Лікар спростував популярну зимову “лякалку”. Що насправді буде, якщо бігати без шапки

Із самого дитинства кожен із нас чув фразу про те, що якщо ходити восени та взимку без шапки, то надує вухо і ми захворіємо. Але чи дійсно це так?

Відповідь на це питання дає РБК-Україна (проект Styler) із посиланням на публікацію Rhinoclinica в Instagram.

Що треба знати про отит

“Чи може надути вухо, якщо ходити без шапки взимку? Відповідь – ні, бо випадки отиту не пов’язані із переохолодження”, – пояснюють лікарі.

Медики зазначають, що найчастіше причиною отитів стають ГРВІ, гострі чи хронічні назофарингіти, а також приєднання бактеріальної інфекції на фоні вірусного захворювання.

“Секреторні отити – характеризуються симптомами зниження слуху у дітей, найчастіше проходять без температури та гострої симптоматики, виникають у більшості випадків на фоні захворювань носа. Такі отити лікуються у комплексі із патологією носа”, – кажуть ЛОРи.

За статистикою, 50% дітей до 6 років хоча б раз у житті стикалися із гострим епізодом середнього отиту.

“Найчастіше зустрічаються вірусні та бактеріальні середні отити. Більшість випадків гострого середнього отиту проходять спонтанно, проте тактика лікування залежить від віку дитини”, – пояснюють медики.

Як правильно лікувати

Лікарі радять приймати системні нестероїдні протизапальні препарати. Дозування для дітей варто вираховувати залежно від ваги, а не від віку.

Також потрібно під час хвороби часто пити і провітрювати приміщення. Дітям, віком до 2 років, треба давати антибіотики. Старшим дітям – або антибіотики, або вести тактику спостереження 48-72 год, все залежить від вираженості симптоматики.

Що не можна робити при хворобі

Не варто давати антигістамінні препарати, судинозвужувальні краплі та кортикостероїди. Вони не впливають на результат одужання, тому лікарі їх не рекомендують вживати.

Не потрібно застосовувати вушні краплі з лідокаїном чи спиртом без огляду лікаря, бо це може призвести до ускладнень.

Також не варто використовувати краплі з антибіотиками та спиртові тампони, а ще гріти вуха та використовувати теплові компреси.

Коли можна ходити на кладовище, після похорон, чому не можна їздити взимку, як часто потрібно відвідувати його

Відвідування могил померлих близьких – суперечливий ритуал: з одного боку, похід на кладовище дозволяє пом’янути покійних, з іншого – більшість людей відчувають себе незатишно на мертвій землі. Релігія культивує свій підхід до поминання, а разом з тим існує безліч стародавніх повір’їв, з’явилися неспроста, і кожна людина має право дотримуватися ті традиції, які інтуїтивно підтримує.

1. Коли можна ходити на цвинтар
2. Вранці
3. Вдень
4. Ввечері
5. Вночі
6. Що робити, якщо відвідати могилу в першій половині дня не виходить
7. Чи можна ходити на цвинтар взимку
8. Тлумачення по днях тижня
9. Понеділок і вівторок
10. Середа
11. Четвер і п’ятниця
12. Субота
13. Неділя
14. Коли відвідувати цвинтарі після похорону
15. Ранок наступного дня
16. Поминальні дні
17. Інші дні
18. Можна відвідувати кладовище частіше
19. Як правильно вести себе біля могили

Коли можна ходити на цвинтар

Час відвідування покійної землі пов’язано з багатьма факторами: в будь традиціях є раціональна складова і сакральний сенс. Вважається, що на кладовищі правильно йти тільки в світлий час, щоб не турбувати душ померлих і не накликати на себе біди.

Прикмети і традиції дають докладні коментарі до відвідування могил в різний час доби, пояснюючи причини рекомендацій і табу.

Вранці

Ранок вважається найсприятливішим часом для цвинтаря. Церква говорить, що саме в ранні години Господь відпускає душі на зустріч з рідними. А езотерики стверджують, що ранні години дарують захист від витоку енергії і неприємного зіткнення зі світом мертвих.

Раціональний погляд дає таке пояснення: якщо прийти на могилу з ранку, можна встигнути провести прибирання, прочитати молитву, віддатися спогадам і вже до обіду повернутися до нормального життєвого ритму.

Вважається, що негативна енергетика кладовищ в ранкові години смірна і не пристає до відвідувачів, тому ходити туди однозначно варто вранці – під ясним сонцем, як би показуючи свої добрі наміри і пробуджуючи світлу пам’ять.

Вдень

Не завжди є можливість відвідати могили померлих в ранкові години. Прийти на кладовищі можна й після обіду, але при цьому варто дотримуватися кількох правил:

• Не потрібно прибирати на могилі в пізню годину, щоб не турбувати покійну енергію.
• Після обіду ходять на кладовище в самоті або удвох, але не занадто великою процесією – тоді вийде спокійно перенести візит.
• Залишити ритуальну територію потрібно строго до заходу сонця.
• Не варто їсти на кладовищі або залишати гостинці, окрім квітів.

Екстрасенси і досвідчені люди кажуть, що після обіду енергетика перебуває в динаміці, тому чутливі натури можуть відчути себе погано, відчути занепад сил, тривогу.

Якщо вранці на могилу приходять у світлу пам’ять, щоб поділитися з померлим близьким людиною своїми радощами, то пополудні до померлим можна звернутися з питанням, коли щось турбує. Вважається, що відповідь може прийти людині уві сні в той же день або бути висловлено знаками, чужими вустами. Після такого ритуалу обов’язково потрібно побажати душі спокою і подякувати за допомогу, щоб завершити контакт.

Ввечері

Західні годинники вважаються переходом у світ темряви, часто їх порівнюють із завершенням життєвого циклу, тому затриматися на кладовищі у вечірній час – погана прикмета. Якщо відвідування затягнулося випадково, то потрібно хоча б символічно вийти за межі огорожі, поки не зникне останній промінь сонця, і не озиратися.

Також здавна вважалося, що вечір – це час для ізгоїв. Якщо в громаді були люди, яким не дозволялося з’являтися при світлі дня, вони могли відвідати могили близьких таємно — в темний час доби.

Ходити на цвинтар увечері можна тільки до похованим за огорожею – обережно і при великій необхідності.

Вночі

Ніч – це час тиші і спокою. Езотерики закликають поважати відійшли в інший світ і не турбувати їх у цей час. Існують забобони, що ночами на кладовищах повстають неприкаяні душі, шукаючи допомоги. Це на живих може чинити негативний вплив.

Крім того, ночами недобрі люди використовують енергетику кладовищ у своїх ритуальних цілях. З точки зору світської, вночі на кладовищі можуть бродити неблагополучні члени суспільства, тому краще не відвідувати покійну землю в невизначену годину.

Що робити, якщо відвідати могилу в першій половині дня не виходить

Навесні, коли сходить сніг і відтане земля, у будь-якій релігії прийнято прибирати на могилах. Це шану померлим друзям і родичам. Для цього на кладовищі ходять вранці, іноді – всією родиною.

Але якщо візит у могилці несвязан з прибиранням, а є необхідність пом’янути близького, виговоритися, піднести квіти – це можна робити світлим днем серед тижня і навіть по неділях.

Чи можна ходити на цвинтар взимку

В народі існує повір’я, що від свята Покрови до Радуницы, тобто від глибокої осені, коли земля промерзає, і до самої весняної відлиги могили краще не турбувати. Більшою мірою це стосується землі, збирання, посіву квітів.

Відвідати могилу світлу пам’ять можна і в холодну пору року – але обов’язково потрібно робити це вранці або після обіду – до настання темряви.

Нічого залишати взимку на кладовищі не рекомендується, особливо свічки або ліхтар – щоб не нагадувати про теплі померлим душам.

Тлумачення по днях тижня

У православному та язичницькому календарі є деякі орієнтири, коли можна ходити на цвинтар. Суворо дотримуватися такого розкладу не потрібно – на могилку ходять, коли зручно – з добрими намірами і чистими думками. Навіть священнослужителі стверджують, що поминання важливіше суворих формальностей.

Тим не менше, існують спеціально відведені поминальні дні. Раніше, коли люди щодня тяжко працювали, візити до могил вимагали особливого випадку, і тепер – коли всі зайняті у містах – буває нелегко вибратися на кладовище, щоб вшанувати пам’ять померлих.

Є кілька рекомендацій, по яких днях на могили приходити доречно, а коли візит краще відкласти.

Понеділок і вівторок

Початок тижня вважається придатним для відвідування мертвих земель. Часто після церковних і народних недільних свят на наступний день віддають шану померлим близьким.

Середа

По середах не рекомендують ходити на цвинтар або здійснювати поминальні обряди. Похорон в такий день проводять скромно.

