Чим відомий Рилєєв

0 Comments

Твір по поемі Рилєєва “Войнаровский”

Самий великий твір Рилєєва – поема “Войнаровский” (1825), написана на матеріалі української історії. У поемі мова йде про події початку XVІІІ в., боротьбі Петра І зі шведами, про зраду гетьмана Мазепи й про долю його племінника Войнаровского, засланого в Сибір. Войнаровский, головний герой поеми, зображений Рилєєвим як романтичний герой, що непохитно переносить всі удари долі. Причиною його нещасть і розчарувань є не любовні невдачі або утома від світського життя, а гіркі роздуми про долю батьківщини. По суті, вся поема є сповідь героя –

прийом, характерний для романтиків. Сповідь допомагає розкрити внутрішній мир героя, але в той же час певною мірою позбавляє автора можливості виразити власні судження й оцінки

У поемі Рилєєва Войнаровский дана як людина більшої щиросердечної шляхетності. Юношески довірливий і недосвідчений, він був обманутий дядьків – хитрим інтриганом. Однак навіть у посиланні він не в змозі розібратися в суті історичних подій: з одного боку, Мазепа усе ще представляється йому як борець “волі із самовластьем”. З іншого боку, у поемі дана й інша оцінка подій початку XVІІІ в.:

“Тебе ж, Мазепа, як Іуду, Клянуть

Особливе місце займає у поемі образ української козачки, що пройшла через весь Сибір у пошуках свого чоловіка, щоб полегшити йому там вага самітності. У її образі Рилєєв також підкреслює насамперед не інтимні переживання, а патріотичні почуття:

“Високих помислів повна, Свою батьківщину любила”.

В іншім місці поет викликує:

“Вона могла, вона вміла Громадянкою й дружиною бути…”

Таких жіночих образів російська література ще не знала. Звідси прямий шлях до зображення росіян женщин-декабристок у Некрасова. Поема “Войнаровский” свідчила про подальший художній ріст Рилєєва. Помітний відхід поета від романтичних умовностей до більшої реалістичної точності. Це проявляється й у мові, більше вільному від застарілих слів, і в описах природи. Пушкіна писав братові в січні 1824 р.: “З Рилєєвим мирюся. “Войнаровский” повний життя”. Не був згодний Пушкін лише з деякою подвійністю в тлумаченні образа Мазепи. Своє розуміння подій початку XVІІІ в. на Україні він дав через кілька років у поемі “Полтава”.

На жаль, Рилєєв не закінчив ще одну поему – про керівника селянських повстань на Україні. Судячи зі збережених уривків, Наливайко в Рилєєва повинен був бути більш тісно пов’язаний з народом, чим це було звичайно дин романтичних героїв. Велике враження на поета-декабриста зробили рядки з “Сповіді Налипнико”:

Відомо мені: погибель чекає Того, хто перший повстає На утеснителей народу, Доля мене вуж прирекла, Але де, скажи, коли була Без жертв покутувана воля?

Схожі твори:

  1. Художній аналіз поеми Рилєєва “Войнаровский” У травні 1823 р. на засіданні Вільного суспільства аматорів російської словесності був прочитаний уривок з поеми К. Ф. Рилєєва за назвою “Засланець”. А. А. Бестужев повідомляє, що прочитаний уривок був прийнятий “щиросердечним схваленням”. Своє враження Бестужев формулює у вираженнях, що свідчать про те, що новий досвід Рилєєва був сприйнятий насамперед.
  2. Епічні тенденції поеми “Войнаровский” Відхід від романтичної умовності помітно виявився в Рилєєва в життєво правдивих замальовках побуту й природи Сибіру. Тут автор “Войнаровского” використовує уроки Пушкіна, що дало в “південних” поемах близькі до дійсності пейзажні й етнографічні картини. Працюючи над поемою, Рилєєв знайомиться з географією й етнографією Сибіру по тодішніх журналах і оповіданням осіб.
  3. Твір по поемі Пушкіна “Полтава” У поемі з’єднуються дві жанрово-стильові лінії: любовно-романтична (Мазепа – Марія) і історико-епічна (Петро – Мазепа – Карл XII). Провідної для Пушкіна була тема Полтавської перемоги. Тому й добуток названий “Полтава”, а не “Мазепа”, як спочатку передбачалося. Проте образ Мазепи Пушкіна дуже цікавив – і в плані політичному, і в плані.
  4. Аналіз поеми “Войнаровский” В основу поеми Рилєєв поклав дійсну історичну подію, маючи намір підкреслити масштабність і драматизм особистих доль героїв – Войнаровского, його дружини й Мазепи. Автор у поемі навмисно відділений від героя. Завдяки широкому історичному тлу, на якому виступає реальний історичний герой – особистість неабияка, вольова, цілеспрямована, в “Войнаровском” посилений у порівнянні.
  5. Вірші, поеми й думи К. Ф. Рилєєва Кіндратій Федорович Рилєєв. У літературному русі 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним.
  6. Цивільна лірика Рилєєва Почуття цивільного обурення, що продиктувало Рилєєву його сатирові, робить зрозумілим прагнення до суспільної боротьби, що відбилося в його посланні “До Косовскому”, (написано в 1821 р., у свій час не було надруковано) у відповідь на вірші, у яких адресат радив поетові “назавжди” залишитися на Україні: * Щоб я младые роки *.
  7. Аналіз вірша Рилєєва “Громадянин” Вірш “Громадянин” (1825) – вершина цивільної лірики Рилєєва. Тут явно чується голос поета-трибуна, полум’яного оратора, що вважає себе вправі грізно дорікати, вимагати відповіді від коливних співгромадян. Вірш будується на прямому протиставленні поета, борця за волю, щирого громадянина, і юрби, що складає з “перенароджених слов’ян”. У цих словах укладений важливий зміст.
  8. Вірші Рилєєва як краще вираження суспільних ідеалів свого покоління Кіндратій Федорович Рилєєв народився 18(29) вересня 1795 р. у селі Батове Петербурзької губернії. Батько Рилєєва, дрібнопомісний дворянин, людина крутої й запальний, був деспотичний у відношенні до сім’ї й селян. Про дитинство в Рилєєва збереглися безрадісні спогади. У суворій обстановці проходили й роки навчання Рилєєва. Шестирічним хлопчиком він був відданий у.
  9. Сатира Рилєєва Виділені епітети яскраво передають ненависть поета до ката парода. Насильно обірвалося життя поета, і його творчість залишилася “неспіваною піснею”. Однак у цій пісні основний мотив пролунав настільки виразно й виразно, що Рилєєва ми можемо без застережень у Творчості якого життя й Рилєєв загрожує “гордовитому временшнку неминучою годиною розплати за всі.
  10. Спогаду сучасників про Рилєєва Наприкінці вересня 1819 року Рилєєв, що приїхав із дружиною в садибу матері, відвідує столицю, де починає знайомитися з петербурзькими літераторами. Отоді-те ледь не розігралася трагедія. Наприкінці 1819 року – на самому початку 1820 року відбувається скороминуща зустріч Рилєєва з Пушкіним. Обоє минулого молоді й запальні. З невідомої причини між ними.
