Коли призначають препарат Еліквіс

0 Comments

Еліквіс

Всі судини нашого тіла заповнені кров’ю, від кінчиків пальців до головного мозку. Порушене згортання крові – серйозний недолік, який може стати причиною тромбоутворення. Для недопущення такого результату доцільно використовувати антикоагулятивні препарати. До таких зараховують таблетки Еліквіс. Їх пряма дія обумовлена активністю основної речовини – апіксабан. Механізм роботи препарату, як і спосіб його застосування, ми опишемо в даному матеріалі, а також розповімо, чим можна замінити Еліквіс при необхідності.

Інструкція з використання таблеток Еліквіс

Еліквіс випускається Американскою фармацевтичною компанією в таблетованій формі з вмістом апіксабану по 2,5 та 5 мг на 1 шт. В упаковки вкладають ПВХ блистерні пластини по 10, 20 або 60 таблеток.

Таблетки з меншим дозуванням мають жовте забарвлення та цифрові гравірування по обидва боки «893» та «2½» відповідно.

Другий вид забарвлений в рожевий колір, боки таблетки позначені гравіруванням «5» та «894».

Показання. Профілактичні та терапевтичні заходи з використанням Еліквісу застосовуються:

  • Проти рецидивних випадків тромбоемболії у пацієнтів, які перенесли суглубове ендопротезування (зокрема кульшового та колінного суглобів).
  • Проти легенево-артеріальних тромбоемболій / тромбозів глибоких вен.
  • Як профілактично-терапервтична міра проти закупорки кров’яними сгустками судин у пацієнтів з порушеним зверненням крові в мозку, при миготливій аритмічній фібриляції передсердних м’язових волокон.
  • Для тромболітичної терапії та профілактики відриву тромбів у пацієнтів з острофазними захворюваннями серцево-судинної системи, цукровим діабетом та гіпертонію, особливо, якщо пацієнт старше 75 років.

Дія Еліквісу заснована на придушенні апіксабану фактора згортання крові «Х». Під впливом активного елементу сповільнюється ферментування, яке стимулює згортання крові, через що відбувається запобігання утворення згустків.

Чи так нешкідливий Еліквіс?

Безумовно, Еліквіс – дієвий та потрібний препарат, проте і він здатний на побічні дії, які проявляються у вигляді:

  • Виявлення крові в сечі (ознака гематурії) та калових випорожненнях (ознака гематохезії).
  • Нестабільність АТ (підскакування та падіння тиску до граничних показників).
  • Зниження імунного захисту.
  • Виникає анемія або тромбоцитопенія, внаслідок чого раптові кровотечі важко зупинити.
  • Рівень білірубіну злітає.
  • Шкіра реагує висипом, свербінням.
  • Відбувається мозковий крововилив.
  • Виникають вагінальні / гемороїдальні / епідермальні / уретральні крововиливи.
  • На тілі з’являються синці та гематоми.
  • Можливий анафілактичний шок, алергічна набряклість та почервоніння шкіри.
  • Не виключений інсульт.
  • Починається харкання кров’ю.
  • Відкриваються множинні різно локалізовані кровотечі (очні / носові / ясен / легеневі / з прямої кишки).
  • У рідкісних випадках помічають контузію.

Через таку кількість небезпечних ефектів Еліквіс занесли в стоп-лист препаратів, що продаються без рецепту. Тому його продаж за вимогами Міністерства охорони здоров’я здійснюється за пред’явленням рецептурного бланка.

Якщо ваш лікар виписує антикоагулянт Еліквіс, він повинен бути ознайомлений з вашою карткою пацієнта. І зробити заміну, якщо в ній є записи про такі стани:

  • наявність глюкозо-галактозної мальабсорбції, лактозна непереносимість, вроджений лактозний дифіцит;
  • аневризми судин;
  • варикоз;
  • внутрішньочерепна аномалія судин;
  • загострення шлункової виразки;
  • новоутворення злоякісного характеру;
  • активні кровотечі або ризики їх розвитку;
  • серйозні хірургічні операції на спинномозковому відділі або на головному мозку в недавньому минулому;
  • перенесені не так давно оперативні маніпуляції по частині офтальмології;
  • гіперчутливість / непереносимість складових елементів препарату.
  • діагностована коагулопатія;
  • відхилення в роботі печінки;
  • вік до 18 років.

