Коли Сбербанк виплатить дивіденди за 2021 рік

0 Comments

Зміст:

Дивіденди: запитання — відповіді

Дивіденди: що змінилося у правилах оподаткування з 01.01.2021 р.?

З 01.01.2021 р. набрала чинності нова редакція пп. 14.1.49 ст. 14 ПКУ. Чи справді вимоги законодавства, що стосуються виплати дивідендів, різняться залежно від організаційно-правової форми юридичної особи? Якщо так, то як саме оподатковуються виплати у вигляді дивідендів у 2021 році?

Законом України від 16.01.2020 р. № 466-IX законодавець істотно розширив та «удосконалив» визначення дивідендів (звісно ж з метою їх оподаткування). І не лише їх, а й інших платежів, які за своєю суттю також можна віднести до дивідендів, хоча формально вони дивідендами не є. Так, відповідно до нової редакції пп. 14.1.49 ст. 14 ПКУ дивіденди — це платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. У цій частині «податкове» визначення дивідендів не зазнало змін. А от у частині виплат, що прирівнюються до дивідендів, зміни таки відбулися. Якщо раніше для цілей оподаткування до дивідендів прирівнювався лише платіж у грошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини), то тепер до дивідендів окрім цього прирівнюються також: y суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного у підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; y вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів, що придбаваються у нерезидента, зазначеного у підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; y сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному у підпунктах «а», «в», «г» пп. 39.2.1.1 ст. 39 ПКУ, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»; y виплата у грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника — нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншою аналогічною операцією між юридичною особою та її учасником у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи. У зазначених підпунктах ст. 39 ПКУ йдеться: y про пов’язаних осіб — нерезидентів; y нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабміном, або таких, які є резидентами цих держав (постанова від 27.12.2017 р. № 1045); y нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів у розрізі держав (територій) затверджений Кабміном (постанова від 04.07.2017 р. № 480). Тобто у разі, наприклад, купівлі у таких нерезидентів цінних паперів (корпоративних прав) чи товарів (робіт, послуг) дорожче ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», суму перевищення такої вартості законодавець вирішив прирівняти до дивідендів. Така сама доля чекає на суму заниження вартості товарів (робіт, послуг), проданих такому нерезиденту. Вказані суми законодавець не вважає дивідендами, а лише прирівнює до них з метою оподаткування. У разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому — шостому пп. 14.1.49 ст. 14 ПКУ, у сумі, що перевищує суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою у розмірі 15 % (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку: Пс = СД · 100 : (100 – СП) – СД, де: Пс — сума податку до сплати; СД — сума виплаченого доходу; СП — ставка податку, встановлена цим підпунктом.
Не має значення факт віднесення операції до контрольованої, якщо виплата здійснюється юридичною особою — резидентом України у грошовій або негрошовій формі на користь засновника та/або учасника — нерезидента України у зв’язку з: y зменшенням статутного капіталу; y викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі; y виходом учасника зі складу господарського товариства; y іншою аналогічною операцією між юридичною особою та її учасником. У цьому разі як дивіденди оподатковується сума у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи — резидента України. Таким чином, законодавець поширив порядок оподаткування дивідендів, що виплачуються нерезидентам за ставкою 15 %, на виплати, які з огляду на корпоративне право дивідендами не є.

Виплата дивідендів: хто приймає рішення про виплату та на підставі яких документів? ?Які документи необхідно оформити для нарахування та виплати дивідендів у ТОВ?

Відповідно до ст. 116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право брати участь у розподілі прибутку товариства й одержувати його частину (дивіденди). Аналогічно це право становить частину корпоративних прав, передбачених ст. 167 ГКУ, відповідно до якої корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) такої організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Відповідно до ст. 26 Закону України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон про ТОВ) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. Згідно з п. 12 частини другої ст. 30 Закону про ТОВ до компетенції загальних зборів учасників належить у тому числі розподіл чистого прибутку товариства, прийняття рішення про виплату дивідендів. Таким чином, для виплати дивідендів необхідним є рішення загальних зборів учасників ТОВ. Відповідно до частини четвертої ст. 33 Закону про ТОВ на загальних зборах учасників, що проводяться за спільної участі учасників, ведеться протокол, у якому фіксуються хід загальних зборів учасників та прийняті рішення. Протокол підписує голова загальних зборів учасників або інша уповноважена зборами особа. Дещо відмінною і дещо складнішою є процедура прийняття рішення шляхом заочного голосування (ст. 35 Закону про ТОВ) та процедура прийняття рішення шляхом опитування (ст. 36 Закону про ТОВ). У першому випадку складається той самий протокол, до якого долучається заочне рішення учасника у письмовій формі. У разі прийняття рішення шляхом опитування ініціатор опитування надсилає усім учасникам товариства відповідний запит з проєктом рішення із запропонованого питання (питань). У такому запиті зазначаються адреса, на яку учасники товариства мають надіслати свою відповідь та прийняті рішення, і строк, протягом якого вони мають це зробити. Надсилання учасникам запитів може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства. У разі згоди із запропонованим рішенням учасник товариства підписує проєкт рішення та надсилає його ініціатору протягом 15 днів з дня отримання запиту, якщо інше не встановлено статутом товариства. Згода учасника товариства з прийнятим рішенням має бути безумовною. Надсилання учасником згоди з прийнятим рішенням може здійснюватися із застосуванням засобів електронних комунікацій, визначених статутом товариства.

