Контроль стану лічильників на світло: що перевіряють контролери та де знаходяться пломби

Передача показників лічильників електроенергії, газу та води завершилась. Наразі цікавитися цифрами, написаними на них можуть лише контролери, які перевіряють показники. Нагадаємо, вони знімають дані на фактичний день, коли вони до вас завітали. Окрім цього контролери перевіряють цілісність пломб.

У компанії ДТЕК нагадують, що на зовнішній частині звичайного однофазного лічильника електроенергії має бути дві або три пломби. Це металева пломба з заводу виробника, пломба вхідного контролю (вона зазвичай зеленого кольору), а також пломба встановлена під час опломбування лічильника. При перевірках лічильники можуть бути додатково опломбовані пломбами перевірки.

Якщо у вас встановлений електролічильник нового типу, на ньому може бути присутня пломба ВТК виробника. При знаходженні приладу обліку в квартирі, а не на сходовій клітині, в нього також має бути опломбований ввідний автоматичний вимикач.

За збереження стану лічильника та наявності пломб на ньому відповідає саме людина, якщо лічильник встановлений в квартирі. Якщо ж лічильник встановлений на сходовій клітині, то за його збереження та пломби на ньому відповідає балансоутримувач — це може бути ОСББ або ЖЕК. При знаходженні порушень складається акт. За ним на людину можуть накласти відшкодування вартості не облікованої електроенергії, а також витрати за позапланову заміну або ремонт лічильника.

При встановленні нового приладу обліку, він має бути опломбований згідно договору — в ньому вказується не тільки види пломб, а ще їх місце розташування, хто встановив пломби і хто за їх збереження відповідає.

Раніше “Телеграф” розповідав про повернення в Україну планових повірок лічильників. Зокрема повірка лічильників води — платна послуга, ціна залежить від міста.

Опломбування електролічильника. Що складного?

Навряд чи є необхідність пояснювати, навіщо слід пломбувати прилади обліку електроенергії. Це повсюдна практика, спрямована на теоретичне підвищення коректності показань шляхом гарантування невтручання до роботи лічильника. Двох думок про те, чи варто проводити його пломбування, просто існувати не може: законне підключення до електромережі завжди має бути пов’язане з опломбуванням лічильника. При цьому основним є питання про те, як зробити це правильно, куди звертатися, що потрібно мати на руках замовнику, та що вимагати від представника уповноважених органів. В усьому цьому ми сьогодні й будемо розбиратися.

Пломбування приладів обліку може здійснюватися у п’яти випадках:

• при первинній установці лічильників (наприклад, у тільки-но побудованому приватному будинку або квартирі багатоповерхівки);
• при заміні застарілого облікового обладнання або захисної автоматики, через які довелося зривати наявні пломби та відкривати короб;
• при терміновій заміні вузла обліку, який вийшов з ладу;
• за необхідності перенесення розподільного щитка через ремонт або передумов експлуатаційно-технічного характеру;
• при вилученні лічильника уповноваженими службами для планової технічної повірки, якщо така передбачена.

Вартість робіт з демонтажау-монтажу лічильника, його повірки та пломбування може сплачуватися як споживачем, так і компанією-постачальником – у залежності від того, з якої причини взагалі виникла необхідність у проведенні подібних маніпуляцій. Наприклад, первинна установка може сплачуватися замовником лише частково – у вигляді копійчаного мита або тільки за сам прилад, якщо пропонований співробітниками служби електропостачання замовнику не підходить (наприклад, він хоче дво- або навіть трьохзонний замість звичайного). Заміна морально та технічно застарілого вузла майже завжди відбувається з ініціативи та за кошти постачальної компанії, тобто, зі споживачів нічого не стягується. Якщо ж лічильник раптом вийде з ладу, навіть не з вини мешканців, а, наприклад, через некоректне спрацьовування автоматичного вимикача у щитку, сплачувати заміну швидше за усе доведеться споживачеві. Ціни на подібні роботи зазвичай встановлюють місцеві розподільні та обслуговуючі компанії, через що вони можуть різнитися навіть у межах міста та найближчого передмістя.

