Чому Європі важко вирішити, як бути з російськими газом та нафтою

США та Британія вже запровадили обмеження на імпорт російських енергоносіїв – головного джерела доходів російського бюджету.

ЄС також обговорює енергетичні санкції, але тут усе складніше.

Найближчим часом ЄС розгляне новий пакет санкцій проти Росії за агресію проти України. Не виключено, що ці санкції стосуватимуться і постачання російських нафти та вугілля.

Проте не всі країни готові піти на це. А тому, як пише The Wall Street Journal із посиланням на свої джерела у дипломатичних колах, Євросоюз розробляє і “план Б”, який може передбачати запровадження додаткових мит на російські енергоносії. Це зробить їх дорожчими для імпортерів і стимулюватиме шукати альтернативні варіанти швидше.

Водночас видання зазначає, що після публікацій про масові убивства цивільних на Київщині, кількість європейських країн, які згодні на повну відмову від російських енергоносіїв зросла. Але все ще є й такі, що вагаються.

За підрахунками Bloomberg, без запровадження енергетичних санкцій цього року Росія може заробити майже 321 мільярд доларів на експорті енергоносіїв і завершити рік з рекордним профіцитом свого поточного рахунку у 240 млрд доларів.

Чому ж Європі так важко відмовитися від російських нафти, газу та вугілля?

Які санкції проти російських нафти та газу вже працюють?

США запровадили повну заборону на імпорт російських нафти, газу та вугілля.

Британія збирається відмовитися від російської нафти до кінця цього року. Цього часу, вважають у британському уряді, буде достатньо, аби знайти альтернативу.

ЄС має плани скоротити імпорт російського газу на дві третини.

У той таки час віцепрем’єр російського уряду Олександр Новак лякає “катастрофічними наслідками для світового ринку”, якщо країни і надалі відмовлятимуться від російських енергоносіїв.

Після того, як Росія вторглася в Україну, ціни на газ та нафту значно зросли, а якщо Росія припинить експорт енергоносіїв, вони зростуть ще більше.

Що буде, якщо російський газ не надходитиме до Європи?

Тарифи на гарячу воду та опалення, які і без того були дуже високими, зростуть ще більше.

Для розуміння: на Росію припадає 40% газового імпорту ЄС.

Найбільша залежність у Німеччини та Італії.

Європа може звернутися до інших великих енергетичних експортерів – Катару, Алжиру та Нігерії, але для швидкого нарощування видобутку там існують об’єктивні перешкоди.

Для Британії залежність від російського газу обмежується 5%, а США взагалі не купують газ у Росії.

Одразу після вторгення Росії в Україну ціни на газ у Європі та Британії (і значно меншою мірою у США) різко підскочили та тлі побоювань, що поставок палива бракуватиме. Щоправда, потім ціни трохи відкотилися назад.

Чи можна знайти альтернативу російському газу?

США погодилися поставити до Європи додатково 15 млрд кубів скрапленого газу до кінця цього року.

За планом, до 2030 року додаткові поставки мають зрости до 50 млрд кубів на рік.

Проте, як зазначає енергетичний експорт Бен МакВільямс, знайти заміну російському газу не так вже й легко. Головна причина – “величезні газопроводи, якими газ із Росії надходить до Європи”.

Автор фото, Getty Images

Газогони надто міцно прив’язали Європу до Росії

Європа також планує переходити на альтернативні джерела енергії. Але і на це потрібен час.

“Відновлювальні джерела енергії потребують часу на “розгортання” потужностей, так що це не можна вважати вирішенням проблеми на найближчу перспективу”, – каже аналітик у галузі енергетики Сімона Тальяп’єтра.

“Тож щодо наступної зими, єдиним практичним рішенням може бути відновлення роботи теплоелектростанцій на вугіллі, і такі країни, як Італія та Німеччина вже готують термінові плани щодо цього”, – пояснює вона.

ЄС вже презентував план, як зробити Європу абсолютно незалежною від російських енергоносіїв до 2030 року. Він передбачає диверсифікацію поставок газу для виробництва тепла та електрики.

