Що таке бурова робота

0 Comments

Механічна робота — визначення, формули, приклади

Механічна робота – це одна з основних скалярних величин у фізиці. Механічна робота – один зі способів зміни внутрішньої енергії тіла або субстанції (наприклад, газу або рідини), що знаходяться поряд з такими формами теплопередачі, як:

  • теплопровідність;
  • конвекція;
  • випромінювання.

Всі ці явища вивчаються в розділі теплових явищ. В рамках стандартної шкільної програми вона вивчається в сьомому класі в розділі механіки.

Що таке робота у фізиці – визначення і формула

Механічна робота – це кількість енергії, яку потрібно затратити для того, щоб тіло почало рівномірний рух і пройшло деяку дистанцію.

У фізиці механічною роботою називається добуток сили, яка діє на деяке тіло, на відстань, яку воно проходить під її впливом:

У більш складних випадках у формулі з’являється і третя величина – косинус кута, під яким один до одного розташовані вектори руху і прикладеної сили. Знайти її значення можна за формулою:

У чому вимірюється робота

Існують різні способи для її практичного вимірювання, які залежать від типу виробленого руху. При цьому в формулу роботи підставляють значення сили в Ньютонах і відстані в метрах. Кут між векторами вимірюють в математичних одиницях – градусах.

Робота сили тертя

За умов, що існують на Землі, на будь-яке рухоме тіло впливає сила тертя, що уповільнює його рух. Найчастіше – це тертя поверхні, по якій рухається об’єкт. Це очевидно з того факту, що при впливі постійної сили на тіло його швидкість виявиться змінною.

Отже, повинна бути й інша сила, що протидіє їй – і це сила тертя. Якщо система координат обрана у напрямку руху тіла, то її числове значення буде негативним.

Позитивна і негативна робота

Числове значення роботи, яку здійснює сила, може ставати негативним у разі якщо її вектор протилежний вектору швидкості.

Іншими словами, сила може не тільки надавати тілу швидкість для здійснення руху, але і перешкоджати вже здійснюваному переміщенню. В такому випадку вона буде називатися протидіє.

Корисна або витрачена робота

У тіла, що здійснює одну і те ж дію, є два значення роботи. Перша з них, корисна, обчислюється за звичайною формулою.

Друга, витрачена, за своїм поняттям не має загальної формули для обчислення і вимірюється практично. Ця різниця між досконалою в реальності роботою і тією, яка повинна була бути здійснена в теорії, дорівнює коефіцієнту корисної дії – ККД.

Він обчислюється так:

ККД = А корисна/А витрачена,

ККД виражається у відсотках і завжди менше ніж 100.

Потужність

Середня кількість роботи, що здійснюється за одиницю часу (секунду), характеризує таку величину, як потужність. Формула для її обчислення виглядає так:

Як роботу можна підставити відому формулу для її обчислення в залежності від ситуації. Відповідь буде виражений у ватах.

Однак, при рівномірному русі можна використовувати і іншу формулу:

Підставивши замість звичайної швидкості миттєву, можна отримати значення миттєвої потужності.

Приклади розв’язання задач

Розглянемо кілька простих завдань на знаходження механічної роботи.

Яку роботу здійснює підйомний механізм, що підіймає десятикілограмовий блок на висоту 50 метрів.

Для того, щоб підняти тіло, необхідно подолати діючу на нього силу тяжіння. Тобто F, з якої підіймається блок, дорівнює тій, з якою він притягується до землі. Оскільки остання дорівнює m * g, то для знаходження кінцевого результату знадобиться тільки одна змінена версія стандартної формули, згаданої вище:

За допомогою простої математики знайдемо числову відповідь:

Відповідь: 5000 Дж.

Втім, не завжди мова йде про силу тяжіння.

Яка робота робиться силою пружності, коли пружина з жорсткістю 10 Н/м, стиснута на 20 см, повертається в початковий стан? Система замкнута, немає ніяких зовнішніх сил, що впливають на пружину.

Для початку потрібно знайти саму F пружності, яка здійснює роботу. Її формула

  • x – це довжина, на яку стискається або розтягується пружина;
  • k – коефіцієнт її жорсткості.

Переміщення пружини дорівнює її деформації, і отже, кінцева формула в цьому випадку буде виглядати так:

A = S * x * k = x * x * k = x² * k.

Далі за допомогою елементарних обчислень розрахуємо відповідь:

A = (0,2 м)² * 10 Н/м = 0,04 * 10 = 0,4 Дж.

Відповідь: 0,4 Дж.

Але у всіх завданнях по даній темі траєкторія руху тіла пряма.

Розрахуйте, яка сила, що діє на колесо, якщо на те, щоб зробити повний оборот, йому потрібно 10 кДж. Діаметр диска дорівнює 40 см, а товщина шини – 10 см.

В цьому випадку нам потрібно знайти не А, а F, але зробити це можна за допомогою все тієї ж формули. Візьмемо точку на поверхні колеса. Припустимо, що при обертальному русі її вектор буде протилежний вектору прикладання сили, а значить косинусом у формулі знову можна знехтувати.