При вагітності та лактації Eliquis застосовувати не варто. Ця сторона клінічних випробувань була відсунута на другорядний план, тому вивченість допологових та післяпологових наслідків для виношування або вигодовування дитини залишається на низькому рівні. Не можна бути непохитно впевненим у відсутності небезпеки для немовлят, тим більше з урахуванням можливих побічних реакцій у матері.

В ложці ліки, а в чашці – отрута: особливості прийому та наслідки передозування

Пероральний прийом Еліквісу може проходити без прив’язки до вживання їжі, оскільки кінетичні властивості від цього не залежать.

Ліки п’ються двічі на добу в дозуванні, зазначеному лікарем, спираючись на індивідуальні показання:

  • При передсердній фібриляції – по 5 мг за прийом.
  • Установка ендопротезів – по 2,5 мг за раз. Перша таблетка випивається на 13-ій годині після операції, курсотерапію продовжують після імплантації articulatio genus від 10 до 14 днів, після установки імпланта articulatio coxae – 38 днів.
  • Для попередження тромбоемболії легеневої артерії – по 2,5 мг після шестимісячного цільового лікування.
  • При ТГ – почати з 10 мг за прийом, через тиждень знизити до разової норми в 5 мг.

Пацієнти можуть забути та не прийняти таблетку. При першій нагоді, як тільки пам’ять підказала про конфуз, слід випити забуту таблетку та продовжити курс в звичному режимі.

Передозування. Крайня допустима доза – 50 мг в день, але не довше 7 днів. Зазвичай при стандартних заходах прийому не виникає ускладнень передозування.

Однак все індивідуально. І якщо пацієнт відхилився від суворої схеми, призначеної лікарем, це може привести:

  • до гострої діареї та блювоти;
  • до геморагії;
  • до посилення побічних реакцій.

Не варто вдаватися до гемодіалізу – він не допоможе. Потрібно негайно дати хворому сорбенти та викликати швидку. Медичний працівник повинен ввести пацієнту концентрати факторів протромбінового комплексу, щоб купірувати кровотечі.

З багатьма ліками апіксабан сильно «не дружить», тому якщо ви проходите ще будь-яке лікування, приймаючи будь-які, навіть нешкідливі на ваш погляд засоби, повідомте про це лікаря.

Важливо! При епідуральних або спінальних пункціях / анестезії лікування Еліквісом породжує ризики гематом, що призводять до паралічу.

Ціна на таблетки Еліквіс

Еліквіс – найпотужніший антикоагулянтний засіб. Купити таблетки Еліквіс – завдання просте, адже аптеки не мають проблем з нестачею даного препарату. Але покупка здається простою тільки тоді, коли в гаманці є потрібна кількість купюр.

Еліквіс лякає своєю дорожнечею. Тому, якщо фінансове становище скрутне, і дозволити покупку Еліквісу ви не в змозі, скажіть про це лікареві. Безглузде прохання виписати дешевший аналог може зіграти злий жарт. Не бійтеся просити – такі аналоги існують, і застосовуються дуже широко.

Еліквіс або аналог? Вибір пацієнтів

Дешевші замінники Еліквісу, як і аналогічні засоби з тією ж ціновою категорією, мають свої особливості, які потрібно врахувати при покупці.

Розглянемо деякі альтернативні ліки:

  • Варфарин. Це один з найбільш купованих аналогів Еліквісу, є непрямим антикоагулятивним засобом з однойменної основою. Можна застосовувати на II триместрі вагітності. Вартість практично в тридцятикратному розмірі нижча. При цьому протипоказань та побічних ефектів більше.
  • Ксарелто. Це таблетований антитромботичний засіб на основі ривароксабана по 10/15/20 мг на 1 пігулку. Вартість даних ліків на 30% перевищує ціну Еліквісу.
  • Прадакса. Це капсульний медикамент антикоагулянт з активною речовиною в складі – етексилат дабігатрану. Має більш доступну вартість, ніж оригінал, але відрізняється різними небажаними реакціями.

Ми перерахували найбільш затребувані альтернативи Еліквісу, однак, це не повний перелік. За детальною інформацією варто звернутися в медичний заклад.

Увага!

