Українці зазначають особливу роль Нижнього Новгорода у житті Шевченка

Про це йдеться у переданому УНІАН зверненні Нижегородського товариства української культури «Джерело» до керівництва Росії та України.

“Члени української громадської організації «Джерело» щорічно відзначають день народження нашого великого земляка, покладають квіти до пам’ятної дошки на будинку №2 по Верхньоволзькій набережній. Однак, зв’язок Нижнього Новгорода з іменем Т.Шевченка настільки значний, що, на нашу думку, лише пам’ятних дошок мало, у місті необхідно встановити пам’ятник нашому великому землякові”, – йдеться у документі.

Будинок №2 на Верхньоволзькій набережній. Фото з сайту “Нижньогородські меморіали”

Наголошується, що «Нижній Новгород зіграв особливу роль у житті поета. Зокрема, при поверненні Т.Шевченка в 1857 році із заслання, де він провів 10 довгих, важких років, у Нижньому його перехопило розпорядження царя про повернення поета назад в Оренбург. Однак прогресивна громадськість міста за підтримки губернатора знайшла вихід із цієї, здавалося, безнадійної ситуації: було ухвалено повідомити владу про «хворобу» поета. Оформили медичний огляд, завірили його в жандармерії, і це дозволило Шевченкові залишитися в місті до одержання нових розпоряджень щодо нього. Таким чином, поет вимушено провів у Нижньому півроку – з 20 вересня 1857 р. по 8 березня 1858 р. Тут Т.Шевченко написав такі твори, як: «Муза», «Доля», «Слава», «Неофіти», «Юродивий».

За інформацією українського товариства, у Нижньому Новгороді поет мешкав на кількох квартирах, тому в місті є кілька місць, відзначених пам’ятними дошками.

“Менше двох років залишається до знаменної дати – 200-річя від дня народження Великого поета, Художника, Кобзаря України – Тараса Григоровича Шевченка. Громадськість Нижнього Новгорода, і в першу чергу українці, що проживають тут, повинні гідно зустріти цю дату. З відкриттям у Нижньому Новгороді Генерального консульства України у членів українського товариства «Джерело» з’явилася надія на втілення в життя нашої давньої мрії. Переконливо просимо всіх небайдужих українців і росіян, представників інших національностей посприяти в реалізації цієї пропозиції”, – йдеться у зверненні.

Карта нових районів України: хто і кого поглинув

Верховна Рада більше ніж утричі скоротила кількість районів в Україні та суттєво збільшила їхні розміри.

Замість старих 490 районів тепер буде 136 (17 з них – у анексованому Криму та на непідконтрольних Києву територіях Донбасу).

Попри укрупнення, деякі райони мають понад мільйон мешканців, а деякі – менше ста тисяч.

Найбільшим районом став Дніпровський – 1,179 млн людей, а найменшим – гірський Верховинський із 30 тисячами.

Ще до кінця незрозумілі повноваження нових районів і їхня роль. На нинішніх місцевих виборах до них мають обрати районні ради.

За задумом децентралізації, роль об’єднаних територіальних громад має зростати, а роль районів суттєво зменшитись.

У районах, які фактично скасували і доєднали до інших, зараз багато нарікань на реформу та є нерозуміння мети об’єднання.

Наразі чиновники кажуть, що укрупнення районів дозволить зменшити витрати на районні ради та адміністрації, більша частина з яких просто зникне.

Як запевняють в уряді, у найближчі три роки така економія складатиме близько 1,5 млрд грн щороку.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

АРК Крим

В анексованому РФ Криму також провели укрупнення районів та глибоку адміністративну реформу. Вона так само має запрацювати після повернення Криму, як і перейменування у межах декомунізації.

На півострові лишили десять районів з колишніх 14.

• Білогірський район – об’єднав у собі колишні Білогірський та Нижньогірський райони.

• Євпаторійський район – раніше його не було такого. Його створили і долучили Чорноморський та Сакський райони.

• Керченський район – долучили Едикуйський район (колишній Ленінський)

• Курманський район– об’єднали Курманський (колишній Красногвардійський) та Первомайський райони.

• Феодосійський район: раніше його не було не було. Його створили і долучили Судак, Феодосію та колишні Іслямтерецький (Кіровський) та Ічкінський (Совєтський) райони.

• Ялтинський район: раніше його не було, до нього увійшли Ялта та Алушта.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Вінницька область

Раніше в області було 27 районів, а лишилось 6.

Увійшли місто Гнівань, Іллінецький, Липовецький, Літинський, Немирівський, Оратівський, Погребищенський, Тиврівський та Турбівський райони.

Увійшли Бершадський район, місто Ладижин, Теплицький, Тростянецький і Чечельницький райони.

Увійшли Барський район і Шаргородський район

Увійшли Мурованокуриловецький, Чернівецький та Ямпільський район.

Увійшли Брацлав, Вапнярка, Крижопільський, Піщанський і Томашпільський райони.

Увійшли Калинівський район і Козятинський район.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Волинська область

Раніше в області було 16 районів, а стало чотири.

Увійшли Іваничівський, Локачинський і Нововолинський райони та Устилуг.

Увійшли Любешівський і Маневицький район.

Увійшли Любомльський, Ратнівський, Старовижівський, Турійський і Шацький райони.

Увійшли Берестечко, Горохівський, Ківерцівський і Рожищенський райони та Олика, Торчин і Цумань.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Дніпропетровська область

В області було 22 райони, а стало сім.

Найбільший район країни – понад мільйон населення.

До нього увійшли навколишні селища Новопокровське, Обухівка, Слобожанське, Підгородненськ та Петриківський і Царичанський райони.

Увійшли Верхньодніпровський, Криничанський і П’ятихатський район, а також Жовті Води.

Увійшли Апостолівський, Софіївський та Широківський райони.

Увійшли Марганець, Покровськ і Томаківський район.

Увійшли Магдалинівський район та місто Перещепине.

Увійшли місто Тернівка та Юр’ївський район.

Увійшли Васильківський район, місто Першотравенськ, Петропавлівський і Покровський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Донецька область

В області було 18 районів, а стало 8. Помітно, що при укрупненні зробили так, щоб межі районів збіглись з лінією розмежування.

Увійшов Великоновосілківський район

Увійшли Шахтарський район, Дебальцеве, Єнакієве та Сніжне .

Увійшли Амвросіївський район, Іловайськ, Макіївка, Харцизьк та Ясинуватський район.

Увійшли Бойківський район, Новоазовський район, Старобешівський район та Докучаєвськ.

Увійшли Дружківка, Костянтинівський, Лиманський, Олександрівський та Слов’янський райони.

Увійшли Мангуський та Нікольський райони.

Увійшли Авдіївка, Добропільський район, Курахове та Мар’їнка.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Житомирська область

Тут було 23 райони, а стало – чотири.

Увійшли Андрушівський та Ружинський райони.

Увійшли Брусилівський, Коростишівський, Любарський, Попільнянський, Пулинський, Радомишльський, Романівський, Хорошівський, Черняхівський і Чуднівський райони.

Увійшли Лугинський, Малинський, Народицький, Овруцький і Олевський райони.

Увійшли Баранівський і Ємільчинський райони, Городниця і Довбиське.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Закарпатська область

В регіоні було 13 районів, а стало шість.

До складу увійшов Виноградівський район.

Увійшли Воловецький та Свалявський райони.

Увійшов Великоберезнянський і Перечинський район, а також місто Чоп.

Увійшли Іршавський та Міжгірський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Запорізька область

Тут було 20 районів, а стало п’ять.

Увійшли Приморський та Чернігівський райони.

Увійшли місто Енергодар, Кам’янсько-Дніпровський і Михайлівський райони.

Увійшли Вільнянський район і Новомиколаївський район.

Увійшов Веселівський, Приазовський, Якимівський і Приазовський район.

Увійшли Більмацький, Гуляйпільський, Оріхівський, Розівський і Токмацький райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Івано-Франківськ область

Тут було 14, а стало п’ять районів.

• Верховинський район– зберіг старі межі після протестів із аргументами, що високогірний район треба залишити навіть з мізерними 30 тисячами мешканців.

Увійшли Богородчанський, Галицький, Рогатинський, Тисменицький і Тлумацький райони.

Увійшли Долинський і Рожнятівський райони.

Увійшли Городенківський і Снятинський райони.

Увійшли міста гірські селища Ворохта, Делятин та Яремче.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Київська область

На Київщині було 25 районів, а стало сім.

Увійшли Володарський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, і Таращанський райони.

Увійшли Переяславський і Яготинський райони.

Увійшли Баришівський і Згурівський райони.

Увійшли Бородянський район, Вишневе, Ірпінський та Макарівський райони.

Увійшли Іванківський і Поліський райони.

Увійшли Богуславський, Васильківський, Кагарлицький, Миронівський і Ржищівський райони.

Увійшли Боярка, Калинівка і Глеваха.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Кіровоградська область

Тут був 21 район, а стало чотири.

Увійшли Благовіщенський, Вільшанський, Гайворонський і Новоархангельський райони.

Увійшов Бобринецький, Долинський, Знам’янський, Компаніївський, Новгородківський, Олександрівський (селище Олександрівка) та Устинівський райони.

Увійшли Добровеличківський, Маловисківський і Новомиргородський райони.

• Олександрійський район (з центром у місті Олександрія)

Увійшли Онуфріївський, Петрівський і Світловодський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Луганська область

На Луганщині було 18, а стало 8 районів.

Увійшли Кадіївка та Зимогір’ївськ

Увійшли Лутугине і Молодогвардійськ

Увійшли Антрацит, Ровеньки та Хрустальне.

Увійшов Білокуракинський район.

Увійшли Гірське, Кремінський район, Лисичанськ, Попаснянський район і Рубіжне.

Увійшли Біловодський, Марківський, Міловський і Новопсковський райони.

• Щастинський район (з адміністративним центром у селищі міського типу Новоайдар)

Увійшли Станично-Луганський район, Щастя і Новоайдар.

Львівська область

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

На Львівщині було 20 районів, а стало сім.

Увійшли Борислав, Східниця і Трускавець.

Увійшли Броди, Буськ, Підкамінь і Поморяни.

Увійшли Бібрка, Городок, Жовква, Кам’янка-Бузька, Перемишляни, Пустомити і Рава-Руська.

Увійшли Добромиль, Старосамбір і Хирів.

Увійшли Жидачів, Миколаїв, Моршин, Сколе, Славське і Ходорів.

Увійшли Белз, Радехів і Сокаль.

Увійшли Мостиська, Новояворівськ, Судова Вишня і Шегині.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Миколаївська область

Тут було 19 районів, а стало 4.

Увійшли Березнегуватський, Новобузький і Снігурівський район.

Увійшли Братський, Веселинівський, Доманівський і Єланецький райони, а також Южноукраїнськ.

Увійшли Березанський, Новоодеський та Очаківський райони.

увійшли Арбузинський, Врадіївський і Кривоозерський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Одеська область

Раніше було 26 районів, а стало сім.

• Березівський район (з адміністративним центром у місті Березівка)

Увійшли Миколаївський і Ширяївський райони.

Увійшли Саратський і Татарбунарський райони. Новоутворений район складається з територій компактного проживання болгар. За що уряд Болгарії вже подякував Україні.

Увійшов Арцизький і Тарутинський райони.

Увійшли Вилкове, Кілійський і Ренійський райони.

Увійшли Біляївський, Овідіопольський і Чорноморський райони, а також Южне.

• Подільський район (з адміністративним центром у місті Подільськ)

Увійшли Ананьївський, Балтський, Кодимський, Любашівський, Окнянський і Савранський райони.

• Роздільнянський район (з адміністративним центром у місті Роздільна)

Увійшли Великомихайлівський, Захарівський і Лиманський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Полтавська область

Тут було 25 районів, а стало чотири.

Увійшли Глобино та Горішні Плавні.

Увійшли Гребінка, Пирятин, Хорол та Чорнухине.

Увійшли Гадяч, Гоголівське, Лохвиця, Ромоданівське і Шишаки.

Увійшли Диканька, Зіньків, Карлівка, Кобеляки, Котельва, Нові Санжари, Опішня і Решетилівка.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Рівненська область

На Рівненщині було 16, а стало чотири райони.

Увійшли Володимерецький та Зарічненський райони.

Увійшли Демидівський, Млинівський і Радивилівський райони.

Увійшли Березнівський, Гощанський, Здолбунівський райони, Клевань, Корецький район, Костопільський і Острозький райони.

Увійшли Дубровицький і Рокитнівський райони, а також Клесів.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Сумська область

Тут було 18 районів, а стало п’ять.

Увійшли Буринський, Кролевецький і Путивльський райони.

Увійшли Великописарівський і Тростянецький райони.

Увійшли Липоводолинський і Недригайлівський райони.

Увійшли Білопільський, Краснопільський і Лебединський райони.

Увійшли Глухівський, Середино-Будський і Ямпільський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Тернопільська область

Було 17 районів, а лишилось три.

Увійшли Лановецький район, місто Почаїв і Шумський район.

Увійшли Бережанський, Збаразький, Зборівський, Підволочиський, Підгаєцький і Теребовлянський райони.

Увійшли Борщівський, Бучацький, Гусятинський, Заліщицький і Монастириський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Харківська область

Було 25 районів було, а стало сім.

Увійшли Валківський, Золочівський, Коломацький і Краснокутський райони.

Увійшли Балаклійський, Барвінківський і Борівський район.

Увійшли Зачепилівський, Кегичівський і Сахновщинський райони.

Увійшли Великобурлуцький, Дворічанський і Шевченківський райони.

Увійшли Близнюківський і Первомайський райони.

