Скільки заробляє прикордонник на місяць

0 Comments

Скільки насправді заробляють українці: статистика vs реальне життя

Але чи відбиває вона справжні доходи українців? І якщо – ні, то як їх взагалі можна порахувати?

Що каже Держстат

За даними Державної служби статистики, у січні 2021 середня зарплатня українців становила 12 337 грн.

Це удвічі більше, ніж мінімальна зарплатня. Але менше, ніж середня зарплата у грудні 2020 року, яка тоді сягнула 14 179 грн.

Утім, в цьому немає “зради”, адже грудневі зарплати, коли українці отримують премії, надбавки та бонуси, є традиційно вищими.

В офіційній статистиці використовують показник номінальної зарплатні, яку нарахували людині до сплати податків. Але є ще й показник реальної зарплати, в якому враховують індекс споживчих цін.

Наприклад, якщо номінальна зарплатня за минулий рік зросла на 15%, то зростання реальної зарплатні між січнем 2020 і січнем 2021 було удвічі меншим і становило лише 8%, – решту “з’їла” інфляція.

Але на цьому відносність середньої зарплати не завершується.

За даними Держстату, удвічі більше, ніж в середньому, отримують працівники сфери фінансів та страхування, – у січні 2021 року їхня середня зарплата становила 24 095 грн на місяць.

Трохи поступаються у сфері інформації та телекомунікацій з зарплатнею у 21 941 грн.

Вище середнього заробляють ті, хто займаються науковою та технічною діяльністю, а також працівники сфери державного управління та оборони.

Так само вище середньої зарплати і у промисловості, де отримують 13 374 грн на місяць.

Працівники двох головних бюджетних сфер – освіти та медицини – отримують менше середнього. Там зарплати не перевищують 10,5 тис. грн на місяць.

Ще менші зарплати у сільському господарстві, де зарплати не дотягують навіть до 10 тис. грн.

А що у регіонах?

Ще одним чинником, який впливає на розмір зарплат, є те, де живе і працює людина.

За цією ознакою із великим відривом від решти країни лідирує Київ, де середня зарплата у січні 2021 сягнула 17 533 грн, що на понад 5 тис. грн більше, ніж загалом в Україні. Так само вище середньої зарплати і в Київській області – 12 645 грн.

Більше, ніж в середньому, заробляють і у промислових областях – Донецькій (13 786 грн), Дніпропетровській (12 744 грн), Запорізькій (12 542 грн) та Миколаївській (12 535 грн).

Водночас в Україні є й регіони, де середні зарплати не дотягують не те, що до 12 тис. грн, але й навіть до 10 тис.

Це Чернівецька (9 696 грн), Кіровоградська (9 780 грн), Чернігівська (9 877 грн), Тернопільська (9 922 грн) та Херсонська (9 971 грн) області.

Де зарплати “найбіліші”

Свою статистику щодо зарплат має і Пенсійний фонд.

За даними Пенсійного фонду, кількість застрахованих (тобто працівників, за яких роботодавець платить Єдиний соціальний внесок або які самі платять ЄСВ), на кінець 2020 становила понад 12,8 мільйона людей, із них найманих працівників – майже 10 мільйонів.

При цьому більш ніж кожному десятому з цих людей (11,3%) у грудні 2020 нараховували зарплату нижчу за мінімальну.

З одного боку, це показує, скільки українців отримують доходи значно менші за офіційну середню зарплатню. З іншого боку, це може бути ознакою виплати зарплати “в конверті”, адже тоді можна “включити” механізм податкової соціальної пільги і не платити податки, якими обкладається Фонд заробітної платні.

Середній розмір зарплати, яким оперує Пенсійний фонд, нижчий за дані Держстату: 13 320 грн за грудень 2020 року проти 14 179 грн.

Крім того, у Фонду дещо інший перелік сфер діяльності із вищими зарплатами.

Цю різницю можна пояснити тим, що Пенсійний фонд бере до уваги не лише нарахування самої зарплати, але й сплату ЄСВ, левова частина якого іде на фінансування фонду, а відтак, і на виплату пенсій.

Фактично, дані Пенсійного фонду відбивають “найбіліші” зарплати в країні, тож не дивно, що у лідерах за розмірами зарплат – посольства, представництва міжнародних організацій, головні офіси компаній.

Із регіонів безперечним лідером із зарплатою у 19,3 тис. грн у грудні 2020 є Київ. Проте так само у столиці найбільша кількість тих, хто отримує зарплату нижче мінімальної.

Крім Києва, але з відривом від нього, лідерами із зарплат, за даними Пенсійного фонду, у грудні минулого року були Луганська, Дніпропетровська, Одеська та Миколаївська області, де зарплати перевищували 13 тис. грн.

Що не показує державна статистика

Проте і дані Держстатистики, і Пенсійного фонду показують лише частину реальності, хоч, безперечно, відбивають головні тренди.

Саме офіційна середня зарплатня є орієнтиром для багатьох розрахунків урядовців, політиків та експертів.

Автор фото, UNIAN

Українці і досі отримують певну частину доходів “у конверті”

Проте вже не перший рік оглядачі кажуть, що реєстрація працівників як ФОП, тіньова економіка, а також практика виплати зарплат “у конвертах” та інші схеми “оптимізації” Фонду оплати праці, дозволяють українцям отримувати більші доходи, ніж про це свідчить офіційна статистика.

