Які процеси Землі повязані з Місяцем

0 Comments

§ 17. Які явища пов’язані з рухами Землі та Місяця

Місяць — природний супутник Землі. Ми рідко звертаємо на нього увагу. Тим більше ми не помічаємо, що наша планета рухається. Однак з рухами Землі та Місяця пов’язані життєво важливі для нас явища: зміна дня й ночі, зміна пір року, припливи й відпливи, сонячні та місячні затемнення, зміна фаз Місяця.

1. ЩО ЗМУШУЄ МІСЯЦЬ ОБЕРТАТИСЯ НАВКОЛО ЗЕМЛІ, А ПЛАНЕТИ НАВКОЛО СОНЦЯ

Сила, яка утримує нас на поверхні Землі, Місяць — на орбіті Землі, а планети — навколо Сонця, досі не розгадана вченими. За теорією гравітації Альберта Ейнштейна, поблизу масивних тіл, наприклад Сонця, простір викривлений (мал. 82), і планети реагують на це. Уявити викривлений простір дуже непросто. Модель руху Місяця навколо Землі в такому просторі переглянь за QR-кодом.

Мал. 82. Викривлення простору: 1 — Сонце, Земля і Місяць; 2 — Земля і супутник

Подивися відео. Порівняй викривлення простору поблизу Сонця, Землі й Місяця.

Викривлення простору (відео)

2. ЧОМУ НА ЗЕМЛІ ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЕНЬ І НІЧ

Земля обертається навколо своєї осі — уявної лінії, що проходить крізь її полюси та центр.

Ми не відчуваємо рухів Землі, бо рухаємося разом з нею. Але спостереження за Сонцем і зорями доводять добове обертання Землі.

Мал. 83. Фотографія зоряного неба з витримкою декілька годин. Зорі рухаються зі сходу на захід по дугах кіл навколо спільного центру, поблизу якого розташована Полярна зоря. Цей рух є наслідком обертання Землі навколо своєї осі

Зміна дня і ночі (відео)

Сонце завжди освітлює лише половину земної кулі. На освітленій половині Землі панує день, на неосвітленій — ніч. Земля обертається із заходу на схід, а лінія сходу Сонця просувається зі сходу на захід, розділяючи денну й нічну півкулі (мал. 84).

Мал. 84. Зміна дня й ночі на Землі

Через те що лінія сходу Сонця рухається вздовж поверхні Землі, щодалі на схід від Києва, то раніше сходить (і заходить) Сонце, а отже, раніше настає ранок або ніч. Наприклад, у Києві Сонце сходить на 26 хвилин раніше, ніж у Львові, але на 23 хвилини пізніше, ніж у Харкові.

Інтерактивна мапа часових поясів

Оскільки повний оберт навколо осі Земля здійснює за 24 години, то різниця в часі між двома точками, що розташовані на протилежних кінцях Землі, становить 12 годин. Тому годинники не можуть показувати однаковий час на всій земній кулі. Але переводити годинники на 23 хвилини, подорожуючи з Києва до Харкова, було б незручно для залізниці, уряду чи банків. Тому Земля поділена на 24 часові пояси, і в межах одного поясу час незмінний. Україна охоплює три часові пояси (мал. 85). На території нашої країни діє час другого часового поясу, який називається київським часом.

Мал. 85. Більшість території України розташована у другому часовому поясі

• У якому часовому поясі розташована твоя область?

Різниця в часі добре помітна під час далеких подорожей на захід чи схід, бо доводиться переводити годинники. Якщо подорожуємо на схід, стрілки годинника переводимо вперед, якщо на захід — назад (мал. 86).

Мал. 86. Лос-Анджелес — 05:00, Київ — 15:00, Сідней — 24:00

Скористайся інтерактивною мапою часових поясів й довідайся точний час у будь-якій точці світу.

• У Києві 15.00. А що в цей час робить учень 6 класу в Новій Зеландії?

Виготов модель сонячного годинника. Погожої сонячної днини зорієнтуй годинник за сторонами світу. Скористайся компасом. Положення тіні від палички вказує місцевий (сонячний) час. Упродовж дня (а краще декількох сонячних днів) порівнюй його покази з показами традиційного годинника. О котрій годині різниця показів сонячного і традиційного годинників найбільша?