Використання Еліквіс без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Еліквіс фото

Нажмите, чтобы увеличить.

Категорії

  • Акушерство та гінекологія
    • Контрацептиви
    • Ліки від молочниці
      • Нормалізація мікрофлори
      • Протитуберкульозні
      • Здорове харчування
        • Замінник цукру
        • Вітаміни для вагітних і годуючих
        • Вітаміни для дітей
        • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
        • Вітамінно-мінеральні комплекси
        • Загальнозміцнюючі вітаміни
        • Залізовмісні препарати
        • Кальцій Д3 (D3)
        • Полівітаміни
        • Риб’ячий жир
        • Тонізуючі засоби
        • Догляд за зубами і порожниною рота
          • Стоматологічні
          • Гормональні препарати
          • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
          • Від болю в горлі
          • Вушні краплі
          • Жарознижуючі
          • Засоби від нежитю
          • Ліки від кашлю
            • Відхаркувальний засоби (препарати)
            • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
            • Ранозагоювальні засоби
            • Гіполіпідемічні препарати
            • Лікування ожиріння
            • Антианемічні засоби (препарати)
            • Гемостатичні засоби (препарати)
            • Препарати для розрідження крові
            • Анальгетики (Болезаспокійливі)
            • Анестезія та м’язові релаксанти
            • Вакцини (щеплення)
              • Пневмокок
              • Від нудоти і захитування
              • Плазмозамінники (розчини)
              • Протипаразитарні препарати
              • Очні краплі, мазі, гелі
              • Антидоти і ентеросорбенти
              • Лікування підшлункової залози
              • Препарати для шлунково-кишкового тракту
              • Пробіотики і пребіотики
              • Проносні засоби
              • Ферменти
              • Антидепресанти
              • Антиоксиданти
              • Заспокійливі засоби
              • Ліки для нервової системи
              • Нейролептики і нейропротектори
              • Ноотропи
              • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
              • Протиепілептичні препарати
              • Снодійні
              • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
              • Препарати для зовнішнього застосування
              • Протизапальні засоби
              • Гепатопротектори
              • Ангіопротектори і мікроциркуляція
              • Діуретики
              • Зниження холестерину
              • Серцево-судинні препарати
              • Лікування передміхурової залози
              • Препарати для сечостатевої системи і нирок
              • Гіпоглікемічні засоби
              • Препарати (засіб) для потенції
              • Лікування алкоголізму
              • Нікотинова залежність і тютюнопаління

              Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

              Коли призначають препарат Еліквіс

              © 2024 Rx index | Cпеціалізоване медичне видання, призначене виключно для лікарів усіх спеціальностей, провізорів, клінічних провізорів та фармацевтів, студентів фармацевтичних факультетів вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів III-IV рівня акредитації, операторів фармацевтичного ринку.

              Інформація про препарати, які відпускаються за рецептом лікаря, розміщена на сайті, призначена виключно для спеціалістів. Дана інформація не може бути використана для самостійного приняття рішення про застосування цих препаратів та не може замінити візит і повноцінну консультацію з вашим лікарем.

              Свідоцтво про державну реєстрацію як довідкового, спеціалізованого, медичного, фармацевтичного видання: КВ №24234-14074Р (від 16.12.2019р., Міністерство Юстиції України)

              Еліквіс (Eliquis ® ) ATC-класифікація

              допоміжні речовини: лактоза безводна, целюлоза мікрокристалічна, натрію кроскармелоза, натрію лаурилсульфат, магнію стеарат, Opadry® ІІ Pink (гіпромелоза 15 сР; лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); триацетин; заліза оксид червоний (Е 172)).

              Лікарська форма

              Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

              Основні фізико-хімічні властивості: рожеві, овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з гравіюванням «894» з одного боку та «5» — з іншого.

              Фармакотерапевтична група

              Антитромботичні лікарські засоби. Прямі інгібітори фактора Ха. Код АТХ B01 AF02.