Один із двох засновників не планує отримувати дивіденди: чи можна здійснити виплату тільки одному із них?

Товариство має двох засновників з рівними частками. Але отримати дивіденди хоче лише один. Чи можна здійснити виплату тільки одному із засновників?

Відповідно до частини першої ст. 26 Закону про ТОВ виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Ця норма викладена в імперативній формі, що має тлумачитися як обов’язкове дотримання пропорцій при виплаті дивідендів, а отже, і як обов’язкову їх виплату. Проте існує й інша норма, яка передбачає можливість виплати дивідендів не усім учасникам. Так, згідно з частиною третьою ст. 27 Закону про ТОВ товариство не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не зробив свій внесок. Отже, якщо учасник, який не хоче отримувати дивіденди, свій внесок зробив повністю, то підстав не виплачувати йому дивіденди чинне законодавство не передбачає. Навіть якщо він на це дав згоду, чи виявив бажання. Проте він може фактично не отримувати нараховані йому дивіденди. Тобто дивіденди йому можуть бути нараховані, але фактично не виплачені.

Нарахування та виплата дивідендів одному із засновників у меншій сумі: які наслідки?

За результатами фінзвітності за 2020 рік прибуток підприємства — 500 тис. грн. Один із двох засновників хоче, щоб йому нарахували та виплатили дивіденди у сумі, меншій за 250 тис. грн, наприклад, у сумі 100 тис. грн. Чи можна так зробити? Якщо можна, то що робити з залишком суми 150 тис. грн?

Дивіденди мають бути нараховані пропорційно часткам учасників у статутному капіталі. Ненарахування дивідендів або нарахування їх у меншому розмірі, ніж це відповідає частці, може мати наслідком нарахування контролюючим органом відповідних податків на ненараховану частку. Тому найменш ризикованим варіантом буде не нарахувати дивіденди обом учасникам у повному обсязі пропорційно часткам у статутному капіталі ТОВ, а виплатити реально одному учаснику повну суму дивідендів (250 тис. грн), а іншому частину — 100 тис. грн. Отже, щодо того учасника, який отримав дивіденди не в повному обсязі за кредитом субрахунку 671, відображатиметься залишок у розмірі 150 тис. грн. До спливу позовної давності цей залишок не впливатиме на податкові наслідки, а потім його необхідно буде визнати безповоротною фінансовою допомогою, яка збільшує фінансовий результат. Кредиторська заборгованість, за якою минув строк позовної давності, відповідно до пп. 14.1.11 ст. 14 ПКУ набуває ознак безнадійної. А відповідно до пп. 14.1.257 ст. 14 ПКУ безповоротна фінансова допомога — це у тому числі сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. Отже, оптимальний варіант — нарахувати дивіденди у повному обсязі, виплатити узгоджену частину, а решту залишити як кредиторську заборгованість за кредитом субрахунку 671 до спливу позовної давності.

Збільшення статутного капіталу за рахунок невиплачених дивідендів: чи можливо?

Один із двох засновників підприємства взагалі не планує поки що отримувати свою частку дивідендів. Чи можна йому нарахувати дивіденди та не виплачувати, а скерувати їх, наприклад, на збільшення статутного капіталу або нарахувати йому меншу суму?

Як зазначалося раніше, дивіденди можна нарахувати і не виплачувати. Принаймні до спливу строку позовної давності. Можна вчинити дещо складніше та збільшити за рахунок невиплаченої частки статутний капітал ТОВ. Для цього слід прийняти загальними зборами учасників рішення про збільшення статутного капіталу, виплатити учаснику його частку, невиплачену раніше, а потім прийняти від нього цю суму грошових коштів як додатковий внесок до СК. Після цього потрібно затвердити новий розмір статутного капіталу ТОВ. Наслідком такої операції буде зміна пропорцій часток учасників ТОВ. Частка учасника, який таким чином вніс кошти на збільшення статутного капіталу, зросте, та пропорційно зменшиться частка іншого учасника. Якщо учасники дійшли згоди про зміну вказаних пропорцій часток у статутному капіталі ТОВ, то можливий і інший варіант: учасник, який не має бажання отримати дивіденди, може ту суму, яка йому «не потрібна», спрямувати на викуп частини частки іншого учасника. Врешті-решт інший учасник отримає більше грошових коштів (частину як дивіденди, а частину як вартість проданої частини своєї частки), а перший отримає збільшення своєї частки в статутному капіталі ТОВ. Наприклад, на дивіденди можна скерувати не 500 тис. грн прибутку, а 350 тис. грн, залишивши нерозподіленим 150 тис. грн прибутку. Виплатити обом учасникам по 175 тис. грн дивідендів. Після цього той учасник, якому дивіденди у повному обсязі не потрібні, може викупити частину частки іншого, сплативши йому, наприклад, 75 тис. грн. У результаті один учасник отримає 175 тис. грн дивідендів і 75 тис. грн як оплату вартості частини своєї частки. Іншому ж залишиться 100 тис. грн із 175 тис. грн отриманих дивідендів. Результат буде досягнуто і він буде справедливо-логічним, адже один отримає більше дивідендів і втратить частину частки, інший — менше дивідендів, проте зросте його частка.

Невиплачені дивіденди за 2016 та 2017 роки: чи можна погасити таку прострочену заборгованість у 2021 році?

У грудні 2017 року Товариством було прийнято рішення про виплату дивідендів за 2016 рік — до 31.01.2018 р., але виплату не здійснили. Наразі є можливість виплатити ці дивіденди. Товориство запитує, чи можна за наявності заборгованості перед учасниками виплатити дивіденди за 2017 рік та чи можна виплачувати заборгованість за 2016 рік?

Відповідно до ст. 116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди). Аналогічно це право становить частину корпоративних прав, передбачених ст. 167 ГКУ, відповідно до якої корпоративні права — це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) такої організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Відповідно до ст. 26 Закону України від 06.02.2018 р. № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі — Закон про ТОВ) виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлено статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. Таким чином, строк виплати дивідендів може бути встановлений і довший, аніж шість місяців. Проте простроченим цей строк вважатиметься лише після закінчення шести місяців або іншого строку, встановленого статутом чи рішенням учасників ТОВ. Отже, зобов’язання про виплату дивідендів за 2016 рік після 31.01.2018 р. слід вважати простроченим, а не припиненим. Відповідно до ст. 509 ЦКУ зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Сторонами у зобов’язанні ст. 510 ЦКУ визнає боржника і кредитора. Отже, виплата дивідендів учасникам ТОВ цілком відповідає правовідношенню, яке класифікується як зобов’язання. Кредитором у цьому зобов’язанні є учасник, який був таким учасником на день прийняття рішення про виплату дивідендів, а боржником у цьому зобов’язанні є саме ТОВ. За загальним правилом зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ). Відповідно до ст. 256 ЦКУ позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки (ст. 257 ЦКУ). При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, початок перебігу позовної давності щодо зобов’язання про виплату дивідендів має припадати на перший день після збігу шестимісячного строку, встановленого Законом про ТОВ, або іншого строку, встановленого статутом ТОВ, для їх виплати. Згідно з пп. 14.1.257 ст. 14 ПКУ фінансова допомога — фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. При цьому безповоротна фінансова допомога — це у тому числі сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності. Оскільки в запитанні вказано, що строк виплати дивідендів за 2016 рік був встановлений до 31.01.2018 р., то позовна давність за відсутності умов для її переривання чи зупинення вважатиметься такою, що збігла, 01.02.2021 р. Проте це не заважає виконати зобов’язання з виплати дивідендів і після спливу позовної давності. Відповідно до ст. 267 ЦКУ особа, яка виконала зобов’язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну від 30.11.99 р. № 291, рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо). Таким чином, заборгованість з виплати дивідендів є кредиторською заборгованістю ТОВ перед учасником, яка має бути відображена за кредитом рахунку 67 до здійснення виплати таких дивідендів або до збігу позовної давності. Отже, така заборгованість має бути погашена шляхом виплати дивідендів незалежно від наявності заборгованості з виплати дивідендів за більш пізній період. Наявність заборгованості ТОВ з виплати дивідендів не є перешкодою для погашення простроченої заборгованості з виплати дивідендів за 2016 та 2017 роки.

Дивіденди на користь нерезидента: як в обліку відобразити відступлення права вимоги новому кредитору щодо невиплаченої частки дивідендів?

У 2019 році українським ТОВ було прийнято рішення про виплату дивідендів у сумі 27 млн грн на користь єдиного учасника — юридичної особи Данії (Нерезидент 1). Фактично було виплачено 17 млн грн та залишилася заборгованість перед учасником у сумі 10 млн грн. У 2020 році склад засновників змінився, з’явився новий учасник — юридична особа України з часткою 90 %, і згодом колишній учасник був визнаний банкрутом у Данії. Потім з’явилася інша компанія — резидент Данії (Нерезидент 2) з угодою про те, що Нерезидент 1 в особі ліквідатора передав усі права на залишок невиплачених дивідендів Нерезиденту 2.
Чи можна та як саме відобразити в обліку перехід заборгованості перед учасником від Нерезидента 1 до Нерезидента 2 та які саме документи слід надати банку у разі перерахування Нерезиденту 2 відповідної суми заборгованості з невиплачених дивідендів?

