Що потрібно для того щоб стати арбітражним керуючим

0 Comments

Новели в законодавстві щодо підготовки арбітражних керуючих

У сучасних умовах розвитку економіки в нашій державі стрімко набуває надзвичайної актуальності правовий статус центральної фігури процедури банкрутства – арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Адже саме на нього Закон покладає ключову функцію – здійснення неупередженого та антикризового менеджменту суб’єктом господарювання зі збереженням балансу між інтересами кредиторів і боржника на шляху відновлення платоспроможності останнього.

Поняття арбітражного керуючого в Україні вперше з’явилося у зв’язку із прийняттям Закону України від 30.06.1999 № 784-ХІV «Про внесення змін до Закону України «Про банкрутство», яким Закон України “Про банкрутство” змінив назву на чинну «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Так, згідно зі статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі – Закон) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) – це фізична особа, яка має ліцензію, видану в установленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали господарського суду.

Відповідно до статті 31 Закону арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу – суб’єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Процедура оволодіння спеціальними знаннями у сфері банкрутства регламентована підзаконними нормативно-правовими актами. Так, наказом Міністерства економіки України від 17 березня 2001 року «Про затвердження Положення про порядок навчання та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих» (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2001 року за № 302/5493) було закладено систему короткострокових семінарів.

В результаті проведеної адміністративної реформи повноваження державного органу з питань банкрутства покладені Указом Президента України від 06.04.2011 № 395/2011 на Міністерство юстиції України. Реалізуючи вказані повноваження, Міністерством юстиції прийнято наказ від 12.09.2011 №2094/5 «Про затвердження Положення про систему підготовки арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.09.2011 за №1084/19822, який змінив засади оволодіння спеціальними знаннями.

Відповідно до цього наказу підготовка арбітражних керуючих – це проведення підготовчих курсів з отримання спеціальних знань у сфері відновлення платоспроможності та банкрутства і здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) під час провадження справи про банкрутство (далі – підготовчі курси) із видачею свідоцтва про присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у разі успішного складення іспиту. Право на проведення таких підготовчих курсів має заклад, який надає освітні послуги у сфері вищої освіти; здійснює підготовку фахівців за напрямами (спеціальностями) або “Право”, або “Економіка та підприємництво”, або “Менеджмент і адміністрування”, або “Державне управління”; має третій або четвертий рівень акредитації за одним із вказаних напрямів (спеціальностей) протягом не менше трьох років або має досвід з проведення підвищення кваліфікації фахівців вузькоспеціалізованих профілів спільно з центральними органами виконавчої влади за цими напрямами (спеціальностями) не менше 10 років. Міністерство юстиції України на підставі письмових повідомлень закладів про намір проводити підготовчі курси формує перелік закладів, які проводять підготовчі курси, та розміщує його на офіційному веб-сайті Мін’юсту України в мережі Інтернет. Тобто, на сьогодні лише вищі навчальні заклади можуть отримати право проводити такі підготовчі курси. І це є однією із новел у регулюванні відображених у цій статті відносин.

Для того, щоб пройти підготовку арбітражного керуючого, фізичній особі крім повної вищої юридичної або повної вищої економічної освіти необхідний і стаж роботи за спеціальністю не менше трьох років. Ця норма (а фактично це наступна новела у регулюванні) унеможливлює виникнення ситуації, у якій особа без практичних навичок отримає право здійснювати управління та розпорядження активами боржника. Відсутність відповідного практичного досвіду фактично гарантує неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов’язків, потрапляння під вплив недобросовісних інших учасників справи про банкрутство.

Ще однією новелою в законодавстві щодо підготовки арбітражних керуючих є і строк проведення підготовчих курсів. Так, у 2010 – 2011 роках підготовка арбітражного керуючого, а саме його навчання, тривало 5 – 10 днів, після чого майбутній арбітражний керуючий здавав іспит. Відповідно ж до наказу Міністерства юстиції строк підготовчих курсів становить не менше одного календарного місяця.

