Що відзначають 8 й 9 травня в Україні та чому червоний мак замінив георгіївську стрічку

У травні є дві дати, присвячені перемозі. День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні ми відзначаємо 9 травня, а 8 – День пам’яті та примирення. Ці дати викликають численні суперечки серед українців.

У багатьох посткомуністичних країнах відзначають День перемоги припадає на 9 травня, а європейські країни святкують 8 травня. І справа тут не лише в різниці в часі. Тож, звідки взялись ці 2 дати? Важливо Кривавий слід в історії: Путін перетворюється в Гітлера ХХІ століття

Закінчення війни

Як відомо, 7 травня 1945 року о 2:40 ночі був підписаний Акт воєнної капітуляції Німеччини. Сталося це вперше у французькому Реймсі. Утім Сталін був категорично проти цієї першої угоди.
Сталін хотів збільшити роль СРСР у перемозі / Колаж 24 каналу Історики вважають, що той хотів, аби роль СРСР у перемозі була визначальною. Тому, світ мав дізнатися про капітуляцію із захопленого червоною армією Берліну, а не зі звільненого союзниками Реймсу. Тоді ж, 7 травня, Вінстон Черчилль хотів якнайшвидше оголосити про закінчення війни, утім американський президент Гаррі Трумен вважав, що 3 лідери мають зробити це одночасно наступного дня. Сталін взагалі бажав відтермінувати будь-які оголошення до 9 травня.
Сталін, Трумен та Черчилль (зліва направо) / Колаж 24 каналу Однак 8 травня про угоду в Реймсі повідомило нацистське радіо, одразу після чого рознесли новину і світові ЗМІ. Цього ж дня 1945 року о 9:00 за Вашингтонським часом оголосили про перемогу в США та Лондоні. У багатьох містах Європи провели велелюдні святкові заходи. У Великій Британії більш ніж мільйон людей вийшли на вулиці з нагоди святкування завершення війни в Європі, а в Лондоні королівська сім’я, разом із тоді ще принцесою Єлизаветою та прем’єр-міністром Вінстоном Черчиллем, вітали народ із балкона палацу.
Королівська сім’я з Черчиллем вітають народ / Фото livejournal

Повторна капітуляція

Та все ж, на вимогу Сталіна, союзники погодились провести повторну капітуляцію. Пізно ввечері 8 травня о 22:43 за центральноєвропейським часом у берлінському середмісті представники нацистської Німеччини, союзники та СРСР підписали Акт про капітуляцію Німеччини. За московським часом це відбулося 9 травня майже о першій ночі. Так, про перемогу в Другій світовій війні повідомили в СРСР 9 травня. Втім День перемоги оголосили неробочим днем значно пізніше – від 26 квітня 1965 року, таким він перейшов і в незалежну Україну.
Основні дати Другої світової війни / Інфографіка 24 каналу

Як символом Дня перемоги став червоний мак

• публічне використання георгіївської стрічки – до 2550 гривень;
• за повторне її використання протягом року загрожує до 5 100 гривень штрафу або арешт на 15 діб.

Святкове гасло

Святкове гасло: “Ніколи знову” замінили на “Пам’ятаємо, перемагаємо” адже “знову” стало реальністю.

Що відзначають 8 та 9 травня

В Україні починаючи з 2016 року замість Дня перемоги – 9 травня відзначають День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

8 травня заведено вважати Днем пам’яті та примирення з 2015 року. Того ж року ухвалили прибрати термін “Велика Вітчизняна війна” з українського законодавства й заборонити пропаганду комунізму та нацизму.

Наслідки війни

• Друга світова війна стала найбільш кривавою й жорстокою в історії людства.
• Лише на території України за різними оцінками, загинуло приблизно 4 мільйони військових, 4,5 мільйони цивільних громадян.
• Загалом, населення скоротилося з 1941 року до 27,5 мільйонів осіб.
• Зруйновано 714 міст та 28 тисяч сіл.
• Знищили 33 тисячі навчальних закладів та понад 16 тисяч промислових підприємств – це практично всі.
• Без житла залишилося 10 мільйонів українців.

Ці дні 8 та 9 травня присвячені пам’яті тих, понад 80 мільйонів людей, чиє життя обірвали насильством світового масштабу, людям усіх рас і націй.

8 і 9 травня Україна відзначає День пам’яті та примирення і День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні

Ці пам’ятні дати цьогоріч українці вшановують в умовах повномасштабної військової агресії росії, яка посягає на незалежність, територіальну цілісність та життя кожного звичайного українця.

Вшануймо подвиг українського народу та його визначний внесок у перемогу над нацизмом у 1945, та мужність і силу українців сьогодні, у дні, коли вершиться нова історія світу, адже ворог намагається зруйнувати міжнародну систему безпеки і загрожує миру у всій Європі.

У ці пам’ятні дні схиляємо голови перед героями, що пожертвували своїм життям заради світлого майбутнього у всьому світі.

Як цього року відзначаємо 8-9 травня

8 й 9 травня відзначаємо День пам’яті та примирення і 75-ту річницю перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, яка забрала життя від 50 до 85 мільйонів людей в усьому світі. Цьогорічна інформаційна кампанія традиційно проходить під гаслом «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Символом пам’яті про жертв війни залишається червоний мак.

«Замість екзальтованої маніпуляції під гаслом «Можем повторіть» ми обираємо європейську відповідальну модель пам’ятання, яка вшановує всіх, хто боровся з нацизмом, і всіх жертв війни. Це належне застереження від повторення подібних трагедій у майбутньому», – говорить голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

Яку модель пам’ятання про події Другої світової обирає Українська держава та чому – в позиційному ролику Інституту. Дякуємо Національному музею історії України у Другій світовій війні за сприяння у роботі над відео. Ролик із російськими субтитрами

Результати дослідження, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» та Київським міжнародним інститутом соціології, про День перемоги в історичній пам’яті показують: для понад третини українців День пам’яті та примирення є таким же важливим, як і День перемоги. А 56% погоджуються, що СРСР разом з нацистською Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни. Водночас для понад половини українських громадян День перемоги – це все ще передусім відзначення «перемоги радянського народу у Великій Вітчизняній війні». З детальнішими даними можна ознайомитися тут.

Такі результати свідчать: хоча робота над розвінчуванням радянських міфів дає результат, вона далека від свого завершення. Тому в інформаційній кампанії та онлайн-заходах до 8-9 травня Український інститут національної пам’яті продовжує акцентувати увагу на освітньому контенті.

ПРОЄКТИ

4 травня Інститут розпочав всеукраїнську безстрокову акцію «Родинні історії війни». Закликаємо всіх ділитися родинними історіями, пов’язаними з подіями Другої світової, у соціальних мережах під хештегом #родинніісторіївійни. Також заохочуємо школи й університети долучатися до акції та публікувати на своїх онлайн-ресурсах розповіді про випускників, які боролися з нацизмом; історії учнів, студентів, викладачів, чиїх рідних торкнулася війна.
Як взяти участь в акції

4 травня стартував відеопроєкт «Друга світова: 75 років потому. У коротких відеомонологах українські науковці, історики, філософи, літератори, митці діляться думками про події Другої світової війни та їхній вплив на сьогодення в Україні і світі. Проєкт підготувало видавництво «Дух і літера» спільно з UKRLIFE.TV за сприяння Українського інституту національної пам’яті та медіапідтримки НВ. До нього долучилися Ярослав Грицак, Олена Стяжкіна, Мирослав Маринович, Ахтем Сеітаблаєв, Дмитро Чекалкин, Тетяна Пастушенко, Юрій Прохасько, Маріанна Кіяновська, Влад Троїцький, Євген Головаха та інші. Загалом проєкт налічує понад 30 монологів. Відео публікуються щоденно, з 4 до 10 травня, на YouTube-каналі UKRLIFE.TV.
Детальніше

Заплановано, що голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович в рамках Всеукраїнської школи онлайн проведе урок історії, під час якого розповість про мак пам’яті. Український інститут національної пам’яті закликає одягати мак пам’яті 8 та 9 травня, а також додавати тематичну рамку до світлини профілю у соціальній мережі «Фейсбук».

Як власноруч зробити мак пам’яті, розповідає Марічка Бурмака. Ролик створений з ініціативи Українського інституту національної пам’яті каналом “Еспресо”

Схема, як виготовити мак пам’яті: https://bit.ly/2WARw5G

5 травня відбувся вебінар для вчителів «Пам’ять про Другу світову війну і війна пам’ятей» у партнерстві з Інститутом «ТКУМА». Переглянути запис можна тут. Розклад історичних вебінарів на травень тут.

Стежте за сторінками Українського інституту у фейсбуці й твіттері – цими днями ми публікуємо багато цікавих і різнопланових людських історій періоду Другої світової війни.

Звертаємо увагу, що за посиланням https://bit.ly/3aOvPEe доступні:

• зображення маку пам’яті з гаслом “Пам’ятаємо! Перемагаємо!” для використання на онлайн-ресурсах;
• ролик, як зробити мак пам’яті, з Марічкою Бурмакою;
• відеоісторії про роль та місце України як держави-переможниці у Другій світовій війні (“Соціальні ролики Олеся Саніна”). При поширенні цих роликів просимо зазначати: режисер – Олесь Санін; при виробництві використані матеріали: Центрального державного кінофотофоноархіву України імені Г. С. Пшеничного, архіву кінохроніки British Pathé (Великобританія), кримського телеканалу ATR та Ахтема Сеїтаблаєва, телеканалу 1+1, телеканалу Еспресо TV, Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відеоісторії створені в рамках проєкту “Українці в лавах Об’єднаних націй перемогли агресора”.