Модель сонячного годинника

3. ЧОМУ НА ЗЕМЛІ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПОРИ РОКУ

Земля рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті (близька до колової), тому відстань від Землі до Сонця впродовж року дещо змінюється. На початку січня наша планета перебуває найближче до Сонця, на початку липня — найдалі. Повний оберт навколо Сонця триває 365,25 доби. Але в календарі зазначаємо лише цілі дні, й оскільки за чотири роки набігає ціла доба, то кожен четвертий рік стає високосним, у якому 366 днів. У такому році місяць лютий має не 28, а 29 днів.

Переглянь відео. Спробуй поговорити на тему «Пори року» англійською мовою.

Де на поверхню Землі потрапляє найбільше сонячної енергії?

Зміна пір року (англійською мовою, відео)

Наукові суперечки

Щоб зрозуміти, чому поверхня кулі освітлена неоднаково, розглянь малюнок 87. Та сама енергія, що надходить від Сонця, розподіляється поблизу полюсів на значно більшу площу, ніж поблизу екватора. Тобто на площу в один квадратний кілометр поблизу екватора потрапляє набагато більше сонячної енергії (і світла, й тепла), ніж поблизу полюсів.

Мал. 87. Поблизу полюсів на Землю потрапляє менше сонячної енергії

Поясни, чому в Арктиці та Антарктиді холодно, а поблизу екватора — спекотно.

Але чому змінюються пори року? Земна вісь нахилена до площини орбіти. Тому під час руху навколо Сонця змінюється освітлення відповідних ділянок Землі, а отже, і кількість сонячної енергії, яка на них потрапляє. Приблизно 21 червня на Північну півкулю потрапляє найбільше сонячної енергії, в Північній півкулі — літо, в Південній — зима. Через 6 місяців — усе навпаки (мал. 88).

Мал. 88. Коли у Північній півкулі зима, у Південній — літо

Зміна пір року — неймовірна окраса нашої планети (мал. 89). Якби земна вісь була перпендикулярною до площини орбіти, то день і ніч усюди на Землі завжди тривали б рівно 12 годин, а в Україні завжди була б одна й та сама пора року.

Україна розташована в Північній півкулі, яка влітку отримує значно більше сонячної енергії, ніж Південна.

Наше життя підпорядковане добовому й річному руху Землі. Добовий ритм визначає для нас час праці й відпочинку, річний — змушує пристосовуватися до різних температурних умов. Тварини й рослини теж підпорядковуються цим ритмам.

Мал. 89. Зміна пір року на Землі

Які спостереження можна провести, щоб установити дні рівнодень і сонцестоянь?

4. ЧОМУ МІСЯЦЬ ЗМІНЮЄ СВІЙ ВИГЛЯД

Ми спостерігаємо Місяць на небі то у вигляді тонкого серпика, то чверті диска, то уповні (мал. 90). Чому це відбувається?

На відміну від Сонця, Місяць — холодне тіло. Він не випромінює власного світла, а лише відбиває сонячне. Тому освітленою поверхнею Місяць завжди повернутий до Сонця. Через те що Місяць обертається навколо Землі, ми щоразу бачимо його освітлену поверхню наче з іншого боку. Саме тому Місяць змінює свій вигляд або, як кажуть астрономи, змінює фази.

На малюнку 90 зображені деякі фази Місяця та взаємне розташування Землі, Місяця й напрямок сонячних променів. У положенні 1 Місяць розташований між Сонцем та Землею. Сонце освітлює поверхню Місяця, яку ми не бачимо із Землі, а обернений до Землі бік Місяця неосвітлений. Ми не бачимо Місяця на небі, ця фаза називається «новий Місяць».

Мал. 90. Місячні фази

Поясни, чому Місяць змінює фази. У яких положеннях (1-8) Місяць «росте», а у яких — «старіє»?

Супутник рухається вздовж своєї орбіти, і тепер ми дивимося на нього збоку. На третій день після нового Місяця на небі з’являється вузенький серпик (положення 2), повернений так, як дуга букви «Р». У народі кажуть, що в цей час Місяць росте, і називають його наростаючим або молодим. З кожним днем місячний серп збільшується, а через тиждень від нового Місяць проходить чверть своєї орбіти, і ми спостерігаємо із Землі половину його освітленого боку. Цю фазу називають «перша чверть» (положення 3). Ще через тиждень Місяць буде по другу сторону Землі від Сонця. Тепер освітлена вся його поверхня, повернена до Землі (положення 5). Цю фазу називають «повня».