Скільки нафти експортує Росія?

Росія є третім найбільшим виробником нафти у світі, – попереду лише США та Саудівська Аравія.

Щодня Росія експортує приблизно п’яти мільйонів барелів нафти, і понад половина від цього іде до Європи.

Чи можливі альтернативні поставки нафти?

Бен МакВільямс каже, що знайти альтернативну нафту значно простіше, ніж газ, бо Росія хоч і є великим постачальником, але існує багато інших.

Президент США Джо Байден наказав відкрити нафтові резерви країни, аби притлумити зростання цін на нафту та пальне.

Автор фото, Getty Images

Від початку вторгнення Росії в Україну ціни на пальне у Європі різко зросли

США також попросили Саудівську Аравію наростити видобуток, але раніше такі прохання залишали без уваги, адже це призведе до зниження цін на нафту.

Саудівська Аравія є лідером видобутку в ОПЕК – нафтовому картелі, який забезпечує до 60% нафти на світовому ринку.

Через це рішення ОПЕК є ключовими для того, що відбувається із цінами на нафту у світі. Проте наразі жодна із країн-членів не відреагувала на заклики збільшити видобуток.

Росія не є членом ОПЕК, але від 2017 співпрацює із цією організацією, погоджуючи ліміти на видобуток, щоб ціни на нафту були на тому рівні, який влаштовує усіх видобувників.

США також можуть переглянути санкції проти Венесуели, яка свого часу була ключовим постачальником нафти до США. Але за час дії санкцій Венесуела значною мірою переорієнтувалася на постачання своєї нафти до Китаю.

Що буде з платіжками європейців?

Через війну в Україні європейські споживачі платитимуть за опалення та світло значно більше.

Наприклад, у Британії запровадили граничні тарифи на тепло, і з “довоєнних” 700 фунтів вони зросли до 2000 фунтів у квітні.

Очікується, що восени граничні тарифи зростуть ще більше – до 3000 фунтів.

“У світі, де потік російської нафти та газу припиниться, ми будемо змушені вдаватися до заходів на кшталт певних обмежень”, – каже Бен МакВільямс.

“І значна частина усіх цих (політичних) дискусій полягає у тому, чи здатні (європейці) прикрутити свої батареї хоча б на один градус, що заощадило б величезні обсяги ресурсів”, – каже аналітик.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Ціни на газ впали після заяви Путіна про Газпром і Україну

Ф’ючерсні ціни на газ в Європі в середу досягли рекордних 1 937 доларів за тисячу кубометрів. Але потім різко впали після заяви Володимира Путіна, який запропонував “Газпрому” подумати про збільшення пропозиції російського газу на європейському ринку і прокоментував транзит через Україну.

Протягом дня ф’ючерси на газ опускалися нижче 1 200 доларів. Мінімальну ціну зафіксували на позначці в 1 197,64 долара – це на 14% нижче за розрахункову ціну вівторка.

28 вересня ціни на газ в Європі встановили історичний рекорд, вперше перевищивши 1 тисячу доларів за тисячу кубометрів. Відтоді ціни продовжували стрімко зростати.

“Порахуйте з “Газпромом”

Віцепрем’єр РФ Олександр Новак на нараді з Путіним в середу зазначив, що біржові ціни на газ не відображають реальну ситуацію, оскільки не обійшлося “без спекулятивних підходів”.

Путін закликав “Газпром” “подумати про можливе збільшення пропозиції на ринку”.

“Але зробити це потрібно акуратно. Порахуйте з “Газпромом”, поговоріть. Я з вами згоден. Нам такий ажіотаж спекулятивний ні до чого, – прокоментував рекордні ціни на газ російський президент. – Тому що, як відомо, за ажіотажем відбуваються інші малоприємні події”.

Він також доручив забезпечити дотримання всіх контрактних зобов’язань “Газпрому” з транзиту російського газу через територію України.

За його висловом, не потрібно підривати довіру до російської газової монополії і “не треба нікого ставити в скрутне становище, включно з Україною, попри всі моменти, пов’язані з російсько-українськими відносинами”.

