ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВОДИ В СВЕРДЛОВИНАХ ТА КОЛОДЯЗЯХ: ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ

Під час війни якість питної води набуває не аби якого значення. Внаслідок російської агресії в низці регіонів зафіксоване часткове або повне руйнування систем центрального водопостачання. Також були знищені або суттєво пошкоджені промислові об’єкти, нафтобази, сміттєзвалища та сховища відходів, у тому числі хвостосховища, у багатьох містах України. Такі вибухи та спровоковані ними пожежі, викиди та витоки небезпечних речовин призводять до забруднення довкілля, зокрема ґрунту та водних ресурсів.

У таких умовах люди змушені використовувати потенційно небезпечну воду з системи централізованого водопостачання або з колодязів, свердловин, річок тощо. Невідомо, чи ця вода достатньо безпечна, чиста та придатна для споживання й приготування їжі. В такій ситуації ризик інфекційних захворювань, що передаються через воду, максимальний.

Децентралізовані джерела водопостачання, такі як приватні свердловини та колодязі, забезпечують потреби у воді близько 75% сільського населення України. Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам спричиняє захворюваність серед населення на такі інфекційні недуги, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо.

Стандартним методом дезінфекції свердловин і колодязів є шокове хлорування. Пропонуємо розглянути основні характеристики та етапи проведення шокового хлорування.

ЩО ТАКЕ ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ?

Шокове хлорування – це процес, за допомогою якого децентралізовані домашні водопровідні системи, такі як колодязі, свердловини, а також цистерни для зберігання води дезінфікують побутовим рідким відбілювачем (або хлором).

КОЛИ ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ?

Рекомендується шокове хлорування:

· Якщо результати аналізу води вказують на наявність мікробіологічного зараження

· Якщо свердловина нова

· Якщо система свердловини відкривалась або проводилися монтажні, ремонтно-технічні роботи

· Якщо свердловина довгий час не використовувалася (або була законсервована)

· Якщо свердловина забруднилася паводковими водами, або вода стала брудною чи каламутною після дощів

· Якщо в свердловині є залізобактерії або ознаки сірковідновлювальних бактерій, такі як слиз (біоплівка) або запах

ЧИ ЗАВЖДИ ЕФЕКТИВНЕ ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ?

Після шокового хлорування мікробіологічне зараження може відновитися, якщо джерело забруднення зберігається, наприклад:

• Поблизу несправна септична система

• Відкритий шлях надходження поверхневих вод до свердловини:

1) неправильне розташування свердловини (в низині)

2) відсутність, неправильне розміщення або пошкодження кришки/санітарного ковпака свердловини

3) неправильне цементування або інші дефекти під час будівництва свердловини

4) тріснута обсадна труба свердловини

Шокове хлорування не рекомендоване для боротьби з повторним бактеріальним забрудненням. Обов’язково необхідно визначити джерело (джерела) такого забруднення та ліквідувати. Джерелами забруднення можуть бути господарські споруди для тварин, туалети, компостні купи, що розташовані поруч зі свердловиною. Інший варіант – встановити систему безперервної дезінфекційної обробки.

Слід пам’ятати, що шокове хлорування ефективне лише в боротьбі з мікробіологічним забрудненням – тобто видаляє бактерії, віруси та інші потенційно шкідливі організми. Якщо вода містить хімічне забруднення як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частинки), так і органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево-активні речовини, пестициди), то обов’язкова додаткова очистка за допомогою фільтрів і систем водоочистки для нормалізації показників якості води.

Також слід зважати на можливу присутність хлорпохідних речовин в воді після шокового хлорування, які мають токсичний та канцерогенний вплив на організм людини. Такі речовини можна видалити за допомогою вугільного фільтра.

ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ ТА ТИМЧАСОВИЙ ВИКИД АРСЕНУ (МИШ’ЯКУ)

Хоча шокове хлорування дезінфікує свердловини, воно може тимчасово збільшити рівні показника арсену у воді в регіонах, де відкладення водоносного горизонту містять його високі концентрації.

Коли рівень води в свердловині знижується внаслідок відкачки, осадові відкладення в грунтових водах піддаються впливу кисню, який допомагає розчинити арсен, що в них міститься. Так само, оскільки хлор є сильним окиснювачем, він може розчиняти арсен із осадових відкладень і викидати його в ґрунтові води.