Окрему увагу у статті слід приділити і тематиці проведення підготовчих курсів. До моменту передачі повноважень державного органу з питань банкрутства Міністерству юстиції України, підготовка арбітражних керуючих включала проведення занять на такі теми: загальні основи та концепція антикризового управління; правові аспекти антикризового управління; економічні основи антикризового управління; бізнес-планування, нарощування конкурентних переваг та фінансового оздоровлення підприємства; антикризовий менеджмент. На сьогодні тематика проведення підготовчих курсів включає: банкрутство; економіка; цивільне законодавство та договірні відносини; господарське законодавство; господарський процес; трудове та пенсійне законодавство; виконавче провадження; приватизація та оцінка майна; державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; контроль фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання та кримінальна відповідальність за порушення законодавства у сфері банкрутства. Як бачимо, значно розширено коло питань, які обов’язково включаються до програми проведення підготовчих курсів.

Після завершення підготовчих курсів заклад, який здійснював підготовку, проводить іспит осіб, які пройшли підготовку, з метою оцінки їхніх знань.

Іспит проводиться екзаменаційною комісією, яку очолює представник Міністерства юстиції України. Екзаменаційна комісія утворюється у кількості п’яти осіб (голова екзаменаційної комісії, два члени – представники структурного підрозділу Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, що забезпечує реалізацію повноважень у сфері банкрутства, і два члени – представники від закладів, які проводили підготовчі курси). До участі в роботі екзаменаційної комісії з правом дорадчого голосу можуть бути включені представники господарських судів та інших державних органів, а також закладів та установ освіти, інших установ та організацій, арбітражні керуючі (за їх згодою).

Іспит складається з двох етапів. Перший етап полягає в підготовці письмових відповідей на питання білета. Загальний час для підготовки письмових відповідей на питання білета становить 60 хвилин. На другому етапі особа, що складає іспит, в усній формі надає відповіді на питання білета. Члени екзаменаційної комісії у разі потреби можуть ставити особі, яка складає іспит, уточнюючі питання.

Об’єктивність проведення іспиту забезпечується рівними умовами складання іспиту (однакова тривалість іспиту, кількість питань у білетах, єдині критерії оцінки) та відкритістю інформації про них.

Під час проведення іспиту забороняється використовувати нормативно-правові акти, підручники, навчальні посібники та інші джерела інформації. При користуванні під час іспиту сторонніми джерелами інформації особа, яка складає іспит, має бути відсторонена від участі в іспиті і вважається такою, що не склала його.

Для оцінки знань осіб, які складають іспит, використовується п’ятибальна система.

Оцінка проводиться всіма членами екзаменаційної комісії, присутніми на іспиті. Особи, які набрали загальну суму 35 балів і більше, вважаються такими, що успішно склали іспит. Особи, які набрали менше 35 балів, вважаються такими, що не склали іспит.

Особи, які не склали іспит, мають право скласти іспит у закладі, який здійснив підготовку, повторно лише один раз.

Особам, що успішно склали іспит, заклад видає свідоцтво про присвоєння кваліфікації арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Строк дії свідоцтва становить два роки з моменту його видачі.

Протягом строку дії свідоцтва особа має право подавати його при зверненні за отриманням ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) для підтвердження наявності спеціальних знань у сфері відновлення платоспроможності і банкрутства та здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) під час провадження у справі про банкрутство.

У разі анулювання ліцензії арбітражного керуючого протягом строку дії свідоцтва з підстав, передбачених порядком контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), строк дії свідоцтва вважається припиненим і для отримання нової ліцензії особа повинна пройти підготовчі курси, скласти іспит і отримати нове свідоцтво в установленому цим Положенням порядку.

Міністерство юстиції України веде узагальнений облік осіб, яким видано свідоцтва, та використовує цю інформацію під час розгляду заяв на отримання ліцензії на провадження господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Все перераховане вище доводить наявність значної кількості новел у регулюванні підготовки арбітражних керуючих, які на думку Міністерства юстиції як державного органу з питань банкрутства, мають на меті ґрунтовне вдосконалення в цілому нормативного регулювання процедури банкрутства.

Наостанок декілька слів про нову редакцію закону, що регулює ці відносини. Так, 22.12.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України № 4212-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким викладено Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у новій редакції. Прийнятим Законом, що набере чинності 18.01.2013, передбачається відміна ліцензування господарської діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), натомість арбітражні керуючі стануть суб’єктами незалежної професійної діяльності.

Передбачається, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) зможе бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) повинен буде один раз на два роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Як бачимо, врегулювання підготовки арбітражних керуючих у загальному нормативному регулюванні відносин у сфері банкрутства займає важливе місце і постійно вдосконалюється.

