ТОП-10 способів обігріти теплицю

Популярність теплиць – це виправдана позиція часу, так як доцільність подібних споруд ні у кого не викликає сумнівів. Добротні тепличні споруди, що використовуються для вирощування овочевої продукції, ягід і квітів протягом усього року, вже при будівництві сумлінний господар оснастить опалювальною системою. По периметру споруд прокладають водопровідні труби для водяного і газового опалення, електричні кабелі для обігріву за допомогою електрики, встановлюють буржуйки або будують печі для опалення дровами або вугіллям. Кожен спосіб обігріву, застосовуваний для теплиць, має свої плюси і мінуси.

Але що робити, якщо на купленій ділянці, з уже побудованою теплицею, опалювальна система або відсутня зовсім, або не придатна для експлуатації, а розсаду для вигонки висівати потрібно? В такому випадку господарі споруджують в теплицях тимчасове опалення з різних підручних матеріалів, що володіють енергоємністю і хорошою тепловіддачею, цілком здатних зігріти насадження від перепадів температур ранньою весною. Про це і розповімо нижче, в статті.

Десятка перевірених і дієвих способів обігріти теплиці

Якщо опалювальна система споруджується тимчасово, до капітальної установки необхідного обладнання, то і фінансова сторона питання дуже важлива. Висновок, хотілося б отримати тепло і якомога менше вкласти коштів. Саме тому актуальними стануть більш альтернативні методики обігріву теплиць.

Опалення за допомогою свічки тривалого горіння

Для спорудження даного девайса, пристрою, що має внутрішню структуру і створеного для виконання певних функцій, в даному випадку для обігріву приміщення, знадобляться:

• простора 5-7 літрова ємність, можна використовувати банку від фарби,
• висока, жерстяна банка з-під тушонки,
• воскова свічка,
• кришка або металева пластина, з проробленими отворами,
• рослинна олія.

Як працює пристрій? Чим більша банка для установки свічки, сама свічка, ємність від фарби і обсяг використовуваного рослинного масла, тим довше працює опалювальний девайс.

Висота стінок бляшаної банки повинна перевищувати висоту свічки на один сантиметр. Свічку обов’язково потрібно прикріпити на дно бляшанки за допомогою звичайного шурупа, вкрученого в днище. Можна замість саморіза на дно банки залити рідкий алебастр і виставити в центрі свічку. Не закріплена в днище свічка, не дозволить довго використовувати конструкцію.

Коли алебастр на дні жерстяної банки застигне, і свічка буде міцно закріплена, то в банку майже до країв заливають рослинне масло. Конструкцію зі свічкою встановлюють в більш об’ємну ємність з-під фарби, спершу виконавши в ній отвори на стінках, і виставляють на землю в теплиці, підпалюють свічку і зверху саму ємність нещільно накривають металевою пластиною. Конструкція готова.

Такий прилад, з розмірами приблизно 40 на 40 см, може нагрітися до 70 градусів тепла і прогрівати повітря в теплиці протягом ста годин.

Обігрівач з глиняних горщиків

Для виготовлення такого «каміна» будуть потрібні:

• три глиняних горщика для кімнатних рослин різних розмірів. Діаметр вазонів повинен дозволяти ємностям вільно поміститися одна в одній. Між дном горщиків і стінками має бути невелика відстань – зазор близько 1 см;
• піддон для установки конструкції;
• металева решітка, на яку встановимо глиняну конструкцію;
• зварений болт, розміром м-10 на 100 мм;
• 8 гайок з різьбою м-10 і 8 шайб;
• чайні свічки в кількості 5 штук.

Збірка конструкції відбувається за принципом «матрьошки», тобто горщик в горщик.

Створюємо пристосування для обігріву. Найбільший глиняний, без слідів фарби, малюнків і різних тиснень квітковий вазон, перевертаємо догори дном і вставляємо в дренажний отвір болт, з одягненою на нього шайбою. Усередині вазона на болт встановлюємо шайбу і щільно закріплюємо гайкою. Далі на болт знову одягаємо шайбу, на шайбу вазон, знову шайбу і нагвинчуємо гайку, добре затискаємо, щоб конструкція була щільно закріплена. Такі ж дії необхідно зробити і з третім вазоном. Решту шайб і гайок накручуємо на болт. Вийшла пірамідка, де болт служить міні радіатором, а тепло від свічок буде накопичуватися металом і нагрівати глиняні ємності. Нагрівальна частина теплового апарату зібрана.