Забруднення води арсеном характерне, як для поверхневих, так і для ґрунтових та підземних вод України. Проблема характерна для Закарпатського, Прикарпатського, а також Донбаського, Криворізького і Кіровоградського регіонів.

Якщо в результаті аналізу води виявлено арсен, слід дотримуватися наступних рекомендацій при шоковому хлоруванні:

1. Не використовуйте кислотний та лужний відбілювачі. Розчин з рН 6-7 є найкращим варіантом.

2. Не залишайте розчин хлору всередині обсадних труб довше ніж на 12-24 години.

3. Обсадні труби свердловини, накопичувальні резервуари та труби слід ретельно промити до тих пір, поки не буде видалено залишковий хлор.

4. Воду зі свердловини слід перевірити на вміст арсену після шокового хлорування, щоб переконатися, що концентрація арсену знаходиться в межах норми – менше 0,01 мг/л.

ЯКИХ ЗАХОДІВ ПОТРІБНО ВЖИТИ ПЕРЕД ШОКОВИМ ХЛОРУВАННЯМ?

Шокове хлорування використовується для видалення мікробіологічних забруднювачів зі свердловинної води, обсадної труби свердловини, накопичувальних резервуарів та всієї системи водопостачання. Спеціалісти ліцензованих бурильних компаній володіють спеціальними знаннями та навичками для проведення шокового хлорування.

Якщо ви вирішили провести шокове хлорування самостійно, обов’язково дотримуйтесь наступних запобіжних заходів:

• Концентрований розчин хлору для шокового хлорування може бути небезпечним. Через летючу та агресивну природу концентрованого хлору, важливо носити відповідний одяг, включаючи окуляри, захисний фартух, гумові рукавички та черевики. Змішуйте розчин хлору в добре провітрюваному приміщенні. При потраплянні концентрованого засобу на шкіру негайно промийте місце водою.

• Високий рівень хлору у воді після шокового хлорування. Заборонено використовувати воду з системи водопостачання під час процедури (12 – 24 години). Організуйте альтернативне джерело питної води та води для побутових цілей. Також слід утриматися від використання раковин та душу і якнайменше користуватися зливним бачком.

• Запобігання ураженню електричним струмом від водяного насоса. Перед зняттям кришки або санітарного ковпаку зі свердловини, вимкніть автоматичний вимикач насоса. На Етапі 3 описаного нижче процесу шокового хлорування вам потрібно буде знову ввімкнути живлення, але обов’язково знову вимкнути автоматичний вимикач насоса перед встановленням на місце кришки або санітарного ковпаку свердловини (Етап 5). Носіть водонепроникні гумові чоботи.

• Захист компонентів водопровідних та водоочисних пристроїв. Шокове хлорування системи водопостачання може пошкодити такі компоненти, як баки під тиском, деякі фільтри та фільтрувальні матеріали та інші водоочисні пристрої. Перш ніж почати процедуру, від’єднайте всі вугільні фільтри та установки зворотного осмосу, що підключені до ваших домашніх водопровідних мереж. Сильний розчин хлору може пошкодити ці фільтри. Проте деякі пом’якшувачі води, фільтри для заліза та пісочні фільтри можуть залишитися неушкодженими. Перед процедурою шокового хлорування уточніть у виробників компонентів системи водопостачання та водоочисних пристроїв, як захистити це обладнання, якщо необхідно.

• Комплект для проведення аналізу на хлор. Хлорний тест слід використовувати для того, щоб точно виміряти рівень хлору у воді, а не покладатися лише на відчуття запаху. Цей комплект для аналізу зазвичай використовується в обслуговуванні басейнів, тому його можна знайти в будь-якому магазині приладдя для басейнів і саун. Серед запропонованих тестів виберіть рідкий – аналіз за допомогою паперової смужки годиться лише для перевірки рівня хлору у басейнах.

КОЛИ МОЖНА ПИТИ ВОДУ ПІСЛЯ ШОКОВОГО ХЛОРУВАННЯ?

