Слава Україні!

Літературне Місто – Онлайн-бібліотека української літератури. Освітній онлайн-ресурс.

Загальні правила переносу

1. Одна літера не залишається в попе­
редньому рядку й не переноситься
в наступний, якщо навіть вона ста­
новить склад:
ака-де-мія, на-ука, у я в а , при слі­
в ’я (а не п р и слів’-я).
Тому не можна переносити такі
слова, як м рія, орел, я сен , моя,
алея, олія, ідея, арія.
2. Не можна розривати сполучення
літер дж, дз, які позначають один
звук:
Орфографія
хо джу (а не ход-жу), від’їж джаю
(а не від’їжд-жаю), ґу дзик (а не
ґуд-зик).
Але якщо дж і дз позначають два
звуки (а це буває на стику морфем
— префікса і кореня), то їх слід
розділяти:
під-живляти, від-жити, під-зем-
ний, над-звичайний.
3. Апостроф і м’який знак при пере­
носі не відокремлюються від попе­
редньої літери:
роз’-єднати, бур’-ян, Л ук ’-ян, силь­
ний, ст ань-т е, низь ко, жень-ці,
медаль-йон.
4. Не відривається й від попередньої
літери, що позначає голосний:
бай-ка (а не ба-йка), зай чик (а не
за-йчик), край-ній (а не кра йній),
грай-ся (а не гра йся).
Буквосполучення йо, ьо теж не роз­
ривається:
га йок, ра-йон, зна-йо-мий, тре-
тьо-го, осінньо-го, подзьо баний,
але:
най-обережніше (межа префікса і
кореня).
5.3 двох однакових букв, що позна­
чають збіг приголосних, одна зали­
шається в попередньому рядку, а
інша переноситься в наступний:
письмен-ник, картин-ний, щоден­
но, без-закон-но, міськ-ком, ім­
міграція, ір-раціональний, віл-ла.
Допускається подвійний перенос
двох однакових приголосних, що
виникли внаслідок подовження
(асиміляції за м’якістю):
жит-тя і жи-ття, узліс-ся і узлі­
сся, подорож-жю і подоро-жжю,
спросон-ня і спросо-ння, гіл-ляс-
тий і гі-лляст ий,
але:
Іл-ліч, Іл-лівна (ім’я по батькові).
6. При переносі складних і складно-
скорочених слів не можна залиша­
ти в кінці рядка початкову літеру
другої основи, якщо вона не стано­
вить складу:
далеко-східний (а не далекос-хід-
ний), дво-складовий (а не двос-кла-
довий), біло-сніжний (а не білос­
ніжний), крає-знавство (а не
краєз-навство), шістна-дцять (а
не шістнад-цять), Свято-слав (а не
Святос-лав).
7. Односкладові префікси перед на­
ступним приголосним кореня не
розриваються:
роз-писати, під-писати, від-писа-
ти, над-писати, об-писати.
Кількаскладові префікси можна
розділяти:
пере-нести і пе-ренести, піді-гріти
і пі-дігріти.
Односкладові префікси перед на­
ступним голосним кореня можна
переносити двояко:
без-оглядно і бе-зоглядно.
8. Можна, але не бажано, залишати бі­
ля префікса початкову літеру кореня:
105
УКРАЇНСЬКА МОВА
при-йш ов ( прий ш ов), при-слівник,
на-ймення, на-рвати, за-клик, за­
прош ення, су-спільний, не-жданий.
9. Не можна розривати ініціальні аб­
ревіатури, а також комбіновані аб­
ревіатури, які складаються з літер
і цифр:
ООН, М АУ, Л А З -105, Т У -154.
їй У решті випадків можна довільно
переносити слова за складами:
Олек-сан-дра, Олек-са-ндра, О лек­
сандра.
Це правило поширюється й на
суфікси:
україн-ський і українсь кий, видав-
ни-цтво і видавниц тво, коза цтво
і козац тво.
Але при цьому треба стежити, щоб
не спотворити змісту слова, тому
все-таки ліпше перенос робити на
межі кореня і суфікса.

МЕНЮ

• Науки
  • Мовознавство
  • Літературознавство
  • Психологія
  • Історія
  • Культурологія
  • Літературознавчі статті та праці
  • Мовознавчі праці
  • Педагогічні праці
  • Наукові роботи (дипломні, реферати та ін.)