Далі на глиняний піддон встановлюють чайні свічки, саме вони будуть служити паливним елементом. Приблизно п’ять штук, встановлюють рівномірно по днищу глиняного піддону, і підпалюють їх. На піддон ставлять решітку, а на решітку – з’єднані глиняні горщики, перевернуті днищем догори. Гарячі чайні свічки повинні максимально виявитися всередині горщиків.

Основний нагрів конструкції буде відбуватися в зоні болта. Через металевий болт теплова енергія розподілятиметься, і накопичуватися в глиняних горщиках, які в свою чергу, будуть обігрівати теплицю. Тепле повітря від палаючих свічок, піднімаючись вгору, буде прогрівати металевий стрижень-болт, на якому кріпиться вся конструкція. Через дві години температура металу досягне 50 градусів.

Застосовують такі обігрівачі для балконів, використовуваних як теплиці. Великі приміщення така конструкція навряд чи зможе обігріти. Чи буде тепло рослинам на балконі, але руки від глиняного обігрівача нагріти можна. Для більшого ефекту можна створити кілька таких конструкцій, тоді ймовірність якісного обігріву значно зросте.

Парафіновий пальник

Для спорудження такого теплового апарату будуть потрібні:

• жерстяна банка з-під пива;
• лист картону;
• пара парафінових свічок;
• оцинковане відро;
• миска для плавки парафіну.

Принцип створення обігрівача. Спочатку необхідно приготувати ємність для пальника. Для цього відрізають одну третю частину жерстяної пивної баночки. Далі нарізають картон на поздовжні смуги, шириною менше висоти обрізаної банки на один сантиметр. Картонні смуги скручують в рулон, кладуть його в банку. Картонний рулон в ємності злегка розкручується і заповнює собою повністю всю ємність.

Далі приступають до плавки парафіну. Для цього поміщають свічки в миску і ставлять її на газ. Розтопленим парафіном заливають ємність з картонними смугами доверху. Так пивну банку залишають осторонь для повного охолодження і загущення парафінової суміші.

Далі споруджують купол обігрівального приладу. Для цього в оцинкованому відрі або каструлі роблять кілька отворів для виходу теплого повітря.

Остиглу пивну банку встановлюють на земляний грядці або підготовленому піддоні. Злегка піддягають краєчок картону, застиглого в парафіні і підпалюють його. Далі на парафіновий пальник встановлюють продірявлений купол з оцинкованого відра. Саморобний пристрій – готовий!

Обігрів за допомогою гасової лампи

Для спорудження такого каміна необхідно підготувати:

• гасову лампу;
• цегла червона – 2 штуки;
• оцинковане відро.

Принцип створення обігрівача. На доріжці в теплиці, викладеній садовою плиткою, встановлюють гасову лампу. З обох сторін старовинної лампи встановлюють по одній червоній цеглі. Лампу запалюють. На цеглу встановлюють оцинковане відро, днищем догори. Конструкція готова.

Тепло від лампи буде нагрівати відро і вогнетривкі цеглини, а отже і повітря.

Розжарене вугілля

Допоможе підвищити градус температурного показника і деревне вугілля, вийняте з багаття. За допомогою лопати наповнюють оцинковане відро тліючим вугіллям з багаття і виставляють відро в теплицю. Вугілля буде ще довго тліти, виділяючи потрібне тепло, а повітря буде нагріватися. Особливо цінують такий обігрів в маленьких парниках, де опалювальна площа не великих розмірів.

Підігрів за допомогою гною

Таким способом підігрівають насамперед тепличну землю. Не плутайте підігрів з обігрівом. При обігріві регулюють необхідну температуру в приміщенні, а підігрівають землю. Доведено, що при попаданні вологи ззовні, гнойова купа немов «горить», виділяючи необхідне тепло, і тим самим підігріває тепличний ґрунт.

