Який обсяг водню необхідно взяти для одержання 25 г заліза із оксиду заліза 3

0 Comments

Який обсяг водню необхідно взяти для одержання 25 г заліза із оксиду заліза 3

Приклад 1.1 Дано: газ SO2, об’ємом 560 мл (н.у.). Розрахувати: а) кількість речовини. б) масу газу в) число молекул; г) відносну густину газу за воднем і за повітрям; д) густину газу за нормальних умов .

V = 560 мл = 0,56 л;

 -? m-? N-? ρ-? Dпов-? DН2-?ρ-?

1. Визначимо кількість речовини газу за формулою:

2. Визначимо масу, і число молекул газу за відомою кількістю:

N = ν ⋅ NА = 0,025моль ⋅ 6,02 ⋅ 10 23 = 0,15⋅ 10 23 молекул.

3. Визначимо відносну густину газу за воднем і за повітрям та густину газу за н.у.

Dповітр.(газу)= М газу : М(повітря) = 64г/моль: 29г/моль= 2,2

(н.у.) = M / VM = 64 г/моль : 22,4 /моль= 2,86 г/л;

Приклад 1.2 Газ масою 7 г має відносну густину за гелієм DНе = 7. Визначить об’єм (н.у.), кількість речовини, число молекул, густину за н.у., відносну густину цього газу за газом воднем.

  1. 1. Встановимо молярну масу газу
  2. DНе = 7. = 7 ⋅ 4 = 28 г/моль.
  3. 2. Визначимо кількість речовини, об’єм (н.у.), число молекул та густину газу за відповідними формулами:

V = 0,25 моль ⋅ 22,4л/моль=5,6 л

Число молекул газу

N = ν ⋅ NA , де NA = 6,02 ⋅ 10 23

N = 0,25 ⋅ 6,02 ⋅ 10 23 =1,505 ⋅ 10 23 молекул

Густина газу при н.у.

 = 28 г/моль : 22,4л/моль = 1,25 г/л

DН2(газу)= Мгазу : М(Н2)

DН2(газу)= 28г/моль : 2 г/моль = 14

Приклад 1.3 . Дано: газ SO2, об’ємом 112 мл знаходиться при температурі 25 0 С під тиском 740 мм рт.ст. Розрахувати: а) об’єм газу при н.у. б) масу газу; в) кількість речовини.

1. Переведемо об’єм газу, тиск і температуру в міжнародну систему одиниць СІ:

V = 112 мл =0,112⋅10 -3 м 3 ;

  1. Т= 25 0 С= 25 + 273= 298 К;
  2. Р= 740 мм рт.ст = 740/760⋅101325=98658,5 Па;
  3. 2. Якщо умови газу не відповідають нормальним, в такому разі використовуємо рівняння Менделєєва-Клапейрона , де

R – універсальна газова стала = 8,31 Дж/мольК; P ,V,T – тиск, об’єм газу, температура, що задані в умові задачі.

3. Визначимо кількість моль газу виходячи з рівняння Менделєєва –Клапйрона:

4. Об’єм (н.у.), і масу газу, визначимо за відповідними формулами:

V = 0,0045 моль ⋅ 22,4л/моль=0,1 л

15.1.2 Задачі на визначення числа молекул, атомів, кількості речовини по співвідношенню між масами чи об’ємами речовин

Приклад 1.4. В якій масі NH3 міститься стільки молекул, скільки їх в 10 г СаСО3.

  1. 1. Визначимо молярну масу СаСО3 :
  2. Мr(СаСО3) = 40 + 12 + 16 ⋅ 3 = 100, М(СаСО3) = 100 г/моль.
  3. 2. Визначимо кількість речовини СаСО3 в 10 г:
  1. 3. По умові задачі ν(CaCO3) = ν(NH3), отже ν(NH3)= 0,1 моль
  2. 4. Визначимо молярну масу NH3 :
  3. Мr(NH3) = 14 + 1 ⋅ 3 = 17, М(NH3) = 17 г/моль.
  4. 5. Визначимо масу NH3 за відомою молярною масою і кількістю речовини:
  5. m(NH3)= M(NH3)⋅⋅= 17г/моль ⋅ 0,1 моль = 1,7 г.
  6. Відповідь: 1,7 г NH3

15.2 Задачі, що пов’язані із розрахунками за рівнянням реакцій.

