Картопля де росте

0 Comments

Картопля

Solanum tuberosum —
однорічна (в культурі) та багаторічна (в дикому стані) трав’яниста бульбоутворююча рослина родини пасльонових. Стебел кілька, вони прямостоячі або висхідні, ребристі, розгалужені, 60-100 см заввишки. Листки переривчасто-непарноперисті, з 7—11 яйцевидними листочками. Квітки двостатеві, правильні, у верхівкових завійках, віночок зрослий пєлюстковий, білий, блідо-рожевий або фіолетовий. Плід — ягода. Цвіте у червні — липні.

Поширення

Походить з Південної Америки. В Україні картоплю вирощують як цінну продовольчу, технічну та кормову культуру.

Сировина

З лікувальною метою використовують бульби червоних сортів картоплі. У народній медицині використовують і квітки рослини.

Хімічний склад

Бульби картоплі містять близько 25% – сухої речовини, основними складовими частинами якої є крохмаль (80-85%) і білок (до 3%). Крім крохмалю, в бульбах є й інші вуглеводи — клітковина, пектинові речовини, моно- і олігосахариди. Білок картоплі містить 14 із 20 незамінних амінокислот, а коефіцієнт його поживної цінності порівняно з білком курячого м’яса, який вважається найповноціннішим для харчування людини, становить 0,85. Багаті бульби картоплі і на вітаміни. В них є аскорбінова кислота (10-54 мг%), майже весь комплекс вітаміну В (тіамін, рибофлавін, піридоксин, фолієва і нікотинова кислоти), каротиноїди, токофероли, нікотинамід, біотин та противиразковий фактор — вітамін U тощо. Близько 1% сухої речовини припадає на долю мінеральних речовин — сполуки калію (до 568 мг%), фосфору (45-50 мг%), кальцію (12—15 мг%), заліза (1 мг%), сірки, марганцю, йоду, нікелю, кобальту, міді та ін. Крім того, в бульбах картоплі знайдено стерини (стигмастерин, кампестерин, ситостерин), ліпіди та органічні кислоти (кавову, хлорогенову, лимонну, щавлеву, яблучну). Вся надземна частина рослини і шкірка бульб містять глюкоалкалоїди, головними з яких є соланін і чаконін.

Фармакологічні властивості і використання

Сік із бульб картоплі має антиацидні, протизапальні, ранозагоювальні, спазмолітичні й сечогінні властивості; він сприяє зниженню артеріального тиску (дія ацетилхоліну), нормалізує функцію кишечнику.

Застосування картопляного соку показане і дає добрий терапевтичний ефект при гастритах і виразковій хворобі, які супроводяться підвищеною секрецією шлункового соку, при спастичних запорах і диспепсії та при стійких головних болях. Побічних явищ при лікуванні сирим картопляним соком не відмічено.

Для одержання соку добре помиті й витерті насухо бульби, без ростків і позеленілих ділянок, які містять підвищену кількість соланіну, разом з лушпайками труть на тертці або пропускають через м’ясорубку, а одержану мезгу відтискають через 2 шари марлі. Перетерту сиру картоплю широко використовують у дерматології й косметиці: лікують гноячкову екзему, піодермію, дерматити, опіки, гнійні рани, виразку гомілки та інші виразкові хвороби шкіри.

У випадку виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі завтовшки 0,5—1 см, накривають серветкою з 6—8 шарів марлі й залишають у такому стані на 4—5 годин, періодично зволожуючи пов’язку свіжим соком картоплі. За умови щоденного проведення процедури виразки епітелізуються приблизно за 3 тижні.

В косметичній практиці перетерту сиру або зварену «в мундирі» картоплю вводять до складу живильних масок (при сухій шкірі, сонячних опіках тощо).

При катарах верхніх дихальних шляхів вдихають пару гарячої подавленої картоплі, звареної «в мундирі».