Для спорудження підігріву за допомогою гною восени з усієї площі теплиці знімають верхній шар ґрунту на 40 см углиб. Далі по дну розкладають свіжий гній, приблизно на дві третини глибини отриманого котловану, а після гній засипають землею. Періодично верхній шар ґрунту зволожують. Вода просочується до гною, вступає з ним в реакцію, внаслідок чого виділяється тепло. Гній «горить», а ґрунт «парує», зігріваючи корінці проростаючих рослин. Дуже добре використовувати для цих цілей кінський гній, він більш тугий і тепломісткий, але і коров’ячий теж підійде. А ось курячий послід здатний обпалити коріння рослин.

Така теплиця буде працювати протягом трьох років, якісно зігрівати коріння рослин і живити органікою саджанці. Головна умова – відсутність протягів, теплиця повинна нагадувати термос.

Електротепловий випромінювач

Для виготовлення опалення за допомогою підведеної електрики, необхідно підготувати:

• посилений оцинкований профіль, довжиною до 1 метра;
• теплоізоляційний майданчик;
• керамічний патрон під електричну лампу розжарювання;
• кабель, січенням 1,5 на 2 мм;
• металеві куточки для кріплення;
• оцинковане відро;
• джерело живлення.

Принцип створення обігрівача. З посиленого оцинкованого профілю виготовляють хрестовину, в центрі якої встановлюють керамічний патрон і під’єднують кабель, що веде до джерела живлення. Хрестовину потрібно встановити на теплоізоляційний майданчик і вкрутити в патрон лампочку розжарювання в 200 Вт. В оцинкованому відрі проробляють отвори, діаметром в 8 мм і встановлюють його на хрестовину, закріплюючи за допомогою металевих куточків.

Електротепловий випромінювач готовий і прогріє приміщення за ніч набагато краще, ніж встановлений електричний тепловентилятор, та й електричної енергії споживе менше.

Опалення пластмасовими пляшками, наповненими водою

Пластикові ємності з-під води завжди знайдуться на ділянці. Їх і використовуємо для нагріву теплиці.

Звичайні пластикові пляшки наповнюють водою і розкладають уздовж грядок з розсадою, з північного боку від зростаючого саджанця. Ємності можна не тільки розкласти уздовж грядки з рослинами, але і по периметру споруди. Пластикові пляшки, наповнені водою, підвішують на північну стіну теплиці.

Пляшка нагрівається вдень в теплиці від сонячних променів, що проникають крізь полікарбонатні стіни і дах, а вночі віддає рослинам своє тепло. Одна наповнена водою пляшка, може накопичити 15 Вт тепла і прогріти повітря. 10 таких пляшок, замінять тепловий конвектор, який працює всю ніч, потужністю в 150 Вт. 30 пляшок цілком замінять конвектор в 500 Вт. Повітря буде зігріте, рослини не замерзнуть.

Металева бочка з водою

За принципом пластикових пляшок, працює і бочка з водою. Необхідно встановити металеву бочку всередині теплиці і наповнити її водою. Водна маса під дією сонячних променів і інших джерел тепла, обладнаних в теплиці, буде нагріватися, і прогрівати повітря. Та й для поливу сіянців стане в нагоді тепла і відстояна вода.

Обігрів за допомогою каменів

Камені, тобто звичайні булижники, бажано об’ємні і важкі, повільніше води поглинають сонячне тепло, але й повільніше його віддають в нічний час, створюючи необхідний для рослин, мікроклімат. Особливо спекотним днем, остиглі за ніч булижники, віддають прохолоду і знижують температуру всередині приміщення, що не дає розсаді «згоріти». А вночі, нагрівшись за день, виділяють необхідне сіянцям тепло. Великі булижники викладають по периметру теплиці, іноді навіть створюють декорований дизайнерський вигляд стін тепличної споруди.

Можливостей обігріти теплиці – безліч, головне – це дійсне бажання домогтися успіху в цьому напрямку, а все інше – це власний досвід і коригування на практиці, адже тільки справжній господар зможе скомбінувати відомі способи так, щоб його рослини завжди були в теплі.

Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook

Способи обігріву теплиці

У теплицях часто вирощують теплолюбиві рослини, для яких потрібно забезпечити додаткове опалення в приміщенні. Власникам теплиць, які планують використовувати їх у холодний час, включаючи зимові місяці, необхідно розглянути вибір найбільш підходящої та ефективної системи опалення.

Використання додаткових систем опалення допоможе забезпечити оптимальний температурний режим та підтримувати відповідний мікроклімат всередині закритого приміщення теплиці. Крім того, щоб зменшити витрати на енергоресурси та загальні витрати на утримання теплиці, можна скористатися кількома корисними порадами.

Підтримання оптимального температурного режиму у теплиці є важливим завданням для вирощування теплолюбивих рослин. Вибір системи опалення впливає на ефективність обігріву та загальні витрати на утримання теплиці.

Важливо враховувати розмір теплиці, погодні умови та потреби рослин для забезпечення відповідного мікроклімату. Вибір може включати такі опції:

• Дров’яне опалення: дров’яні печі з водяним або повітряним контуром добре нагрівають теплицю, але вимагають регулярного контролю та можуть спричинити пожар.
• Електричні обігрівачі: ефективні, але можуть бути витратними і залежать від стабільного електропостачання.
• Газовий котел: сучасні газові котли ефективні та можуть автоматизувати процес обігріву, але потребують додаткових дозволів та коммунікацій.
• Інфрачервоні обігрівачі: вони опалюють грунт і рослини, створюючи острівці тепла в окремих зонах та більше підійдуть для відкритих приміщень.

Важливо підтримувати баланс між температурою та утриманням вартості обігріву. Надмірне перегрівання може завдати шкоди рослинам і сприяти утворенню конденсату на поверхні каркаса, що може створити сприятливі умови для розвитку грибків. Важливо знаходити баланс між витратами та забезпеченням оптимальних умов для рослин.

На думку спеціалістів TeploMax найефективнішим способом обігріву теплиці – є елекртичний обігрівач. І не дивлячись на стереотип про те, що це доволі дороге задоволення ми готові розказати Вам про промислові обігрівачі Тепломакс, які допомагають зекономити до 50% на опалені.

Енергоефективність є однією з ключових переваг, коли мова йде про опалення та обігрів теплиць. У цьому контексті важливо розглядати нові технології та системи, що споживають менше енергії та надають кращий результат. Такими системами є енергоефективні обігрівачі ТеплоМакс, які відрізняються такими ключовими перевагами порівняно з іншими видами опалення:

• Підтримка нормальної вологості повітря: важливо, що система опалення теплиць від ТеплоМакс не сушать повітря в теплиці, що запобігає пересушуванню рослин.
• Рівномірне нагрівання теплиці: на відміну від інфрачервоних обігрівачів, які можуть нагрівати тільки стебла рослин, залишаючи коріння холодними, ТеплоМакс забезпечує рівномірний розподіл тепла по всій теплиці. Це важливо, так як різниця в температурі між корінням і стеблами може уповільнити обмін речовин і засвоюваність мікроелементів рослинами, що, зрештою, може негативно позначитися на їхньому зростанні та здоров’ї.
• Підтримка циркуляції повітря: обігрівачі ТеплоМакс сприяють руху повітря в теплиці (забезпечуть циркулицію повітря), що сприяє більш рівномірному розподілу тепла та вологи. Це також допомагає запобігти виникненню плісняви та інших хвороб.
• Екологічна чистота: ці обігрівачі є екологічно чистими, оскільки вони не використовують горючі види палива і не викидають шкідливі речовини в атмосферу.

Обігрівачі ТеплоМакс для теплиць оснащені сучасними функціями, включаючи терморегулятори, таймери та можливість дистанційного керування. Це надає вам повний контроль над системою обігріву і дозволяє налаштовувати її відповідно до ваших потреб. Ви можете легко встановити бажану температуру в потрібний час, що допомагає запобігти зайвим витратам енергії.