Приклад 1.5. Яка маса гідроксиду натрію необхідна для повної нейтралізації 39,2 г сульфатної кислоти?

  1. 1.Складемо рівняння реакції повної нейтралізації H2SO4:
  2. 2NaOH + H2SO4 = Na2SO4 + 2H2O;
  3. 2. Запишемо дані умови задачі над формулами речовин в рівнянні реакції, а кількості речовин та молярні маси під формулами. Помножимо кількості речовин (моль) на молярні маси і складемо пропорцію:

80 г NaOH реагують з 98 г H2SO4

х г NaOH реагують з 39,2 г H2SO4

х = (80 · 39,2) / 98 = 32 г NaOH.

Відповідь: 32 г гідроксиду натрію

2. Обчислення за хімічним рівнянням маси одного з продуктів, якщо одна з вихідних речовин взята в надлишку.

Приклад 1. 6 . Який об’єм оксиду карбону (І\/) можна одержати, спаливши 12 л оксиду карбону (ІІ) у 9л кисню? Умови нормальні.

  1. 1.Складемо рівняння реакції:
  2. 2СО + О2  2СО2
  3. 2. Визначимо яка речовина взята в надлишку за формулою :
  1. Для 2 моль СО необхідно 1моль О2 (за рівнянням реакції). Значить для 0,54 моль СО необхідно 0,27 моль кисню. Як бачимо в надлишку кисень. Розрахунок проведемо по речовині, що є в недостачі – СО:
  2. 3. Визначимо скільки літрів оксиду карбону (І\/) одержимо:
  3. за рівнянням реакції з 2 моль СО утворюється 2 моль СО2, тоді
  4. 2 ν(СО) = 2 ν (СО2) = 0,54 моль;

V(СО2) = ν · VМ = 0,54 моль · 22,4 л/моль = 12 л.

Відповідь: 12 л оксиду карбону (І\/).

15.3 Рішення задач на тему Розчини

15.3.1 Задачі на визначення маси розчиненої речовини, маси розчину та масової частки розчиненої речовин

Основні формули для розрахунків:

Масова частка розчиненої речовини в розчині (%)

Маса розчиненої речовини

Приклад 2.1. Скільки грамів хлориду натрію буде потрібно для приготування 1 л 10%-ного розчину, густина якого дорівнює 1,071(г/мл)? Як практично приготувати такий розчин?

1. Визначимо масу розчину хлориду натрію, знаючи об’єм V дорівнює 1л, або 1000 мл, а густина ρ =1,071 г/мл:

2. Обчислимо масу речовини – хлориду натрію в розчині, знаючи що масова частка солі ω становить 10%:

Відповідь: для приготування розчину з масовою часткою 10% і об’ємом 1 л необхідно взяти 107,1 г натрій хлориду.

3. Для приготування 1 л 10% розчину хлориду натрію слід розчинити наважку кристалічного NaCl масою 107, 1 г невеликою кількістю дистильованої води в мірній колбі об’ємом 1 л. Після повного розчинення солі об’єм розчину доводять дистильованою водою до мітки на мірній колбі

Приклад 2.2 . До 300 мл розчину NaOH з густиною 1,22 г/мл та масовою часткою 20%, додали 60 г сухого NaOH. Розрахуйте масову частку одержаного розчину.

Дані про перший розчин:

1. Визначимо масу першого розчину натрій гідроксиду, знаючи об’єм V дорівнює 300 мл, та густину ρ =1,22 г/мл:

mр-ну 1 = 300мл ⋅ 1,22 г/мл = 366г

2. Обчислимо масу речовини – натрій гідроксиду в першому розчині, за відомою масовою часткою ω, що становить 20%:

  1. mp.р. = mр-ну · W :100% = 366 г · 20% : 100 г = 53,2г
  2. 3. Знайдемо загальну масу розчиненої речовини NaОН, враховуючи масу натрій гідроксиду, що додали до першого розчину
  3. mp.р. = 53,2 г + 60 г = 113,2 г
  4. 4. Знайдемо масу розчину, що утворився після додавання 60 г речовини до першого розчину:

mр-ну = 366г + 60 г = 426г

5. Знайдемо остаточну масову частку натрій гідроксиду в розчині:

Відповідь: одержаний розчин буде мати масову частку 26,5 %

Приклад 2. 3. Скільки грамів кристалогідрату мідного купоросу CuSO4· 5Н2О потрібно взяти для приготування 500 г розчину купрум(ІІ) сульфату з масовою часткою 5% ?

