Лазня та баня – від і до

Заміський дачний будинок неодмінно повинен бути прикрашений неподалік стоячою дерев’яною банею. Без лазні заповідна присадибна ділянка не набуде завершеного вигляду, а відпочинок на дачі не буде повноцінним. І не дивно, адже дерев’яна руська лазня споконвіку вважалася територією фізичного, душевного очищення, способом оздоровлення і навіть місцем вигнання з тіла духів нечистих.

Виходячи з проекту дерев’яного будинку, можна підібрати відповідних розмірів лазню. Якщо на присадибній ділянці недостатньо місця, можливе спорудження невеликої баньки, при широкій можливості будується справжня руська або ж лазня з мансардою. Стандартне банне планування припускає наступне: передбанник (кімната відпочинку), парна та мийна.

Банні стіни створюються дерев’яними, цегляними або кам’яними. Кожному матеріалу властиві певні особливості, переваги та недоліки.

Кам’яні та цегельні лазні трудомісткі і складні у зведенні. До переваг таких лазень слід віднести високу опірність вогню та довговічність. Недолік – підвищена теплопровідність. Для підтримки у цегляній лазні комфортної температури взимку необхідні додаткове утеплення зсередини та тривале прогрівання.

Лазні з дерева – класичний варіант. Деякі будівельники стверджують, що слід віддавати перевагу саме дереву. На відміну від цегельних та кам’яних аналогів, вони екологічно чисті, довговічні, доступні у ціні, легкі в споруді. Існує кілька найбільш поширених технік зведення лазні при заміських будинках. Для будівництва використовується свіжий зруб, оброблені колоди або дошки. Останнім часом чималу кількість покупців віддають перевагу каркасно-щитовим конструкціям, що відрізняється дешевизною, простотою зведення і гарною теплоізоляцією.

Будівництвом дерев’яної лазні повинен займатися досвідчений майстер. Процес цей, хоч і швидкий, але складний, що вимагає певних навичок і знань. Будівництво лазні із бруса виконується на місці.

Як правило, відразу після будівництва проводять монтаж покрівлі та утеплення конструкції. Для спорудження лазні використовується ялинова, соснова деревина природної вологості або клеєний брус, що відрізняється вогнестійкістю та довговічністю. Взимку брусові лазні і лазні зі зрубу легко прогріваються за пару годин, а влітку мікропори дерева добре пропускають надлишкову вологу, перешкоджаючи затхлості повітря і загнивання. Завдяки підвищеному вмісту у хвойної деревини смол, ефірних масел, фітонцидів, при підвищенні температури банне повітря просочується неповторним, глибоким цілющим ароматом. Дерев’яна лазня або лазня з бруса є легкою спорудою.

Оптимальний фундамент для такої будови – стовпчастий. Це нескладний та доступний варіант. Стрічковий фундамент доцільно закладати під більш важкі, цегляні або масивні будови. Закладання фундаменту роблять на рівень трохи більший, ніж глибина зимового промерзання ґрунту.

Як покрівельний матеріал для лазні підійдуть всі ті, що найбільш часто використовуються для зведення дахів дерев’яних будинків. Важливо, щоб банна покрівля була міцною та вогнестійкою. Найпростіший і доступний варіант для лазні – глиносолом’яна покрівля. Незважаючи на дешевизну, такий дах здатний прослужити не один десяток років, проте, головний її недолік – важка вага.

Руберойдова та толева покрівлі також дешеві та прості у зведенні, мінус – вони недостатньо естетичні. Популярна дерев’яна покрівля або покрівля з тріски – екологічно чисті матеріали, плюс довговічність та привабливий зовнішній вигляд.

Правильні вибір – черепична покрівля. Такий матеріал практично не схильний до руйнівної дії часу, має привабливий зовнішній вигляд та відповідає всім вимогам пожежної безпеки. Банна покрівля може бути також азбестоцементною або сталевою. Останнім часом покрівлі нерідко зводять з метало черепичні. Даний матеріал ідеально підходить для даху дерев’яної лазні, однак високий у ціні.

Одним з найсучасніших із популярних матеріалів для даху дерев’яної лазні є метало черепиця. Це міцний, довговічний, вогнестійкий матеріал. Головний недолік метало черепиці – висока вартість. Добре також також модний бітумний шифер, що виготовляється з екологічно чистих компонентів, що відрізняється красою і міцністю при значному терміні гарантійної експлуатації.