Через 29,5 доби повторюється взаємне розташування Місяця, Землі і Сонця, а отже, і місячних фаз.

Чому Місяць змінює фази

• Хто (що) виконує роль Землі, Місяця, Сонця під час експерименту? Поясни!

5. ЯК ВІДБУВАЮТЬСЯ ЗАТЕМНЕННЯ СОНЦЯ Й МІСЯЦЯ

Сонячні й місячні затемнення відомі людям із сивої давнини. Через те що Місяць рухається навколо Землі, а Земля навколо Сонця, виникають явища сонячного та місячного затемнення.

Коли Місяць розташований між Сонцем та Землею (новий Місяць) і закриває від нас Сонце, відбувається сонячне затемнення (мал. 91, 92). Коли ж Земля розташована між Сонцем і Місяцем (Місяць уповні), Місяць потрапляє у тінь Землі — спостерігається місячне затемнення (мал. 93, 94).

Мал. 91. Схема сонячного затемнення

Мал. 92. Повне сонячне затемнення

Мал. 93. Схема місячного затемнення

Мал. 94. Повне місячне затемнення

Затемнення Місяця можна спостерігати на всій нічній півкулі Землі, а затемнення Сонця — у вузькій смузі, яка швидко рухається із заходу на схід.

• Астронавти, що перебувають на Місяці, спостерігають сонячне затемнення. Що в цей самий час бачать астрономи, які проводять нічні спостереження на Землі?

Мал. 95. Тінь Місяця на поверхні Землі під час сонячного затемнення (фото NASA)

Мал. 96. Світлофільтри для спостереження сонячних затемнень

6. ЧОМУ НА ЗЕМЛІ БУВАЮТЬ ПРИПЛИВИ Й ВІДПЛИВИ

Мешканці узбережжя ще в давнину намагалися зрозуміти причини змін рівня води в океані. Двічі на добу рівень води в океані біля берегів піднімається і спадає. Найвищі припливи бувають у вузьких затоках. Найбільшу різницю між високою і низькою водою зареєстровано в затоці Фанді в Канаді — вона досягає 18 м.

Причиною припливів є вплив Місяця на гідросферу Землі. Під впливом Місяця водна оболонка Землі зміщується. Найближчі до Місяця ділянки випереджають центр Землі, найдальші — відстають. Тому на протилежних кінцях Землі виникають припливні горби (мал. 97). Водночас у місцях, звідки вода стікає, спостерігаються відпливи. Обертаючись, Земля підставляє Місяцю різні свої боки, і припливний горб переміщується вздовж її поверхні.

Мал. 97. Як виникають припливи

Припливи і відпливи (відео)

Припливи відбуваються регулярно двічі на добу. Здавалося б, проміжок часу між припливами у цій місцевості має бути 12 годин. Насправді середній проміжок часу між припливами (і відпливами) становить 12 годин 25 хвилин, тобто кожного наступного дня приплив у цій місцевості запізнюється на 50 хв. Таке запізнення спричинене рухом Місяця по орбіті, кожного наступного дня Місяць сходить приблизно на 50 хвилин пізніше.

Місяць діє не лише на гідросферу, але й на тверду, і на повітряну оболонку Землі.

Енергія водних потоків, що виникають під час припливів і відпливів, величезна і невичерпна. Хвилі та припливи можуть покрити 5-10 % світових потреб в електроенергії. Дотепер море майже не використовують як джерело енергії.

Мал. 98. Затока Фанді. Щогодини вода піднімається на 8 м

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

• Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід.

• Наслідком обертання Землі навколо своєї осі є зміна дня й ночі та різниця у часі в різних точках нашої планети.

• На схід від точки, де ми перебуваємо, Сонце сходить раніше, а на захід від нас — пізніше.

• Земля обертається навколо Сонця по майже коловій орбіті.

• Нахил земної осі до площини орбіти є причиною зміни пір року на Землі.

• Поверхня Місяця світиться відбитим сонячним світлом, тому його зовнішній вигляд змінюється залежно від того, яке положення він займає відносно Сонця (зміна місячних фаз).