  Нові записи

  • Початок Європи : Епоха Великого Переселення Народів
  • Історія Шумерів і падіння Аккадської Імперії
  • Ядерна зброя: виникнення, розвиток та сучасний стан
  • 245 днів війни в Україні на анімованій карті
  • Висадка в Нормандії: Операція, що змінила хід Другої світової війни
  • Як нацисти втікали в Аргентину після Другої світової війни?
  • Історія Тайваню. Чому він такий важливий для США та Китаю?
  • Велика Британія та її колонії: історія захоплення світу (Перша частина)
  • Арабо-Ізраїльські війни: Битва за виживання
  • Історія України: Український шлях до незалежності

  Літературне місто – це унікальна онлайнова бібліотека та освітній ресурс одночасно! Тут ви знайдете навчальні матеріли, літературу та книжки, що допоможуть вам у навчанні та викладанні. На Літмісті широко представлені матеріали по мовознавству, які ви не знайдете в інших бібліотеках.

  Вам допоможе велика колекція матеріалів з літературознавства, а також з психології – практичної та теоретичної. У нашій електронній бібліотеці ви знайдете багато художніх творів українських і не тільки авторів.

  Ексклюзивний підбір матеріалів з культурології, історії України і не тільки стануть в нагоді як студенту, так і викладачу. Окрім того, тут ви знайдете багато періодичних видань та наукових робіт, серед яких тільки ексклюзивні та якісні. Також до вашої уваги рубрика Это интересно! Електронна бібліотека Літературне місто завжди рада допомогти!

  «Де ж того євшану взяти, щоб шлях у край свій повертав?» Микола Кіндратович Вороний. «Євшан-зілля». Історична основа поеми. Жанр. Композиція. Зміст твору

  сприяти розвитку навичок виразного читання та коментування прочитаного, визначення особливостей поеми; розвивати культуру усного зв’язного мовлення, логічне мислення, уміння зіставляти та аналізувати;

  виховувати почуття патріотизму, інтерес до пізнання історії рідного краю, його духовної спадщини.

  Тип уроку: засвоєння нових знань.

  Форма уроку: урок – гра з використанням методу «Шість капелюхів» для розвитку критичного мислення.

  Обладнання: портрет поета, підручники, мультимедійна презентація, пучечок полину, гілочка верби, калини, літературознавчі словнички учнів,

  «Іпатський літопис», запис пісні «Євшан-зілля» у виконанні гурту «Трансформер».

  Краще в ріднім краї милім

  Полягти кістьми, сконати,

  Ніж в землі чужій, ворожій

  В славі й шані пробувати!

  Хід уроку

  І Організаційний момент.

  ІІ Мотивація навчальної діяльності

  Лунає лірична музика про Україну

  ✵ Вступне слово вчителя.

  Сьогодні ми маємо можливість перегорнути сторінки дивної книги, яка може перенести нас у різні часи життя нашого народу. Ми почули прекрасну мелодію, яка надихнула відчути запахи рідної землі, щем у душі від щастя належати до великого українського народу.

  ІІІ . Актуалізація знань, умінь, навичок.

  Оголошення теми та завдань уроку.

  Прочитайте епіграф уроку, вдумайтеся в його зміст. Чи мав право М. Вороний так говорити? Доведіть це прикладами з життя поета, сторінками його біографії.

  Запрошую вас до гри «Шість капелюшків». Ми об’єдналися у шість міні — груп.

  Перша міні — група «Історики» (білий капелюшок) : повернення до початку ХХ століття (повторення біографії поета)

  ✵ Мозковий штурм.

  Микола Вороний народився на Катеринославщині, тепер цей край називається —(Дніпропетровщина)

  Де пройшло дитинство? (на Харківщині)

  Де саме? (село Гончарівка, біля Харкова)

  Чим відрізнялася родина Вороних? (у родині шанували народні звичаї і традиції, батьки прагнули дати дітям освіту)

  Чим захоплювався Микола у дитинстві: (читав твори Жуля Верна, Фенімора Купера, любив вірші Тараса Шевченка)

  Роки життя у Львові були особливими для поета, чому? (він навчався у львівському університеті, познайомився з Іваном Франком, працював разом з ним у журналі «Життя і слово»)

  Окрім літератури, чим ще захоплювався Микола Вороний? (театром, був актором в театрі Марка Кропивницького і режисером)

  Які збірки творів ви знаєте? («Ліричні поезії», «В сяйві мрій»)

  Життя письменника закінчилось трагічно. За що ж постраждав він? (За те, що любив Україну, переймався її долею був розстріляний у 1938 році)

  Який твір підтверджує, що Микола Вороний був справжнім патріотом? («Євшан зілля»)

  Учитель.

