Ялівець побурів навесні що робити

0 Comments

Коли краще пересаджувати ялівець: навесні або восени

Ви любите ялівці? Я – просто обожнюю! У мене на ділянці їм в постійне користування відданий тінистий куточок недалеко від входу – щоб ця скромна краса завжди була перед очима.

Ялівці довго ростуть на одному місці і зберігають свою пишність при належному догляді, про який ми розповімо трохи нижче. Однак початківці любителі цих рослин дуже часто задають питання: коли краще пересаджувати ялівець, в який час – навесні або восени – займатися пересадкою і як пересадити його правильно, щоб не завдати шкоди зростаючому кущику.

Цей інтерес зрозумілий – далеко не завжди початківець квітникар розуміє, в якому місці його композиція буде виглядати особливо виграшно, тому, висадивши рослини, через деякий час вважає за необхідне відправити їх жити в інше місце. Чи можна це робити з ялівцями? Давайте розбиратися разом.

  • ці рослини не бояться ні посухи, ні морозів – навіть наші суворі зими дарма пухнастим красеня;
  • вони однаково красиво виглядають і на тлі трави і каменів, і в зимовому саду під снігом;
  • ялівці можуть дуже довго рости на одному місці без пересадок;
  • вони досить невибагливі і невимогливі до ґрунтів;
  • у ялівців велике розмаїття форм, від сланких ялинок до високих дерев, і будь-який садівник може підібрати собі рослину до смаку
  • ялівці прекрасно виглядають як одиночних посадок, чудово поєднуються з хвойними інших видів і сортів, а також прекрасні в композиціях з квітами.

Все перераховане робить ялівці просто необхідним рослиною в ландшафтному дизайні.

Як вибрати відповідне місце

Постарайтеся вибрати таке місце, де ваше рослина буде відчувати себе добре і його не доведеться зайвий раз чіпати для пересадки. Хоча ця процедура для нього не смертельна, пересадка ялівцю – це завжди стрес для нього, як і для будь-якої рослини. Тому по можливості, потрібно обійтися без пересадок, яка завжди травмує кореневу систему, як би акуратно її не проводили.

Отже, яким має бути місце для ялівцю:

  • деякі садівники рекомендують вибирати для ялівцю сонячний ділянку – в природі він живе на схилах гір і кам`янистих берегах річок. Однак я б порадила півтінь, тому що для молодих рослин яскраві промені квітневого сонця є просто смертельними. Якщо ви з якихось причин не притените свої кущики або зробите це пізно, коли їх уже обпалили сонце, ваш ялівець пожовтіє і скине голки. Врятувати його після цього вже не вдасться;
  • бажано, щоб земля була досить поживною і містила органічні добрива, так ялівець краще приживеться. Але ця обставина залежить від сорту, який ви виберете. Деякі ялівці воліють вапняні грунту (наприклад, козацький ялівець саме в таких умовах почуває себе найбільш комфортно), а деякі люблять глину (наприклад, віргінський сорт). Тому орієнтуйтеся саме на різновид ваших красенів. Якщо ж ви хочете зробити композицію з різних сортів, вибирайте такі, які мають приблизно однакові переваги, інакше вам буде складно забезпечити їм належний догляд;
  • ялівець не варто садити поруч з плодовими деревами, які не люблять такого сусідства. Яблуні та груші можуть захворіти іржею, причиною якої стане ялівець. Для нього вона не дуже небезпечна, хоча боротися з нею, звичайно, потрібно, а ось для плодових дерев – згубна. Так що вибирайте для пухнастих красенів дальній від саду куточок;
  • якщо ви маєте намір створювати композиції, майте на увазі, що ваші маленькі кущики через кілька років розростуться до великих розмірів. Відповідно, ділянка повинна бути просторим – відстань між ялівцями не повинно бути менше півметра, і це самий мінімум.

Дуже красиво виглядають батоги стелиться ялівцю над камінням, тому можна засипати ділянку під ці рослини гравієм або галькою – такі клумби виглядають дуже благородно. Також дуже гарні вони поруч з камінням.

