Скільки триває перитоніт

0 Comments

Перитоніт

Перитоніт — це запальний процес, який стосується очеревину (серозні листки, що вистилають черевну порожнину зсередини).

У нормі черевна порожнина стерильна, при попаданні в неї бактерій розвивається важке запальне захворювання – перитоніт. Тяжкість захворювання обумовлена ​​стрімким перебігом хвороби з розвитком жизнеугрожающих станів.

На даний момент перитоніт є головною причиною летального результату у хворих з гострою хірургічною патологією черевної порожнини. Чоловіки більш схильні до цього захворювання, при цьому вік хворих широко варіює від декількох місяців до 90 років.

Причини і класифікація

Первинний перитоніт виникає досить рідко, але в 1-5% випадків всіх перитонітів можливий розвиток запалення очеревини без порушення цілісності порожнистих органів. У цьому випадку бактерії потрапляють в черевну порожнину спонтанно по кровоносних судинах із запального вогнища іншої локалізації.

Такий розвиток подій можливий, наприклад, при туберкульозі, на тлі червоного вовчака у дітей. У жінок можлива міграція бактерій з піхви через фаллопієві труби.

Вторинний перитоніт викликають бактерії, що потрапили на стерильну очеревину в результаті ускладнення гострих запальних захворювань органів черевної порожнини. Найчастіше це відбувається через порушення цілісності шлунка або кишечника.

Так, ризику перитоніту стають схильні хворі з травмою живота, перфоративну виразку шлунка або 12-палої кишки, перфорацією запалення апендикса.

Розрізняють також абактериальный, або стерильний перитоніт. Первісною причиною його розвитку служить роздратування очеревини жовчю, сечею, кров’ю, панкреатичним соком та іншими умовно стерильними, але агресивними агентами. Як правило, він переходить в бактеріальний перитоніт.

Третинний перитоніт — важке і небезпечне захворювання, що розвивається через 48 годин після успішного хірургічного лікування вторинного перитоніту. Смертність в цьому випадку досягає 60%.

Клінічна картина

Симптоми перитоніту різноманітні, але основною скаргою хворих є біль в області живота, характер, інтенсивність і локалізація якої в самому початку захворювання може бути різною. Як правило, вона має наростаючий характер: від легкої і посилюється під час кашлю до вираженої, що змушує хворого приймати вимушену позу з підібраними до живота колінами.

Нудота і блювання в початку захворювання болісні, рефлекторні, при приєднанні атонії (зниження нормального тонусу м’язів органів шлунково-кишкового тракту — блювання з домішкою жовчі або навіть вмістом тонкої кишки. Характерно помірне підвищення температури тіла, почастішання частоти серцевих скорочень, блідо — сіре забарвлення шкіри. Риси обличчя набувають загострений вигляд.

Діагностика

Постановка діагнозу починається зі збору анамнезу. Важливою деталлю є наявність епізодів болю або оперативних втручань в області живота, пов’язаних з певною патологією раніше, до моменту розвитку перитоніту.

При огляді відзначаються особливості зовнішнього вигляду хворого і наявність специфічних симптомів перитоніту (симптоми Щоткіна-Блюмберга, Менделя, Воскресенського, Бернштейна).

Для уточнення діагнозу лікарі вдаються до допомоги лабораторної та інструментальної діагностики.

Хірургові стандартно можуть знадобитися дані загального та біохімічного аналізу крові, аналізу крові на амілазу, загального аналізу сечі, ультразвукового дослідження органів черевної порожнини та оглядової рентгенографії або КТ.

В якості підготовки до хірургічного лікування призначає аналізи крові на ВІЛ, сифіліс, гепатит, на групу крові і резус-фактор, а також згортання крові.

Після оперативного втручання необхідний бактеріологічний посів отриманої запальної рідини з черевної порожнини.

Ускладнення

Без терапії або при несвоєчасності хірургічного лікування високий ризик розвитку великої кількості серйозних ускладнень. Можливе утворення абсцесів у печінці і самої черевної порожнини, розвиток спайкового процесу, гострого тромбофлебіту, внаслідок атонії кишечника утворюється кишкова непрохідність і т. д.

Лікування

Хворому з встановленим діагнозом «перитоніт» потрібне екстрене хірургічне лікування, в першу чергу спрямоване на усунення викликала його причини: ушивання виразки, видалення апендикса та інші. Після цього проводиться промивання черевної порожнини антисептичними розчинами. Хірургічне лікування обов’язково проводиться “з використанням антибактеріальної терапії.

Обсяг оперативного втручання досить великий, тому і відновлення після перенесеного лікування складе кілька місяців. Все це час необхідно чітко дотримуватися рекомендацій лікаря. Здорова збалансована дієта і помірні фізичні навантаження сприяють скороченню періоду відновлення і запобігання розвитку післяопераційних ускладнень.

Профілактика і прогноз

Основою профілактики є своєчасна діагностика та лікування захворювань, здатних спровокувати запалення очеревини.

При виникненні наростання болю в області живота потрібно, не відкладаючи, звернутися до лікаря. Не варто терпіти і приймати знеболюючі препарати, останні спотворюють клінічну картину і перешкоджають правильній постановці діагнозу.