Саме це, на думку експертів, дозволило українцям пережити пандемію і карантини у 2020 краще, ніж очікували. Та й загалом це робить українців витривалішими до криз, які не полишають країну.

Проте оцінити, скільки саме українці отримують “в чорну”, досить важко. Певні розрахунки є, але і вони дають лише частину загальної картини.

Наприклад, парламентський комітет із соціальної політики, посилаючись на дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України, нещодавно повідомив, що понад чверть (26,5%) економічно активного населення (у віці від 15 до 70 років), отримують тіньові доходи. Там також підрахували, що ці доходи перевищують 20 млрд грн.

У комітеті погоджуються, що таким чином люди отримали джерело виживання, яке фактично “компенсує вади функціонування легального сегмента економіки”. Але і наголошують, що бюджет недоотримує податки.

Нині “біла” зарплата коштує понад 40% того, що найманий працівник отримує “на руки”. 22% Єдиного соціального внеску (з якого фінансується Пенсійний фонд, лікарняні та виплати з безробіття) “нараховується” на зарплату, і його має сплатити роботодавець. Ще 18% податку на доходи з фізичних осіб йде з зарплати працівника. Так само із зарплати утримується військовий збір – 1,5%.

У Європейській Бізнес Асоціації податкове навантаження на Фонд оплати праці називають серед найбільших проблем бізнесу в Україні.

“Це одна з причин, чому мікробізнес, наприклад, не платить зарплату “в білу”, – підприємці не можуть дозволити собі заплатити таку норму навантаження”, – розповіла в інтерв’ю ВВС News Україна виконавча директорка асоціації Анна Дерев’янко. Вона твердить, що для виведення зарплат із конвертів і тіні варто було б приблизно удвічі зменшити податкове навантаження на зарплати:

“Коли запитуєш представників мікробізнесу, який рівень податків вони вважали б достатнім, щоб платити зарплати людям “в білу”, то підприємці називають 20-25%”.

“Тінь” рятує?

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова минулого року, 36% респондентів заявили, що отримують усю або частину зарплати неофіційно.

Зокрема, 16,4% респондентів хоч і мали офіційні стосунки з роботодавцем, але частину зарплатні отримували неофіційно.

А майже кожен п’ятий (19,8%) взагалі працював без офіційного оформлення.

При цьому про те, що працюють на основі трудового договору або запису у трудовій книжці і отримують лише офіційну зарплату, заявили 63,7% учасників опитування.

Але, як каже директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, коли ми рахуємо реальні доходи, варто звертати увагу не лише на зарплати у конвертах, а й дивитися ширше – загалом на те, скільки економіки перебуває в тіні, хоч і тут розрахунки уряду та експертів різняться.

Крім того, варто й зважати на недосконалість самого показника середньої зарплати як “середньої температури по палаті”.

“Дуже часто низьку зарплату платять багатьом працівникам, а високу зарплату отримують одиниці. Тому середня зарплата зростає швидше, ніж так звана медіана, яка обраховує ту зарплату, що її отримує менш оплачувана половина населення”, – пояснює експерт.

“Міністерство економіки каже, що тіньовий сектор – це приблизно 30% загальної економіки, за нашими спостереженнями – це десь 50 на 50”, – каже пан Юрчишин. Відтак, можна вирахувати, що реальні доходи українців десь у півтора раза перевищують медіанну зарплату.

У цифрах це виглядає так: якщо офіційна середня зарплатня становить близько 11 тис. грн (а довкола цієї цифри коливалися показники більшості місяців 2020 року), то медіана – близько 8 тис. грн, а реальні доходи більшості українців трохи перевищують офіційний середній рівень і становлять близько 12 тис. грн на місяць.

Автор фото, UNIAN

“Тіньові” доходи допомагають багатьом українцям протриматися, коли “білих” доходів не вистачає

З одного боку, тіньові доходи, каже експерт, досить часто в українських умовах виконують соціальну функцію:

“Ті ж самі бабусі, які продають цигарки біля метро, вони теж тіньовою діяльністю займаються. Але якщо забрати в них цю діяльність, вони втратять і соціалізацію, і ті додаткові доходи, які вони отримують завдяки цим цигаркам”.

З іншого боку, каже експерт, довіра населення до влади, як показують зокрема, й останні опитування, на дуже низькому рівні.

“Якби ми знали, як використовуються наші податки і була хоч якась впевненість, що вони використовуються раціонально, то і детінізація відбувалася б швидше і якісніше, а статистичні показники б краще відповідали реальності”, – каже Василь Юрчишин.

Графіка Олесі Волкової

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Новий голова прикордонників: “У мене 5 службових машин. Навіщо вони мені?”

Сергій Дейнеко очолює службу з 13 червня, він в прикордонних військах з 1996 року, має військове звання полковника.

В інтерв’ю BBC News Україна прямо та відверто говорить про проблеми відомства, критикує попередню владу та анонсує реформу. “Буде цікаво”, – інтригує він. Деталей розкрити не може, але обіцяє, що на прикордонну службу чекають великі зміни.

В одному з попередніх матеріалів “Кордон без грошей: як уряд забув про прикордонників” BBC News Україна розповіла про малі зарплати прикордонників та зростання відтоку кадрів. Сергій Дейнеко визнає, що очолив відомство, яке має критичну ситуацію з фінансуванням.