Якщо ялівець потрібно пересадити

Пересадка ялівцю – процедура відповідальна, тому вдавайтеся до неї тільки в разі крайньої необхідності. Просто так переносити ялівець з місця на місце не слід.

Якщо рослина просто необхідно пересадити – наприклад, ви посадили його занадто близько до будинку, а тепер вирішили зробити на цьому місці альтанку або терасу – врахуйте, що дорослі великі екземпляри переносять цей процес значно гірше молодих кущиків, коріння яких ще не пішли в землю досить глибоко.

При пересадці потрібно дотримуватися певних правил:

  • не можна просто витягти кущ із землі і посадити його на вибране місце. Ні, витягувати ялівець з грунту потрібно з грудкою землі, щоб якомога менше травмувати відростки;
  • для цього обкопавши ялівець по колу, розмір якого прямо залежить від віку вашого рослини – чим старше ваш ялівець, тим більше повинен бути діаметр кола;
  • піддягніть свій кущ широкої лопатою і витягніть його із землі таким чином, щоб всі корені виявилися всередині земляного кома;
  • перенесіть його на заздалегідь підготовлене місце, при цьому врахуйте, що ширина посадкової ями повинна бути значно більше ширини кореневої системи ялівцю. На дні її бажано зробити дренаж, і наполовину засипати поживною сумішшю, що складається з торфу і перегною, після чого як слід пролити водою – в цьому випадку коріння буде легше адаптуватися на новому місці;
  • поставивши ялівець рівно земляною грудкою в посадкову яму, зверху присипте коріння землею і злегка її утрамбуйте;
  • над поверхнею утрамбованої грунту потрібно насипати тонкий шар піску, після чого ще раз її гарненько полити і замульчувати тирсою, хвоєю або сухим листям – це вбереже коріння від пересихання і допоможе їм швидше прийти в себе після пересадки.

Який час краще вибрати для пересадки ялівцю

І в осінній, і у весняній пересадці є свої плюси і мінуси. Які вони?

При весняній пересадці:

  • після того, як земля відтанула, перш за все приготуйте нове місце для вашого ялівцю – посадкову яму треба зробити за правилами, які ми розглянули вище;
  • прорежьте грунт навколо обраного для пересадки ялівцю гострої лопатою приблизно на її глибину і залиште так на 2-3 дня;
  • майте на увазі, що час пересадки залежить і від виду рослини. Наприклад, тиси потрібно пересаджувати восени, в цьому випадку вони вкорінюються набагато краще;
  • після того, як ви пересадили рослина, пролили його кореневу систему водою і замульчувати, обов`язково притените його і не знімайте укриття до кінця червня;
  • ялівці дуже стійкі до посухи, однак пересаджена рослина після процесу необхідно потроху поливати, щоб допомогти коріння швидше адаптуватися на новому місці. Не бійтеся залити коріння, дренаж допоможе уникнути цієї неприємності.

Якщо ви пересаджує свою рослину восени:

  • восени підрізи навколо куща робити не потрібно, достатньо просто обкопати його, щоб було зручніше виймати з ґрунту;
  • намагайтеся, щоб грунт з коріння рослини не обсипався, таким чином коренева система менш травмується;
  • вибирайте для пересадки похмурий теплий день. Бажано, щоб до заморозків залишалося не менше місяця;
  • не допускайте висихання грунту під рослиною, поливайте його потроху, але часто. Ближче до заморозків полив слід припинити, а коріння навколо рослини замульчувати – це збереже їх і від вологи, і від вимерзання. Незважаючи на те, що ялівець морозостійкий, після пересадки коріння його потрібно поберегти;
  • вкривати сама рослина на зиму особливої ​​необхідності немає, а ось подбати про притенении його приблизно в кінці березня – необхідно вберегти пересаджений екземпляр від яскравого весняного сонця.

І ще один важливий момент: часто буває, що при осінній пересадки ваше рослина прекрасно виглядає всю зиму, а з приходом весни починає жовтіти і сохнути.