І.М. Осійчук, завідувач сектору навчання арбітражних керуючих Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу

Як стати арбітражним керуючим в Україні?

З 21 жовтня 2019 року в Україні вводиться в дію Кодекс процедур банкрутства, яким по-новому врегульована діяльність арбітражних керуючих. Хто і як може стати арбітражним керуючим в Україні дізнавався Prostopravo.com.ua

Путівник за статтею

  1. Хто такий арбітражний керуючий
  2. Вимоги до арбітражного керуючого
  3. Права і обов’язки арбітражного керуючого
  4. Кваліфікаційний іспит
  5. Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого
  6. Єдиний реєстр арбітражних керуючих України
  7. Дисциплінарна комісія та дисциплінарні стягнення
  8. Страхування відповідальності арбітражного керуючого та відшкодування шкоди
  9. Винагорода і відшкодування витрат арбітражного керуючого

Міжнародний комерційний арбітраж

Хто такий арбітражний керуючий

Арбітражний керуючий є суб’єктом незалежної професійної діяльності

Арбітражний керуючий з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його керуючим санацією або ліквідатором до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до посадової особи підприємства-боржника.

Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог Кодексу.

Право на здійснення діяльності арбітражного керуючого надається особі, яка отримала відповідне свідоцтво в порядку, встановленому Кодексом, і внесеному до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

На підприємствах, що здійснюють діяльність, пов’язану з державною таємницею, арбітражний керуючий повинен мати допуск до державної таємниці, а в разі його відсутності – отримати такий допуск в установленому законом порядку.

Вимоги до арбітражного керуючого

Арбітражним керуючим може бути громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня, загальний стаж роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Не може бути арбітражним керуючим особа:

1) визнана судом обмеженою у цивільній дієздатності або недієздатною;

2) яка має незняту або непогашену в установленому законом порядку судимість;

3) яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;

4) яким заборонено займати керівні посади.

Арбітражний керуючий має посвідчення і печатку, опис і порядок використання яких встановлює державний орган з питань банкрутства.

Арбітражний керуючий повинен один раз в два роки підвищувати кваліфікацію в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства.

Права і обов’язки арбітражного керуючого

Арбітражний керуючий користується всіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, в тому числі має право:

1) звертатися до господарського суду і суду загальної юрисдикції у випадках, передбачених Кодексом;

2) скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу;

3) отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених Кодексом;

4) залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на договірній основі інших осіб та спеціалізовані організації з оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не встановлено Кодексом або угодою з кредиторами;

5) запитувати і отримувати документи або їх копії від юридичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та від фізичних осіб за їх згодою;

6) отримувати інформацію з державних реєстрів;

7) подавати до господарського суду заяву про дострокове припинення своїх повноважень;

8) здійснювати інші повноваження, передбачені Кодексом.

Арбітражний керуючий зобов’язаний:

1) неухильно дотримуватися вимог законодавства;

2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

3) проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника і положення на ринках боржника і представляти результати такого аналізу в господарський суд разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

4) подавати відомості, документи і інформацію про діяльність арбітражного керуючого в порядку, встановленому законодавством;

5) розкривати інформацію про фінансовий стан боржника і під час провадження у справі про банкрутство на спеціалізованій сторінці сайту державного органу з питань банкрутства (в закритій частині сторінки), до якої забезпечується доступ конкурсних і забезпечених кредиторів, а також (з моменту прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури) поточних кредиторів, і забезпечувати оновлення такої інформації не рідше одного разу на місяць в порядку, визначеному державним органом з питань банкрутства. До інформації про фінансовий стан боржника і під час провадження у справі про банкрутство відноситься інформація про:

значні угоди або угоди з зацікавленістю, укладені боржником або від його імені (найменування сторін, суть зобов’язань, вартість майна, переданого за угодою, термін виконання зобов’язань)

інвентаризацію майна боржника (дати початку і закінчення інвентаризації)

дебіторів боржника, розмір заборгованості яких перевищує 5 відсотків сукупних вимог конкурсних кредиторів (вказується найменування або ім’я, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) та розмір заборгованості);

обтяження майна боржника (об’єкт обтяження, вид обтяження, орган або особа, в інтересах якої накладено обтяження, підстави накладення обтяження)

реєстр вимог кредиторів;

терміни виконання плану санації (для керуючого санацією) або плану реструктуризації (для керуючого реструктуризацією)

аналіз фінансово-господарської діяльності боржника;

