Чому Дніпро позеленів

0 Comments

Дніпро “хворіє”: чи є чарівна пігулка?

Ніхто не знає, чим завершиться процес змін клімату! Ніхто не порахував, який об’єм артезіанських вод насьогодні є у нас в запасі. Тому нині питання водної безпеки і поводження з поверхневими водними ресурсами не менш важливе, ніж військова безпека.

Чому ж в Дніпрі позеленіла вода?

Очевидно, хвороба ця комплексна і не виникла сьогодні!

Чи врятує ситуацію безфосфатність?

Нагадаю, в Україні обмежать вміст фосфатів у мийних засобах – Кабінет Міністрів ухвалив рішення про поетапне, починаючи з 31 грудня 2023 року, обмеження вмісту фосфатів та інших сполук фосфору в мийних засобах. Постанову “Про внесення змін до Технічного регламенту мийних засобів” ухвалено на засіданні уряду 2 червня 2021 року.

На цьому етапі “хвороби” це дещо покращить симптоми хвороби Дніпра. Однак основна причина серйозніша – зарегульованість стоку води, через що уповільнена течія ріки.

А уповільнена течія – це збільшення кількості завислих мулистих часточок, що поступають із стоками.

Тепер додалось глобальне потепління, вода прогрівається на ще більші глибини, більш доступними для бурхливого росту водоростей стають додаткові товщі води. Температура води – ще один ключовий фактор!

Згідно з даними досліджень у сучасний кліматичний період середня за рік температура повітря в басейні Дніпра зросла на 0,7 °С вище за її кліматичну норму (1961-1990 рр.).

На водосховищах і обмілинах, де малі глибини і через уповільнення течії вода не охолоджується, якраз і відбувається бурхливий розвиток водоростей.

Проаналізуємо разом: там, де є течія і значні глибини – вода не цвіте, незважаючи на вміст фосфатів і ще багато яких забрудників.

Якби основною причиною були фосфати, як подекуди звучить – цвіла б ріка скрізь, логічно?

Якщо забрудник потрапляє у сповільнену течію зарегульованої ставками річки – це слугує каталізатором, що прискорює виникнення явища цвітіння, як і фосфати.

Що ми знаємо про Дніпро?

На сьогодні річка є каскадом із шести водосховищ: Київського, Канівського, Кременчуцького, Кам’янського, Дніпровського, Каховського. Загальна площа водного дзеркала каскаду 6 888 км2 з повним об’ємом води 43,71 км3. У межах столиці України перебуває верхів’я Канівського водосховища.

Спорудження каскаду водосховищ на Дніпрі розпочали 1927 року з Дніпровської ГЕС та закінчено 1980 року Канівською ГЕС.

Повне зарегулювання течії Дніпра призвело до низки негативних екологічних, соціальних та економічних наслідків.

У результаті будівництва каскаду водосховищ було затоплено більше 1% території України та тисячі населених пунктів, а країна виявилась розділеною на дві частини, що поєднані лише греблями біля найбільших міст на Дніпрі.

Наскільки ж брудний Дніпро?

За результатами цьогорічного скринінгу (дослідження) якості вод в басейні Дніпра виявлено 21 речовину-забруднювач. З них 19 синтетичних речовин, серед яких гербіциди, фунгіциди та інсектициди (сільськогосподарські отрутохімікати), антидепресанти, противірусні, протигрибкові та протизапальні засоби (фармацевтичні препарати), речовини, що використовується у парфумерії та 2 важких метали (цинк та мідь).

Експерти відзначають значний взаємозв’язок між хімічним забрудненням Дніпра та прибережними зонами Чорного моря, які знаходяться під його впливом, оскільки 40 зі 161 речовини були виявлені як в морській воді, так і в річковій воді.

Каталізують загострення хвороб Дніпра і промислові підприємства, і погано очищенні побутові стоки, і розорані землі, і будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ, де немає достатнього руху води.

Чому гине риба?