Завдяки функції керування з мобільного телефону ви можете регулювати температурний режим дистанційно, що особливо корисно при раптових змінах погоди. Обігрівачі ТеплоМакс також мають здатність накопичувати енергію, що означає, що вони можуть продовжувати обігрівати теплицю навіть у разі тимчасового вимкнення електроживлення. Це робить вашу теплицю більш стійкою до змін погоди та дозволяє підвищити врожайність навіть за несприятливих умов.

ТеплоМакс забезпечують рослинам необхідне тепло, не пересушуючи їх, що дозволяє продовжити сезон вирощування та збільшити врожайність. Ефективність обігрівачів у поєднанні з їхньою екологічною безпекою робить їх ідеальним вибором для обігріву теплиці. Вони легко монтуються та забезпечують рівномірний розподіл тепла по всій теплиці. ТеплоМакс також надійні, з обладнанням захисту від перегріву та тривалим терміном служби. Для консультації з приводу цих обігрівачів – залишайте заявку на сайті teplomax.com.ua або телефонуйте:

☎️067-388-0-844

Як створити влітку прохолоду в теплиці

Розпал літа може бути спекотним і гарячим, особливо в теплиці. Температура в скляному або плівковому приміщенні, завжди значно вище, ніж на вулиці. Це саме те, до чого власник прагне навесні, осінню і взимку, але абсолютно протипоказане рослинам у сонячний день в середині вегетаційного періоду.

Затемнення теплиць

Теплиці, є дуже потрібними для городників спорудами, які забезпечують ранній врожай теплолюбних культур, таких як помідори, огірки та дині. Але навіть у цих шанувальників сонця є межа витривалості. Наприклад, баклажани припиняють запилюватися та відбувається пошкодження незрілих плодів, коли температура піднімається вище +32°C вдень та + 24°C вночі.

Оскільки тепло має властивість накопичуватися, важливо підтримувати у теплиці потрібний мікроклімат. Охолодити температуру повітря та ґрунту допоможуть затемнення, вентиляція, підвищення вологості та інші способи.

Автоматична вентиляція

Якщо приблизно підрахувати, то площа вентиляційних отворів на даху, еквівалентна 1/5 площі підлоги, буде надійно забезпечувати повну заміну повітря кожні дві хвилини. Така кількість вікон є великою розкішшю для більшості скляних або полікарбонатових теплиць, але відкриваючи бічні нижні кватирки та двері, теж можна забезпечити достатню повітряну течію. У плівкових спорудах завжди існує можливість відкріпити та повністю підняти над землею поліетилен на 2/3 висоти стіни по всьому периметру теплиці.

Вже температура вище +27°C починає завдавати шкоди деяким культурам, тому, для контролю над ситуацією бажано мати під рукою термометр. У сонячні дні слід зранку, як можна раніше, відкрити двері та кватирки, а в теплі ночі зовсім їх не зачиняти. Щоб не допустити проникнення всередину їжачків, мишей, вужів і кішок, можна прикріпити на усі отвори сітку з великими вічками. При цьому важливо переконатися, що загородження пропускає комах-запилювачів (мух, бджіл).

Для полегшення процесу провітрювання, можна встановити автоматичні відкривачі для кватирок, їх робота безпосередньо пов’язана з показаннями ртутного стовпчика термометра. Власнику слід враховувати, що цей механізм, спрацьовуючи, зазвичай трохи запізнюються, тому бажано зранку вручну відкрити двері, щоб швидше почати процес охолодження.

Використання сіток, що затінюють, з різною густотою та забарвленням

Сіткові полотнища можна розташовувати всередині (під стелею) або зовні теплиці. Найбільш ефектним є зовнішнє розташування, оскільки синтетичний бар’єр фільтрує сонячне світло, перш ніж промені пройдуть через скло та потраплять всередину. У прохолодну погоду його легко можна зняти. Слід врахувати, що густі сітки можуть перешкоджати ефективній роботі верхньої вентиляції, але абсолютно не впливають на створення повітряного потоку з нижніх кватирок.

Існує варіант установки автоматичних внутрішніх жалюзі, робота яких буде залежати від інтенсивності сонячних променів і температури всередині приміщення. Затінюючасітка є дешевшою альтернативою жалюзі, вона без проблем фіксується в потрібному положенні за допомогою затискачів.