дату, час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів (вказується не пізніше ніж за три робочих дні до дня проведення таких зборів)

тексти рішень зборів та комітету кредиторів (вносяться протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення);

текст затвердженого судом плану санації або плану реструктуризації (вноситься протягом трьох робочих днів з дня затвердження плану судом)

декларацію про майновий стан боржника – фізичної особи;

6) створювати умови для проведення перевірки дотримання арбітражним керуючим вимог законодавства;

7) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог;

8) надавати державному реєстратору в електронній формі через веб-портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

9) вживати заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів;

10) направляти в органи Національної поліції чи прокуратури повідомлення про факти порушення законодавства, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної в кримінальному чи адміністративному порядку;

11) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

При реалізації своїх прав і обов’язків арбітражний керуючий зобов’язаний діяти добросовісно, ​​розумно і з метою, з якою ці права і обов’язки надано (покладено).

При здійсненні своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

У разі затримання уповноваженим органом арбітражного керуючого або повідомлення йому про підозру у вчиненні кримінального правопорушення орган, який здійснив затримання або повідомив про підозру у вчиненні кримінального злочину, зобов’язаний негайно повідомити про це державний орган з питань банкрутства.

Вилучення документів у арбітражного керуючого допускається тільки за рішенням суду в порядку, передбаченому законом.

Кваліфікаційний іспит

Особа, яка має намір отримати свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, направляє до кваліфікаційної комісії відповідну заяву і документи, що підтверджують відповідність зазначеним вимогам до арбітражного керуючого.

Кваліфікаційна комісія проводить перевірку достовірності документів та відомостей, поданих особою, за результатами якої приймає рішення про допуск або відмову в допуску до складання кваліфікаційного іспиту.

Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом автоматизованого анонімного тестування. Порядок складання кваліфікаційного іспиту затверджує державний орган з питань банкрутства. Рішення кваліфікаційної комісії оформляється протоколом, який підписують всі присутні на засіданні члени комісії.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може оскаржити результати іспиту кваліфікаційної комісії або подати заяву про його повторне складання не раніше ніж через шість місяців.

Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого

За результатами кваліфікаційного іспиту кваліфікаційна комісія в десятиденний термін рекомендує державному органу з питань банкрутства видати особі, яка здала кваліфікаційний іспит, свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Державний орган з питань банкрутства не пізніше ніж на десятий день з дня надходження рекомендації кваліфікаційної комісії видає свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого та вносить запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого видається без обмеження терміну дії.

Арбітражний керуючий має право розпочати здійснення діяльності з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Єдиний реєстр арбітражних керуючих України

Єдиний реєстр арбітражних керуючих України формується державним органом з питань банкрутства у складі Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

В Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України містяться відомості про:

1) прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) арбітражного керуючого;

2) дату рішення кваліфікаційної комісії про надання права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

3) дату видачі та номер свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

4) номері посвідчення;

5) дату видачі та номер свідоцтва про проходження підготовки у справах про банкрутство страхових організацій, термін його дії;

6) місцезнаходження контори (офісу) арбітражного керуючого і засоби зв’язку з арбітражним керуючим (контактний телефон, адреса електронної пошти);

7) дату та номер рішення про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності та вид дисциплінарного стягнення;

8) дату та номер рішення про припинення або тимчасове припинення діяльності арбітражного керуючого;

9) прізвище, ім’я та по батькові помічників арбітражного керуючого (при наявності).

У разі зміни відомостей, арбітражний керуючий зобов’язаний не пізніше наступного робочого дня письмово повідомити про це державний орган з питань банкрутства.

Державний орган з питань банкрутства вносить інформацію до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відомостей.

Дисциплінарна комісія та дисциплінарні стягнення

Дисциплінарна комісія утворюється у встановленому державним органом з питань банкрутства порядку для розгляду питань про притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку.

До складу дисциплінарної комісії входять сім осіб, три з яких призначаються наказом керівника державного органу з питань банкрутства, а чотири призначаються з’їздом арбітражних керуючих. Термін повноважень членів дисциплінарної комісії становить два роки.

Очолює дисциплінарну комісію керівник державного органу з питань банкрутства або визначена ним відповідальна особа зазначеного органу.