Багато в чому, за його словами, це сталося через бездумну політику попереднього керівництва: є велика кількість регіональних управлінь та керівних посад, відбувалася роздача службових авто з водіями, існували махінації з житлом. І обіцяє, що детально перевірить всі рішення про виділення службових квартир за останні п’ять років.

Не вистачає мільярда

BBC News Україна: Яка сьогодні ситуація з фінансуванням прикордонної служби?

Сергій Дейнеко: Якщо відверто говорити, вона катастрофічна. На даний момент борги щодо невиплати підлеглим грошової допомоги на оздоровлення, які накопичилися, становлять 291,4 млн гривень. Тобто прикордонники з березня місяця не отримують цю допомогу.

Така ситуація призвела до підвищення соціальної напруженості. Вчора я сказав, що ніхто ні за яких умов не отримає цю допомогу – ні в адміністрації, ні в регіональному управлінні чи управлінні прикордонного загону. Бо грошей немає.

А от відділ прикордонної служби, який несе службу безпосередньо з охорони державного кордону – однозначно. Бо забрати в цих людей в мене не підніметься рука.

BBC News Україна: Як так сталося, що накопичилися такі величезні борги?

Сергій Дейнеко: Все просто. Цей рік в Україні виборчий: у нас було два тури президентських виборів, деякі політики розраховували на підтримку військових. Вони обрали відомий слоган “Армія, мова, віра”.

П’ятий президент Петро Порошенко обіцяв прикордонникам підняти зарплату на 30%, як і всім іншим військовим. Тільки в інших структурах виявився кращий запас міцності, як наприклад, у Міністерства оборони.

Адже рішенням Степана Полторака двічі піднімалася винагорода за участь в ООС. На лінії зіткнення військовослужбовець ЗСУ отримує щомісячну доплату в 17 000 гривень. Прикордонник отримує 10 000 гривень.

На другій лінії військовослужбовець Збройних сил отримує 6 500 гривень, прикордонник – 4 500. Заборгованість по цій винагороді перед особовим складом, який несе службу в зоні ООС, складає з 1 березня 159 млн гривень. І ця сума тільки накопичується. У нас виникла диспропорція, як наслідок – ми спостерігаємо відтік кадрів.

Я дуже поважаю військовослужбовців ЗСУ, які виконують завдання з оборони нашої держави, які безпосередньо воюють. Якщо ми проаналізуємо втрати, які несуть різні військові відомства, то на жаль, переважна більшість загиблих – це, звичайно, військовослужбовці ЗСУ. На другому місці йде Нацгвардія.

Але водночас є 70 прикордонників, які віддали своє життя за незалежність нашої держави. Тому поділяти військових, на мій погляд, некоректно.

BBC News Україна: І які перспективи вирішення питання?

Сергій Дейнеко: Зараз ми намагаємося взяти фінансування з четвертого кварталу і посунути наперед, аби можна було б хоч якось людям повернути борги.

Дуже важка ситуація, адже я доводжу до підлеглих завдання і позицію президента України, який щиро хоче змін в країні, побороти корупцію на всіх рівнях, припинити розкрадання держбюджету, вимагає від нас зробити все, аби знищити контрабанду як явище.

Ви ж розумієте, що прикордонник у цій боротьбі посідає не останнє місце, від нього багато залежить. І коли я звертаюся до підлеглих і закликаю їх бути чесними, жити чесно на зарплату і любити свою державу, і водночас кажу: а гроші я вам дам у наступному році – це ненормально.

Автор фото, Getty Images

Прикордонній службі не вистачає майже мільярда гривень на цей рік. Керівництво відомства сподівається на зміни до бюджету

BBC News Україна: Яке недофінансування прикордонної служби? Була інформація, що мільярд гривень.

Сергій Дейнеко: Якщо бути точним – 938 млн гривень.

Серед найбільш болючих питань сьогодні – забезпечення паливно-мастильними матеріалами. Я вже встиг побувати в Туреччині, Латвії, до нас приїздив мій колега, керівник прикордонного відомства Литви, я бачив уже свого колегу з Білорусі, ми багато спілкуємося. І завжди цікаво, які є підходи до організації служби у твоїх колег.

І я питаю їх про те, що мене турбує найбільше. От коли я був у Латвії, мене привезли на ділянку латвійсько-російського кордону. Ми були на підрозділі, який охороняє 23 кілометри ділянки кордону. І коли я запитав, а скільки літрів пального вони витрачають на місяць для охорони ділянки у 23 кілометри, то отримав відповідь, що від 1 300 до 1 500 літрів.

Для порівняння ми, на жаль, можемо максимально забезпечити для такого ж підрозділу 300 літрів. Можна охороняти державний кордон також по-різному, але якщо бути чесними, то треба або зменшити ділянку в чотири рази, або дати людей в чотири рази більше. Або просто мої підлеглі служать з таким перевантаженням, що я схиляю перед ними голову, що вони не розбіглися, а охороняють кордон.

Ця ситуація не може залишатися такою і надалі. Я намагаюся всі ці питання вирішувати в Офісі президента. в Міністерстві внутрішніх справ, яке є розпорядником коштів.

BBC News Україна: І там налаштовані їх вирішувати?