Як діуретичний засіб рекомендується науковою і народною медициною картопляна дієта. Печену несолону картоплю вводять у раціон хворих на ниркові й серцевосудинні захворювання з набряками.

Картопля є сировиною для одержання крохмалю, глюкози, спирту і молочної кислоти, які широко використовуються в лікувальній практиці. Крохмаль, зокрема, приймають всередину і в клізмах як обволікаючий засіб при отруєннях для захисту слизової оболонки шлунку. Застосовують його у вигляді киселю після звільнення шлунка.

Останнім часом увагу дослідників привертає і надземна частина рослини як джерело для одержання алкалоїду соланіну, який за хімічною будовою близький до кортикостероїдів і серцевих глікозидів.

У великих дозах соланін спричиняє тяжкі отруєння, а в малих зумовлює стійке й тривале зниження артеріального тиску, збільшує амплітуду і зменшує частоту серцевих скорочень, виявляє протизапальну, болетамувальну і протиалергічну дію.

Це свідчить про те, що не випадково настій квіток картоплі використовують у народній медицині як засіб, що має гіпотензивні властивості і збуджує дихання.

Лікарські форми і застосування

ВНУТРІШНЬО — сирий сік картоплі п’ють по півсклянки 3 рази на день (натщесерце, перед обідом і перед вечерею) протягом 2—3 тижнів, повторюючи курс лікування після тижневої перерви. Під час лікування соком фізіотерапевтичні процедури, медикаментозне лікування припиняють, дотримуються щадної дієти. Восени та навесні, коли загострення виразкової хвороби найбільш вірогідне, рекомендується пити сирий сік картоплі протягом 2 тижнів з профілактичною метою (дозу можна зменшити наполовину).

Вміст статті слугує лише інформаційним цілям і буде корисний студентам профільних навчальних закладів та лікарям.

Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров’я! Перед вживанням будь-яких лікарських засобів, консультуйтесь зі своїм лікарем.

під редакцією Гродзинського A. M. (1926-1988) академік Академії наук УРСР, доктор біологічних наук, професор

Картопля

Картопля – трав’янистий багаторічник сімейства Пасленових, з ажурним листям та їстівними бульбами.

Картопля: ботанічний опис

Картопля – багаторічна, високоросла (висота до 1м) рослина з прямими, м’ясистими, голими або жорсткоопушеними, ребристими стеблами, з яких формуються невеликі компактні, розлогі або розвалисті кущі. З них розвиваються підземні пагони (столони), на яких і формуються округлі, овальні, плоскі, довгі, видовжено-овальні бульби. Вони мають невеликі поглиблення (очі) і біле, рожеве, жовте, фіолетове або плямисте забарвлення.

Великі, розсічені, переривчасто-непарноперисторозсічені листя розташовуються по спіралі. Вони мають яйцеподібні частки з косою основою, гострою вершиною, коротким черешком і цілісним або зубчастим краєм. Верхня частина листової пластини пофарбована в зелений або темно-зелений колір, тоді як нижня має густе, м’яке опушення та явно виражене сітчасте жилкування.

У період цвітіння на рослині з’являються невеликі, прості, правильні квіти, зібрані в суцвіття-завитки. Вони складаються з 5 зелених, опушених чашолистків та 5 білих, синіх, рожевих або фіолетових, ниркоподібних пелюсток.

Після запилення на рослині починають формуватися плоди – округлі, зелені або темно-фіолетові, отруйні ягоди з дрібним, жовтим насінням усередині. Вони рідко використовуються як посівний матеріал, так як у більшості випадків вони виявляються повністю стерильними (позбавленими зародків).

Коренева система рослини стрижнеподібна з потужним центральним коренем і мочкуватим, сильнорозгалуженим бічним корінням

Большой урожай картофеля. Часть 1
Заводим новый картофель
Картофель. Самые урожайные сорта

Картопля: історія

Картопля має досить давню історію культивування. До 16 століття його вирощували індіанці для отримання дуже смачних, поживних бульб. Коли на американський континент прийшли іспанські завойовники, то вони також дуже швидко оцінили харчову цінність картоплі та привезли її на свою батьківщину. Однак там його почали вирощувати в декоративних цілях – пишною зеленню прикрашали будинки, а квітами дами прикрашали свої бальні зачіски та туалети.