Збільшити поставки в Європу, яка зараз гостро потребує газу, шляхом транзиту через Україну можливо, сказав Путін.

“Тільки для “Газпрому” це збитково”, – пояснив він, чому цього не буде. Головна причина, за його словами, у зношеності української газотранспортної системи: “Не ремонтувалася десятиліття і там в будь-який момент може щось луснути”.

Україна заявляє про надійність своєї газотранспортної системи і вважає, що небажання Росії використовувати її викликано наміром чинити на країну політичний та економічний тиск.

США неодноразово заявляли, що Москва може використовувати питання газу як політичний інструмент і закликали її постачати Європі більше палива саме через Україну.

Автор фото, Reuters

Після слів Путіна ф’ючерсні ціни на газ в Європі зменшилися більш ніж на 600 доларів.

Ціни на газ знижуються після зростання на 60%, оскільки Путін пропонує стабілізувати ринок, коментує агентство Bloomberg. “Коли обіцянки Путіна допомагають заспокоїти бурю зростаючих цін, яка струснула фінансові ринки, стає ясно, що інвестори відчайдушно потребують хороших новин”, – прокоментувала ситуацію старша аналітикиня з інвестицій та ринків Hargreaves Lansdown Сюзанна Стрітер.

Газові компанії Європи заявляють, що “Газпром” – найбільший постачальник газу на континенті – виконує свої довгострокові контракти. Проте російський енергетичний гігант залишається в центрі суперечки про те, чи може він зробити більше, пише Reuters.

Деякі європейські політики прямо звинувачували Росію в скороченні поставок для створення ажіотажного попиту.

Однак на думку Путіна, в зростанні цін винна Єврокомісія, яка прагнула відмовитися від довгострокових контрактів і перейти до торгівлі газом на біржі. “Виявилося, це сьогодні стало абсолютно очевидним, що ця політика є помилковою”, – сказав президент Росії.

“Газпром” забезпечує 35% потреб Європи в газі, відзначає агентство Reuters.

Чому здорожчав газ

10 вересня завершилося будівництво трубопроводу “Північний потік-2” – найбільшого проєкту “Газпрому” для реалізації поставок газу в Європу.

За день до цього ціна газу в Європі оновила черговий історичний максимум і досягла рекордної на той момент позначки в 700 доларів за тисячу кубів.

Голова правління “Газпрому” Олексій Міллер стверджував, що сильне відставання в закачуванні газу в підземні газосховища (ПСГ) Європи і зростаючий попит на газ призвели до того, що ціни на цей вид палива в Європі побили рекорди і можуть продовжити зростання.

Як повідомив BBC старший директор групи з природних ресурсів і сировинних товарів міжнародного рейтингового агентства Fitch Дмитро Маринченко, ціни на газ ростуть на тлі побоювань учасників ринку, що взимку споживачі можуть зіткнутися з дефіцитом палива.

“В Європі, наприклад, рівень газу в газосховищах на рекордно низькому рівні, немає ясності з часом запуску “Північного потоку-2”, через який “Газпром”, можливо, був би готовий збільшити поставки в Європу, а конкуренція з азійськими покупцями за скраплений газ залишається високою”, – каже Маринченко.

Експерти ОПЕК вважають, що в найближчі 25 років попит на газ буде рости.

За прогнозами організації, частка газу в світовому енергобалансі у 2045 році зросте з нинішніх 23,3% до 24,4%, і він посяде друге місце серед усіх видів енергії (у 2020 році на другому місці після нафти було вугілля), йдеться в доповіді ОПЕК, опублікованій 28 вересня.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Як Путін і ХАМАС погрожують Європі енергетичною кризою цієї зими

Європа зустрічає вже третій опалювальний сезон в умовах газової війни з Росією, розв’язаною Кремлем ще до вторгнення в Україну. Цього разу Євросоюз підготувався, як міг, і ще місяць тому європейці були впевнені, що не замерзнуть до весни. Але за цей місяць сталися дві події, які знову поставили Європу на межу енергетичної кризи.