Сергій Дейнеко: Допомога від МВС є. Але для того, щоб дати нам додатково мільярд, його треба десь знайти, а в державному бюджеті його немає. Чи з’явиться він, поки незрозуміло. Якщо з’явиться, то, звичайно, можна просити, переконувати.

А якщо не буде, то мені його і не дадуть.

BBC News Україна: Тобто питання може вирішити вже новий уряд та нова Верховна Рада?

Сергій Дейнеко: Повинні бути внесені зміни до бюджету. Ми своїми силами можемо змінити призначення певних платежів, але не в такому обсязі, щоб повністю вирішити проблему.

Однозначно постраждає питання будівництва житла, я ще більше уріжу закупівлю паливо-мастильних матеріалів, але це крапля в морі.

BBC News Україна: Відомо, що зазвичай зі зміною керівництва починають звільнятися генерали, які претендують на великі виплати. Це вдарить по бюджету?

Сергій Дейнеко: Не так багато серед колишнього керівництва людей, які мають велику вислугу. Адже багато з них так само прийшли з запасу, їх призвали і в них зараз 4-5 років вислуги. Тобто там виплати будуть смішні.

У окремих керівників будуть великі виплати, але я думаю, ми якось це подолаємо. Вони отримали учасника бойових дій, уникнули люстрації, отримали пільги, земельні ділянки.

Про реформування відомства

BBC News Україна: Чи має бути у прикордонній службі призов строковиків?

Сергій Дейнеко: На мою думку, не має. Але на даний момент ми змушені були повернутися до цієї практики. Ми були єдиним відомством, яке відмовилося від строкової служби у 2008 році. Але така невідповідність у грошовому забезпеченні призвела до того, що виник відтік кадрів.

Також було змінено штат, нам додали 3 000 посад. Введення нових посад потрібне було для посилення підрозділів охорони державного кордону. А що насправді відбулося? Збільшено керівну ланку, іде повна невідповідність між підрозділами охорони кордону і тими, хто сидить в теплих кабінетах тут, на Володимирській, в Адміністрації Держприкордонслужби, у різного роду головних центрах.

У нас є вже 8 регіональних управлінь – це структура, яка безпосередньої участі в охороні кордону не бере, а відтягує великий ресурс матеріально-технічного забезпечення. Якщо 90% з тих, хто служить там, одного дня просто не прийдуть на роботу, то ніхто не помітить, що щось відбулося.

Тобто вони ніяк не впливають на стан охорони державного кордону.

Автор фото, Getty Images

На відомство чекає реформа. Її деталей Сергій Дейнеко поки не розкриває

BBC News Україна: Тобто ці посади створювалися для того, аби певні люди отримали генеральські погони?

Сергій Дейнеко: В Державній прикордонній службі на даний момент 38 генералів. У нас штатна чисельність – біля 43 тисяч. Тобто на тисячу людей у нас один генерал. Це ненормально. А по штату їх може бути 54.

BBC News Україна: І ви тепер хочете реформувати прикордонне відомство? Як саме?

Сергій Дейнеко: Плани я вам не розкажу, оскільки багато хто хоче їх почути, Нехай це буде сюрпризом. Людей, які не беруть участі в охороні кордону, стане менше, кардинально менше, генералів стане менше в рази.

При цьому загальна чисельність скорочуватися не буде. Всі посади, які будуть вивільнені, будуть спрямовані на підрозділи, які безпосередньо охороняють державний кордон.

Все буде зроблено для того, аби солдат, який охороняє державний кордон, ніс службу в умовах, які дозволяють йому бути впевненим, що за ним є велика прикордонна родина і є держава Україна. Я хочу зробити все, щоб він був всім забезпечений. Тільки тоді він буде чесним і непідкупним.

BBC News Україна: Яка ситуація з забезпеченням житлом прикордонників?

Сергій Дейнеко: На жаль, існує ганебна практика, коли деякі високопосадовці отримують по дві і більше квартир. Я вважаю, що вони крадуть в інших військовослужбовців, які так само мають право на отримання житла.

І тому у нас є випадки, коли люди чекають житла по 20-30 років, уже звільняються і продовжують його чекати. А в цей час якийсь генерал отримує другу чи третю квартиру, намагається зняти з неї статус службового житла, приватизувати.

На даний момент я проводжу службову перевірку по ділянці Західного регіонального управління стосовно зловживань, які мали місце там. Повністю аналізується ситуація з питань отримання та розподілу житла в період з 1 січня 2014 року по всій Державній прикордонній службі.

І друге завдання, яке я визначив: з моменту отримання незалежності нашої держави ми піднімаємо всю інформацію по всіх військовослужбовцях, хто і коли отримував житло. Роботи багато, ми нікуди не поспішаємо, але я обов’язково відзвітую перед особовим складом, хто з генералів, полковників чи прапорщиків отримав дві і більше квартири.

І нехай люди самі з ними розбираються.

BBC News Україна: Але це ж кримінальні справи мають бути.

Сергій Дейнеко: Якщо будуть ознаки зловживань, то повірте, я передам матеріали до компетентних органів.

Автор фото, Укрінформ

У прикордонному відомстві планують перевірити, хто і як отримав службове житло за останні п’ять років

BBC News Україна: Яка черга на житло сьогодні у прикордонному відомстві?

Сергій Дейнеко: Черга біля 9 тисяч людей. Це в загальному по службі.