розглядає подання державного органу з питань банкрутства, саморегулівної організації арбітражних керуючих про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності;

в разі надходження звернень фізичних та юридичних осіб про діяльність арбітражних керуючих направляє відповідні звернення на перевірку до державного органу з питань банкрутства або саморегульовану організацію арбітражних керуючих;

приймає рішення на підставі подання державного органу з питань банкрутства або саморегулівної організації арбітражних керуючих про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.

Рішення дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні шляхом голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі присутності на засіданні не менше п’яти членів комісії.

Рішення дисциплінарної комісії оформляється протоколом, який підписують всі присутні на засіданні члени комісії.

Дисциплінарні стягнення, що застосовуються до арбітражного керуючого:

3) тимчасове призупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого;

4) позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

При визначенні виду дисциплінарного стягнення враховуються ступінь провини арбітражного керуючого, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, а також те, чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Страхування відповідальності арбітражного керуючого та відшкодування шкоди

Арбітражний керуючий укладає зі страховиком договір страхування професійної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок ненавмисних дій або помилки під час здійснення повноважень арбітражного керуючого.

Страхування професійної відповідальності здійснюється арбітражним керуючим протягом трьох робочих днів з дня внесення до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України запису про надання йому права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Здійснення діяльності арбітражного керуючого без укладення договору страхування професійної відповідальності забороняється.

Мінімальний розмір щорічної страхової суми арбітражного керуючого становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Порядок і умови страхування професійної відповідальності арбітражного керуючого встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій арбітражного керуючого, відшкодовується відповідно до закону.

Шкода, заподіяна особі внаслідок ненавмисних дій або помилки арбітражного керуючого, відшкодовується за рахунок страхової виплати.

Шкода, заподіяна особі внаслідок умисних дій або бездіяльності арбітражного керуючого, відшкодовується самим арбітражним керуючим.

Винагорода і відшкодування витрат арбітражного керуючого

Арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.

Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основного і додаткового грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні 12 місяців його роботи у відкритті провадження у справі, але не менш як три розміри мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого санацією встановлюється зборами кредиторів при схваленні плану санації і не може бути менше, ніж чотири розміри мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п’ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реалізацією становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

Сплата основного винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подачі заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого виплачується за рахунок коштів, отриманих боржником – юридичною особою в результаті господарської діяльності або засобів, отриманих від продажу майна боржника, яка не перебуває в заставі.

Додаткова грошова винагорода арбітражного керуючого визначається в розмірі:

5 відсотків вартості стягнутого на користь боржника майна, що в день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб;

3 відсотки суми погашених вимог кредиторів.

Додаткова винагорода не виплачується арбітражному керуючому у разі, якщо вимоги забезпеченого кредитора погашаються в зв’язку з продажем такому кредитору майна, що забезпечує його вимоги.

Право вимоги додаткової грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого від дня фактичного надходження до боржника майна, яке в день відкриття провадження у справі перебувало у третіх осіб, або з дня фактичного надходження коштів на рахунок боржника, які направляються на погашення вимог кредиторів.

Витрати арбітражного керуючого, пов’язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності за заподіяння шкоди, а також витрат, пов’язаних з виконанням таких повноважень в частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги або ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг.

Кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, в разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою в порівнянні з мінімальним розміром заробітної плати.

Арбітражний керуючий не рідше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (в процедурі банкрутства фізичної особи) або комітету кредиторів (в процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат , що стосуються заставного майна, – перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат повинен бути схвалений зборами кредиторів (в процедурі банкрутства фізичної особи) або комітетом кредиторів (в процедурі банкрутства юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, – забезпеченим кредитором.

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, реструктуризації заборгованості, погашення боргів подається арбітражним керуючим в арбітражний суд за п’ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом і затверджується постановою, яку може бути оскаржено в установленому порядку.

Читайте також:

  • Імпічмент: поняття, історія і особливості процедури
  • Адвокатура в Україні: хто може стати адвокатом
  • В Україні створено Вищий антикорупційний суд
  • Люстрація влади в Україні
  • Мирова угода: поняття, порядок укладення, наслідки порушення
  • Нотаріат України та нотаріальні дії
  • Порядок перегляду заочних судових рішень в цивільному процесі
  • Прийнято Закон про медіа
  • Прокуратура України: функції, система, статус прокурорів
  • Судова реформа. Що нового привнесе Закон “Про судоустрій і статус суддів”
  • Як скласти позовну заяву до суду?