Астильба чим підгодувати влітку

0 Comments

Зміст:

Астільба: опис вирощування з насіння

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 15 червня 2022 Опубліковано: 16 лютого 2019 Перша редакція: 16 травня 2014 🕒 9 хвилин 👀 50230 разів 💬 7 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Посадка й догляд за астільбою
  • Квітка астільба – опис
  • Вирощування астільби з насіння
  • Посадка астільби
  • Догляд за астільбою
  • Астільба після цвітіння
  • Види і сорти астільби
    • Астільба Арендса (Astilbe x arendsii)
    • Астільба китайська (Astilbe chinensis)
    • Астільба японська (Astilbe japonica)
    • Астільба простолиста (Astilbe simplicifolia)
    • Коментарі

    Шукаєте яскраві та цікаві рослини для тінистого саду – астільба ідеальний претендент.

    Якщо організувати цій рослині правильний догляд (спойлер: це не складно, впорається і новачок!), астільба без проблем може рости і цвісти на одному місці без пересадки до 20 років! Потрібно тільки це місце правильно вибрати.

    • Як звичайний шприц допоможе вирішити проблеми з розсадою екзотичної рослини?
    • Що робити, якщо у астільби постійно оголюються корені?
    • Що означають пінисті згустки на листі?
    • Чи правда, що хости можуть «вилікувати» слабку астільбу?

    Прослухати статтю

    Посадка й догляд за астільбою

    • Посадка: травень-червень.
    • Цвітіння: кінець червня-серпень.
    • Освітлення: притінок або затінок.
    • Ґрунт: вологий суглинок із pH 5,5-6,5.
    • Полив: частий і рясний, у спеку – двічі на день.
    • Підгортання: регулярне.
    • Підживлення: навесні при підгортанні вносити перегній, у середині червня – калійні добрива, перед завершенням цвітіння – фосфорні.
    • Розмноження: насіннєве, вегетативне – поділом куща, відділенням кореневища з брунькою без викопування куща.
    • Шкідники: слиняві пінниці, галлові та суничні нематоди.
    • Хвороби: коренева гниль, бактеріальна плямистість, фітоплазмові та вірусні захворювання.

    Астільба (лат. Astilbe), або Астильба – представник роду трав’янистих багаторічників родини Ломикаменеві, що об’єднує за різними свідченнями від 18 до 40 видів. «А» – без, «стільбе» – блиск, тобто лорд Гамільтон, ботанік із Шотландії, котрий дав ім’я рослині, мав на увазі, що в астільби листя матове, тьмяне, без блиску. Родом астільба зі Східної Азії, Північної Америки та Японських островів. Росте в широколистяних лісах, на берегах струмків, у місцях, де влітку волого. В Європу з Японії астільбу наприкінці XVIII або на початку ХІХ століття привезли мисливці за дивовижними рослинами Карл Тунберг і фон Зібольд, і відтоді вона є фаворитом усіх тіньових садів.

    Квітка астільба – опис

    Астільба є кореневищною рослиною, надземна частина якої на зиму відмирає. Стебла у астільби прямостоячі, заввишки від 8 до 2 м залежно від виду чи сорту. Листя довгочерешкове, іноді просте, іноді двічі або тричі перисте, зубчасте. Колір – темно-зелений або червонувато-зелений. Кореневище астільби дерев’янисте і залежно від виду дірчасте або щільне. Щороку у верхній частині кореневища утворюються нові бруньки, нижня ж частина поступово відмирає. Щорічний вертикальний приріст становить приблизно 3-5 см, тому перед зимою до оголеного кореневища підсипають родючий ґрунт.

    Квіти астільби – це верхівкові суцвіття з дрібних ажурних квіток білого, червоного, бузкового, рожевого, лілового відтінків, що зацвітають у червні-липні-серпні. Суцвіття бувають волотисті, ромбічні й пірамідальні. Дуже красиві види з суцвіттями, що никнуть. Плід астільби – коробочка. За термінами цвітіння астільби бувають ранні (кінець червня-початок липня), середні (липень) та пізні (серпень).