              Фармакологічні властивості

              Апіксабан є потужним оборотним прямим та високоселективним інгібітором активної ділянки фактора Ха, призначеним для перорального прийому. Для антитромботичної дії він не потребує антитромбіну ІІІ. Апіксабан пригнічує вільний та зв’язаний з тромбом фактор Ха, а також пригнічує активність протромбінази. Апіксабан не впливає безпосередньо на агрегацію тромбоцитів, але опосередковано пригнічує процес агрегації тромбоцитів, індукований тромбіном. За рахунок пригнічення фактора Ха апіксабан перешкоджає утворенню тромбіну та формуванню тромбу. Доклінічні дослідження апіксабану на тваринах показали ефективність антитромботичної дії препарату для профілактики артеріального та венозного тромбозу при прийомі в дозах, які не порушували процесів гемостазу.

              Фармакодинаміка апіксабану відображає його механізм дії (пригнічення фактора Xa). В результаті пригнічення фактора Ха апіксабан збільшує значення таких показників, як протромбіновий час (ПЧ), міжнародне нормалізоване співвідношення (МНС) та активований частковий тромбопластиновий час (аЧТЧ). Зміни, що спостерігаються у показниках згортання крові при застосуванні в терапевтичних дозах, є незначними та надзвичайно варіативними, і їх не рекомендується використовувати для оцінки фармакодинамічних властивостей апіксабану. Під час проведення аналізу утворення тромбіну апіксабан знижував ендогенний потенціал тромбіну — кількісний показник утворення тромбіну в плазмі крові людини.

              Апіксабан також виявляє активність щодо пригнічення фактора Ха, що підтверджується зниженням ферментативної активності фактора Ха за результатами оцінки із застосуванням різних комерційних наборів для виявлення пригнічення активності фактора Ха, хоча конкретні результати для різних наборів відрізнялись. Результати клінічних досліджень наявні лише для хромогенного аналізу Rotachrom ® heparin (результати наведено нижче). Активність щодо пригнічення фактора Ха пов’язана з концентрацією апіксабану у плазмі. Цей взаємозв’язок має наближений до лінійного характер, і максимальна активність щодо пригнічення фактора Ха спостерігається під час досягнення пікових концентрацій апіксабану у плазмі. Взаємозв’язок між концентрацією апіксабану в плазмі крові та активністю щодо пригнічення фактора Ха має приблизно лінійний характер у широкому діапазоні доз апіксабану.

              Таблиця 1 (див. нижче) демонструє прогнозовану рівноважну концентрацію та анти-Ха активність для кожного показання. У пацієнтів з фібриляцією передсердь, яким застосовували апіксабан для профілактики інсультів та системної емболії, отримані результати свідчать про менше ніж 1,7-кратне коливання між піковим та мінімальним рівнями. У пацієнтів, яким застосовували апіксабан для лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА) або профілактики рецидивів ТГВ та ТЕЛА, спостерігалося менше ніж 2,2-кратне коливання між піковим та мінімальним рівнями.

              Прогнозована рівноважна концентрація апіксабану та активність щодо пригнічення фактора Ха

              ДозуванняАпіксабан
              C max (нг/мл)
              Апіксабан
              C min (нг/мл)
              Максимальна активність апіксабану щодо пригнічення фактора Xa (МО/мл)Мінімальна активність апіксабану щодо пригнічення фактора Xa (МО/мл)
              М едіана [5-й, 95-й перцентиль]
              Профілактика інсультів та системної емболії у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь
              2,5 мг 2 р. д.*123 [69, 221]79 [34, 162]1,8 [1,0; 3.3]1,2 [0,51; 2,4]
              5 мг 2 р. д.171 [91, 321]103 [41, 230]2.6 [1,4; 4.8]1,5 [0,61; 3,4]
              Лікування ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактика рецидивів ТГВ та ТЕЛА (ВТЕл)
              2,5 мг 2 р. д.67 [30, 153]32 [11, 90]1,0 [0,46; 2,5]0,49 [0,17; 1,4]
              5 мг 2 р. д.132 [59, 302]63 [22, 177]2,1 [0,91; 5,2]1,0 [0,33; 2,9]
              10 мг 2 р. д.251 [111, 572]120 [41, 335]4,2 [1,8; 10,8]1,9 [0,64; 5,8]

              * Дозування для популяції корегувалося з урахуванням 2 з 3 критеріїв зменшення дози в дослідженні ARISTOTLE.

              2 р. д. — 2 рази на день.

              Хоча лікування апіксабаном не потребує регулярного контролю рівнів експозиції, у виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомогти прийняти клінічне рішення (наприклад у разі передозування та невідкладного оперативного втручання), можна використовувати калібрувальний метод кількісного визначення активності пригнічення фактора Ха Rotachrom®.