Нюанси опломбування

З формальної точки зору далеко не кожен електролічильник може бути опломбований представником відповідних органів. Для того, щоб такий співробітник мав право навісити пломбу та поставити печатку у дозвільній документації, лічильник повинен відповідати досить великій низці вимог. Ось лише основні з них:

• лічильник повинен бути справний технічно та демонструвати загальні ознаки функціонування;
• лічильник повинен бути повірений, причому сертифікат про повірку повинен мати відомості про те, який саме термін роботи для нього пропонується до наступної повірки, тобто, день видачі свідоцтва про пломбування повинен бути раніше передбачуваного кінцевого терміну його експлуатації без повірки на певний логічний період часу;
• лічильник не повинен мати зовнішніх пошкоджень, які будь-яким чином свідчать про можливі несправності у облікових механізмах або електроніці;
• на лічильнику повинні зберігатися усі технологічні отвори та петлі, через які буде проходити дріт, що утримує пломбу;
• зазначені раніше отвори повинні мати фабричне виконання: саморобні прорізи у елементах короба не допускаються – такий виріб швидше за усе буде забраковано для пломбування.

Якщо опломбування здійснюють не у новій будівлі, а у вже обжитій, з функціонуючим розподільним щитом, до нього посадовці також можуть пред’явити претензію – деякі розподщити повинні мати власну пломбу. Зазвичай це стосується загальнопід’їзних шаф та боксів, а також розподільних пристроїв на підприємствах, але іноді має місце й у приватному секторі. Слід розуміти, що пломба – це витратний матеріал, виріб одноразового використання, і при кожному пломбуванні її будуть замінювати на нову. Випадково зірвану пломбу не відновлюють – замість неї встановлюють нову, попередньо переконавшись у законності такої процедури шляхом повірки пристрою.

Основна мета опломбування приладів обліку – це запобігання несанкціонованого доступу до лічильника шляхом відкриття його корпусу. Передбачається, що недобросовісні споживачі не зможуть дістатися до внутрішніх механізмів виробу або його мікросхем, а тому й не вплинуть на коректність роботи обладнання, не зможуть ніяк зашкодити йому або здійснити інші незаконні маніпуляції. Звісно, у очах «народних умільців» навіть пломба не є дійсно серйозною перешкодою для втручання до роботи приладу обліку, проте наявність пломбування дозволяє розмежувати область повноважень споживача та постачальної служби. Якщо у роботі лічильника, який пломбувався як справний, при подальшій повірці буде виявлено якесь порушення, по відношенню до споживача не має послідувати жодних санкцій. За наявності пломби та відсутності слідів роздкриття або іншого втручання до роботи, лічильник буде визнаний таким, що просто вийшов з ладу. Таким чином, проста пломба здатна формально захистити і ту, й іншу сторону від претензій.

У цілому, можна казати, що наявність пломби на Вашому лічильнику одночасно засвідчує, що прилад обліку справний, його робота законна, а постачальна організація у курсі про його існування та не має претензій. Тут справедливо й зворотне: відсутність обов’язкової пломби, яку зафіксують представники уповноваженої служби, є приводом для розглядів. Якщо на те немає відповідного дозволу з їхнього боку, на споживача можуть накласти великий штраф за незаконні дії, а також окремо вимагати фінансову компенсацію на користь постачальника за певний спожитий обсяг електроенергії у судовому порядку. Окрім того, за сукупністю усіх обставин споживача можуть звинуватити в умисному викраденні енергії і, крім раніше згаданого штрафу, накласти більший, а у окремих випадках – і обмежити свободу на певний термін. Тому найбільш правильний шлях є таким: якщо раптом виявляється, що цілісність пломби пошкоджено через будь-які відомі або невідомі вам обставин, необхідно відразу ж повідомити про це до відповідної служби. Оплатити послуги фахівця, безумовно, доведеться вам, проте саме так з максимально високою ймовірністю вдасться уникнути штрафу, та й будь-яких розглядів взагалі.

Що потрібно для опломбування лічильника?

Українське законодавство передбачає, що на найбільш звичайному однофазному лічильнику може стояти одна або дві пломби. Перша з них встановлюється на кріплення захисного кожуха виробу та має клеймо Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт). Другу пломбу розташовують на кришці приєднувального відсіку або секції введення пристроїв захисної автоматики – вона має печатку компанії, яка займається постачанням електроенергії до конкретного будинку. До того ж, на самому лічильнику при продажу зазвичай є мініатюрна заводська пломба ВТК, якою виробник підкреслює якість та справність внутрішніх систем. Іноді у процесі опломбування утримуючий дріт пропускають крізь петлю у головному рубильнику локальної мережі – ввідному автоматі. Причому у деяких містах це роблять, залишаючи запас вільного ходу, а у інших – виключно у натяг, щоб після аварійного відключення енергії господарям у обов’язковому порядку доводилося викликати представника контролюючих органів. Дуже важливо відзначити, що за встановленими правилами після пломбування відповідальність за цілісність пломби та самого лічильника несе тільки сам споживач. Якщо казати про прилади обліку, які встановлюються на сходових клітинах, то їх бере на баланс та утримує той, хто відповідає за будівництво у цілому – ЖЕК або ОСББ.

Процедура опломбування складається з п’яти основних етапів.

1. Необхідно звернутися до органу управління постачальника послуг та електроенергії, відповідно до району проживання. Зробити це можна особисто, за телефоном або онлайн.
2. Дізнавшись деталі, споживач повинен подати письмову заяву та підкріпити її низкою документів, які попрохає постачальник послуг.
3. Повідомити постачальну компанію та потім безпосередньо здійснити монтаж або заміну електролічильника.
4. Затвердити час приходу фахівця з опломбування, а по приході надати йому необхідні папери.
5. Отримати на руки документи, що підтверджують законність усіх раніше проведених заходів, та здійснити усі необхідні платежі.

Варто відзначити декілька дуже важливих моментів. По-перше, щиток та лічильник краще купувати тільки за погодженням з представниками тієї організації, яка буде здійснювати опломбування. Такі прилади – це не розетка або вимикач, які можна замінити за декілька хвилин, й до рівня їх виконання пред’являються загальні експлуатаційні вимоги. Краще не поспішати з вибором лічильника, інакше самовільно закуплені та навіть вже змонтовані вироби можуть не поставити на облік, а у опломбуванні буде відмовлено. З одного боку, це робиться для того, щоб запобігти установку неповіреної техніки або приладів вельми сумнівної якості, а з іншого, як не прикро – для формування додаткової виручки електриків самої постачальної або контрольної організації. У деяких компаніях вже є певна кількість різних моделей,у тому числі, двох- та трьохзонних, тож замість покупки лічильника на стороні можна буде сплатити певну суму у ту саму касу – хіба що, з невеликою націнкою.

Місце встановлення щитку, особливо у приватному секторі, також найкраще узгодити заздалегідь з представником постачальної компанії. Якщо він раптом не дозволить ставити лічильник там, де ви хочете, але ви усе одно змонтуєте його на цьому місці, співробітник просто відмовиться пломбувати прилад. Не можна забувати, нарешті, і про те, що монтаж повинні здійснювати професіонали. Деякі електропостачальні компанії вимагають сертифікат від тих осіб, які робили установку та підключення щитка з лічильником, якщо мова йде про вперше встановлюване обладнання у приватному секторі. За відсутності майстрів сертифікат може знадобитися і на результат робіт, тому, залучаючи людей зі сторони, має сенс подбати про отримання від них необхідних паперів.

З іншого боку, цікаво, що терміни опломбування після самого монтажу не регламентуються жорстко. Держава дає споживачам місяць на те, щоб обрати час та викликати фахівця, який поставить пломбу. Датою відліку зазвичай вважають день, який вказаний у заяві з проханням опломбувати лічильник, а вона пишеться або напередодні проведення робіт з монтажу, або відразу після них, якщо під час написання потрібні які-небудь документи на лічильник, серійні номери, марки, присвоєні покажчики.

Дуже важливо розмежувати повноваження фахівців з різних відомств. Звичайний електрик має право, доступ та кваліфікацію для того, щоб здійснити монтаж та підключення лічильника. Але при цьому цілком може скластися так, що у нього немає ані права, ані обов’язку видавати будь-які папери про те, що результат його роботи відповідає стандартам і тому лічильник можна сміливо пломбувати. Зазвичай це стосується майстрів за оголошенням. Наскільки б гарними вони не були, видавати такі документи ці фахівці не зобов’язані, а якщо й видадуть акт про проведені роботи, представники контролюючої організації можуть його не прийняти. Зі зрозумілих причин ті самі люди жодним чином не можуть виконувати саме пломбування – це мають право робити тільки представники постачальника послуг з постачання електроенергії. Точно так само, й знімати чужі пломби повинні тільки ті,хто має повноваження негайно, після закінчення робіт, встановити нові.

Уся суть у деталях

Додамо декілька слів про самі пломби. Найперша з усіх пломб – заводська. Її встановлює виробник лічильника, й вона у принципі не призначена для зламу. Така пломба свідчить про те, що прилад обліку непошкоджений механічно, має правильну комплектність усіх внутрішніх елементів, пройшов випробування, відповідає характеристикам, зазначеним у його технічному паспорті, має необхідний клас точності, працездатний та придатний для використання за призначенням. При встановленні та пломбуванні лічильника за місцем представники ще можуть поблажливо поставитися, якщо до нього немає паспорта або він загубився – усі необхідні параметри винесені на шильдик виробу та його передню панель, але без цієї пломби ніхто вам не опломбує систему. З іншого боку, якщо усе ж ніде немає інформації про дату виробництва та повірку,встановлення такого модуля вам погодити не вдасться навіть за наявності цілих пломб.

Слід зазначити, що заводські пломби бувають не тільки видимими, але й непомітними. Другі виконуються шляхом заповнення спеціальною мастикою заглиблень, де будуть розташовуватися гвинти на корпусі виробу. Навіть якщо шляпки цих гвинтів не мають вушок та через них у подальшому ніяк неможливо протягнути дріт, цілісність корпусу усе ж забезпечується. Залежно від складу мастики її дія може бути не тільки сигналізуючою, але й руйнуючою. Сутність першого у тому, що при викручуванні гвинта уповноваженою особою фахівець повинен почути легке клацання – тобто, сам зірвати заводську пломбу та переконатися, що ніхто не зробив це до нього. Друга ж мастика агресивніша, це вже не аморфне тіло. На виробництві таку речовину гарячою заливають до отворів та негайно закручують на свої місця шурупи. При застиганні мастика намертво схоплюється з пластиковим кожухом та гвинтом. Тепер же при спробі відкрутити кріплення невдачливий майстер просто виламає частину матеріалу стінки виробу.

Кожна з пломб, яку потім ставить представник постачальної компанії на вже змонтований лічильник, може сильно відрізнятися від аналогічних. Зараз у Україні чинними визнаються відразу три типи пломб. Перша – свинцева, крізь яку спочатку протягується пломбувальний дріт, а потім за допомогою спеціальних кліщів метал стискається. Вона може мати як загальний заздалегідь підготовлений відбиток, так і разовий, з певним номером. Другий вид виробів – пластмасові пломби. Вони являють собою мініатюрні коробочки, які фактично заклацуються на дротинці. Такі пристосування бувають плоскими, без рухомих частин, та свистковими, з рухомою роторною клямкою. Конструкція засувки є такою, що зняти її акуратно, не поламавши усю пломбу, не вийде. Нарешті, застосовуються й пломби-наклейки. На заміну старим паперовим з мокрими печатками сьогодні прийшли більш технологічні полімерні. Зазвичай це тонка плівка з клейким складом на зворотному боці, причому приклеїти її можна тільки один раз, а зняти, не порвавши, не вийде. Принципи, за якими фахівець-пломбувач обирає тип пломб, досить прості. У першу чергу, аналізуються розміри лічильника та/або щитка. Крізь петлі у невеликих пластикових моделях зазвичай досить зручно протягувати дріт, а тому у таких ситуаціях рідко застосовують смужки з плівки. І навпаки: при пломбуванні лічильників, встановлених у великих металевих розподільних щитках, набагато зручніше використовувати саме стрічкові вироби, якими легко обійти будь-яку поверхню, зберігаючи гарне прилягання.

Найбільша перевага зараз усе ж віддається пластиковим пломбам – й на те є причини. Свинцеві вироби можуть з часом руйнуватися без будь-якого зовнішнього впливу, а пластик набагато більш довговічний. До того ж, деякі умільці усе ж зможуть акуратно розкрити таку пломбу, а потім повторно розплющити шматочок свинцю при наявності пломбиратора, але ось ні коректно розкрити, ні замінити пластикову пломбу на аналогічну вийде, адже на кожен такий виріб нанесено унікальний номер.

Зони відповідальності

Ключовий етап робіт – саме пломбування. Безумовно, виконувати його повинен майстер з відповідними навичками, але й його роботу має сенс проконтролювати. З огляду на те, скільки різновидів лічильників зараз можна знайти у продажу, навіть досвідчений фахівець здатен не помітити усі обов’язкові петлі для протягування дроту. Невірне пломбування також може стати причиною проблем у майбутньому, а якщо при цьому ще й у документах будуть якісь помилки, споживач залишиться один-на-один з судовою системою. Перша ж перевірка може виявити невідповідність пломбування стандарту та почати як мінімум адміністративний розгляд, що тягне за собою штраф.

Тому важливо особисто бути присутнім під час проведення робіт та візуально контролювати результат. Якщо у Вас є сумніви, розумніше попросити майстра перевірити обв’язку петель дротом перед замиканням пломби або навіть попросити переробити частину роботи при виявленні якихось недоліків. Вартість зайвої пломби копійчана, зате у майбутньому проблем буде набагато менше.

Навіть не будучи великим фахівцем, можна зрозуміти, чи правильно опломбований лічильник або сам щиток. Сполучний дріт повинен проходити через усі видимі на передній панелі технологічні отвори таким чином, щоб повністю виключити несанкціонований доступ та підключення до струмоведучих елементів електровузла. Клемні кришки повинні бути закриті, відсіки з мікросхемами недоступні. Якщо до точки підведення енергії ззовні можна отримати доступ, відкривши якісь бічні дверцята на щитку, пломбування здійснене невірно. Візуально оцініть щиток та подумки «потягніть» за кожну рухому частину на щитку або лічильнику. Якщо ви не можете отримати доступ ні до чого, крім органів управління захисною автоматикою, загального рубильнику системи, та, можливо, до розташованої тут же аварійної розетки з кришкою, роботи виконані коректно.

Як вже було сказано раніше, досить часто складності виникають з тим, хто ж повинен оплачувати установку. Тому часто варто виходити з найбільш простого принципу: «той, кому треба». Наприклад, що б вам не казали представники постачальної компанії, первинну установку вони повинні узяти на себе. Якщо Ви викупили землю та хочете побудувати на ній будинок, через що потребуєте електрику, забезпечувати вас приладами обліку зобов’язані служби електропостачання. Пам’ятайте: саме у їхніх інтересах, щоб лічильник у вашому домогосподарстві (нехай воно ще й не сформовано) з’явився якомога раніше. Саме їм вигідно, щоб прилад обліку був обраний, повірений та справний відповідно до конкретних вимог. Тому у ситуаціях, коли на споживачів тиснуть співробітники таких органів, можна сміливо йти на конфлікт. Подати позов до суду ви можете відразу (але це затримає початок будь-яких будівельних та ремонтних робіт на ділянці, пов’язаних з електрикою), або потім, сплативши необхідну суму з власної кишені, та надалі, оскарживши її у судовому порядку, повернути у вигляді компенсації. Звичайно, місцеві компанії часто йдуть на хитрість та приймають у себе у статутах більш вигідні для них умови взаємодії з замовниками, але прямого протиріччя з законом навіть у них бути не може. Як максимум, вас усе ж можуть змусити сплатити роботи з монтажу лічильника та держмито, але ось сам прилад обліку повинен бути наданий безкоштовно, а за послуги з первинного опломбування оплата не передбачена.

Справедливим є й протилежне. Якщо ініціатива буде ваша – вам і платити. Хочете інший лічильник, новіший? Купуйте за свій рахунок та оплачуйте послуги співробітника, який його опломбує (а, можливо, ще й встановить перед цим). Гадаєте, що лічильник бреше, а до запланованої повірки ще залишилося багато часу? Здавайте у повірку або міняйте за свої кошти – компанію-постачальника усе влаштовує. Робите ремонт та через це змушені переносити на інше місце не тільки електрофурнітуру, але й щиток з лічильником? Це тільки Ваші капризи – тому справедливо, що вам за них та платити.

Людей, які проживають у приватному секторі, нерідко майже змушують монтувати щити з лічильниками на вуличній опорі або стійці ліхтарного стовпа. Така вимога з боку постачальної компанії цілком зрозуміла. З одного боку, це знижує ризики несанкціонованого підключення до живлення, оскільки на стовпі або будинку зробити «ліве» підведення непомітно набагато складніше. З іншого – подібний підхід спрощує роботу контролерів, які можуть знімати показання, не турбуючи мешканців, у тому числі, коли ті не вдома. Однак лічильник на стовпі не є обов’язковою до виконання нормою. ПУЕ лише наказує розташовувати його так, щоб показання було зручно знімати, а до усіх важливих елементів забезпечувався легкий доступ. Тому вимоги представників постачальної компанії відверто незаконні.

Виносити стовп зі щитком та лічильником всередині нього за свою огорожу ви не зобов’язані. Розміщувати його фронтом у певний бік ви не зобов’язані. Навіть взагалі розміщувати його на вулиці – не зобов’язані. І для того, щоб відмовити їм аргументовано, можна легко посилатися на ключовий за змістом момент у ПУЕ: відповідальність за збереження несете саме ви. Не за роботу, не за точність та навіть не за доступ для перевіряючих – а саме за збереження, тому що це головна категорія, без якої існування усіх інших з даного списку просто неможливо. А раз постачальник електроенергії поклав усе це на вас, то можна сміливо діяти на свій розсуд у межах дотримання спільних інтересів. Формально від власника домогосподарства потрібно забезпечити умови нормальної експлуатації (а вулиця точно не відноситься до найкращих умов з можливих),розташувати лічильник у доступному для огляду місці (якщо перевіряючий застане вас вдома та зайде до передпокою, щиток йому буде доступний), а також дотримуватися загальних правил електромонтажу та норм безпеки (вірні відстані від прорізів, висоти, відступи, принципи прокладки кабелю та дроту), які й так автоматично дотримуються нормальними електриками при ремонті.

Багато компаній-постачальників можуть ініціювати перевірку усіх ланцюгів перед опломбуванням, якщо Ви здійснювали монтажні роботи своїми силами або запрошували майстрів зі сторони. Це абсолютно законна вимога й направлена вона, знову ж таки, на те, щоб виключити будь-яку потенційну можливість розкрадання електроенергії. Звичайно, оплата за подібні послуги стягується зі споживача, адже це він хоче отримати заповітний дозвіл, яке не дається без відповідної перевірки. У частині постачальних компаній підключати та опломбовувати можуть тільки їх співробітники – це швидше для усіх, надійніше та часто виходить усе ж таки дешевше для замовника. Тому замість декількох бригад розумніше наймати одну, яка точно сертифікована, уповноважена тими, хто видає папери з необхідними висновками, та надає повний пакет документів за підсумком.«Своїх» електриків за оголошенням розумно залучати для того, щоб виконати електромонтаж всередині житла, розвісити світильники та люстри, встановити розетки та вимикачі, вирішити дрібні задачі, але не більше того.

Заключний етап – підписання Акта виконаних робіт обома сторонами та видача документації, яка підтверджує законність пломби. Не забудьте перевірити свої дані на папері, звірте усі ідентифікаційні або серійні номери на лічильнику та у акті, переконайтеся, що дані старого лічильника (якщо такий був) перенесені до документу. Постійно тримайте на думці, що у подальшому при будь-яких розглядах винні будете саме ви, а не майстер або компанія, яка здійснювала роботи. Адже якщо споживач підписав документ, це означає, що його усе влаштовує саме у такому вигляді, як воно є. Довести потім у суді, що це майстер умовив вас закрити очі на відсутність міцного кріплення за допомогою дроту на одному з відсіків або рекомендував пропустити обов’язковий отвір для більшої зручності аварійного відключення системи, буде практично неможливо.

Чому заборонені контрольні лампи?