    Вирощування астільби з насіння

    Розмножуються астільби вегетативним шляхом (поділом куща і відокремленням кореневища з брунькою) та насінням. І хоча недосвідчені квітникарі віддають перевагу вегетативним способам, ми розповімо вам, як виростити астільбу з насіння, адже саме насіннєвий спосіб розмноження дозволяє займатися селекцією та отримувати нові сорти. Насіння астільби висівають у березні: в широку посудину заввишки 15 см поміщають суміш торфу з піском (1:1), а зверху – шар снігу завтовшки в 1 см (у безсніжну зиму можна нашкребти сніг у морозилці), на який розсипають насіння. Сніг тане, зволожуючи ґрунт, занурює в нього і насіння. Після того, як сніг розтане, помістіть посудину в прозорий пакет і поставте в холодильник днів на двадцять (це називається стратифікація) до появи сходів, а потім перенесіть у світле тепле (18-22 ºС) місце. Будьте обережні з поливом, інакше ви погубите розсаду: поливайте під корінь або шприцом впорскуйте воду в ґрунт. Коли у сіянців з’явиться 2-3 листочки, їх пікірують у маленькі горщики, щоб висадити в ґрунт. Коли саджати астільбу з сіянців, ми розповімо в наступному розділі.

    Посадка астільби

    Вирощування астільби і догляд за нею особливих труднощів не передбачають, тому почнемо з головного: посадка астільби здійснюється в травні-червні з північного боку будинку, в тіні дерев або кущів, хоча деякі сорти можуть пристосуватися і до більш сонячного місця і цвістимуть рясніше, але менш тривало. Якщо поруч буде фонтан або басейн – взагалі ідеально. Ґрунт найкраще підходить суглинний, з високим заляганням ґрунтових вод. Оптимальна кислотність – рН 5,5-6,5. Астільба в саду чудово росте з хостами: листя хост зберігає вологість ґрунту і не дає йому перегріватися у спеку.

    Посадка астільби навесні розпочинається перекопуванням ділянки і видаленням кореневищ бур’янів та інших рослин із подальшим удобренням клумби компостом, перепрілим гноєм або перегнилим торфом з розрахунку 2 відра добрива на 1м2. Перед тим, як посадити астільбу, підготуйте ямки завглибшки та завширшки 20-30 см на відстані 30 см одна від одної і вкиньте в кожну по півсклянки золи і 1 столову ложку мінерального добрива, потім добре полийте. Помістіть розсаду, вірніше, корінь астільби, так, щоб над бруньками росту шар ґрунту був не менш 4-5 см. Засипте землею, ущільніть її й замульчуйте посадку шаром перегною або торфу товщиною 3-5 см.

    Догляд за астільбою

    Головна особливість астільби – наростання кореневища вгору і поступове відмирання нижньої його частини. Тобто з часом коренева система опиняється без живлення, тому особливого значення набуває підгортання астільби. Не дозволяйте ґрунту пересихати: своєчасний полив – одне з обов’язкових правил, яке включає догляд за астільбою. Крім того, мульчування дозволить вам не лише захистити кореневу систему від перегріву, а й довше зберегти вологість ґрунту, а також позбутися бур’янів і необхідності часто розпушувати ґрунт. Потреба астільби у воді – від середньої до високої залежно від виду і сорту, але всі різновиди потребують регулярного і рясного поливу в період формування суцвіть. У сильну посуху поливайте астільбу двічі на день – рано-вранці і ввечері.

