Як жити спокійно та не ображатись на людей: поради психологів

Психологи розповіли, як не ображатися. Коли ми ображаємося, хочемо, щоб іншій людині теж було погано, а за фактом недобре тільки нам. Образа — це біль, який тільки ми несемо всередині себе. Якщо здається, що стосовно вас чинять якось несправедливо, порушують домовленості — ми ображаємося.

Про це повідомляє KURAZH з посиланням на Ukr.Media.

Часто буває таке, що ми самостійно у своїй голові наділяємо людину тими якостями, якими, можливо, вона навіть не володіє. Тобто ми хочемо, щоб людина вчинила, зробила або сказала саме так, але не говоримо їй про це безпосередньо.

Образи так само можуть виникати через те, що ми не знаємо які у нас межі, як із нами можна, а як не можна. Такий тип особистих меж ще називається розмитим. Нам здається, що людина має розуміти, що поступає або говорить недобре, але вся річ у тому, що можливо для неї таке спілкування є нормою.

Ображаючись, ми можемо так само маніпулювати людьми, змушуючи робити те, що нам хочеться. Як би це не звучало, але часто така форма береться саме в дитинстві, коли дитина починала розуміти, що саме таким способом може отримати бажане.

Це працює так — ми ображаємося, людина починає відчувати почуття провини, яке складно витримувати, вона здається і робить так, як ви хочете.

Часто буває таке, що ображаємося ми на якихось значущих дорослих в нашому житті. Наприклад, ми ображаємося на маму і не хочемо собі в цьому зізнаватися.

Але оскільки для дитини мама — це цілий світ, то і образа переноситься з неї на інших людей. Можливо, ви помічали, що ображаєтеся саме в тих випадках, які схожі на моменти з вашого дитинства.

Наприклад, коли вас не похвалили або не помітили.

Як можна перестати ображатися

1. Зрозуміти, що ніхто вам нічого не винен, доки не буде домовленості. Якщо ви відчуваєте, що те, як чинить людина вам неприємно, скажіть її прямо про це. Таким чином, ви говорите людині про те, що так із вами не можна. Так само це стосується очікувань від іншої людини, вона не знає, що відбувається у вашій голові, скажіть їй словами через рот, чого ви насправді хочете.
2. Увійдіть у позицію дорослого. Маніпулюючи образою ми змушуємо людину робити те, що потрібно нам. Подумайте як ви можете це отримати самостійно? Скажіть людині прямо, чого вам хочеться, наприклад, щоб вона підійшла і обійняла вас.
3. Знайдіть реальну фігуру, на яку у вас є образа, напишіть лист прощення і якщо є бажання прочитайте цей лист людині. Можна сісти за стіл переговорів і висловити один одному всі свої невдоволення.

Якщо нести образу всередині себе, вона починає тільки розростатися. У якийсь момент часу ви помітите, що починаєте ображатися взагалі на все навколо, але через те, що ви не висловлюєте свої думки і почуття, не проживаєте їх, образа починає осідати в тілі.

Будь-які емоції, які не прожиті, не йдуть в нікуди, вони залишаються в нашому тілі і саме через це може спровокуватися якась хвороба (психосоматика).

Крім цього, образи дуже впливають на якість вашого життя. Як тільки відпустите очікування щодо інших людей, жити стане набагато простіше, легше і гармонійніше.

“Образа — це отрута, яку п’ємо ми в надії, що отруїться хтось інший” — Кессі Комбден.

Почуття образи. Як перестати ображатися?

Образа народжується коли наші плани, очікування і припущення не реалізуються так, як би нам хотілося, або коли щось чи хтось зачіпають наше почуття власної гідності. І тоді ми відчуваємо приниження у власному уявленні себе чи уявленні соціуму. Як правило, ображаємося на близьких людей, не обов’язково на родичів, а на людей, які для вас важливі, з якими побудований якийсь емоційний зв’язок.

Образити нас може те, що ми й самі можемо думати про себе. Підсвідомо, ми так і думаємо, що ми в чомусь недостатні. Можливо, будучи дитиною ви щось чули від дорослих значущих людей і повірили їм і продовжуєте вірити в це.

Образа – пригнічений зупинений гнів, який не знайшов виходу.

Злість/гнів – сильна позиція, яка спонукає нас вирішити цю ситуацію – розібратися з кривдником. Але вибрати так відреагувати – це зіткнутися зі страхом відкидання чи неприйняття нас іншими.

Прийнято вважати, що образа – це дитяча невідреагована реакція.

І схоже, коли ми були дітьми, дорослі та значущі люди не дозволяли реагувати злістю, відкидаючи чи соромлячи дитину. І, ставши дорослими, ми зберігаємо страх того, що наша справжня реакція зможе зруйнувати ці відносини або призвести до ще більших небажаних наслідків. Ми приносимо в доросле життя цю звичку ображатися, замість того, щоб зробити зусилля, щоб з ним так не чинили. І замість того, щоб прояснити, визначити межі, ми вибираємо зберегти енергію та образою продемонструвати іншому, що так зі мною не можна.

Важливо усвідомити, що образа – безсила позиція, у якій ми залишаємося маленькими та слабкими і чекаємо, що кривдник сам усе виправить, віддаючи йому роль дорослого і таким чином передаючи владу своїм почуттям. Вторинна вигода цієї емоції – призначити відповідального іншого, це можливість нічого не робити, бути слабким та жалюгідним.

• Образою ми повідомляємо, що ця людина важлива для мене, але якась неправильна.

• Образою ми пропонуємо кривднику покаятися і стати правильним.

• Нам хочеться, щоб людина визнала свою провину і все виправила.

Таку стратегію ми вибираємо несвідомо, якщо у дитинстві було позитивне підкріплення – мама помічала феномени образи у вас та реагувала у найвигідніший для нас спосіб.

І тоді в стані образи існує багато можливостей – якщо ви скривджені, а оточуючі вас люди відчувають провину, то це можливо ваш вивчений механізм управління іншими людьми, це як спосіб впливу на інших.

Іноді образа – це спосіб комунікації, який ми підглянули у своїй родовій системі, і яку ви використовуєте як єдино знайому.

Психологічна травма і підвищена чутливість

Коли людина часто ображається, це може свідчити про наявність психологічної травми, оскільки певні події або ситуації можуть активувати болючі спогади, почуття або переживання, пов’язані з минулим негативним досвідом. Образи, які сприймаються як особисті атаки або загрози, можуть стимулювати психологічну біль і викликати емоційну реакцію.

З психологічної точки зору, постійне ображення може бути спробою захиститися від подальшої травми. Людина може реагувати гостро на навіть незначні ситуації, які нагадують їй про минулі болючі події. Це може бути викликано психологічними ранами, які ще не були заживлені або не отримали належного розгляду і підтримки.

Також люди, які мають виражену чутливість, можуть відчувати емоційну реакцію більш інтенсивно та на дрібніші подразники, порівняно з іншими.
Підвищена чутливість може зробити людину більш вразливою до образ, оскільки вона сприймає та обробляє інформацію глибше та більш інтенсивно. Можливість легко перебувати в стані стресу, переживати емоції насильно та маючи високу чутливість до критики або негативних коментарів може спричиняти постійне образи.

Більш чутливі люди можуть також відчувати сильнішу потребу визнання, прийняття та розуміння від інших. Тому, коли вони відчуваються образленими, це може мати більший вплив на їх емоційний стан та самопочуття.

Для допомоги людині, яка часто ображається, важливо звернутися до професійного психолога або психотерапевта. Вони можуть надати підтримку, допомогти особі розібратися з психологічними травмами і навчити конструктивним стратегіям управління емоціями. Психотерапія може включати роботу зі свідомими і підсвідомими елементами минулих травматичних досвідів, щоб заспокоїти болючі почуття та сприяти процесу загоєння.

Як перестати ображатись?

Образа – досить токсичне почуття стосовно себе. Особливо, коли продовжуємо вести внутрішній діалог з кривдником, знову і знову відчуваючи нестерпні почуття.

Затяжна образа схожа на гнів, який накопичується в нашому тілі і може призводити до психосоматичних захворювань, наприклад хронічні головні болі, біль у серці або шлунку.

Як відпустити образу, якщо я вже живу з нею?

Візьміть аркуш паперу, подумайте і запишіть собі:

1. Що мене зачепило в тій ситуації? Що саме я сприйняв образливим собі у ситуації?
2. Які саме потреби, бажання чи цінності були порушені в цій ситуації? Чого чекав, що не трапилося чи зруйнувалося? Що було важливо, але зневажено? Що було потрібне, але я не отримав? Що було втрачено?
3. Що почув, що сказав інший або не сказав, а що хотів би почути? А що хотілося б сказати відреагувати?
4. Що я відчуваю з цього приводу? З яких переживань та емоцій складається моя образа? Роздратування, гнів, смуток, горе, огида, сором? Що ще? Де це відображається у тілі? На що це схоже? Як це можна назвати?
5. Досліджуємо свою вторинну вигоду від цього стану – навіщо я вибираю ображатися? Що це мені дає? Чому я вибираю саме так оцінити ситуацію та відреагувати? Які преференції дає мені це почуття?
6. Спалить папірець і живіть далі.

Як не ображатись у майбутньому?

Спробувати нові психологічні сценарії реагування:

• Повірити, що найчастіше люди діють не проти нас, а лише відстоюють\досягають свої інтереси.

• Якщо інша людина, яку ми призначили кривдником, готова почути – краще промовляти без звинувачення, так, щоб бути зрозумілою і при цьому залишатися в контакті з іншим. Це вимагає певної мужності та підготовки, щоб виражати почуття не звинувачуючи іншого, а повідомляючи про свої переживання екологічним способом, безпосередньо повідомити іншого, про свої почуття.

• Помічати свої почуття та давати можливість відреагувати: поплакати, побігати, побити грушу у залі (якщо немає можливості повідомити прямо).

• Пам’ятати, що це я оцінюю ситуацію, що виникла, як не дружню, що мене є вибір – як оцінити і як відреагувати.

• Присвоїти собі свою реакцію, а значить свою силу, визнати, що образа – це мій спосіб реагування.

Навіщо нам потрібне це почуття, як його не відчувати?

Сприймайте цю емоцію як сигнал, що наші потреби не задовольняються і це означає, що є можливість змінити ситуацію, щоб вона стала комфортнішою для нас. 😊

Час розібратися в собі

Перевірені психотерапевти • З будь-якої точки світу • Анонімно • від 400 грн