Зачекайте один-два тижні після шокового хлорування системи водопостачання, щоб повторно перевірити воду на загальну кількість коліформних бактерій та бактерії кишкової палички. Ретельно дотримуйтесь інструкцій з відбору зразків води. Якщо результати аналізу показують відсутність бактерій, вода є безпечною для пиття за мікробіологічними показниками. Однак, якщо результати аналізів показують наявність бактеріального зараження, необхідно ідентифікувати та ліквідувати джерело (джерела) забруднення або встановити систему постійної дезінфекції.

ЯКИЙ ВИД ХЛОРНОГО ВІДБІЛЮВАЧА СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ?

Використовуйте тільки звичайні хлорвмісні відбілювачі без запаху, які підходять для дезінфекції та містять, принаймні, 5% гіпохлориту натрію. Не використовуйте ароматизовані, призначені для фарбування або відбілювання рідини з додаванням мийних засобів.

СКІЛЬКИ ХЛОРУ ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ?

При використанні звичайного відбілювача для білизни слід додати 1 літр відбілювача на кожні 260 літрів води в свердловині. Щоб визначити, скільки води у вашій свердловині, проведіть наведені нижче розрахунки.

1. Визначте висоту водяного стовпа у свердловині, що становить відстань від дна свердловини до рівня води. Для цього виміряйте відстань від рівня землі до рівня води (відстань «b» на схемі).

Відніміть «b» від глибини свердловини «a», щоб обчислити висоту водяного стовпа:

Якщо глибина свердловини не відома, зверніться до бурової компанію, яка облаштувала свердловину.

2. Визначте об’єм свердловини. Цей показник залежить від внутрішнього діаметра обсадної труби свердловини. Зверніться до наступної таблиці, щоб визначити об’єм води на погонний метр труби.

3. Помножте висоту водяного стовпа на об’єм води на погонний метр труби. Наприклад, висота водяного стовпа становить 30 м, діаметр обсадної труби свердловини – 125 мм, об’єм води на 1 погонний метр для діаметру такої труби становить 12,27 л (з таблиці).

Об’єм води в свердловині: 30*12,27= 368,1 л

4. Налийте 1 літр відбілювача на кожні 260 літрів води в свердловині та додайте додаткові 1,5 літри відбілювача для очищення домашньої сантехніки.

Не використовуйте відбілювач у кількості, що перевищує рекомендовану, оскільки це є недоцільним і вимагає додаткового промивання системи перед використанням води у домашніх умовах.

ПРОЦЕС ШОКОВОГО ХЛОРУВАННЯ

1. ОЧИСТИТИ: Вимкніть автоматичний вимикач насоса. Видаліть усі сторонні предмети та сміття з свердловини. Зніміть кришку (або санітарний ковпак) з свердловини. Потім протріть доступну внутрішню поверхню сильним розчином хлору (1 л хлорного відбілювача на 10 літрів чистої води). Якщо кришка чи санітарний ковпак у незадовільному стані, їх необхідно замінити на нові, щоб уникнути повторного забруднення.

2. РОЗРАХУВАТИ ТА НАЛИТИ: Налийте необхідну кількість хлорного відбілювача у свердловину (в розрахунку 1 літр відбілювача на кожні 260 літрів води плюс додаткові 1,5 л відбілювача для очищення домашньої сантехніки), намагаючись не зачепити будь-які електричні з’єднання.

3. ЗМІШУВАННЯ: Приєднайте чистий садовий шланг до крана на вулиці, найближчого до свердловини, і помістіть інший кінець шланга в свердловину. Відкрийте кран, потім ввімкніть насос і дайте воді текти в свердловину, поки не відчуєте запах хлору, що виходить із шланга. Використовуючи шланг, промийте внутрішню частину обсадної труби протягом приблизно 15 хвилин і закрийте вуличний кран.

4. ЦИРКУЛЯЦІЯ: Дозвольте розчину циркулювати по системі. Відкрийте кожен кран, спочатку на вулиці, потім у будинку (як гарячої, так і холодної води), по одному, і дайте воді текти. Закрийте кожен кран після того, як відчуєте сильний запах хлору. Також необхідно змити туалети по одному. Якщо сильний запах хлору не відчувається в кожному крані та унітазі, налийте додатково 1,5 л відбілювача в свердловину і повторіть процедуру наново.