Контроль за станом сіток, що затінюють, на культурах, які чутливо реагують на тривалість світлого періоду доби, здійснюється з метою отримання дня певної довжини. Затінення з успіхом використовується для захисту рослин від опіків або зниження температури повітря в теплиці. Під час похолодання густі сітки також можуть виступати як теплоізоляційні штори, які зберігають тепло. Коли на вулиці холоднішає так, що в житлових приміщеннях включається опалення, вони встановлюються в закрите положення. Це потрібно зробити відразу після заходу сонця.

Протягом літнього дня інтенсивність сонячного випромінювання часто перевищує нормальний рівень світла для конкретної культури (томатів, капусти, баклажанів, квітів різних сортів), після чого виникають опіки рослин або перевищення оптимальної для фотосинтезу температури.

Водяне охолодження

Існує ще одна хитрість, щоб в дуже спекотну погоду зберегти рослини прохолодними. Демпфірування — це процес підвищення вологості всередині теплиці. Для цього стіни, доріжки, балки та інші поверхні рясно поливають зі шланга. У міру випаровування води підвищується рівень вологості повітря, що допомагає рослинам впоратися зі спекою. Приємним побічним ефектом дощування є те, що умови стають невідповідними для життя і розмноження шкідників, які добре себе почувають у сухому мікрокліматі, наприклад, червоний павутинний кліщ або попелиці.

Теплицю потрібно змочувати якомога частіше, в літню спеку важко перестаратися з цим заходом. Сумнівно, що городник забажає, чи фізично зможе, простояти на сторожі з лійкою протягом всього дня. Достатньо проводити процедуру двічі на день — вранці та ввечері. Якщо є час і бажання, в особливо спекотні періоди можна остудити нутрощі теплиці ще й в обід.

Тепличні посадки необхідно часто поливати, тому зайва волога в зоні коренів після дощування їм не завадить. Для охолодження рослини використовують процес транспірації — випаровування вологи через пори листків. Якщо зменшується здатність «потіти», огірки чи помідори відразу ж перегріваються і никнуть. Забезпечуючи достатню кількість вологи у ґрунті, рослинник сприяє природному охолодженню насаджень. Влітку необхідно уважно спостерігати за проявами ознак теплового стресу — в’яненням рослин, опікам і висиханню молодого листя.

Рослинникам слід виключити під час дощування змочування водою рослин. Зволоження листя може бути надзвичайно небезпечним для: огірків, кабачків, томатів, перців, баклажанів та інших культур. Це пояснюється тим, що в теплих краплях вологи швидко розвиваються та розмножуються спори грибів. Борошниста роса для гарбузових і фітофтороз для пасльонових культур — відносяться до найбільш небезпечних і згубних тепличних інфекцій.

Зменшення прозорості стін і даху теплиці

У великих тепличних господарствах побілку наносять за допомогою спеціальних розпилювачів, обладнаних сіткою-фільтром з великими вічками. Через неї без перешкод проходять частинки крейди, які не розчинилися у воді. Оптимальна густота розчину: на 10 л води беруть 200-300 г білої крейди у вигляді порошку. У процесі нанесення розчину на тепличну плівку або скло, місткість з рідиною необхідно періодично струшувати, щоб густа складова не осідала на дно.

Невеликі домашні теплиці можна забілити вручну за допомогою широкого малярського пензля або звичайного побутового віника з сорго. Для зручності використання, розчин для побілки заливають у відро. Якщо роботи проводять пензлем, рідину наносять, як би зафарбовуючи прозору поверхню в один шар. Віник утримують за ручку, а широку його частину опускають у відро, після чого різким рухом створюють набризк на прозорі поверхні теплиці (стіни та дах). Процес повторюють кілька разів, обходячи будову по колу. Перші 10-15 хвилин після закінчення робіт затінення буде здаватися недостатнім, але це не так, просто не до кінця просохлий розчин проникний для сонця.

