Скільки живуть після операції з видалення пухлини мозку

0 Comments

Скільки живуть після операції з видалення пухлини мозку

Первинні пухлини головного мозку умовно розподіляються на 4 класи згідно класифікації Всесвітньої організації охорони здоров’я (далі WHO grade I – IV). Є злоякісні пухлини головного мозку (WHO grade II – IV) та доброякісні пухлини головного мозку (WHO grade I – II). Доброякісні пухлини головного мозку ростуть повільно, вони як правило після повного видалення не продовжують свій ріст та не метастазують. Злоякісні пухлини головного мозку ростуть швидко, вони дуже часто відновлюють свій ріст, навіть після їхнього тотального видалення, також вони можуть метастазувати.

    Класи пухлин головного мозку:
  • І клас (WHO grade І). При дослідженні біопсійного матеріалу клітини пухлини дуже схожі на нормальні клітини мозку. Пухлина зазвичай повільно росте та рідко поширюється на довколишні тканини. Хірургічне лікування зазвичай є єдиним методом лікування, який показаний при пухлинах головного та спинного мозку Grade 1.
  • ІІ клас (WHO grade ІІ). Клітини менш схожі на нормальні клітини мозку. Зазвичай повільно ростуть але можуть проростати в сусідню мозкову тканину. Пухлини ІІ класу можуть повторно рости після операції та деякі можуть перетворитися в злоякісну пухлину.
  • III клас (WHO grade III). При дослідженні біопсійного матеріалу клітини пухлини мають атиповий вигляд, тобто відрізняються за своєю будовою від звичайних здорових клітин. Вони можуть поширюватися до інших ділянок головного та спинного мозку. Зазвичай потребують хіміо – та променевої терапії після операції.
  • IV клас (WHO grade IV). Клітини дуже атипові. Пухлина росте швидко. Вони часто починають рости знову після лікування та можуть поширюватися на інші ділянки головного та спинного мозку. Зазвичай лікуються хіміо- та променевою терапією. Операція при такому типі пухлин носить більше діагностичний характер.

Які симптоми пухлин головного мозку?

Дуже частими симптомами пухлин головного мозку є головний біль, судомний напад, погане загальне самопочуття, порушення зору. Головний мозок знаходиться в відносно закритому просторі – черепі. При появі додаткового об’єму клітин в закритому просторі – виникає так звана гіпертензія, що спричинює симптоматику. Кожна доля (ділянка) нашого головного мозку виконує певну функцію, наприклад лобна доля відповідає за нашу поведінку, рухи, тім’яна за чутливість, скронева за відчуття запаху, слух, потилична доля відповідає за зір. В залежності від того в якій долі розташована пухлина виникає та чи інша симптоматика.

Симптоми пухлини головного мозку в лобній долі

    Лобна доля відповідає за рухи та поведінку тому пухлина лобної долі може спричинити:
  • Проблеми з рухами руками та ногами
  • Проблеми з хотьбою
  • Проблеми з мовою
  • Одностороння слабкість в руках або ногах
  • Втрата нюху
  • Зміна поведінки (дуже часто родичі розповідають, що поведінка змінилась і стала дитячою)

Симптоми пухлини скроневої долі

    Скронева доля відповідає за розуміння звуків, слух, пам’ять, тому пухлини в цій ділянці спричиняють:
  • Втрату короткочасної пам’яті
  • Проблеми з розумінням мови
  • Проблеми зі слухом
  • Слухові галюцинації (пацієнти чують голоси)

Симптоми пухлини тім’яної долі

    Тімяна ділянка відповідає за сенсорні відчуття, тому пухлина цієї локалізації можуть спричинити:
  • Труднощі з розумінням мови
  • Проблеми з написанням та прочитанням
  • Втрату відчуття половини тіла

Симптоми пухлин потиличної долі

    Потилична ділянка відповідає за зір, тому пухлина потиличної ділянки може спричинити:
  • Зміни сприйняття кольору
  • Блискавки перед очима
  • Випадіння полів зору

Симптоми пухлини мозочка

    Мозочок відповідає за баланс тіла, тому симптомами пухлини мозочка можуть бути:
  • Проблеми з балансом тіла, падіння під час ходьби
  • Відчуття тошноти, блювання
  • Проблеми з рухами очима
  • Дуже часто пухлини мозочка спричинюють гідроцефалію (порушення циркуляції спинномозкової рідини)