5. ПРОМИВКА ТА ЗАВЕРШЕННЯ: Вимкніть автоматичний вимикач насоса, поверніть кришку (або санітарний ковпак) свердловини на місце. Залиште хлоровану воду в системі як мінімум на 12, а краще на 24 години. Пам’ятайте, що воду з системи під час процедури не можна використовувати. За добу система повністю продезінфікується і можна починати процес виведення хлору з води.

Увімкніть автоматичний вимикач насоса. Приєднайте шланги до вуличних кранів. Відкрийте крани по черзі, дозволяючи їм працювати, доки ви не перестанете відчувати запах хлору. Не зливайте воду поблизу септика чи поля фільтрації.

Нарешті відкривайте крани в будинку по черзі і зливайте воду, поки вона не стане прозорою і не зникне запах хлору (або використайте тест на хлор). Змийте кожен туалет. Не заливайте в септик більше 370 літрів хлорованої води з системи або дайте їй текти в дренажну канаву чи в спеціально відведений резервуар для подальшого використання на полив рослинності після того, як хлор розсіється.

Необхідно постійно стежити за тиском води та контролювати, щоб вода в свердловині не закінчилася – це може призвести до поламки насоса. Якщо напір води ослаб, відключіть насос від живлення і зачекайте близько години, перш ніж знову вмикати воду. За цей час свердловина наповниться водою. Вимикайте воду лише тоді, коли перестанете відчувати запах хлору або тест на хлор буде негативний – на це потрібно мінімум 2 години або набагато довше, залежно від свердловини.

Інформаційні джерела:

1. «Shock Chlorination of Home Wells, Springs and Cisterns», University of Georgia Cooperative Extension:

2. Instructions to chlorinate your well:

3. Instructions for Simple Chlorination of Residential Wells:

ДЕЗІНФЕКЦІЯ ВОДИ В СВЕРДЛОВИНАХ ТА КОЛОДЯЗЯХ: ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ

Під час війни якість питної води набуває не аби якого значення. Внаслідок російської агресії в низці регіонів зафіксоване часткове або повне руйнування систем центрального водопостачання. Також були знищені або суттєво пошкоджені промислові об’єкти, нафтобази, сміттєзвалища та сховища відходів, у тому числі хвостосховища, у багатьох містах України. Такі вибухи та спровоковані ними пожежі, викиди та витоки небезпечних речовин призводять до забруднення довкілля, зокрема ґрунту та водних ресурсів.

У таких умовах люди змушені використовувати потенційно небезпечну воду з системи централізованого водопостачання або з колодязів, свердловин, річок тощо. Невідомо, чи ця вода достатньо безпечна, чиста та придатна для споживання й приготування їжі. В такій ситуації ризик інфекційних захворювань, що передаються через воду, максимальний.

Децентралізовані джерела водопостачання, такі як приватні свердловини та колодязі, забезпечують потреби у воді близько 75% сільського населення України. Невідповідність питної води санітарно-мікробіологічним вимогам спричиняє захворюваність серед населення на такі інфекційні недуги, як вірусний гепатит А, черевний тиф, дизентерія, холера, ротавірусні інфекції, лептоспіроз тощо.

Стандартним методом дезінфекції свердловин і колодязів є шокове хлорування. Пропонуємо розглянути основні характеристики та етапи проведення шокового хлорування.

ЩО ТАКЕ ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ?

Шокове хлорування – це процес, за допомогою якого децентралізовані домашні водопровідні системи, такі як колодязі, свердловини, а також цистерни для зберігання води дезінфікують побутовим рідким відбілювачем (або хлором).

КОЛИ ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ?

Рекомендується шокове хлорування:

· Якщо результати аналізу води вказують на наявність мікробіологічного зараження

· Якщо свердловина нова

· Якщо система свердловини відкривалась або проводилися монтажні, ремонтно-технічні роботи

· Якщо свердловина довгий час не використовувалася (або була законсервована)

· Якщо свердловина забруднилася паводковими водами, або вода стала брудною чи каламутною після дощів

· Якщо в свердловині є залізобактерії або ознаки сірковідновлювальних бактерій, такі як слиз (біоплівка) або запах

ЧИ ЗАВЖДИ ЕФЕКТИВНЕ ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ?