• Коли Місяць розташований між Сонцем і Землею (новий Місяць) і закриває від нас Сонце, відбувається сонячне затемнення. Коли ж Земля розташована між Сонцем і Місяцем (Місяць уповні), Місяць потрапляє у тінь Землі — спостерігається місячне затемнення.

• Місяць впливає на гідросферу Землі. Під впливом Місяця водна оболонка Землі зміщується, на Землі виникають припливи й відпливи.

ЗАПИТАННЯЗАВДАННЯДОСЛІДЖЕННЯ

1. Випиши у робочий зошит приклади явищ, які пов’язані з рухами Землі й Місяця. Де ти застосовуєш знання про ці явища? Як їх використовують у побуті, науці, техніці?

2. Яке явище є причиною зміни дня й ночі?

3. Скористайся картою України і з’ясуй, де раніше сходить Сонце: в Ужгороді, Ялті чи Полтаві.

4. Довідайся з додаткових джерел інформації, що таке біологічний годинник.

5. Поясни, чому Місяць змінює фази.

6. Яку кількість разів упродовж року можна спостерігати Місяць уповні?

7. Які спостереження доводять, що на Місяці є зміна дня й ночі?

8. Увечері після заходу Сонця ти спостерігаєш за Місяцем. Як за формою місячного «серпа» визначити сторони горизонту? Чи залежить твоя відповідь від пори року?

9. Намалюй схему сонячного та місячного затемнення.

10. Що є причиною виникнення припливів і відпливів?

11. Підготуйтеся до уроку узагальнення знань «Явища у неживій природі». Поділіться на 7 груп. Жеребкуванням оберіть одне з вивчених явищ: механічне, теплове, електричне, світлове, звукове, хімічне чи астрономічне.

Тема презентації «Де ми це спостерігаємо, використовуємо, де застосовують явища неживої природи». Для виступу підготуйте: буклет, розповідь, демонстраційний експеримент, модель, презентацію на комп’ютері тощо. Умова: має виступати кожен учасник групи.

Відкрий ресурс і виконай завдання на узагальнення знань з теми «Явища в неживій природі».

§ 17. Які явища пов’язані з рухами Землі та Місяця

Місяць — природний супутник Землі. Ми рідко звертаємо на нього увагу. Тим більше ми не помічаємо, що наша планета рухається. Однак з рухами Землі та Місяця пов’язані життєво важливі для нас явища: зміна дня й ночі, зміна пір року, припливи й відпливи, сонячні та місячні затемнення, зміна фаз Місяця.

1. ЩО ЗМУШУЄ МІСЯЦЬ ОБЕРТАТИСЯ НАВКОЛО ЗЕМЛІ, А ПЛАНЕТИ НАВКОЛО СОНЦЯ

Сила, яка утримує нас на поверхні Землі, Місяць — на орбіті Землі, а планети — навколо Сонця, досі не розгадана вченими. За теорією гравітації Альберта Ейнштейна, поблизу масивних тіл, наприклад Сонця, простір викривлений (мал. 82), і планети реагують на це. Уявити викривлений простір дуже непросто. Модель руху Місяця навколо Землі в такому просторі переглянь за QR-кодом.

Мал. 82. Викривлення простору: 1 — Сонце, Земля і Місяць; 2 — Земля і супутник

Подивися відео. Порівняй викривлення простору поблизу Сонця, Землі й Місяця.

Викривлення простору (відео)

2. ЧОМУ НА ЗЕМЛІ ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЕНЬ І НІЧ

Земля обертається навколо своєї осі — уявної лінії, що проходить крізь її полюси та центр.

Ми не відчуваємо рухів Землі, бо рухаємося разом з нею. Але спостереження за Сонцем і зорями доводять добове обертання Землі.

Мал. 83. Фотографія зоряного неба з витримкою декілька годин. Зорі рухаються зі сходу на захід по дугах кіл навколо спільного центру, поблизу якого розташована Полярна зоря. Цей рух є наслідком обертання Землі навколо своєї осі

Зміна дня і ночі (відео)

Сонце завжди освітлює лише половину земної кулі. На освітленій половині Землі панує день, на неосвітленій — ніч. Земля обертається із заходу на схід, а лінія сходу Сонця просувається зі сходу на захід, розділяючи денну й нічну півкулі (мал. 84).