Симптоми пухлини стовбура головного мозку

    Стовбур головного мозку є місцем локалізації життєво важливих центрів серцебиття та дихання. Пухлини цієї ділянки спричиняють:
  • Порушення ковтання
  • Слабкість в половині тіла
  • Перекошеність обличчя
  • Двоїння перед очима

Пухлини гіпофізарної ділянки

    Гіпофіз – частина головного мозку, що здатна продукувати гормони, які відповідають за різні функції органів нашого тіла. Симптомами пухлин гіпофізарної ділянки можуть бути:
  • Надмірна вага та опухлість обличчя
  • Неможливість завагітніти
  • Високий тиск
  • Зміни настрою
  • Галакторея (виділення молока з сосків)
  • Підвищення рівня цукру в крові

Пухлини ділянки шишкоподібної залози

    Шишкоподібна залоза (або пінеальна) продукує гормон мелатонін. Симптомами пухлин ділянки шишкоподібної залози є:
  • Головний біль
  • Швидка втомлюваність
  • Двоїння в очах
  • Хиткість при ходьбі
  • Часто гідроцефалія

Менінгіома головного мозку (WHO grade I)

Це пухлина з клітин павутинної оболонки головного мозку. Більшість менінгіом повільно ростуть та є умовно доброякісними пухлинами. Технічно це не зовсім пухлина мозкової тканини. Більшість менінгіом можуть рости роками та не спричинювати жодної симптоматики, але коли вони досягають великих розмірів та підтискають головний мозок, нерви або великі судини тоді їх і діагностують. Менінгіоми більш частіше діагностуються у жінок, і більшість випадків це жінки старше 55 – 60 років. Велика кількість менінгом, особливо, якщо це випадкова знахідка, може просто спостерігатись рутинним виконанням МРТ. Симптоми менінгіоми залежать від локалізації пухлини відносно ділянки головного мозку. Найчастішим симптомом є головний біль, що посилюється вранці, блювота або нудота, двоїння в очах, втрата слуху, втрата пам’яті, втрата нюху, проблеми з розумінням мови, слабкість в руках або ногах, судомний напад.

Найкращим методом діагностики менінгеом головного мозку є магнітно – резонансна томографія (МРТ) з внутрішньовенним підсиленням (коли вводять контрастну речовину). В окремих випадках показане обстеження судин головного мозку – ангіографія, яка виконується з метою виявлення судин, які кровопостачають пухлину. Обов’язкова консультація лікаря невролога, нейрохірурга, сімейного лікаря. !Не виконуйте МРТ та інші обстеження без попередньої консультації лікаря!

Лікування в більшості випадків хірургічне. Але при певних розмірах та локалізації пухлини рекомендоване променеве лікування або хіміотерапевтичне.

Гліоми головного мозку (WHO grade I-IV)

Гліоми головного мозку – пухлини головного мозку, що ростуть з клітин паренхіми (речовини) головного мозку. Астроцитома головного мозку, гліобластома головного мозку, олегодендрогліома, олігоастроцитома, пілоцитарна астроцитома – всі ці пухлини об`єднані тим, що ростуть дифузно в паренхімі головного мозку та мають різний прогноз.

Як і при будь яких пухлинах головного мозку, симптоми залежать від локалізації пухлини та області на яку поширюється пухлина.

Найкращим методом діагностики гліальних пухлин головного мозку є магнітно – резонансна томографія (МРТ) з внутрішньовенним підсиленням (коли вводять контрастну речовину). Обов’язкова консультація лікаря невролога, нейрохірурга, сімейного лікаря перед обстеженням. !Не виконуйте МРТ без попередньої консультації лікаря!

Лікування в більшості випадків хірургічне з наступним променевим та хіміотерапевтичним лікуванням.

Ембріональні пухлини

Група пухлин куди входить медулобластома, нейробластома, атипова теретоїдна/рабдоміоїдна пухлина головного мозку. Частіше всього ця група пухлин діагностується у пацієнтів до 14 років. Типова локалізація – задня черепна ямка, область черепа де розташований мозочок – частина мозку, яка відповідає за координацію рухів. Найчастіша скарга – втрата балансу та неможливість хотьби. Також дуже часто ці пухлини спричинюють підвищений внутрішньочерепний тиск, що викликає блювоту, головний біль, втрату свідомості.

Найкращим методом діагностики ембріональних пухлин головного мозку є магнітно – резонансна томографія (МРТ) з внутрішньовенним підсиленням (коли вводять контрастну речовину). Обов’язкова консультація лікаря невролога, нейрохірурга, сімейного лікаря перед обстеженням. !Не виконуйте МРТ без попередньої консультації лікаря!

Лікування в більшості випадків хірургічне з наступним променевим та хіміотерапевтичним лікуванням.

Діагностика пухлин головного та спинного мозку:

    При появі будь яких симптомів пухлин головного мозку слід в першу чергу звернутись до свого сімейного лікаря. Якщо в лікаря виникнуть підозри на пухлину головного чи спинного мозку він в подальшому може скерувати до вузького спеціаліста, або на обстеження:
  • Магнітно – резонансна томографія (МРТ) головного та спинного мозку
  • Компютерна томографія (КТ) головного мозку
  • Компютерна томографія (КТ) хребта
  • Позитронно – емісійна томографія (ПЕТ) або у поєднанні з МРТ (ПЕТ/МРТ) чи КТ (ПЕТ/КТ)
  • Ангіографія
  • Люмбальна пункція
  • Огляд невролога/нейрохірурга
  • Аналізи крові
  • Нейроендоскопічна біопсія пухлини
  • Імуногістохімічне, цитологічне чи молекулярне дослідження

Для правильної оцінки результатів досліджень проконсультуйтесь з лікарем – нейрохірургом відділення Онконейрохірургії Національного інституту раку

. Не намагайтесь самостійно обстежуватися чи лікуватися – це нашкодить вашому здоров’ю .

Пухлина головного мозку

пухлин доброякісного походження піддаються люди, незалежно від статі і віку. Профілактичних заходів для цієї хвороби не існує. Головне, це виявлення ранніх симптомів, після чого починається комплексне лікування.

Скільки проживе хворий при такому діагнозі, залежить від приходу до лікаря після появи перших симптомів розвитку пухлини мозку. Але в початковій стадії хвороба може протікати безсимптомно.

Симптоми пухлини головного мозку

Пухлина може розвиватися всередині головного мозку або потрапити разом з метастазами з інших органів по кровотоку.

За місцем локалізації новоутворення розрізняють симптоми, характерні для даного типу:

  • головний біль, один з перших і дуже важливих ознак виникнення недуги; болі розпирала характеру, що з’являються в одному місці, частіше вночі, ближче до ранку, виникають при найменших рухах;
  • запаморочення;
  • нудота, відчуття тяжкості в животі, блювота;
  • психічні відхилення в поведінці, зміні настрою, раптової плаксивості, уразливості, дратівливості; зниження уваги;
  • втрата апетиту, схуднення; стомлюваність;
  • утруднення в мові, забудькуватість, підшукування потрібних слів; уповільнений темп мови;
  • труднощі в розпізнаванні предметів;
  • порушене свідомість і сприйняття оточуючих;
  • розлад в координації рухів, хитка хода;
  • параліч будь-якої частини тіла;
  • галюцинації;
  • слухові і зорові порушення;
  • розлади в гормональній системі;
  • коматозний стан.

діагностика

Наявність пухлини вимагає підтвердження діагнозу для призначення лікування . Від цього буде залежати, скільки проживе хвора людина після оперативного лікування.

Крім прийнятих обстежень під час МРТ, КТ, УЗД, рентгену проводиться візуальне обстеження очного дна, стан кровоносних судин проходять по цьому органу. При будь-яких з’явилися порушеннях, відзначається втрата гостроти зору, слуху.

КТ головного мозку

Вестибулярний апарат також страждає, тому лікар збирає повний анамнез для уточнення діагнозу.

Скільки живуть з пухлиною мозку?

Найчастіше в медичній практиці використовується поняття п’ятирічного кордону виживання. Успішним результатом після операції можна вважати, якщо хворі пройшли цю позначку. Але є випадки і набагато, більш тривалого життєвого періоду.

Будь-яка статистика при визначенні виживаності будується на основі розвитку пухлини в органі.

Стадії розвитку пухлини:

  • I стадія – звернення до лікаря при появі перших ознак захворювання (головного болю, нудоти, зміні ходи) дасть можливість для проведення операції і видалення новоутворення частково або повністю;
  • II стадія – прогноз при зверненні менш позитивний; уражені клітинні структури починають інтенсивно ділитися, здавлювати сусідні тканини. В цьому випадку, операція може бути вже не такий актуальний. Вік хворого, індивідуальні особливості організму має теж значення. Так, після 65 років у хворих оперованих, що пройшли курс променевої терапії і хіміотерапії, відсоток виживання різко знижується;
  • III стадія – вважається пухлина частіше неоперабельний . Виживання рідко досягає дворічного періоду. Зростання пухлини стрімко зростає. Людина швидко втрачає життєву активність і сили для боротьби з хворобою. Найчастіше залишаються жити кілька місяців після початку лікування;
  • IV стадія – шанси на одужання тануть з кожним днем. Тут все залежить від підтримки близьких і бажання жити самого хворого. Загалом, при такій стадії, метастази, що вражають інші органи, життя може обчислюватися лише кількома місяцями або дуже рідко, роками. Але тільки 5% хворих можуть перетнути цю межу.

лікування

Хворий поміщається в нейрохірургічне відділення, де буде проведена операція по часткового або повного видалення пухлини головного відділу мозку. Якщо життя хворого загрожує небезпека, проводиться екстрена позапланова операція.

Оперують пухлину після встановлення місця локалізації, визначення тиску на сусідні тканини і відділи. По ній вирішується питання про спосіб лікування. Якщо пухлина не операбельна проводяться курси хіміотерапії і променевого лікування. Призначаються індивідуальні курси, кожен з яких включає в себе не менше 10 сеансів.

Після опромінення проводиться медикаментозне лікування препаратами, які полегшують больові відчуття, відновлення гормонального обміну. Паліативний метод допоможе зняти головний біль.

Відповісти на питання, чи можна повністю вилікуватися від страшної хвороби, відповіддю будуть індивідуальні особливості організму хворого, його протиставлення діагнозу, боротьба і бажання жити, імунітет, обмінні процеси в організмі. Рідкісні, але існують в статистиці дані про виживання і лікуванні хворих навіть з 4 стадією ураження.

прогноз

Виживання при злоякісних пухлинах головного мозку не перевищує одного року. З пацієнтів близько половини хворих живуть 10-12 місяців, інші після операції йдуть в інший світ через кілька місяців. Зовсім невеликий відсоток в межах 10-15 відсотків живуть 2-3 роки.

Якщо лікування починається на ранній стадії розвитку пухлини, то з нею після операції і курсів лікування, хворі живуть до 10 років. Але в середньому, цифра проживання становить близько 5 років. Але у пацієнта можуть виникнути наслідки неврологічного характеру.

Не тільки злоякісні, але і доброякісні утворення можуть розростатися, зачіпаючи навколишні здорові тканини, вражаючи цілі системи. Від цього залежить прогноз, скільки хворий зможе прожити з таким діагнозом.

Третя ступінь розвивається злоякісної пухлини рідко піддається лікуванню. Ракові клітини занадто швидко впроваджуються в здорові тканини і вражають їх. Вірогідні рецидиви в високого ступеня складності. Може застосовуватися на цій стадії радіохірургія. що дозволяє «Кібер-ножа» досягати мети і знищувати ракові клітини, не завдаючи шкоди здоровим тканинам. При цій операції значно скорочується в розмірах пухлина, природно, зменшується тиск на навколишні тканини і органи. Операцію проводять 1-3 рази за період лікування.

Гліобластома головного мозку

Гліобластома – одна з найнебезпечніших злоякісних хвороб, з нею фактично хворі не живуть довго. Результат, як правило, смертельний.

Шанси на виживання, визначення скільки можна прожити з пухлиною, у всіх різні. Це залежить від віку, імунітету хворого, характеру пухлини і місця локалізації, стадії розвитку. Є багато прикладів, коли людина з нею живе понад 10 років.