Увійшли Дергачівський, Люботинський і Нововодолазький райони.

Увійшли Вовчанський, Зміївський і Печенізький райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Херсонська область

Було 18 районів, а стало п’ять.

Увійшли Великоолександрівський, Високопільський і Нововоронцовський райони.

Увійшли Іванівський, Нижньосірогозький і Новотроїцький райони.

Увійшли Великолепетиський, Верхньорогачицький, Горностаївський і Чаплинський райони, а також Нова Каховка.

Увійшли Голопристанський і Каланчацький райони.

Увійшли Білозерський та Олешківський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Хмельницька область

Було 20 районів, а стало три.

Увійшли Дунаєвецький, Новоушицький і Чемеровецький район.

Увійшли Віньковецький, Волочиський, Городоцький, Деражнянський, Красилівський, Летичівський, Старокостянтинівський, Старосинявський, Теофіпольський і Ярмолинецький район.

Увійшли Білогірський, Ізяславський і Славутський райони та місто атомників Нетішин.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Черкаська область

Черкаська область мала 20 районів, а стало чотири.

Увійшли Ватутіне, Катеринопільський, Лисянський, Тальнівський і Шполянський райони.

• Золотоніський район – єдиний лівобережний район Черкащини

Увійшли Драбівський і Чорнобаївський райони.

Увійшли Жашківський, Маньківський, Монастирищенський і Христинівський райони.

Увійшли Городищенський, Кам’янський, Канівський, Корсунь-Шевченківський, Смілянський і Чигиринський райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Чернівецька область

На Буковині було 11 районів, а стало три.

До нього долучили ще Путильський район.

• Дністровський район (з адміністративним центром у селище міського типу Кельменці)

Увійшли Новодністровськ, Сокирянський і Хотинський райони.

Увійшли Герцаївський, Глибоцький, Заставнівський, Кіцманський, Новоселицький і Сторожинецький райони.

Автор фото, https://decentralization.gov.ua/

Чернігівська область

Тут було 22 райони, а стало п’ять.

Увійшли Менський, Сновський і Сосницький райони.

Увійшли Батурин, Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський і Носівський райони.

Долучили Коропський і Семенівський райони.

Увійшли Варвинський, Ічнянський, Срібнянський і Талалаївський райони.

Увійшли Городнянський, Козелецький, Куликівський та Ріпкинський райони.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

Житомирщину поділили на 4 райони: куди які села будуть входити

Житомирщину поділили на 4 райони: куди які села будуть входити.

Перелік Згідно з Постановою «Про утворення та ліквідацію районів», яку ухвалила Верховна Рада України, Житомирська область буде поділена на 4 райони.

Замість 23-х районів будуть Бердичівський, Житомирський, Коростенський та Новоград-Волинський райони. Про це повідомляється на сайті Децентралізація.

Бердичівський район (з адміністративним центром у місті Бердичів) у складі територій Андрушівської міської, Бердичівської міської, Вчорайшенської сільської, Гришковецької селищної, Краснопільської сільської, Райгородоцької сільської, Ружинської селищної, Семенівської сільської, Червоненської селищної, Швайківської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Житомирський район (з адміністративним центром у місті Житомир) у складі територій Андрушківської сільської, Березівської сільської, Брусилівської селищної, Високівської сільської, Вишевицької сільської, Вільшанської сільської, Волицької сільської, Глибочицької сільської, Городоцької селищної, Житомирської міської, Квітневої сільської, Корнинської селищної, Коростишівської міської, Курненської сільської, Любарської селищної, Миропільської селищної, Новоборівської селищної, Новогуйвинської селищної, Оліївської сільської, Попільнянської селищної, Потіївської сільської, Пулинської селищної, Радомишльської міської, Романівської селищної, Станишівської сільської, Старосілецької сільської, Тетерівської сільської, Харитонівської сільської, Хорошівської селищної, Черняхівської селищної, Чуднівської міської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Коростенський район (з адміністративним центром у місті Коростень) у складі територій Білокоровицької сільської, Гладковицької сільської, Горщиківської сільської, Іршанської селищної, Коростенської міської, Лугинської селищної, Малинської міської, Народицької селищної, Овруцької міської, Олевської міської, Словечанської сільської, Ушомирської сільської, Чоповицької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України;

Новоград-Волинський район (з адміністративним центром у місті Новоград-Волинський) у складі територій Баранівської міської, Барашівської сільської, Брониківської сільської, Городницької селищної, Довбиської селищної, Дубрівської сільської, Ємільчинської селищної, Новоград-Волинської міської, Піщівської сільської, Стриївської сільської, Чижівської сільської, Ярунської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Межі районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.