Дані про перший розчин:

1. Обчислимо масу речовини – купрум(ІІ) сульфату що має бути в приготовленому розчині, за відомою масовою часткою ω, що становить 5% і масою розчину 500г:

2. Розрахуємо молярну масу кристалогідрату, звернув увагу на те, яка маса в кристалогідраті припадає на CuSO4·

М(CuSO4·5Н2О) = 160 + (18⋅5) = 160 + 90=250 г/моль;

  1. В 250 г CuSO4· 5Н2О міститься 160 г CuSO4 ,
  2. 3. Знайдемо масу кристалогідрату CuSO4· 5Н2О, що мітить розраховану масу CuSO4Складемо пропорцію:
  3. В 250 г CuSO4· 5Н2О міститься 160 г CuSO4;
  4. В х г CuSO4· 5Н2О міститься 25 г CuSO4

Відповідь: для приготування 5% розчину купрум (ІІ) сульфату масою 500 г необхідно взяти 39 г кристалогідрату – мідного купоросу CuSO4·5Н2О

15.3.2 Задачі пов’язані із проходженням реакції в розчинах.

Приклад 2.4.Який осад та яка його маса утвориться при змішуванні 100мл 30% розчину натрій гідроксиду (ρ1 = 1,33 г/мл) з 100 г 5% розчину CuSO4·?

Дані про розчин натрій гідроксиду:

Дані про розчин CuSO4·

1. Складемо рівняння реакції:

Отже осад – Cu(OH)2 Для визначення його маси необхідно знайти маси реагуючих речовин: CuSO4 і NaOH.

  1. 2. Обчислимо масу речовини – купрум(ІІ) сульфату що міститься в розчині, за відомою масовою часткою ω, що становить 5% і масою розчину 500г:
  2. mp(CuSO4) = mр-ну · W :100% = 500 г · 5% : 100 г =25г,
  3. що складає 0,156 моль речовини CuSO4 ( = 0,156моль)
  4. 3. Розрахуємо масу речовини NaOH в розчині по формулі ,
  5. що складає 1 моль речовини NaOH( = 1моль)
  6. 4. Знайдемо масу утвореного осаду по речовині, що є в недостачі – CuSO4:

(Cu(OH)2)=ν(CuSO4)=0,156моль; масу осаду визначимо по формулі:

Відповідь: маса осаду Cu(OH)2 15,288г.

3. Рішення задач пов’язаних із виходом продукту реакції, та речовиною, що містить домішки

Практично при проведенні будь-якого процесу відбувається втрата деякої кількості реагуючих речовин, можливі втрати одержуваних речовин через недоліки апаратури. Ще більші втрати можливі на виробництві. Тому для одержання бажаної маси (чи об’єму) продукту реакції необхідно враховувати виробничих втрати , тобто розраховувати практичний вихід продукту реакції, і навпаки за практичним виходом розраховувати маси (об’єми) реагентів.

Маси (об’єми) продуктів реакції, розраховані за рівнянням реакції називають теоретичним виходом. Теоретичний вихід приймають за 100%, тому що одержати продуктів більше , ніж по рівнянню реакції неможливо.

Маси (об’єми) продуктів реакції, обчислені із урахуванням втрат називають практичним виходом. Практичний вихід завжди менший ніж теоретичний. Формула за якою розраховується вихід продукту реакції :

Приклад 3.1. Яку масу сульфатної кислоти можна одержати з 40 г сульфур (VI) оксиду, якщо вихід реакції = 80 %?