              Клінічна ефективність та безпека

              Профілактика інсультів та системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь.

              У клінічній програмі (дослідження ARISTOTLE: апіксабан порівняно з варфарином та AVERROES: апіксабан у порівнянні з ацетилсаліциловою кислотою) було рандомізовано 23 799 пацієнтів, з яких 11 927 — у групи лікування апіксабаном. Програму було розроблено таким чином, щоб показати ефективність та безпеку застосування апіксабану для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів з неклапанною фібриляцією передсердь та наявністю одного чи декількох додаткових факторів ризику, а саме:

              • наявність в анамнезі інсульту чи транзиторної ішемічної атаки;
              • вік ≥ 75 років;
              • артеріальна гіпертензія;
              • цукровий діабет;
              • симптоматична серцева недостатність (клас ≥ II за класифікацією NYHA).

              У дослідженні ARISTOTLE загалом було рандомізовано 18 201 пацієнта; учасників розподіляли між групами подвійно сліпого лікування апіксабаном по 5 мг 2 рази на день (або для деяких пацієнтів (4,7%) 2,5 мг 2 рази на день, див. розділ «Спосіб застосування та дози»), або варфарином (цільовий рівень МНС у межах 2,0 — 3,0). Пацієнти отримували діючу речовину у середньому протягом 20 місяців. Середній вік учасників становив 69,1 року, середній індекс CHADS2 — 2,1. В анамнезі 18,9% пацієнтів був інсульт або транзиторна ішемічна атака.

              У цьому дослідженні лікування апіксабаном забезпечувало статистично достовірну перевагу за первинною кінцевою точкою профілактики інсульту (геморагічного або ішемічного) та системної емболії (див. таблицю 2) порівняно із застосуванням варфарину.

              Ефективність у пацієнтів з фібриляцією передсердь, які брали участь у дослідженні ARISTOTLE

              ПоказникАпіксабан N=9120 n (%/рік)Варфарин N=9081 n (%/рік)Співвідношення ризиків (95% ДІ)Значення р
              Інсульт або системна емболія212 (1,27)265 (1,60)0,79 (0,66; 0,95)0,0114
              Ішемічний чи неуточнений інсульт162 (0,97)175 (1,05)0,92 (0,74; 1,13)
              Геморагічний інсульт40 (0,24)78 (0,47)0,51 (0,35; 0,75)
              Системна емболія15 (0,09)17 (0,10)0,87 (0,44; 1,75)

              У пацієнтів, що були розподілені у групу лікування варфарином, медіана часу, протягом якого МНС було в межах 2,0–3,0 при застосуванні препарату у терапевтичному інтервалі, становила 66%.

              Апіксабан продемонстрував зниження частоти виникнення інсульту та системної емболії (порівняно з лікуванням варфарином) при різних значеннях середнього часу терапевтичного вікна. Для найвищого квартилю відносно середнього значення співвідношення ризиків для апіксабану та варфарину сягало 0,73 (95% ДІ 0,38, 1,40).

              Основні вторинні кінцеві точки сильної кровотечі та загальної смертності вивчали за допомогою попередньо обраної стратегії ієрархічної перевірки гіпотез для контролю сумарної похибки І типу у дослідженні. Для основних вторинних кінцевих точок сильної кровотечі та загальної смертності також була отримана статистично достовірна перевага (див. таблицю 3). При більш ретельному контролі МНС переваги апіксабану над варфарином стосовно загальної смертності зменшувались.

              Вторинні кінцеві точки у пацієнтів з фібриляцією передсердь у дослідженні ARISTOTLE

              ПоказникАпіксабан N = 9088 n (%/рік)Варфарин N = 9052 n (%/рік)Співвідношення ризиків (95% ДІ)Значення р
              Кінцеві точки кровотечі
              Сильні*327 (2,13)462 (3,09)0,69 (0,60; 0,80)132 (4,21)197 (6,35)0,66 (0,53; 0,83)0,003
              Інфаркт міокарда24 (0,76)28 (0,89)0,86 (0,50; 1,48)
              Смерть внаслідок захворювання судин84 (2,65)96 (3,03)0,87 (0,65; 1,17)
              Загальна смертність †111 (3,51)140 (4,42)0,79 (0,62; 1,02)0,068

              * Оцінка за допомогою стратегії послідовної перевірки гіпотез, розробленої таким чином, щоб контролювати сумарну похибку І типу у дослідженні.