    Без пересадки астільба може рости 5-7 років, але якщо ретельно за нею доглядати і вчасно вносити добрива, то термін її життя на одній і тій самій ділянці може тривати до двадцяти років. Підживлюють астільбу навесні азотними добривами (внесення перегною при підгортанні), в середині червня – калійними (по півлітра на кущ розчину 2 столових ложок калійної селітри на 10 л води), а перед закінченням цвітіння – фосфорними (20 г суперфосфату на кущ). Після внесення добрив ґрунт розпушують і знову мульчують. Астільба, як і багато інших інтродукованих рослин, своїх специфічних «ворогів» залишила в місцях походження. У наших широтах її іноді вражає слинява пінниця і дві нематоди – сунична і галова. Пінниця селиться в пазухах листків і утворює пінисті слиноподібні виділення, усередині яких живуть личинки-цикадки. Що більше пінниць, то більше викривлюється листя, вкриваючись жовтими плямами. У результаті рослина в’яне частково або повністю. Позбутися слинявої пінниці можна шляхом обробки рослин конфідором, рогором, карбофосом або актарою. Сунична нематода – листовий шкідник, вона паразитує на бруньках, листі і квітках, від чого ті деформуються і вкриваються жовтими або бурими некротичними плямами. Ріст рослин уповільнюється. Галова нематода вражає коріння, утворюючи на ньому дрібні нарости (гали) з нематодами всередині. Явно помітними гали стають у другий період вегетації. Заражені рослини погано розвиваються і цвітуть, іноді навіть гинуть. Потрібно вчасно відбракувати рослини з явними ознаками зараження і видалити їх. Крім того, стежте за появою бур’янів у першій половині вегетації і відразу видаляйте їх. У другій половині коріння астільби, розростаючись, заглушає бур’яни, і в сапанні вже не буде потреби. Рослини на ділянці обробіть фітовермом.

    Астільба після цвітіння

    Коли астільба відцвіте і квітконоси почнуть засихати, не поспішайте їх зрізати, оскільки і в напівсухому вигляді ефектні суцвіття астільби прикрашатимуть ваш сад. Але наприкінці сезону, коли доведеться наводити лад у квітнику перед зимовим спокоєм, стебла астільби потрібно зрізати на рівні з ґрунтом, а ділянку замульчувати. Особливо якщо перед цим ви розсаджували астільбу шляхом розподілу кореневища. Робиться це з метою омолоджування астільби, адже коли корінь здерев’яніє, його важко буде розділити. Тому ранньої осені кореневища ділять так, щоб на кожній частині була брунька росту, тоді наступного року пересаджена астільба зазвичай уже зацвітає.

    Слід лише замульчувати ділянку, а на свіжопересаджені кореневища добре б ще накидати ялинового гілля, щоб захистити нові рослини від зимового морозу і бути впевненим у тому, що астільба навесні не загине від різкого перепаду температур.

    Види і сорти астільби

    У культурі використовується 10-12 видів рослини, які в результаті селекції дали багато гібридних сортів. Сьогодні кількість сортів досягла двохсот. Найпопулярнішими гібридними групами є гібриди Арендса (Arendsii Hybrida), японські гібриди (Japonica Hybrida), астільба китайська (Astilbe Chinensis) та її різновиди, а також астільба простолиста (Astilbe simplicifolia).

    Астільба Арендса (Astilbe x arendsii)

    Представлена сорока сортами, які є результатом схрещування базового виду – астільби Давида – з іншими видами. Це потужні, розлогі, високі кущі (до 100 см) кулястої або пірамідальної форми з темно-зеленим листям і кінцевими суцвіттями білого, бузкового, червоного і рожевого кольорів. Цвіте довше за інші види, протягом 30-40 днів з липня по серпень. Культивується з 1907 року, але найкращі сорти було створено Г. Арендсом. Популярними сортами є астільба Глорія, Діамант, Вайс Глорія, Рубін, Глют та інші. Аметист, Вайс Глорія і Рубін досягають висоти 80 см, Діамант – 90 см. Але якщо у Діаманта, Глюта і Рубіна суцвіття волотисте, то у Глорії і Вайс Глорії – ромбоподібні.

    Астільба китайська (Astilbe chinensis)

    Рослина висотою до 1-1,1 м, прикореневе листя велике, довгочерешкове, стеблове – дрібніше, на коротких черешках, блискуче й ажурне. Суцвіття щільні, 30-35 см завдовжки, квітки дрібні, зазвичай бузкового кольору, але бувають сорти із рожевими та білими квітками. Культивується квітникарями з 1859 року, має низькорослі форми (var. pumila hort.) від 15 до 25 см і форми з конусоподібними суцвіттями var. Taquetii. Астільби цього виду чудово ростуть на сонячних ділянках. Красивими сортами астільби китайської є Astilbe chinensis taquetii «Purpurlanze» неймовірного бузкового кольору, рожева Astilbe chinensis «Vision in Pink», Astilbe chinensis (Pumila Hybrida) «Vision in Red» темно-пурпурового кольору.