1. Складемо рівняння реакції:

  1. Обчислимо кількість речовини – SO3
  2. = 0,5 моль
  3. Розрахуємо масу речовини H2SO4 що утворюється за рівнянням реакції при 100% виході, тобто теоретичну масу. Відповідно до рівняння реакції кількість сульфур (VI) оксиду дорівнює кількості сульфатної кислоти, тобто 0,5 моль тоді:
  4. = 0,5 моль⋅98 г/моль= 49 г
  5. Обчислимо практичну масу сульфатної кислоти за формулою 80 ⋅49:100=39,2 г

Відповідь: маса сульфатної кислоти =39,2г.

Другий тип задач, пов’язаний із поняттям «практичний вихід», полягає у знаходженні мас реагентів, необхідних для одержання визначеної маси чи об’єму продукту реакції

Приклад 3.2 . Розрахуйте масу цинку, необхідного для одержання 10л водню (н.у.) при реакції із сульфатною кислотою, якщо вихід складає 78%.

1. Складемо рівняння реакції:

  1. За практичним об’ємом водню, та виходом шукаємо теоретичний
  2. 1:78⋅ 100%=1,28 л
  3. . Визначимо кількість речовини газу водню:

4. За рівнянням реакції кількість цинку відповідає кількості газу водню, отже кількість цинку = 0,57 моль.

5. Знаходимо масу цинку за формулою

Відповідь: маса цинку =37,05г.

Ще один варіант задач – обчислення виходу реакції, якщо відома практична маса продукту реакції.

Приклад 3. 3. 90 г натрій карбонату повністю розчинилося в сульфатній кислоті, при цьому утворилося 15,2 л газу (н.у.). Визначте вихід продукту реакції?

1. Складемо рівняння реакції:

2. Визначимо кількість речовини Na2CO3:

  1. . За рівнянням реакції кількість Na2CO3 відповідає кількості газу CO2, отже кількість CO2 = 0,85 моль.
  2. Знаходимо теоретичний об’єм CO2 за формулою:
  3. Vтеорет= ν ⋅ VM=,85 ⋅22,4 л/моль=19,04 л

5. За практичним об’ємом CO2, та теоретичним його об’ємом визначаємо вихід продукту реакції

= 15,2л :19,04л ⋅100% =79,8%

15.4 Задачі – обчислення маси продукту реакції за відомою масою вихідної сполуки, що містить певну масову частку домішок

Для розуміння технологічних процесів, що відбуваються реально слід пам’ятати, що вихідні речовини майже завжди містять різні домішки. Домішки як правило не беруть участі в процесі, який розглядають. Тому їх масу слід обов’язково відокремити від загальної маси речовини, що вступає в хімічну реакцію. Масова частка домішок у вихідній сполуці визначається по формулі:

Приклад 3.4 . Обчисліть масу негашеного вапна, яке можна добути випалюванням вапняку масою 375 кг, якщо масова частка домішок у ньому становить 20%?

  1. Складемо схему реакції:
  2. СaCO  CO2. + СaO.
  3. М=г/моль М=56г/моль
  4. Визначимо масу чистого кальцій карбонату у вапняку, враховуючи, що домішок у вапняку 20%, а значить чистого кальцій карбонату – 80%.

2. Визначимо кількість речовини СaCO3:

  1. . За рівнянням реакції кількість СaCO3 відповідає кількості CаО, отже кількість CаO = 3 кмоль=3000моль.
  2. Знаходимо масу CаO за формулою:
  3. m(CаО) = ν ⋅ М= моль ⋅56 г/моль=168000 г=168 кг

Відповідь: m(CаО) =168 кг

15.5 Рішення задач на введення молекулярної формули

Виведення молекулярної формули залежно від даних умови задачі може відбуватися різними шляхами. Розглянемо три різні способи розв’язання вказаного типу задач.

4.1. Знаходження молекулярної формули сполуки відомого класу органічних речовин, що має загальну формулу для даного класу органічних сполук.

При розрахунках даного типу задач слід пригадати способи знаходження молярних мас: за відносною густиною газів, за густиною газів при нормальних умовах, за масою речовини і відповідній їй кількості в моль. Крім того необхідно знати загальні формули всіх класів органічних речовин.