Це відбувається тому, що в осінні місяці вологість повітря істотно підвищується, тому вода зі стебел рослин не випаровується, продихи закриті, і ялівець виглядає здоровим, яскравим і зеленим, особливо на тлі снігу та темного саду.

А ось навесні, коли температура з кожним днем ​​підвищується, ці продихи відкриваються і вода з рослини починає випаровуватися. А коренева система ще не адаптувалася настільки, щоб добувати необхідну кількість води з грунту. І рослина отримує менше вологи, ніж віддає. Це загрожує загибеллю рослини, тому навесні потрібно потурбуватися поливом.

А ось влітку рослина віддає води ще більше, оскільки в спеку випаровування стає більш інтенсивним. Така втрата вологи самим негативним чином позначається на підземній частині рослини, яка може просто не витримати такого навантаження. Тому влітку ялівці НЕ пересаджують.

висновок

Отже, як ми з`ясували, пересаджувати ялівці можна і навесні і восени, якщо дотримуватися при цьому певні правила:

  • перш ніж почати пересадку, точно з`ясуєте, до якого виду належить ваше рослина, так як від цього залежить, в який час можна здійснювати пересадку, щоб рослина була травмовано якомога менше;
  • ретельно дотримуйтесь правил пересадки;
  • не допускайте пересихання пересаджених екземплярів.

Тоді рослини зможуть адаптуватися на новому місці і радувати вас своїми пухнастими гілками.

Вирощування ялівцю в саду – посадка у відкритий ґрунт, догляд, опис та фото

Ялівець (Juniperus) являє собою рід, який об’єднує кілька десятків видів дерев та чагарників сімейства кипарисових, які є одними з найпоширеніших хвойних порід на Землі. У природі представники роду виростають в Північній півкулі в зоні помірного та субполярного клімату, а також у високогір’ях тропіків.

З декількох десятків видів в садівництві використовується близько 20. Однак існує безліч гібридів й декоративних сортів цієї рослини.

Садові ялівці давно вже стали звичною прикрасою садів та міських парків. Стійкі до морозів й негоди, невимогливі у догляді, доступні в різних формах та розмірах, вони є цінним елементом будь-якого ландшафтного дизайну.

Опис ялівцю з фото

Види й сортові форми ялівців відрізняються своєю різноманітністю. Розрізняють сланкі та низькорослі чагарники висотою 15-40 см, а також високі до 10 м дерева й кущі з різною формою крони – стовпчастою, яйцеподібною, конічною або розлогою.

У деяких видів листя має тільки форму голок, в інших — голки й лусочки (наприклад, ялівець китайський, проміжний, вірджинський).

Хвоя ялівцю може бути як жорстка й колюча, так і м’яка. Колір її варіюється від сорту, але переважають сіро-блакитні, сизі й зелені відтінки. Тим ефектніше та незвичніше на їх тлі виглядають варієгатні сорти з золотистим забарвленням.

Це зазвичай дводомні рослини, оскільки однодомні зустрічаються рідко. Залежно від умов зростання перше цвітіння ялівцю починається в 5-8-річному віці. Чоловіче суцвіття розвивається за рік до цвітіння, а жіноче в перший рік навесні.

Цвітіння триває з кінця квітня до початку червня. Після відцвітання зав’язуються плоди, що схожі на ягоди. Насправді це дрібні, м’ясисті шишки, які у деяких видів є їстівними.

Їх дозрівання триває рік, а в несприятливих умовах (прохолодна й дощова погода) навіть два роки. У перший рік шишкоягоди ялівцю зелені, але після закінчення зрілості стають темно-синіми, покритими восковим блакитним або сріблястим нальотом.

Вони служать їжею птахам, використовуються в кулінарії та медицині та багаті дубильними речовинами, ефірними оліями й мікроелементами.

Отруйний ялівець чи ні? Ягоди, хвоя та пагони можуть бути помірно токсичними для собак й кішок при ковтанні, хоча більшість домашніх тварин не чіпають рослину через гіркий смак. Потрапляння в шлунок може викликати діарею та блювоту.