Вибір великий і останнє слово, як завжди, за покупцем, який уважно вивчив всі «за і проти» кожного з матеріалів і строго оцінив співвідношення ціна / якість. Дотримання деяких правил побудови руської лазні або сауни дозволять добитися максимального комфорту і користі від споруди.

Найкраще місце для лазні – біля штучного або природного джерела води. Бажано, щоб лазня знаходилася у глибині двору, подалі від шуму, пилу і надійно була схована від сторонніх очей. Вхід у лазню краще створювати з південної сторони, що значно полегшить її експлуатацію у зимовий час. Із-за високих температурних перепадів та підвищеної вологості повітря, двері у лазні повинні бути особливими: дуже щільними, і при цьому легко закриватися, не розтріскуватися під впливом спеки та не розбухати від надлишку вологи, відкриватися уперед, назовні. Всім цим вимогам цілком відповідають двері з термостійкого скла. Крім того, такі двері естетичні, сучасні, надійні.

Приміщення лазні має добре висвітлюватися і бути вільним: як мінімум – півтора квадратних метра на людину. І, нарешті, одна з найважливіших складових лазні – піч. На Русі лазню топили «по-чорному», тобто, без вихідної труби: що виходить дим гріє банний камінь і стіни, внаслідок чого лазня виходить «прокопченою». Що містяться у димі формальдегід осідає на стіни, дезінфікуючи їх, а шар сажі добре вбирає випаровування та неприємні запахи. Топка лазні «по-чорному» – це, звичайно ж, простий і недорогий спосіб, проте велика кількість диму у приміщенні і вкриті сажею стіни припадуть до душі далеко не кожному.

Інший варіант – дров’яні печі або кам’янки. Дров’яні кам’янки зручні і прості в експлуатації. Головна відмінність від електричних печей – необхідність облаштування димаря. Дров’яна кам’янка повинна відповідати площі лазні. Такі печі можна встановлювати безпосередньо у парильні або сусідній кімнаті. Слід враховувати, що для процесу горіння необхідне підсмоктування свіжого повітря. Це необхідно враховувати при створенні вентиляційної системи парної. Якщо дров’яна кам’янка буде знаходитися по сусідству з парною, необхідна якісна ізоляція теплового тунелю.

При виборі банної печі краще віддати перевагу популярним, що зарекомендували на ринку виробниками. Не гоже, якщо піч у лазні раптом перестане працювати у «найбільш підходящий» момент. Крім того, установкою печі повинен займатися професійний пічник, саме він здатен дотриматися всіх норм пожежної безпеки на належному рівні.

Перевага електричних банних печей – портативність. Для Кам’янки не потрібен димар, такі печі не задимлюють приміщення і не утворять золу. Вони встановлюються на підлогу і намертво прикріплюються до стіни. Як правило, встановлення печі здійснюється під час будівництва лазні. Істотний мінус електропечі – відсутність особливої атмосфери справжньої руської лазні, характерного потріскування і неповторного аромату бадьорить горіння дерев’яних полін.

Крім печі, у лазні обов’язково повинні знаходитися нагрівальні камені, які утримують дорогоцінне тепло. Для банних цілей вибираються гладкі, бажано округлої форми, щільні, екологічно чисті і однорідні (без слюди, піску та ін.) Камені. Всім цим вимогам повністю відповідають такі породи як габро-діабаз або жадеїт.

Перед тим, як викласти каміння у піч, їх слід обов’язково перевірити на міцність. Для цього їх б’ють кувалдою або різко охолоджують в холодній воді після сильного розігріву. Банні камені необхідно регулярно міняти і видаляти розтріскані. Правильно підібрані каміння не тільки відмінно зберігають тепло, але й посилюють цілющий банний ефект, «допомагають» зняти стрес, нормалізувати артеріальний тиск, стимулювати імунітет.

Для того, щоб відпочинок у лазні доставив максимум задоволення та комфорту, необхідно дотримувати деякі правила «пропарювання»: перед заходом у парну бажано прийняти душ та зробити легку розминку, перший захід у лазню повинен тривати не більше семи хвилин, після чого слід зробити невелику перерву . Під час паріння краще прийняти горизонтальне положення, а обробку тіла віником доречно тільки після гарного розігріву – у іншому разі неминучі больові відчуття та дискомфорт. І, нарешті, найголовніше – при найменших відчуттях нудоти, запаморочення або задухи, терміново покидайте парну та виходьте на свіже повітря, допоможуть також чашка міцного чаю і обливання холодною водою.