Мал. 84. Зміна дня й ночі на Землі

Через те що лінія сходу Сонця рухається вздовж поверхні Землі, щодалі на схід від Києва, то раніше сходить (і заходить) Сонце, а отже, раніше настає ранок або ніч. Наприклад, у Києві Сонце сходить на 26 хвилин раніше, ніж у Львові, але на 23 хвилини пізніше, ніж у Харкові.

Інтерактивна мапа часових поясів

Оскільки повний оберт навколо осі Земля здійснює за 24 години, то різниця в часі між двома точками, що розташовані на протилежних кінцях Землі, становить 12 годин. Тому годинники не можуть показувати однаковий час на всій земній кулі. Але переводити годинники на 23 хвилини, подорожуючи з Києва до Харкова, було б незручно для залізниці, уряду чи банків. Тому Земля поділена на 24 часові пояси, і в межах одного поясу час незмінний. Україна охоплює три часові пояси (мал. 85). На території нашої країни діє час другого часового поясу, який називається київським часом.

Мал. 85. Більшість території України розташована у другому часовому поясі

• У якому часовому поясі розташована твоя область?

Різниця в часі добре помітна під час далеких подорожей на захід чи схід, бо доводиться переводити годинники. Якщо подорожуємо на схід, стрілки годинника переводимо вперед, якщо на захід — назад (мал. 86).

Мал. 86. Лос-Анджелес — 05:00, Київ — 15:00, Сідней — 24:00

Скористайся інтерактивною мапою часових поясів й довідайся точний час у будь-якій точці світу.

• У Києві 15.00. А що в цей час робить учень 6 класу в Новій Зеландії?

Виготов модель сонячного годинника. Погожої сонячної днини зорієнтуй годинник за сторонами світу. Скористайся компасом. Положення тіні від палички вказує місцевий (сонячний) час. Упродовж дня (а краще декількох сонячних днів) порівнюй його покази з показами традиційного годинника. О котрій годині різниця показів сонячного і традиційного годинників найбільша?

Модель сонячного годинника

3. ЧОМУ НА ЗЕМЛІ ЗМІНЮЮТЬСЯ ПОРИ РОКУ

Земля рухається навколо Сонця по еліптичній орбіті (близька до колової), тому відстань від Землі до Сонця впродовж року дещо змінюється. На початку січня наша планета перебуває найближче до Сонця, на початку липня — найдалі. Повний оберт навколо Сонця триває 365,25 доби. Але в календарі зазначаємо лише цілі дні, й оскільки за чотири роки набігає ціла доба, то кожен четвертий рік стає високосним, у якому 366 днів. У такому році місяць лютий має не 28, а 29 днів.

Переглянь відео. Спробуй поговорити на тему «Пори року» англійською мовою.

Де на поверхню Землі потрапляє найбільше сонячної енергії?

Зміна пір року (англійською мовою, відео)

Наукові суперечки

Щоб зрозуміти, чому поверхня кулі освітлена неоднаково, розглянь малюнок 87. Та сама енергія, що надходить від Сонця, розподіляється поблизу полюсів на значно більшу площу, ніж поблизу екватора. Тобто на площу в один квадратний кілометр поблизу екватора потрапляє набагато більше сонячної енергії (і світла, й тепла), ніж поблизу полюсів.

Мал. 87. Поблизу полюсів на Землю потрапляє менше сонячної енергії

Поясни, чому в Арктиці та Антарктиді холодно, а поблизу екватора — спекотно.

Але чому змінюються пори року? Земна вісь нахилена до площини орбіти. Тому під час руху навколо Сонця змінюється освітлення відповідних ділянок Землі, а отже, і кількість сонячної енергії, яка на них потрапляє. Приблизно 21 червня на Північну півкулю потрапляє найбільше сонячної енергії, в Північній півкулі — літо, в Південній — зима. Через 6 місяців — усе навпаки (мал. 88).

Мал. 88. Коли у Північній півкулі зима, у Південній — літо

Зміна пір року — неймовірна окраса нашої планети (мал. 89). Якби земна вісь була перпендикулярною до площини орбіти, то день і ніч усюди на Землі завжди тривали б рівно 12 годин, а в Україні завжди була б одна й та сама пора року.

Україна розташована в Північній півкулі, яка влітку отримує значно більше сонячної енергії, ніж Південна.

Наше життя підпорядковане добовому й річному руху Землі. Добовий ритм визначає для нас час праці й відпочинку, річний — змушує пристосовуватися до різних температурних умов. Тварини й рослини теж підпорядковуються цим ритмам.

Мал. 89. Зміна пір року на Землі

Які спостереження можна провести, щоб установити дні рівнодень і сонцестоянь?

4. ЧОМУ МІСЯЦЬ ЗМІНЮЄ СВІЙ ВИГЛЯД

Ми спостерігаємо Місяць на небі то у вигляді тонкого серпика, то чверті диска, то уповні (мал. 90). Чому це відбувається?

На відміну від Сонця, Місяць — холодне тіло. Він не випромінює власного світла, а лише відбиває сонячне. Тому освітленою поверхнею Місяць завжди повернутий до Сонця. Через те що Місяць обертається навколо Землі, ми щоразу бачимо його освітлену поверхню наче з іншого боку. Саме тому Місяць змінює свій вигляд або, як кажуть астрономи, змінює фази.

На малюнку 90 зображені деякі фази Місяця та взаємне розташування Землі, Місяця й напрямок сонячних променів. У положенні 1 Місяць розташований між Сонцем та Землею. Сонце освітлює поверхню Місяця, яку ми не бачимо із Землі, а обернений до Землі бік Місяця неосвітлений. Ми не бачимо Місяця на небі, ця фаза називається «новий Місяць».

Мал. 90. Місячні фази

Поясни, чому Місяць змінює фази. У яких положеннях (1-8) Місяць «росте», а у яких — «старіє»?

Супутник рухається вздовж своєї орбіти, і тепер ми дивимося на нього збоку. На третій день після нового Місяця на небі з’являється вузенький серпик (положення 2), повернений так, як дуга букви «Р». У народі кажуть, що в цей час Місяць росте, і називають його наростаючим або молодим. З кожним днем місячний серп збільшується, а через тиждень від нового Місяць проходить чверть своєї орбіти, і ми спостерігаємо із Землі половину його освітленого боку. Цю фазу називають «перша чверть» (положення 3). Ще через тиждень Місяць буде по другу сторону Землі від Сонця. Тепер освітлена вся його поверхня, повернена до Землі (положення 5). Цю фазу називають «повня».

Через 29,5 доби повторюється взаємне розташування Місяця, Землі і Сонця, а отже, і місячних фаз.

Чому Місяць змінює фази

• Хто (що) виконує роль Землі, Місяця, Сонця під час експерименту? Поясни!

5. ЯК ВІДБУВАЮТЬСЯ ЗАТЕМНЕННЯ СОНЦЯ Й МІСЯЦЯ

Сонячні й місячні затемнення відомі людям із сивої давнини. Через те що Місяць рухається навколо Землі, а Земля навколо Сонця, виникають явища сонячного та місячного затемнення.

Коли Місяць розташований між Сонцем та Землею (новий Місяць) і закриває від нас Сонце, відбувається сонячне затемнення (мал. 91, 92). Коли ж Земля розташована між Сонцем і Місяцем (Місяць уповні), Місяць потрапляє у тінь Землі — спостерігається місячне затемнення (мал. 93, 94).

Мал. 91. Схема сонячного затемнення

Мал. 92. Повне сонячне затемнення

Мал. 93. Схема місячного затемнення

Мал. 94. Повне місячне затемнення

Затемнення Місяця можна спостерігати на всій нічній півкулі Землі, а затемнення Сонця — у вузькій смузі, яка швидко рухається із заходу на схід.

• Астронавти, що перебувають на Місяці, спостерігають сонячне затемнення. Що в цей самий час бачать астрономи, які проводять нічні спостереження на Землі?

Мал. 95. Тінь Місяця на поверхні Землі під час сонячного затемнення (фото NASA)

Мал. 96. Світлофільтри для спостереження сонячних затемнень

6. ЧОМУ НА ЗЕМЛІ БУВАЮТЬ ПРИПЛИВИ Й ВІДПЛИВИ

Мешканці узбережжя ще в давнину намагалися зрозуміти причини змін рівня води в океані. Двічі на добу рівень води в океані біля берегів піднімається і спадає. Найвищі припливи бувають у вузьких затоках. Найбільшу різницю між високою і низькою водою зареєстровано в затоці Фанді в Канаді — вона досягає 18 м.

