Фразеологізм осине гніздо що означає

0 Comments

осиний

оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску.— Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); — Нам треба, щоб він своє товариство (конокрадів) виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко). оси́ні ку́бла. — Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С. Добровольський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осиний — оси́ний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. осиний — -а, -е. Прикм. до оса. Осине гніздо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осиний — ОСИ́НИЙ, а, е. Прикм. до оса́. Як розбуджені осині рої, гули в кишлаках правовірні мусульмани (Іван Ле); – Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (О. Донченко); // Належний осі, осам. Словник української мови у 20 томах
  4. осиний — ОСИ́НИЙ, а, е. Прикм. до оса́. — Добре стукнув, наволоч. Губи так розпухли, наче осиного жала скуштували (Донч., III, 1956, 118); Як розбуджені осині рої, гули в кишлаках правовірні мусульмани (Ле, Міжгір’я, 1953, 412). Словник української мови в 11 томах

гніздо

зви́ти / звива́ти (ви́ти) гніздо́ (кубло́). 1. тільки гніздо́. Влаштувати особисте життя, створити сім’ю. Думав я — зійдемось із Орисею, зів’єм своє гніздо, а виходить як у тій пісні: “Ой ти, дівчино, моє ти зерня, дорога наша — колюче терня. ” (Григорій Тютюнник); Не знати тобі, Свириде, того щастя, не мати тобі ніколи свого добра, не вити свого гнізда тобі (Панас Мирний). зви́ти гнізде́чко. (Кембль:) Річард молодий. Одружиться колись, зів’є гніздечко, то й іграшки забуде (Леся Українка). зви́ти / звива́ти кубе́льце. Звила (Катря) собі затишне домашнє кубельце, народила дитину, та, проте, не могла всидіти дома (Л. Дмитерко); Їй (Марусі), як і кожній молоденькій жіночці, хотілося звити власне кубельце. Щоб і хата своя була, і двір, і город (А. Дімаров); У хлопця .. турбот вистачає: незабаром весілля, своє кубельце звивати (І. Муратов). 2. Зосередитися, утвердитися (про щось негативне). — Од пана до пана. з гуральні в сахарню. з кубла в кубло (йшли палити селяни). Скрізь, де людська кривда гніздо собі звила (М. Коцюбинський); Прощання перейде колись у картини мої, розлука зів’є собі гніздо в моєму серці (О. Довженко); В людських душах звивали кубла темного царства сили: лиха заздрість, глуха віра та безнадійність довічна (Панас Мирний). 3. зневажл. Організуватися в групу, що займається антигромадською злочинною діяльністю; укоренитися де-небудь. — Справа, брат, серйозна. Вони ж там таке гніздо в “Тракторзбуті” були звили. Думав — серйозні люди, чисті і на совість, і на руки, а вони — пройди (Ю. Збанацький); Ставили цей мур графи Браніцькі, щоб звити торговельне кубло для своїх улюблених крамарів та ходячих банкірів (І. Нечуй-Левицький).

наси́джене гніздо́ (кубло́). Житло, місце, де хто-небудь прожив тривалий час. До спустошеного села повертали потроху люди, оселяючись у давніх, насиджених гніздах (Ф. Малицький); Передавши справи новому лісничому, Архип Спиридонович покинув насиджене кубло (Н. Рибак). наси́джене кубе́льце. Ополудні покинув — невже назавжди? — своє містечко… насиджене кубельце… Куди? Світ за очі (М. Понеділок).

оси́не (о́сяче, во́вче і т. ін.) гніздо́ (кубло́). Місце зосередження, притулок антигромадських або аморальних, злочинних елементів. — Одне гніздо осине розворушили, а друге ще .. ось незаймане,— сказав Єгор.— Нічого,— позирнула Ольга на вивіску.— Доберемося згодом і до цього гнізда (А. Шиян); — Нам треба, щоб він своє товариство (конокрадів) виказав, щоб гніздо вовче видушити (Б. Грінченко). оси́ні ку́бла. — Тепер я покажу всім князям та їхнім гавкунам! .. Я посмикаю їхні осині кубла (С. Добровольський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гніздо — гніздо́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гніздо — ГНІЗДО – КУБЛО Гніздо. 1. Місце, влаштоване або пристосоване птахами для кладки яєць і виведення пташенят; рідше – житло тварин, плазунів, комах: вороняче гніздо, гніздо ластівки, зміїне гніздо, гніздо гусениці. 2. Виводок: вовче гніздо. 3. перен. Літературне слововживання
  3. гніздо — (пташине) кубло; П. вогнище, оселя; (княже) сім’я, рід; (у деталях) ТЕХ. заглибина, заглиблення, отвір; гніздечко, гніздище. Словник синонімів Караванського
  4. гніздо — [гн’іздо] -зда, м. (на) -з’д’і, мн. гн’ізда, гн’ізд два гн’ізда Орфоепічний словник української мови
  5. гніздо — Гнездо — nest, seat, pocket, socket, jack, recess, bunch — *Nest — мінеральне тіло невеликих розмірів, звичайно неправильної форми. Відносно невелике (до 1 м) локальне скупчення корисної копалини. Гірничий енциклопедичний словник
  6. гніздо — -а, с. 1》 У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. || Місце, пристосоване тваринами або комахами для зимівлі, виведення малят і т. ін. 2》 перен. Домашнє вогнище; оселя. || зневажл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. гніздо — ГНІЗДО́, а́, с. 1. У птахів – влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Леся Українка);. Словник української мови у 20 томах
  8. гніздо — гніздо: ◊ вороняче гніздо в голові → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. гніздо — Кожна птиця любить своє гніздо. Кожна людина любить свій дім. Приповідки або українсько-народня філософія
  10. гніздо — А, с. Голова. Що у нього з гніздом? Він ніби з жопи виліз. Словник сучасного українського сленгу
  11. гніздо — (-а) с.; мол.; жарт. Унітаз. ПСУМС, 18. Словник жарґонної лексики української мови
  12. гніздо — див. барліг; кубло; оселя; яма Словник синонімів Вусика
  13. гніздо — ГНІЗДО́ (у птахів — місце для кладки яєць і виведення пташенят), КУБЛО́. В своїм гнізді і ворона сміла (прислів’я); Заснули узгір’я, сповиті імлою, пташина вертає спочить до кубла (Уляна Кравченко). Словник синонімів української мови
  14. гніздо — Гніздо́, -да́, -ду́, в -зді́; гні́зда, гнізд Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  15. гніздо — ГНІЗДО́, а́, с. 1. У птахів — влаштоване або пристосоване місце для кладки яєць і виведення пташенят. Побачив горобчик, як інші пташки в теплих гніздечках сидять, почав він і собі придивлятись, як то гнізда будуються (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  16. гніздо — Гніздо, -да с. 1) Гнѣздо. Всяка пташка своє гніздо знає. Ном. № 9480. 2) Въ толчеѣ для проса: углубленіе, гдѣ лежить зерно. Харьк. (Залюб.). 3) Солома, лежащая въ жлукті. Мил. 18. 4) = містище. Вх. Зн. 36). 5) . Словник української мови Грінченка