              † Вторинна кінцева точка.

              Статистично достовірна різниця у частоті сильних кровотеч при застосуванні апіксабану та ацетилсаліцилової кислоти була відсутня.

              Пацієнти із неклапанною фібриляцією передсердь (НФП) із гострим коронарним синдромом (ГКС) та/або такі, що підлягають черезшкірному коронарному втручанню (ЧКВ)

              Дослідження AUGUSTUS — відкрите рандомізоване контрольоване дослідження, що мало факторіальний дизайн 2 на 2 — було залучено 4614 пацієнтів із НФП, які мали ГКС (43%) та/або перенесли ЧКВ (56%). Всі пацієнти отримували основне лікування інгібітором P2Y12 (клопідогрель: 90,3%), що призначався відповідно до місцевих стандартів лікування.

              Пацієнтів до 14 діб після ГКС та/або ЧКВ рандомізували для отримання апіксабану у дозі 5 мг двічі на добу (2,5 мг двічі на добу, якщо пацієнт відповідав двом або більше критеріям зниження дози; 4,2% отримували нижчу дозу) або антагоніста вітаміну К (АВК) та ацетилсаліцилової кислоти (АСК) (81 мг раз на добу) або плацебо. Середній вік пацієнтів становив 69,9 року, 94% рандомізованих пацієнтів мали бал > 2 за шкалою CHA2DS2-VASc і 47% пацієнтів мали бал > 3 за шкалою HAS-BLED. Для пацієнтів, рандомізованих для отримання АВК, пропорція часу у терапевтичному діапазоні (ЧТД) (МНВ 2–3) становила 56%, при чому 32% мали час менше ЧТД і 12% мали час більше ЧТД.

              ¥ значення p 45 мкмоль/л) та наявність слабкого інгібіторного впливу на активність CYP2C19 (ІК50 > 20 мкмоль/л) у концентраціях, значно більших за пікові концентрації препарату у плазмі крові пацієнтів. Апіксабан у концентраціях до 20 мкмоль/л не індукує активність CYP1A2, CYP2B6 або CYP3A4/5. Тому вважається, що апіксабан не змінюватиме показники метаболічного кліренсу супутніх препаратів, метаболізм яких відбувається за участю цих ферментів. Апіксабан не пригнічує значною мірою активність P-gp.

              Як описано нижче, у дослідженнях за участю здорових добровольців апіксабан не призводив до значних змін фармакокінетики дигоксину, напроксену або атенололу.

              Дигоксин. Одночасне застосування апіксабану (20 мг 1 раз на добу) та дигоксину, який є субстратом P-gp (0,25 мг 1 раз на добу), не змінювало AUC або Cmax дигоксину. Таким чином, апіксабан не пригнічує транспорт субстратів, обумовлений P-gp.

              Напроксен. Одночасне застосування разових доз апіксабану (10 мг) та типового НПЗП напроксену (500 мг) не впливало на AUC або Cmax напроксену.

              Атенолол. Одночасне застосування разових доз апіксабану (10 мг) та типового бета-блокатора атенололу (100 мг) не впливало на фармакокінетику атенололу.

              Застосування активованого вугілля знижує рівні експозиції апіксабану (див. розділ «Передозування»).

              Особливості застосування

              Як і у разі прийому інших антикоагулянтів, пацієнти, які приймають апіксабан, потребують ретельного нагляду з метою виявлення ознак кровотечі. Препарат необхідно застосовувати з обережністю при станах, які супроводжуються підвищеним ризиком кровотечі. У разі виникнення тяжкої кровотечі застосування апіксабану слід припинити (див. розділ «Побічні реакції» та «Передозування»).

              Хоча лікування апіксабаном не потребує регулярного контролю рівнів експозиції, у виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомогти прийняти клінічне рішення (наприклад при передозуванні та невідкладному оперативному втручанні), може бути використаний метод кількісного визначення активності пригнічення фактора Ха Rotachrom ® (див. розділ «Фармакодинаміка»).

              Існує лікарський засіб для нейтралізації активності інгібітора фактора Ха.

              Пам’ятку пацієнта при застосуванні препарату Еліквіс можна знайти за посиланням www.pfizer.ua/node/2196.

              Взаємодії з іншими лікарськими препаратами, що впливають на згортання крові.

              У зв’язку зі зростанням ризику кровотечі паралельне лікування пацієнтів будь-якими іншими антикоагулянтами протипоказане (див. розділ «Протипоказання»).

              Застосування апіксабану одночасно з антитромбоцитарними препаратами підвищує ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

              Слід проявляти обережність, якщо пацієнти паралельно отримують лікування СІЗЗС або ІЗЗСН, або НПЗП, включаючи ацетилсаліцилову кислоту.

              Після оперативного втручання не рекомендовано одночасно з апіксабаном призначати інші інгібітори агрегації тромбоцитів (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

              Для пацієнтів з фібриляцією передсердь та станами, які потребують проведення моно- або подвійної антитромбоцитарної терапії, до початку комбінування такої терапії з апіксабаном слід ретельно зважити потенційну користь та ризики.

              Під час клінічного дослідження за участю пацієнтів з фібриляцією передсердь одночасне застосування ацетилсаліцилової кислоти підвищувало ризик виникнення сильної кровотечі, пов’язаної з лікуванням апіксабаном, — з 1,8% на рік до 3,4% на рік, а ризик, пов’язаний з варфарином, з 2,7% на рік до 4,6% на рік. У цьому клінічному дослідженні супутнє застосування подвійної антитромбоцитарної терапії було обмеженим (2,1%) (див. розділ «Фармакодинаміка»).

              У клінічне дослідження були залучені пацієнти із фібриляцією передсердь із ГКС та/або такі, що підлягають ЧКВ із плановим періодом лікування інгібітором P2Y12, із або без АСК, та пероральним антикоагулянтом (апіксабан або антагоністом вітаміну К (АВК)) протягом 6 місяців. Одночасний прийом АСК у суб’єктів, які отримували апіксабан, підвищував ризик масивної або немасивної клінічно значущої кровотечі за критеріями Міжнародного товариства з вивчення проблем тромбозу та гемостазу (ISTH) на 16,4–33,1% на рік (див. розділ «Фармакодинаміка»).

              У ході клінічного дослідження за участю пацієнтів групи високого ризику, після перенесеного гострого коронарного синдрому без фібриляції передсердь, які мали одночасно кілька супутніх захворювань кардіологічного та некардіологічного характеру, та отримували ацетилсаліцилову кислоту або комбінацію ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю, застосування апіксабану супроводжувалось значним зростанням ризику сильних кровотеч за класифікацією ISTH — 5,13% на рік порівняно з групою плацебо, для якої цей ризик становив 2,04% на рік.

              Застосування тромболітичних препаратів для лікування гострого ішемічного інсульту.

              Досвід застосування тромболітичних препаратів для лікування гострого ішемічного інсульту у пацієнтів, що приймали апіксабан, надзвичайно обмежений (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

              Пацієнти зі штучним клапаном серця.

              Безпека та ефективність апіксабану не досліджувались у пацієнтів, які мають штучний клапан серця з або без артеріальної фібриляції. Тому застосування апіксабану не рекомендується у цьому випадку.

              Пацієнти з антифосфоліпідним синдромом

              Пероральні антикоагулянти прямої дії, включаючи апіксабан, не рекомендуються пацієнтам з тромбозом в анамнезі, у яких діагностовано антифосфоліпідний синдром. Зокрема, у пацієнтів, позитивних за трьома факторами (вовчаковий антикоагулянт, антитіла проти кардіоліпіну та бета-2-глікопротеїну I), лікування пероральними антикоагулянтами прямої дії може бути пов’язане зі збільшенням частоти повторних тромботичних подій у порівнянні з терапією антагоністами вітаміну К.

              Хірургічні втручання та інвазивні процедури.

              Лікування апіксабаном слід припинити щонайменше за 48 годин до проведення планової операції або інвазивних процедур з помірним чи високим ризиком розвитку кровотечі. Це стосується втручань для яких розвиток клінічно значущих кровотеч не може бути виключений та процедур, для яких ризик розвитку кровотечі є неприйнятним.