Відповідно до ст. 116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).
Відповідно до ст. 26 Закону про ТОВ виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Виплата дивідендів учасникам ТОВ цілком відповідає правовідношенню, яке класифікується як зобов’язання. Кредитором у цьому зобов’язанні є учасник, який був таким учасником на день прийняття рішення про виплату дивідендів, а боржником у цьому зобов’язанні є саме ТОВ. Тобто боржником є ТОВ, а кредитором — Нерезидент 1. Відповідно до ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов’язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов’язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов’язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Отже, чинне законодавство України не містить заборони заміни кредитора у зобов’язанні з отримання дивідендів. Найбільш відповідним способом заміни кредитора у наведеному запитанні є передання Нерезидентом 1 в особі ліквідатора Нерезиденту 2 права вимоги отримання дивідендів від ТОВ (відступлення права вимоги). Якщо не вдаватися у деталі законодавства Данії, то банку має вистачити договору про відступлення Нерезидентом 1 в особі ліквідатора Нерезиденту 2 права вимоги дивідендів від українського ТОВ. Згідно з Інструкцією № 291 рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо). Тож в обліку потрібно буде замінити кредитора — Нерезидента 1 на кредитора — Нерезидента 2 на підставі вказаного вище договору про відступлення права вимоги.

Кредиторська заборгованість перед нерезидентом, який перебуває у стадії банкрутства: чи можна її списати у зв’язку з закінченням шестимісячного строку?

У 2019 році єдиному учаснику ТОВ — юридичній особі — нерезиденту було нараховано дивіденди за 2018 рік у сумі 2,7 млн грн. Дивіденди було виплачено частково: 1,6 млн грн було перераховано у валюту та перераховано засновнику. У 2020 році склад засновників змінився і колишній єдиний власник наразі володіє часткою 10 % статутного капіталу ТОВ. У зв’язку з відсутністю вільних коштів ТОВ не має можливості продовжити виплату дивідендів за 2018 рік. Нерезидент-засновник наразі знаходиться в процедурі банкрутства та не виходить на зв’язок з ТОВ. Чи можна списати заборгованість з недовиплачених дивідендів за 2018 рік у зв’язку з закінченням строку шести місяців та якщо так, то як це відобразити в обліку?

Відповідно до ст. 26 Закону про ТОВ виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток. Виплата дивідендів здійснюється у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття рішення про їх виплату, якщо інший строк не встановлений статутом товариства або рішенням загальних зборів учасників. Таким чином, строк виплати дивідендів може бути встановлений і довший, аніж шість місяців. Проте простроченим цей строк вважатиметься лише після закінчення шести місяців або іншого строку, встановленого статутом ТОВ. Виплата дивідендів учасникам ТОВ цілком відповідає правовідношенню, яке класифікується як зобов’язання. Кредитором у цьому зобов’язанні є учасник, який був таким учасником на день прийняття рішення про виплату дивідендів, а боржником у цьому зобов’язанні є саме ТОВ. За загальним правилом зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦКУ). Відповідно до ст. 256 ЦКУ позовна давність — це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦКУ). При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, початок перебігу позовної давності щодо зобов’язання про виплату дивідендів припадає на перший день після збігу шестимісячного строку, встановленого Законом, або іншого строку, встановленого статутом ТОВ, для їх виплати. Закон про ТОВ не передбачає можливості «скасування» зобов’язання ТОВ з виплати дивідендів учасникам після прийняття рішення про їх виплату. Проте цей Закон і не забороняє вчинити таку дію. Тобто окремим рішенням загальних зборів учасників може бути врегульовано внесення змін у розмір дивідендів, які підлягають виплаті, таким чином, щоб до виплати підлягала лише сума, вже фактично виплачена. У такому разі доведеться коригувати усі нарахування та утримання податків, пов’язаних за нарахуванням дивідендів (якщо такі нарахування були здійсненні). До того ж у разі прийняття рішення про скасування виплати дивідендів іншим складом учасників, аніж той склад учасників, які приймали рішення про виплату дивідендів, загрожує довгим «корпоративним» спором та навіть «корпоративною війною».
Таким чином, заборгованість з виплати дивідендів є кредиторською заборгованістю ТОВ перед учасником, яка має бути відображена за кредитом рахунку 67 до здійснення виплати таких дивідендів, або до збігу позовної давності. Враховуючи, що учасник-кредитор перебуває в процедурі банкрутства, цілком ймовірним може бути стягнення заборгованості за невиплаченими дивідендами такому учаснику. Адже сам факт перебування у процедурі банкрутства свідчить про те, що коштів банкрута не вистачає для розрахунку зі своїми кредиторами. А дебіторська заборгованість щодо дивідендів має бути включена до ліквідаційної маси з метою її використання для виконання зобов’язань банкрута. Тож, відповідаючи на це запитання, на думку автора, слід дочекатися закінчення позовної давності щодо зобов’язання з виплати дивідендів і лише потім відобразити цю заборгованість як безповоротну фінансову допомогу, відобразивши її у складі фінансового результату до оподаткування.