    Астільба японська (Astilbe japonica)

    Представлена рослинами невисокими (до 80 см) і компактними, з блискучим, переважно орнаментальним листям. Волотисті суцвіття складаються з рожевих або білих квіток, що розпускаються раніше, ніж у інших видів, до того ж, навіть засохнувши, вони прикрашають сад до глибокої осені. Культивується астільба японська з 1837 року, і перші сорти створив той самий Г. Арендс. Сучасні сорти мають чудову холодостійкість і прекрасно приживаються. З найбільш популярних: сорт Дойчланд (Astilbe japonica Deutschland) з білими квітками, дуже красива рожева Рейнланд (Astilbe japonica Rheinland), блідо-бузкова елегантна Європа (Astilbe japonica Europe) і, нарешті, астільба Монтгомері (Astilbe japonica Montgomery) з пухнастими волотями яскраво-червоного або бордового відтінку.

    Астільба простолиста (Astilbe simplicifolia)

    Погано зносять сухе повітря і високу температуру простолисті гібриди (Simplicifolia Hybrida) та гібриди Тунберга (Thunbergii Hybrida), і це потрібно враховувати. Пониклі, дуже ефектні суцвіття роблять невисокі рослини (20-50 см) повітряними. Серед найбільш вишуканих сортів простолистих – Praecox Alba з білими пухкими «свічками» суцвіть, рожевувата Bronze Elegans, що отримала свою назву за бронзовий відтінок листя, а також кораловий Straussenfeder заввишки 90 см і білий Professor van der Wielen з гібридів Тунберга.

    Астильба: посадка, вирощування і догляд

    Декоративна рослина з різноманітністю забарвлення і різним листям, по праву незамінна прикраса на ділянці. Багаторічник неодмінно буде радувати око, увійде до числа улюбленців ландшафту. Прочитавши цю публікацію, ви дізнаєтеся як правильно садити, вирощувати і доглядати за Астильбою.

    • Опис рослини
    • Посадка астильби
    • Правила вирощування
    • Ґрунт і вибір місця
    • Полив.
    • Підживлення і добриво
    • Зимівка
    • Відхід навесні
    • Як доглядати за астильбою
    • Вирощування кольорів астильба, як прискорити цвітіння
    • Суцвіття
    • Способи розмноження
    • Ділення куща
    • Ділення нирками
    • Розмноження насінням
    • Хвороби і шкідники
    • Популярні види
    • Астильба Давида
    • Астильба голая.
    • Астильба китайська
    • Астильба японська
    • Астильба простолиста
    • Астильба Арендса
    • Ув’язнення
    • Астильба: опис вирощування насіння
    • Зміст
    • Прослухати статтю
    • Посадка і догляд за астильбою
    • Квітка астильба – опис
    • Вирощування астильби з насіння
    • Посадка астильби
    • Догляд за астильбою

    Опис рослини

    Невибаглива в догляді астильба з ажурним листям, є багаторічником. Висота стеблів коливається від 10 см «карликова», до півтора метра довжиною групи «висока».

    Батьківщина Astilbe – Північна Америка, Японія, сімейство трав’янистої рослини – «Камнеломкові». Цвіте з червня до вересня, об’єднуючи дрібні квіточки в єдине суцвіття, що досягає півметра в довжину.

    Панель кольорів, залежно від сорту, зустрічається: білої, червоної, бузкової, а також фіолетового і рожевого відтінків. Листя велика, різна, в кількості, що дозволяє приховати стебель, і надати пишність. Залишається ефективною навіть після опадання суцвітей. Пишність ділянці в тіні додадуть оригінальне листя від зеленого до бордового кольору. При об’єднанні карликових, низьких, середніх, високих видів, отримаються чудові квіти і клумби.

    Посадка астильби

    Очищений від пошкоджень корінь обробити слабким розчином марганцівки для знешкодження. Вирити в підготовленій основі ямки на глибину 25 см. – 30 см. Для збереження вологи в ґрунті, на дно ями покласти мінерали, борошно кісткове, гідрогель або деревну золу. Помістити корінці в ґрунтовну ямку так, щоб вони розташувалися вільно. Засинати грунтом, не притаптувати.