              Лікування апіксабаном слід припинити щонайменше за 24 години до проведення планової операції або інвазивних процедур з незначним ризиком розвитку кровотечі. Це стосується втручань, під час проведення яких будь-які можливі кровотечі очікуються незначними за обсягом, некритичними для цієї ділянки або легко контрольованими.

              Якщо операцію чи інвазивну процедуру неможливо відкласти, необхідно вжити відповідних застережних заходів, враховуючи підвищений ризик кровотечі. Слід зважити ризик виникнення кровотечі та ступінь невідкладності втручання.

              Слід відновити лікування апіксабаном якомога швидше після хірургічного втручання або інвазивної процедури, за умови, що це дозволяє клінічна ситуація та були вжиті належні заходи для забезпечення гемостазу (для кардіоверсії див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

              Пацієнтам, які проходять катетерну абляцію для лікування фібриляції передсердь, немає потреби переривати лікування апіксабаном (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

              Тимчасове припинення лікування препаратом.

              Припинення лікування антикоагулянтами (у тому числі апіксабаном) у зв’язку з активною кровотечею, проведенням планової операції або інвазивних процедур підвищує ризик розвитку тромбозу у пацієнтів. Слід уникати перерви у лікуванні, а у випадках, коли лікування апіксабаном необхідно тимчасово припинити (з будь-яких причин), слід якомога швидше відновити прийом препарату.

              Пацієнти, які страждають на ТЕЛА, та мають нестабільну гемодинаміку, або пацієнти, які потребують тромболізу чи легеневої емболектомії.

              Апіксабан не рекомендується застосувати як альтернативу нефракціонованому гепарину пацієнтам, які страждають на тромбоемболію легеневої артерії та мають нестабільну гемодинаміку або можуть проходити тромболіз чи легеневу емболектомію, оскільки безпека та ефективність апіксабану у зазначених клінічних ситуаціях не встановлені.

              Пацієнти з активним раком.

              Пацієнти з активним раком можуть мати високий ризик розвитку як венозної тромбоемболії, так і кровотеч. Коли апіксабан розглядається для лікування ТГВ або ТЕЛА у хворих на рак, слід ретельно оцінити переваги та ризики (див. розділ «Протипоказання»).

              Пацієнти з порушенням функції нирок.

              Деякі клінічні дані свідчать про те, що концентрація апіксабану у плазмі крові підвищена у пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15 — 29 мл/хв), що може підвищувати ризик кровотеч. Для профілактики венозної тромбоемболії (ВТЕ) під час планової операції з ендопротезування кульшового або колінного суглоба (ВТЕл), для лікування ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактики рецидивів ТГВ та ТЕЛА (ВТЕл) апіксабан слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15 — 29 мл/хв) (див. розділи «Спосіб застосування та дози» та «Фармакокінетика»).

              Для профілактики інсульту та системної емболії у пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (НФП), у яких наявні тяжкі порушення функції нирок (кліренс креатиніну 15 — 29 мл/хв) або рівень сироваткового креатиніну ≥ 1,5 мг/дл (133 мкмоль/л) у поєднанні з такими факторами, як вік понад 80 років або маса тіла менше 60 кг, потрібно застосовувати нижчу дозу апіксабану — 2,5 мг двічі на добу (див. розділ «Спосіб застосування»).

              Клінічний досвід застосування апіксабану пацієнтам з кліренсом креатиніну † Термін «Крововилив у мозок» об’єднує всі внутрішньочерепні або внутрішньоспінальні крововиливи (наприклад, геморагічний інсульт, путаменальні, церебелярні, інтравентикулярні або субдуральні крововиливи).

              Застосування апіксабану може бути пов’язане зі збільшенням ризику прихованої або явної кровотечі з будь-яких тканин або органів, що може призвести до постгеморагічної анемії. Симптоми та їх тяжкість будуть змінюватись залежно від локалізації, ступеню та тривалості кровотечі (див. розділи «Особливості застосування» та «Фармакодинаміка»).

              Звітування про підозрювані побічні реакції.

              Звітування про підозрювані побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє здійснювати безперервний моніторинг співвідношення між користю та ризиками, пов’язаними із застосуванням лікарського засобу. Просимо медичних працівників звітувати про будь-які підозрювані побічні реакції.