Коли закінчиться пилок берези

0 Comments

Пилок берези

Пилок з берези – досить корисний для здоров’я компонент, який вельми недооцінений і мало зараз застосовується для лікування різних захворювань.

Ця речовина швидше відомо як алерген, адже всі види пилку, особливо дрібні, вважаються причиною полінозу, тому як вони розпорошуються по повітрю, потрапляють в організм людини, що страждає алергією, і викликають у нього напад.

Слід зазначити, що хоч березовий пилок і має обмежене застосування через алергенні властивості, вона прекрасно допомагає в ряді інших ситуацій. Тому якщо на продукт немає негативної реакції, можна його сміливо застосовувати.

Як збирати пилок з берези

Звичайно, багато хто звик вживати бджолиний пилок, адже вона має досить цінні властивості, до того ж її простіше зібрати, особливо якщо є пасіка.

Але береза цвіте тоді, коли бджоли ще зимують, тому збирати потрібну кількість доведеться самостійно.

Збір починають в березні, в пік цвітіння рослини. Саме в цей час концентрація потрібного матеріалу найбільша. Вибирають сонячний день і починають збирати квітучі сережки, у яких пилок ще не посипався.

Матеріал сушать в тіні, наприклад, на вікні, після чого добувають потрібну дрібну сировину, таку, що в мікроскоп тільки розгледіти можна.

Користь березового пилку

Береза – рослина, всі частини якого дуже корисні для організму. Описуваний вид сировини, зокрема, має благотворний вплив на кровоносну систему мозку, зміцнює фізично, корисний при реабілітації.

Береза стимулює відновлення після крововтрати, усуває анемію. Тому продукт вельми показаний дітям, які мають фізичні недуги або відстають у розвитку.

Рецепт застосування в цьому випадку наступний:

  • змішують пилок і мед в рівних кількостях;
  • дітям приймати щоранку по чайній ложці препарату;
  • дорослим – двічі в день перед прийомом їжі, за півгодини, по столовій ложці.

Зміцнення організму – це зовсім не все, що робить береза. Вживаючи препарат, можна серйозно допомогти травному тракту, якщо у нього є проблеми.

Так, сировина має антибактеріальну дію, протизапальну, знеболюючу, нормалізує мікрофлору, усуває запори та інші проблеми.

Лікарі рекомендують комбінувати готовий препарат «Лінетол» з пилком наступним чином:

  • вранці приймають 20 мл препарату зі столовою ложкою раніше приготовленої суміші пилку з медом;
  • ввечері та ж доза рослинної суміші, але вже 1 мл готового препарату;
  • курс прийому – 30 днів, після чого роблять на 2 тижні перерву і все повторюють.

Пилок берези досить швидко відновлює організм, покращує його стан, дає прилив сил. Єдиним протипоказанням до її застосування є алергія.

У всіх же інших випадках вона буде прекрасним помічником в будинку для підвищення працездатності як фізичної, так і розумової.

Схожі записи:

Пилок берези – як від нього захиститися?

Сезон пилку берези у розпалі. Алергія на пилок є серйозною проблемою в Польщі та у світі. Згідно з науковими дослідженнями, найбільший вплив пилку стосувався саме берези. Алергікам відомі труднощі, які пов’язані з високою концентрацією пилку цього дерева. Отже, як можнаизахиститися і як звести до мінімуму виникнення неприємних симптомів?

Ризик симптомів пилку берези

Під час пилку берези у алергіків можуть спостерігатися такі симптоми: свербіж у носі, чхання, нежить, свербіж, почервоніння, печіння та сльозотеча. Крім того, симптоми астми можуть загострюватися [5].

Слід пам’ятати, що береза може схрещуватися з пилком інших рослин, а також з продуктами харчування. Це означає, що такі ж симптоми можуть турбувати нас і після вживання, наприклад, яблук, ківі, моркви, селери, сої або лісових горіхів [3].

Варто зазначити, що забруднене повітря, особливо у великих містах, сприяє підвищенню ризику алергії на пилок. Зростання захворюваності відзначається переважно в розвинених країнах. Інші обставини, які впливають на ризик алергії на пилок, включають спосіб життя, дієту та тривале застосування антибіотиків [1]. Важливим елементом є вплив генетичної схильності, а також шкідливих факторів, яким ми можемо піддаватися, наприклад, у школі чи на роботі [6]. Дослідники виявили, що берези, які ростуть у містах, особливо поблизу жвавих вулиць, виділяють значно більше алергенів, ніж ті, що ростуть подалі від автомобільного руху [4].

Запилення берези – як собі допомогти?

Повного порятунку від пилку немає. Але ми можемо подумати про те, що може допомогти зменшити їх обтяжливий вплив на людину з алергією. Першим рішенням є пилковий календар, який варто регулярно переглядати та постійно перевіряти концентрацію пилку. Завдяки цьому можемо уникнути впливу пилку в той час, коли його найбільше [2]. Пацієнти з діагнозом «алергія на березу» повинні приймати відповідно підібрані препарати в сезон пилку. Варто також розглянути імунотерапію або десенсибілізацію [3].

Як ще можна захиститися від березового пилу?

  • Коли кількість пилку висока, не відчиняйте вікна вдома та за кермом автомобіля.
  • Плануйте відпустку, поїздки або прогулянки в місця і дні, коли концентрація пилку низька [7].
  • Дивіться пилковий календар рослин.
  • Уникайте вживання продуктів, які можуть перехресно реагувати з березою.
  • Використовуйте очищувачі повітря вдома.
  • Одягайте сонцезахисні окуляри, коли виходите з дому.
  • Не забудьте вимити руки та обличчя або прийняти ванну, а також переодягнутися, коли прийдете додому [8].
  • Прогулюйтеся після дощу, тоді концентрація пилку в атмосфері найменша.

Natalia Gajek

_______________
Переклад: Соломія Пукаляк

[1] Majkowska-Wojciechowska B., Pyłek roślin i alergeny sezonowe w Polsce, Alergia Astma Immunologia 2016.
[2] Rapiejko P., Elektroniczne kwestionariusze monitorujące objawy ułatwiają diagnostykę i leczenie alergicznego nieżytu nosa, Alergoprofil 2016, nr 4, 153-159.
[3] Buczyłko K., Nie tylko alergeny: pyłek brzozy, Alergia 2017.
[4] Rapiejko P. Lipiec A. Wybrane aspekty alergii krzyżowej Alergoprofil 2006, Vol. 2, Nr 2, 11-15.
[5] Emeryk A., Rapiejko P., Bodajko-Grochowska A., Choroby alergiczne dróg oddechowych, w Choroby alergiczne w praktyce lekarza rodzinnego, 2019.
[6] Hasan Arshad S., tłum. Przybyłowski T., Czy ekspozycja na alergeny wewnątrzdomowe może mieć istotny wpływ na rozwój alergii oraz astmy, Medycyna po Dyplomie, nr 11, 2010.
[7] Rapiejko P., Monitoring pyłkowy w praktyce AD 2017, Alergia, 2017, 2; 17-19.
[8] Rapiejko P., Lipiec A., Serwisy z ogólnopolskimi informacjami o stężeniu pyłku roślin w Polsce w 2018 roku, Alergoprofil 2018, nr 1. 17-20.