Таким чином, за один оборот колеса точка пройде відстань, рівну довжині кола, яку можна обчислити як 2πr або πd. Діаметр кола можна знайти з наданих даних: він дорівнює сумі діаметра диска і подвоєної товщини шини, тобто 40 см + 2 * 10 см = 40 см + 20 см = 60 см = 0,6 м.

Тепер, коли ми можемо обчислити відстань, у нас є всі дані для того, щоб приступити до знаходження сили.

Формула роботи для цього випадку буде такою: A = F * π * d, то силу, відповідно, можна буде виразити як

В такому випадку:

F = 10 кДж / (3,14 * 0,6 м) = 10000 Дж / 1,884 м = ~ 5308 Н.

Що таке курсова робота та як її писати?

Курсова робота — це ґрунтовна праця та своєрідна прелюдія до написання дипломної роботи. Складання курсової вимагає від студента серйозної дослідницької роботи з заданої теми та чимало часу на збирання інформації. Допомога у виконанні курсової роботи абітурієнтам будь-яких навчальних закладів завжди можна легко отримати за посиланням https://www.zakazat-kursovik.kiev.ua/, адже кожен чудово знає, яким завантаженим буває студентське життя.

Що являє собою курсова

Усі, хто навчається у вищих та середньо-спеціальних навчальних закладах, пишуть курсовий проект. У цій роботі закріплюються та відображаються знання та навички, отримані студентами за цілий курс.

Розуміти, як пишеться курсова, повинен кожен з абітурієнтів, але буває так, що у молодих людей дуже багато турбот: багато студентів у вільний від навчання час підробляють, намагаючись накопичити на навчання чи власний зміст.

Що входить у курсову роботу

Для дослідницького проекту, який є даною роботою, насамперед необхідно вибрати тему. Це може бути цікаве та близьке учневі питання, яке студент віддасть перевагу самому зі списку, затвердженого на кафедрі. У разі відсутності студента тема курсової роботи може бути призначена йому зі списку, а буває, що кожному роздають свій варіант.

Коли тема курсової визначена, потрібно розібратися, як має виглядати курсова робота. До неї, згідно із загальноприйнятими стандартами, входять такі розділи:

  • титульний лист, де буде відображено назву;
  • список змісту курсової;
  • Вступ;
  • основна частина, у якій докладно розкривається головний вміст роботи;
  • практична частина: графіки, таблиці, креслення або ілюстрації, які демонструють докладне вивчення студентом предмета, переходячи від теорії на практику;
  • висновок, у якому узагальнюються дані;
  • список літератури – обов’язково присутній у курсовій, відображаючи джерела інформації, звідки були отримані знання;
  • Програми: можуть бути як в кінці, так і окремо від роботи. В останньому варіанті аркуші нумеруються з першої сторінки програми, а у тих, що знаходяться у складі курсової, нумерація сторінок триває продовженням проекту.

Як писати курсову?

Щоб було легко розуміти, з чого почати і як оформити роботу, студенту простіше розбити її написання на кілька етапів.

  • Підготовка полягає в обговоренні деталей курсової роботи. В ідеалі буде зробити це спільно зі своїм науковим керівником, до якого студент може звернутися одразу при отриманні теми. Порада для студента: якщо якнайшвидше обговорити з викладачем та розібрати майбутню курсову, то можна показати свою зацікавленість і тим самим позитивно виглядати в очах наукрука, який побачить серйозний настрій.
  • Складання плану та вивчення інформації. Необхідно зібрати якнайбільше джерел та літератури, звідки черпатимуться знання з профільної теми. Чим ширше коло таких джерел, серед яких може бути все, що завгодно — статті, реферати з теми, журнали, навчальні посібники — тим краще. Все це можна знайти не лише в інтернеті, а й у бібліотеці, а в деяких випадках може знадобитися й іноземна література, чого вимагають деякі вузи.
  • Безпосереднє написання курсової. Існує зручна інструкція, яка допомагає в оформленні кроків.
  • Введення, що відображає суть роботи та методи її досліджень
  • Основна частина, в якій можуть бути 2-3 розділи з кількома параграфами. У ній буде виділено кілька головних тез, їх доказова база і весь важливий матеріал з теми, що вивчається
  • Практична частина де відбиваються ілюстровані приклади.
  • Висновки та результати дослідження перераховуються у висновку.
  • Список використаної літератури.

Як не збожеволіти при написанні курсової

Якщо у студента мало досвіду в такій справі, як створення курсовика, йому доведеться неабияк попітніти, оскільки процес цей справді досить трудомісткий. Деякі досвідчені студенти примудряються написати курсову і за одну ніч, але якщо всі вимоги до роботи здаються для студента непідйомними і він не впевнений у своїх силах, або через відсутність часу, найкращим рішенням буде звернутися до професіоналів. Адже швидко, за дуже короткий термін, на замовлення з будь-якої теми отримати якісну роботу, унікальність якої буде підтверджено та дотримано всіх вимог, можуть лише експерти освітнього центру.