Чи доведеться нам вакцинувати й своїх домашніх улюбленців

Вчені стверджують, що наразі тварини не відіграють важливу роль у поширенні хвороби серед людей. Однак випадків зараження серед різних видів є чимало.

Вірус підхоплюють собаки, коти, мавпи і навіть норки.

Тож, вчені розробляють вакцини від Covid-19 і для тварин. У середу Росія заявила, що зареєструвала першу у світі таку вакцину.

Але чи дійсно потрібно щепити й наших пухнастих друзів? Ось що відомо про це наразі.

Чи часто тварини заражаються?

Дані про це обмежені. Більшість з того, що нам відомо – це звіти та невеликі дослідження.

Перший випадок позитивного тесту у кішки трапився у Великій Британії в липні минулого року.

Тоді головна ветеринарна лікарка країни Крістін Мідлміс зазначила: “Тварини заражаються дуже рідко, у них виявляються помірні симптоми і вони одужують протягом декількох днів”.

Вірус виявляли не лише у домашніх улюбленців, але й у диких тварин у зоопарках.

Наприклад, першим відомим випадком зараження тварини у США став тигр з нью-йоркського зоопарку. Пізніше коронавірус також виявили у восьми горил у зоопарку Сан-Дієго в Каліфорнії. Вони стали першими великими мавпами із позитивним результатом на Covid-19.

Автор фото, Getty Images

Горили заражаються респіраторними захворюваннями від людей

Підозрювали, що в обох випадках тварини підхопили вірус від охоронця зоопарку. Всі вони перехворіли в легкій формі та одужали.

Втім, Covid-19 став серйозною проблемою для норок, яких вирощують заради їхнього хутра. Кілька країн повідомляли про зараження тварин на норкових фермах. У деяких випадках тварини хворіли важко і помирали.

Найбільший спалах коронавірусу серед норок стався у Данії. Уряду довелося знищити мільйони тварин і повністю закрити галузь до 2022 року.

Є також деякі докази того, що норки передали вірус людям у мутованій формі.

Чи потрібна вакцина для домашніх улюбленців?

Думки з цього приводу розходяться.

Візьмемо, наприклад, котів і собак. Якщо вони не передають вірус людям, вчені ставлять під сумнів необхідність щепити їх.

Такої ж позиції дотримуються й експерти з питань охорони здоров’я та міністерство сільського господарства США.

Автор фото, Getty Images

Мільйони норок довелося знищити через спалах коронавірусу

Однак для інших тварин, приміром, норок, вакцина може бути потрібною.

Вчених непокоїть і загроза великим мавпам, оскільки вони, як відомо, досить легко заражаються респіраторними захворюваннями від людей. Активісти насамперед стурбовані небезпекою для горил, популяція яких швидко зменшується.

Чи ризиковано не вакцинувати тварин?

За найгіршим сценарієм, вразливі популяції тварин, як-от горили, можуть опинитися на межі зникнення, вважають експерти.

Хоча до цього часу мавпи не зазнали великого впливу пандемії, випадок з норками у Данії свідчить про можливі ризики неконтрольованого поширення вірусу серед тварин.

Експерти також побоюються, що, якщо вірус почне ширитися серед тварин, він може мутувати. Нові штами можуть виявитися стійкими до наявних зараза вакцин.

“Цілком можливо, що нам знадобиться вакцинація деяких видів домашніх тварин, щоб стримати поширення інфекції”, – зазначено у січневій статті медичного журналу Virulence.

Мутації вірусу у тварин можуть “повернутися до людей у геть іншому вигляді”, – заявив Кевін Тайлер, головний редактор Virulence в коментарі BBC.

Які є вакцини для тварин?

Наразі є кілька ініціатив з розробки вакцин для тварин.

Одну з них очолюють російські дослідники, які на початку цього тижня заявили, що отримали дозвіл регуляторів на масове виробництво.

Ветеринарний наглядовий орган “Россельхознадзор” заявив, що з жовтня тестував вакцину під назвою Carnivak-Cov на собаках, котах, норках, лисицях та інших тваринах.

“У всіх досліджених тварин, яким зробили щеплення, антитіла до коронавірусу вироблялись у 100% випадків”, – заявив Костянтин Савенков, заступник голови “Россельхознадзору”.

Автор фото, Getty Images

Вакцини для тварин розробляють, але в широкому доступі їх поки немає

Ще одну вакцину розробляє американська ветеринарна фармацевтична компанія Zoetis. Вони почали розробку минулого року після того, як вірус виявили у собаки в Гонконгу.

Вакцину оголосили безпечною й ефективною для котів та собак. А пізніше протестували її й на чотирьох орангутангах та п’яти бонобо в зоопарку Сан-Дієго. Тварини не мали жодних побічних реакцій і незабаром пройдуть тест на антитіла, повідомили у зоопарку.

Отже, дослідження та розробка вакцин для тварин тривають.

Але масову вакцинацію тварин ми навряд чи побачимо у найближчому майбутньому, зазначив Кевін Тайлер із Virulence.

Хочете отримувати головне в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Від чого вакцинують кроликів

Меню сайту

• Новини
• Структура
• Основні функції та напрямки роботи
• Керівництво
• Контактна інформація
• Зворотній зв’язок
• СТОП корупція
• Нормативна база
• Державні лабораторії в м. Києві
• Державні ветеринарні лікарні в м. Києві
• Виїзд закордон
• Панель управління
• Вхід на сайт

Все про вакцинацію

Вакцинація – це введення антигенного матеріалу в організм тварини з метою запобігання зараження чи зниження клінічних проявів інфекційної хвороби.
На даний момент в ветеринарній практиці широко поширені 2 типи вакцин:
* живі, але ослаблені штами мікроорганізмів або вірусів;
* убиті (інактивовані) мікроорганізми;
«Живі» вакцини сприяють виробленню кращого імунітету у порівнянні з «убитими», тому що містять

ослаблені, але живі вірус чи бактерію, від якого проводиться щеплення, але, в деяких випадках, вони гірше переносяться твариною. Якщо взагалі говорити про реакції дії від щеплень, то зустрічаються вони надзвичайно рідко і залежать від індивідуальних особливостей породи .
Інактивовані вакцини більш безпечні, але призводять до слабшого розвитку імунітету, тому що мають у своєму складі мертвий антиген (зразок інфекції) або
взагалі тільки фрагмент його ДНК.
З якого віку потрібно проводити вакцинацію?
Ідеальним початком для вакцинації є вік 8 – 12 тижнів. Першу вакцинацію необхідно проводити тільки здоровим тваринам і після проведеної дегельмінтизації, схема якої залежить від конкретного антигельмінтного препарату.
Ревакцинацію, згідно з рекомендаціями виробників вакцин, необхідно проводити через 2 – 4 тижні (знову ж таки залежить від вакцини). Ревакцинацію проводять по двом причинам:
– організм цуценяти чи кошеняти може мати материнські антитіла, які воно отримало під час поїдання молозива до 12 – 16 тижневого віку. Ці антитіла можуть перешкоджати нормальному виробленню імунітету до захворювань, від яких вакцинується тварина. Тому повторна ревакцинація у 12 – 16 тижневому віці проводиться саме тоді, коли рівень материнських антитіл знижується.
– на перше введення вакцини організм формує імунітет до інфекції. Але такого імунітету може буде недостатнього для нормального захисту організму. Це, знову ж таки, залежить від індивідуальних особливостей організму: тварини з сильною імунною системою будуть краще відповідати на щеплення, із слабкою – гірше.
Щодо дорослих тварин, то тут думки розходяться. Деякі лікарі та вчені вважають, що одноразового щеплення дорослій тварині вистачить, інші рекомендують першу вакцинацію проводити дворазово по схемі, як для молодих тварин.У будь – якому випадку вирішувати про кратність вакцинації необхідно ветеринарному лікарю і власнику тварини. Це рішення залежить від умов життя тварини та історії хвороби.
Як часто потрібно проводити повторну вакцинацію?
Ревакцинацію котам і собакам в Україні рекомендовано проводити щорічно.
До якого віку необхідно проводити вакцинацію? Протягом усього життя. Справа в тому, що дорослі або немолоді тварини з часом можуть мати знижений імунітет, який знижується під впливом часу (всі ми не молодіємо) або умовами утримання, харчування, набутими в процесі життя хронічними захворюваннями. Такі тварини знаходяться у групі ризику щодо зараження інфекційними хворобами.
Навіщо мені вакцинувати мого кота чи собаку, якщо він не виходить на вулицю?
Ну по-перше, може виникнути така ситуація, що тварина все ж таки вийде на вулицю за вашої ініціативи або без неї. По-друге, люди ходять по вулиці і можуть «принести» інфекцію з собою,наприклад із взуттям. Що роблять наші улюблені тварини в першу чергу? Правильно: обнюхують нас, наше взуття (так вони отримують більш детальну інформацію де, ми були і що робили). От вам і шлях зараження, так як хворі тварини виділяють інфекцію з продуктами своєї життєдіяльності. Ну і по-третє, це життя, й іноді може виникнути ситуація, коли свою тваринку треба віддати на певний час у готель для тварин або просто знайомим, у яких, до речі, може бути свій улюбленець, тому ваша тварина повинна бути максимальна захищена. Ніхто з нас не застрахований від того, щоб не підібрати з вулиці іншу тварину.
Як стрес може провокувати розвиток інфекції?
Так, тварини, як і люди, піддаються стресам. Це може бути психологічна проблема, яку власник тварини може і не помітити, а улюбленець про це і не скаже. Існує декілька інфекцій, які можуть жити в організмі тварини все життя без будь якої шкоди, наприклад вірус герпесу кішок або токсоплазмоз. От якраз під дією такого стресу може відбуватись активізація інфекції у домашньої тварини, яка ніколи не контактували з іншими і не виходила на вулицю. А причина ось в чому: наприклад, кошеня перехворіло герпесом, яким заразилось від матері ще в дитинстві. Вже здоровим воно потрапило до вас і росло, оточене любов’ю та увагою. Але невеликий стрес здатний «пробудити» сплячу інфекцію і тварина почуває себе погано і хворіє.
Чи обов’язково потрібно вакцинувати тварину від сказу, якщо вона не виходить на вулицю?
Так, наша держава неблагополучна щодо сказу, тому по закону ви повинні вакцинувати вашу тварину від цього захворювання щороку. Будь-яка ветеринарна клініка може відмовити в огляді та наданні послуг для вашої тварини, якщо вона не вакцинована від сказу, оскільки це захворювання смертельне також і для людей. Ну і подорожувати з вашим улюбленцем ви теж не зможете без відмітки про вакцинацію у його паспорті та дослідженні на рівень антитіл від сказу (для країн ЄС, Америки та інших).
Давнє правило «Хворобу легше профілактувати, ніж лікувати» актуальне і понині. Наші улюбленці заслуговують на щорічну вакцинацію, за яку потім будуть вдячні вам.