Посадка ялівцю у відкритий ґрунт

Саджанці ялівцю з відкритою кореневою системою або закритою джутовим мішком висаджувати найкраще навесні або восени при відносно низьких температурах і коли земля насичена вологою. Саме тоді коріння ялівцю та інших хвойних дерев проявляє найбільшу регенеративну здатність, а транспірація не така інтенсивна, як в літню спеку.

Саджанці в контейнерах можна висаджувати протягом усього сезону. Якщо ви купуєте карликове хвойне дерево для горщикового озеленення, то зазвичай потрібна пересадка в горщик більшого розміру. Зробити це можна на наступний день після покупки, але перед цим дерево слід рясно полити та дати корінню просочитися водою.

Як вибрати місце для посадки ялівцю? Чагарник найкраще росте на помірно родючих, добре дренованих та досить сухих ґрунтах (піщаних, супіщаних), від злегка кислих до нейтральних, в діапазоні від 5,5 до 7,0 за шкалою pH.

Зазвичай рівень pH садових ґрунтів знаходиться в діапазоні від 6,0 до 7,0. Додавання органічного компосту в землю, що взята з посадкової лунки або використання його як мульчу також може допомогти підвищити кислотність та надалі підтримувати її рівень.

При посадці у важку глину або інший щільний ґрунт змішайте компост або перегній з 30-50% грубозернистого піску або дрібного гравію. При посадці в піщані субстрати додайте в лунку універсальний ґрунт та компост. Дані компоненти допоможуть утримати вологу й забезпечити рослину поживними речовинами.

Обрана ділянка для посадки повинна бути сонячною або в півтіні, але варієгатні сорти найкраще демонструють своє забарвлення на сонці.

Посадка саджанця ялівцю

Викопавши яму для ялівцю, переконайтеся, що її глибина відповідає висоті кореневої грудки, а ширина на 50 см більше. Коренева шийка повинна знаходиться трохи вище рівня землі, оскільки після поливу рослина трохи «просяде».

Помістивши ялівець в посадкову яму, однією рукою утримуйте рослину прямо, а іншою рукою починайте засипати ґрунтову суміш навколо коренів, утрамбовуючи, щоб видалити повітряні кишені.

Коли яма заповниться до половини, можна трохи полити та потім досипати землю, що залишилась. Утрамбуйте та знову добре полийте. Багато садівників додають у воду для поливу розчин, який стимулює швидкий розвиток нових коренів й зменшує стрес від посадки.

Висаджуючи відразу кілька ялівців, дотримуйтесь достатнього інтервалу між ними, щоб забезпечити вже дорослим рослинам хорошу циркуляцію повітря, яка знизить ризик розвитку грибкових захворювань.

Догляд за ялівцем в саду

Чагарник стійкий до багатьох несприятливих факторів та після посадки не вимагає особливого догляду. Оскільки рослина віддає перевагу помірно сухому ґрунту, то надлишок вологи може привести до розвитку кореневої гнилі та інших грибкових хвороб.

У перший рік після посадки молоді саджанці при відсутності опадів поливають за потреби – після висихання верхнього шару землі. Ґрунт важливо підтримувати помірно вологим та найкраще поливати раз в кілька днів, але великою кількістю води.

Після вкорінення ялівці стають посухостійкими й рідко потребують додаткового зрошення. Ознакою нестачі вологи під час тривалої посухи є втрата пружності або знебарвлення хвої та лусочок.

Полив необхідний й поза вегетаційного періоду — пізньої осені до настання заморозків, оскільки хвоя продовжує навіть в цей час випаровувати вологу, та під час зимових відлиг.

При догляді за ялівцем у відкритому ґрунті не слід забувати про мульчування. Відразу поле посадки саджанця рекомендується в пристовбурній області викласти 2 см шар мульчі з сухої деревної соснової тріски, кори або верхового торфу. Мульчування перешкоджає сильному пересиханню субстрату, обмежує зростання бур’янів, забезпечує коріння поживними речовинами.