При своєчасній діагностиці і лікуванні перитоніту прогноз сприятливий, ризик ускладнень не великий.

Перитоніт

Перитоніт — це запалення, яке локалізується в черевній порожнині. Його розвиток викликаний серйозною інтоксикацією організму. Даний процес здатний зачіпати найважливіші для життєдіяльності органи.

Перитоніт: опис захворювання

Перитоніт виникає під дією інфекції, яка проникає в організм і викликає запальні процеси. Хвороба часто спостерігається при великому пораненні або розкритті гнійника. Також причиною перитоніту може стати пошкодження оболонки органу.

Поширені причини виникнення перитоніту

Серед причин, які призводять до перитоніту, можна виділити:

  • апендицит;
  • прорив виразки;
  • проникнення інфекції;
  • ускладнення після пологів;
  • розрив кишечника;
  • абсцеси черевної порожнини;
  • крововилив в очеревину.

Перитоніт може спостерігатися при метастазах, викликаних онкологічними захворюваннями.

Головні симптоми перитоніту

Ознаки захворювання починаються з болю, який є гострим і дуже швидко посилюється. Також з’являються вторинні ознаки інтоксикації, включаючи блювоту й нудоту. Температура тіла підвищується, пацієнт може відчувати озноб. Відбувається помітне зниження апетиту. Захисний спазм мускулатури призводить до того, що живіт стає твердим. Перші напади проходять, і людина відчуває полегшення на наступні пару годин. Після цього больовий синдром повертається з колишньою силою.

Діагностика перитоніту та її особливості

Перитоніт діагностують на підставі скарг пацієнта. Лікарю потрібно визначити характер болю, а також локалізувати його. Щоб забезпечити успішне лікування, необхідно якомога раніше звернутися за медичною допомогою. У лікарні обов’язково візьмуть сечу на аналіз і зроблять дослідження крові. Інструменти, які доступні фахівцям для діагностики, представлені таким чином:

  • пункція очеревини;
  • магнітно-резонансне дослідження;
  • рентген;
  • ультразвук.

Перитоніт може призводити до негайних або відстрочених ускладнень, якщо не буде проведена своєчасна діагностика і розпочато лікування. До числа негайних ускладнень можна віднести зараження крові та гостру ниркову недостатність. Також до цієї категорії наслідків входять шоковий стан і колапс, а в деяких випадках і летальний результат. Відстроченими ускладненнями можна назвати спайкову хворобу і появу післяопераційних гриж. Також у пацієнтів спостерігається порушення моторики кишечника і злоякісні хвороби. Перитоніт може стати причиною проблем із зачаттям у жінок, які раніше перенесли цю хворобу.

Профілактика перитоніту: як не допустити рецидив?

Дане захворювання є ускладненням, до якого призводять хвороби органів очеревини, тому правильна профілактика дозволить знизити ймовірність його виникнення. Для профілактики потрібно дотримуватись простих рекомендацій, серед яких оперативне реагування на такі недуги:

Лікарі рекомендують звернути увагу пацієнтів на власний спосіб життя і раціон. Протягом декількох днів після операційного втручання не можна їсти й пити. Далі потрібно коригувати раціон в сторону м’яких продуктів, включаючи легкі водянисті каші, кисіль, а також страви, здатні стимулювати перистальтику. Дієта, якої повинна дотримуватися людина в подальшому, складається на підставі того захворювання, яке призвело до перитоніту. Спільними особливостями раціону буде частий прийом їжі при мінімальному обсязі порції. Профілактика захворювання досягається завдяки вживанню спеціальних добавок, що відрізняються високим вмістом біфідобактерій і лактобактерій. Це дозволить повернути до нормального стану мікрофлору кишечника.

Яким має бути лікування перитоніту?

Щоб лікування хвороби виявилося ефективним, необхідно своєчасно звернутися до лікаря. В іншому випадку захворювання буде загострюватися, що в підсумку може призвести до летального результату. Самолікування в подібній ситуації небезпечне. Пацієнту може бути призначена операція, під час якої потрібно видалити гній, а також санація черевної порожнини. Хірургам доведеться зшити розриви тканин і усунути абсцеси. Забезпечити видалення гною дозволяє черезшкірний дренаж.

Надалі застосовують таблетки від перитоніту, які призначаються індивідуально. Зазвичай використовуються антибіотики, які дозволяють знизити концентрацію патогенних організмів. У період відновлення пацієнта призначають ліки від перитоніту, які нормалізують роботу органів і прискорюють загоєння тканин. Всі необхідні препарати ви завжди знайдете в каталозі нашої інтернет-аптеки, яка працює цілодобово. Приступати до лікування слід тільки після отримання призначення від лікаря.

Увага! Дана інформація носить виключно інформаційний характер! При появі перших симптомів, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, тому що це небезпечно для вашого здоров’я. Наш сайт zdravica.ua не несе відповідальності за ті наслідки, які можуть виникнути внаслідок використання інформації, наданої на сторінці. НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я!