  Отже, як ви гадаєте, чи можна вважати Миколу Вороного справжнім патріотом?

  Хто такі патріоти?

  Де ж того євшану взяти, щоб шлях у край свій повертав? – Так я визначила тему нашого уроку. Ми вже познайомилися з біографією М.Вороного, зі змістом твору теж. А сьогодні ми з’ясуємо історичну основу, жанр, зробимо ідейно-художній аналіз твору.

  Чи перегукується сказане нами зі змістом поеми «Євшан — зілля»?

  Щоб дізнатися, як ви засвоїли сюжет твору, проведемо літературний диктант.

  Друга міні — група «Літературознавці» (жовтий капелюшок)

  подумки перенесуть нас в ХІ століття і пригадаємо зміст твору.

  ✵ Літературний диктант.

  Слайди на дошці

  Хто взяв сина половецького хана в полон? (Володимир Мономах)

  Де жив полонений хлопчик?(У Києві)

  Про кого автор говорить, що «жилось йому і безпечно і вигідно» ?(про юного половця)

  Кого посилає половецький хан до сина? (гудця)

  Що допомогло молодому половцю пригадати рідний край? (Євшан-зілля)

  – Байраками та ярами

  в рідний степ, у край веселий

  простували, поспішали. (про гудця і юного половця)

  Учитель: Які уривки з твору вам найбільше сподобались ? Які ви вивчили напам’ять?

  Учні розповідають улюблені уривки з твору напам`ять

  ІV Засвоєння нових, знань, умінь, навичок.

  ✵ Слово учителя:

  Да луче єсть на своей земли

  костю лечи, иже ли на чюже славну быти

  Такий епіграф бере до своєї поеми Микола Вороний. Пояснити зміст цих рядків слів, дослідити зв’язок зі змістом твору повинна була група дослідників.

  Третя міні — група «Дослідники» (зелений капелюшок) — подорож у минуле:

  ✵ Група дослідників

  Учні передають одне одному зелений капелюшок. Слайди на дошці підтверджують слова учнів.

  1-ий учень. У другій половині ХІ століття половецькі племена перейшли з північно-західних казахських територій у південноукраїнські степи, витіснили печенігів. Про це згадується у літописах за 1054 рік. З 1055 року вони постійно нападали на Русь, спустошуючи Переяславську, Київську і Чернігівську землі. У Переяславі правив Володимир Мономах, 20 років захищав його від половців. Продовжив цю справу і коли став на престол у Києві (з 1113 по 1125 рік.) «Тоді пив золотим шоломом із Дону, забравши землю їх усю»,- записано У Галицько-Волинському літописі

  Слова епіграфа теж взяті з цього літопису. Що таке літопис ми зараз пояснимо.

  2-й учень. Літописи — це найдавніший вид історичних творів, у яких у хронологічній послідовності (тобто за літами-роками записані сучасниками події, там могли бути записані легенди і перекази ). Літопис міг виглядати ось так (показати самостійно зроблений фрагмент «літопису» , а можливо ось так – на екрані спроектувати інший фрагмент)

  4-ий учень : У Галицько-Волинському літописі є одна легенда, що розповідає про напади половців на Русь. Це було, як ми знаємо з історії, в ХІ — ХІІ столітті, коли князював Володимир Мономах.

  3-ій учень: Легенда розповідає, що половецький хан Сиричан дуже хотів, щоб повернувся з Обезів (так називалась Грузія) його юний родич, але той не хотів повертатись. Та коли співець Ор дав йому понюхати євшан-зілля, заплакавши сказав: «Да лучче є на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути». Вернувся він у землю свою і дав початок новому роду.

  5-ий учень: Ось ці слова взяв Микола Вороний за епіграф, а події з легенди послужили сюжетом для поеми.

  6-й учень: Краще в ріднім краї милім

  Полягти кістьми, сконати,

  ніж в землі чужій, ворожій

  В славі й шані пробувати.

  Ці слова говорить і син половецького хана – персонаж поеми Миколи Вороного. Як ми бачимо, вони за змістом співпадають зі словами з літопису.

  7 —й учень: Микола Вороний взяв цей сюжет і поклав його на поетичні рядки.

  Учитель: А як ви зрозуміли слова юного половця? Чому саме ці слова ми взяли епіграфом нашого уроку?