Після шокового хлорування мікробіологічне зараження може відновитися, якщо джерело забруднення зберігається, наприклад:

• Поблизу несправна септична система

• Відкритий шлях надходження поверхневих вод до свердловини:

1) неправильне розташування свердловини (в низині)

2) відсутність, неправильне розміщення або пошкодження кришки/санітарного ковпака свердловини

3) неправильне цементування або інші дефекти під час будівництва свердловини

4) тріснута обсадна труба свердловини

Шокове хлорування не рекомендоване для боротьби з повторним бактеріальним забрудненням. Обов’язково необхідно визначити джерело (джерела) такого забруднення та ліквідувати. Джерелами забруднення можуть бути господарські споруди для тварин, туалети, компостні купи, що розташовані поруч зі свердловиною. Інший варіант – встановити систему безперервної дезінфекційної обробки.

Слід пам’ятати, що шокове хлорування ефективне лише в боротьбі з мікробіологічним забрудненням – тобто видаляє бактерії, віруси та інші потенційно шкідливі організми. Якщо вода містить хімічне забруднення як неорганічної (мінеральні солі, кислоти, луги, глинисті частинки), так і органічної природи (нафта й нафтопродукти, органічні залишки, поверхнево-активні речовини, пестициди), то обов’язкова додаткова очистка за допомогою фільтрів і систем водоочистки для нормалізації показників якості води.

Також слід зважати на можливу присутність хлорпохідних речовин в воді після шокового хлорування, які мають токсичний та канцерогенний вплив на організм людини. Такі речовини можна видалити за допомогою вугільного фільтра.

ШОКОВЕ ХЛОРУВАННЯ ТА ТИМЧАСОВИЙ ВИКИД АРСЕНУ (МИШ’ЯКУ)

Хоча шокове хлорування дезінфікує свердловини, воно може тимчасово збільшити рівні показника арсену у воді в регіонах, де відкладення водоносного горизонту містять його високі концентрації.

Коли рівень води в свердловині знижується внаслідок відкачки, осадові відкладення в грунтових водах піддаються впливу кисню, який допомагає розчинити арсен, що в них міститься. Так само, оскільки хлор є сильним окиснювачем, він може розчиняти арсен із осадових відкладень і викидати його в ґрунтові води.

Забруднення води арсеном характерне, як для поверхневих, так і для ґрунтових та підземних вод України. Проблема характерна для Закарпатського, Прикарпатського, а також Донбаського, Криворізького і Кіровоградського регіонів.

Якщо в результаті аналізу води виявлено арсен, слід дотримуватися наступних рекомендацій при шоковому хлоруванні:

1. Не використовуйте кислотний та лужний відбілювачі. Розчин з рН 6-7 є найкращим варіантом.

2. Не залишайте розчин хлору всередині обсадних труб довше ніж на 12-24 години.

3. Обсадні труби свердловини, накопичувальні резервуари та труби слід ретельно промити до тих пір, поки не буде видалено залишковий хлор.

4. Воду зі свердловини слід перевірити на вміст арсену після шокового хлорування, щоб переконатися, що концентрація арсену знаходиться в межах норми – менше 0,01 мг/л.

ЯКИХ ЗАХОДІВ ПОТРІБНО ВЖИТИ ПЕРЕД ШОКОВИМ ХЛОРУВАННЯМ?

Шокове хлорування використовується для видалення мікробіологічних забруднювачів зі свердловинної води, обсадної труби свердловини, накопичувальних резервуарів та всієї системи водопостачання. Спеціалісти ліцензованих бурильних компаній володіють спеціальними знаннями та навичками для проведення шокового хлорування.

Якщо ви вирішили провести шокове хлорування самостійно, обов’язково дотримуйтесь наступних запобіжних заходів:

• Концентрований розчин хлору для шокового хлорування може бути небезпечним. Через летючу та агресивну природу концентрованого хлору, важливо носити відповідний одяг, включаючи окуляри, захисний фартух, гумові рукавички та черевики. Змішуйте розчин хлору в добре провітрюваному приміщенні. При потраплянні концентрованого засобу на шкіру негайно промийте місце водою.