Зміна учасників товариства: чи можна за наявності простроченої «кредиторки» з виплати дивідендів здійснювати виплату дивідендів новому складу учасників?

Учаснику товариства станом на 09.02.2021 р. не було сплачено прострочену кредиторську заборгованість з виплати дивідендів. Склад учасників товариства з 28.12.2020 р. змінився. Чи можна за наявності простроченої кредиторської заборгованості з виплати дивідендів здійснювати виплату дивідендів за інші періоди іншому складу учасників?

Щодо черговості виплати дивідендів за різні періоди різному складу учасників слід враховувати, що відповідно до ст. 599 ЦКУ зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому ані норми Закону про ТОВ, ані іншого законодавства не містять заборон виплати дивідендів за більш пізні періоди, якщо дивіденди за попередні періоди ще не виплачені. Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Отже, ТОВ не може бути примушене виплачувати дивіденди у певній черговості, оскільки така черговість не передбачена законодавством.

Заміна кредитора за невиплаченими дивідендами: як «згорнути» таку заборгованість?

Учаснику ТОВ, іноземній компанії, не було виплачено частину нарахованих дивідендів через недостатність грошових коштів, в результаті чого виникла заборгованість з невиплачених дивідендів за 2018 рік перед учасником у розмірі 3 млн грн. Надалі учасник-нерезидент оголосив про неплатоспроможність та в процесі ліквідації права щодо отримання заборгованості були передані іншому нерезиденту (Новий кредитор). Надалі Новий кредитор (пов’язана з емітентом дивідендів юридична особа — нерезидент) прийняв рішення відмовитися від отримання заборгованості з невиплачених дивідендів за умови, що відповідна сума буде включена до складу нерозподіленого прибутку за 2018 рік та в подальшому може бути використана для нарахування дивідендів або їх реінвестування. Як правильно оформити документально та відобразити в обліку зазначені рішення та операції?

Відповідно до ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок у тому числі передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) або правонаступництва. Отже, чинне законодавство України не містить заборони заміни кредитора у зобов’язанні з отримання дивідендів, і заміна учасника-банкрута Новим кредитором не вступає у протиріччя з чинним законодавством України. Однак слід мати на увазі, що Новий кредитор, враховуючи суть запитання, статусу учасника не набув. Він залишається лише кредитором в частині невиплачених дивідендів (3 млн грн). Таким чином, в обліку потрібно буде замінити кредитора-учасника на нового кредитора, який учасником не є. Що стосується використання невиплачених дивідендів як внеску до статутного капіталу цього ж ТОВ (реінвестування), то слід врахувати таке. Відповідно до ст. 17 Закону про ТОВ учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства без додаткових вкладів за рахунок нерозподіленого прибутку товариства. У разі збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку товариства без залучення додаткових вкладів склад учасників товариства та співвідношення розмірів їхніх часток у статутному капіталі не змінюються. А відповідно до ст. 18 цього ж Закону учасники товариства можуть збільшити статутний капітал товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників. Оскільки у запитанні йдеться про те, що джерелом збільшення статутного капіталу має де-факто бути заборгованість ТОВ перед Новим кредитором з невиплачених дивідендів, то слід виходити з того, що зазначений Закон залишає єдине джерело збільшення статутного капіталу — додаткові вклади учасників. У такому разі учасники загальними зборами мають прийняти рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ за рахунок додаткових вкладів третьої особи — Нового кредитора. Проте таке рішення не є підставою виникнення зобов’язання Нового кредитора перед ТОВ щодо внесення додаткового вкладу. У такому разі такий Новий кредитор не буде дебітором ТОВ. Для набуття ним статусу дебітора слід керуватися частиною восьмою ст. 18 Закону про ТОВ, відповідно до якої з учасником товариства та/або третьою особою може бути укладено договір про внесення додаткового вкладу, за яким такий учасник та/ або третя особа зобов’язується зробити додатковий вклад у грошовій чи негрошовій формі, а товариство — збільшити розмір його частки у статутному капіталі чи прийняти до товариства з відповідною часткою у статутному капіталі. У такому разі виникне зобов’язання Нового кредитора внести додаткові вклади, а ТОВ отримає дебітора. Це буде підставою для відображення відповідної заборгованості за Дт рахунку 46 «Неоплачений капітал», призначеного для узагальнення інформації про зміни у складі неоплаченого капіталу підприємства. За Дт цього рахунку відображається заборгованість засновників (учасників) господарського товариства за внесками до статутного капіталу підприємства, за Кт — погашення заборгованості за внесками до статутного капіталу. Після цього в обліку ТОВ Новий кредитор буде відображений і як кредитор, і як дебітор. За Дт рахунку 46 буде відображена дебіторська заборгованість із внесків до СК, а за Кт рахунку 672 — кредиторська заборгованість з виплати Новому кредитору дивідендів. «Згорнути» цю заборгованість можна двома шляхами: y найліпший, що фактично усуває ризики «спілкування» з контролюючим органом через їх нерозуміння суті господарської операції та необхідності виконання ними плану з нарахування податків: здійснити зустрічні оплати. Новий кредитор виконує своє зобов’язання із внесення грошових коштів на збільшення статутного капіталу ТОВ, а ТОВ водночас виконує своє зобов’язання з виплати Новому кредитору дивідендів. У цьому разі фактичного вилучення грошових коштів не відбудеться (хіба що на кілька годин, поки банк здійснюватиме платежі, або пару днів через участь в операції іноземної валюти), а для закриття заборгованості за рахунками 46 і 672 буде використаний рахунок 31, оскільки кошти пройдуть через банківський рахунок; y дещо ризикованіший шлях — припинення зустрічних зобов’язань Нового кредитора перед ТОВ із внесення додаткового вкладу і ТОВ перед Новим кредитором щодо виплати йому дивідендів. Ризик такої операції у тому, що контролюючі органи у свій спосіб тлумачать однорідність вимог, які припиняються зарахуванням. Їм може здатися, що заборгованість із вкладів до статутного капіталу і заборгованість ТОВ щодо виплати дивідендів не є однорідними. Будьте певні, наслідки у вигляді нарахування податків вони точно придумають. Проте у цьому разі можна буде «згорнути» відповідні заборгованості за Кт рахунку 46 та Дт рахунку 672. Отже, рекомендованим є перший шлях для «згортання» заборгованостей ТОВ і Нового кредитора. Але до того, як це зробити, невиплачені дивіденди краще залишати невиплаченими дивідендами, а не збільшувати за їх рахунок нерозподілений прибуток.