Дефіцит кисню негативно впливає на інтенсивність процесів самоочищення, що є надзвичайно важливо в умовах постійного антропогенного впливу на водні об’єкти.

Кисневий режим водних об’єктів має велике значення для оцінки якості природних вод.

Зменшення кисню вказує на забруднення органічними речовинами, а збільшення – на інтенсивність фотосинтезу при “цвітінні” води.

Також можливе обмеження насичення води киснем з повітря внаслідок значного крижаного покриву водойм, дефіцит кисню може сягнути критичного рівня і викликати загибель риби.

В літні жаркі дні спостерігається різке зниження кисню у воді, що зумовлене зменшенням його поглинання з атмосферного повітря і збільшенням процесів окислення органічних речовин.

Джерелами цих речовин є скид недостатньо очищених стоків комунально-побутових стоків, стічних вод підприємств, площинний змив з сільськогосподарських угідь, де активно використовуються мінеральні добрива.

Яка реакція влади щодо проблематики?

На законодавчому рівні питання збереження Дніпра регулюється Загальнодержавною цільовою програмою розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року від 24.05.2012 № 4836–VI, затверджена ще у 2012 році. Проте, на жаль, цей програмний документ виявився неефективним.

Як показують дані Звіту Рахункової палати України про результати аудиту ефективності виконання заходів станом на 1 січня 2021 року, зі 103 результативних показників, визначених Програмою, не виконано 42.

Таким чином, нефінансування та невиконання завдань за напрямом екологічного оздоровлення каскаду Дніпровських водосховищ та поліпшення якості питної води призвело до погіршення показників якості води в головній водній артерії України, що загрожує здоров’ю населення України та переходу до кризового стану річки.

Як допомогти оздоровити Дніпро?

Потрібен національний узгоджений план дій.

Він має включати і зниження промислового забруднення, і обмеження використання мийних засобів з вмістом фосфатів, і заходи по відновленню гідрологічного режиму в межах всього басейну Дніпра.

Ситуація потребує широкого фахового обговорення із залученням спеціалістів різного профілю.

Насамперед потрібна сформована державна політика, яка визнає критичний стан Дніпра і закладе стратегічні напрямки по спасінню нашої головної водної артерії.

Що реально зробити невідкладно: чи є чарівна пігулка?

Доки вступить в силу закон про обмеження фосфатів, доки на державному рівні буде сформовано всі стратегії та знайдено кошти на модернізацію очисних споруд, діяти потрібно невідкладно! Чарівним рецептом лікування може стати низка кроків:

    Зменшення зарегульованості малих річок значно оздоровить Дніпро: одне село – один ставок (це досить нескладне рішення).

Це як губка, що повільно низом воду віддає, досить довго.

Отже, врятувати Дніпро і малі ріки – це рівноцінно порятунку не лише цілих міст і громад, а й економіки України в цілому!

Людмила Циганок

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія (ретранслятора). Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.

Чому в Дніпрі позеленіла вода або забруднення як національна проблема

Чому у Дніпрі не можна купатися? Чому забруднення Дніпра є питанням національної безпеки? Хто є головним забруднювачем однієї з найбільших річок Європи? Чому очистивши Дніпро, Україна зможе вирішити левову частку своїх проблем? Про це у розмові із головою екологічної організації «Зелений світ – Друзі Землі» Олексієм Ангурцем.

– Так зване «цвітіння» річки Дніпро і інших водойм України в спекотні літні місяці є вибухом розмноження сукупності видів синьо-зелених водоростей, або як їх прийнято називати зараз ціанобактерій. При значному збільшенні біомаси водоростей (до 500 г/м 3 і вище) починає проявлятися біологічне забруднення, внаслідок чого значно погіршується якість води. Зокрема, змінюється її колір, рН, в’язкість, знижується прозорість, змінюється спектральний склад проникаючого у водну товщу сонячного світла.

У воді з’являються токсичні сполуки і велика кількість органічних речовин, які створюють живильне середовище для бактерій, в тому числі й патогенних. Вода зазвичай набуває затхлого неприємного запаху. Виникає дефіцит розчинного кисню, що призводить до загибелі риби і інших мешканців водойм.