По-перше, на Близькому Сході почалася нова війна. ХАМАС напав на Ізраїль, і конфлікт у ключовому нафтогазовидобувному регіоні планети загрожує перерости в регіональний, а то й міжнародний.

А по-друге, на дні Балтійського моря сталася дивна аварія на європейському газогоні, яка відродила привид великої диверсії на “Північному потоці” річної давнини й поставила під сумнів безпеку інфраструктури, від якої залежить енергозабезпечення майже 27 країн ЄС.

А все було так чудово ще місяць тому.

Як ЄС підготувався до зими

Російський лідер Володимир Путін почав перекривати газ Європі ще влітку 2021 року, а після вторгнення в Україну в лютому 2022-го постачання швидко скоротилися до мінімуму.

Європа, яка не запроваджувала санкції проти російського газу, напружилася і впоралася із залежністю від “Газпрому”. Якщо до війни російський газ покривав понад 40% європейських потреб, то тепер менше ніж 10%.

Для цього довелося економити газ, замінювати російські трубопровідні поставки зрідженим газом за захмарними цінами, субсидувати населення та промисловість.

Синоптики обіцяють Європі теплий початок зими. Минулого року надзвичайно м’яка погода допомогла ЄС пережити російську газову блокаду

До нової зими європейці підготувалися особливо ретельно: заповнили сховища до небачених 99%, налагодили термінали для приймання зрідженого газу, уклали мегаконтракти на його постачання на роки вперед.

Все йшло добре, ціни впали з торішніх піків у два-три рази, і навіть французькі атомні станції повернулися до нормальної роботи після несвоєчасного провалу минулої зими через планові й не дуже профілактичні роботи на АЕС.

Проте навіть ретельна підготовка не усунула структурні проблеми, через які Європа в найближчі роки буде вразлива для енергетичного шантажу з боку Кремля чи арабських країн.

Чому Європі не гарантована тепла зима

По-перше, ЄС не позбавився Росії повністю. “Газпром” і “Новатек”, як і раніше, постачають європейським споживачам помітні обсяги як трубопровідного, так і скрапленого газу. Стабільність цих поставок під питанням відтоді, як Путін довів здатність перекривати кран для досягнення політичних і воєнних цілей, навіть якщо це шкодить “Газпрому” та російській економіці загалом.

По-друге, відмова від одного великого постачальника трубопровідного газу за довгостроковими контрактами в обличчі “Газпрому” зробила ЄС залежним від цін на вільному спотовому ринку скрапленого газу — примхливому й чутливому до геополітичних проблем.

Ніщо так не пригнічує ринки і не підіймає ціни, як загроза перебоїв з постачанням. Ніщо так не зриває постачання, як війна, оскільки вона загрожує інфраструктурі світового енергетичного ринку: протокам, газогонам, портам, видобувним платформам.

Минулої зими ЄС витратив майже 1 трлн євро на підтримку населення, бізнесу та організацію альтернативних поставок дорогого зрідженого газу. Новий термінал ЗПГ у німецькому Лубміні на Балтиці, куди колись приходив підірваний газопровід “Північний потік”

Восени минулого року підірвали головний російський підводний газопровід у Європу – “Північний потік”. Восени цього року трапилася дивна аварія на підводному газогоні Balticconnector між Фінляндією та Естонією, і ціни різко зросли.

У поточну ціну газу в Європі вже заклали геополітичні ризики, і будь-яка ескалація лише збільшить рахунок за світло і опалення цієї зими. Це вже відбувається.

Газу багато, попит пригнічений, але ціни не знижуються. Чому?

Ціни на газ у Європі зараз у два-три рази перевищують довоєнні, попри те, що цього року попит скоротився більш ніж на 10% порівняно з минулим та на 17% порівняно з середнім у передвоєнну п’ятирічку 2017-2021.

Ще рік тому ціни були не втричі, а вдесятеро вищі за колишні, проте їхнє зниження так і не призвело до відновлення попиту, оскільки Європа переживає економічну кризу, населення економить гроші, а виробництво скорочується.