У Росію рослина потрапила за часів правління Петра Першого. Спочатку сільські жителі сприйняли його дуже неоднозначно, адже картопля у відсутності великої декоративної цінності, яке плоди були смертельно отруйні. Трохи пізніше, за часів Катерини Великої, люди дізналися, що головна цінність нової рослини полягає в її підземних бульбах, які мають не тільки чудовий смак, а й велику поживну цінність.

В наш час картопля – це, мабуть, найголовніша городня культура, яка вирощується практично повсюдно на кожній присадибній ділянці.

Картопля: особливості назви

Мало хто знає, що картопля в науковому світі називається ні як інакше як паслін бульбоносний. Латинське ім’я рослини «соланум» перекладається як «сонячний» або «комфортний». Вчені пов’язують появу такої назви із заспокійливими властивостями деяких представників роду Паслен.

Видову назву «клубненосний» паслін отримав завдяки своїм дуже смачним і корисним бульбам, які утворюються на його підземних столонах.

Народна назва «картопля» на Русі була запозичена з німецької мови, і перекладатися як «трюфель». Справа в тому, що підземні чорні бульби рослини дуже схожі на дуже дорогі, делікатесні гриби.

Картопля: цікаві факти

Вирощувати картоплю на кожному городі, європейські селяни стали не відразу. Швидше навпаки – всі спроби уряду повсюдно культивувати нову рослину натрапили на запеклий опір сільського населення. Більше того, церква визнала картоплю дуже шкідливою і називала її не інакше як «яблуко диявола». У той час вважали, що людина, вживаючи бульби, вбиває людську душу.

Щоб зломити опори народу, у Франції вигадали оригінальний спосіб. І тому уряд виділило кілька акрів землі під посадку картоплі, і посилено охороняли їхню відмінність від селян. Але був один нюанс – караул охороняв поля лише вдень, а вночі заінтриговані жителі навколишніх сіл викопували таку «цінну» рослину і висаджували її на своїх городах. У найкоротші терміни, селяни зрозуміли, що шкоди картопля особливого не несе, а його бульби – дуже смачна добавка до харчування в зимовий час. Так, знайома нам усім картопля і розпочала свою переможну ходу по всій планеті.

Картопля: де росте

Батьківщиною картоплі вважається Південна Америка. Що примітно, і в наш час можна зустріти дику картоплю на території Перу і Болівії.

У культурі рослина вирощується практично повсюдно на всій земній кулі. Найбільшими експортерами картоплі у світі вважаються США, Росія, Китай, Перу, Мексика та Україна. Його вирощують навіть на найхолоднішому материку – в Антарктиді (хоч і експериментально та у невеликих кількостях)

Картопля: застосування

Картопля – дуже цінна, овочева культура, яка входить до практично всіх національних кухонь світу. Його вживають у їжу у вареному, тушкованому, запеченому, смаженому і навіть сирому вигляді. З нього можна приготувати просто неймовірну кількість дуже смачних, поживних, а головне, дуже корисних страв.

Картопля також дуже часто використовують і в народній медицині для лікування хвороб шлунково-кишкового тракту, нервової системи та дихальних шляхів. Наприклад, при гострих шлункових болях народні цілителі рекомендують вживати натще кілька ложечок свіжого соку з бульб картоплі, а при бронхіті – кілька хвилин подихати над гарячим картопляним відваром.

Використовують картоплю і в косметології – з неї роблять поживні маски для підтяжки обличчя та омолодження.

А ще з картоплі видобувають крохмаль – корисна речовина, яка має дуже сильні, обволікаючі властивості.