Помилкова переплата суми дивідендів: як виправити таку помилку?

На кінець року у ТОВ по Кт 671 рахунку «зависла» від’ємна сума (переплатили суму дивідендів засновникам у зв’язку з помилкою). Цей мінус потрапляє до фінансової звітності. Як можна виправити цю помилку? Виплата дивідендів учасникам ТОВ цілком відповідає правовідношенню, яке класифікується як зобов’язання. Кредитором у цьому зобов’язанні є учасник, який був таким учасником на день прийняття рішення про виплату дивідендів, а боржником — саме ТОВ. Тобто боржником є ТОВ, а кредитором — Учасник ТОВ. Згідно з Інструкцією № 291 рахунок 67 «Розрахунки з учасниками» призначено для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками та засновниками підприємства, що пов’язані з розподілом власного капіталу (дивіденди, повернення часток тощо). При цьому для обліку розрахунків за нарахованими дивідендами призначений субрахунок 671. За Кт цей рахунок кореспондує у тому числі з рахунком 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». Так відбувається нарахування дивідендів, що підлягають виплаті учасникам. А за Дт він кореспондує у тому числі з рахунками 30 «Готівка» та 31 «Рахунки в банках». Так відображається виплата дивідендів. Як було вказано вище, виплата дивідендів відбувається в рамках зобов’язальних правовідносин. А помилкова виплата більшої їх суми призводить до того, що учасник отримав грошові кошти безпідставно. Як результат, у нього виникає зобов’язання повернути ці кошти. Із запитання зрозуміло, що «закрити» кредитове сальдо по рахунку «потрібно» без повернення учасником коштів Товариству. У такому разі слід виходити з того, що безпідставно отриманні кошти (переплата по дивідендах) для того, щоб залишатися певний час у учасника, мають «отримати» певну правову підставу для цього. Такою правовою підставою може бути договір позики. Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів (суму позики) або таку саму кількість речей того самого роду та такої самої якості. Слід мати на увазі, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Тому, укладаючи договір позики, слід у ньому зазначити, що сума «помилково переплачених дивідендів» є предметом договору позики та є отриманою позичальником позикою. А ще краще, якщо Товариство перерахує суму позики на користь учасника, а учасник цю саму суму поверне як «помилково переплачені дивіденди». В обох випадках Товариство отримає в особі учасника дебітора і зможе «перенести» дебетове сальдо з субрахунку 671 на рахунок 37 «Розрахунки з різними дебіторами», оскільки в такому разі учасник отримав позику не як учасник, а як стороння особа. Щодо податкових наслідків, то слід мати на увазі, що основні з них виникають відповідно до п. 57.11 ст. 57 ПКУ та п. 170.5. ст. 170 ПКУ. І тут можливими є дві ситуації: y податок на прибуток і ПДФО (військовий збір) із суми «переплачених дивідендів» не сплачені. Тобто помилка була винятково технічною. У такому разі наведений вище варіант врегулювання відносин з учасником позбавить необхідності сплати вказаних податків, оскільки переплачена сума набуде статусу позики, а не дивідендів. y податок на прибуток і ПДФО (військовий збір) із суми «переплачених дивідендів» сплачені. Тобто помилка була не зовсім технічною. У такому разі окрім переплачених дивідендів виникли ще й суми переплат із вказаних податків. У цьому разі правильно буде скористатися механізмом повернення помилково сплачених податків.