Причиною припливів є вплив Місяця на гідросферу Землі. Під впливом Місяця водна оболонка Землі зміщується. Найближчі до Місяця ділянки випереджають центр Землі, найдальші — відстають. Тому на протилежних кінцях Землі виникають припливні горби (мал. 97). Водночас у місцях, звідки вода стікає, спостерігаються відпливи. Обертаючись, Земля підставляє Місяцю різні свої боки, і припливний горб переміщується вздовж її поверхні.

Мал. 97. Як виникають припливи

Припливи і відпливи (відео)

Припливи відбуваються регулярно двічі на добу. Здавалося б, проміжок часу між припливами у цій місцевості має бути 12 годин. Насправді середній проміжок часу між припливами (і відпливами) становить 12 годин 25 хвилин, тобто кожного наступного дня приплив у цій місцевості запізнюється на 50 хв. Таке запізнення спричинене рухом Місяця по орбіті, кожного наступного дня Місяць сходить приблизно на 50 хвилин пізніше.

Місяць діє не лише на гідросферу, але й на тверду, і на повітряну оболонку Землі.

Енергія водних потоків, що виникають під час припливів і відпливів, величезна і невичерпна. Хвилі та припливи можуть покрити 5-10 % світових потреб в електроенергії. Дотепер море майже не використовують як джерело енергії.

Мал. 98. Затока Фанді. Щогодини вода піднімається на 8 м

КОРОТКО ПРО ГОЛОВНЕ

• Земля обертається навколо своєї осі із заходу на схід.

• Наслідком обертання Землі навколо своєї осі є зміна дня й ночі та різниця у часі в різних точках нашої планети.

• На схід від точки, де ми перебуваємо, Сонце сходить раніше, а на захід від нас — пізніше.

• Земля обертається навколо Сонця по майже коловій орбіті.

• Нахил земної осі до площини орбіти є причиною зміни пір року на Землі.

• Поверхня Місяця світиться відбитим сонячним світлом, тому його зовнішній вигляд змінюється залежно від того, яке положення він займає відносно Сонця (зміна місячних фаз).

• Коли Місяць розташований між Сонцем і Землею (новий Місяць) і закриває від нас Сонце, відбувається сонячне затемнення. Коли ж Земля розташована між Сонцем і Місяцем (Місяць уповні), Місяць потрапляє у тінь Землі — спостерігається місячне затемнення.

• Місяць впливає на гідросферу Землі. Під впливом Місяця водна оболонка Землі зміщується, на Землі виникають припливи й відпливи.

ЗАПИТАННЯЗАВДАННЯДОСЛІДЖЕННЯ

1. Випиши у робочий зошит приклади явищ, які пов’язані з рухами Землі й Місяця. Де ти застосовуєш знання про ці явища? Як їх використовують у побуті, науці, техніці?

2. Яке явище є причиною зміни дня й ночі?

3. Скористайся картою України і з’ясуй, де раніше сходить Сонце: в Ужгороді, Ялті чи Полтаві.

4. Довідайся з додаткових джерел інформації, що таке біологічний годинник.

5. Поясни, чому Місяць змінює фази.

6. Яку кількість разів упродовж року можна спостерігати Місяць уповні?

7. Які спостереження доводять, що на Місяці є зміна дня й ночі?

8. Увечері після заходу Сонця ти спостерігаєш за Місяцем. Як за формою місячного «серпа» визначити сторони горизонту? Чи залежить твоя відповідь від пори року?

9. Намалюй схему сонячного та місячного затемнення.

10. Що є причиною виникнення припливів і відпливів?

11. Підготуйтеся до уроку узагальнення знань «Явища у неживій природі». Поділіться на 7 груп. Жеребкуванням оберіть одне з вивчених явищ: механічне, теплове, електричне, світлове, звукове, хімічне чи астрономічне.

Тема презентації «Де ми це спостерігаємо, використовуємо, де застосовують явища неживої природи». Для виступу підготуйте: буклет, розповідь, демонстраційний експеримент, модель, презентацію на комп’ютері тощо. Умова: має виступати кожен учасник групи.

Відкрий ресурс і виконай завдання на узагальнення знань з теми «Явища в неживій природі».