Що таке неїстівні гриби

0 Comments

Їстівні гриби: назви, опис та як відрізнити від неїстівних

Збираючи гриби, які ще іноді називають “лісовим м’ясом”, важливо правильно їх обирати.

У розпал сезону грибів чимало людей охоче збирають ці дарунки лісу. Важливо знати, які гриби можна їсти, а які – ні. Із близько 2 тисяч видів грибів в Україні, їстівними є щонайбільше 500.

Користь грибів

Читайте також Отруєння грибами: як уникнути, симптоми та перша допомога Гриби мають мало калорій, жирів і холестерину, але багато поживних речовин. Вони містять, зокрема, білок, клітковину, калій, вітамін D, кальцій. Також до їхнього складу входять вітаміни групи B, мідь та селен.

Іноді гриби називають “лісовим” або “рослинним м’ясом”, яке є доречним і на пікніку, і на святковому столі. Завдяки низькій калорійності вони часто стають частиною раціону людей, які прагнуть знизити вагу.

Їстівні гриби: найпопулярніші види

Слід чітко знати характерні ознаки найбільш поширених їстівних грибів, щоб не сплутати їх із неїстівними. Є певні найвідоміші їстівні грибами, що становлять особливу цінність для грибників.

Колір шапки білого гриба може бути різноманітним – від червонувато-коричневого до майже молочно-білого. Зовні вона переважно приємна на дотик, має злегка бархатисту фактуру, верхня шкірка щільно пов’язана з м’якоттю, тому складно від неї відділяється.

Ніжка у цього гриба бочкоподібна, а у старих – вона циліндрична і товста, може бути білого або насичено коричневого кольору.

М’якоть щільна й соковита, здебільшого м’ясиста. Зріз не змінює колір і залишається білим.

Часто ці гриби розташовуються на пеньках у вигляді кільця.

У опенька гнучка, тонка, часом досить довга ніжка (може досягати 12-15 см), колір якої варіюється від світло-медового до темно-коричневого тону. Ніжка у багатьох опеньків «вбрана» у кільце-спідничку.

Шапочка у опенька витончена пластинчаста, зазвичай закруглена донизу. Її відтінок різний – від кремового або жовтуватого кольору до червонуватих тонів.

Шапка у молодих грибів має напівкулясту, іноді конічну форму. Її покриває блискуча липку шкірка, що покриває капелюшок, через яку здається, ніби гриб зверху змазаний олією. Вона може бути слизькою постійно або тільки під час сирої погоди.

Ніжка у маслюків циліндричної форми. Колір білуватий з темним низом або збігається з кольором капелюшка.

Шапка і ніжка лисичок є одним цілим, без видимих меж, навіть колір приблизно один: від блідо-жовтого до помаранчевого.

Їхня шапка неправильної форми, плоска, з загорнутими, розпростертими хвилястими краями, увігнута або вдавлена всередину, у деяких зрілих особин буває лійкоподібною.

М’якоть лисичок м’ясиста і щільна, волокниста в ділянці ніжки, білого або жовтуватого кольору, має кислуватий смак і слабовиражений запах сухофруктів. Під час натискання поверхню гриба стає червоною.

Рід сироїжок включає в себе не один десяток видів різноманітного забарвлення – від червоного, коричневого, зеленого до жовтого і білого. У них ламка біла м’якоть і світлі пластинки. Завдяки зовнішній різноманітності у них є дуже небезпечні неїстівні двійники.

Шапка широка, спочатку округла, потім розпростерта, діаметром до 18 см. Шкірка зеленувата, бліда, в центі буро-зелена, легко знімається.

Ніжка щільна, світло-кремова, гладенька, без потовщень. М’якоть біла, ламка, з прирослими до ніжки кремовими частими пластинками.

Шапка напівшаровидна до 6-10 см діаметром, у старих грибів розпростерта, при цьому краї залишаються загнутими і незначно хвилястими. Помітна здалеку завдяки червоним тонам – червоно-бордовим у центрі і трохи світлішим по краях.

Ніжка правильної циліндричної форми, кремово-білого кольору, в посушливу погоду набуває рожевого відтінку.

Діаметр капелюшка цього гриба може варіювати від 5 до 9 см, має округлу напівсферичну форму. Зазвичай він пофарбований в рожевий або рожево-коричневий колір, на дотик трішки клейкий, м’ясистий.

Ніжки невисокі, мають циліндричну форму, рівні, донизу дещо витончені, білі.

Вас також можуть зацікавити інші новини:

Неїстівні гриби – назви, фото та описи отруйних грибів

Якщо ти хочеш навчитися розбиратися у різновидах грибів – радимо почати з неїстівних та отруйних. З рештою можна розібратися в процесі, але ворога потрібно знати в обличчя в першу чергу. Тому зібрали для тебе велику добірку видів із фото та описами!

1. Червоний мухомор

Ну хто не знає звичайний класичний мухомор з його червоним капелюшком у цятку. Незважаючи на те, що його навіть використовують у народній медицині, це отруйний гриб із психоактивним ефектом. Його найближчі родичі – королівський та пантерний мухомор.

2. Бліда поганка

Ще один яскравий та загальновідомий приклад отруйних грибів. До речі, вона також належить до роду мухоморів. Насправді її колір найчастіше не білий, а коричневий чи зеленуватий.

3. Ентолома отруйна

Смертельно небезпечний гриб, отруєння яким майже миттєво викликає нестерпний головний біль та розлад шлунка.Для виведення токсину знадобиться переливання крові.

