами;
    • Спогад – високоврожайний зимостійкий сорт із великими темно-червоними ягодами солодко-кислого смаку;
    • Русинка – кущувата Самоплідна, високозимостійка вишня заввишки до 2 м із темно-червоними, майже чорними плодами солодко-кислого смаку;
    • Ерудитка – не так давно виведений сорт із великими темно-червоними ягодами.

    В який час садити вишню, щоб отримати багатий врожай

    Вишня є однією з найбільш популярних кісточкових культур в Україні. Плодові дерева можна побачити практично на будь-якій дачній ділянці.

    Відео дня

    Однак, щоб отримати якісний урожай, важливо дотримуватися певних правил посадки рослини. Варто звернути особливу увагу на час посадки вишні.

    Знавці радять робити це навесні, перед початком вегетації. Вибір цього періоду дозволить дереву добре вкоренитися до початку росту пагонів.

    Важливо також виключити посадку під час пізніх заморозків, інакше дерево може не прижитися або дати слабкий врожай. Температура при розміщенні дерева на ділянці повинна бути вище 0 градусів.

    Найбільш оптимальним варіантом вважається період, коли температура становитиме +5 градусів тепла. Таким чином найкраще висаджувати вишню наприкінці березня – до середини квітня.

    Нагадаємо, малина – одна з найулюбленіших ягідних культур у наших садах. Її можна висаджувати і навесні, і восени. Але з огляду на цикли розвитку цієї культури бажано посадкові роботи проводити після закінчення періоду вегетації.

    Бажаєте отримувати найактуальніші новини про війну та події в Україні – підписуйтесь на наш Telegram-канал!