Дерев’яна лазня зі зрубу: переваги,внутрішнє планування та інтер’єр

Останні кілька років зростає модна тенденція, серед людей, що мають приватні заміські будинки, на будівництво власних лазень. І це зовсім не дивно.

Адже, дерев’яні лазні зі зрубу є найбільш затишними, комфортними та екологічно безпечними будівлями для здоров’я людини.

Саме лазні зі зрубу мають безліч переваг в порівнянні з аналогами, зведеними з інших матеріалів.

Переваги дерев’яної лазні зі зрубу

1. Перше, що відзначають поціновувачі лазні, – це особливий мікроклімат всередині. Він досягається за рахунок того, що дерево добре пропускає повітря, тобто має природну вентиляцію, крім того, в деяких породах багато ароматичних речовин. Все це разом створює комфортні умови для перебування, особливо для людей із захворюваннями дихальних шляхів.
   
2. Ще один плюс: дерево має низьку теплопровідність і відповідно довго тримає тепло всередині приміщення.
   
3. Зручність і швидкість зведення. Для будівництва «каркасу» лазні з бруса потрібно близько місяця часу, все залежить від складності проекту.
   
4. Легкість конструкції. Завдяки невеликій вазі матеріалу, немає необхідності в спорудженні масивного фундаменту.
   
5. Доступна ціна. По відношенню до інших будівельних матеріалів, лазня зі зрубу має більш доступну ціну.
   
6. Естетичний і мальовничий зовнішній вигляд.

Внутрішнє планування дерев’яної лазні та інтер’єр

В процесі спорудження дерев’яної лазні зі зрубу важливе значення має не лише зведення приміщення, але і його внутрішнє оформлення. Тому, розглянемо основні правила та найпопулярніші варіанти оформлення внутрішнього інтер’єру дерев’яної бані.

1. Парна кімната – по суті, це саме «серце» всієї будівлі, де можна попаритися та відпочити. Тому, до її оформлення ставляться з особливою ретельністю, підбираючи всі необхідні предмети інтер’єру. Для опорядження парної кімнати використовується виключно натуральне дерево. Найкраще, якщо це буде липа, осика або ж вільха. Інтер’єр парної вимагає спеціального оснащення – це полки і лежаки, які розташовані на різних рівнях по висоті. Чим вище полки, тим вища температура. У кожного поціновувача лазні повинна бути можливість вибрати для себе відповідний температурний режим. Для освітлення парної можна використовувати точкові стельові світильники з відповідним класом вологозахисту – вони дадуть м’яке, розсіяне світло. В обробці парної ніколи не використовується деревина хвойних порід, так як при нагріванні вона виділяє смолу. Заборонено використання ДСП, ДВП та інших матеріалів з штучними компонентами в складі, так як при нагріванні вони можуть виділяти токсичні випари.
   
2. Відпочинкова кімната – призначена для релаксу та спілкування після оздоровчих банних процедур. Може бути розташована як перед входом або ж після виходу з парної. До оформлення даної кімнати не висуваються чіткі вимоги. Разом з тим, не варто відразу ж обставляти її та нагромаджувати великою кількістю декоративних елементів. Що ж стосується стилістичного оформлення, то воно може бути абсолютно різним. Популярними стилями опорядження відпочинкової кімнати в лазні зі зрубу є: скандинавський стиль, стиль шале, хай-тек.
   
3. Передбанник – місце, де безпосередньо можна зняти одяг та підготуватися до оздоровчих процедур. У передбаннику можна повісити дрібні характерні атрибути, типу віників, кованих виробів тощо. Для створення виняткової атмосфери приміщенню не варто забувати про додавання в інтер’єр зв’язок з пахучих трав.
   
4. Мийна кімната або ж душова – приміщення для проведення процедур особистої гігієни.
   
5. У сучасних лазнях зі зрубу можуть бути передбачені також додаткові кімнати для відпочинку, наприклад, більярдна, басейн, спортивний зал та ще багато додаткових приміщень.

При оформленні дерев’яної лазні зі зрубу, дизайн необхідно ретельно продумати, враховуючи особливості та нюанси кожної кімнати. При цьому слід подбати, щоб стиль всіх приміщень гармоніював між собою. Тільки в такому випадку обстановка вийде стильною, унікальною, естетично привабливою і дуже затишною.