Формули необхідні для розрахунків:

Визначення молярної маси за відносною густиною за іншим газом

Визначення молярної маси за відомою масою і кількістю

Визначення кількості за відомим об’ємом

Загальні формули вуглеводнів

Загальні формули інших класів органічних сполук

§ 9. РОЗРАХУНКИ З ВИКОРИСТАННЯМ МАСОВОЇ ЧАСТКИ РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ

Часто в хімічних лабораторіях і на виробництві використовують розчини речовин, причому, як правило, основним реагентом є розчинена речовина. Як у цьому випадку проводити хімічні розрахунки за рівняннями реакцій?

Мозковий штурм

Уявімо, що нам потрібно нейтралізувати хлоридну кислоту, наприклад, розчином натрій гідроксиду. Яку масу розчину лугу потрібно використати?

Подумали? Якщо ви вирішили, що для відповіді на це питання потрібно знати концентрації кислоти й лугу в розчинах, то ви праві. Якщо, наприклад, концентрація лугу велика, то для нейтралізації кислоти слід узяти меншу масу розчину. Дійсно, реагуватимуть кислота з лугом, а розчинник — вода — у цьому випадку участі в реакції не бере.

Отже, для розрахунків потрібно обчислювати маси розчинених речовин. Зараз розглянемо, як слід розв’язувати задачі такого типу, але спочатку згадаємо формули, за якими розраховували масову частку розчину.

Тому тепер трохи матеріалу 7 класу.

МАСОВА ЧАСТКА РОЗЧИНЕНОЇ РЕЧОВИНИ

Масова частка (ω) розчиненої речовини показує, яку масу речовини розчинено у 100 г розчину.

Наприклад, зазначено, що масова частка розчиненої речовини дорівнює 10 %. Це означає, що у 100 г розчину розчинено 10 г якоїсь речовини. Води в цьому розчині 100г – 10г = 90г.

Зверніть увагу, що по суті неважливо, яку речовину розчинено, тому що для розрахунків цієї концентрації використовується маса, а 10 г солі або лугу — це просто 10 г.

Іноді говорять (і пишуть у завданнях) просто «масова частка розчину», опускаючи слова «розчиненої речовини». Можливе й таке формулювання: «20 %-й розчин» — це означає, що масова частка розчиненої речовини дорівнює 20 %.

Масу розчину можна розрахувати, склавши масу розчиненої речовини (або речовин) з масою розчинника:

де mр-ну — маса розчину, mр.р-ни — маса розчиненої речовини, mр-ка — маса розчинника.

Звідси легко знайти масу розчинника (води):

Для розв’язання задач нам знадобиться формула для розрахунку масової частки:

Із формули випливає, що масова частка розчиненої речовини дорівнює відношенню маси розчиненої речовини до загальної маси розчину. Очевидно, що масова частка буде виражена в частках одиниці (ми ж меншу величину ділимо на більшу).

Масову частку можна виражати у відсотках. У цьому випадку у формулу слід додати множення на 100 %:

РОЗРАХУНКОВІ ЗАДАЧІ

Тепер можна приступати до більш складних задач.

Приклад 1. Обчисліть масу натpій гідроксиду, необхідного для взаємодії з 200 г pозчину гідpоген хлориду, якщо масова частка кислоти 10 %.

Тепер спробуйте розв’язати задачі самостійно.

Задача 1. Кальцій карбонат реагує з розчином нітратної кислоти. Визначте масу солі, що прореагує з 350 г розчину кислоти з масовою часткою HNO3 5 %.

Задача 2. Який об’єм водню (н. у.) виділиться внаслідок взаємодії цинку з розчином гідроген хлориду масою 180 г з масовою часткою кислоти 12 %.

Приклад 2. Розчин гідроген хлориду масою 40 г нейтралізували кальцій гідроксидом. Визначте масову частку (у %) гідроген хлориду в розчині, якщо було витрачено 37 г Ca(OH)2.