    Правила вирощування

    Від різновиду залежить відповідь на питання, куди посадити – в тінь, полутень чи на сонячну сторону? Переважно це тенелюбна трава, і лише поодинокі сорти виносять сонце. Оптимальний варіант розведення вологолюбної культури – поблизу водойм. Приживка, швидкість росту, цвітіння, залежать від правильного підбору ґрунту, підготовки ґрунту і місця вирощування. Щільність розсаджування і поглиблення ямки для посадки індивідуальні, залежно від сортності.

    Ґрунт і вибір місця

    Садовод спантеличений питаннями: “Який шар перетворення використовувати? Яке обрати місце для вирощування? “. Однозначна відповідь – в попередньо скопаний і очищений ґрунт від бур’яну, в затінення, з присутністю ґрунтових вод. До якості ґрунту особливих вимог не висувається. Підвищену кислотність ділянки присипте золом деревним або доломітовим борошном. Посадка і догляд у відкритому, сонячним променям, місці, не комфортні для бажаного тривалого цвітіння. Застій води і посуха протипоказані, тому підбирайте місце для астильбу вирощування на височині. Відмінний варіант – висадити поблизу басейну, фонтану, або природної водойми.

    Полив.

    Вологість сприятливої землі, важлива відповідь на питання – астильба вирощування і відхід у відкритому ґрунті. Чим більше сонячних променів потрапляють на квітку, тим частіше організовувати полив. Мокрота субстрату є захистом.

    Підживлення і добриво

    На одному місці росте 5 років і довше. Зберігає здоровий вигляд, обійдеться без пересадки і ділення кореневища. Необхідно навесні проводити підживлення з комплексних азотних добрив, для своєчасного відростання нового листя. Внести перегной на грунт біля чагарнику і занурювати. У момент цвітіння удобрювати фосфорами, після скидання кольору прийнятні калійні добрива. Завершивши підгодівлю – замульчувати шаром торфу, товщиною до 5 см.

    Зимівка

    Зимові морози не страшать культуру, але профілактика буде корисною для цвітіння в наступному сезоні. Нанесена мульча на поверхню врятує від можливого вимерзання. Укриття на зимівлю не потрібно.

    Відхід навесні

    На початку настання весняного потепління очистити граблями ґрунт від листя, що залишився з минулого сезону. Особливість культури в тому, що на верхній частині кореня навесні з’являються нирки. За час набрання сили і росту, нирки утворюють молоді кореневища, які не повинні бути на поверхні. Для цього не забувайте присипати куст грунтом.

    Як доглядати за астильбою

    Догляд має основну вимогу – частий полив. Необхідно приділяти увагу особливостям у весняні перепади температури повітря. У цей період слід вкривати лапніком або іншим природним матеріалом, мульчувати. До зимових морозів біля квітки вироблена стійкість.

    Зимовий холод не страшний, проте весняні перепади температури можуть загрожувати здоров’ю і цвітінню. Щоб уникнути втрати, слід укутати культуру природними підсобними матеріалами, до встановлення стабільної температури повітря.

    Вирощування кольорів астильба, як прискорити цвітіння

    Раннє цвітіння залежить від осінньої роботи. Вибрати кущі з 5 – 10 нирками над кореневищем, викопати і пересадити в горщики, заповнені вологим торфом. Заповнений контейнер перенести в прохолодне, захищене від морозів, місце. Температура в приміщенні не повинна опускатися нижче 0 ° і вище 3 ° С. У лютому ємності перенести в теплицю, яка прогріється до 10 °, тримати при цій температурі до появи першого листя. Через 2 – 3 тижні, після того, як листя зміцніти – підняти температуру повітря в теплиці до + 20С, створити ефект затемнення. Таким чином, ви допоможете «прокинутися» раніше. У період вегетації культуру не удобрювати, проводити лише полив.

    Суцвіття

    Квіти розрізняються категоріями суцвітей. Основних форми чотири: заметільчаста, пірамідальна, ромбічна, поникаюча.

    Будь-яка сортність вимагає обрізки відцвілих квіток. Чекати утворення насіння не варто, якщо декоративна рослина на ділянці призначена для прикрашання ландшафту. Видалення відмерлих соцвітей дозволить продовжити цвітіння. Наприкінці сезону цвітіння, виробляти підрізання куща в цілому. Втечі перед зимівлею зрізати на рівень 2 – 5см. від ґрунту, мульчувати природними органіками або неорганічними подрібненими штучними матеріалами.

    Способи розмноження

    Особливості вирощування залежать від правильного розмноження, пересадки культури. Процедури проводять у міжсезоння, трьома способами:

    Ділення куща

    Викопати, зрізати листя, обережно очистити кореневище від псування. Розрізати гострим ножем на окремі діленки, в кожній з яких по 4 – 5 нирок, плюсом частина здорового кореня. Розсадити діленки в підготовлені ямки на відстані один від одного в 25 – 30 см. Мульчувати хвоєю або мхом, щодня поливати і періодично розпушувати ґрунт. Ділять рослину п “яти – восьми річного віку.

    Ділення нирками

    Нирки спільно з невеликим шматочком коріння зрізати ножем, знешкодженим у розчині марганцю. Місце зрізане обсипати розмільченим активованим вугіллям або золою деревини. Нирки і частину корінця розмістити в ємність, заповнену гравієм і торфом, в розрахунку 1:3. Накрити чорняво плівкою або склом. Раз за день провітрювати і зволожити. Після проростання і зміцнення саджанця – висадити в квітник.

    Розмноження насінням

    Рідко застосовується, але реальна дія. Для розведення сортової культури, насіння купуйте в квіткових магазинах, тому що зібрані на ділянці, результат навряд чи дадуть. Перед посівом слід провести профілактичні види робіт. Проведіть стратифікацію, тобто підготовку насіння. Докладніше – насіння винести на 20 днів у темне холодне місце, з температурою від -5 ° до + 4 ° С. Після закінчення зазначеного терміну, висіяти насіння в ящики з вологим родючим ґрунтом. Перенести в світле і тепле приміщення. Посадкові контейнери провітрювати. Через місяць з’явиться паросток з листочками, настала пора загартовувати. Перемістіть ящик з ємностями з паростками в затемнені ділянки, не на північну сторону. Враховуйте, що рясний полив, як і посуха, сходам принесуть шкоду. При появі на паростку 3 листя – перенести рослину в квіткову клумбу.

    Хвороби і шкідники

    Дивовижна рослина. Міцний імунітет до заморозків, довгий термін цвіте різнобарв’ям. Є ще один плюс – шкідники не люблять цю культуру. Трапляються незначні винятки. Равлики або тля з’явилися на кущі – обприскайте інсектицидами, або розчиненим господарським милом. Корінь вражений галловою нематодою – знищити заражений куст, боротьба з цим шкідником марна. Ґрунт навколо віддаленого чагарнику обробити, місце для посадки культури не використовувати тривалий час. Пінницю на листі збирають вручну, щоб уникнути розмноження сер.

    На фото пінниця слинява

    Популярні види

    Селекціонерами виведено понад 30 різновидів культури. Сорти діляться на групи, класифікуються за розмірами, кольором і формами суцвітей. Найбільш життєстійкі – високорослі.

    Астильба Давида

    Висота сягає півтора метра, формами розлога. Листя світлого зеленого відтінку, двічі і тричі периста по виду. Квіточки дрібні, рожеві, бузкові. Суцвіття сягають 40 см. Цвіте в середньому два тижні в середині літа. Сорт невибагливий, догляд полягає у своєчасному поливі, підживленні органічними речовинами. Місце розташування для вирощування виключно тіньове.

    Астильба голая.

    Сорт карликовий, висота не вище 20 см., в ширину розростається до 15 см. Морозостійка, вологолюбна, не примхлива. Ажурне листя надає пишність. Дрібні квітки, зібрані в суцвіття, ніжно – рожевого кольору. Висаджувати рекомендується на кам’янистому ґрунті поблизу водойми, по 2 – 3 штуки в одне посадкове місце. Радує до глибокої осені бронзовим відтінком листя.

    Астильба китайська

    Стебель селеніючий, одиночний, з рудими волосинами. Досягає одного метра у висоту. Суцвіття зібрані з червоних, фіолетових або білих квіток. Листя соковито зелені, ажурні, вкриті ворсинками. Цвіте весь літній період. Особливість різновиду – має лікувальні властивості. Використовується в якості настою і відвару з кореневища і листя. Застосовується при забоях, болях післяопераційних, ревматизмі.

    Астильба японська

    Широко розростається, висота в межах 70 см. Листя перисті і глянцеві, яскраво-зеленого кольору. Квітки з ароматом, білі або рожевого відтінку. Суцвіття ромбовидні, близько 30 см., цвіте в пік літа. Коли відцвіте, суцвіття ще довго прикрашатимуть куст. Гарно виглядає букет з висушених квітів. Перевага до місця – тінь, водянистий ґрунт. Елегантний сорт морозостійкий, після розмноження легко приживеться.

    Астильба простолиста

    Втечі середньої довжини, близько 45 см., причому параметр зберігається в ширину і у висоту рівномірно. Листя різне, блискуче, насичено зелене. Суцвіття виглядають білим і ніжно рожевим ажуром. Не переносить посуху, морозостійка культура.

    Астильба Арендса

    Велика група культур, гібридних форм. Виведено середні та високі сорти. Корінь потужний, шнуроподібний. Після розмноження способом ділення кореневища, швидко відновлюється. Палітра суцвітей багата на колірну гаму. Листя зубчасте, перисте, зеленого кольору з блиском. Цвіте все літо. Морозостійка. Пріоритет у виборі місця – полутень, ґрунт повинен бути водянистим.

    Ув’язнення

    Колір шикарно виглядає з іншими тіньовими квітниками поруч або на клумбі. Декоративні рослини прикрашають ландшафтний дизайн.

    Астильба – вирощування, догляд у відкритому ґрунті, для тривалого і яскравого цвітіння не витратить багато зусиль. Ділянка буде ошатною і залучатиме погляди, якщо не забувати виконувати певні правила вирощування:

    • Мульчувати наявними, природними матеріалами;
    • Чим більше затіненість, з найменшим попадання сонця, тим комфортніше кущу;
    • Частий полив;
    • Розмножувати відповідно запропонованих способів і вимог до них;
    • Своєчасно проводити профілактику в боротьбі зі шкідниками;
    • Догляд не складний, але до рекомендацій прислухатися.

    Красиві і здорові рослини на вашій ділянці – запорука гарного настрою.

    Астильба: опис вирощування насіння

    Автор: Наталія 16 лютого 2020 Категорія: Садові рослини

    Шукаєте яскраві і незвичайні рослини для тінистого саду – астильба ідеальний претендент.
    Якщо організувати цій рослині правильний догляд (спойлер – це не складно, впоратися і новачок!), астильба без проблем може рости і цвісти на одному місці без пересадки до 20 років! Потрібно тільки це місце правильно вибрати.

    • Як звичайний шприц допоможе вирішити проблеми з розсадою екзотичної рослини?
    • Що робити, якщо астильби постійно оголюють коріння?
    • Що значать пеністі згустки на листях?
    • Чи правда, що хости можуть «вилікувати» хіріючу астильбу?

    Зміст

    Прослухати статтю

    Посадка і догляд за астильбою

    • Посадка: травень-червень.
    • Цвітіння: кінець червня-серпень.
    • Освітлення: напівтінь або тінь.
    • Ґрунт: вологий суглинок з pH 5,5-6,5.
    • Полив: частий і рясний, у спеку – по 2 рази на день.
    • Занурення: регулярне.
    • Підживлення: навесні при зануренні вносити перегній, в середині червня – калійні добрива, перед завершенням цвітіння – фосфорні.
    • Розмноження: насіннєве, вегетативне – діленням куща, відділенням кореневища з ниркою без викопування куща.
    • Шкідники: слиняві пінниці, галлові та земляничні нематоди.
    • Хвороби: коренева гниль, бактеріальна плямистість, фітоплазмові та вірусні захворювання.

    Астильба (лат. Astilbe) – представник роду трав’янистих багаторічників сімейства Камнеломкові, що об’єднує за різними свідченнями від 18 до 40 видів. «А» – без, «стільбе» – блиск, тобто лорд Гамільтон, ботанік з Шотландії, який дав ім’я рослині, мав на увазі, що у астильби листя матове, тьмяне, без блиску. Родом астильба зі Східної Азії, Північної Америки та Японських островів. Росте в широколічних лісах, по берегах струмків, в місцях, де влітку волого. До Європи з Японії астильбу наприкінці XVIII або на початку XIX століття привезли мисливці за дивовижними рослинами Карл Тунберг і фон Зібольд, і відтоді вона є фаворитом усіх тіньових садів.

    Квітка астильба – опис

    Астильба являє собою кореневищну рослину, надземна частина якої на зиму відмирає. Стебли у астильби прямостоячі, висотою від 8 см до 2 м залежно від виду або сорту. Листя довготривале, іноді просте, іноді двічі або тричі перисте, зубчасте. Колір – темно-зелений або червонувато-зелений. Кореневище астильби деревянисте і залежно від виду пухке або щільне. Щороку у верхній частині кореневища утворюються нові нирки, нижня ж частина поступово відмирає. Щорічний вертикальний приріст становить приблизно 3-5 см, тому перед зимою до кореневища підсипають родючий ґрунт.

    Квіти астильби являють собою верхівки суцвіття з дрібних ажурних квіток білого, червоного, бузкового, рожевого, лілового відтінків, що зацвітають у червні-липні-серпні. Суцвіття бувають заметільчасті, ромбічні та пірамідальні. Дуже красиві види з поникаючими суцвіттями. Плід астильби – коробочка. За термінами цвітіння астильби бувають ранні (кінець червня-початок липня), середні (липень), і пізні (серпень).

    Вирощування астильби з насіння

    Розмножуються астильби вегетативним шляхом (діленням куща і відділенням кореневища з ниркою) і насінням. І хоча недосвідчені квітникарі воліють вегетативні способи, ми розповімо вам, як виростити астильбу із насіння, адже саме насіннєвий спосіб розмноження дозволяє займатися селекцією і отримувати нові сорти. Насіння астильби висівають у березні: у широку ємність висотою 15 см поміщають суміш торфу з піском (1:1), а зверху – шар снігу товщиною в 1 см (у безсніжну зиму можна наскребти сніг у морозилці), по якому розсипають насіння. Танений сніг, зволожуючи ґрунт, занурює в нього і насіння.

    Після того, як сніг розтане, помістіть ємність у прозорий пакет і поставте в холодильник днів на двадцять (це називається стратифікація) до появи сходів, а потім перенесіть у світле тепле (18-22 ºC) місце. Будьте обережні з поливом, інакше ви погубите розсаду: поливайте під корінь або шприцом впорскуйте воду в грунт. Коли у сіянців з’явиться 2-3 листки, їх пікірують в маленькі горщики, щоб висадити в грунт. Коли садити астильбу з сіянців, ми розповімо в наступному розділі.

    Посадка астильби

    Вирощування астильби і догляд за нею особливих труднощів не передбачають, тому почнемо з головного: посадка астильби здійснюється в травні-червні з північного боку будинку, в тіні дерев або кущів, хоча деякі сорти можуть пристосуватися і до більш сонячного місця і цвісти будуть рясніше, але менш тривало. Якщо поруч буде фонтан або басейн – взагалі ідеально. Ґрунт краще суглиністий, з високим заляганням ґрунтових вод. Оптимальна кислотність – pH 5,5-6,5. Астильба в саду відмінно сусідить з хостами: листя хост зберігають вологість ґрунту і не дають їй перегріватися в спеку.

    Посадка астильби навесні передується перекопуванням ділянки і видаленням кореневищ бур’янів та інших рослин з подальшим добривом клумби компостом, перепрілим гноєм або перегнилим торфом з розрахунку 2 відра добрива на 1 м 2. Перед тим, як посадити астильбу, підготуйте ямки глибиною і шириною 20-30 см на відстані 30 см один від одного і вкиньте в кожну по півсклянки золи і 1 столову ложку мінерального добрива, потім добре полийте. Помістіть розсаду, вірніше, корінь астильби так, щоб над нирками росту шар грунту був не менше 4-5 см. Засипте землею, ущільніть її і замульчуйте посадку шаром перегну або торфу товщиною 3-5 см.

    Догляд за астильбою

    Головна особливість астильби – наростання кореневища вгору і поступове відмирання н