• Високий рівень хлору у воді після шокового хлорування. Заборонено використовувати воду з системи водопостачання під час процедури (12 – 24 години). Організуйте альтернативне джерело питної води та води для побутових цілей. Також слід утриматися від використання раковин та душу і якнайменше користуватися зливним бачком.

• Запобігання ураженню електричним струмом від водяного насоса. Перед зняттям кришки або санітарного ковпаку зі свердловини, вимкніть автоматичний вимикач насоса. На Етапі 3 описаного нижче процесу шокового хлорування вам потрібно буде знову ввімкнути живлення, але обов’язково знову вимкнути автоматичний вимикач насоса перед встановленням на місце кришки або санітарного ковпаку свердловини (Етап 5). Носіть водонепроникні гумові чоботи.

• Захист компонентів водопровідних та водоочисних пристроїв. Шокове хлорування системи водопостачання може пошкодити такі компоненти, як баки під тиском, деякі фільтри та фільтрувальні матеріали та інші водоочисні пристрої. Перш ніж почати процедуру, від’єднайте всі вугільні фільтри та установки зворотного осмосу, що підключені до ваших домашніх водопровідних мереж. Сильний розчин хлору може пошкодити ці фільтри. Проте деякі пом’якшувачі води, фільтри для заліза та пісочні фільтри можуть залишитися неушкодженими. Перед процедурою шокового хлорування уточніть у виробників компонентів системи водопостачання та водоочисних пристроїв, як захистити це обладнання, якщо необхідно.

• Комплект для проведення аналізу на хлор. Хлорний тест слід використовувати для того, щоб точно виміряти рівень хлору у воді, а не покладатися лише на відчуття запаху. Цей комплект для аналізу зазвичай використовується в обслуговуванні басейнів, тому його можна знайти в будь-якому магазині приладдя для басейнів і саун. Серед запропонованих тестів виберіть рідкий – аналіз за допомогою паперової смужки годиться лише для перевірки рівня хлору у басейнах.

КОЛИ МОЖНА ПИТИ ВОДУ ПІСЛЯ ШОКОВОГО ХЛОРУВАННЯ?

Зачекайте один-два тижні після шокового хлорування системи водопостачання, щоб повторно перевірити воду на загальну кількість коліформних бактерій та бактерії кишкової палички. Ретельно дотримуйтесь інструкцій з відбору зразків води. Якщо результати аналізу показують відсутність бактерій, вода є безпечною для пиття за мікробіологічними показниками. Однак, якщо результати аналізів показують наявність бактеріального зараження, необхідно ідентифікувати та ліквідувати джерело (джерела) забруднення або встановити систему постійної дезінфекції.

ЯКИЙ ВИД ХЛОРНОГО ВІДБІЛЮВАЧА СЛІД ВИКОРИСТОВУВАТИ?

Використовуйте тільки звичайні хлорвмісні відбілювачі без запаху, які підходять для дезінфекції та містять, принаймні, 5% гіпохлориту натрію. Не використовуйте ароматизовані, призначені для фарбування або відбілювання рідини з додаванням мийних засобів.

СКІЛЬКИ ХЛОРУ ПОТРІБНО ВИКОРИСТОВУВАТИ?

При використанні звичайного відбілювача для білизни слід додати 1 літр відбілювача на кожні 260 літрів води в свердловині. Щоб визначити, скільки води у вашій свердловині, проведіть наведені нижче розрахунки.

1. Визначте висоту водяного стовпа у свердловині, що становить відстань від дна свердловини до рівня води. Для цього виміряйте відстань від рівня землі до рівня води (відстань «b» на схемі).

Відніміть «b» від глибини свердловини «a», щоб обчислити висоту водяного стовпа:

Якщо глибина свердловини не відома, зверніться до бурової компанію, яка облаштувала свердловину.

2. Визначте об’єм свердловини. Цей показник залежить від внутрішнього діаметра обсадної труби свердловини. Зверніться до наступної таблиці, щоб визначити об’єм води на погонний метр труби.