  Очікувана відповідь учнів: Євшан-зілля у нього ніби пробудило пам’ять про рідний край, хлопчик зрозумів, що це дорожче за багатство і розкоші; краще загинути, але біля рідних тобі людей або за рідний край, ніж розкошувати у чужому.

  Ці слова є ідеєю поеми.

  Учитель: Яка ідея, тема, мова твору, які в ньому є художні засоби досліджувала четверта міні — група «Мовознавці» (червоний капелюшок).

  Перш за все, ми звернули увагу, що твір легко читається. І, звичайно, у ньому багато художніх засобів. Ми відшукали і виписали такі:

  Епітети:

  слова гучні і мальовничі; пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий;

  рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий; в землі чужій, ворожій; кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий; чарівне зілля.

  Метафори:

  оповідання «зворушує… почування», «таїться… пророкування»; «сну не знають його очі»; «кров’ю з серця слово точиться»; «виглядають… очі»; «ти шугаєш… соколом… вовком… скачеш».

  Порівняння:

  «Наче вітер у негоду,

  Загула невпинна пісня. »

  «Мов скажена хуртовина,

  Мов страшні Перуна громи,

  Так ревли-стогнали струни

  I той спів гудця-сiроми!»

  «Наче лагідна молитва,

  Журно пісня та лунає.»

  «…мов кров’ю з його серця

  Слово точиться по слову».

  Синоніми:

  улещає, намовляє; ревли, стогнали струни; спів ніжний, любий; сильний, дужий; німий, байдужий; в землі чужій, ворожій;

  зацурали, занедбали; хан зажурився, засмутився, плаче, зітхає.

  Риторичні фігури:

  — риторичне питальне речення:

  «Що це враз з юнаком сталось?»

  — риторичне окличне речення:

  «Воля, воленька кохана!»

  — риторичні звертання і питання:

  «Україно! Мамо люба!

  Чи не те ж з тобою сталось?

  Чи синів твоїх багато

  На степах твоїх зосталось?»

  Учитель. Що свідчить про зв’язок поеми з фольклором?

  Казкові елементи, магічне число (3).

  Символи: історичні пісні, колискова пісня, ясний сокіл, сірий вовк,

  Учитель. У тексті автор використовує крилаті вислови:

  «Там, де пустка замість серця,

  Порятунку вже не буде. »

  «Краще в рiднiм краї милім

  Полягти кістьми, сконати,

  Нiж в землi чужій, ворожій

  В славi й шані пробувати!»

  Учитель: Яка рослина допомогла юнакові згадати рідну землю? Чому твір носить таку назву? Це символічна назва? Ви знаєте? А якщо — ні, то про це нам розкажуть «Чорні капелюшки» . Вони все знають.

  П`ята міні — група «Чорні капелюшки»

  Ми зробили подорож у степи України й підготували інформацію про євшан-зілля. Що це за рослина? ( Показують фото рослини на слайді, малюнку та пучечок сухого зіллячка)

  Очікувана відповідь учнів.

  Це різновид полину, існує понад 500 видів цієї рослини. В Україні до 20 видів. Має гіркуватий запах і гіркий смак. Це багаторічна рослина, вона володіє цілющими лікарськими властивостями. Росте на пустирях, толоках, полях по всій території України. Гіркий полин використовують для поліпшення роботи шлунка, при отруєнні неякісною їжею.

  ✵ Робота в групі. Учні передають капелюшок і говорять.

  Ми дослідили, що символізує євшан —зілля для кожного з персонажів?

  Для хана- безсмертна батьківська любов, остання надія, продовження роду.

  Для співця- вірність своїй землі, любов до слова, пісні; Божий дар нести людям добро.

  Для сина- воскресіння, ліки, любов до минулого, повернення пам`яті.

  Майбутнє кожної людини визначається її ставленням до минулого. Це і історична пам`ять, і потреба мати рідну землю, і вміння цінувати й шанувати людей, і бажання вчитися, працювати, любити.

  Ми провели дослідження і відтворили ланцюжок, за яким відбулося повернення половецького сина до рідного краю.

  Слово – струнний смичковий інструмент –

  Колискова пісня – євшан зілля.

  Бачить – слухає – нюхає.

  Ми також тепер з’ясуємо тему та основну думку твору. І хочемо, щоб нам допомогли учні інших груп. Ми просили заздалегідь підготуватися до спільної роботи над визначенням теми та головної думки.

  Тема : розповідь про почуття людини, яка забула свій рідний край, своїх батьків.