4. Несправжній опінок

Ці гриби ще називають лжеоп’ятами, і їх легко переплутати зі звичайними їстівними опеньками. У нього жовтуватий відтінок, великий капелюшок та сірчано-жовта довга ніжка. Несправжній опінок яскравіший і без «спідниці».

5. Луска

Це дуже отруйний гриб, який не можна вживати у будь-якому вигляді. Капелюшок покритий коричневими лусочками. Тонка циліндрична ніжка зростає до 8 см.

6. Перечний гриб

Небезпечний тим, що його токсини діють дуже довго і в міру накопичення. Тому деякі грибники досі відносять його до їстівних. Насправді, вже доведено його руйнівний вплив на печінку.

7. Павутинник

Або приболотник. Цей яскравий помаранчевий чи коричневий гриб дійсно виглядає симпатично та апетитно. У його складі дуже багато токсичного компонента, що призводить до порушення роботи нирок.

§ 51. Гриби неїстівні та їстівні

Макроскопічні гриби, які не потрапляють до групи небезпечних отруйних грибів, поділяють на неїстівні та їстівні.

Неїстівні гриби не вживають у їжу через малі розміри, тверді плодові тіла (наприклад, більшість грибів-трутовиків), гіркий смак (наприклад, жовчний гриб).

Їстівні гриби за поживністю та смаковими властивостями поділяють на категорії, від першої — найкращі та найсмачніші гриби, до четвертої — гриби з не дуже високими смаковими якостями.

Гриби 1-ї категорії (мал. 223) смачні, легко засвоюються організмом, перед вживанням не потребують термічної обробки, і можуть використовуватись у їжу навіть сирими — у складі свіжих грибних салатів. Всі ці гриби мають яскраві особливості, через які їх важко переплутати з отруйними грибами.

Мал. 223. Їстівні гриби 1-ї категорії: а — білий гриб; б — рижик; в — хрящ-молочник білий, або білий груздь; г — мухомор Цезаря; д — чорний трюфель; е — білий трюфель

Гриби 2-ї категорії — численніші. До них належать гриби, які мають високі смакові властивості і можуть вживатися в їжу після будь-якої термічної обробки, проте не в сирому вигляді. Прикладами таких грибів є більшість шапинкових грибів із трубчастим гіменофором (мал. 224), а також деякі гриби з пластинчастим гіменофором (мал. 225).

Мал. 224. Їстівні гриби 2-ї категорії, що мають трубчастий гіменофор: а — підберезовик; б — підосичник; в — каштановий, або заячий гриб; г — польський гриб; д — маслюк; е — синяк, або піддубник

Мал. 225. Їстівні гриби 2-ї категорії, що мають пластинчастий гіменофор: а — велика зелена сироїжка; б — сироїжка синя; в — парасолька велика; г — лисичка; д — плодові тіла печериці двоспорової в умовах промислового вирощування

До цієї ж категорії входять два види грибів, які масово штучно вирощуються в Україні на підприємствах промислового грибоводства. Це печериця двоспорова та глива звичайна. Гриби, вирощені в умовах промислового виробництва, мають перед природними грибами дві безумовні переваги: вони гарантовано є їстівними та не містять речовин, що можуть спричинити вторинні отруєння.

Гриби 3-ї категорії є смачними та поживними, але потребують спеціальних методів приготування. Зазвичай такі гриби або попередньо відварюють і відвар зливають, або вимочують та засолюють. Прикладом є більшість хрящ-молочників, зокрема чорний груздь (хрящ-молочник чорний), вовнянка, опеньок осінній, зморшка.

До 4-ї категорії входять гриби з невисокою харчовою цінністю — деякі говорушки, мокрухи, моховики, а також маловідомі їстівні гриби, для яких усталені кулінарні традиції не сформувалися (мал. 226).

Мал. 226. Деякі маловідомі їстівні гриби 4-ї категорії: а — порхівка велетенська; б — трутовик лускатий; в — трутовик сірчано-жовтий; г — печіночниця

Не всі їстівні гриби можна збирати, оскільки деякі з них є рідкісними та зникаючими, вони занесені до Червоної книги України. Серед наведених вище прикладом є мухомор Цезаря (мал. 223, г). Інші приклади наведені на малюнку 227. Якщо ви зустріли такі гриби, не зривайте їх, а сфотографуйте та надішліть фотографію разом із відомостями про місцезнаходження і вашою контактною інформацією до Інституту ботаніки ім. Μ. Г. Холодного НАН України або до кафедри ботаніки найближчого до вашого місця проживання університету.

Мал. 227. Деякі гриби, занесені до Червоної книги України: а — боровик королівський яєчний; б — решіточник; в — трутовик розгалужений; г — сітконоска; д — катателазма царська, або корбан

ВИСНОВКИ

  • 1. Їстівних грибів у природі більше, ніж отруйних. Проте навіть один смертельно отруйний гриб, помилково прийнятий за їстівний, може спричинити трагедію.
  • 2. Гриби, які визнаються найкращими, добре відрізняються від небезпечних отруйних грибів.
  • 3. Гриби, занесені до Червоної книги України, збирати не можна. Навпаки, про знахідки рідкісних та зникаючих грибів бажано повідомляти в наукові установи України.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ, ЯКІ ПОТРІБНО ЗАСВОЇТИ

Неїстівні гриби, їстівні гриби.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  • 1. Які гриби відносяться до їстівних грибів 1-ї та 2-ї категорій?
  • 2. Чи можуть їстівні гриби 2-ї, 3-ї та 4-ї категорій бути умовно-отруйними грибами?