– Хто є головним забруднювачем Дніпра?

– Критичний стан Дніпра є результатом довгої дії низки факторів. Господарська діяльність людини, кардинальна зміна гідрологічного режиму та значні постійно діючі хімічні та радіаційні забруднення протягом майже 80 років значно погіршили стан екосистем басейну ріки. Тобто «винними» є і промислові підприємства, і погано очищенні побутові стоки, і розорані землі, і будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ, де немає достатнього руху води. Нажаль практично кожен з нас є забруднювачем коли використовує хімічні миючі засоби, такі як пральні порошки з вмістом фосфату.

– Як це відображається на людях, які живуть на берегах Дніпра?

– Забруднення Дніпра та інших водойм відображається на економіці країни в цілому і дуже б’є по здоров’ю усього населення. Вода з під крана практично скрізь не відповідає стандарту «вода питна». І це не тільки через зношеність інфраструктури, а й через забруднення усіх вод, зокрема і підземних.

Вченими також доведено, що синтетичні миючі засоби (СМЗ) мають негативний вплив на здоров’я людей, зокрема викликаючи алергію.

Ще одним негативним аспектом є неможливість використовувати рекреаційний потенціал Дніпра через «цвітіння». Значна кількість пляжів у липні-серпні закрита саме з цієї причини.

– Як це впливає на стан Чорного моря?

– Зрозуміло, що Дніпро несе свої води та значну кількість отриманих забруднень в Чорне море. А це означає не тільки негативний вплив на екосистему моря, а й зменшення туристичного потенціалу нашої країни.

– Як ви оцінюєте рівень забрудненості Дніпра як екологічну проблему?

– Площа басейну Дніпра в межах України – понад 290 тисяч кілометрів квадратних. Водою Дніпра користується близько 70% населення країни. Ці цифри роблять зрозумілим той факт, наскільки Дніпро важливий для нас.

Поганий стан річки не просто проблема людей які мешкають на її берегах. Це питання національної безпеки і стратегічний запас прісної води України. Саме тому повернення до здорового стану Дніпра має стати завданням для всієї країни.

– Що треба зробити, щоб розпочати реальний процес очищення річки?

– Потрібен національний узгоджений план дій. Він має включати і зниження промислового забруднення і обмеження використання мийних засобів з вмістом фосфору і заходи по відновленню гідрологічного режиму в межах всього басейну Дніпра. Ситуація потребує широкого фахового обговорення із залученням спеціалістів різного профілю. Перш за все потрібна сформована державна політика, яка визнає критичний стан Дніпра і закладе стратегічні напрямки по спасінню нашої головної водної артерії.

– Досвід яких країн та які інновації тут можуть бути корисними?

– Корисним для нас є приклад відновлення Рейну, який із «стічної канави» Європи знову перетворився на гордість країн які розташовані на його берегах. І це перш за все заслуга Німеччини.

Це знак для нас, що спільними зусиллями можливо повернути життя Дніпру.

Проте нема готового рецепту з виправлення ситуації. Стан Дніпра – це результат комплексу унікальних проблем, які не можна вирішити просто взявши за приклад відновлення будь-якої іншої річки. Нам слід взяти на озброєння технологічні рішення передових країн, проте вирішення нам потрібно знайти самим.

Складність, багатоплановість і масштаб проблеми забруднення Дніпра чітко дає зрозуміти, що якщо Україна зможе очистити свою найбільшу річку, вона разом муситиме вирішити цілий комплекс хронічних болючих проблем напряму пов’язаних із умовами життя людей. А саме проблеми модернізації підприємств і встановлення тотального контролю над викидами; нормування, а то і заборони, використання пестицидів; сортування і переробки сміття; відлагодження повного санітарного контролю над береговою лінією; заборона використання шкідливих миючих засобів і створення ефективної системи очищення та контролю стічних вод.

Ірина Штогрін

Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа».