Шпинат вирощування на підвіконні

0 Comments

Зміст:

Шпинат: вирощування з насіння в домашніх умовах і в відкритому ґрунті

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 травня 2017 🕒 17 хвилин 👀 49790 разів 💬 4 коментарі

  • Посадка й догляд за шпинатом
  • Рослина шпинат – опис
  • Посів шпинату на розсаду
    • Коли садити шпинат
    • Вирощування шпинату з насіння
    • Як виростити шпинат у домашніх умовах
    • Коли сіяти шпинат у ґрунт
    • Посадка шпинату в ґрунт
    • Полив шпинату
    • Підживлення шпинату
    • Що садити після шпинату
    • Хвороби шпинату
    • Шкідники шпинату
    • Лікувальні властивості шпинату
    • Шпинат – протипокази
    • Коментарі

    Шпинат городній (лат. Spinacia oleracea) є однорічною трав’янистою рослиною, видом роду Шпинат родини Амарантові, хоча не так давно його відносили до родини Лободових. У дикому вигляді шпинат росте в Передній Азії, а культивувати його почали ще в Персії. Шпинат був настільки популярний в арабських країнах, що двоюрідний брат Мухаммеда ібн аль-Аввам називав його «генералом серед зелені». У середині VII століття по Великому шовковому шляху шпинат потрапив до Китаю, де його називали «перським овочем».

    У християнській Європі – спочатку на Сицилії та в Іспанії – шпинат став відомий приблизно в XIII столітті, але тоді вирощувалась форма рослини, сьогодні вже забута. В Італії XV століття зелений шпинат вживали в їжу під час Великого посту, а у Франції моду подавати до столу шпинат ввела італійка Катерина Медичі. З середини XVI століття в Європі вже вирощували шпинат сучасного типу: широколистий, без гіркоти і з круглим насінням.

    У першій третині XX століття в США і західних країнах був пік популярності шпинату, оскільки помилково припускалося, що він містить неймовірну кількість заліза. Пригадуєте мультики про моряка Попая? Однак пізніше з’ясувалося, що заліза в шпинаті в 10 разів менше: дослідник просто забув поставити в числі кому. Ажіотаж навколо шпинату поступово вщух, проте його виробники встановили в Техасі пам’ятник морякові Попаю в подяку за популяризацію овоча.

    У Росії шпинат стали вживати в їжу в середині XVIII століття, але до кінця наступного століття він так і залишався маловідомим «панським» овочем, який подавали до столу з грінками і яйцем, та й потім шпинат у Росії не зумів набути широкої популярності.

    Нині ця культура найбільше затребувана в Китаї і США, причому в Америці три чверті врожаю шпинату надходить у продаж у свіжому вигляді. Обсяги споживання шпинату в США практично повернулися до показників середини XX століття. Сьогодні позиції на ринку завойовує молодий шпинат – так званий baby spinach із ніжними листочками завдовжки до 5 см.

    Посадка й догляд за шпинатом

    • Посадка: посів насіння на розсаду в кінці березня або на початку квітня, висадка розсади у відкритий ґрунт – у другій половині травня. Посів насіння ранніх сортів безпосередньо в ґрунт – у кінці квітня, після чого можна висівати насіння конвеєрним методом кожні два тижні: від посіву до збирання – 5 тижнів. Пізні сорти можна сіяти до середини серпня, щоб отримати врожай через 6-7 тижнів. Під зиму насіння шпинату можна сіяти за 6-8 тижнів до перших заморозків – у середині жовтня.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок і навіть затінок.
    • Ґрунт: дренований слабкокислий суглинок із pH 6,5-7,0.
    • Полив: на кожен м² садовою лійкою з розбризкувачем або шлангом із дощувальною насадкою виливають по відру води. У спеку та посуху шпинат поливають тричі на тиждень.
    • Підживлення: якщо зростання шпинату уповільнене, унесіть у ґрунт азотні добрива, але якщо ґрунт перед посівом удобрювати, підживлення навряд чи знадобляться.
    • Розмноження: насіннєве – розсадне та безрозсадне.
    • Шкідники: мінуючі та бурякові мухи, гусінь совки-гамма, попелиці, капустянки звичайні та бабанухи.
    • Хвороби: фузаріоз, пероноспороз, антракноз, кучерявість, вірусна мозаїка, аскохітоз, церкоспороз і рамуляріоз.
    • Властивості: шпинат – найцінніший дієтичний продукт, що має проносну, сечогінну, протизапальну й тонізуючу дію.

    Рослина шпинат – опис

    Як виглядає шпинат? Висотою рослина від 25 до 50 см і більше. Стебла у неї голі, прості й гіллясті. Нижнє прикореневе листя шпинату черешкове, трикутно-списоподібне, часто з витягнутими бічними вушками, або овальне, видовжено-яйцеподібне, цілокрає, стягнуте в черешок. Верхні, а часто і середні листки довгасті, загострені, з клиновидною основою. Пилякові квітки з чотирма тичинками утворюють колосовидно-волотисте суцвіття, а маточкові розташовані в щільних клубочках у пазухах листків. Плоди у шпинату кулясті або дворогі, іноді спаяні між собою, однак не утворюють супліддя.

    У їжу вживають розетки листя шпинату, що формуються на самому початку вегетації.

    Посів шпинату на розсаду

    Коли садити шпинат

    Вирощування шпинату, як і будь-якої іншої зелені, можна здійснювати в теплиці, в домашніх умовах або в відкритому ґрунті. Найбільш ранню зелень ви зможете отримати, якщо виростите попередньо розсаду шпинату. Для цього в кінці березня або на початку квітня насіння шпинату сіють у ящики, паперові або пластикові скляночки, наповнені вологим, пухким, знезараженим субстратом, що складається з біогумусу (1 частина) і кокосового волокна (2 частини). Під субстрат поміщають шар керамзиту завтовшки 2-3 см.

    Тугорпрорісне насіння шпинату зі щільною оболонкою перед посівом заливають на дві доби водою, міняючи її кожні 6-8 годин. Потім його для знезараження кладуть на кілька годин у рожевий розчин перманганату калію, після чого підсушують до сипучості.

    Вирощування шпинату з насіння

    Посів шпинату здійснюють на глибину 1-1,5 см, потім поверхню злегка ущільнюють, посіви накривають плівкою або склом і утримують до появи сходів у теплому місці. Тільки-но насіння почне проростати, плівку знімають, а посудину переставляють на південно-східне або південне підвіконня – сходам знадобиться багато світла. А ось до тепла розсада шпинату невимоглива: її можна вирощувати навіть на неопалюваній лоджії. Ще однією умовою успішного розвитку сіянців, окрім гарного освітлення, є підтримання субстрату в злегка вологому стані.

    Посадка шпинату в відкритий ґрунт проводиться, коли прогріється ґрунт. Після пересадки встановіть над грядкою на висоті близько 20 см металеві дуги й укрийте сіянці агроволокном на випадок нічних заморозків й інтенсивного весняного сонця.

    Вирощування шпинату на підвіконні

    Як виростити шпинат у домашніх умовах

    Якщо ви хочете виростити шпинат на підвіконні, майте на увазі, що термін служби кущика не довше двох місяців: через кілька зрізувань шпинат випускає квіткову стрілку, і його листя втрачає необхідну для їжі якість. Як виростити шпинат у домашніх умовах? При вирощуванні культури в весняно-літній період сіянці досвічування не вимагають, але якщо шпинат із насіння вирощується в осінню або зимову пору, він може дати гарний урожай тільки в тому разі, якщо ви організуєте для нього щоденне додаткове освітлення упродовж 2-3 годин після заходу сонця.

    Посів підготовленого насіння шпинату здійснюють на глибину 1-1,5 см у такий же субстрат, у якому вирощують розсаду шпинату. Під субстрат у посуд укладають шар дренажу заввишки 2-3 см. Можна сіяти шпинат у ящики або контейнери завглибшки не менше 15 см або в 1-2-літрові горщики, а можна вирощувати розсаду в маленьких скляночках, а в стадії розвитку у сіянців 2-4 справжніх листочків розпікірувати їх у постійний посуд. Посіви накривають плівкою до появи сходів.

    Вирощування шпинату і догляд за ним у домашніх умовах дуже прості. Оптимальна температура для розвитку сіянців шпинату від 15 до 18 ºC, полив має бути регулярним і достатнім, особливо влітку, оскільки пересихання субстрату провокує передчасне стрілкування. Окрім того, вам доведеться щодня обприскувати шпинат рано-вранці або після заходу сонця. Що стосується підживлень, то при посіві шпинату в родючий ґрунт вони не потрібні. Дозріє зелень шпинату для зрізання залежно від сорту за 3-5 тижнів після посіву, проте через 1-2 місяці кущ піде в стрілку і нова зелень перестане відростати.

    Вирощування шпинату у відкритому ґрунті

    Коли сіяти шпинат у ґрунт

    Оскільки шпинат рослина морозостійка, його можна вирощувати у відкритому ґрунті, оминаючи етап вирощування розсади. Для весняного врожаю шпинат сіють через 4-6 тижнів після останніх весняних заморозків, а для осіннього – за 6-8 тижнів до перших осінніх холодів. Навесні, щойно встановиться тепло і сонце почне світити по 14 годин на день, на шпинаті з’являться дрібні квітки – цей процес називають цвітухою або стрілкуванням, і він робить листя рослини непридатним для вживання в їжу. Тому багато садівників воліють сіяти шпинат під осінь. Навесні ж, у кінці квітня, сіють ранні сорти шпинату. Можна сіяти рослину кілька разів через кожні 15-20 днів. Від посіву до початку збирання проходить не більше 5 тижнів. Пізні сорти сіють до середини серпня – вони дають урожай через 6-7 тижнів.

    Можна сіяти шпинат і під зиму – в середині жовтня. До настання зими рослина встигає утворити маленькі розетки, а навесні залишений зимувати в землі шпинат зійде дуже рано, і вже за кілька тижнів ви зможете включити його в свій раціон.

    Посадка шпинату в ґрунт

    Посадка і догляд за шпинатом у відкритому ґрунті не займуть багато часу і не вимагатимуть значних зусиль. Ділянка для рослини має бути сонячною, і, хоча в затінку рослина теж непогано розвиватиметься, її продуктивність буде нижчою, ніж при вирощуванні на сонці. Шпинат воліє дреновані слабкокислі суглинні ґрунти з pH 6,5-7,0. Відрегулювати кислотність ґрунту можна внесенням у нього вапняку: в ґрунт, який містить мало магнію, вносять доломітовий вапняк, а в ґрунт із підвищеним умістом магнію – кальцитний. Роблять це з осені або щонайпізніше за 2-3 місяці до посіву.

    Оскільки ґрунт для шпинату має бути багатим на органічні речовини, в нього під глибоке перекопування вносять люцернове, соєве або кров’яне борошно. Або перекопують ділянку з мінеральними добривами з такого розрахунку: 30 г суперфосфату і 15 г хлористого калію на 1 м². Перед весняним посівом у ґрунт вносять сечовину – по 20 г на 1 м².

    Сіють шпинат рядами на глибину до 2 см при міжряддях 20-30 см, розташовуючи насінини на відстані 5-8 см одну від одної. Після закладення насіння поверхню злегка ущільнюють тильною стороною грабель, поливають, на 3-4 дні накривають мішковиною, а на встановлені заздалегідь на висоті близько 20 см дугоподібні опори накидають поліетиленову плівку. Проростає насіння при температурі від 2 до 5 ºC приблизно через 10-14 днів.

    Коли у сходів сформується розетка з 2-3 листків, шпинат проріджують – в ідеалі кущики мають рости на такій відстані один від одного, щоб вони ледь стикалися листям. Догляд за шпинатом полягає в регулярних поливаннях, прополюванні, розпушуванні ґрунту навколо рослин і захисту шпинату від сонця затінюючою сіткою, коли температура повітря підніметься до 26 ºC.

    Полив шпинату

    Шпинат дуже вологолюбний. Для його поливу краще використовувати шланг із дощувальною насадкою або садову лійку з розсікачем, однак пам’ятайте, що сильним напором ви можете змити тендітні сходи. На 1 м² грядки витрачають приблизно одне відро води. У суху спекотну погоду полив здійснюють як мінімум тричі на тиждень, а щоб вода не розтікалася, зробіть по периметру грядки борозну. Після поливання, коли вода вбереться і поверхня ґрунту злегка підсохне, розпушіть ґрунт навколо рослин і видаліть бур’яни. Якщо ви помітили на шпинаті квіткові стрілки, обломіть їх.

    Підживлення шпинату

    Якщо шпинат у відкритому ґрунті розвивається добре, значить, поживних речовин у ґрунті йому достатньо, але якщо шпинат росте повільно, підживіть його азотним добривом: борошном із сухоцвіту або кров’яним кормовим борошном. Добрива вносять на глибину декількох сантиметрів, після чого ділянку поливають. Узагалі ж, підживлення потрібні шпинату тільки в тому разі, якщо ділянку перед посівом або висадкою розсади не підживлюють.

    Що садити після шпинату

    Щоб уникнути виснаження ґрунту, шпинат на одній ділянці можна вирощувати з перервою 3-4 роки. За законами чергування культур, після вершків зазвичай вирощують корінці, тобто після шпинату можна садити топінамбур, брукву, редис, редьку, дайкон, катран, турнепс та інші бульбові або коренеплідні рослини.

    Шкідники і хвороби шпинату

    Хвороби шпинату

    Найшкідливіші захворювання шпинату – фузаріоз, пероноспороз, антракноз, кучерявість і вірусна мозаїка. Можуть вразити шпинат і такі хвороби, як аскохітоз, церкоспороз і рамуляріоз.

    Фузаріозне в’янення, або коренева гниль – небезпечне грибкове захворювання, що вражає сходи і молоді рослини. В уражених фузаріозом екземплярів забарвлення тьмяніє, вони починають відставати в рості, їхнє листя втрачає тургор, жовтіє, і рослини гинуть. Процес починається з нижніх листків, а при викопуванні рослини виявляється, що її коріння вражене гниллю. Вилікувати шпинат від фузаріозу у вас не вийде, особливо якщо процес охопив усю рослину, тому уражені кущі потрібно з грядки видалити. З метою профілактики потрібно вирощувати стійкі до захворювання сорти шпинату, стежити за тим, щоб кущі не росли занадто близько один до одного, регулярно розпушувати навколо них ґрунт і видаляти бур’яни, а насіння перед посівом потрібно знезаражувати розчином марганцівки.

    Пероноспороз, або несправжня борошниста роса – грибкове захворювання, що виявляється жовтуватими плямами на верхній стороні листя шпинату, в той час як на їхній нижній стороні утворюється сіруватий наліт. Потім плями набувають буро-коричневого відтінку, листя никне, викривлюється, висихає і розсипається. Прогресує захворювання в прохолодну вологу погоду. Способи захисту від пероноспорозу, як і від кореневої гнилі, переважно профілактичні, оскільки при використанні хімпрепаратів токсичні речовини, що містяться в них, накопичуючись в листі, зроблять його непридатним для їжі. На допомогу можуть прийти народні засоби боротьби з грибковими захворюваннями:

    • обробка рослин розчином 10 крапель п’ятивідсоткового аптечного йоду в 1 л молока, який потім змішують із 9 л води;
    • обробка шпинату зольним розчином: 2 склянки золи заварюють трьома літрами окропу, дають охолонути, проціджують через потрійний шар марлі, розбавляють 10 л води й обробляють цим розчином шпинат;
    • 200-300 г цибулиння заливають 10 л води, доводять до кипіння, дають настоятися упродовж 1-2 днів, проціджують і обробляють настоєм рослини;
    • 1-1,5 г марганцівки розводять у 10 л води й обприскують розчином шпинат.

    Антракноз вкриває листя і їхні черешки округлими темними плямами з чорними піднятими подушечками в центрі.

    Церкоспороз теж вражає листя і стебла шпинату. Спочатку на них утворюються округлі плями діаметром 2-4 мм – червоно-бурі з попелястою серединою. Потім плями розростаються, зливаються одна з одною, тканина всередині плям стоншується, сохне і висипається, залишаючи в листових пластинах діри.

    При аскохітозі на листках і стеблах теж з’являються плями: опуклі, різних обрисів і кольорів, але найчастіше коричневі з темною облямівкою. Уражені тканини поступово всихають.

    Рамуляріоз, або плямистість листя, вкриває листя шпинату сіро-коричневими цятками з темними краями. При розвитку захворювання листя гине.

    Віруси мозаїки й огіркової мозаїки можуть зберігатися в ґрунті, на насінні та рослинних рештках і передаватися сисними комахами. Віруси проникають у рослину через пошкоджені тканини, їхня присутність виявляється утворенням на листі шпинату жовтих або світло-зелених штрихів і зірчастих плям, які поступово зливаються одна з одною. Листя деформується, відстає у рості, робиться карликовим.

    Кучерявість листя призводить до потовщення і нерівномірного розростання тканини листя, у результаті чого воно скручується, стаючи хвилястим і вкриваючись здуттями. Кучерявість часто супроводжується некрозом, листя шпинату засихає й опадає.

    Кучерявість і мозаїки є вірусними захворюваннями, і способу вилікувати їх не існує – рослини підлягають знищенню. А з грибковими хворобами можна боротися профілактичними методами і народними засобами, які ми вам уже описали.

    Шкідники шпинату

    Комах, що завдають шкоди шпинату, теж чимало. Серед них мінуючи й бурякові мухи, гусінь совки-гамма, попелиці, капустянки звичайні й капустяні листоїди.

    Мінуюча муха відкладає яйця в листках рослини, а личинки, що з’явилися в червні, з’їдають їхню м’якоть, від чого шпинат гине. Відлякати шкідника можна чергуванням рядів шпинату з рядами буряка, якого муха не зносить. Однак не варто сіяти шпинат на ділянці, де буряк щойно прибрали, оскільки він може захворіти на кореневу гниль.

    Зелена або коричнева гусінь совки-гамма – один із найбільш злісних шкідників шпинату, що знищують його листя. Боротися з гусінню можна обробкою кущів тютюновим або перцевим настоєм, а також настоєм томатної гички. І не забудьте регулярно прополювати грядку.

    Бурякова муха теж відкладає яйця на листя шпинату. Знищують її обробкою рослини двовідсотковим розчином Фосфаміду.

    Попелиця (тля) – сисна комаха, що робить проколи в молодому листі рослин, висмоктує з них сік, а нерідко й заражає їх вірусними захворюваннями. Упоратися з попелицями вам допоможе обробка шпинату зольно-мильним розчином: 200-300 г золи потрібно кип’ятити в відрі води 30 хвилин, після чого остудити, процідити й додати 40 г тертого мила або рідкого засобу для миття посуду. Найімовірніше, за один раз позбутися попелиці вам не вдасться, але якщо обприскати шпинат зольно-мильним розчином 4-5 разів із кількаденним інтервалом, тля зникне.

    Капустянка – великий і небезпечний шкідник, який живиться не тільки рослинами, а й дрібними комахами. Вона може пересуватися під землею, по землі й навіть повітрям, що сильно ускладнює боротьбу з нею. А проте її необхідно знищити, оскільки потерпіти від цього шкідника може не тільки шпинат, а й інші городні та садові рослини. Головне – знайти по слідах капустянки її гніздо і всі проходи до нього, а сліди найкраще видно після дощу. Виявлене гніздо потрібно дуже обережно викопати, щоб не злякати комаху всередині нього, перекласти у відро й спалити, а в кожен прохід закласти препарат для знищення капустянки або влити мильну воду на той випадок, якщо в гнізді шкідника не виявиться.

    Капустяний листоїд із задоволенням поїдає і листя шпинату. Цих жучків краще збирати вручну та знищувати, а після збору бажано опудрити шпинат сумішшю деревної золи з порошком гострого червоного перцю й сухої гірчиці.

    Види і сорти шпинату

    За термінами дозрівання сорти шпинату городнього поділяються на ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі. Найкращими ранньостиглими сортами шпинату можна вважати такі:

    • Годрі – сорт, що дозріває для їжі вже за 2-3 тижні. Його можна сіяти як напровесні, так і пізньої осені, причому й у відкритий, і в закритий ґрунт. Діаметр розетки листя сорту Годрі близько 23 см;
    • Велетенський – один із найвідоміших сортів, що дає листя за два тижні з моменту посіву. Цей сорт один із найкращих для консервування. Розетка подовжених м’ясистих листків іноді сягає в діаметрі 50 см;
    • Вірофле – скоростиглий французький сорт, схильний до раннього утворення квіткової стрілки. Розетка овального, м’ясистого, ніжного й гладкого, зеленувато-жовтого листя сягає в діаметрі 30 см. Рослина стійка до холоду, тому сіяти її можна напровесні;
    • Стік – культивований у нашій країні з 1995 року високоврожайний сорт, який використовується як для вживання в свіжому вигляді, так і для консервування. Розетка листя завдовжки до 19 і завширшки до 14 см наполовину піднята і сягає в діаметрі 30 см.

    Із середньостиглих сортів найчастіше вирощуються:

    • Матадор – морозостійкий і вологолюбний, а також не схильний до раннього стрілкування урожайний сорт чеської селекції, що дає листя вже за три тижні після посіву. У рослини компактна напіввертикальна розетка середнього розміру, що складається з гладких, глянцевих овальних листків сіро-зеленого кольору;
    • Блюмсдельський – стійкий до стрілкування новий сорт голландської селекції з високою розеткою діаметром близько 25 см. Листя насиченого темно-зеленого кольору, гладке, соковите й м’ясисте, з мілкими виїмками;
    • Здоровань – високоврожайний морозостійкий сорт, не схильний до раннього стрілкування, з розеткою діаметром близько 25 см із напівпіднятим глянцевим оберненояйцеподібним зеленим листям із мілкими виїмками.

    До пізньостиглих сортів шпинату належать:

    • Вікторія – вологолюбний і високоврожайний сорт, що має стійкість до пероноспорозу й стрілкування, дає листя через 30-35 днів після посіву. У цієї рослини компактна розетка діаметром 14-19 см із темно-зеленим з блакитним відтінком листям завдовжки до 10 і завширшки до 7 см, що має багато виїмок;
    • Спокейн – високопродуктивний гібридний голландський сорт, стійкий до стрілкування й рекомендований як для вживання в свіжому вигляді, так і для консервування. У нього округле, хвилясте, зморшкувато-виїмчасте темно-зелене листя завдовжки 10-14 і завширшки 6-11 см, зібране в компактну розетку середнього розміру;
    • Варяг – сорт із піднятою компактною розеткою великих зелених овальних помірно виїмчастих листків злегка кислуватого смаку з черешками середньої довжини. Сорт підходить для приготування салатів і супів.

    Окрім описаних, добре зарекомендували себе такі сорти шпинату: Хоровод, Кухар, Жирнолистий, Попай, Нікітос, Нормал, Прима, Каста, Мелодія, Мазурка, Віртуоз, Тарантела, Тура і гібриди Долфін, Пума, Спейс, Смарагд.

    Відомий у культурі й так званий Новозеландський шпинат, або тетрагонія – однорічна рослина родини Аїзові. Ця рослина не є родичем шпинату, хоча харчова цінність і смакові характеристики цих рослин дуже схожі, а за деякими пунктами тетрагонія навіть перевершує шпинат.

    А ось шпинат багатолистий, або жмінда, або шпинат-малина, є родичем шпинату городнього і цінний не тільки смачним і корисним листям, яке додають у супи і салати, а й схожими на шовковицю ягодами, з яких варять кисіль, компот і варення.

    Малабрський або цейлонський шпинат, або Базеллі з родини Базелові – трав’яниста рослина, ліана, м’ясисте листя якої смачне як у сирому, так і у вареному вигляді. Із настою листя виходить освіжаючий напій. У природі Базеллі зростає в тропіках і субтропіках Африки й Америки, а в нашому кліматі цю рослину можна вирощувати в саду як однорічну.

    Властивості шпинату – шкода і користь

    Лікувальні властивості шпинату

    Цілющих властивостей у шпинату багато. Чим корисний шпинат? Які цінні речовини містяться в його листі? До їхнього складу входять вуглеводи, білки й жири, клітковина, органічні, ненасичені й насичені кислоти, цукри, крохмаль, вітаміни A, C, H, E, PP, K, вітаміни групи B, натрій, магній, фосфор, залізо, мідь, йод, цинк, калій, селен і марганець.

    Важливо, що вітаміни C і A, що містяться в шпинаті, зберігаються навіть після теплової обробки. А залізо в шпинаті перебуває в легко засвоюваній людиною формі й перешкоджає утворенню целюліту. За рахунок клітковини, що міститься в шпинаті, відбувається очищення кишківника, а це сприяє позбавленню від зайвої ваги. Шпинат нормалізує перистальтику й усуває запори.

    Шпинат рекомендований при захворюваннях нервової системи, недокрів’ї, виснаженні, цукровому діабеті, ентероколіті, гастриті, гіпертонії та анемії. Оскільки рослина має послаблюючу, сечогінну, протизапальну й тонізуючу дію й чудово засвоюється організмом, вона корисна для людей, що відновлюються після важкої хвороби, вагітних жінок і дітей.

    Шпинат зміцнює серцевий м’яз і позбавляє від безсоння, а за рахунок лютеїну, що міститься в листі, прояснює зір, знижує стомлюваність і підвищує працездатність.

    Свіжий сік шпинату сприяє очищенню організму, поповнює запаси енергії, стимулює роботу органів – печінки, кишківника, нирок. При запаленні ясен ним полощуть рот, а при ангінах – горло. Свіже подрібнене листя шпинату застосовують зовнішньо при наривах і укусах бджіл, ос та інших комах, а пастою зі звареного в оливковій олії листя шпинату лікують екзему й опіки, виводять веснянки і відбілюють шкіру обличчя.

    Їдять шпинат у свіжому, вареному й запеченому вигляді, він входить до складу багатьох складних страв, закусок і соусів.

    Шпинат – протипокази

    Шпинат у великих кількостях містить щавлеву кислоту, тому протипоказаний людям, що мають проблеми з сечовивідних шляхами, страждають на сечокам’яну хворобу, нефрит і подібні захворювання. Некорисний шпинат при подагрі, захворюваннях дванадцятипалої кишки, печінки, жовчовивідних шляхів і ревматизмі.

    Слід сказати, що в молодих листочках щавлевої кислоти не так уже й багато – вона накопичується в зрілих листках, тому уникнути проблем можна, вживаючи в їжу тільки молоде листя рослини, тобто так званий baby spinach.

    Шпинат: як виростити на підвіконні, посадка з насіння в домашніх умовах

    Ця культура на сьогоднішній день у городників користується великою популярністю. Пов’язано це з тим, що культуру відносять до зелені, збагаченої вітамінами. Листя рослини активно застосовують в кулінарії і з нею готують салати. Зберігається шпинат в свіжому вигляді, може заморожувати, повністю зберігає свої якості навіть в гарячій їжі. Можливість довгого зберігання і просте вирощування культури зробили її такою поширеною у городників. При належному догляді його можна вирощувати навіть на підвіконні.

    Чи можливо вирощування шпинату будинку на підвіконні

    Рослина дуже любить світло. І якщо його скорочувати штучним шляхом, то з’являється можливість відкласти перехід в квітучу фазу.

    Стійкий до холодів, здатний проростати при чотирьох градусах тепла. Оптимальний температурний режим для нормального розвитку – 15 градусів тепла в домашніх умовах або на балконі. Підвищена температура стане причиною стрелкованія, знизивши якість продукту.

    Високий рівень скороспелости створює всі можливості для збирання врожаю через півтора місяці з того моменту, як з’являться перші сходи з насіння.

    Щоб шпинат добре ріс і розвивався, знадобиться родючий склад з нейтральним або слабким рівнем кислотності. Шпинат добре росте тільки при достатній кількості світла

    Культура любить вологу, погано переносить пересихання грунту і застій вологи. Величезне значення має і рівень вологості в навколишньому повітрі. З огляду на всі фактори, виростити шпинат на підвіконні цілком реально.

    Корисні властивості для організму

    Рослина містить в собі:

    • цукор;
    • клітковину;
    • жири;
    • білки;
    • вуглеводи;
    • каротин;
    • вітаміни;
    • мінеральні компоненти – селен, кальцій, марганець, мідь, магній, фосфор і калій.

    Через свою малу калорійність, яка становить усього 23 ккал на сто грам рослини, шпинат рекомендований при схудненні.

    Поєднання вітамінів і інших елементів настільки вдало, що шпинат здатний надавати корисну дію на людський організм. З його допомогою можна видаляти токсини і шлакові накопичення.

    Вживання шпинату рекомендовано при схудненні Рекомендують вживати рослина в профілактичних цілях і при лікуванні багатьох захворювань.

    Він корисний людям, що страждають проблемами з зубами і яснами, відмінно діє на судини, стабілізує роботу шлунково-кишкового тракту і підшлункової, має протиракову дію. Рекомендують вживати дітям і вагітним жінкам, людям з виснаженими організмами.

    Крім того, шпинату приписують такі властивості:

    • тонізуючу;
    • сечогінний;
    • протизапальну;
    • проносне;
    • заспокійливе.

    Рекомендована зелень для поліпшення працездатності щитовидної залози, тому що містить у собі достатню кількість йоду.

    Окремо варто сказати, що зміст в шпинаті лютеїну сприяє поліпшенню роботи очей, профилактирует дистрофію сітківки. Його рекомендують людям, багато часу проводять біля комп’ютера.

    Більше користі можна отримати від шпинату, якщо вживати його в свіжому вигляді.

    Вибір ємності для посіву та підготовка грунту

    Для вирощування шпинату на підвіконні не буде потрібно особливих зусиль, так як він відмінно росте в кімнатних умовах.

    Висіваючи рослина навесні або влітку, відпадає потреба в організації досвічування. А ось для посівів, виконаних в осінньо-зимовий період, потрібно після заходу сонця включати лампи, щоб продовжити світловий день до 10 годин. Підсвічувати рослини доведеться і в похмуру погоду.

    Вирощувати шпинат можна і в горщиках, і в квіткових ящиках

    Вирощувати шпинат можна в простих квіткових ємностях або ящиках з дерева і пластика. Висота посадкової ємності повинна становити від 15 до 20 сантиметрів. А площа живлення одній рослині повинна виділятися в розмірі 8 на 8 – 10 на 10 см. Але якщо ви плануєте збирати молодий шпинат, то посадку можна виконати гущі.

    Наповнювати посадочні ящики можна готової грунтовою сумішшю, призначеної для квітів. Вона не містить торф, підкисляє грунт.

    Можна приготувати суміш самостійно, використовуючи біогумус і кокосове волокно в пропорції 1 до 2. Волокна відмінно утримають вологу, не даючи грунті пересихати, не дозволять воді застоюватися. Обов’язкова умова – дренаж з декількох шарів керамзиту, влаштований на дні ящиків.

    Якщо немає кокосового волокна, можна обійтися тільки біогумусом. У цьому випадку на сто сантиметрів квадратних грунту додаємо пару ложок перліту або вермикуліту.

    Посів насіння в домашніх умовах

    Для культивування листового шпинату будинку на підвіконні рекомендується посадити скоростиглі сорти:

    • Годри;
    • стоїк;
    • велетенський;
    • Вірофле.

    Щоб насіння проростали швидко, їх слід замочити на 24 години в підігрітій воді, потім пару годин потримати в марганцевому розчині.

    У посадкової ємності влаштовуються борозни, глибина яких становить один-півтора сантиметри. Насіннєвий матеріал присипається землею, проливається з невеликого пульверизатора. Ємність вкривається поліетиленовою плівкою, яку знімають після появи паростків.

    Як правило, рослина сходить через п’ять – сім днів після посадки. У ящиках рослини залишають до тих пір, поки вони не сформують два – три листочка. Потім рослину слід пікірувати куди-небудь.

    Правила догляду

    Необхідно проводити регулярні поливи і обприскування. Це можна виконувати вранці і ввечері, коли на листя не потрапляють сонячні промені. Деякі встановлюють біля ящика ємність з водою, щоб волога поступово випаровувалася і зволожувати повітря.

    Молодим паросткам додаткові підгодівлі не потрібні. Але якщо грунт ваш мало родючий, то при поливах дозволяється вносити органіку.

    Збір врожаю і подальше використання

    До масової збиранні врожаю приступають, як тільки шпинат виросте до 7-8 сантиметрів і сформує п’ять – шість великих плотноватих листа. Обривати листя у міру необхідності можна два – три місяці, поки рослина не сформує квіткову стрілку. Тепер його слід видалити і провести новий посів.

    Шпинатові листя вживають в свіжому вигляді, заморожують на зберігання, додають практично в кожне гаряче блюдо.

    Шпинат – рослина унікальне, здатне при мінімальному догляді давати хороші врожаї. У його листі міститься така кількість вітамінів і корисних компонентів, що ваш організм буде постійно повноцінно працювати.