Цей запис оприлюднено в Наші публікації автором Олександр Єфімов. Додати до закладок постійне посилання.

Дивиденды Сбербанка в 2021 году: итоги и выплаты

Сбербанк направляет на выплату дивидендов суммы, которые являются рекордными для российских эмитентов. В этом году акционеры суммарно получили дивидендные выплаты размером в 422,4 миллиарда рублей.

Дивиденды Сбербанка, полученные акционерами в 2021 году

В апреле текущего года общее собрание акционеров Сбера утвердило решение о размере дивидендной выплаты в 18,7 рубля на одну акцию (как привилегированную, так и обыкновенную). Датой закрытия реестра было 12 мая. Дивиденды поступили на брокерские счета акционеров в срок до 17 июня.

Всего на выплату дивидендов было направлено почти 60% чистой прибыли за весь 2020 год. Суммарный размер выплаты превысил 422 миллиарда рублей.

Так как контрольный пакет ценных бумаг в размере 50% + 1 голосующая акция принадлежит РФ в лице Минфина, то чуть больше половины дивидендного объема ушло в бюджет российского государства. Их получил ФНБ (Фонд национального благосостояния). Одну часть полученной выплаты решено было потратить на расходы общего характера, а другую – на развитие культурных проектов.

Дивиденды Сбербанка за 2021 год

Следующие дивидендные выплаты будут назначены в мае 2022 года. Их размер будет напрямую зависеть от деятельности компании в 2021 году.

Греф положительно оценивает возможный размер чистой прибыли концерна в текущем году. Он полагает, что в 2021 году компании удастся заработать существенно больше, чем в 2020 году. Так, уже за первые 10 месяцев банк сумел поднять прибыль до 1 триллиона рублей, что в 1,6 раза больше показателя за аналогичный период прошлого года.

Большинство аналитиков тоже отмечает, что хотя в текущем году и наблюдалось общее замедление динамики развития концерна, однако все равно 2021 год в целом оказался очень удачным для Сбербанка, поэтому с большой вероятностью можно предположить, что акционерам вновь будет выплачена рекордная сумма дивидендов. Эксперты прогнозируют, что на годовом общем собрании акционеров могут утвердить размер выплаты в размере от 22 до 35 рублей на одну акцию.

Но оправдаются ли столь оптимистичные прогнозы, пока судить рано, так как есть и пессимисты, которые считают, что Сбербанк может «просесть» из-за высокой закредитованности российских граждан и стремительного продолжения взятия новых кредитов. Однако вряд ли этот риск сильно повлияет в ближайшей перспективе.

Как получить дивиденды

Для получения дивидендных выплат не требуется оставлять каких-либо заявок или совершать специальные действия. Достаточно в срок за 2 рабочих дня до закрытия реестра быть акционером компании. При этом неважно, сколько времени ценные бумаги находились в портфеле инвестора, главное – были ли они в наличии при закрытии реестра дивидендов. Например, в этом году датой закрытия стало 12 мая. Но получили выплаты те, кто купил акции Сбербанка до конца торговой сессии 10 мая и не продал их до 11 мая 2021 года.

Покупать можно как привилегированные, так и обыкновенные акции – суммы выплат по ним оказываются равными. Однако из-за разной стоимости акций SBER и SBERP доходность, выражаемая в процентах, может оказаться различной. Например, за прошлый год дивидендная доходность обыкновенных акций составила 5,8%, а привилегированных – 6,2%.

Если нужно продать акции без потери дивидендов, то сделать это можно на следующий рабочий день (в этом году такой датой было 11 мая). Но стоит учитывать, что в это время на стоимость бумаг влияет так называемый «дивидендный гэп» – проседание котировок актива на сумму, примерно равную уплачиваемым дивидендам. Поэтому следует хорошенько обдумать, выгодно ли так скоро избавляться от акций или окажется лучше подождать некоторое время и продать бумаги по более высокой цене.

Дивидендная политика Сбербанка

Решение о выплате и ее сумме принимает общее собрание акционеров. При этом оно учитывает рекомендации наблюдательного совета и не имеет права установить размер дивидендов больше того значения, которое рекомендовал совет.