Після того, як зовнішні поверхні теплиці висохнуть, вони виявляться пофарбованими в білий колір. Для цих робіт ні в якому разі не можна використовувати замість крейди вапно, тому що в подальшому його буде складно, а іноді й неможливо, змити. Якщо під рукою не виявиться крейди, а необхідність побілити теплицю буде невідкладною, можна застосовувати рідкий розчин глини або садової землі. На відро води додають 1-2 кг ґрунту, розчиняють, і наносять так само, як розчин з крейди.

Садівникові потрібно бути готовим до того, що процедуру доведеться за літо повторювати кілька разів. Нанесене непрозоре покриття змивається сильними зливами або обсипається під поривами вітру. На щастя, це дуже дешевий і швидкий спосіб, який займає від сили 15-20 хвилин часу рослинника.

Використання агроволокна або спанбонду

Неткані матеріали мають різну щільність (від 10 г/м² до 600 г/м²) та забарвлення. Їх вибирають залежно від цільового призначення. Білі різновиди з мінімальною щільністю 20-40 г/м2 відмінно підходять для створення бар’єру, що розсіює сонячні промені. Завдяки легкості та проникності агроволокна його можна укладати безпосередньо поверх посадок, що потребують захисту, всередині теплиці. Подібна накидка не завадить рослинам отримувати вологу та кисень, одночасно служачи «парасолькою» від перегріву. Це рекомендується робити, коли вирощуються, наприклад, партенокарпичні гібриди, які не потребують додаткового запилення. Простіше кажучи, в цьому випадку бджоли та інші комахи не зможуть мати доступ до квіток для запилення.

Якщо необхідно залишити посадки відкритими всередині тепличного комплексу, то полотнища спанбонду накидають поверх плівки, полікарбонату або скла з боку вулиці. Щоб легке полотнище не злетіло, підхоплене вітром, або не змістилося, його необхідно зафіксувати у потрібному положенні. На великих спорудах це роблять за допомогою спеціальних затискачів, на домашніх невеликих тепличках на край агроволокна встановлюють важкі предмети, цеглу або камені.

Слід відповідально підійти до вибору спанбонду для затінення. Занадто висока щільність полотнища може повністю перекрити доступ сонячного світла до рослин або зробити його нестачу критичною.

Вплив рівноваги між світлом і температурою на розвиток рослин

Біологам відомо, що розвиток будь-яких культур залежить від кількості світла. Однак і температура повітря повинна бути відрегульована залежно від яскравості освітлення. Тепло відповідає, крім іншого, за перехід до подальших ступенів росту. Коли температура занадто велика щодо освітлення (зазвичай взимку і коли щільність рослин на квадратний метр занадто висока), пагони швидко подовжуються і нарощують нове листя. Через нестачу світла новий приріст тонкий і млявий, а листя дрібне (приклад, розсада, що «стікала»). В таких умовах завжди обсипаються квіти та зав’язь. Чим тепліше і темніше у теплиці, тим сильніше виявляються ці симптоми.

Коли повітря та ґрунт дуже холодні, утворення нових листків сповільнюється, а бічні пагони значно подовжуються. Якщо цей стан триває надто довго, можна спостерігати кремезні рослини з товстими, сильними гілками й короткими міжвузлями. Уповільнення зростання, що продовжується декілька днів, не може бути компенсовано вищою температурою в наступний тиждень. Якщо охолодження триває занадто довго, а потім температура піднімається до потрібного рівня, ще будуть шанси на правильне зростання та розвиток тепличних культур. Важливо, щоб середня температура в холодні та теплі періоди була адаптована до кількості світла. При цьому слід пам’ятати, що занадто великі коливання тепла протягом доби часто призводять до опадання квітів, розтріскування і погіршення якості плодів.

Власнику теплиці бажано уважно стежити за фазами розвитку та температурою повітря в будові у цей період. Зайва спека під укриттям призведе до значної втрати врожаю. Наприклад, пилок томатів стає стерильним вже при температурі +28°C, а невеличкі плоди, що зав’язалися, осипаються до підніжжя рослин. Коли на вулиці просто трохи спекотно і сонячно, під плівкою або склом утворюється температура, як у розпеченій пустелі, де гине все живе. Існує безліч методів охолодження повітря у теплиці, тому городникам варто скористатися одним з них, найбільш відповідний.