Задача 3. Розчин сульфатної кислоти масою 160 г повністю прореагував з цинком масою 13 г. Визначте масову частку кислоти в розчині. (Відповідь: 12,25 %)

Задача 4. Під час проведення хімічного експерименту треба було розчинити осад алюміній гідроксиду масою 39 г. Яка маса розчину нітратної кислоти з масовою часткою HNO3 5 % необхідна для цього? (Відповідь: 1890 г)

Для допитливих

Ви вже знаєте, що багато кристалів містять зв’язану кристалізаційну воду. Слід пам’ятати це під час приготування розчинів. Розглянемо розв’язання задач, де розчиненою речовиною є кристалогідрат.

Приклад 3. Визначити масову частку купрум(ІІ) сульфату в розчині, якщо змішали 5 г купрум(ІІ) сульфату пентагідрату й 95 г води.

Задача 5. У воді масою 40 г розчинили залізний купорос FeSO4 • 7H2O масою 3,5 г. Визначте масову частку ферум(ІІ) сульфату в одержаному розчині.

Приклад 4. Під час випарювання розчину масою 200 г з масовою часткою FeSO4 7,6 % одержали кристалогідрат. Визначте його масу.

Дізнайтеся більше

Важливо знати, що властивості розчинів залежать від концентрації розчинених речовин.

Так, у разі збільшення концентрації розчиненої речовини збільшується температура кипіння розчинів і зменшується температура їх замерзання.

Як правило, змінюється і густина розчинів.

Наведемо приклад. Узимку тротуари й дороги посипають сумішшю солі й піску, і тоді доріжки стають неслизькими. Це «працює» до певних температур (десь до -5 °С). Чому? За невеликих негативних температур у структурі льоду є трохи рідкої води. Сіль розчиняється в цій невеликій кількості води, і виходить досить концентрований розчин, який буде замерзати за значно більш низьких температур (нижче -10 °С). На поверхні льоду утворюються маленькі таловини, у них потрапляє пісок, і доріжка стає неслизькою.

Під час розчинення твердих речовин у воді її густина, як правило, збільшується. Тому плавати в дуже солоних озерах легко, а потонути майже неможливо. У нас в Україні теж є такі озера.

На Херсонщині біля селища Григорівка є незвичайне рожеве озеро Лемурійське (рис. 29). Воно дуже солоне, у ньому солоність вище, ніж у Мертвому морі (у Мертвому морі солоність близько 30-33 %). На такому озері дуже легко вчитися плавати, а потонути просто неможливо. Дно озера вкрито кристалами солей, але їх не видно. Соляні поклади видно тільки по краях озера.

Рис. 29. Рожеве озеро Лемурійське — найсолоніше в Україні

Якщо дивитися зблизька, вода озера здається каламутною, здалеку вона має рожевий колір, якого надають озеру продукти життєдіяльності одноклітинних водоростей.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ

104. Назвіть формулу, за якою розраховують масову частку.

105. Розкажіть, як приготувати 300 г розчину з масовою часткою калій сульфату 0,15.

106. Розв’яжіть задачі (усно):

  • У водному розчині натрій сульфату масою 120 г міститься 20 г цієї солі. Визначте масу води в розчині.
  • Яку масу купрум(ІІ) хлориду необхідно додати до 240 г води, щоб одержати 300 г розчину цієї солі?

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ

107. Яку масу розчину натрій хлориду з масовою часткою 9 % можна одержати зі 100 г солі?

108. Який об’єм вуглекислого газу (н. у.) утворюється внаслідок узаємодії 40 г розчину натрій карбонату з масовою часткою солі 15 % із хлоридною кислотою?

109. Потрібно розчинити 20 г купрум(ІІ) оксиду. Яка маса розчину сульфатної кислоти з масовою часткою кислоти 5 % буде потрібна для цього?

110. Визначте масову частку нітратної кислоти в розчині, якщо для нейтралізації 10 г розчину цієї кислоти необхідно 2 г калій гідроксиду.

111. Яка маса розчину HCl з масовою часткою кислоти 15 % необхідна для повного розчинення іржі масою 40 г? Приймемо, що іржа складається тільки з Fe2O3.

112. У розчин купрум(ІІ) сульфату додали 30 г 12 % розчину калій гідроксиду. Яка маса осаду при цьому утворилася?