  11. Чим романтизм Жуковського відрізняється від романтизму Рилєєва Романтизм, як літературний напрямок, характеризується незадоволеністю сьогоденням, сучасною дійсністю. Ця незадоволеність породжує мрії про те, що мабуть, про бажаний. Але це бажане, те, що хотілося б бачити в житті, представлялося письменникам-романтикам по-різному. Тому в романтизмі виділилося два основних плини – консервативне й революційне. Представники революційного романтизму спрямовані в Майбутнє, повні.
  12. Твір по поемі Пушкіна “Руслан і Людмила” У петербурзький період Пушкін написав і першу свою поему – “Руслан і Людмила” (1820). По жанрі це жартівна поема, зразки якої були створені російськими поетами ще в другий. половині XVІІІ в. (поет особливо цінував “Душеньку” Бог-лановича). Увага Пушкіна до усної народної творчості, казка, переказам, характерне дли російського романтизму, відбивало зрослий.
  13. ТВІР ПО ЛІРИЦІ ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЖИТТЯ В ПОЕМІ В. МАЯКОВСЬКОГО “ХМАРА В ШТАНЯХ” ТВІР ПО ЛІРИЦІ ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЖИТТЯ В ПОЕМІ В. МАЯКОВСЬКОГО “ХМАРА В ШТАНЯХ”. “Ви думаєте, це марить малярія?” В. Маяковський один із кращих поетів початку ХХ століття, століття глибоких соціальних змін. Поема “Хмара в штанях” була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як “тринадцятий апостол” (перша назва.
  14. Образ українського гетьмана в поемі Байрона “Мазепа” як зразок байронічного героя ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РОМАНТИЗМУ Е. Т. А. ГОФМАН, ДЖ. БАЙРОН, Г. ГЕЙНЕ, А. МІЦКЕВИЧ Образ українського гетьмана в поемі Байрона “Мазепа” як зразок байронічного героя Гетьман Іван Мазепа є найвідомішим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, 17 літературних творів, шість скульптур. Образ.
  15. Зміст у прозі думи Рилєєва “Іван Сусанін” Наприкінці 1612 року юний Михайло Федорович Романов, остання галузь Рюриковской династії, ховався в Костромській області. У той час Москву займали поляки: ці прибульці хотіли затвердити на російському престолі царевича Владислава, сина короля Сигізмунда III. Один загін проникнул у костромські межі й вирішив захопити Михайла. Поблизу від його притулку вороги схопили.
  16. “Характеристика образу Мазепи в поемі Байрона” Джордж Гордон Байрон, як усім добре відомо, був письменником, який творив в рамках жанру романтизм. У зв’язку з цим немає нічого дивного, що найбільш цікавим у творах авторства цього письменника були внутрішні переживання головного героя, а зовсім не будь-які інші події, які з ним відбувалися. За цієї причини для розуміння.
  17. Твір по поемі Блоку “Дванадцять” У поемі зображений Петроград на початку січня 1918 року, тобто в ті дні, коли й писався добуток. Бушує заметіль – символ революції. Образ вітру, бури, холоднечі – це улюблений образ Блоку, до якого він звичайно прибігав, коли прагнув передати відчуття повноти життя, очікування великих подій. Перший вірш циклу “Вільні думки”.
  18. Авторське тлумачення образу гетьмана Мазепи в поемі В. Сосюри “Мазепа” Тема України, її драматичної історії, знайшла своє відображення у творчості українського поета В. Сосюри. А такі твори як “Розстріляне безсмертя” та “Мазепа” побачили світ лише в 90-х роках XX століття і ще раз утвердили тезу, що В. Сосюра – невтомний і послідовний борець за незалежність України. Важким до читача був.
  19. Аналіз вірша Рилєєва “ДО N. N.” (Ти відвідати, мій друг, бажала…) Твій милий погляд, твій погляд чарівний Хотів страждальця пожвавити, Хотіла ти спокій цілющий У схвильовану душу влити. Твоє втішне участье, Твоє вниманье, милий друг, Мені знову повертають щастя И зціляють мою недугу. Але поступово інтимна тема ускладнюється цивільної. Виявляється, герой і героїня тримаються різних думок, і обопільний потяг не виключає.
  20. Твір Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у 1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо.

Вірші, поеми й думи К. Ф. Рилєєва

Кіндратій Федорович Рилєєв. У літературному русі 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним будинком у Петербурзі стала Петропавловская міцність: сюди звозили державних злочинців, учасників повстання декабристів. Майже шістсот чоловік

присудили. 121 з них був визнаний винним і відправлений на каторжні роботи, у міцності, розжалувані в солдати й переведені в діючу армію на Кавказ. П’ять із них, у тому числі й Рилєєв, були страчені. Насильно обірвалося життя поета. Рилєєва ми можемо беззастережно назвати поетом-громадянином, у Творчості якого життя й поезія злилися в одне ціле. До повстання декабристів Рилєєвим було написано невелике, але дуже сильний вірш “Громадянин”. У ньому поет призиває виконати свій громадянський обов’язок і разом з тим застерігає тих, хто “з холоднокровністю кидає холодний погляд на нещастя страждаючої

Вони покаються, коли народ, повставши,

Застане їх в обіймах млості.

Такі політичні вірші, як “Бачення”, “Громадянська мужність”, “Я буду у фатальний час…”, поеми “Войнаровский”, “Наливайко”, Думи, агітаційні пісні, виводять Рилєєва на перше місце в літературному русі 20-х років XIX століття. Особливе місце займають кілька пісень, складених їм у співавторстві з А. А. Бестужевим: “Ти скажи, говори…”, “Ах, нудно мені…”, “Уж як на небі дві веселки…”, “Як іде коваль так з кузні…” і інші. Своєрідність цих пісень у тім, що вони дуже близькі по своєму складі до народного. Вони передають думи народу, поневоленого царською тиранією, чиновниками:

И в рідній стороні

У важкій частці,

Видно, століття доживати.

Ніде й ні в кому не знаходить народ правди: грабують його добродії “без сорому”, ще сутужніше народу від царських поборів:

Нас поборами цар висушив,

Однак і в крайнім нещасті народ не падає духом, він вірить у свої сили й здатності:

А що силоміць відняли Силою виручимо ми те.

Особливе місце у творчості Рилєєва займає поетичний цикл “Думи”, створений в 1821-1823 г., а в 1825 р. був виданий окремою книгою. У передмові до цієї книги Рилєєв пояснила походження й особливості жанру складових її віршів і ціль, що він прагнув досягти: “Нагадувати юнацтву про подвиги, знайомити його з ясновельможними епохами народної історії, здружити любов до батьківщини з першими враженнями пам’яті – от вірний спосіб для прищеплювання народу сильної прихильності до батьківщини…”.

Центральне місце в думах займають образи борців за незалежність батьківщини й волю народу, борців проти деспотизму й гноблення. Поет захоплюється мужністю Святослава, Мстислава Відважного, Дмитра Донського, Єрмака, Івана Сусаніна. Особливо доріг йому Волинський, втілення “доблесті цивільної”, “батьківщини вірний син”, “заклятий ворог ганебного неправосуддя”. Не виникає сумніву, чия думка виражає Волинський: “Славна кончина за народ! .. За істину святу. І страта мені буде торжеством!”. Його готовність “любов’ю до батьківщини дихаючи”, стати “за стражденних – залізними грудьми”, все це були переконання самого Рилєєва. Свій ідеал поета, “правди вірного жерця”, “шанувальника полум’яного добра”, “органа істини священної”, що “вище всіх на світі благ Суспільне благо ставив Святу чесноту славив”, завжди залишався “гнаним і злим непримиренним ворогом”, Рилєєв втілив у думі “Державін”.

Варто помітити, що установка на повчання, на виховання позитивним прикладом перешкодила історично вірному зображенню в думах подій і діячів минулого. Але величезна популярність дум свідчила про своєчасність цих добутків і дієвості засобів, до яких звернувся поет.

Особливе місце в циклі займає “Іван Сусанін”, єдина дума Рилєєва, у центрі якої коштує не цар, не князь, не вельможа, що думає принести темним безмовним масам волю, утворення, а людина з народу, що служить правій справі так, як він його розуміє. Сусанін – самий історично правдивий характер із всіх, які ми бачимо в думах. Думу “Іван Сусанін” високо цінував Пушкіна. Глинка створив оперу “Іван Сусанін”. Загальнонародною популярністю користувалася дума “Смерть Єрмака”, що стала народною піснею (“ревіла бура, грім гримів”). В 1823 р. створюється поема “Войнаровский”, що відбила значні зміни, що відбувалися у творчості Рилєєва. У ній уже немає того злиття автора з героєм, у вуста якого поет вкладає свої думки й переконання, що було характерно для дум. Поет і герой уже по-різному дивляться на що відбувається, по-різному оцінюють його. Зміст поеми становить тепер оповідання, хід подій, яким вона присвячена. Своєрідність поеми відзначив Пушкін: “Рилєєва “Войнаровский” незрівнянно краще всіх його Дум, – писав він, – склад його змужнів і стає оповідальною-оповідальним-покірливо^-оповідальним, чого в нас майже ще ні”.

Підбадьорений високою оцінкою, що одержала в Пушкіна перша поема, Рилєєв починає поему “ДО”, присвячену боротьбі за національну незалежність українського козацтва з панской Польщею наприкінці XVI століття. Поема залишилася незакінченою. Судячи зі збережених уривків, велике місце в ній повинне було зайняти зображення картин народного життя й побуту, участі народних мас у національно-визвольній боротьбі. У головному герої поеми підкреслена його близькість до народу, готовність віддати життя боротьбі за звільнення народу від іноземного ярма. Герой поеми “Наливайко” – гетьман, що підняв меч за свій край.

Гетьман Наливайко передбачав трагічний результат, однак це не зупинило його. У поемі є як би пророчі слова головного її героя:

Відомо мені: погибель чекає того,

Хто перший устане за народ –

Доля мене вуж прирекла.

Але де, скажи, коли була

Без жертв покутувана воля?

Загину я за край рідний,

Я це почуваю, я знаю.

Цього ж слова можна віднести й до самого Рилєєва. Декабрист Н. А. Бестужев побачив у них вказівка на “майбутній жереб” поета, і Рилєєв погодився з ним. “Вір мені, сказав він, – що щодня переконує мене в необхідності моїх дій, у майбутній погибелі, який ми повинні купити нашу першу спробу для волі Росії”. Вища доблесть і заслуга перед народом у його очах – це діяльність борця за звільнення своєї країни. На віршах Рилєєва виховувалися наступні покоління борців за волю. Ім’я Рилєєва було для них, по вираженню Огарьова, “доблесним завітом і зіркою”.

Схожі твори:

  1. Вірші, поеми й думи У літературному русі 10- 20-х років XIX століття важливе місце займає творчість поетів-декабристів – Рилєєва, Одоєвського, Кюхельбекера, Раєвського й багатьох інших, чиї імена ввійшли в історію російської літератури як імена найближчих спадкоємців Радищева. Найбільш яскравим і талановитим серед поетів-декабристів був Кіндратій Федорович Рилєєв. У грудні 1825 року головним будинком у.
  2. Художній аналіз поеми Рилєєва “Войнаровский” У травні 1823 р. на засіданні Вільного суспільства аматорів російської словесності був прочитаний уривок з поеми К. Ф. Рилєєва за назвою “Засланець”. А. А. Бестужев повідомляє, що прочитаний уривок був прийнятий “щиросердечним схваленням”. Своє враження Бестужев формулює у вираженнях, що свідчать про те, що новий досвід Рилєєва був сприйнятий насамперед.
  3. Вірші Рилєєва як краще вираження суспільних ідеалів свого покоління Кіндратій Федорович Рилєєв народився 18(29) вересня 1795 р. у селі Батове Петербурзької губернії. Батько Рилєєва, дрібнопомісний дворянин, людина крутої й запальний, був деспотичний у відношенні до сім’ї й селян. Про дитинство в Рилєєва збереглися безрадісні спогади. У суворій обстановці проходили й роки навчання Рилєєва. Шестирічним хлопчиком він був відданий у.
  4. Зміст у прозі думи Рилєєва “Іван Сусанін” Наприкінці 1612 року юний Михайло Федорович Романов, остання галузь Рюриковской династії, ховався в Костромській області. У той час Москву займали поляки: ці прибульці хотіли затвердити на російському престолі царевича Владислава, сина короля Сигізмунда III. Один загін проникнул у костромські межі й вирішив захопити Михайла. Поблизу від його притулку вороги схопили.
  5. Чим романтизм Жуковського відрізняється від романтизму Рилєєва Романтизм, як літературний напрямок, характеризується незадоволеністю сьогоденням, сучасною дійсністю. Ця незадоволеність породжує мрії про те, що мабуть, про бажаний. Але це бажане, те, що хотілося б бачити в житті, представлялося письменникам-романтикам по-різному. Тому в романтизмі виділилося два основних плини – консервативне й революційне. Представники революційного романтизму спрямовані в Майбутнє, повні.
  6. Цивільна лірика Рилєєва Почуття цивільного обурення, що продиктувало Рилєєву його сатирові, робить зрозумілим прагнення до суспільної боротьби, що відбилося в його посланні “До Косовскому”, (написано в 1821 р., у свій час не було надруковано) у відповідь на вірші, у яких адресат радив поетові “назавжди” залишитися на Україні: * Щоб я младые роки *.
  7. Твір по поемі Рилєєва “Войнаровский” Самий великий твір Рилєєва – поема “Войнаровский” (1825), написана на матеріалі української історії. У поемі мова йде про події початку XVІІІ в., боротьбі Петра І зі шведами, про зраду гетьмана Мазепи й про долю його племінника Войнаровского, засланого в Сибір. Войнаровский, головний герой поеми, зображений Рилєєвим як романтичний герой, що.
  8. Сатира Рилєєва Виділені епітети яскраво передають ненависть поета до ката парода. Насильно обірвалося життя поета, і його творчість залишилася “неспіваною піснею”. Однак у цій пісні основний мотив пролунав настільки виразно й виразно, що Рилєєва ми можемо без застережень у Творчості якого життя й Рилєєв загрожує “гордовитому временшнку неминучою годиною розплати за всі.
  9. Аналіз вірша Рилєєва “Громадянин” Вірш “Громадянин” (1825) – вершина цивільної лірики Рилєєва. Тут явно чується голос поета-трибуна, полум’яного оратора, що вважає себе вправі грізно дорікати, вимагати відповіді від коливних співгромадян. Вірш будується на прямому протиставленні поета, борця за волю, щирого громадянина, і юрби, що складає з “перенароджених слов’ян”. У цих словах укладений важливий зміст.
  10. Спогаду сучасників про Рилєєва Наприкінці вересня 1819 року Рилєєв, що приїхав із дружиною в садибу матері, відвідує столицю, де починає знайомитися з петербурзькими літераторами. Отоді-те ледь не розігралася трагедія. Наприкінці 1819 року – на самому початку 1820 року відбувається скороминуща зустріч Рилєєва з Пушкіним. Обоє минулого молоді й запальні. З невідомої причини між ними.
  11. Мовлення громадянина вірші “Я ль буду у фатальний час” Мовлення громадянина, лірично схвильована, розрахована на більшу аудиторію. Вона звернена до тих, хто холодний і байдужий до суспільного блага. Це – “юнака” одного із громадянином віку (він говорить про своєму “столітті младом”), покоління й кола. Образ “юнаків” створюється стилістичними засобами, що сходять до інтимної лірики, до жанрів елегій, послань, романсів.
  12. Епічні тенденції поеми “Войнаровский” Відхід від романтичної умовності помітно виявився в Рилєєва в життєво правдивих замальовках побуту й природи Сибіру. Тут автор “Войнаровского” використовує уроки Пушкіна, що дало в “південних” поемах близькі до дійсності пейзажні й етнографічні картини. Працюючи над поемою, Рилєєв знайомиться з географією й етнографією Сибіру по тодішніх журналах і оповіданням осіб.
  13. Аналіз вірша Рилєєва “ДО N. N.” (Ти відвідати, мій друг, бажала…) Твій милий погляд, твій погляд чарівний Хотів страждальця пожвавити, Хотіла ти спокій цілющий У схвильовану душу влити. Твоє втішне участье, Твоє вниманье, милий друг, Мені знову повертають щастя И зціляють мою недугу. Але поступово інтимна тема ускладнюється цивільної. Виявляється, герой і героїня тримаються різних думок, і обопільний потяг не виключає.
  14. Рання лірика Т. Шевченка: “До Основ’яненка”, “Думи мої, думи мої…” Рання лірика Шевченка за жанровими ознаками досить різноманітна. Найчастіше він звертається до жанрів присвяти, або хвалебної оди (“На вічну пам’ять Котляревському”), поетичного послання (“До Основ’яненка”), думки, або елегії (” Думи мої думи мої…”). Тематично рання лірика Шевченка співвідноситься зі зрозумілим бажанням поета-початківця визначити своє місце в літературі, осмислити проблему поезії.
  15. Щоденник Остапа Вишні “Думи мої, думи мої…” – аналіз твору Як відзначала дослідниця творчості Остапа Вишні Р. В. Мовчан, щоденник “Думи мої, думи мої…” написано в 50-х роках: “Там є чимало зайвого пафосу, удаваності й недоговореності. Це й зрозуміло: помер Остап Вишня раніше, аніж було засуджено культ “вождя всіх народів” Й. Сталіна. Тому не встиг духовно розкріпоститися, сказати вголос те.
  16. Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА СВІТ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ Т. ШЕВЧЕНКО, І. ФРАНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА Поезія “Думи мої, думи мої…” – програмний вступ до першої поетичної збірки Т. Г. Шевченка Поява Генія не завжди буває гучною і помітною. Це твердження стосується і Т. Г. Шевченка. У друкарні Фішера на початку квітня 1840 року під назвою “Кобзар”.
  17. Аналіз поеми “Войнаровский” В основу поеми Рилєєв поклав дійсну історичну подію, маючи намір підкреслити масштабність і драматизм особистих доль героїв – Войнаровского, його дружини й Мазепи. Автор у поемі навмисно відділений від героя. Завдяки широкому історичному тлу, на якому виступає реальний історичний герой – особистість неабияка, вольова, цілеспрямована, в “Войнаровском” посилений у порівнянні.
  18. “Доле, де ти. ” (Т. Шевченко “Мені однаково…”, “Минають дні, минають ночі”, “Думи мої, думи мої”) Однаково – щось у цьому слові відштовхує й змушує насторожитися. Однаково – звучить меланхолійно і виснажено. Однаково – відчай, біль. Крик душі, що вирвався назовні і важким каменем зірвався в безодню, ледь подолавши межу Між думкою та сказаним, самотній і непочутий. Крик, що зовсім і не крик, а скоріше приречений.
  19. Українські думи Думи – це народні епічні та ліро-епічні Твори героїчного та соціально-побутового змісту. їх виконували речитативом під акомпанемент кобзи, бандури або ліри. Ці твори відзначаються досить великим обсягом, докладністю оповіді. Усі Думи зазвичай мають сталу композицію: зачин (повідомлення про місце дії, героїв твору); основна частина (розвиток дії, трикратність елементів сюжету, кульмінація);.
  20. Українські народні думи та пісні У великому фонді світової епічної культури почесне місце посідають українські думи, як глибоко оригінальні музично-поетичні твори високого ідейного звучання. Образність поетичного вислову, краса музичного супроводу, глибина думки викликали захоплення культурних діячів світу. У своєму романтичному захопленні кобзарським мистецтвом та поезією дум Т. Г. Шевченка підносив їх вище Гомерових “Іліади” і.