Я до речі нещодавно зайнявся питанням службових автомобілів в адміністрації. Виявилося, що в мене, як в голови служби, 5 службових машин. Я запитую, а для чого мені одному 5 машин, як я на них одночасно можу їздити?

І коли ми взяли решту посадових осіб, то побачили страшну картину – понад 60 автомобілів було закріплено тільки за адміністрацією. Директори, заступники директорів, начальники управлінь – в кожного своє службове авто, кожен заправляє в нього службове пальне. В багатьох є водії.

Я, наприклад, сьогодні приїхав на роботу на власному авто і я не бачу нічого страшного в цьому. Я можу собі дозволити купити і залити в своє авто пальне.

Якщо взяти потребу в пальному адміністрації, то вона дорівнює потребі Мукачівського прикордонного загону на рік. Але цей загін охороняє державний кордон, а тут хтось їздить від місця проживання на роботу і назад.

Я нагадав на селекторній нараді, що вони всі учасники “активних” бойових дій (вони розуміють мій сарказм), держава їм надала пільги на проїзд, у них безкоштовний проїзд громадським транспортом, тому я порекомендував пересаджуватися на метро, на трамваї та тролейбуси. Нічого в цьому поганого не бачу, треба бути ближчими до народу. А машини ми віддали на кордон.

Через це в нас економія на місяць – 3,5 тонни пального.

Про пропуск через кордон росіян

BBC News Україна: Чи змінилася якось політика прикордонного відомства до громадян Росії?

Сергій Дейнеко: Політика моя щодо громадян Росії незмінна. Росія – це держава-агресор. Але при цьому я хочу, щоб ви розуміли: державою-агресором вона стала завдяки своєму лідеру Володимиру Путіну і правлячій верхівці.

У Росії є люди, які налаштовані проти України радикально і кардинально, які вважають, що “Крим наш”, а “Севастополь – город русской славы”. Це їхня проблема. Але що мене бентежить найбільше і я це поясню.

Нічого не змінилося, просто коли ми не пропускаємо громадян Росії, ми повинні розуміти, що певний час Україна входила до складу СРСР і дуже багато українців проживали в Казахстані, Росії, Узбекистані.

Є дуже багато росіян, які є вихідцями з України. Вони по 20-30 років живуть в Росії. отримали громадянство Росії. Є змішані шлюби, діти росіяни, і вони приїжджають раз на рік відвідати своїх старих батьків. Як я можу не пропустити українця з російським паспортом до старенької мами? І таких ситуацій щодня просто купа.

Я за те, щоб на кордоні, особливо з Росією, прикордонник все ж таки зважав на всі ці моменти. Державний кордон має бути неприступною стіною для ворогів України, для небажаних осіб, які відвідували Крим, публічно закликали до анексії.

З іншого боку – він має бути прозорим і комфортним для наших друзів. Якщо людина їде в нашу державу з чіткими і зрозумілими намірами, і вона дружня, то для неї не має бути дискомфорту.

(Дані Держприкордонслужби: за сім місяців цього року у перетині українського кордону відмовили майже 5 000 громадянам Росії. Для порівняння, у 2018 році не пропустили майже 6 000 росіян, у 2017 – 5 311, а в 2016 – теж майже 6 000. Найбільші цифри були у 2014 році – 16 500 та у 2015 році – майже 11 000 громадян Росії.

Основні причини відмови у вїзді – не підтвердження мети поїздки, перевищення терміну перебування, обмеження на вїзд або не дійсний документ).

BBC News Україна: Минула влада хотіла ввести онлайн систему попереднього інформування для громадян Росії, які хочуть поїхати до України. Це ще планується?

Сергій Дейнеко: А чим це передбачено? Спочатку мають бути внесені відповідні зміни в законодавство, а потім ми будемо виконувати.

Про ситуацію в Азовському морі і на Донбасі

BBC News Україна: Яка ситуація на Азовському напрямку?

Сергій Дейнеко: Якихось кардинальних змін не відбулося. Так, необхідно посилювати нашу присутність, але ми всі розуміємо, що морська охорона та військово-морські сили – це дуже затратна справа.

Я був у Туреччині і вони за останні декілька років ввели в експлуатацію чотири корвети до складу морської охорони Туреччини. Вартість одного – 100 млн євро.

BBC News Україна: Яка ситуація на лінії розмежування на Донбасі? Контрабанда існує?

Сергій Дейнеко: У нас дуже принципова позиція. Коли колеги затримують прикордонника, який порушує закон, я дзвоню і кажу: дякую. Я готовий просити суд призначити максимальне покарання і моя позиція не зміниться.

Їх ніхто там не змушує це робити, ніхто не ставить завдання: закінчується місяць і треба щось привезти.

У нас є спеціальні підрозділи, які працюють і виявляють такі порушення. Але хочу уточнити, що на лінії розмежування немає контрабанди, бо там немає державного кордону. Тому з точки зору законодавства – не так легко притягнути до відповідальності і конфіскувати.

BBC News Україна: Чи збільшилася кількість нелегальних туристів в зоні відчуження після виходу серіалу “Чорнобиль”?