Водночас із постачанням все гаразд — ЄС має достатньо газу. Європейські підземні сховища переповнені, частину газу закачали до українських сховищ, попри війну, і тепер трейдери вже використовують судна для зберігання скрапленого газу. Біля європейських берегів стоять на рейді два десятки газовозів в очікуванні покупців.

Росія продовжує качати газ через Україну, попри війну. Якщо транзит зупиниться, залишиться лише один маршрут — турецький

Однак попри пригнічений попит та надлишок пропозиції, ціни зростають. Причина – війна та загроза диверсій на трубопроводах у Європі, зазначають аналітики ICIS.

“Попри комфортний рівень постачання, побоювання ескалації переважають. Потенційно, якщо погода залишиться м’якою, і не буде нових проблем, ціни можуть знизитися”,— пишуть вони, але попереджають, що при зниженні цін у Європи з’являться конкуренти за цей газ в Азії, і газовози можуть знятися з якоря біля Кадіса і вирушити до Китаю та Індії.

Привид арабського ембарго

Російський трубопровідний газ ЄС замінив на скраплений. Приблизно половина імпорту надходить із США, найбільшого у світі виробника нафти й газу.

Іншу половину постачають країни, які у конфлікті між Ізраїлем та ХАМАС безпосередньо чи опосередковано опинилися з протилежного боку барикад від Заходу – Росія, Катар, Алжир та Єгипет.

Єгипет минулого року постачав скраплений газ до ЄС, однак влітку припинив, оскільки ціни в Європі впали, а в Африці було жарко і довелося задовольняти внутрішній попит на газ. У жовтні він відновив експорт, але ХАМАС напав на Ізраїль, постачання газу з Ізраїлю до Єгипту скоротилося, і Єгипет знову припинив експорт зрідженого газу.

Росія і Катар поки що продовжують продавати ЗПГ на неймовірно прибутковому європейському ринку. Одако і ті, й інші дружать з угрупованням ХАМАС, яке Європа вважає терористами.

Можливість зриву постачання з політичних причин нервує ринки та підтримує високі ціни на газ у Європі. Тим більше, що інші арабські країни з-поміж провідних експортерів енергоносіїв прохолодно ставляться до Заходу, а деякі вороже – до Ізраїлю.

У разі великого конфлікту за участю, наприклад, США та Ірану, вони потенційно здатні стати в позу і, попри збитки, спробувати придушити західну економіку, як арабські країни ОПЕК після війни Судного дня, у 50-у річницю якої Ізраїль 7 жовтня цього року зазнав найбільшого нападу за ці півстоліття.

Автор фото, Getty Images

Диверсія на газопроводі з Єгипту до Йорданії у 2011 році, метою якої був зрив поставок до Ізраїлю. Відтоді Ізраїль сам став експортером газу, але загроза диверсій не минула.

Чи можуть вони знову запровадити нафтогазове ембарго і занурити Європу й США в кризу на десятиліття?

Все можливо, але це не в їхніх інтересах, кажуть аналітики, зазначаючи, що і Катар, і Саудівська Аравія зачно міцніше вплетені у світову економіку, ніж у дні Війни Судного дня.

“Катар, як і інші країни, запрацював на відмові Європи від російського газу. Він дуже зацікавлений у збереженні цього ринку”, — зазначає Агата Лоскот-Страчота з дослідного центру Bruegel.

“Не виключено, що Катар готовий підтримувати невизначеність, щоб підігріти ціни. Однак я не впевнена, що вони зважаться навмисне зупинити постачання”, — сказала вона.

Невизначеність на руку й іншим постачальникам газу в ЄС.

Євросоюз отримує газ по підводних газопроводах з Африки й Норвегії. Будь-яка аварія загрожує дефіцитом, стрибком цін і новою енергетичною кризою.

“Трубопроводи можуть виявитися метою зловмисників, якщо хтось захоче підвищити ці ризики, спровокувати підвищення цін або просто завдати шкоди європейським споживачам”,— каже Лоскот-Страчота.

“Страхи щодо цього цілком реальні після вибуху “Північного потоку” та нещодавньої події на Balticconnector. А нестабільність і криза на Близькому Сході лише підливають олії у вогонь”.