В отличие от большинства компаний, Сбербанк устанавливает одинаковые размеры дивидендных выплат на обыкновенную и привилегированную акцию. Все платежи происходят по безналичному расчету.

Национальный совет Сбера рассчитывает размер выплат в зависимости от величины чистой прибыли, установленной по международным стандартам отчетности. Но при этом могут быть учтены и другие условия, например, уплата процентов по долевым финансовым инструментам, поддержание достаточности базового капитала.

Сбербанк направляет на выплату дивидендов суммы, которые являются рекордными для российских эмитентов. В этом году акционеры суммарно получили дивидендные выплаты размером в 422,4 миллиарда рублей.

Дивиденды Сбербанка, полученные акционерами в 2021 году

В апреле текущего года общее собрание акционеров Сбера утвердило решение о размере дивидендной выплаты в 18,7 рубля на одну акцию (как привилегированную, так и обыкновенную). Датой закрытия реестра было 12 мая. Дивиденды поступили на брокерские счета акционеров в срок до 17 июня.

Всего на выплату дивидендов было направлено почти 60% чистой прибыли за весь 2020 год. Суммарный размер выплаты превысил 422 миллиарда рублей.

Так как контрольный пакет ценных бумаг в размере 50% + 1 голосующая акция принадлежит РФ в лице Минфина, то чуть больше половины дивидендного объема ушло в бюджет российского государства. Их получил ФНБ (Фонд национального благосостояния). Одну часть полученной выплаты решено было потратить на расходы общего характера, а другую – на развитие культурных проектов.

Дивиденды Сбербанка за 2021 год

Следующие дивидендные выплаты будут назначены в мае 2022 года. Их размер будет напрямую зависеть от деятельности компании в 2021 году.

Греф положительно оценивает возможный размер чистой прибыли концерна в текущем году. Он полагает, что в 2021 году компании удастся заработать существенно больше, чем в 2020 году. Так, уже за первые 10 месяцев банк сумел поднять прибыль до 1 триллиона рублей, что в 1,6 раза больше показателя за аналогичный период прошлого года.

Большинство аналитиков тоже отмечает, что хотя в текущем году и наблюдалось общее замедление динамики развития концерна, однако все равно 2021 год в целом оказался очень удачным для Сбербанка, поэтому с большой вероятностью можно предположить, что акционерам вновь будет выплачена рекордная сумма дивидендов. Эксперты прогнозируют, что на годовом общем собрании акционеров могут утвердить размер выплаты в размере от 22 до 35 рублей на одну акцию.

Но оправдаются ли столь оптимистичные прогнозы, пока судить рано, так как есть и пессимисты, которые считают, что Сбербанк может «просесть» из-за высокой закредитованности российских граждан и стремительного продолжения взятия новых кредитов. Однако вряд ли этот риск сильно повлияет в ближайшей перспективе.

Как получить дивиденды

Для получения дивидендных выплат не требуется оставлять каких-либо заявок или совершать специальные действия. Достаточно в срок за 2 рабочих дня до закрытия реестра быть акционером компании. При этом неважно, сколько времени ценные бумаги находились в портфеле инвестора, главное – были ли они в наличии при закрытии реестра дивидендов. Например, в этом году датой закрытия стало 12 мая. Но получили выплаты те, кто купил акции Сбербанка до конца торговой сессии 10 мая и не продал их до 11 мая 2021 года.

Покупать можно как привилегированные, так и обыкновенные акции – суммы выплат по ним оказываются равными. Однако из-за разной стоимости акций SBER и SBERP доходность, выражаемая в процентах, может оказаться различной. Например, за прошлый год дивидендная доходность обыкновенных акций составила 5,8%, а привилегированных – 6,2%.

Если нужно продать акции без потери дивидендов, то сделать это можно на следующий рабочий день (в этом году такой датой было 11 мая). Но стоит учитывать, что в это время на стоимость бумаг влияет так называемый «дивидендный гэп» – проседание котировок актива на сумму, примерно равную уплачиваемым дивидендам. Поэтому следует хорошенько обдумать, выгодно ли так скоро избавляться от акций или окажется лучше подождать некоторое время и продать бумаги по более высокой цене.

Дивидендная политика Сбербанка

Решение о выплате и ее сумме принимает общее собрание акционеров. При этом оно учитывает рекомендации наблюдательного совета и не имеет права установить размер дивидендов больше того значения, которое рекомендовал совет.

В отличие от большинства компаний, Сбербанк устанавливает одинаковые размеры дивидендных выплат на обыкновенную и привилегированную акцию. Все платежи происходят по безналичному расчету.

Национальный совет Сбера рассчитывает размер выплат в зависимости от величины чистой прибыли, установленной по международным стандартам отчетности. Но при этом могут быть учтены и другие условия, например, уплата процентов по долевым финансовым инструментам, поддержание достаточности базового капитала.