Четвер і п’ятниця

Ці два дні вважаються сімейними і прославляють життя. Прямої заборони на поминання ні, але бажано уникати зіткнень з мертвим світом в цей період.

Субота

Шостий день тижня вважається придатним для прибирань та облаштування могил та склепів. У цей час можна приділити увагу усім побутовим, «технічних» питань і помолитися про прощення гріхів, якщо стосунки з померлим були непростими.

В календарі виділено кілька поминальних субот, наприклад, остання перед початком Великого посту або 2, 3 і 4 під час нього.

Неділя

День прощення і милосердя вважається святковим, тому в неділю на могили ходять, щоб позначити урочистий привід, наприклад, призводять нареченого або наречену до покійного родича на «знайомство».

У великі свята не прийнято приходити на кладовище. Поминають небіжчиків за столом або в колі сім’ї. Виняток становить тільки першу неділю після Великодня.

Коли відвідувати цвинтарі після похорону

Після смерті на кладовище приходять в похорон, через 3 дні, на 9 і 40 добу, а також рівно через рік, можна за 1-3 дні, але не на наступний день після похорону. Ці дати необхідно дотримати, щоб проводити відійшла душу в інший світ.

На 9 день приходити на могилу необов’язково, достатньо згадати покійного. Крім цього, потрібно прибирати могилу 2 рази на рік – восени і навесні.

Ранок наступного дня

Думки про те, чи варто приходити на могилу відразу ж, відрізняються. Деякі вважають, що це підтримує душу. Частіше езотерики і священнослужителі кажуть, що потрібно дати померлим упокоїтися, а родичам слід відвикати від контакту з померлим, тому на другий день після похорону відвідування кладовища небажано.

Разом з тим, на могилу відправляють помічника – сусіда або працівника ритуальної служби, щоб переконатися, що на кладовищі порядок після похорону.

Поминальні дні

Найважливішими поминальними днями в році вважають першу неділю після Великодня, Радуниця – наступний вівторок, Троїцьку суботу – на 7 тижні після великодня і Дмитрівську суботу – на 3 тижні після Покривів.

Інші дні

У дні народження померлого на кладовищі їздити не прийнято. Їх відзначають у колі сім’ї ще 3 роки після відходу близького. У свята на кладовищі також ходити не варто.

Можна відвідувати кладовище частіше

Вважається, що покійні не потребують спокою, тому часті відвідування кладовища зайві. Досить приходити туди 2-4 рази в рік.

Езотерики кажуть, що негативна енергетика смерті тисне на здорових людей, тому не варто відвідувати цвинтарі у звичайні дні. Пом’янути померлих можна в церкві або вдома. На кладовище приходять, щоб доглядати за могилою і на рідкісні духовні зустрічі з покійними родичами і друзями.

Як правильно вести себе біля могили

Потрібно проявляти повагу до померлих і вести себе на кладовищі спокійно, тихо і культурно. Не варто їсти, пити або залишати гостинці. Церковнослужителі рекомендують роздати частування бідним в пам’ять про покійних, але не класти їжу на цвинтарну землю.

Якщо на ритуальної території був обронен предмет, його потрібно очистити або освятити. Також більшість езотериків рекомендують ретельно вимивати руки, очищати взуття і прати одяг після походу на цвинтар, щоб усунути енергію смерті. Відуни кажуть, що такий наліт здатний приносити хвороби і неприємності.

З точки зору санітарії це зрозуміло – не варто зривати плоди з дерев, що ростуть поблизу могил, а також важливо обробляти робочий інструмент і предмети, використані при збиранні.

Не можна ходити на цвинтар з малюками, в період вагітності. У маленьких дітей ще немає духовного захисту, вид смерті може налякати їх і вразливих осіб. Те ж стосується жіночого місячного календаря – на початку циклу краще уникати темної зони.

Особливу увагу духовні люди приділяють ритуалу поминок. Не можна справляти їх з горілкою, вважається, що це прирікає на душу гіркий шлях. Не варто ставити чарку з хлібом на могилі, ця традиція відноситься до води і сходить до язичеських обрядів. Священики нагадують, що померлим потрібна не тілесна їжа, а молитви за упокій.

Покійних завжди можна пом’янути з нагоди добрим словом – похід на кладовище для цього не потрібен. Варто пам’ятати про могилках, доглядати за ними, але продовжувати жити далі, відпустивши важкі спогади про похорон.