При посадці в оптимальних умовах ялівець практично не потребує великих доз добрив. Навесні починають підгодовувати мінеральними багатокомпонентними добривами, що призначені для хвойних порід згідно з інструкцією виробника. Періодичність підгодівлі – раз у 3-4 тижні. Останній раз вносять добриво не пізніше липня.

Чи можлива пересадка ялівцю? Коріння у рослини неглибоке й чутливе, що значно ускладнює повторну пересадку, яка є основною причиною відмирання пагонів.

Техніка пересадки ялівцю

Якщо виникла необхідність пересадити кущ на нове місце, то його слід добре обкопати з усіх боків, намагаючись не зачепити корінці. Потім вийняти з грудкою землі й перевезти на тачці до підготовленої посадкової ями.

Ялівець взимку у відкритому ґрунті

Рослина зимостійка, але молоді саджанці в перший рік після посадки підгортають в кінці осені шаром соснової кори, хвоєю або опалим листям. Насип не повинен бути високим, оскільки до промерзання найбільш чутливі тільки основа нижніх пагонів та коренева шийка.

Більшу небезпеку взимку для ялівцю середніх й високих розмірів представляють накопичення снігу на гілках після снігопадів та утворення крижаної кірки після відлиги. Під вагою снігу пагони ламаються, крона кущів та дерев деформується.

Лід же викликає пошкодження кори й хвої. Тому відразу після снігопаду необхідно струсити сніг, але обережно, оскільки пагони взимку втрачають гнучкість й легко ламаються.

Щоб заздалегідь уникнути даної проблеми рекомендується восени обмотати насадження мішковиною й обв’язати мотузкою.

Захист ялівцю від зимових ушкоджень

Такий захист допоможе також запобігти сонячному опіку хвої в кінці зими та на початку березня, коли при підвищенні температури починається активний фотосинтез й випаровування вологи хвоєю, а земля ще не відтанула та коріння не здатне поглинати воду із замерзлого ґрунту.

Це призводить до зневоднення голок та лусочок, які до середини весни жовтіють. До сонячної радіації найбільш чутливі молоді ялівці, але вже після п’ятирічного віку стійкість до «вигорання» істотно підвищується.

Чи можна обрізувати ялівець?

Як правило, рослині потрібне тільки санітарне обрізування, при необхідності також проводять стрижку верхньої частині пагонів для контролю росту та підтримки компактної крони насаджень. Таке формування ялівцю найчастіше застосовується при вирощуванні його як бонсай або живопліт.

Оскільки ялівці та інші хвойні дерева дають нові пагони навесні та восени й мало розростаються влітку, то стрижку краще робити ранньою весною в теплих регіонах або раннім літом в більш прохолодних умовах вирощування.

Увага! Прищіпка верхівок абсолютно неприпустима. Причина в тому, що ялівець на відміну від листяних видів рослин накопичує енергію на молодих кінчиках гілок та їх регулярне прищипування протягом сезону послаблює його.

Під час санітарного обрізування видаляють засохлі, пошкоджені, хворі гілки на стику відгалужень. Таким же чином проріджують внутрішню частину занадто загущеної крони.

Важливо! Уникайте обрізування здорових гілок, які знаходяться в «мертвій зоні» у центрі крони

Річ у тому, що в міру розростання сонячне світло майже не проникає в центр крони, тому велика частина зелених пагонів в цій області відмирає або формує дуже мало листяних бруньок, щоб зберегти енергію для зовнішньої частини куща.

На зрілому ялівці з цієї зони нічого вже не виросте, тому при обрізуванні ялівцю важливо не заходити за кордон «мертвої зони» та завжди залишати трохи зеленої хвої на пагоні, що дати можливість для нового приросту.

Зона відмерлих старих пагонів

Омолодити насадження не вийде також якщо кількість старих та голих пагонів перевищує молодий приріст. Такий кущ втрачає декоративність. В цьому випадку його легше замінити новою рослиною. Але зазвичай це стосується тільки дуже старих ялівців.