Сергій Дейнеко: Ми поки не фіксуємо збільшення спроб попасти туди незаконно. І дуже добре, що люди, які хочуть на власні очі побачити Чорнобиль, дотримуються всіх процедур.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Скільки заробляє прикордонник на місяць

Головна Робота зі ЗМІ Інтерв’ю Про зарплату прикордонників, корупцію та “стіну” на кордоні з РФ: ексклюзивне інтерв’ю Сергія Дейнеко 24-му каналу

Про зарплату прикордонників, корупцію та “стіну” на кордоні з РФ: ексклюзивне інтерв’ю Сергія Дейнеко 24-му каналу

Нині у прикордонній службі, яка завжди асоціювалась з корупцією і контрабандою, почались масштабні реформи. Йдеться про зміни у структурі, у ставленні до особового складу, до несення служби і головне – до корупції.

Про оновлення прикордонної служби, зарплати держслужбовців, співпрацю з іншими країнами та проєкт “Стіна” на кордоні з Росією – в інтерв’ю 24 каналу у програмі “Голобородько” розповів новий голова Держприкордонслужби Сергій Дейнеко.

Про зміни в Держприкордонслужбі

Що ви робили в Комітеті з питань правоохоронної діяльності?

Там я представляв законопроєкт про внесення змін до закону про оперативно-розшукову діяльність. Ці зміни є важливими для організації роботи. Ми просили нардепів, і вони наше рішення підтримали щодо надання можливості підрозділам, які охороняють державний кордон і відділ прикордонної служби, мати у своєму складі спеціальні підрозділи, які здійснюватимуть оперативно-розшукову діяльність. Адже наразі такі підрозділи існують лише в адміністрації ДПСУ та регіональних управліннях.

Чим займаються підрозділи оперативно-розшукової діяльності?

Річ у тім, що ДПСУ є правоохоронним органом державного призначення і основне наше завдання – охорона та оборона державного кордону, створення умов для комфортного перетину кордону у пунктах пропуску та на лінії розмежування.

Тобто зловмисників, які намагаються незаконно перетнути кордон, треба виявляти ще до того, як вони починають це здійснювати?

Звичайно. Ми ж повинні працювати на випередження. Основною метою роботи оперативно-розшукових підрозділів є отримання саме випереджувальної інформації про можливе порушення з метою контрабанди, переправлення наркотиків тощо. Нині склалася паранормальна ситуація, коли ці підрозділи не підпорядковуються та не входять до складу прикордонних загонів.

Які зміни ще будуть в ДПСУ?

Я був призначений на посаду голови ДПСУ 14 червня. За цей час ми вже провели організаційно-штатні зміни в адміністрації ДПСУ.

Якщо колись у складі штабу було 6 департаментів, то зараз їх стало 15. А кожна посада керівника департаменту – це посада генерала-лейтенанта. Тому виникає дисбаланс, коли фізично немає кому виходити на охорону державного кордону, адже не вистачає солдатів, зате вдосталь генералів. На мою думку, такого не повинно бути.

До речі, ви полковник, у вас є генерали в підпорядкуванні. Як вам з ними працювати?

Це їхні проблеми, а не мої. Мені це не заважає. Полковник – це дуже красиве звання. І я є полковником ще з 12 червня 2012 року і нормально себе почуваю.

Ви скоротили певну кількість регіональних управлінь, так?

Реформувати ДПСУ потрібно зверху вниз. Як кажуть: “риба гниє з голови”. Тобто в голові ми вже навели лад, і тепер перейшли на іншу ланку. Ми зараз реформуємо регіональне управління.

Якщо колись до 2001 року існувала 3 регіональних управління, то зараз вона складає 8 управлінь. За радянських часів, було 1-2 генерали у всьому відомстві, на момент мого призначення служило 38 генералів. Тому ми проводимо певну роботу щодо адміністрації ДПСУ: ми скоротили до 6 генералів, а після завершення цих заходів, ми хочемо залишити в складі служби 4 регіональних управління, а надалі повністю від них відмовитися. Ми хочемо привести ДПСУ до європейських аналогів.

Наприклад, у Польщі трирівнева система управління – підрозділи, які безпосередньо охороняють кордон, потім прикордонний загін та адміністрація, яка розташована у Варшаві. Схожа структура в США. тобто там немає жодних регіональних керівників.

Про зарплати прикордонників

Ви сказали, що є недобір щодо особового складу, зокрема, солдат. Також два місяці тому назад ви розповідали про низький рівень зарплат та навіть певні проблеми з недостатнім фінансуванням. Це питання вже вирішено?

Ситуація нині з фінансуванням ще не вирішена. Я сподіваюся, що це станеться до 15 жовтня і ми отримаємо додаткове фінансування. Бо проблема грошей як була на рівні 938 мільйонів, так і залишилася. Ми фактично перенесли певну частину забезпечення з листопада та грудня наперед і якщо зараз ми не отримаємо фінансування, то складеться не дуже гарна ситуація для моїх підлеглих. Бо якщо я відправлю всіх у відпустку на два місяці власним коштом, то кордон буде некерований. В мене зараз близько 3 тисяч прикордонників працюють в ООС, а тому це (недостатнє фінансування, – 24 канал) може призвести до серйозної небезпеки.

На жаль, в Україні прикордонник отримує за першим контрактом мінімальну зарплату – 9,5 тисяч гривень. Це найменша заробітна плата, яка є серед збройних формувань.

Зараз уряд і Рада ухвалили програму розвитку на наступні 5 років. Чи передбачається збільшення зарплати на майбутнє для військовослужбовців. Чи говорять про це?

Передбачається збільшення, але не в тому обсязі, який би нас задовольнив. Ви ж розумієте, що людям потрібно жити сьогодні, а не через декілька років і важко утримувати професіонала на посаді, бо немає навіть ефективного соцпакета, коли ми могли б забезпечувати житлом, чи програми фінансування житла.

В нас немає такого, щоб до нас приходив на роботу офіцер і працює до пенсії на одному місці, як це в Нацполіції чи ДСНС. Особисто я більше ніж три роки на одному місці не служив, і географія (мається на увазі, що місце роботи постійно змінювалося, – 24 канал) охоплює всі територію України.

Про співпрацю з іншими країнами

Бачу, що їздите до іноземних колег, зокрема, і Балтійських країн, і США. Який їхній досвід ви переймаєте?

В мене ідеологія наступна – я розумію, що “велосипед” вже давно є і його не потрібно винаходити. Його потрібно взяти і, в кращому випадку, просто скопіювати і на ньому їздити. Тому під час кожної поїздки я дивлюся на те, що можна взяти для себе.

Наприклад, під час моєї поїздки до Латвії мені сподобалася їхня система підготовки кадрів. В США мене вразило технічне оснащення прикордонників. Ми теж над цим працюємо, але Україна на наступні 5 років не матиме можливості профінансувати це.

Ми проводимо роботу з міжнародними партнерами, які нам допомагають. Ми просимо в них грошей для держави і пояснюємо, що на даний час наша держава і прикордонна служба охороняє не тільки свій державний кордон, а й фактично закриває собою країни Західної Європи.

Скільки в Європі є розуміння того, що Україна прикриває собою Захід?

Розуміння цього є. Я особисто бачу, що, на жаль, після цих гучних скандалів з непрозорим використанням бюджетних коштів, тому є певна недовіра до України та до посадовців. Я розумію, що впродовж якогось періоду часу (до пів року) ми повинні вести активну роботу. Та переконувати наших партнерів, що на сьогодні нова влада відрізняється від попередників і вона готова жити чесно та прозоро, в інтересах держави та українців, а не розкрадати держбюджет. Сподіваюся, що нам повірять.

Про корупцію

Чи є в прикордонній службі зараз корупція? Що з цим робити?

Звичайно, є. Її потрібно знищувати. Як? Просто безжально та щоденно садити корупціонерів. Люди повинні зрозуміти, що часи змінилися, держава змінилася, люди змінилися і ці зміни вже безповоротні.

Я майже щодня спілкуюся з колегами, які допомагають нам виявляти корупціонерів. Я пообіцяв, що коли перший затриманий за мого керівництва зловмисник потрапить до суду, я особисто прийду на засідання і буду просити суддю максимальний термін покарання. Хотілося б, щоб це було швидше, але ми працюємо над цим.

Про відбір у Держприкордонслужбу

Очевидно, що якісних фахівців не так вже й багато. Якщо ти прослужив в певній структурі багато років, то очевидно, що ти розумієшся в ній ледь не найкраще. І, очевидно, пройдеш конкурс. Чого боятися? Чому люди не хочуть на конкурс?

Всі, хто хочуть, подали заявки на конкурс. Плюс ми всіх заступників начальників штабів, які зараз обіймають посади, попросили стати кандидатами. Ми перевіримо їхній рівень підготовки, чи відповідають вони посадам, які обіймають. Всі, хто пройдуть відповідний відбір, в порядку рейтингу будуть призначатися на вакантні посади. Я хочу показати, що в Держприкордонслужбі всі мають рівні можливості. Неважливо, чий ти брат, кум, сват, хто за тебе подзвонить, попросить. Всі є рівними.

Супротив шалений. Постійно відбуваються якісь прохання, хтось телефонує, хтось приходить. Я пояснюю всім, що єдина можливість бути призначеним на посаду, це, звичайно, наявність певних якостей. Люди не розуміють, що змінилася країна, змінився запит суспільства.

Служити можна по-різному. Можна все життя прослужити в Києві, від лейтенанта дійти до полковника, до генерала навіть. І державний кордон бачити у відрядженнях, у наших відомчих журналах та газетах і по телевізору. А можна все життя віддати кордону, прослужити на всіх його ділянках і дійсно бути унікальним спеціалістом. Але не мати можливості для кар’єрного зростання, бо завжди знайдеться чийсь син, брат, племінник тощо.

Ми ж ще охороняємо закордонні представництва. Наші офіцери та прапорщики перебувають на охороні посольств. Ви б знали, скільки є прохань залишити понад встановлений термін того чи іншого військовослужбовця. Тому що вони такі патріоти України, так виконують свої обов’язки, що посол клопоче про те – будь ласка, пане голово, залиште ще на два роки.

Я пояснював всім і звертався вже до міністра закордонних справ, мовляв, давайте ми будемо кожен виконувати свої посадові обов’язки. Я розумію, що в нас потрапляють за кордон найкращі. Так має бути. Але вони їдуть у закордонне відрядження на два-три роки. Закінчився термін, повертайтесь, будь ласка. Я знайду ділянку державного кордону, де людина зможе надалі проходити службу в інтересах охорони кордону. Я розумію, що це важка щоденна праця – перебувати у закордонному відрядженні десь в Парижі, Туреччині, США. Дуже важко. І коли мені надходять листи, щоб я заохотив, нагородив, то я відверто не розумію, чому я повинен заохотити того, хто живе у мирному Парижі, а не того, хто проходить службу в зоні проведення ООС. Це дисбаланс.