113. Визначте масову частку розчину сульфатної кислоти, якщо 200 г її розчину повністю прореагувало з магнієм масою 8 г.

114. Яка кількість речовини солі та який об’єм водню (за нормальних умов) утворюється внаслідок узаємодії заліза й 200 г 22 %-го розчину HCl?

115. Розчин калій гідроксиду масою 20 г з масовою часткою KOH 12 % обробили розчином нітратної кислоти. Обидві речовини прореагували повністю. Розчин, який утворився після реакції, випарували. Визначте масу одержаної солі.

116. До розчину сульфатної кислоти масою 40 г з масовою часткою 15 % долили надлишок розчину барій хлориду. Яка маса осаду утворилася при цьому?

Для допитливих

117. Визначте масову частку NaOH у розчині, утвореному розчиненням 8 г NaOH у 50 г води. Яка маса HCl піде на повну нейтралізацію цього розчину?

118. У розчині сульфатної кислоти розчинили магній масою 6 г та залізо масою 16,8 г. Яка маса 10 %-го розчину кислоти необхідна для цього? Який об’єм водню, виміряний за н. у., виділився при цьому?

119. Натрій масою 34,5 г обробили водою масою 200 г. Який об’єм водню (н. у.) при цьому утворився? Визначте масову частку натрій гідроксиду в одержаному розчині.

120. 4 г кальцій оксиду розчинили у 200 г води. Визначте масову частку кальцій гідроксиду в отриманому розчині.

121. Яку масу кристалів мідного купоросу й води треба взяти, щоб приготувати розчин масою 200 г з масовою часткою купрум(ІІ) сульфату 1,6 %?

122. Яку масу зелених кристалів FeSO4 · 7Η2Ο і води треба взяти, щоб отримати розчин масою 152 г з масовою часткою ферум(ІІ) сульфату 1 %?

123. Обчисліть масу води, яку необхідно додати до зелених кристалів залізного купоросу масою 2,78 г, щоб одержати розчин солі з масовою часткою розчиненої речовини 5 %.

124. Яка маса натрій гідроксиду міститься у 20 мл розчину, густина якого 1,25 г/мл, а масова частка розчиненої речовини — 32 %?

125. Коричневі кристали FeCl3 · 6H2O масою 2,705 г були розчинені в розчині масою 497,295 г з масовою часткою ферум(ІІІ) хлориду 1,14 %. Обчисліть масову частку ферум(ІІІ) хлориду в новому розчині.

126. Який об’єм води треба додати до 200 мл розчину з масовою часткою лугу 0,5 %, щоб отримати розчин з масовою часткою 0,25 %? Густину води й розчинів прийміть рівною 1 г/мл.

127. Яку масу солі треба додати до розчину об’ємом 94,06 мл (густина розчину дорівнює 1,01 г/мл) з масовою часткою кухонної солі 3%, щоб отримати розчин з масовою часткою солі 5 %?

128. Який об’єм води треба додати до розчину оцтової есенції масою 480 г, щоб отримати розчин оцту, необхідний у харчовій промисловості? Масова частка оцтової кислоти в оцтовій есенції дорівнює 80 %, в оцті — 6 %. Яку масу розчину оцту можна отримати при цьому?

129. Який об’єм оцтової есенції густиною 1,070 г/мл треба взяти для виготовлення розчину харчового оцту об’ємом 200 мл і густиною 1,007 г/мл? Масова частка оцтової кислоти в оцтовій есенції дорівнює 80 %, в оцті — 6 %.

130. Юний хімік для приготування розчину з масовою часткою розчиненої речовини 10 % узяв сіль натрій хлорид масою 10 г і воду масою 90 г. Для приготування розчину мідного купоросу з такою ж масовою часткою солі він зважив на терезах 10 г синіх кристалів CuSO4 · 5H2O і розчинив їх у воді масою 90 г. Вимірявши густину обох розчинів, він з’ясував, що один із розчинів був приготований неправильно й густина розчину менша, ніж у довіднику. Який із двох розчинів було приготовано неправильно? Розрахуйте масові частки солей у отриманих розчинах.