Користь та застосування ягід ялівцю

Численні плоди-шишки представників роду дуже схожі на ягоди, тому виникає природне питання, їстівні вони? І якщо так, то як краще їх використовувати?

Існує понад 45 різних видів ялівцю та у всіх видів до складу шишко-ягід входить ефірна олія, що містить токсичну речовину туйон, який може викликати розлад шлунка й діарею.

Вся справа в його кількості. Більшість видів має підвищений вміст даної речовини, тому їх ягоди на смак дуже гіркі й непридатні в їжу, наприклад у ялівцю козацького (Juniperus Sabina).

До їстівних видів відносяться Juniperus Drupacea, Juniperus Phoenicea, Juniperus Communis, Juniperus Deppeana та Juniperus Californica. Однак широко використовуються плоди тільки одного виду – ялівцю звичайного (Juniperus Communis).

Попри їстівність плоди ялівцю мають сильно виражений гіркуватий смак та зернисту текстуру, але вони дуже поживні. До складу шишкоягід входить велика кількість таких сполук як: монотерпени, сесквітерпеноїди, проантоціанідіни, флавоноїди, лігнан, дітерпенові кислоти, ефірні олії, цукор.

Ягоди багаті вітамінами C, D3 і B1, а також амінокислотами й мікроелементами (кальцій, кобальт, хром, залізо, магній, марганець, калій, селен, цинк).

Як та де використовують плоди? Насправді ви могли пробувати їх раніше, навіть не підозрюючи про це, адже ялівцеві шишки традиційно використовуються як добавка для додання характерного смаку й аромату джину.

Історія його створення почалася ще в 17 столітті в Нідерландах, коли в віскі стали додавати ялівцеві шишки для поліпшення смаку та додавання напою лікувальних властивостей. Зараз шишки використовуються у виробництві шведського, французького та фінського пива.

Для більш тонкого смаку шишкоягоди злегка обсмажують, а потім подрібнюють й використовують в домашній кулінарії як ароматну спецію в приготуванні страв з м’яса, в соусах, маринадах.

Плоди можуть додати цікавий аромат й смак варенню, джему, настоянці або глінтвейну. Наприклад, в Німеччині неможливо приготувати справжню квашену капусту без ягід ялівцю. У південних Альпах з них роблять темний сироп, який традиційно їдять як десерт з вершками або гарячим молоком.

Запорошений наліт на шишках насправді є дикими дріжджами, тому ялівцеві плоди століттями використовувалися в заквасці для приготування пива й хліба. На півночі Англії й зараз ялівцеву спецію використовують при випічці хліба та навіть тістечок.

Найперше лікарське використання шишкоягід було описано в папірусі стародавнього Єгипту, датованого 1500 роком до нашої ери. Це був поширений засіб для лікування багатьох хвороб у древніх греків, арабів та американських індіанців.

Так, греки використовували плоди ялівцю як засіб для церемоній очищення й для підвищення фізичної витривалості (особливо у спортсменів). Римляни застосовували їх як дешевий замінник чорного перцю, який було дорого імпортувати з Індії.

У традиційній китайській медицині ялівцеві шишки століттями використовувалися для поліпшення роботи нирок та сечового міхура, а також як природний антибіотик для лікування інфекцій й в складі мазей для лікування ран.

Ялівцеві чаї та відвари призначали для лікування шлунково-кишкових захворювань, інфекцій сечового міхура, туберкульозу, гельмінтозів. Для приготування смачного сечогінного чаю потрібно залити шишки окропом та настояти їх 10 хвилин. До чаю додають мед або інший натуральний підсолоджувач.

Рекомендації по збору врожаю. Збирайте стиглі плоди протягом усього року в міру того, як вони набувають темно-синього кольору. Обов’язково сушіть урожай в прохолодному та темному місці, щоб зберегти вміст ефірних олій. Гілочки ялівцю можна покласти для просушування в коричневий паперовий пакет, а потім зберігати в скляній банці, як і інші трави.