Про проєкт “Стіна” на кордоні з Росією

До стіни. Її дуже широко анонсували ще у 2014 році. Зрозуміло, що був такий момент, коли був проєкт необхідним. З охорони державного кордону, якого фактично фізично не існувало. Крім патрулів, які ходили, іншого в принципі не було. Чи потрібна вона зараз і чи такою, якою її проєктували з самого початку?

Безперечно, інженерне облаштування державного кордону проводити потрібно. Чи ефективна на сьогодні “стіна” в тому вигляді в якому вона є? Її облаштування майже завершене у межах Харківської області. Роботи йдуть у Чернігівській та Луганській областях. Чомусь зовсім не здійснюються роботи у межах Сумської області, яка достатньо активна в питанні протиправної діяльності на державному кордоні. Ну, в мене буде відрядження незабаром на ділянку Сумського прикордонного загону. Я хочу особисто подивитися, чому було прийняте рішення поки не проводити роботи там.

Мені особисто не зрозуміло. Звичайно, ми будемо змінювати формат цього інженерного облаштування. Я за те, щоб ми все ж таки більше застосовували саме технічні засоби охорони. Аби мінімізувати людський фактор. Щоб ми не залежали від можливо корумпованого прикордонника, який побачить чи не побачить, що відбуваються порушення чи спроби порушення державного кордону.

Технічні засоби – це що?

Камери, тепловізори, сейсмодатчики. Це те, що дозволить автоматизувати, виявляти та фіксувати. З метою отримання доказів в кримінальному судочинстві і навіть в корупційних злочинах. Якщо прикордонник не виявляє порушення один раз, два, три, то в мене виникнуть питання, чому він не бачить спрацювань технічних засобів охорони кордону.

Знову ж таки, коли говорять про “стіну”, всі собі уявляють суцільну стіну від Азовського моря до кордону з Польщею. Бетонну, три метри вгору, три метри вниз, не підкопати, не перелізти. А потім, коли їдуть на кордон і бачать, що є прикордонний пункт пропуску. Умовно – 100 метрів вправо, 100 метрів вліво – є сітка, а далі нічого нема. Це так і повинно бути?

Ні, та можемо зробити і те, про що ви зараз кажете. Але ви розумієте, які це кошти? Шалені. Чи буде ефективною просто залізобетонна “стіна”? Ми вже мали досвід 2014 року, коли я встиг облаштувати хоч мінімально на визначених ділянках протитанковий рів в межах Луганської області. І до чого ми прийшли? Що ми побачили? Що коли ми маємо такого сусіда, який потім каже, що “їх там нєт”. Що відбувалося: просто підходила техніка, засипала рів, проходили колони і все. І ми приводили прикордонників РФ і показували, що є ознаки порушення державного кордону. Вони дивилися й казали: “Де, тут? Нема”.

Щоб знищити певний відрізок цієї стіни для того, щоб пройшли танки – нічого не потрібно, це робиться просто підривом мінного загородження за декілька хвилин. І танки підуть. Так, воно стримає, можливо, захід диверсійно-розвідувальних груп. Можливо, контрабандистів. Але треба розуміти, які це колосальні кошти. На сьогодні, на мій погляд, наша держава таких немає. Якби нам допомогли і профінансували, і робили це без прикордонників – я не хочу брати на себе ці можливі корупційні ризики – будь ласка, я готовий. Я буду вдячний, якщо в нас на державному кордоні з РФ буде така стіна. Мені та моїм підлеглим служити буде набагато простіше.

Технічні засоби, про які ви говорите, дають гарантію безпеки таку як фізична перешкода? Гарантію того, що ДРГ не будуть проходити або зменшиться ризик контрабанди?

Диверсійні групи не будуть проходити, якщо вони будуть виявлятися технічними засобами охорони державного кордону і на них буде відповідне реагування з боку прикордонників. Якщо будуть чергові сили. Якщо буде достатнє забезпечення пальним, наприклад, якого я зараз отримую третину. Потреба служби у фінансуванні статті паливно-мастильних матеріалів на цей рік становить приблизно мільярд гривень. Я отримав 300 мільйонів. Коли держава зрозуміє, що не може прикордонник, який забезпечує національну безпеку держави, фінансуватися за остаточним принципом, тоді, можливо, відбудуться зміни.

Є мова цифр. Якщо взяти розхід для легкового автомобіля середнього класу – рахуємо 10 літрів пального на 100 кілометрів. Хоча в мене є й такі, які використовують 20 чи 40. Я отримав втричі менше, ніж мені потрібно. Мені потрібно для охорони державного кордону в межах певної ділянки, щоб цей автомобіль проїхав за добу 200 кілометрів. А я їм даю пального на 50. Я можу наказувати проїхати 200, але це неможливо. А решту 150 кілометрів прикордонники повинні пробігти, пройти, проповзти. Але це можливо коштом збільшення людського ресурсу. А щоб це зробити, потрібні гроші. А їх немає. Безвихідна ситуація, справді.