3. Помножте висоту водяного стовпа на об’єм води на погонний метр труби. Наприклад, висота водяного стовпа становить 30 м, діаметр обсадної труби свердловини – 125 мм, об’єм води на 1 погонний метр для діаметру такої труби становить 12,27 л (з таблиці).

Об’єм води в свердловині: 30*12,27= 368,1 л

4. Налийте 1 літр відбілювача на кожні 260 літрів води в свердловині та додайте додаткові 1,5 літри відбілювача для очищення домашньої сантехніки.

Не використовуйте відбілювач у кількості, що перевищує рекомендовану, оскільки це є недоцільним і вимагає додаткового промивання системи перед використанням води у домашніх умовах.

ПРОЦЕС ШОКОВОГО ХЛОРУВАННЯ

1. ОЧИСТИТИ: Вимкніть автоматичний вимикач насоса. Видаліть усі сторонні предмети та сміття з свердловини. Зніміть кришку (або санітарний ковпак) з свердловини. Потім протріть доступну внутрішню поверхню сильним розчином хлору (1 л хлорного відбілювача на 10 літрів чистої води). Якщо кришка чи санітарний ковпак у незадовільному стані, їх необхідно замінити на нові, щоб уникнути повторного забруднення.

2. РОЗРАХУВАТИ ТА НАЛИТИ: Налийте необхідну кількість хлорного відбілювача у свердловину (в розрахунку 1 літр відбілювача на кожні 260 літрів води плюс додаткові 1,5 л відбілювача для очищення домашньої сантехніки), намагаючись не зачепити будь-які електричні з’єднання.

3. ЗМІШУВАННЯ: Приєднайте чистий садовий шланг до крана на вулиці, найближчого до свердловини, і помістіть інший кінець шланга в свердловину. Відкрийте кран, потім ввімкніть насос і дайте воді текти в свердловину, поки не відчуєте запах хлору, що виходить із шланга. Використовуючи шланг, промийте внутрішню частину обсадної труби протягом приблизно 15 хвилин і закрийте вуличний кран.

4. ЦИРКУЛЯЦІЯ: Дозвольте розчину циркулювати по системі. Відкрийте кожен кран, спочатку на вулиці, потім у будинку (як гарячої, так і холодної води), по одному, і дайте воді текти. Закрийте кожен кран після того, як відчуєте сильний запах хлору. Також необхідно змити туалети по одному. Якщо сильний запах хлору не відчувається в кожному крані та унітазі, налийте додатково 1,5 л відбілювача в свердловину і повторіть процедуру наново.

5. ПРОМИВКА ТА ЗАВЕРШЕННЯ: Вимкніть автоматичний вимикач насоса, поверніть кришку (або санітарний ковпак) свердловини на місце. Залиште хлоровану воду в системі як мінімум на 12, а краще на 24 години. Пам’ятайте, що воду з системи під час процедури не можна використовувати. За добу система повністю продезінфікується і можна починати процес виведення хлору з води.

Увімкніть автоматичний вимикач насоса. Приєднайте шланги до вуличних кранів. Відкрийте крани по черзі, дозволяючи їм працювати, доки ви не перестанете відчувати запах хлору. Не зливайте воду поблизу септика чи поля фільтрації.

Нарешті відкривайте крани в будинку по черзі і зливайте воду, поки вона не стане прозорою і не зникне запах хлору (або використайте тест на хлор). Змийте кожен туалет. Не заливайте в септик більше 370 літрів хлорованої води з системи або дайте їй текти в дренажну канаву чи в спеціально відведений резервуар для подальшого використання на полив рослинності після того, як хлор розсіється.

Необхідно постійно стежити за тиском води та контролювати, щоб вода в свердловині не закінчилася – це може призвести до поламки насоса. Якщо напір води ослаб, відключіть насос від живлення і зачекайте близько години, перш ніж знову вмикати воду. За цей час свердловина наповниться водою. Вимикайте воду лише тоді, коли перестанете відчувати запах хлору або тест на хлор буде негативний – на це потрібно мінімум 2 години або набагато довше, залежно від свердловини.

Інформаційні джерела:

1. «Shock Chlorination of Home Wells, Springs and Cisterns», University of Georgia Cooperative Extension:

2. Instructions to chlorinate your well:

3. Instructions for Simple Chlorination of Residential Wells: