Скільки французів лишилося у Франції

0 Comments

Мільйон французів кинули палити: як їм це вдалося

Про це свідчать результати опитування, яке провела служба громадської охорони здоров’я Франції.

Кількість курців також знизилась серед підлітків та населення з низьким рівнем доходів.

Можливою причиною цього називають зміни антитютюнових норм, які нещодавно почали діяти у Франції.

Зокрема, за останні роки в країні запровадили:

  • однакові пакування для всіх марок сигарет,
  • компенсації для тих, хто використовує замінники тютюну,
  • підвищення цін на тютюнові вироби.

Також у країні проводили такі кампанії, як, зокрема, Національний місяць без паління.

Згідно з дослідженням, у 2017 році серед дорослих французів – у віці від 18 до 75 років – щоденного палили 26,9%, а роком раніше – 29,4%.

В абсолютних цифрах це означає, що кількість курців зменшилася з 13,2 млн до 12,2 млн. У 2017 році, за даними Євростату, у Франції проживало 67 млн людей.

Міністр охорони здоров’я Франції Аньєс Бусін особливо радіє зменшенню кількості курців серед населення з низьким рівнем доходу.

“По тютюну можна відстежувати нерівність: найбільшої шкоди він завдає найменш захищеним групам – і чим далі, тим гірше”, – зазначила міністр.

А що з курінням у світі?

Минулого року провели дослідження, яке показало, що попри законодавчу боротьбу із палінням, що триває десятиліттями, зростання населення на планеті призвело до того, що абсолютна кількість курців також зросла.

У світі тютюн стає причиною кожної десятої смерті. Половина всіх цих випадків припадає всього на чотири країни: Китай, Індію, США і Росію, стверджується в профільному медичному журналі Lancet.

В аналізі показників тютюнопаління йдеться: “Епідемія куріння експортується з багатих країн світу в держави з середнім і низьким достатком”.

Всесвітня організація охорони здоров’я зазначає, що особливо спонукають кидати палити малюнки із зображенням можливих наслідків куріння. Цей та інші найбільш дієві заходи вже працюють в 78 країнах, де живе майже половина населення планети.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Стежте за нами в Telegram!

Як Франція виходить з карантину і чого їй коштувала пандемія

Немає обмежень на прогулянки, працюють ресторани й бари, дитячі садки знову готові приймати малечу, а під час подорожі на понад 100 кілометрів від дому вже не потрібно боятися наразитись на штраф.

Але нове життя все ж суттєво відрізняється від звичного. І йдеться не лише про вже звичні маски і соціальну дистанцію. У щоденну рутину проникають речі, про які донині французи лише читали у Джорджа Оруелла.

Глибокий локдаун

Карантин у Франції запровадили 17 березня – на п’ять днів пізніше, ніж в Україні.

На той час у країні було зафіксовано 148 смертей від Covid-19. Попри жорсткі заходи, вже за місяць кількість померлих сягнула 18 тисяч.

В одному з телезвернень до нації президент Емманюель Макрон шість разів повторив, що його країна – “у стані війни” з вірусом.

Пік епідемії Франція досягла на початку квітня, коли одночасно у відділеннях інтенсивної терапії були близько 7 тисяч важкохворих пацієнтів. Це на дві тисячі більше, ніж поріг можливостей медичної системи країни до карантину.

Втім, прем’єр-міністр Едуар Філіпп на одній із пресконференцій розповів, що системі вдалося швидко мобілізуватись і кількість ліжок у реанімаціях більш ніж подвоїли ще до того, як епідемія сягнула піку.

Вже на початку травня міністр охорони здоров’я Олів’є Веран повідомив, що “епідеміологічний тиск пішов на спад” і в країні заговорили про відмову від карантинних обмежень. Але не для всіх і не одразу.

Уряд створив карту країни, на якій червоним були позначені території, де, враховуючи три ключових параметри, неможливо суттєво послабити карантин. Зеленим кольором розфарбували ту частину країни, де епідеміологічна ситуація перебувала під контролем. Париж спочатку опинився у червоній зоні.

Зрештою, з 11 травня французам дозволили покидати домівки без дозволу, а згодом відкрили парки, кафе і решту місць, які до цього були під забороною.

За словами прем’єр-міністра, з початку червня свободи громадян знову стали “правилом”, а заборони – “винятком”, а не навпаки.

Нині кількість смертей від коронавірусу у Франції впритул наблизилась до 30 тисяч, але епідемія все ж відступає, оскільки кількість пацієнтів у лікарнях і важкохворих у реанімаціях суттєво знизилась.

Економіка: “вальс мільярдів”

Намагання уряду врятувати економіку від шоку обійшлися – і обходиться – Франції дуже дорогою ціною.

До кінця року на підтримку підприємців і тих, хто залишився без роботи, витратять близько 110 мільярдів євро. Це, однак, не завадить економіці опинитись у крутому піке: голова центрального банку Франсуа Вільруа де Гало припускає, що до кінця року ВВП скоротиться на 10%.

А от державний борг сягне небаченого з післявоєнних років рівня.

Автор фото, Reuters

Три перегляди держбюджету за три місяці не могли не викликати гострих коментарів у пресі. Наприклад, впливова газета Figaro назвала те, що відбувається з державними фінансами, “вальсом мільярдів”.

Не до вальсу, втім, багатьом французам, які через карантин втратити роботу. Очікується, що до кінця року армія безробітних зросте на мільйон людей, а пік безробіття буде досягнутий лише влітку наступного року.

Самозайнятим французам і малим підприємствам, де працює до 10 людей, влада допомагає щомісячними виплатами в розмірі 1500 євро.

За даними журналу Capital, цей механізм став справжнім успіхом, про що свідчить кількість заявок: вже до середини квітня про цю допомогу попросили понад мільйон підприємців.

На тлі похмурих економічних прогнозів французів могла здивувати ще одна звістка. За даними організації Airparif, яка вимірює якість повітря у Парижі та його околицях, рівень забрудненості майже сягнув докарантинної позначки.

І хоч це свідчить про те, що економіка столиці прокинулась, ті, хто переймається довкіллям, навряд чи зітхнули з полегшенням.

Як змінюється повсякденне життя

Буденне життя французів, яке карантин перевернув догори дриґом, поступово повертається до більш-менш звичного. Але є ціла низка “але”.

По-перше, маски стали обов’язковим атрибутом у громадському транспорті й школах. По-друге, поліція залучена до перевірок ресторанів, яким нагадують про правила соціальної дистанції між гостями.

Подорожі за межі країни вже доступні, але влада закликає французів провести літню відпустку саме у Франції, аби підставити плече місцевому бізнесу і не наражати себе на зайву небезпеку.

Аби знизити ризик нових заражень, уряд на початку червня представив мобільний додаток StopCovid, який використовує технологію Bluetooth, щоб заздалегідь повідомити власника смартфона про небезпеку підхопити вірус від інших людей у громадських місцях.

Хоча цей мобільний додаток не є обов’язковим, за перші п’ять днів його завантажили понад 1 мільйон разів, повідомив міністр з питань цифровізації Седрик О.

Автор фото, Getty Images

Мобільний додаток StopCovid за перші п’ять днів завантажили понад 1 мільйон разів

Ще одним нововведенням є використання спеціальних камер для відстежування тих, хто не вдягає маски у транспорті чи людних місцях і не дотримується соціальної дистанції. Їх уже протестували у курортному місті Канни, встановивши в автобусах і на ринках.

У відповідь на критику щодо порушення базових прав людей, компанії StereoLabs і Datakalab заявили, що їхні камери не використовують технологію розпізнавання обличчя, яка у Франції заборонена у громадських місцях.

Чи не найгучнішу полеміку спровокувало застосування дронів, обладнаних гучномовцями й камерами. Починаючи з середини березня, поліція запускала їх на висоті до сотні метрів над великими містами на кшталт Парижа, Марселя і Ніцци, щоб стежити за дотриманням правил карантину.

Але вже за два місяці судовий орган Conseil d’Etat ухвалив рішення, що використання дронів мають негайно призупинити.

Незвичні вибори

Наприкінці червня у Франції відбудеться другий тур місцевих виборів. Його відклали майже три місяці тому через пандемію.

Голосування відбудеться за дещо незвичних умов: і виборці, і члени дільничних комісій будуть зобов’язані носити маски, а кандидатів у місцеві депутати і мери закликали не проводити агітацію “від дверей до дверей”. Натомість кампанія має стати максимально цифровою.

Після того, як перший тур виборів, проведений на тлі шквалу критики 15 березня, встановив антирекорд явки, влада кинула всі сили на те, щоб залучити якомога більше виборців, не порушивши карантинні норми.

Якщо уряду таки вдасться переконати французів прийти на дільниці, це означатиме, що країна поступово повертається до “нормального”, хоч і нового, життя.

Матеріал підготував Юрій Мартиненко, Служба моніторингу BBC

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Французи відповіли Путіну: чому Макрон різко посмілішав щодо Росії

Заяви щодо можливості відправити війська НАТО до України неодноразово звучали від президента Франції Еммануеля Макрона. Також міністр закордонних справ країни Стефан Сежурне теж підтримав цю ідею, наголосивши, що Росія не має вказувати Франції, як їй допомагати українцям “у найближчі місяці чи роки”.

Водночас Сежурне наголосив, що Україна не просить надсилати війська, йдеться про надання ЗСУ боєприпасів. Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус пояснив 24 Каналу, що саме вплинуло на зміну риторики французьких високопосадовців, які зараз обрали більш войовничу позицію. Вона кардинально відрізняється від тієї, яку вони посідали раніше.
Слова Макрона – реакція на дії росіян На сьогоднішні висловлювання Еммануеля Макрона щодо війни, яку розв’язала Росія в Україн, вплинули події, які розгорнулися у 2023 році в Африці. Треба на це дивитись крізь призму Африки. Росіяни або парамілітарні утворення, близькі до російського уряду, впродовж 2023-го витіснили французів з багатьох країн на цьому континенті. Всі пам’ятаємо історію з Нігером. Також в декількох африканських країн, в яких Франція мала доволі значні інтереси, Москва посунула Париж звідти, – наголосив головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень. Після цього стало зрозуміло, що французи так просто це не залишать і знайдуть спосіб відповісти Росії. Тому сьогоднішні висловлювання зокрема Макрона – це реакція на той факт, що їх росіяни викинули його з Африки. Потрібно “вдарити першими” Коли у 2021 році Джозеф Байден сказав, що США в жодному разі не буде втрачатися у конфлікті в Європі і не надсилатиме війська, Росія усвідомила, що може розпочати в Європі війну, в якій Сполучені Штати не будуть брати участь. Зараз Франція хоче виправити цю ситуацію. Макрон, роблячи войовничі заяви щодо можливості введення військ НАТО в Україну, може розраховувати на те, що в Росії повірять, що це реально може відбутися. Путін колись казав, що його навчили у підворітті, що треба бити першим. Так ось зараз країни-члени НАТО можуть згадати цей його вислів і вдарити першими. Причому, за словами Уса, не на своїй території, в Україні. Раніше аналітичні дослідження окремих європейських аналітичних центрів показували, що існує ризик, що за 6 – 10 років країнам Європи з боку Росії. Тому країни НАТО, не чекаючи, поки цей ризик переросте в загрозу, можуть “вдарити першими”, відправивши свої війська в Україну. “Проте найголовніше – відправляти меседжі Росії, щоб вона зрозуміла, що так легко не зможе захопити Україну і що у певний момент можуть з’явитися війська НАТО. Чи зможе Росія з ними воювати, враховуючи досвід її війни з Україною, коли вона не зуміла впоратись. Тому я не впевнений, що Росія готова до нового конфлікту”, – зазначив Іван Ус.
Більше про заяви Еммануеля Макрона щодо війни в Україні Президент Франції 26 лютого сказав під час спілкування з журналістами, що існує можливість, коли в Україну будуть направлені війська НАТО. Він уточнив, що це питання наразі не узгоджене між партнерами. Очільник МЗС Франції Стефан Сежурне наголосив, що у разі відправлення західних військ в Україну, вони не братимуть участі в бойових діях. Пізніше Макрон підкреслив, що заява була зваженою та продуманою. Також 4 березня він знову висловився з цього приводу, зазначивши, що не можна виключати того, що виправляння військ НАТО в Україну відбудеться. Проте це не означає, що це може статися “в найближчому майбутньому”. Водночас він заявив, що розпочинається дискусія про це. Також союзники розмірковують “про все, що можна зробити, щоб підтримати Україну”.

Вам може бути цікавим:

По Мирнограду Росія застосувала не С-300, а покращені планерні авіабомби: у чому особливість
Росія сповільнює наступ біля Авдіївки, – NYT
Номінанти премії Оскар-2024: які фільми та актори боротимуться за престижну нагороду

Війна з Росією

Фронт

Мобілізація в Україні

  • Новий закон: що зміниться
  • Чи призиватимуть людей з інвалідністю
  • Мобілізація аспірантів і студентів
  • Скільки триватимуть мобілізація та воєнний стан
  • Кого можна забронювати
  • Хто може отримати відстрочку: повний перелік
  • Які існують повістки
  • Все про електронні повістки

Зброя та авіація

  • Чим небезпечні “Кинджали”
  • Все про смертоносні ракети JASSM
  • Як збивати Х-101
  • А-50 – літак, який збила Україна
  • Ту-95: що це за літаки
  • Чим небезпечні Shahed
  • Як Patriot можуть закрити небо
  • F-16

Комунальні послуги

Економіка

  • Курси валют
  • Чому долар падає
  • Курс долара
  • Курс євро
  • Новини про нафту
  • Новини про газ
  • Пенсії в Україні

Погода

Спорт

Новини Шоубізу

Лайфхаки і дозвілля

Всі комерційні рекламні матеріали позначені словами “Спецпроєкт” чи “Партнерський матеріал”. Матеріали з позначкою “Експерт”, “Позиція” відображають позицію авторів та героїв. Редакція може не поділяти їхніх поглядів. Детальніше щодо реклами та правил цитування можна ознайомитись в правилах користування сайтом. Усі права захищені. © 2005—2024, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», 24 Канал.