  ✵ Жанр твору: Ліро-епічна поема.

  Повторення теорії літератури. Роди літератури. Ліро-епічний твір. Поема.

  Головна думка:

  у рядках: Краще в ріднім краї милім

  Полягти кістьми, сконати,

  ніж в землі чужій, ворожій

  в славі й шані пробувати.)

  Учитель. Скажіть, а чи відповідає епіграф головній думці твору?

  VІ Закріплення знань, умінь, навичок.

  ✵ Робота над змістом твору твору досліджувала шоста міні — група «Сині капелюшки».

  ✵ Аналіз змісту. Учні ставлять питання своїм однокласникам.

  (під час аналізу читаються напам’ять або зачитуються з тексту уривки твору)

  1.Чому поет звертається до легенди з літопису? Прочитати вступну частину, дати відповідь на питання .(Обговорення в парах)

  Орієнтовна відповідь: Автор звертається до сюжету легенди, тому що надіється, може, той, хто забув рідний край, прочитає поему і повернеться на Україну, буде дбати про свою неньку. Йому було боляче, що були українці , які покинули свою землю і не повернулися назад. (Зв’язок із сучасністю )

  2. Як жилося сину половецького хана у князя Володимира?

  Орієнтовна відповідь: Він жив у розкошах, багатстві, його ніхто не ображав, і це йому подобалось, він забув своїх рідних.( цитати з тексту )

  3.А як жилося батькові? Чому половецький хан вважав себе зрадженим? Орієнтовна відповідь: Батько страждав без коханої дитини, життя для нього втратило сенс. А зрадженим він вважав себе тому, що син не повертався до нього, забув рідний степ, чужі звичаї став вважати за свої( цитати з тексту

  4. Яким був спів гудця ( якими словами автор змальовує цей спів?(зачитати цитати, пояснити)

  5.Чому він не пробудив ніяких почуттів? Навіть колискова пісня не зворушила його!

  Орієнтовна відповідь: Може, тому що хлопець забув свою мову…

  Може, занадто добре було йому і він не хотів нічого чути…)

  6. Засмутився гудець, опустив голову на груди. Чому?

  7. А як зреагував хлопець на євшан-зілля? Які картини постали в його уяві? Що він відчув? Що зробив? Чому?(зачитайте опис хлопця, його почуттів, передайте словами, в якому душевному стані він був?)

  Орієнтовна відповідь: Він пригадав рідну землю, як кажуть, ніби почув голос її, пробудилась пам’ять серця, пригадав батька, степи, байраки…(цитати з тексту)

  Учитель.

  Висновок: Так, мабуть, є щось більше за слова. Якийсь невидимий зв’язок із землею. Відчуття цього зв’язку повернуло і пам’ять роду.

  8. Зачитайте останні куплети поеми. До кого вони звернені?

  Орієнтовна відповідь: до України й українців, що роз’їхались по світах. Автор роздумує, як повернути тих людей назад, як пробудити у них любов до своєї землі.

  Учитель: Чи можна почуту історію якось пов’язати з сьогоденням?

  ✵ Презентація творчих робіт.

  Учитель: Сподобався вам твір? Які ілюстрації ви намалювали до твору?

  Які у творі є крилаті вислови?

  –Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде.

  – Краще в ріднім краї милім

  Полягти кістьми, сконати,

  ніж в землі чужій, ворожій

  в славі й шані пробувати.

  Отже, ваше домашнє завдання : пояснити зміст крилатих виразів. Створити власні ілюстрації до твору(за бажанням).

  Написати твір – роздум за темою: «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде».

  VІ Підбиття підсумків. Рефлексія. Оцінювання знань, умінь, навичок учнів.

  ✵ Інтерактивна вправа «Мікрофон»

  – Що ви винесете у своєму серці з сьогоднішнього уроку?

  Звучить запис пісні «Євшан-зілля» у виконанні гурту «Трансформер».

  VІІ. Домашнє завдання

  Пояснити зміст крилатих виразів. Створити власні ілюстрації до твору(за бажанням).

  Написати твір-роздум за темою: «Там, де пустка замість серця, порятунку вже не буде».

  Віртуальна читальня Української літератури для студентів, вчителів, учнів та батьків.

  Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

  Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

  Дозволяється копіювати матеріали з обов’язковим гіпертекстовим посиланням на сайт, будьте вдячними ми приклали багато зусиль щоб привести інформацію у зручний вигляд.

  © 2007-2024 Всі права на дизайн сайту належать С.Є.А.